Деревина, це природний матеріал рослинного походження. Він складається з рослинної тканини, яка утворює більшу частину стовбура деревних рослин. У рослині, деревина забезпечує провідність сирого соку від коренів до листя та міцну опору для дерева чи куща.
Стандарт (що визначає номенклатуру деревини) окреслює її як «набір вторинних стійких тканин (опорних, провідних і накопичувальних), які утворюють стовбури, гілки та коріння деревних рослин».
Це один із найбільш цінних матеріалів за його механічні властивості, теплотворну здатність і як сировина для художнього виробництва, а також для багатьох галузей промисловості. Деревина має багато застосувань у будівництві та промисловості (паперова промисловість, хімічна промисловість тощо), а також як паливо. Деякі рослини (пальми, бамбук тощо) утворюють здерев’янілі тканини, але не з вторинного камбію: отже, це не деревина.
Дисципліна, що вивчає деревину — деревинознавство, зібрання зразків деревини, у світі називається ксилотекою. Збирання деревини або пристрасть до цього матеріалу, називається ксилофілією.
Основна структурна одиниця деревини будь-яких порід — клітковина. Клітковина в початковій стадії розвитку має доволі еластичну і легкопроникну для води та водних розчинів оболонку. З віком міцність оболонки різко підвищується, а проникність знижується внаслідок перетворення її на високомолекулярні органічні з'єднання: целюлозу, геміцелюлозу і лігнін. Розрізняють клітини механічні (волокна ліброфома), провідневі (судини і трахеїди), запасаючі (паренхімні).
Утворення деревини
Деревина є однією із складових частин судинно-волокнистого пучка і протиставляється зазвичай іншій складовій частині пучка, що походить з того ж прокамбію або камбію — лубу або флоеми. При утворенні судинно-волокнистих пучків з прокамбію спостерігаються 2 випадки: або всі прокамбіальні клітини перетворюються в елементи деревини і лубу — виходять так звані замкнуті пучки (вищі спорові, однодольні та деякі дводольні рослини), або ж на границі між деревиною і лубом залишається шар діяльної тканини — камбію і виходять пучки відкриті (дводольні і голонасінні рослини).
У першому випадку кількість деревини залишається сталою, і рослина не здатна збільшувати товщину, у другому, завдяки діяльності камбію, з кожним роком кількість деревини прибуває, і стовбур рослини помалу потовщується. В українських деревних порід деревина лежить ближче до центру (осі) дерева, а луб — ближче до периферії. У деяких інших рослин спостерігається інше взаємне розташування деревини і лубу.
До складу деревини входять вже відмерлі клітинні елементи з задерев'янілими, в основному товстими оболонками; луб же складений, навпаки, з елементів живих, з живої протоплазми, клітинного соку і тонкої незадеревілої оболонки. Хоча і в лубі трапляються мертві елементи, товстостінні і здерев'янілі, а в деревині, навпаки, живі, але від цього, загальне правило істотно не змінюється. Обидві частини судинно-волокнистого пучка відрізняються ще один від одного і за фізіологічною функцією: по деревині піднімається вгору з ґрунту до листя так званий сирий сік, тобто вода з розчиненими в ній речовинами, по лубу же спускається вниз утворений пластичний сік. Явища ж одеревіння клітинних оболонок обумовлюються просяканням целюлозної оболонки особливими речовинами, що об'єднуються зазвичай під загальною назвою лігнін.
Присутність лігніну й разом з тим одеревіння оболонки легко розпізнається за допомогою деяких властивостей. Завдяки дерев'янінню рослинні оболонки стають міцнішими, твердими і пружними; разом з тим попри легкій проникності для води вони втрачають в здатності вбирати воду і розбухати.
Розрізняють первинну деревину, що утворюється клітинами прокамбію, і вторинну деревину, що виникає внаслідок діяльності камбію. На поперечному розрізі стовбура деревних і кущових порід добре помітні річні кільця, які утворюються внаслідок періодичної діяльності камбію протягом року. У багатьох дерев, особливо в південних широтах, у деревини, крім світлої зовнішньої частини — заболоні, є ще внутрішня, темніша (ядро деревини), в клітинах якої відкладаються смоли, дубильні речовини, олії, камеді, ароматичні та барвні речовини тощо.[1]
Зусиллями генної інженерії і селекціонерів в технології прискореного вирощування деревини для енергетичних і сировинних цілей досягнуті значні успіхи: середня продуктивність сосни в Бразилії станом на 2006 рік становить 28,5 м3 з 1 га в рік, евкаліпта — 119 м3. Для порівняння: інтенсивність росту деревини в російських лісах становить від 1,5 м3 з га в рік для хвойних і до 2,5-3,0 м3 для листяних порід.
Хімічний склад
До складу деревини входить низка складних органічних сполук. Повний хімічний аналіз показує, що вона містить близько 50 % вуглецю, 6 % водню і 44 % кисню. Стінка клітини має сітчасту структуру із взаємопов'язаних ланцюгових молекул целюлози, наповнену іншими вуглеводнями (геміцелюлозами), а також лігніном і різними екстрактивними речовинами. Цементуючою міжклітинною речовиною є в основному пектати кальцію і магнію, а в клітинних порожнинах, особливо в деревині листяних порід, накопичуються смоли, камеді, жири, таніни, пігменти і мінеральні речовини. До складу деревини входить 45-60 % целюлози, 15-35 % лігніну і 15-25 % геміцелюлози. Кількість чужорідних, екстрактивних речовин значною мірою залежить від породи і є неоднаковим в заболоні і ядрі деревини. Вміст мінеральних речовин (зольність) деревини зазвичай значно менший за 1 %.
Деревина містить 5-25 % екстрактивних речовин.
Поверхня деревини, показано декілька особливостейСучок в дереві в публічному парку Сад Богів, Колорадо-Спрингс, США, жовтень 2006 р.Поперечний зріз стовбура тиса ягідного із 27-ма річними кільцями. Заболонь світліша і розташована ближче до краюПоперечний переріз стовбура дерев, з виразними річними кільцями, а також ядром та заболонню
Властивості деревини
Для деревини основними й найважливішими є такі властивості.
Міцність деревини — здатність чинити опір руйнуванню під дією механічних навантажень. Розрізняють міцність на стиск і розтяг (за напрямками прикладення навантаження відносно волокон — поздовжню й поперечну) і статичний згин.
Міцність на розтяг деревини вздовж волокон у 2…3 рази більша за міцність на стиск й у 20…30 разів вища за міцність на розтяг впоперек волокон. Для окремих порід границя міцності на розтяг досягає 100…200 МПа. Питома міцність деревини на розтяг вздовж волокон порівняна з аналогічними показниками сталі й склопластиків. Проте ці властивості деревини реалізувати в конструкціях складно через наявність вад (сучки, тріщини тощо), які знижують її міцнісні властивості. Міцність на розтяг деревини хвойних порід мало залежить від вологості, для деревини листяних порід цей вплив є значнішим.
Міцність на стиск деревини визначають на зразках — призмах перерізом 20×20 мм та довжиною 30 мм уздовж і поперек волокон. Міцність деревини на стиск уздовж волокон у 4…6 разів більша від її міцності поперек волокон.
Міцність на статичний згин деревини перевищує міцність на стиск вздовж волокон, але менша за міцність на розтяг і становить для різних порід 50…100 МПа. Високі значення міцності на статичний згин дають змогу широко застосовувати деревину в конструкціях, які працюють на згин (балки, крокви, бруски, настили тощо).
Твердість деревини — здатність деревини чинити опір впровадженню в неї твердішого тіла. Твердість деревини оцінюється за навантаженням, що потрібне для вдавлювання в поверхню зразка металевої кульки діаметром 0,444 дюйма (11,28 міліметра) на глибину 5,64 мм (площа відбитка становить 1 см²). Метод оцінки твердості деревини називається метод Янка. За твердістю по торцю деревину поділяють на три групи: м'яка з твердістю 35…50 МПа (сосна, ялина, ялиця, вільха); тверда — 50…100 МПа (дуб, граб, ясен, клен, каштан, береза); дуже тверда — понад 100 МПа (самшит, кизил).
Зносостійкість деревини — здатність деревини опиратися зношуванню, тобто поступовому руйнуванню її поверхневих зон при терті. Зношування бічних поверхонь більше, ніж торцевих; зношування вологої деревини більше, ніж сухої.
Фізичні властивості
Відношення до вологи
Вологість деревини визначається точно так, як і будь-якого іншого матеріалу — це кількість води в одиниці об'єму або маси. Обчислюється вологість у такий спосіб: виміряється маса проби вологого матеріалу, потім обмірювана проба висушується в сушарці за температури 100—105 °С, потім відбувається повторне зважування, але вже сухого матеріалу. Різниця між масою вологого й сухого матеріалу саме й визначає кількість води, що втримується в зразку. Для того щоб розрахувати масову вологість необхідно скористатися нескладною математичною формулою: маса зразка до сушіння мінус маса зразка після сушіння, результат різниці розділити на масу зразка після сушіння й помножити на 100 відсотків. Результат і є вологість (масова) деревини у відсотках.
Гігроскопічність деревини — властивість матеріалу поглинати вологу з навколишнього середовища. Дана властивість залежить від вологості деревини. Суха деревина має більшу гігроскопічність, ніж волога. Для зменшення гігроскопічності матеріал покривають олійними фарбами, емалями або різними лаками. Гігроскопічність прямо залежить від іншої властивості деревини — пористості. Розбухання деревини проявляється при знаходженні матеріалів за підвищеної вологості повітря протягом тривалого часу.
Пористість деревини — відношення об'єму пор до загального об'єму деревини. Для деревини різних видів пористість має різне значення, але в середньому розбіг її значення становить 30-80 %.
Усушка — зміна розмірів через втрату вологи деревиною в результаті сушіння. Усушка відбувається природно. Прямим наслідком усушки є утворення тріщин.
Жолоблення відбувається в результаті нерівномірного сушіння деревини. Висихання деревини відбувається швидше в шарах, більш віддалених від серцевини, тому у випадку, якщо сушіння проводилося з порушенням технології, відбувається зміна форми деревини — вона жолобиться. Жолоблення під дією усушки різне по різних напрямках. Уздовж волокон воно незначне, і становить приблизно 0,1 %. Зміни розмірів поперек волокон більш значні й можуть становити 5-8 % від початкового. Крім того, жолоблення часто супроводжується появою тріщин у деревини, що помітно позначається на якості кінцевого продукту. Жолоблення й утворення тріщин можна уникнути при дотриманні технології сушіння й при використанні певних технологій під час складання виробів. Так, наприклад, у колодах на всю довжину матеріалу робляться поздовжні розвантажувальні пропили, які знімають внутрішні напруження, що утворюються при усушці.
Розтріскування — результат нерівномірного висихання зовнішніх і внутрішніх шарів деревини. Процес випаровування вологи триває доти, поки вміст вологи у деревині не досягне певної межі (рівноважної), що залежить прямо від температури й вологості навколишнього повітря.
Теплові характеристики
Теплопровідність. На відміну від інших будівельних матеріалів деревина є поганим провідником тепла. Це дозволяє використовувати її для теплоізоляції приміщень. Теплопровідність сухої деревини берези і сосни вздовж волокон становить відповідно 0,128 та 0,349 Вт/(м·К).
Питома теплоємність є приблизно однаковою для усіх деревних порід — для сухої деревини 1,7…1,9 кДж/(кг·К) при 0…100°С.
Електричні властивості деревини
Електричні властивості деревини визначаються трьома показниками:
Електропровідністю (питомою провідністю) — величиною зворотною питомому опору, залежить від вологості, породи дерева, температури і напряму проходження струму. Питомий опір потрібно враховувати при заготівлі деревини для стовпів зв'язку і ліній електропередач, при нанесенні лако-фарбових покриттів у електричному полі та при вимірюванні вологості деревини. Електропровідність сухої деревини незначна, тому її можна застосовувати як ізоляційний матеріал. Електричний опір деревини вздовж волокон у кілька разів менший, ніж упоперек волокон. Підвищення температури деревини призводить до зменшення її опору майже у 2 рази.
Електричною міцністю — показником, що характеризується відношенням електричної напруги, за якої настає пробій матеріалу, до товщини матеріалу. Електричну міцність потрібно враховувати при оцінці електроізоляційних властивостей деревини.
Діелектричними (ізоляційними) властивостями. Такі властивості деревини мають практичне значення при розрахунку процесів нагріву матеріалу в полі струмів високої частоти під час сушіння, під час склеювання та гнуття деревини. Вони оцінюються двома показниками:
тангенсом кута діелектричних втрат — кутом між двома векторами струму, один з яких випереджає вектор напруги на кут 90°, якщо немає втрат, другий випереджає вектор напруги на кут менший, ніж 90° внаслідок діелектричних втрат у деревині.
Колір — своєрідна ознака, що показує якість, вік і стан деревини. Якісна й здоровіша деревина має рівномірний колір без плям і інших вкраплень. Якщо в деревині присутні вкраплення й плями, це свідчення її загнивання. Колір деревини також може змінюватися під впливом атмосферних умов.
Запах залежить від змісту в деревині смол і дубильних речовин. Свіжозрубане дерево має сильніший запах, а в міру висихання дерева й випаровування вологи й ефірних смол запах слабшає.
Текстура — малюнок, що утворюється при розпилюванні дерева. Площина розпилу перетинає річні кільця й шари деревини, що утворювалися в різний час, у результаті утворюється характерний візерунок річних ліній, за якими і відрізняють деревину від інших матеріалів.
Масові показники деревини. Розрізняють густину й об'ємну масу деревини. Густина — маса одиниці об'єму деревини без врахування порожнеч і вологи. Дана маса не залежить від породи деревини й становить 1,54 г/см³. Об'ємна маса — це маса одиниці об'єму деревини в природному стані тобто з урахуванням вологи й порожнин.
Завилькуватість — непаралельне розташування волокон дерева стосовно поздовжньої осі колоди, бруса або дошки. Буває природною і штучною, через неправильне розпилювання. Навскісний шар також сильно знижує міцність деревини на розтяг і, як наслідок, на вигин, тобто як балки, крокви, затягування застосовувати такі дошки або бруси небажано. Крім відбраковування (або правильного розпилювання) інших способів боротьби не існує. Як приклад надзавилькуватості можна навести деревину Карельської берези.
Хімічні властивості
Основні органічні речовини, з яких складається деревина: целюлоза, лігнін і геміцелюлози.
Целюлоза — природний полімер, полісахарид з довгою ланцюговою молекулою. Формула целюлози (C6H10O5)n, де n — ступінь полімеризації, що дорівнює 6000-14000. Це дуже стійка речовина, нерозчинна у воді і звичайних органічних розчинниках (спирті, ефірі тощо), білого кольору. Пучки макромолекул целюлози у вигляді тонких волокон називаються мікрофібрилами. Вони утворюють целюлозний каркас стінки клітини. Мікрофібрили орієнтовні зазвичай уздовж довгої осі клітини, між ними знаходиться лігнін, гемоцелюлози, а також вода.
Лігнін — полімер ароматичної природи (поліфенол) складної будови; містить більше вуглецю і менше кисню, ніж целюлоза. Саме з цією речовиною пов'язаний процес одеревіння молодої клітинної стінки. Лігнін хімічно нестійкий, легко окиснюється, взаємодіє з хлором, розчиняється при нагріванні в лугах, водних розчинах сірчистої кислоти та її кислих солей.
Геміцелюлози — група полісахаридів, в яку входять пентозани (C5H8O4)n і гексозани (C6H10O5)n. Формула гексозанів на перший погляд ідентична до формули целюлози. Проте ступінь полімеризації у всіх геміцелюлоз значно менший і становить 60-200. Це свідчить про коротші ланцюжки молекул і меншу стійкість цих речовин в порівнянні з целюлозою.
Вади деревини
Вади деревини — це недоліки окремих її ділянок, які знижують якість та обмежують можливості використання. Вади деревини можуть бути пов'язані з відхиленнями від нормальної її будови, пошкодженнями та захворюваннями. Їх поділяють на такі групи: тріщини, сучки, пошкодження комахами, грибами, трухлявинами, дефекти форми стовбура (закомелистість, збіжистість), вади будови деревини, рани, ненормальні відкладення в середині деревини, хімічні забарвлення. Вплив вад на придатність деревини для будівельних потреб залежить від їхнього місця розташування, виду, розмірів ураження, а також від призначення деревини. Сортність деревини встановлюють з урахуванням наявних вад. Їхнє походження може бути різним. Одні з них утворюються у період росту дерева, інші — у період зберігання та експлуатації.
У процесі експлуатації дерев'яних конструкцій найбільшої шкоди завдає волога. Для подовження служби деревини її декілька разів просочують однією із сумішей:
Механічні властивості у всіх порід вздовж і впоперек волокон відрізняються.
За твердістю
До твердих сортів деревини відносяться червоне дерево, тик, чорне дерево, трояндове дерево, дуб, в'яз, евкаліпт та бук. Усі, крім евкаліпта, ростуть дуже повільно, і тому світові запаси практично вичерпані. До м'яких сортів деревини відноситься деревина хвойних дерев (сосни, ялини, модрини). Вони ростуть швидко і легко піддаються обробці, але вважаються деревиною низької якості. До білої деревини відноситься деревина берези, ясена, клена та явора. Усі ці дерева швидко ростуть, їхню деревину використовують для шпону і вважають дешевшою.
За цінністю
Цінність різних порід деревини визначається їх міцністю, довговічністю і неповторністю малюнка. Окремі породи, які використовуються для виготовлення дорогих меблів, паркету, дверей, предметів інтер'єру, вважаються елітними, враховуючи початково високу вартість і обсяг зусиль та коштів, що витрачаються на їх обробку. В Україні найпоширенішими є такі породи: дуб, вишня, бук, груша, волоський горіх, клен.
За ступенем насичення вологою
За ступенем вологості розрізняють такі види деревини:
мокра, яка тривалий час перебувала у воді (понад 100 %);
свіжозрубана (50…100 %);
повітряно-суха, що довго зберігалась на повітрі (15…20 %);
кімнатно-суха (8…12 %);
абсолютно суха (0 %).
За умовну стандартну вологість прийнято вологість деревини, що становить 12 %.
Деревинознавство і лісове товарознавство | Електронний підручник | Шацький лісовий фаховий коледж ім. В. В. Сулька | Навчальна хмара. shlks.lcloud.in.ua. Процитовано 10 червня 2023.
↑ Автомобильные материалы: Справочник. — 3-е изд., перераб. и доп. / Г. В. Мотовилин, М. А. Масино, О. М. Суворов, — М.: Транспорт, 1989. — 464 с. — ISBN 5-277-00458-0
↑ (рос.)Самылин А. А. Пеллеты и автомобиль — встреча неизбежна // ЛесПромИнформ — 2006. — № 3 (34)
Гупало Олег Петрович Хімія деревини: підручник / О. П. Гупало, О. П. Тушницький ; Національний лісотехнічний ун-т України. — 2-ге вид., виправ. і доп. — К. : Знання, 2008. — 276 с. — Бібліогр.: с. 274—276 .
Вінтонів Іван Степанович Деревинознавство: навч. посіб. / І. С. Вінтонів [та ін.] ; Український держ. лісотехнічний ун-т, Українська академія дизайну. — Л. : РВВ УкрДЛТУ, 2005 . — 256 с.: рис. — Бібліогр.: с. 237—241 .
Ємельянов Володимир Гнатович Переробка деревини: навч. посібник для студ. спец. 30401 «Лісове господарство» / В. Г. Ємельянов ; Харківський національний аграрний ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Х. : [б.в.], 2007 . — 342 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 326—328 .
Ємельянов Володимир Гнатович Основи деревинознавства і лісового товарознавства: навч. посібник: Для студ. фаху 7.130 .401 — Лісове господарство / В. Г. Ємельянов ; Харківський національний аграрний ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Х. : [б.в.], 2004 . — 333 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 328—330 .
ДСТУ EN 460:2003 Стійкість деревини та виробів з деревини. Природна стійкість суцільної деревини. — К. : Держспоживстандарт України, 2004. — (Національний стандарт України).
Козак Руслан Олегович Технологія деревинної маси: навч. посіб. / Р. О. Козак, П. А. Козакєвіч ; Український держ. лісотехнічний ун-т. — К. : Основа, 2004 . — 348 с.: рис. — Бібліогр.: с. 338—339 .
Бехта Павло Антонович Комплексна хімічна переробка деревини / П. А. Бехта [та ін.] ; Український держ. лісотехнічний ун-т. — К. : Основа, 2004 . — 176 с.: рис. — Бібліогр.: с. 168 .
Кірик Микола Дмитрович Механічне оброблення деревини та деревних матеріалів: підручник для вищих навч. закл. / М. Д. Кірик ; Національний лісотехнічний ун-т України. — Л. : КН, 2006 . — 412 с.: рис. — Бібліогр.: с. 403 .
Білей Петро Васильович Сушіння і захист деревини: підручник для студ. вищих навч. закл. / П. В. Білей, В. М. Павлюст ; Національний лісотехнічний ун-т України. — Л. : [б.в.], 2008 . — 312 c.: рис., табл.
Тименко В. П. Професійна дизайн-освіта: теорія і практика художньої обробки деревини — К. : Педагогічна думка, 2007 . — 288 с. — Бібліогр.: с. 264—275
Бехта Павло Клімат і деревина / П. Бехта, Козакєвіч Павел. — Warszawa: Wydawnictwo SGGW, 2001 . — 202 с.: рис. — Бібліогр.: С.193-202 .
Войтович Іван Герасимович Основи технології виробів з деревини: підруч. для студ. спец. «Деревооброблювальні технології» / І. Г. Войтович. — Л. : [Нац. лісотехн. ун-т України]: [Країна ангелят], 2010 . — 304, [6] с. : рис., табл., кольор. іл. — Бібліогр.: с. 298 .
Бойчук Віталій Миколайович Різьблення деревини (історія, методика, практика): монографія / Бойчук Віталій Миколайович ; Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. — Вінниця: Данилюк В. Г., 2011 . — 315 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 300—315 .
(рос.)Галактионов С. Г., Юрин В. М. Ботаники с гальванометром. — М.: Знание, 1979 .
(рос.)Гордеев А. М., Шешнев В. Б. Электричество в жизни растений. — М.: Наука, 1991. — 160 с. ISBN 5-02-004074-6
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Derevina znachennya Derevi na 1 2 de revo 3 4 anizotropnij voloknistij material dlya budivnictva otrimanij z derev Yadrova derevinaPalivoFizichni osnoviSonce Sonyachna radiaciyaFotosintez Roslini Biomasa Gumifikaciya Skam yaninnyaGorinnyaVikopne palivoVugillya Goryuchi slanci Gidrat metanu Nafta Prirodnij gaz TorfPrirodne nevikopne palivoVodorosti Derevina Roslinni i tvarinni zhiri ta oliyi TravaShtuchne palivoBiopalivo Generatorni gazi Koks Motorni palivaKoncepciyiEnergetichna biosirovinaporDerevina ce prirodnij material roslinnogo pohodzhennya Vin skladayetsya z roslinnoyi tkanini yaka utvoryuye bilshu chastinu stovbura derevnih roslin U roslini derevina zabezpechuye providnist sirogo soku vid koreniv do listya ta micnu oporu dlya dereva chi kusha Standart sho viznachaye nomenklaturu derevini 5 okreslyuye yiyi yak nabir vtorinnih stijkih tkanin opornih providnih i nakopichuvalnih yaki utvoryuyut stovburi gilki ta korinnya derevnih roslin Ce odin iz najbilsh cinnih materialiv za jogo mehanichni vlastivosti teplotvornu zdatnist i yak sirovina dlya hudozhnogo virobnictva a takozh dlya bagatoh galuzej promislovosti Derevina maye bagato zastosuvan u budivnictvi ta promislovosti paperova promislovist himichna promislovist tosho a takozh yak palivo Deyaki roslini palmi bambuk tosho utvoryuyut zderev yanili tkanini ale ne z vtorinnogo kambiyu otzhe ce ne derevina Disciplina sho vivchaye derevinu derevinoznavstvo 6 zibrannya zrazkiv derevini u sviti nazivayetsya ksilotekoyu Zbirannya derevini abo pristrast do cogo materialu nazivayetsya ksilofiliyeyu 7 Osnovna strukturna odinicya derevini bud yakih porid klitkovina Klitkovina v pochatkovij stadiyi rozvitku maye dovoli elastichnu i legkoproniknu dlya vodi ta vodnih rozchiniv obolonku Z vikom micnist obolonki rizko pidvishuyetsya a proniknist znizhuyetsya vnaslidok peretvorennya yiyi na visokomolekulyarni organichni z yednannya celyulozu gemicelyulozu i lignin 8 Rozriznyayut klitini mehanichni volokna librofoma providnevi sudini i traheyidi zapasayuchi parenhimni 8 Zmist 1 Utvorennya derevini 2 Himichnij sklad 3 Vlastivosti derevini 3 1 Mehaniko tehnologichni vlastivosti 3 2 Fizichni vlastivosti 3 2 1 Vidnoshennya do vologi 3 2 2 Teplovi harakteristiki 3 2 3 Elektrichni vlastivosti derevini 3 2 4 Inshi vlastivosti 3 3 Himichni vlastivosti 4 Vadi derevini 5 Klasifikaciya derevini 5 1 Za tverdistyu 5 2 Za cinnistyu 5 3 Za stupenem nasichennya vologoyu 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaUtvorennya derevini RedaguvatiDerevina ye odniyeyu iz skladovih chastin sudinno voloknistogo puchka i protistavlyayetsya zazvichaj inshij skladovij chastini puchka sho pohodit z togo zh prokambiyu abo kambiyu lubu abo floemi Pri utvorenni sudinno voloknistih puchkiv z prokambiyu sposterigayutsya 2 vipadki abo vsi prokambialni klitini peretvoryuyutsya v elementi derevini i lubu vihodyat tak zvani zamknuti puchki vishi sporovi odnodolni ta deyaki dvodolni roslini abo zh na granici mizh derevinoyu i lubom zalishayetsya shar diyalnoyi tkanini kambiyu i vihodyat puchki vidkriti dvodolni i golonasinni roslini U pershomu vipadku kilkist derevini zalishayetsya staloyu i roslina ne zdatna zbilshuvati tovshinu u drugomu zavdyaki diyalnosti kambiyu z kozhnim rokom kilkist derevini pribuvaye i stovbur roslini pomalu potovshuyetsya V ukrayinskih derevnih porid derevina lezhit blizhche do centru osi dereva a lub blizhche do periferiyi U deyakih inshih roslin sposterigayetsya inshe vzayemne roztashuvannya derevini i lubu Do skladu derevini vhodyat vzhe vidmerli klitinni elementi z zaderev yanilimi v osnovnomu tovstimi obolonkami lub zhe skladenij navpaki z elementiv zhivih z zhivoyi protoplazmi klitinnogo soku i tonkoyi nezadereviloyi obolonki Hocha i v lubi traplyayutsya mertvi elementi tovstostinni i zderev yanili a v derevini navpaki zhivi ale vid cogo zagalne pravilo istotno ne zminyuyetsya Obidvi chastini sudinno voloknistogo puchka vidriznyayutsya she odin vid odnogo i za fiziologichnoyu funkciyeyu po derevini pidnimayetsya vgoru z gruntu do listya tak zvanij sirij sik tobto voda z rozchinenimi v nij rechovinami po lubu zhe spuskayetsya vniz utvorenij plastichnij sik Yavisha zh oderevinnya klitinnih obolonok obumovlyuyutsya prosyakannyam celyuloznoyi obolonki osoblivimi rechovinami sho ob yednuyutsya zazvichaj pid zagalnoyu nazvoyu lignin Prisutnist ligninu j razom z tim oderevinnya obolonki legko rozpiznayetsya za dopomogoyu deyakih vlastivostej Zavdyaki derev yaninnyu roslinni obolonki stayut micnishimi tverdimi i pruzhnimi razom z tim popri legkij proniknosti dlya vodi voni vtrachayut v zdatnosti vbirati vodu i rozbuhati Rozriznyayut pervinnu derevinu sho utvoryuyetsya klitinami prokambiyu i vtorinnu derevinu sho vinikaye vnaslidok diyalnosti kambiyu Na poperechnomu rozrizi stovbura derevnih i kushovih porid dobre pomitni richni kilcya yaki utvoryuyutsya vnaslidok periodichnoyi diyalnosti kambiyu protyagom roku U bagatoh derev osoblivo v pivdennih shirotah u derevini krim svitloyi zovnishnoyi chastini zaboloni ye she vnutrishnya temnisha yadro derevini v klitinah yakoyi vidkladayutsya smoli dubilni rechovini oliyi kamedi aromatichni ta barvni rechovini tosho 1 Zusillyami gennoyi inzheneriyi i selekcioneriv v tehnologiyi priskorenogo viroshuvannya derevini dlya energetichnih i sirovinnih cilej dosyagnuti znachni uspihi serednya produktivnist sosni v Braziliyi stanom na 2006 rik stanovit 28 5 m3 z 1 ga v rik evkalipta 119 m3 9 Dlya porivnyannya intensivnist rostu derevini v rosijskih lisah stanovit vid 1 5 m3 z ga v rik dlya hvojnih i do 2 5 3 0 m3 dlya listyanih porid 9 Himichnij sklad RedaguvatiDo skladu derevini vhodit nizka skladnih organichnih spoluk Povnij himichnij analiz pokazuye sho vona mistit blizko 50 vuglecyu 6 vodnyu i 44 kisnyu 10 Stinka klitini maye sitchastu strukturu iz vzayemopov yazanih lancyugovih molekul celyulozi napovnenu inshimi vuglevodnyami gemicelyulozami a takozh ligninom i riznimi ekstraktivnimi rechovinami Cementuyuchoyu mizhklitinnoyu rechovinoyu ye v osnovnomu pektati kalciyu i magniyu a v klitinnih porozhninah osoblivo v derevini listyanih porid nakopichuyutsya smoli kamedi zhiri tanini pigmenti i mineralni rechovini Do skladu derevini vhodit 45 60 celyulozi 15 35 ligninu i 15 25 gemicelyulozi Kilkist chuzhoridnih ekstraktivnih rechovin znachnoyu miroyu zalezhit vid porodi i ye neodnakovim v zaboloni i yadri derevini Vmist mineralnih rechovin zolnist derevini zazvichaj znachno menshij za 1 Derevina mistit 5 25 ekstraktivnih rechovin 8 Poverhnya derevini pokazano dekilka osoblivostej Suchok v derevi v publichnomu parku Sad Bogiv Kolorado Springs SShA zhovten 2006 r Poperechnij zriz stovbura tisa yagidnogo iz 27 ma richnimi kilcyami Zabolon svitlisha i roztashovana blizhche do krayu Poperechnij pereriz stovbura derev z viraznimi richnimi kilcyami a takozh yadrom ta zabolonnyuVlastivosti derevini RedaguvatiDlya derevini osnovnimi j najvazhlivishimi ye taki vlastivosti Mehaniko tehnologichni micnist tverdist deformivnist pitoma v yazkist ekspluatacijni harakteristiki tehnologichni harakteristiki znosostijkist zdatnist utrimuvati kriplennya gnuchkist Fizichni zovnishnij viglyad tekstura blisk kolir vologist usushka zholoblennya vodopoglinannya gigroskopichnist shilnist teplovi teploprovidnist teployemnist zvukovi akustichnij opir zvukoprovidnist elektrichni dielektrichni vlastivosti elektroprovidnist elektrichna micnist Himichni vlastivosti Mehaniko tehnologichni vlastivosti Redaguvati Micnist derevini zdatnist chiniti opir rujnuvannyu pid diyeyu mehanichnih navantazhen Rozriznyayut micnist na stisk i roztyag za napryamkami prikladennya navantazhennya vidnosno volokon pozdovzhnyu j poperechnu i statichnij zgin Micnist na roztyag derevini vzdovzh volokon u 2 3 razi bilsha za micnist na stisk j u 20 30 raziv visha za micnist na roztyag vpoperek volokon Dlya okremih porid granicya micnosti na roztyag dosyagaye 100 200 MPa Pitoma micnist derevini na roztyag vzdovzh volokon porivnyana z analogichnimi pokaznikami stali j skloplastikiv Prote ci vlastivosti derevini realizuvati v konstrukciyah skladno cherez nayavnist vad suchki trishini tosho yaki znizhuyut yiyi micnisni vlastivosti Micnist na roztyag derevini hvojnih porid malo zalezhit vid vologosti dlya derevini listyanih porid cej vpliv ye znachnishim Micnist na stisk derevini viznachayut na zrazkah prizmah pererizom 20 20 mm ta dovzhinoyu 30 mm uzdovzh i poperek volokon Micnist derevini na stisk uzdovzh volokon u 4 6 raziv bilsha vid yiyi micnosti poperek volokon Micnist na statichnij zgin derevini perevishuye micnist na stisk vzdovzh volokon ale mensha za micnist na roztyag i stanovit dlya riznih porid 50 100 MPa Visoki znachennya micnosti na statichnij zgin dayut zmogu shiroko zastosovuvati derevinu v konstrukciyah yaki pracyuyut na zgin balki krokvi bruski nastili tosho Tverdist derevini zdatnist derevini chiniti opir vprovadzhennyu v neyi tverdishogo tila Tverdist derevini ocinyuyetsya za navantazhennyam sho potribne dlya vdavlyuvannya v poverhnyu zrazka metalevoyi kulki diametrom 0 444 dyujma 11 28 milimetra na glibinu 5 64 mm plosha vidbitka stanovit 1 sm Metod ocinki tverdosti derevini nazivayetsya metod Yanka Za tverdistyu po torcyu derevinu podilyayut na tri grupi m yaka z tverdistyu 35 50 MPa sosna yalina yalicya vilha tverda 50 100 MPa dub grab yasen klen kashtan bereza duzhe tverda ponad 100 MPa samshit kizil Znosostijkist derevini zdatnist derevini opiratisya znoshuvannyu tobto postupovomu rujnuvannyu yiyi poverhnevih zon pri terti Znoshuvannya bichnih poverhon bilshe nizh torcevih znoshuvannya vologoyi derevini bilshe nizh suhoyi Fizichni vlastivosti Redaguvati Vidnoshennya do vologi Redaguvati Vologist derevini viznachayetsya tochno tak yak i bud yakogo inshogo materialu ce kilkist vodi v odinici ob yemu abo masi Obchislyuyetsya vologist u takij sposib vimiryayetsya masa probi vologogo materialu potim obmiryuvana proba visushuyetsya v susharci za temperaturi 100 105 S potim vidbuvayetsya povtorne zvazhuvannya ale vzhe suhogo materialu Riznicya mizh masoyu vologogo j suhogo materialu same j viznachaye kilkist vodi sho vtrimuyetsya v zrazku Dlya togo shob rozrahuvati masovu vologist neobhidno skoristatisya neskladnoyu matematichnoyu formuloyu masa zrazka do sushinnya minus masa zrazka pislya sushinnya rezultat riznici rozdiliti na masu zrazka pislya sushinnya j pomnozhiti na 100 vidsotkiv Rezultat i ye vologist masova derevini u vidsotkah Gigroskopichnist derevini vlastivist materialu poglinati vologu z navkolishnogo seredovisha Dana vlastivist zalezhit vid vologosti derevini Suha derevina maye bilshu gigroskopichnist nizh vologa Dlya zmenshennya gigroskopichnosti material pokrivayut olijnimi farbami emalyami abo riznimi lakami Gigroskopichnist pryamo zalezhit vid inshoyi vlastivosti derevini poristosti Rozbuhannya derevini proyavlyayetsya pri znahodzhenni materialiv za pidvishenoyi vologosti povitrya protyagom trivalogo chasu Poristist derevini vidnoshennya ob yemu por do zagalnogo ob yemu derevini Dlya derevini riznih vidiv poristist maye rizne znachennya ale v serednomu rozbig yiyi znachennya stanovit 30 80 Usushka zmina rozmiriv cherez vtratu vologi derevinoyu v rezultati sushinnya Usushka vidbuvayetsya prirodno Pryamim naslidkom usushki ye utvorennya trishin Zholoblennya vidbuvayetsya v rezultati nerivnomirnogo sushinnya derevini Visihannya derevini vidbuvayetsya shvidshe v sharah bilsh viddalenih vid sercevini tomu u vipadku yaksho sushinnya provodilosya z porushennyam tehnologiyi vidbuvayetsya zmina formi derevini vona zholobitsya Zholoblennya pid diyeyu usushki rizne po riznih napryamkah Uzdovzh volokon vono neznachne i stanovit priblizno 0 1 Zmini rozmiriv poperek volokon bilsh znachni j mozhut stanoviti 5 8 vid pochatkovogo Krim togo zholoblennya chasto suprovodzhuyetsya poyavoyu trishin u derevini sho pomitno poznachayetsya na yakosti kincevogo produktu Zholoblennya j utvorennya trishin mozhna uniknuti pri dotrimanni tehnologiyi sushinnya j pri vikoristanni pevnih tehnologij pid chas skladannya virobiv Tak napriklad u kolodah na vsyu dovzhinu materialu roblyatsya pozdovzhni rozvantazhuvalni propili yaki znimayut vnutrishni napruzhennya sho utvoryuyutsya pri usushci Roztriskuvannya rezultat nerivnomirnogo visihannya zovnishnih i vnutrishnih shariv derevini Proces viparovuvannya vologi trivaye doti poki vmist vologi u derevini ne dosyagne pevnoyi mezhi rivnovazhnoyi sho zalezhit pryamo vid temperaturi j vologosti navkolishnogo povitrya Teplovi harakteristiki Redaguvati Teploprovidnist Na vidminu vid inshih budivelnih materialiv derevina ye poganim providnikom tepla Ce dozvolyaye vikoristovuvati yiyi dlya teploizolyaciyi primishen Teploprovidnist suhoyi derevini berezi i sosni vzdovzh volokon stanovit vidpovidno 0 128 ta 0 349 Vt m K Pitoma teployemnist ye priblizno odnakovoyu dlya usih derevnih porid dlya suhoyi derevini 1 7 1 9 kDzh kg K pri 0 100 S Elektrichni vlastivosti derevini Redaguvati Elektrichni vlastivosti derevini viznachayutsya troma pokaznikami Elektroprovidnistyu pitomoyu providnistyu velichinoyu zvorotnoyu pitomomu oporu zalezhit vid vologosti porodi dereva temperaturi i napryamu prohodzhennya strumu Pitomij opir potribno vrahovuvati pri zagotivli derevini dlya stovpiv zv yazku i linij elektroperedach pri nanesenni lako farbovih pokrittiv u elektrichnomu poli ta pri vimiryuvanni vologosti derevini Elektroprovidnist suhoyi derevini neznachna tomu yiyi mozhna zastosovuvati yak izolyacijnij material Elektrichnij opir derevini vzdovzh volokon u kilka raziv menshij nizh upoperek volokon Pidvishennya temperaturi derevini prizvodit do zmenshennya yiyi oporu majzhe u 2 razi Elektrichnoyu micnistyu pokaznikom sho harakterizuyetsya vidnoshennyam elektrichnoyi naprugi za yakoyi nastaye probij materialu do tovshini materialu Elektrichnu micnist potribno vrahovuvati pri ocinci elektroizolyacijnih vlastivostej derevini Dielektrichnimi izolyacijnimi vlastivostyami Taki vlastivosti derevini mayut praktichne znachennya pri rozrahunku procesiv nagrivu materialu v poli strumiv visokoyi chastoti pid chas sushinnya pid chas skleyuvannya ta gnuttya derevini Voni ocinyuyutsya dvoma pokaznikami dielektrichnoyu proniknistyu vidnoshennyam yemnosti kondensatora z prokladkoyu z derevini do yemnosti togo zh kondensatora z povitryanim promizhkom tangensom kuta dielektrichnih vtrat kutom mizh dvoma vektorami strumu odin z yakih viperedzhaye vektor naprugi na kut 90 yaksho nemaye vtrat drugij viperedzhaye vektor naprugi na kut menshij nizh 90 vnaslidok dielektrichnih vtrat u derevini Inshi vlastivosti Redaguvati Zvukoproniknist zdatnist materialu provoditi zvukovi hvili Yaksho stosovno teploprovidnosti 16 vidiv derevini 1 Pinus sylvestris Sosna 2 Picea abies Yalina 3 Larix decidua Modrina 4 Juniperus communis Yalovec 5 Populus tremula Osika 6 Carpinus betulus Grab 7 Betula pubescens Bereza 8 Alnus glutinosa Vilha 9 Fagus sylvatica Buk 10 Quercus robur Dub 11 Ulmus glabra V yaz 12 Prunus avium Chereshnya 13 Pyrus communis Grusha 14 Acer platanoides Klen 15 Tilia cordata Lipa 16 Fraxinus excelsior Yasen derevina najkrashij material to shodo zvukoproniknosti derevina prograye inshim budivelnim materialam Cherez ce pid chas budivnictva stin i derev yanih perekrittiv neobhidno vikoristovuvati dodatkovi materiali zasipannya sho znizhuyut pokaznik zvukoproniknosti Kolir svoyeridna oznaka sho pokazuye yakist vik i stan derevini Yakisna j zdorovisha derevina maye rivnomirnij kolir bez plyam i inshih vkraplen Yaksho v derevini prisutni vkraplennya j plyami ce svidchennya yiyi zagnivannya Kolir derevini takozh mozhe zminyuvatisya pid vplivom atmosfernih umov Zapah zalezhit vid zmistu v derevini smol i dubilnih rechovin Svizhozrubane derevo maye silnishij zapah a v miru visihannya dereva j viparovuvannya vologi j efirnih smol zapah slabshaye Tekstura malyunok sho utvoryuyetsya pri rozpilyuvanni dereva Ploshina rozpilu peretinaye richni kilcya j shari derevini sho utvoryuvalisya v riznij chas u rezultati utvoryuyetsya harakternij vizerunok richnih linij za yakimi i vidriznyayut derevinu vid inshih materialiv Masovi pokazniki derevini Rozriznyayut gustinu j ob yemnu masu derevini Gustina masa odinici ob yemu derevini bez vrahuvannya porozhnech i vologi Dana masa ne zalezhit vid porodi derevini j stanovit 1 54 g sm Ob yemna masa ce masa odinici ob yemu derevini v prirodnomu stani tobto z urahuvannyam vologi j porozhnin Zavilkuvatist neparalelne roztashuvannya volokon dereva stosovno pozdovzhnoyi osi kolodi brusa abo doshki Buvaye prirodnoyu i shtuchnoyu cherez nepravilne rozpilyuvannya Navskisnij shar takozh silno znizhuye micnist derevini na roztyag i yak naslidok na vigin tobto yak balki krokvi zatyaguvannya zastosovuvati taki doshki abo brusi nebazhano Krim vidbrakovuvannya abo pravilnogo rozpilyuvannya inshih sposobiv borotbi ne isnuye Yak priklad nadzavilkuvatosti mozhna navesti derevinu Karelskoyi berezi Himichni vlastivosti Redaguvati Osnovni organichni rechovini z yakih skladayetsya derevina celyuloza lignin i gemicelyulozi Celyuloza prirodnij polimer polisaharid z dovgoyu lancyugovoyu molekuloyu Formula celyulozi C6H10O5 n de n stupin polimerizaciyi sho dorivnyuye 6000 14000 Ce duzhe stijka rechovina nerozchinna u vodi i zvichajnih organichnih rozchinnikah spirti efiri tosho bilogo koloru Puchki makromolekul celyulozi u viglyadi tonkih volokon nazivayutsya mikrofibrilami Voni utvoryuyut celyuloznij karkas stinki klitini Mikrofibrili oriyentovni zazvichaj uzdovzh dovgoyi osi klitini mizh nimi znahoditsya lignin gemocelyulozi a takozh voda Lignin polimer aromatichnoyi prirodi polifenol skladnoyi budovi mistit bilshe vuglecyu i menshe kisnyu nizh celyuloza Same z ciyeyu rechovinoyu pov yazanij proces oderevinnya molodoyi klitinnoyi stinki Lignin himichno nestijkij legko okisnyuyetsya vzayemodiye z hlorom rozchinyayetsya pri nagrivanni v lugah vodnih rozchinah sirchistoyi kisloti ta yiyi kislih solej Gemicelyulozi grupa polisaharidiv v yaku vhodyat pentozani C5H8O4 n i geksozani C6H10O5 n Formula geksozaniv na pershij poglyad identichna do formuli celyulozi Prote stupin polimerizaciyi u vsih gemicelyuloz znachno menshij i stanovit 60 200 Ce svidchit pro korotshi lancyuzhki molekul i menshu stijkist cih rechovin v porivnyanni z celyulozoyu Vadi derevini RedaguvatiDokladnishe Vadi dereviniVadi derevini ce nedoliki okremih yiyi dilyanok yaki znizhuyut yakist ta obmezhuyut mozhlivosti vikoristannya Vadi derevini mozhut buti pov yazani z vidhilennyami vid normalnoyi yiyi budovi poshkodzhennyami ta zahvoryuvannyami Yih podilyayut na taki grupi trishini suchki poshkodzhennya komahami gribami truhlyavinami defekti formi stovbura zakomelistist zbizhistist vadi budovi derevini rani nenormalni vidkladennya v seredini derevini himichni zabarvlennya Vpliv vad na pridatnist derevini dlya budivelnih potreb zalezhit vid yihnogo miscya roztashuvannya vidu rozmiriv urazhennya a takozh vid priznachennya derevini Sortnist derevini vstanovlyuyut z urahuvannyam nayavnih vad Yihnye pohodzhennya mozhe buti riznim Odni z nih utvoryuyutsya u period rostu dereva inshi u period zberigannya ta ekspluataciyi U procesi ekspluataciyi derev yanih konstrukcij najbilshoyi shkodi zavdaye vologa Dlya podovzhennya sluzhbi derevini yiyi dekilka raziv prosochuyut odniyeyu iz sumishej 11 10 chastin naturalnoyi olifi 1 parafinu i 1 skipidaru 10 chastin naturalnoyi olifi i 1 5 chastini vosku naturalna olifa ta gas u proporciyi 1 1 Perevidni koeficiyenti masi i umovnogo ob yemu Kategoriyiderevnih porid Derevni porodi Perevidnijkeoficiyent masi Perevidnikeoficiyenti umovnogo ob yemuDilova derevina drova vidhodiDuzhe vazhki bereza Shmidta samshit fistashka evkalipt 2 43 7 29 4 89 2 43 1 46 0 49Vazhki akaciya bila bereza kam yana bereza chorna grusha dub tis grab v yaz 2 17 6 51 4 34 2 17 1 60 0 43Pomirkovano vazhki bereza povisla bereza puhnasta bereza zhovta buk ilm klen polovij yablunya yasen 1 86 5 58 3 72 1 86 1 12 0 37Legki dimorfant chinar kashtan yistivnij korkove derevo amurske sosna zvichajna vilha 1 57 4 71 3 14 1 57 0 94 0 31Legki yalina verba kedr sibirskij lipa osika topolya 1 29 3 87 2 58 1 29 0 77 0 26Duzhe legki sosna Vejmutova 1 00 3 00 2 00 1 00 0 60 0 20Klasifikaciya derevini RedaguvatiMehanichni vlastivosti u vsih porid vzdovzh i vpoperek volokon vidriznyayutsya Za tverdistyu Redaguvati Do tverdih sortiv derevini vidnosyatsya chervone derevo tik chorne derevo troyandove derevo dub v yaz evkalipt ta buk Usi krim evkalipta rostut duzhe povilno i tomu svitovi zapasi praktichno vicherpani Do m yakih sortiv derevini vidnositsya derevina hvojnih derev sosni yalini modrini Voni rostut shvidko i legko piddayutsya obrobci ale vvazhayutsya derevinoyu nizkoyi yakosti Do biloyi derevini vidnositsya derevina berezi yasena klena ta yavora Usi ci dereva shvidko rostut yihnyu derevinu vikoristovuyut dlya shponu i vvazhayut deshevshoyu Za cinnistyu Redaguvati Cinnist riznih porid derevini viznachayetsya yih micnistyu dovgovichnistyu i nepovtornistyu malyunka Okremi porodi yaki vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya dorogih mebliv parketu dverej predmetiv inter yeru vvazhayutsya elitnimi vrahovuyuchi pochatkovo visoku vartist i obsyag zusil ta koshtiv sho vitrachayutsya na yih obrobku V Ukrayini najposhirenishimi ye taki porodi dub vishnya buk grusha voloskij gorih klen Za stupenem nasichennya vologoyu Redaguvati Za stupenem vologosti rozriznyayut taki vidi derevini mokra yaka trivalij chas perebuvala u vodi ponad 100 svizhozrubana 50 100 povitryano suha sho dovgo zberigalas na povitri 15 20 kimnatno suha 8 12 absolyutno suha 0 Za umovnu standartnu vologist prijnyato vologist derevini sho stanovit 12 Div takozh RedaguvatiDerevinoznavstvo Fizichni vlastivosti derevini Elektrichni vlastivosti derevini Mehanichni vlastivosti derevini Teplovi vlastivosti derevini Vologist derevini Proniknist derevini Himichni vlastivosti derevini Derevinni materiali Rubki golovnogo koristuvannya Koloda derevo PilomaterialiPrimitki Redaguvati Derevina Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Derevina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Derevo Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Derevo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Rozdil 16 Derevina ta virobi z derevini ta korka krim mebliv virobi iz solomki ta materialiv roslinnih dlya pletinnya 2021 Derevinoznavstvo i lisove tovaroznavstvo Elektronnij pidruchnik Shackij lisovij fahovij koledzh im V V Sulka Navchalna hmara shlks lcloud in ua Procitovano 10 chervnya 2023 Definition de Xylophilie Dictionnaire Encyclopaedia Universalis www universalis fr Procitovano 10 chervnya 2023 a b v Avtomobilnye materialy Spravochnik 3 e izd pererab i dop G V Motovilin M A Masino O M Suvorov M Transport 1989 464 s ISBN 5 277 00458 0 a b ros Samylin A A Pellety i avtomobil vstrecha neizbezhna LesPromInform 2006 3 34 Drevesina Arhivovano 23 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Krugosvet http www silskivisti kiev ua 18863 print php n 15135 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela RedaguvatiGupalo Oleg Petrovich Himiya derevini pidruchnik O P Gupalo O P Tushnickij Nacionalnij lisotehnichnij un t Ukrayini 2 ge vid viprav i dop K Znannya 2008 276 s Bibliogr s 274 276 Vintoniv Ivan Stepanovich Derevinoznavstvo navch posib I S Vintoniv ta in Ukrayinskij derzh lisotehnichnij un t Ukrayinska akademiya dizajnu L RVV UkrDLTU 2005 256 s ris Bibliogr s 237 241 Yemelyanov Volodimir Gnatovich Pererobka derevini navch posibnik dlya stud spec 30401 Lisove gospodarstvo V G Yemelyanov Harkivskij nacionalnij agrarnij un t im V V Dokuchayeva H b v 2007 342 s ris tabl Bibliogr s 326 328 Yemelyanov Volodimir Gnatovich Osnovi derevinoznavstva i lisovogo tovaroznavstva navch posibnik Dlya stud fahu 7 130 401 Lisove gospodarstvo V G Yemelyanov Harkivskij nacionalnij agrarnij un t im V V Dokuchayeva H b v 2004 333 s ris tabl Bibliogr s 328 330 DSTU EN 460 2003 Stijkist derevini ta virobiv z derevini Prirodna stijkist sucilnoyi derevini K Derzhspozhivstandart Ukrayini 2004 Nacionalnij standart Ukrayini Kozak Ruslan Olegovich Tehnologiya derevinnoyi masi navch posib R O Kozak P A Kozakyevich Ukrayinskij derzh lisotehnichnij un t K Osnova 2004 348 s ris Bibliogr s 338 339 Behta Pavlo Antonovich Kompleksna himichna pererobka derevini P A Behta ta in Ukrayinskij derzh lisotehnichnij un t K Osnova 2004 176 s ris Bibliogr s 168 Kirik Mikola Dmitrovich Mehanichne obroblennya derevini ta derevnih materialiv pidruchnik dlya vishih navch zakl M D Kirik Nacionalnij lisotehnichnij un t Ukrayini L KN 2006 412 s ris Bibliogr s 403 Bilej Petro Vasilovich Sushinnya i zahist derevini pidruchnik dlya stud vishih navch zakl P V Bilej V M Pavlyust Nacionalnij lisotehnichnij un t Ukrayini L b v 2008 312 c ris tabl Timenko V P Profesijna dizajn osvita teoriya i praktika hudozhnoyi obrobki derevini K Pedagogichna dumka 2007 288 s Bibliogr s 264 275 Behta Pavlo Klimat i derevina P Behta Kozakyevich Pavel Warszawa Wydawnictwo SGGW 2001 202 s ris Bibliogr S 193 202 Vojtovich Ivan Gerasimovich Osnovi tehnologiyi virobiv z derevini pidruch dlya stud spec Derevoobroblyuvalni tehnologiyi I G Vojtovich L Nac lisotehn un t Ukrayini Krayina angelyat 2010 304 6 s ris tabl kolor il Bibliogr s 298 Bojchuk Vitalij Mikolajovich Rizblennya derevini istoriya metodika praktika monografiya Bojchuk Vitalij Mikolajovich Vinnic derzh ped un t im M Kocyubinskogo Vinnicya Danilyuk V G 2011 315 s ris tabl Bibliogr s 300 315 ros Galaktionov S G Yurin V M Botaniki s galvanometrom M Znanie 1979 ros Gordeev A M Sheshnev V B Elektrichestvo v zhizni rastenij M Nauka 1991 160 s ISBN 5 02 004074 6Posilannya RedaguvatiDerevina Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 78 ISBN 978 966 7407 83 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derevina Derevina Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine v URE Derevina Arhivovano 25 veresnya 2014 u Wayback Machine u Akademichnomu tlumachnomu slovniku ukrayinskoyi movi v 11 tomah T 2 S 245 ros Derevina u Velikij radyanskij enciklopediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Derevina amp oldid 39680024
