Лука (рослинність)

Лу́ка, луг — ділянка ґрунту в умовах достатнього або надмірного зволоження, вкрита переважно багаторічними трав'янистими рослинами, в основному злаками та осоковими. Зазвичай використовується як пасовища для домашньої худоби та як сіножаті. Всі луки характеризуються наявністю травостою та дернини.

Гірська лука

Лучний степ. Україна

Прикарпатська лука

Прикарпатська лука

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лука.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Луг.

Луки класифікуються за місцем розташування на материкові, гірські та заплавні.

Найкращі і найпродуктивніші луки у долинах річок, де дерева не можуть рости через поверхневі води.

Див. також

• Болотна лука
• Заплава
• Оболонь
• Блоні
• Обростання

Примітки

1. Лука // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Луг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.