Глід (Crataegus) — рід кущів або рідше невисоких дерев родини трояндових (Rosaceae). Відомо понад 200 видів, що поширені у північній півкулі — Європа, Азія, Північна Африка, Північна Америка.
| Глід | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Підродина: | Мигдалеві (Amygdaloideae) |
| Триба: | Maleae |
| Підтриба: | Malinae |
| Рід: | Глід (Crataegus) Tourn. ex L. |
| Види | |
| див. Види роду Глід | |
| Вікісховище: Crataegus |
Це кущі, напівкущі чи невеликі дерева, листопадні (рідко вічнозелені), з колючками (рідко без колючок). Листки прості, з прилистками; край пилчастий і лопатевий або розділений на частини, рідко цілий. Суцвіття щиткоподібне, іноді квіти поодинокі. Квітка: чашолистиків 5; пелюсток 5, білих, рідше рожевих; тичинок 5–25. Плід — яблуко, зі стійкими чашолистиками на верхівці.
Етимологія Редагувати
У більшості слов'янських мов ця рослина має назви, схожі з українською: біл. і болг. глог, пол. głóg, чеськ. hloh, словен. і хорв. glog, серб. глог/glog. Українська форма «глід» з прикінцевим «д» — вторинна, утворена від ранішого *глогъ/гліг внаслідок дисиміляції (розподібніння звуків). Щодо походження слова «глід» (*глогъ/гліг) існує кілька версій. За першою, воно походить від праслов'янського *glogъ, яке споріднене з грец. γλασσα, γλοττα, γλωσσα («язик»), γλωχες («вусики колосся»), γλωχίς («гострий кінець») і разом з ними виводиться з праіндоєвропейського *glogh-/glәgh- («колючка», «гострий предмет»). Друга версія виводить *глогъ/глігъ від праслов'янського *iglogъ, спорідненого з *igъla («голка»). Згідно з третьою версією, *глогъ/глігъ походить від *dlogъ, спорідненого з *dolka («вістря», «щетина», «волос»). За четвертою версією, праслов'янське *glogъ запозичене з доіндоєвропейського субстрату, разом з грец. κράταιγος («глід»).
Морфологія Редагувати
Це кущі чи невеликі дерева, листопадні, зрідка вічнозелені, 3–120 дм заввишки. Пагони, як правило, забезпечені більш-менш добре розвиненими колючками (видозмінені укорочені пагони), 10–60(100) мм завдовжки. Листки від цільних до перисто-лопатчастих і перисторозсічених, (1.2)2–8(12) см завдовжки. Квітки 8–25 мм у діаметрі, білі, рідше кремові чи рожеві (до червоних), зазвичай зібрані в напівпарасольки або щиткоподібне суцвіття. Зав'язь нижня. Плід (т. зв. кісточкове яблуко або кістянкоподібний) часто кулястий, яйцеподібний або грушеподібний, більшою частиною червоний, жовтий, оранжево-бурий або чорний, 6–20(25) мм у діаметрі. Плодових кісточок від 1 до 5. x = 17.
Поширення Редагувати
Близько 200 (за іншими даними, більше 1000) поліморфних видів, дико ростуть в помірних областях Північної Америки, Євразії й у Північній Африці. Інтродуковані види ростуть також у Південній Америці, Південній Африці, Австралії й Новій Зеландії.
Застосування Редагувати
У харчуванні Редагувати
Плоди деяких видів глоду їстівні. На Кавказі й у степовій частині Криму з плодів глоду варять кисіль, консервують з цукром. На Кавказі плоди сушать і перетирають на солодке борошно, з якого печуть млинці, роблять начинку для пирогів, додають у пшеничне борошно, готуючи домашнє печиво.
Сушені квіти й плоди використовують для приготування чаю.
У промисловості Редагувати
Щільна деревина придатна для дрібних виробів. Багато видів декоративні: частина з них добре витримують стрижку і забезпечені розвиненими колючками, у зв'язку з чим використовуються в живоплотах.
У медицині Редагувати
Рідкий екстракт з плодів або настій з квіток глоду колючого і глоду криваво-червоного містить органічні кислоти, вітаміни; застосовують при розладах серцевої діяльності, судинних неврозах, гіпертонічній хворобі та ін.
В озелененні Редагувати
Вирощується у полезахисних смугах в лісостеповій та степовій зонах України.
Види в Україні Редагувати
Рідними для України є види:
- глід сумнівний (Crataegus ambigua C.A.Mey. ex A.K.Becker)
- Crataegus germanica (L.) Kuntze
- глід карадазький (Crataegus karadaghensis) Pojark.
- глід двостовпчиковий (Crataegus laevigata (Poir.) DC.)
- Crataegus meyeri Pojark.
- глід дрібнолистий (Crataegus microphylla K.Koch)
- глід одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq.)
- глід східний (Crataegus orientalis Pall. ex M.Bieb.)
- глід Палляса (Crataegus pallasii Griseb.)
- глід п'ятиматочковий (Crataegus pentagyna Willd.)
- глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla Gand.) типовий
- глід клинолистий (Crataegus sphaenophylla Pojark.)
Крім того вирощуються в садах і парках:
- глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea) Pall.
- глід пірчастий (Crataegus pinnatifida) Bunge
- глід яскраво-червоний (Crataegus coccinea) L.
- глід півняча ніжка (Crataegus crus-galli) L.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 25.07.2021.
- . Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 25.07.2021.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 526.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.124
Джерела Редагувати
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Деревья и кустарники СССР, т. 3, М.—Л., 1954;
- Русанов Ф. Н., Интродуцированные боярышники Ботанического сада АН УзССР, в кн.: Дендрология Узбекистана, т. 1, Таш., 1965;
- Боярышник ВРЕ (рос.) [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- Глід // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |