Районування (англ. zoning, regionalization, нім. Rayonierung f, Einteilung f) — (від фр. rayon) — поділ територій за певними ознаками — адміністративними, економічними, фізико-географічними, геологічними, гідрографічними, металогенічними (мінерагенічними), сейсмічними тощо.
Загальний опис Редагувати
Районування — це процес і результат розчленовування території на райони або виявлення, виділення і розмежування ареалів в будь-якому середовищі. Районуванню завжди передує конкретна мета — від зручності дослідження і відображення феноменів, що вивчаються, до розв'язання прикладних задач адміністративно-територіального поділу, управління, впливу на економіку при директивному або індикативному плануванні, проведення регіональної політики і тощо.
Районування — це також спосіб диференціації існуючих територіальних одиниць з урахуванням їх специфіки, наприклад районування сортів сільськогосподарських культур, цін і податків, заробітної плати тощо. Районування поділяють на одиничне і загальне. За одиничного використовується яка-небудь одна провідна ознака: компонент природного середовища або вид діяльності (галузь господарства). При загальному районуванні — поєднання ознак, що дозволяє виділяти комплексні або інтегральні райони за характерними поєднаннями природних або суспільних ознак. Результатом служить мережа районів, що відображає специфіку районованого простору і внутрішньо властиву територіальній організації ієрархічність геосистем. При цьому райони як одного, так і різних рівнів ієрархії повинні відповідати наперед заданим типологічним і класифікаційним характеристикам.
Див. також Редагувати
- Гідрографічне районування
- Гідрогеологічне районування
- Районування геоморфологічне
- Районування металогенічне (мінерагенічне)
- Районування сейсмічне
- Економічне районування
- Геодинамічне районування
- Фізико-географічне районування
- Агроґрунтове районування
- Геоботанічне районування
- Лісотипологічне районування
Джерела та література Редагувати
- Верменич Я. В. Район // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 124. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
Посилання Редагувати
- M. І. Корнієнко. Адміністративно-територіальний устрій України // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.