www.wikidata.uk-ua.nina.az

Град У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення опади у вигляді льодяних ядер сферичної форми або час

Град

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Град (значення).

Град — опади у вигляді льодяних ядер сферичної форми або часток криги (градини) діаметром від 5 до 50 мм, інколи більше, що випадають ізольовано або в вигляді неправильних комплексів. Градини утворюються лише з прозорої криги або декількох її прошарків товщиною не менше 1  мм, які чергуються з напівпрозорими прошарками.

Град

Опади у вигляді граду спостерігаються зазвичай у випадку сильних гроз влітку, коли температура повітря біля поверхні землі не нижча 20 °C. Найчастіше град проходить вузькою (не більше 10 км), проте довгою (інколи на сотні кілометрів) смугою.

Механізм утворення Редагувати

Велика градина з концентричними кільцями.

Гіпотези про утворення граду ще в першій половині XVII століття будував Декарт. Проте наукову теорію градових процесів і способів дії на них створили фізики разом з метеорологами лише в середині XX століття.

Град утворюється в потужній купчасто-дощовій хмарі за сильних висхідних потоків повітря. Їхня швидкість зазвичай перевищує 15 м/с. На цих потоках утримуються великі переохолоджені (до -10—20 °C) краплини води. Чим вище, тим менша швидкість повітряних потоків і тим важче їм втримувати краплі. На висоті 8—10 км, де температура сягає -35— -40 °C, краплі замерзають, утворюючи крижані частинки — зародки градин. Вдаряючись одна в одну, зіштовхуючись з переохолодженими краплями, які ще не встигли замерзнути, вони приморожують їх до себе, товстіють, важчають і спускаються в нижчі хмари, де переохолоджених крапель ще більше. Щоб набрати в діаметрі 1  см, кожна градина повинна зробити близько 100 мільйонів зіткнень з хмаровими краплями. Далі випадання граду відбувається лавиноподібно. За лічені хвилини град покриває землю крижаними кульками шаром 5—7 см. В районі Кисловодська в 1965 році випав град, що покрив землю шаром 75 см.

Розміри граду Редагувати

Розміри градин бувають різними. Зазвичай на себе звертають увагу найбільші. Наприклад, в Індії і Китаї відомі випадки падіння з неба крижаних брил вагою 2—3 кг. В 1961 році на півночі Індії важка крижана брила вбила слона. В помірних широтах спостерігали градини вагою близько кілограма. Так, у Воронежі град розбив черепицю на даху будинку та пробив металевий дах автобуса.

Одна з градин, сфотографована в США, мала діаметр 12 см і довжину по колу 40 см, а її вага становила 700 г. У Франції зафіксовані подовжені градини величиною приблизно в долоню (15Х9 см). Вага окремих градин сягала 1 200 г. Таких градин випадало 5—8 на 1 м². Проте це виняткові випадки. Зазвичай градини діаметром понад 25 мм рідкісні.

Небезпека та збитки Редагувати

Пошкодження на зав'язях яблуні, завдані градом.

Град ламає виноградні лози та гілки фруктових дерев, збиває з них плоди, знищує посіви зернових, ламає стебла соняшника і кукурудзи, вибиває тютюнові та баштанові плантації. Не рідко від ударів градин гине домашня птиця та дрібна, а інколи й велика рогата худоба. У деяких господарствах практикують страхування рослин і худоби від граду, при цьому заздалегідь обговорюють різні типи ушкодження, яких може завдати град.

У східній частині штату Колорадо (США) опади граду відбуваються близько шести разів на рік, що спричиняє значні збитки. Часто падає град також на Північному Кавказі, в Грузії, Вірменії, гірських районах Середньої Азії. В 1939 році метеостанція Нальчика повідомляла:

«З 9-го на 10-те червня 1939 року… випав град величиною з куряче яйце… В результаті загинуло понад 60 тисяч га пшениці і біля 4 тисяч га інших культур; було вбито біля 2 тисяч овець.»

Зернові культури Редагувати

На ранніх стадіях розвитку зернової рослини град може розірвати листкову пазуху та прищемити остюки колоса, які там лежать. Якщо таке трапилося, то з подальшим розвитком стебла нижня частина колоса витягується вгору, що своєю чергою призводить до викривлення усього колоса, але іноді колос і зовсім не виходить із листкової пазухи. Град є найнебезпечнішим для зернових на пізніх стадіях розвитку рослини: під час колосіння та особливо під час дозрівання зерна. Великі градини можуть вибити з колоса по кілька зерен, але зазвичай сліди від граду залишаються непомітними на колосі (винятком є пшениця, яка є дуже уразливою культурою). Коли град уражає стебло, яке несе колос, воно засихає та обламується, тому втрачається весь колос. Надалі менші пагони від того ж кореня (які не несуть колосів) рясно розростаються, проте якщо літо не достатньо довге, ці пагони не встигають заколоситися та дозріти (винятком є ячмінь, пагони якого можуть швидко розвиватися та дозрівати). У такому випадку їх можна хіба що скосити та використовувати як сухий корм для худоби.

Крупа та дрібний град не чинять шкоди зерновим, якщо падають на рослину прямо, що можна спостерігати у безвітряну погоду. Проте у вітряну погоду градини уражають рослину збоку, у цьому разі стебло зазвичай хилиться додолу чи ламається. Тривалий дощ після граду теж сильно шкодить зерновим культурам.

Найуразливішими до граду культурами є пшениця, овес, озиме жито.

Авіація Редагувати

Відомі випадки, коли великі градини серйозно пошкоджували повітряні судна, що перебували у зоні грози. Отож літаки мають уникати грозови хмар попри те, що зараз більшість літаків оснащена радаром. Градини добре відбивають випромінювання радару, тому їх легко задетектувати, коли їх опромінюють напряму. Проте коли на шляху між градом і літаком іде сильний дощ, то сигнал, відбитий від граду, послаблюється, що може ввести в оману пілота.

Запобіжні заходи Редагувати

З другої половини 20 ст. люди почали використовувати засів хмар, щоб убезпечитися від граду. У період з 1965 до 2005 року програми запобігання градові розгорнуто у 15 країнах світу.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  1. За визначенням Всесвітньої метеорологічної організації (1956 рік)
  2. National Center for Atmospheric Research (2008). . University Corporation for Atmospheric Research. Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 18 липня 2009. 
  3. John E. Oliver (2005). Encyclopedia of World Climatology. Springer. с. 401. ISBN 978-1-4020-3264-6. Процитовано 28 серпня 2009. 

Література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Град
  • «Наука і життя» № 8, 1979. стор. 84—87 (рос.);
  • Арабаджі В. І. Загадки простой воды. «Знание». М., 1973 (рос.);
  • Женев Р. Град. Гидрометеоиздат, Л., 1966 (рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Grad znachennya Grad opadi u viglyadi lodyanih yader sferichnoyi formi abo chastok krigi gradini diametrom vid 5 do 50 mm inkoli bilshe sho vipadayut izolovano abo v viglyadi nepravilnih kompleksiv Gradini utvoryuyutsya lishe z prozoroyi krigi abo dekilkoh yiyi prosharkiv tovshinoyu ne menshe 1 mm yaki cherguyutsya z napivprozorimi prosharkami 1 GradOpadi u viglyadi gradu sposterigayutsya zazvichaj u vipadku silnih groz vlitku koli temperatura povitrya bilya poverhni zemli ne nizhcha 20 C Najchastishe grad prohodit vuzkoyu ne bilshe 10 km prote dovgoyu inkoli na sotni kilometriv smugoyu Zmist 1 Mehanizm utvorennya 2 Rozmiri gradu 3 Nebezpeka ta zbitki 3 1 Zernovi kulturi 3 2 Aviaciya 4 Zapobizhni zahodi 5 Div takozh 6 Dzherela 7 Literatura 8 PosilannyaMehanizm utvorennya Redaguvati nbsp Velika gradina z koncentrichnimi kilcyami Gipotezi pro utvorennya gradu she v pershij polovini XVII stolittya buduvav Dekart Prote naukovu teoriyu gradovih procesiv i sposobiv diyi na nih stvorili fiziki razom z meteorologami lishe v seredini XX stolittya Grad utvoryuyetsya v potuzhnij kupchasto doshovij hmari za silnih vishidnih potokiv povitrya Yihnya shvidkist zazvichaj perevishuye 15 m s Na cih potokah utrimuyutsya veliki pereoholodzheni do 10 20 C kraplini vodi Chim vishe tim mensha shvidkist povitryanih potokiv i tim vazhche yim vtrimuvati krapli Na visoti 8 10 km de temperatura syagaye 35 40 C krapli zamerzayut utvoryuyuchi krizhani chastinki zarodki gradin Vdaryayuchis odna v odnu zishtovhuyuchis z pereoholodzhenimi kraplyami yaki she ne vstigli zamerznuti voni primorozhuyut yih do sebe tovstiyut vazhchayut i spuskayutsya v nizhchi hmari de pereoholodzhenih krapel she bilshe Shob nabrati v diametri 1 sm kozhna gradina povinna zrobiti blizko 100 miljoniv zitknen z hmarovimi kraplyami Dali vipadannya gradu vidbuvayetsya lavinopodibno Za licheni hvilini grad pokrivaye zemlyu krizhanimi kulkami sharom 5 7 sm V rajoni Kislovodska v 1965 roci vipav grad sho pokriv zemlyu sharom 75 sm Rozmiri gradu RedaguvatiRozmiri gradin buvayut riznimi Zazvichaj na sebe zvertayut uvagu najbilshi Napriklad v Indiyi i Kitayi vidomi vipadki padinnya z neba krizhanih bril vagoyu 2 3 kg V 1961 roci na pivnochi Indiyi vazhka krizhana brila vbila slona V pomirnih shirotah sposterigali gradini vagoyu blizko kilograma Tak u Voronezhi grad rozbiv cherepicyu na dahu budinku ta probiv metalevij dah avtobusa Odna z gradin sfotografovana v SShA mala diametr 12 sm i dovzhinu po kolu 40 sm a yiyi vaga stanovila 700 g U Franciyi zafiksovani podovzheni gradini velichinoyu priblizno v dolonyu 15H9 sm Vaga okremih gradin syagala 1 200 g Takih gradin vipadalo 5 8 na 1 m Prote ce vinyatkovi vipadki Zazvichaj gradini diametrom ponad 25 mm ridkisni Nebezpeka ta zbitki Redaguvati nbsp Poshkodzhennya na zav yazyah yabluni zavdani gradom Grad lamaye vinogradni lozi ta gilki fruktovih derev zbivaye z nih plodi znishuye posivi zernovih lamaye stebla sonyashnika i kukurudzi vibivaye tyutyunovi ta bashtanovi plantaciyi Ne ridko vid udariv gradin gine domashnya pticya ta dribna a inkoli j velika rogata hudoba U deyakih gospodarstvah praktikuyut strahuvannya roslin i hudobi vid gradu pri comu zazdalegid obgovoryuyut rizni tipi ushkodzhennya yakih mozhe zavdati grad U shidnij chastini shtatu Kolorado SShA opadi gradu vidbuvayutsya blizko shesti raziv na rik sho sprichinyaye znachni zbitki Chasto padaye grad takozh na Pivnichnomu Kavkazi v Gruziyi Virmeniyi girskih rajonah Serednoyi Aziyi V 1939 roci meteostanciya Nalchika povidomlyala Z 9 go na 10 te chervnya 1939 roku vipav grad velichinoyu z kuryache yajce V rezultati zaginulo ponad 60 tisyach ga pshenici i bilya 4 tisyach ga inshih kultur bulo vbito bilya 2 tisyach ovec Zernovi kulturi Redaguvati Na rannih stadiyah rozvitku zernovoyi roslini grad mozhe rozirvati listkovu pazuhu ta prishemiti ostyuki kolosa yaki tam lezhat Yaksho take trapilosya to z podalshim rozvitkom stebla nizhnya chastina kolosa vityaguyetsya vgoru sho svoyeyu chergoyu prizvodit do vikrivlennya usogo kolosa ale inodi kolos i zovsim ne vihodit iz listkovoyi pazuhi Grad ye najnebezpechnishim dlya zernovih na piznih stadiyah rozvitku roslini pid chas kolosinnya ta osoblivo pid chas dozrivannya zerna Veliki gradini mozhut vibiti z kolosa po kilka zeren ale zazvichaj slidi vid gradu zalishayutsya nepomitnimi na kolosi vinyatkom ye pshenicya yaka ye duzhe urazlivoyu kulturoyu Koli grad urazhaye steblo yake nese kolos vono zasihaye ta oblamuyetsya tomu vtrachayetsya ves kolos Nadali menshi pagoni vid togo zh korenya yaki ne nesut kolosiv ryasno rozrostayutsya prote yaksho lito ne dostatno dovge ci pagoni ne vstigayut zakolositisya ta dozriti vinyatkom ye yachmin pagoni yakogo mozhut shvidko rozvivatisya ta dozrivati U takomu vipadku yih mozhna hiba sho skositi ta vikoristovuvati yak suhij korm dlya hudobi Krupa ta dribnij grad ne chinyat shkodi zernovim yaksho padayut na roslinu pryamo sho mozhna sposterigati u bezvitryanu pogodu Prote u vitryanu pogodu gradini urazhayut roslinu zboku u comu razi steblo zazvichaj hilitsya dodolu chi lamayetsya Trivalij dosh pislya gradu tezh silno shkodit zernovim kulturam Najurazlivishimi do gradu kulturami ye pshenicya oves ozime zhito Aviaciya Redaguvati Vidomi vipadki koli veliki gradini serjozno poshkodzhuvali povitryani sudna sho perebuvali u zoni grozi Otozh litaki mayut unikati grozovi hmar popri te sho zaraz bilshist litakiv osnashena radarom Gradini dobre vidbivayut viprominyuvannya radaru tomu yih legko zadetektuvati koli yih oprominyuyut napryamu Prote koli na shlyahu mizh gradom i litakom ide silnij dosh to signal vidbitij vid gradu poslablyuyetsya sho mozhe vvesti v omanu pilota Zapobizhni zahodi RedaguvatiZ drugoyi polovini 20 st lyudi pochali vikoristovuvati zasiv hmar shob ubezpechitisya vid gradu 2 U period z 1965 do 2005 roku programi zapobigannya gradovi rozgornuto u 15 krayinah svitu 3 Div takozh RedaguvatiKrupi opadi Dzherela Redaguvati Za viznachennyam Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi 1956 rik National Center for Atmospheric Research 2008 Hail University Corporation for Atmospheric Research Arhiv originalu za 27 travnya 2010 Procitovano 18 lipnya 2009 John E Oliver 2005 Encyclopedia of World Climatology Springer s 401 ISBN 978 1 4020 3264 6 Procitovano 28 serpnya 2009 Grad Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi Arhivovano 21 chervnya 2020 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grad Nauka i zhittya 8 1979 stor 84 87 ros Arabadzhi V I Zagadki prostoj vody Znanie M 1973 ros Zhenev R Grad Gidrometeoizdat L 1966 ros Posilannya RedaguvatiGrad Arhivovano 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 276 277 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grad amp oldid 39035516