www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кримські гори Кри мські го ри крим Qırım dağları гірська система на півдні України та Кримського півострова 1 Простягаєт

Кримські гори

Кри́мські го́ри (крим. Qırım dağları)  — гірська система на півдні України та Кримського півострова. Простягається вздовж чорноморського узбережжя на 180 км із південного-заходу на північний-схід, від мису Айя на околицях Балаклави в Севастополі до мису Іллі біля Феодосії. Ширина гірської смуги до 60 км (між Сімферополем і Ялтою). Площа — близько 10 тис. км² (менше 1 % площі України). Переважні висоти 700—1200 м. Західна частина великої Кримсько-Кавказької гірської країни.

Кримські гори
крим. Qırım dağları
Панорама Хапхала з Демерджі
Панорама Хапхала з Демерджі
Країна  Україна
Регіон АР Крим, Севастополь
Довжина 160 км
Ширина 50 км
Найвища точка Роман-Кош
 - розташування гірський масив Бабуган-яйла
 - висота 1545 м
Кримські гори на мапі Кримського півострова
Кримські гори на мапі Кримського півострова
 Кримські гори у Вікісховищі

Рельєф

У рельєфі чітко виділяються три майже паралельні куестові пасма з крутими південними і пологими північними схилами:

Найглибшим каньйоном в Україні є Великий каньйон Криму, гігантська розколина у вапняковій долині річки Аузун-Узень на північних схилах Ай-Петринської яйли. Довжина понад 3 км, ширина місцями не перевищує 3 м, глибина каньйону сягає 320 м.

Дивовижні форми рельєфу масиву Демерджі виточені дією вітру в конгломератах.

Гірські масиви

Карст

Приклад карстової западини, Ялтинська яйла, 2015 р.

Для Кримських гір характерні карстові явища: численні лійки, западини, низькі гряди. На плато Чатир-Даг, наприклад, налічується, понад 1000 карстових вирв, 135 печер, шахт, криниць. Підземні води, розмиваючи вапняки, поступово утворювали порожнини і провалля, внаслідок чого гірські породи осідали й деформувалися, утворюючи різноманітні вигадливі геологічні форми (Долина привидів на горі Демерджі). У товщі гірських хребтів утворилися численні печери. Тут знаходиться близько 800 різних карстових колодязів, проваль, печер і шахт, у тому числі й Червона печера (Кизил-Коба) — найдовша вапнякова печера на теренах колишнього СРСР (21,1 км) зали якої прикрашають сталактити, сталагміти, грона кристалів, тече підземна річка, є багато озер. У минулому вона була святилищем, а тепер облаштована для екскурсій. Найглибшою печерою в Україні є Солдатська (глибина 500 м), яка розташована на Карабі-Яйлі.

Вершини

Найвищі вершини
гора Висота над рівнем моря (м)
Роман-Кош 1545
Демір-Капу 1540
Зейтин-Кош 1537
Кемаль-Егерек 1529
Еклізі-Бурун 1527

Геологія

Чатирдаг

Див. також Геологія Криму.

Кримські гори — складчасто-брилова система, що входить до Середземноморського рухливого поясу. У Кримських горах добувають флюсові вапняки, мармуровидні та мохуваткові вапняки, габро-діабази та граніт-порфіри.

На думку Муратова і його послідовників, у геологічному відношенні Кримські гори є великим антиклінорієм, що є частиною альпійської геосинклінальної (складчастої області). Ядро його складається із сильно дислокованих і метаморфізованих осадових порід мезозою — глинистих сланців, пісковиків, конгломератів і вапняків. В геологічній будові північного крила антиклінорія беруть участь мезозойські і кайнозойські відкладення — глини, мергелі, вапняки.

Підняття Кримських гір спочатку у вигляді острова відбулося наприкінці крейди та в еоцені. В середині неогену утворилася вирівнена поверхня Яйли. До неогену гори простягались на 20—30 км південніше сучасної берегової лінії Чорного моря. Південна частина опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому — утворився крутий південний схил. І вже в неогені Кримські гори набули сучасних рис ассиметричної будови.

Крім поздовжніх розломів, з'являлися й поперечні, проявлявся магматизм. В одних випадках діяли вулкани, свідченням чого є скам'янілий згаслий вулкан Кара-Даг. У інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прориваючись на поверхню. З часом зовнішні сили (вивітрювання, морські хвилі) зруйнували породи, що вкривали масиви магми, тому нині вони виступають на денну поверхню у вигляді окремих лаколітів — Аю-Даг, Кастель. Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси.

Клімат

Клімат нижньої частини схилу Яйли — середземноморського типу, з м'якою зимою (на узбережжі середньомісячна температура січня +1…+4 °С) та теплим літом (середньомісячна температура липня до +24 °C). Літо і осінь сонячні. Річна кількість опадів 600 мм (максимум — взимку), на схід — менше (коефіцієнт зволоження 0,6—0,3). Такий стан зволоження зумовлений підвітряним положенням схилів до насичених вологою вітрів.

На плато Яйла літо прохолодне (середньомісячна температура липня +15 °C), зима м'яка (−1…−4 °C), річна сума опадів — до 1200 мм (коефіцієнт зволоження більше ніж 1), на сході — 500—700 мм. Сильні західні і південні вітри пересувають з Атлантики й Чорного моря вологі повітряні маси на суходіл. Максимум опадів на заході — взимку, на сході — влітку. Взимку в горах бувають завірюхи, випадає багато снігу. Навесні йдуть дощі, з найвищих гір сходять снігові лавини, які іноді завдають значної шкоди. Влітку — грозові зливи, нерідко випадає град. Осінь у горах суха і тепла.

Середня температура січня на горі Ай-Петрі становить −3,6 °C, липня — +15,4 °C, середньорічна кількість атмосферних опадів — 960—1300 мм, коефіцієнт зволоження — 1,1—1,8.

Річкова мережа

Гірські річки Криму течуть глибокими вузькими ущелинами. Під час танення снігу і дощів вони бурхливі. У спеку маленькі річки пересихають. У Кримських горах беруть початок всі річки, які протікають на Кримському півострові. Більшість з них короткі і впадають у Чорне море (Альма, Кача, Чорна), найдовша — Салгир несе води до Азовського моря, що пересихає влітку у пониззі. У горах річки часто течуть неширокими каньйоноподібними долинами. У верхів'ях деяких річок споруджено водосховища, вода з яких використовується на потреби населення. У горах багато джерел.

Найбільшим водоспадом в Україні є Учан-Су (98,5 м) на однойменній річці.

Ґрунти

Бурі гірсько-лісові ґрунти на схилах гір зайняті лісами, чорноземні ґрунти в передгір'ях і на яйлах — степовою рослинністю, коричневі ґрунти — під шибляками й залишками субсередземноморських лісів.

Флора

Кримський ландшафт

Вічнозелені хвойні дерева проникли до гірського Криму з різних частин Середземномор'я, широколистяно-лісові види — із помірного поясу Європи, трав'янисті види — з євразійських степів. Рослинність Кримських гір найбагатша в Україні: налічують понад 3 тис. видів (у Карпатах — 2,2 тис. видів). Близько 240 видів рослин є ендеміками Криму (кизильник кримський, підсніжник складчастий тощо) й одночасно реліктами (тис ягідний, сосна кримська).

Рослинність Кримських гір розташована у наступних фізико-географічних поясах:

Положисті північні схили гір вкриті широколистяними лісами, південні крутосхили — сосновими, невимогливими до умов зростання. У передгір'ях унаслідок вирубування лісів сформувалися вторинні деревно-чагарникові угруповання — шибляк (із чагарникових дуба пухнастого, грабинника східного, держидерева, ялівцю колючого, шипшини). У посушливих частинах передгір'я та на східних яйлах поширена степова рослинність, а на добре зволожених західних яйлах — гірські луки.

Фауна

Олень благородний — типовий мешканець гірських лісів Криму та найбільша тварина на півострові

Тваринний світ гірського Криму є порівняно бідним, але для нього характерні види, які колись були завезені з інших територій. На положистих схилах у листяних лісах водяться олень благородний (кримський підвид), сарна європейська, на крутих схилах муфлон корсиканський. Також зустрічаються заєць сірий, куниця кам'яна, лисиця руда (підвид «гірськокримська»), ласка, борсук, дика свиня, їжак білочеревий, не менше 15 видів кажанів.

У гірських лісах живе багато птахів: сойка кримська, дятел строкатий, синиця чорна, шишкар ялиновий. У високих горах гніздяться хижі птахи: сип білоголовий, гриф чорний, орлан-білохвіст.

Рептилій і земноводних не багато видів, але більшість з них — рідкісні: полоз леопардовий, ящірка скельна, гекон кримський, ропуха зелена, черепаха болотяна.

Кримські гори населяють різні комахи: жуки, метелики, бабки, джмелі, цикади. Рідкісними є — богомол емпуза смугаста, турун кримський, кримський скорпіон, Вусач-Розалія альпійська.

Охорона природи

Для збереження природи Кримських гір створено Кримський і Ялтинський заповідники. У Кримському природному заповіднику охороняються найцінніші ліси — дубові, букові, з кримської сосни, а також реліктові угруповання тиса ягідного і ялівцю високого.

Багато природоохоронних територій створено біля Ялти. Ялтинський заповідник найбагатший за видовим складом рослин (1367 видів, з яких 138 є рідкісними і зникаючими). У спекотні літні сезони на південному схилі Головного пасма не раз виникають пожежі, у тому числі й на заповідних територіях.

Екологія

Екологічна ситуація є надзвичайно складною: зростає забруднення земельних, водних ресурсів, деградують лісові, внаслідок чого знижується привабливість для рекреантів. Особливо забрудненими є земельні ресурси. Видобуток гірничо-будівельної сировини здійснюється переважно відкритим способом, що завдає непоправної шкоди природному середовищу. Околиці Балаклави залишені без лісів і перетворені на свого роду «місячні ландшафти». Поки що вдається не допустити розробки флюсових вапняків на горі Гасфорта в басейні річки Чорної біля Севастополя.

  • Геоморфологічні цікавинки

Контрольно-рятувальна служба

Гірські пошуково-рятувальні підрозділи (реєстраційні пункти) міністерства надзвичайних ситуацій України були створені в 5 містах:

Контрольно-рятувальні загони базуються в Алушті, Сімферополі, Судаку і Севастополі. Контрольно-рятувальні пости створено на Ай-Петрі, Карабі-яйлі, Кизил-Кобі та Ангарському перевалі.

Див. також

Джерела

  1. Рельєф // Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1965. — Т. 17 : Українська Радянська Соціалістична Республіка. — С. 13-18.
  2. ↑ Булава Л. М. Фізична географія України. 8 клас: Підручник. — Харків.: Ранок, 2008. 224 с. ISBN 978-966-15-9802-6
  3. Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.

Література

Посилання

Кримські гори
у сестринських Вікіпроєктах
Кримські гори у Вікімандрах?
Файли у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kri mski go ri krim Qirim daglari girska sistema na pivdni Ukrayini ta Krimskogo pivostrova 1 Prostyagayetsya vzdovzh chornomorskogo uzberezhzhya na 180 km iz pivdennogo zahodu na pivnichnij shid vid misu Ajya na okolicyah Balaklavi v Sevastopoli do misu Illi bilya Feodosiyi Shirina girskoyi smugi do 60 km mizh Simferopolem i Yaltoyu Plosha blizko 10 tis km menshe 1 ploshi Ukrayini Perevazhni visoti 700 1200 m Zahidna chastina velikoyi Krimsko Kavkazkoyi girskoyi krayini Krimski gorikrim Qirim daglariPanorama Haphala z DemerdzhiPanorama Haphala z DemerdzhiKrayina UkrayinaRegion AR Krim SevastopolDovzhina 160 kmShirina 50 kmNajvisha tochka Roman Kosh roztashuvannya girskij masiv Babugan yajla visota 1545 mKrimski gori na mapi Krimskogo pivostrovaKrimski gori na mapi Krimskogo pivostrova Krimski gori u Vikishovishi Zmist 1 Relyef 1 1 Girski masivi 1 2 Karst 1 3 Vershini 2 Geologiya 3 Klimat 4 Richkova merezha 5 Grunti 6 Flora 7 Fauna 8 Ohorona prirodi 9 Ekologiya 10 Kontrolno ryatuvalna sluzhba 11 Div takozh 12 Dzherela 13 Literatura 14 PosilannyaRelyefU relyefi chitko vidilyayutsya tri majzhe paralelni kuestovi pasma z krutimi pivdennimi i pologimi pivnichnimi shilami Golovne z visotami 1200 1500 m najvisha vershina Roman Kosh 1545 m Ce lancyug plaskih bezlisih masiviv yajl Mizh Yaltoyu ta Alushtoyu roztashovani najvishi yajli Priberezhni shili Golovnogo pasma zakinchuyutsya Pivdennim beregom Krimu Vnutrishnye z visotami do 550 750 m najvisha vershina Agarmish 750 m Zovnishnye z visotami 250 350 m U pivnichnomu napryamku vono postupovo perehodit u rivninu Pivnichno Krimskoyi nizovini U mezhah pasma roztashovana stolicya Avtonomnoyi Respubliki Krim misto Simferopol Najglibshim kanjonom v Ukrayini ye Velikij kanjon Krimu gigantska rozkolina u vapnyakovij dolini richki Auzun Uzen na pivnichnih shilah Aj Petrinskoyi yajli Dovzhina ponad 3 km shirina miscyami ne perevishuye 3 m glibina kanjonu syagaye 320 m 2 Divovizhni formi relyefu masivu Demerdzhi vitocheni diyeyu vitru v konglomeratah Girski masivi Aj Petrinska yajla Babugan yajla Yaltinska yajla Nikitska yajla Gurzufska yajla Chatirdag yajla Karabi yajla Dolgorukivska yajla Mekenziyevi goriKarst Priklad karstovoyi zapadini Yaltinska yajla 2015 r Dlya Krimskih gir harakterni karstovi yavisha chislenni lijki zapadini nizki gryadi Na plato Chatir Dag napriklad nalichuyetsya ponad 1000 karstovih virv 135 pecher shaht krinic Pidzemni vodi rozmivayuchi vapnyaki postupovo utvoryuvali porozhnini i provallya vnaslidok chogo girski porodi osidali j deformuvalisya utvoryuyuchi riznomanitni vigadlivi geologichni formi Dolina prividiv na gori Demerdzhi U tovshi girskih hrebtiv utvorilisya chislenni pecheri Tut znahoditsya blizko 800 riznih karstovih kolodyaziv proval pecher i shaht u tomu chisli j Chervona pechera Kizil Koba najdovsha vapnyakova pechera na terenah kolishnogo SRSR 21 1 km zali yakoyi prikrashayut stalaktiti stalagmiti grona kristaliv teche pidzemna richka ye bagato ozer 2 3 U minulomu vona bula svyatilishem a teper oblashtovana dlya ekskursij Najglibshoyu pecheroyu v Ukrayini ye Soldatska glibina 500 m yaka roztashovana na Karabi Yajli 2 Vershini Najvishi vershini gora Visota nad rivnem morya m Roman Kosh 1545Demir Kapu 1540Zejtin Kosh 1537Kemal Egerek 1529Eklizi Burun 1527Geologiya ChatirdagDiv takozh Geologiya Krimu Krimski gori skladchasto brilova sistema sho vhodit do Seredzemnomorskogo ruhlivogo poyasu U Krimskih gorah dobuvayut flyusovi vapnyaki marmurovidni ta mohuvatkovi vapnyaki gabro diabazi ta granit porfiri Na dumku Muratova i jogo poslidovnikiv u geologichnomu vidnoshenni Krimski gori ye velikim antiklinoriyem sho ye chastinoyu alpijskoyi geosinklinalnoyi skladchastoyi oblasti Yadro jogo skladayetsya iz silno dislokovanih i metamorfizovanih osadovih porid mezozoyu glinistih slanciv piskovikiv konglomerativ i vapnyakiv V geologichnij budovi pivnichnogo krila antiklinoriya berut uchast mezozojski i kajnozojski vidkladennya glini mergeli vapnyaki Pidnyattya Krimskih gir spochatku u viglyadi ostrova vidbulosya naprikinci krejdi ta v eoceni V seredini neogenu utvorilasya virivnena poverhnya Yajli Do neogenu gori prostyagalis na 20 30 km pivdennishe suchasnoyi beregovoyi liniyi Chornogo morya Pivdenna chastina opustilasya v Chornomorsku zapadinu po liniyi rozlomu utvorivsya krutij pivdennij shil I vzhe v neogeni Krimski gori nabuli suchasnih ris assimetrichnoyi budovi Krim pozdovzhnih rozlomiv z yavlyalisya j poperechni proyavlyavsya magmatizm V odnih vipadkah diyali vulkani svidchennyam chogo ye skam yanilij zgaslij vulkan Kara Dag U inshih vipadkah magma zastigala v trishinah zemnoyi kori ne prorivayuchis na poverhnyu Z chasom zovnishni sili vivitryuvannya morski hvili zrujnuvali porodi sho vkrivali masivi magmi tomu nini voni vistupayut na dennu poverhnyu u viglyadi okremih lakolitiv Ayu Dag Kastel Tektonichni procesi v Krimskih gorah ne pripinyayutsya j dosi pro sho svidchat zemletrusi KlimatKlimat nizhnoyi chastini shilu Yajli seredzemnomorskogo tipu z m yakoyu zimoyu na uzberezhzhi serednomisyachna temperatura sichnya 1 4 S ta teplim litom serednomisyachna temperatura lipnya do 24 C Lito i osin sonyachni Richna kilkist opadiv 600 mm maksimum vzimku na shid menshe koeficiyent zvolozhennya 0 6 0 3 Takij stan zvolozhennya zumovlenij pidvitryanim polozhennyam shiliv do nasichenih vologoyu vitriv Na plato Yajla lito proholodne serednomisyachna temperatura lipnya 15 C zima m yaka 1 4 C richna suma opadiv do 1200 mm koeficiyent zvolozhennya bilshe nizh 1 na shodi 500 700 mm Silni zahidni i pivdenni vitri peresuvayut z Atlantiki j Chornogo morya vologi povitryani masi na suhodil Maksimum opadiv na zahodi vzimku na shodi vlitku Vzimku v gorah buvayut zaviryuhi vipadaye bagato snigu Navesni jdut doshi z najvishih gir shodyat snigovi lavini yaki inodi zavdayut znachnoyi shkodi Vlitku grozovi zlivi neridko vipadaye grad Osin u gorah suha i tepla Serednya temperatura sichnya na gori Aj Petri stanovit 3 6 C lipnya 15 4 C serednorichna kilkist atmosfernih opadiv 960 1300 mm koeficiyent zvolozhennya 1 1 1 8 Richkova merezhaDokladnishe Richki KrimuGirski richki Krimu techut glibokimi vuzkimi ushelinami Pid chas tanennya snigu i doshiv voni burhlivi U speku malenki richki peresihayut U Krimskih gorah berut pochatok vsi richki yaki protikayut na Krimskomu pivostrovi Bilshist z nih korotki i vpadayut u Chorne more Alma Kacha Chorna najdovsha Salgir nese vodi do Azovskogo morya sho peresihaye vlitku u ponizzi U gorah richki chasto techut neshirokimi kanjonopodibnimi dolinami U verhiv yah deyakih richok sporudzheno vodoshovisha voda z yakih vikoristovuyetsya na potrebi naselennya U gorah bagato dzherel Najbilshim vodospadom v Ukrayini ye Uchan Su 98 5 m na odnojmennij richci GruntiBuri girsko lisovi grunti na shilah gir zajnyati lisami chornozemni grunti v peredgir yah i na yajlah stepovoyu roslinnistyu korichnevi grunti pid shiblyakami j zalishkami subseredzemnomorskih lisiv Flora Krimskij landshaftVichnozeleni hvojni dereva pronikli do girskogo Krimu z riznih chastin Seredzemnomor ya shirokolistyano lisovi vidi iz pomirnogo poyasu Yevropi trav yanisti vidi z yevrazijskih stepiv Roslinnist Krimskih gir najbagatsha v Ukrayini nalichuyut ponad 3 tis vidiv u Karpatah 2 2 tis vidiv Blizko 240 vidiv roslin ye endemikami Krimu kizilnik krimskij pidsnizhnik skladchastij tosho j odnochasno reliktami tis yagidnij sosna krimska Roslinnist Krimskih gir roztashovana u nastupnih fiziko geografichnih poyasah Peredgirnij lisostep Na visotah 120 350 m rozorani luchni stepi na rodyuchih zvichajnih karbonatnih chornozemah Yalivcevo dubovi lisi i kushi U dolinah richok u nizhnij chastini shiliv na dernovo karbonatnih gruntah do visot 550 m rostut dub zvichajnij puhnastij ta skelnij z yalivcem visokim Zustrichayutsya takozh lipa yasen grab buk Bagato yagidnih ta fruktovih derev Sered nih zustrichayetsya sunichnik dribnoplidnij Arbutus andrachne fistashka U pidlisku na uzlissyah roste yalivec kolyuchij ruskusi pid yazikovij i pontijskij shipshina vovchi yagodi kizil lishina bagato glodu plyush Tretij yarus u comu lisi utvoryuyut rizni trav yanisti roslini Navesni kvituyut pidsnizhniki krokusi giacinti Vlitku gluha kropiva zhovtec rozdilnij borshivnik puhnastij adenofora krimska yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Lisi sosni krimskoyi Harakterni dlya centralnih yajl pivdennogo duzhe krutogo shilu Golovnogo pasma V pidlisku zhasmin teren kolyuchij Na visoti ponad 900 m perevazhaye sosna gachkuvata yaka blizhche do yajl utvoryuye ridkolissya ta krivolissya Bukovi lisi Na visoti 600 700 m na burih lisovih gruntah perevazhayut buk Buk shidnij ta yevropejskij na dumku inshih samostijnij vid tavrijskij grab sosna perevazhno na girskih kruchah U gorah sered ushelin roste tis Yajla poyas girskih lugovih stepiv girsko luchni grunti Yajla v osnovnomu bezlisa sho poyasnyuyetsya vertikalnoyu zonalnistyu rozvitkom karstu a cherez ce j brakom vologi Tut rostut trav yanisti roslini yaki pristosuvalisya do posushlivih umov shafrani goricvit pivniki fialka veronika perstach tavolga derevij zvirobij materinka son trava yaskolka Bibershtejna krimskij edelvejs Travi yajli tipchak stepova osochka stokolos osoka chebrec esparcet konyushina privoroten tirsa tonkonig kostricya pirij timofiyivka Ne mensh p yatisot vidiv roslin nalichuyetsya na Demerdzhi yajli Pivdennoberezhni subtropichni vichnozeleni lisi Na Pivdennomu shili vid 500 m do morskogo uzberezhzhya poshireni subtropichni lisi ta chagarniki seredzemnomorskogo tipu Rostut palmi kiparisi platani magnoliyi ta inshi kulturi bilshist z yakih privezena z inshih regioniv Polozhisti pivnichni shili gir vkriti shirokolistyanimi lisami pivdenni krutoshili sosnovimi nevimoglivimi do umov zrostannya U peredgir yah unaslidok virubuvannya lisiv sformuvalisya vtorinni derevno chagarnikovi ugrupovannya shiblyak iz chagarnikovih duba puhnastogo grabinnika shidnogo derzhidereva yalivcyu kolyuchogo shipshini U posushlivih chastinah peredgir ya ta na shidnih yajlah poshirena stepova roslinnist a na dobre zvolozhenih zahidnih yajlah girski luki Fauna Olen blagorodnij tipovij meshkanec girskih lisiv Krimu ta najbilsha tvarina na pivostroviTvarinnij svit girskogo Krimu ye porivnyano bidnim ale dlya nogo harakterni vidi yaki kolis buli zavezeni z inshih teritorij Na polozhistih shilah u listyanih lisah vodyatsya olen blagorodnij krimskij pidvid sarna yevropejska na krutih shilah muflon korsikanskij Takozh zustrichayutsya zayec sirij kunicya kam yana lisicya ruda pidvid girskokrimska laska borsuk dika svinya yizhak bilocherevij ne menshe 15 vidiv kazhaniv U girskih lisah zhive bagato ptahiv sojka krimska dyatel strokatij sinicya chorna shishkar yalinovij U visokih gorah gnizdyatsya hizhi ptahi sip bilogolovij grif chornij orlan bilohvist Reptilij i zemnovodnih ne bagato vidiv ale bilshist z nih ridkisni poloz leopardovij yashirka skelna gekon krimskij ropuha zelena cherepaha bolotyana Krimski gori naselyayut rizni komahi zhuki meteliki babki dzhmeli cikadi Ridkisnimi ye bogomol empuza smugasta turun krimskij krimskij skorpion Vusach Rozaliya alpijska div takozh fauna KrimuOhorona prirodiDlya zberezhennya prirodi Krimskih gir stvoreno Krimskij i Yaltinskij zapovidniki U Krimskomu prirodnomu zapovidniku ohoronyayutsya najcinnishi lisi dubovi bukovi z krimskoyi sosni a takozh reliktovi ugrupovannya tisa yagidnogo i yalivcyu visokogo Bagato prirodoohoronnih teritorij stvoreno bilya Yalti Yaltinskij zapovidnik najbagatshij za vidovim skladom roslin 1367 vidiv z yakih 138 ye ridkisnimi i znikayuchimi U spekotni litni sezoni na pivdennomu shili Golovnogo pasma ne raz vinikayut pozhezhi u tomu chisli j na zapovidnih teritoriyah EkologiyaEkologichna situaciya ye nadzvichajno skladnoyu zrostaye zabrudnennya zemelnih vodnih resursiv degraduyut lisovi vnaslidok chogo znizhuyetsya privablivist dlya rekreantiv Osoblivo zabrudnenimi ye zemelni resursi Vidobutok girnicho budivelnoyi sirovini zdijsnyuyetsya perevazhno vidkritim sposobom sho zavdaye nepopravnoyi shkodi prirodnomu seredovishu Okolici Balaklavi zalisheni bez lisiv i peretvoreni na svogo rodu misyachni landshafti Poki sho vdayetsya ne dopustiti rozrobki flyusovih vapnyakiv na gori Gasforta v basejni richki Chornoyi bilya Sevastopolya Geomorfologichni cikavinki Kamin stil na stezhci vid dzherela Ak Chokrak do dzherela Aj Jori Kamin z otvorom na vihodi stezhki Ak Chokrak Bogaz na Babugan YajluKontrolno ryatuvalna sluzhbaGirski poshukovo ryatuvalni pidrozdili reyestracijni punkti ministerstva nadzvichajnih situacij Ukrayini buli stvoreni v 5 mistah Simferopol za adresoyu vul Kechkemetska 103 Sevastopol za adresoyu vul Korobova 22 Bahchisaraj za adresoyu vul K Marksa 31 Feodosiya za adresoyu vul Fedko 22a Yalta za adresoyu vul Pirogovska 10aKontrolno ryatuvalni zagoni bazuyutsya v Alushti Simferopoli Sudaku i Sevastopoli Kontrolno ryatuvalni posti stvoreno na Aj Petri Karabi yajli Kizil Kobi ta Angarskomu perevali Div takozhGeologiya Ukrayini Fiziko geografichne rajonuvannya Ukrayini Skladchasto brilova sporuda girskogo Krimu Fauna Krimu Kara BurunDzherela Relyef Ukrayinska radyanska enciklopediya u 17 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1965 T 17 Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika S 13 18 a b v Bulava L M Fizichna geografiya Ukrayini 8 klas Pidruchnik Harkiv Ranok 2008 224 s ISBN 978 966 15 9802 6 Chuguyenko M V Moya Ukrayina Ilyustrovana enciklopediya dlya ditej Harkiv Vesta Vidavnictvo Ranok 2006 128 s il Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 LiteraturaAtlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Bondarchuk V G Geomorfologiya URSR H Radyanska shkola 1949 246 s Dmitriyev M I Geomorfologiya USRR H Radyanska shkola 1936 Zagalne geomorfologichne rajonuvannya teritoriyi Ukrayini Ukrayinskij geografichnij zhurnal naukovij zhurnal K 2004 1 S 3 12 ISSN 1561 4980 Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994 472 s ISBN 5 7773 0043 8 Stecyuk V V Ekologichna geomorfologiya Ukrayini navchalnij posibnik K Vidavnichij dim Slovo 2010 367 s Relyef Ukrayini Navchalnij posibnik Red Stecyuk V V K Vidavnichij dim Slovo 2010 688 s Cis P M Geomorfologiya URSR L 1962 Denisik G I Lisopole Ukrayini Vinnicya 2001 ros Bagrova L A Bokov V A Bagrov N V Geografiya Kryma K 2001 ros Shnyukov E F Chekunov A V Vilov O i dr Priroda Ukrainskoj SSR Geologiya i poleznye iskopaemye K Naukova dumka 1986 184 s ros Marinich A M Pashenko V M Shishenko P G Priroda Ukrainskoj SSR Landshafty i fiziko geograficheskoe rajonirovanie K Naukova dumka 1985 224 s Krimskie gory Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros ros Priroda Ukrainskoj SSR Landshafty i fiziko geograficheskoe rajonirovanie A M Marinich V M Pashenko P G Shishenko K 1986 Gornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s ros Geomorfologiya Ukrainskoj SSR Pod obsh red I M Roslogo K Visha shkola 1990 287 s PosilannyaKrimski goriu sestrinskih Vikiproyektah Krimski gori u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi Orografichna karta Ukrayini Arhivovano 31 lipnya 2021 u Wayback Machine Priroda Ukrayini Arhivovano 6 travnya 2021 u Wayback Machine Opis relyefu Krimu Podorozhi Krimskimi gorami Arhivovano 25 veresnya 2011 u Wayback Machine na Krimskij stezhinci Arhivovano 30 chervnya 2021 u Wayback Machine Karta Krimu online Arhivovano 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine Podorozh Krimskimi gorami vrazhennya vikipedista Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krimski gori amp oldid 36608636