www.wikidata.uk-ua.nina.az

Черепиця Черепи ця 1 2 також дахі вка 2 3 4 5 6 7 збірне поняття на позначення виду будівельних покрівельних матеріалів

Черепиця

Черепи́ця, також дахі́вка — збірне поняття на позначення виду будівельних покрівельних матеріалів, що має вигляд випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток.

Дахівкове покриття будинку у Лісабоні, Португалія

Черепиця є пористим матеріалом, котрий активно дихає, пропускає водяну пару і не протікає, хоча поглинає воду. За відсутності опадів вона швидко висихає. При технологічній обробці глини з відповідним мінералогічним і гранулометричним складом отримують структуру кераміки з потрібною орієнтацією зерен та допустимим діаметром пор. Це забезпечує морозостійкість черепиці. Висока морозостійкість дає змогу використовувати керамічну дахівку за будь-яких кліматичних умов. Вона вогнетривка, тобто не горить, на відміну від більшості покрівельних матеріалів, надзвичайно стійка до агресивних (кислотного, лужного або загазованого) середовищ, а також до ультрафіолетового випромінювання, що забезпечує сталий колір покриття.

Термінологія Редагувати

Давньогрецька черепиця
Плоска й жолобчаста антична черепиця

Термін черепиця пов'язаний з череп (первісне значення — «глиняний горщик»), черепок (уламок, осколок розбитого глиняного, фарфорового, фаянсового та ін. виробу), у Словарі української мови Б. Д. Грінченка «черепицею» називається шар бракованого посуду, використовуваний як підставка під випалювані вироби в гончарній печі. Дещо подібно називається матеріал у деяких інших слов'янських мовах: рос. черепица, серб. цреп/crep, хорв. crijep; зі слов'янських походять його назви в узбецькій (cherepitsa), литовській (čerpė) та угорській (cserép) мовах. Інша назва дахівка пов'язана з дах (як пол. dachówka та біл. дахоўка); у Грінченка слово «дахівка» не згадується, в СУМ-11 слово тлумачиться як «покрівельний матеріал».

Історія Редагувати

Історія керамічної черепиці налічує кілька тисячоліть. Нею крили дахи вже у Стародавньому Римі та Стародавній Греції]. Власник цегельні Мілой в Аргосі (Греція) у 2300 р. до н. е. використовує для покриття власного будинку першу черепицю, а у 450 р. до н. е. в Римі виготовляють «коринфську» дахівку. Антична черепиця була двох видів: плоска (tegula) і жолобчаста (imbrex).

Черепиця поч. 20 ст. з тавром Guichard Carvin & C Seon S Andre Marseille, знайдена в Маріуполі.

Довгий час цей матеріал мав лиш одну ваду — щоб покрівля не протікала, черепицю треба було встановлювати, накладаючи одну на одну, як риб'ячу луску, до того ж у кілька шарів. 1840 року брати Джилардоні винайшли спеціальну профільовану черепицю, що дозволило ефективно використовувати майже всю її поверхню, та ще й крити в один шар, а спеціальні виступи та пази робили таке покриття надзвичайно міцним. У 1850 році компанія братів Джилардоні розробила ще досконаліші варіанти черепиці з подвійним блокуванням, яка незабаром отримала найвищі нагороди Всесвітніх виставок у Парижі 1855, 1867, 1889 і 1900 років.

На теренах України черепиця використовувалася здавна. Під час розкопок комарівського поселення виявлено горно та дахівку, яка датується кінцем ІІ ст. н. е. або початком ІІІ ст. н. е. Знайдена черепиця відзначається високим рівнем випалу, її форма чотирикутна, товщина 1,5—2 см.

Вже на початку XV сторіччя у Львові виготовлялася черепиця для покриття оборонних споруд: веж та ґанків на мурах. Найімовірніше це була черепиця з червонопаленої глини. У XVII ст. будівлі монастиря Бернардинів були покриті червоною полив'яною черепицею «бобровий хвіст» і «карпівка».

В Україні масове виробництво різного ґатунку черепиці було налагоджене галицьким архітектором та підприємцем Іваном Левинським. Він заклав фабрику штучного каменю й черепиці Івана Левинського у 1888 році. Поступово фабрика розбудовується і стає однією з найбільших у Галичині, — спочатку працювало 25 робітників, а у розквіті фабрики — 800.

На початку XX століття в Дрогобичі було спеціально збудовано цегельню Корнгабера, яка виготовляла цеглу для будівництва в'язниці «Бриґідки» нині (Дрогобицька виправна колонія № 40). Цегельня також виго­товляляла й червону черепицю, для покрівлі в'язниці.

Види Редагувати

Розрізняють такі види черепиць:

  • За технологією виготовлення
    • Стрічкова
    • Штампована
  • З формою:
    • Плоска
    • Жолобчаста
    • Хвиляста
  • За матеріалом:
    • Глиняна (виробляється з пластичних легкоплавких глин, інколи з додаванням шамоту)
    • Цементно-піщана
    • Силікатна (виготовляється з вапняно-піщаного розчину з обробкою виробу в автоклаві)
    • Дерев'яна
    • З термопласткомпозиту
    • Бітумна та м'яка черепиця (зі скловолокна)
    • Полімерпіщана
    • Металочерепиця
  • За призначенням:
    • Рядова
    • Гребеняста
    • Плоска
    • Половинчаста
    • Бокова

Форма черепиці Редагувати

Гребінь даху

За формою та методом пресування, черепиця підрозділяється на пазову (штамповану і стрічкову) та плоску (стрічкову); крім того, для покриття гребенів даху випускається гребенева дахівка.

Колір Редагувати

Гра кольорів — елемент архітектурного рішення

Сучасні умови виробництва дають змогу випускати черепицю різних кольорів. Залежно від складу глин і режиму випалювання вона може мати натуральне забарвлення — від чорного до жовто-сірого кольору.

Черепичний дах XVIII ст., Швеція

Крім класичних червоних, коричневих, чорних та кам'яно-сірих відтінків вона може бути блакитного, темно-зеленого, кольору фісташки, темно-синього, пофарбованою як по всій товщині, так і лише по поверхні. Фарби, які використовують для виготовлення кольорової черепиці, стійкі до атмосферних явищ і не впливають негативно на її міцність.

З декоративною метою дахівка інколи покривають кольоровою глазур'ю або ангобом. Цементна черепиця може бути забарвлена атмосферостійкою фарбою по всій товщі або по поверхні.

Покриття черепиці Редагувати

Залежно від вигляду покриття, дахівка буває натуральна (без додаткового покриття), ангобована або глазурована.

  • Ангоб — це змішана з водою порошкоподібна глина, в яку додані різні мінеральні речовини, що дають при випаленні відповідні кольори і відтінки. Ангоб мав широке поширення в античному керамічному виробництві.
  • Полива (глазур) — склоподібна маса, що містить оксиди металів, яку наносять на поверхню заготовки черепиці перед випаленням. При високих температурах глазур твердне, утворюючи глянсовий захисний шар по всій поверхні дахівки.

Виробництво черепиці Редагувати

Процес виробництва керамічної черепиці можна розділити на п'ять етапів — глиняній заготовці спочатку надають форму, її сушать, зверху наносять покриття (ангоб або глазур), за винятком варіанту натуральної черепиці (без додаткового покриття), а потім обпалюють в печі тунельного типу при температурі близько 1 000 °C.

За стандартом глиняна черепиця повинна мати правильну форму, гладку поверхню і рівні краї, якщо ви легко стукнете по ній сталевим молотком — звук має бути чистий, а не уривчастий чи дрижачий.

Переваги і недоліки черепиці Редагувати

Предмет колекціонування Редагувати

Черепиця з різних епох і майстерень має відмінності. Тому черепиця стародавніх зразків стала предметом колекціонування. Її залюбки збирають приватні колекціонери і музеї архітектури. Справа важлива ще й тому, що черепиця містить тавро майстерень. Важливо це і для реставраційних робіт.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Черепиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Дмитро Яворницький. Словник української мови. — Катеринослав: Слово, [1920.]
  3. Русско-украинский политехнический словарь. — 2013.
  4. ↑ Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
  5. ↑ Кость Кисілевський. «Словничок української мови і головні правописні правила та замітки до відміни» [ 27 грудня 2019 у Wayback Machine.]. 1927
  6. . Архів оригіналу за 1 липня 2021. Процитовано 6 березня 2020. 
  7. Павло Штепа. Знадібки до словника чужослів [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]. Торонто, 1967
  8. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  9. Черепиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. . Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 18 вересня 2018. 
  11. Дахівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  12. . Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016. 
  13. . Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 6 березня 2020. 
  14. Володимир Цигилик. До питання зародження скляного виробництва на Прикарпатті. [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Випуск 10
  15. Гранкін П. З історії львівських дахів (XV—XIX ст.). — Львів: Центр Європи, 2011. — С. 84—88.
  16. Присяжний К. В. Львів — зміни силуету. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. — № 716 (2011)
  17. Колишня фабрика штучного каменю й дахівки І. Левинського (Львів) Wikimapia
  18. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 31 січня 2016. 
  19. . Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016. 
  20. Богдан Лазорак. Два епізоди про модернізацію «австрійського Дрогобича»: старі вулиці «по-новому» і «непровінційна» мрія про трамвай (1901, 1909—1914 роки) [ 15 липня 2019 у Wayback Machine.]. Актуальні питання гуманітарних наук. — 2014. — Вип. 8. — С. 32-38
  21. Фабрика дахівов[недоступне посилання]. Дрогобич Стародавній. 13 березня 2014
  22. Осип Білоскурський. Глиняна дахівка та як виробляти її ручним та машиновим способом [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Харків: Державне видавництво України, 1930. — 92 с
  23. Дерев'яна дахівка [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.]. Superdim.info
  24. Архів оригіналу за 12 травня 2018. Процитовано 2 квітня 2019. 
  25. Краєзнавці передали до музею Калущини стародавню черепицю. ФОТО. [ 30 березня 2018 у Wayback Machine.] Газета «ВІКНА»
  26. Цісарська Коломия

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Черепиця
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Черепичні дахи
  • Hans Jürgen Krolkiewicz: Der Dachziegel — eine historische Betrachtung. In: DDH Das Dachdecker Handwerk. Rudolf Müller, Köln 2004/2005, ISSN 0172-1003.
  • Willi Bender: Lexikon der Ziegel. 2. Auflage. Bauverlag, Berlin 1995, ISBN 3-7625-3156-0.
  • M. Kornmann und CTTB: Clay bricks and roof tiles, manufacturing and properties. LaSim, Paris 2007, ISBN 2-9517765-6-X.

Посилання Редагувати

У Вікісловнику є сторінка черепиця.
Це незавершена стаття з будівництва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cherepi cya 1 2 takozh dahi vka 2 3 4 5 6 7 zbirne ponyattya na poznachennya vidu budivelnih pokrivelnih materialiv sho maye viglyad vipalenih glinyanih i cementovih zholobchastih plastinok abo plitok Dahivkove pokrittya budinku u Lisaboni PortugaliyaCherepicya ye poristim materialom kotrij aktivno dihaye propuskaye vodyanu paru i ne protikaye hocha poglinaye vodu Za vidsutnosti opadiv vona shvidko visihaye Pri tehnologichnij obrobci glini z vidpovidnim mineralogichnim i granulometrichnim skladom otrimuyut strukturu keramiki z potribnoyu oriyentaciyeyu zeren ta dopustimim diametrom por Ce zabezpechuye morozostijkist cherepici Visoka morozostijkist daye zmogu vikoristovuvati keramichnu dahivku za bud yakih klimatichnih umov Vona vognetrivka tobto ne gorit na vidminu vid bilshosti pokrivelnih materialiv nadzvichajno stijka do agresivnih kislotnogo luzhnogo abo zagazovanogo seredovish a takozh do ultrafioletovogo viprominyuvannya sho zabezpechuye stalij kolir pokrittya Zmist 1 Terminologiya 2 Istoriya 3 Vidi 3 1 Forma cherepici 4 Kolir 5 Pokrittya cherepici 6 Virobnictvo cherepici 7 Perevagi i nedoliki cherepici 8 Predmet kolekcionuvannya 9 Galereya 10 Primitki 11 Dzherela 12 PosilannyaTerminologiya Redaguvati nbsp Davnogrecka cherepicya nbsp Ploska j zholobchasta antichna cherepicyaTermin cherepicya pov yazanij z cherep pervisne znachennya glinyanij gorshik cherepok ulamok oskolok rozbitogo glinyanogo farforovogo fayansovogo ta in virobu 8 u Slovari ukrayinskoyi movi B D Grinchenka cherepiceyu nazivayetsya shar brakovanogo posudu vikoristovuvanij yak pidstavka pid vipalyuvani virobi v goncharnij pechi 9 Desho podibno nazivayetsya material u deyakih inshih slov yanskih movah ros cherepica serb crep crep horv crijep zi slov yanskih pohodyat jogo nazvi v uzbeckij cherepitsa litovskij cerpe ta ugorskij cserep movah Insha nazva dahivka 5 2 4 10 pov yazana z dah yak pol dachowka ta bil dahoyka u Grinchenka slovo dahivka ne zgaduyetsya v SUM 11 slovo tlumachitsya yak pokrivelnij material 11 Istoriya Redaguvati nbsp Istoriya keramichnoyi cherepici nalichuye kilka tisyacholit Neyu krili dahi vzhe u Starodavnomu Rimi ta Starodavnij Greciyi 12 Vlasnik cegelni Miloj v Argosi Greciya u 2300 r do n e vikoristovuye dlya pokrittya vlasnogo budinku pershu cherepicyu a u 450 r do n e v Rimi vigotovlyayut korinfsku dahivku 13 Antichna cherepicya bula dvoh vidiv ploska tegula i zholobchasta imbrex nbsp Cherepicya poch 20 st z tavrom Guichard Carvin amp C Seon S Andre Marseille znajdena v Mariupoli Dovgij chas cej material mav lish odnu vadu shob pokrivlya ne protikala cherepicyu treba bulo vstanovlyuvati nakladayuchi odnu na odnu yak rib yachu lusku do togo zh u kilka shariv 1840 roku brati Dzhilardoni vinajshli specialnu profilovanu cherepicyu sho dozvolilo efektivno vikoristovuvati majzhe vsyu yiyi poverhnyu ta she j kriti v odin shar a specialni vistupi ta pazi robili take pokrittya nadzvichajno micnim U 1850 roci kompaniya brativ Dzhilardoni rozrobila she doskonalishi varianti cherepici z podvijnim blokuvannyam yaka nezabarom otrimala najvishi nagorodi Vsesvitnih vistavok u Parizhi 1855 1867 1889 i 1900 rokiv Na terenah Ukrayini cherepicya vikoristovuvalasya zdavna Pid chas rozkopok komarivskogo poselennya viyavleno gorno ta dahivku yaka datuyetsya kincem II st n e abo pochatkom III st n e Znajdena cherepicya vidznachayetsya visokim rivnem vipalu yiyi forma chotirikutna tovshina 1 5 2 sm 14 Vzhe na pochatku XV storichchya u Lvovi vigotovlyalasya cherepicya dlya pokrittya oboronnih sporud vezh ta gankiv na murah 15 Najimovirnishe ce bula cherepicya z chervonopalenoyi glini U XVII st budivli monastirya Bernardiniv buli pokriti chervonoyu poliv yanoyu cherepiceyu bobrovij hvist i karpivka 16 V Ukrayini masove virobnictvo riznogo gatunku cherepici bulo nalagodzhene galickim arhitektorom ta pidpriyemcem Ivanom Levinskim Vin zaklav fabriku shtuchnogo kamenyu j cherepici Ivana Levinskogo 17 u 1888 roci 18 Postupovo fabrika rozbudovuyetsya i staye odniyeyu z najbilshih u Galichini spochatku pracyuvalo 25 robitnikiv a u rozkviti fabriki 800 19 Na pochatku XX stolittya v Drogobichi bulo specialno zbudovano cegelnyu Korngabera 20 yaka vigotovlyala ceglu dlya budivnictva v yaznici Brigidki nini Drogobicka vipravna koloniya 40 Cegelnya takozh vigo tovlyalyala j chervonu cherepicyu dlya pokrivli v yaznici 21 Vidi RedaguvatiRozriznyayut taki vidi cherepic Za tehnologiyeyu vigotovlennya Strichkova Shtampovana Z formoyu Ploska Zholobchasta Hvilyasta Za materialom Glinyana viroblyayetsya z plastichnih legkoplavkih glin inkoli z dodavannyam shamotu 22 Cementno pishana Silikatna vigotovlyayetsya z vapnyano pishanogo rozchinu z obrobkoyu virobu v avtoklavi Derev yana 23 Z termoplastkompozitu Bitumna ta m yaka cherepicya zi sklovolokna Polimerpishana Metalocherepicya Za priznachennyam Ryadova Grebenyasta Ploska Polovinchasta BokovaForma cherepici Redaguvati nbsp Grebin dahuZa formoyu ta metodom presuvannya cherepicya pidrozdilyayetsya na pazovu shtampovanu i strichkovu ta plosku strichkovu krim togo dlya pokrittya grebeniv dahu vipuskayetsya grebeneva dahivka 24 Kolir Redaguvati nbsp Gra koloriv element arhitekturnogo rishennyaSuchasni umovi virobnictva dayut zmogu vipuskati cherepicyu riznih koloriv Zalezhno vid skladu glin i rezhimu vipalyuvannya vona mozhe mati naturalne zabarvlennya vid chornogo 25 do zhovto sirogo koloru nbsp Cherepichnij dah XVIII st ShveciyaKrim klasichnih chervonih korichnevih chornih ta kam yano sirih vidtinkiv vona mozhe buti blakitnogo temno zelenogo koloru fistashki temno sinogo pofarbovanoyu yak po vsij tovshini tak i lishe po poverhni Farbi yaki vikoristovuyut dlya vigotovlennya kolorovoyi cherepici stijki do atmosfernih yavish i ne vplivayut negativno na yiyi micnist Z dekorativnoyu metoyu dahivka inkoli pokrivayut kolorovoyu glazur yu abo angobom Cementna cherepicya mozhe buti zabarvlena atmosferostijkoyu farboyu po vsij tovshi abo po poverhni Pokrittya cherepici RedaguvatiZalezhno vid viglyadu pokrittya dahivka buvaye naturalna bez dodatkovogo pokrittya angobovana abo glazurovana Angob ce zmishana z vodoyu poroshkopodibna glina v yaku dodani rizni mineralni rechovini sho dayut pri vipalenni vidpovidni kolori i vidtinki Angob mav shiroke poshirennya v antichnomu keramichnomu virobnictvi Poliva glazur sklopodibna masa sho mistit oksidi metaliv yaku nanosyat na poverhnyu zagotovki cherepici pered vipalennyam Pri visokih temperaturah glazur tverdne utvoryuyuchi glyansovij zahisnij shar po vsij poverhni dahivki Virobnictvo cherepici RedaguvatiProces virobnictva keramichnoyi cherepici mozhna rozdiliti na p yat etapiv glinyanij zagotovci spochatku nadayut formu yiyi sushat zverhu nanosyat pokrittya angob abo glazur za vinyatkom variantu naturalnoyi cherepici bez dodatkovogo pokrittya a potim obpalyuyut v pechi tunelnogo tipu pri temperaturi blizko 1 000 C Za standartom glinyana cherepicya povinna mati pravilnu formu gladku poverhnyu i rivni krayi yaksho vi legko stuknete po nij stalevim molotkom zvuk maye buti chistij a ne urivchastij chi drizhachij Perevagi i nedoliki cherepici RedaguvatiPerevagi cherepici dovgovichnist vognestijkist vodoneproniknist morozostijkist ekologichnist mali ekspluatacijni vitrati ne vimagaye periodichnih farbuvan ne nagromadzhuye statichnoyi naprugi inertna do biologichnoyi diyi termin sluzhbi ponad 100 rokiv Nedoliki krihkist i porivnyano velika vaga pokrivlya z cherepici povinna mati krutij shil bilsh 22 25 dlya stoku vodi inakshe potrebuye dodatkovogo gidroizolyacijnogo sharu pid neyu Predmet kolekcionuvannya RedaguvatiCherepicya z riznih epoh i majsteren maye vidminnosti Tomu cherepicya starodavnih zrazkiv stala predmetom kolekcionuvannya Yiyi zalyubki zbirayut privatni kolekcioneri i muzeyi arhitekturi Sprava vazhliva she j tomu sho cherepicya mistit tavro majsteren Vazhlivo ce i dlya restavracijnih robit Video Zhitel Kramatorska sobral v garazhe kollekciyu kirpichej ros Video Govoryashie kirpichi Viktora Ivanova ros 550 starinnyh kirpichej nashel Viktor Ivanov Arhivovano 10 travnya 2021 u Wayback Machine ros Vremya sobirat kamni Arhivovano 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Video Odesskij kraeved otkryl ekspoziciyu na verande svoego doma ros Galereya Redaguvati nbsp Korejska dahivka VIII st n e Britanskij muzej nbsp Katerininskij keramichnij zavod SARTANA Mariupol Pochatok 20 st nbsp Dahivka z Nimechchini z figurami zhinok za pryadkami nbsp Kolomiya dahivka miscevoyi fabriki 1930 ti roki 26 nbsp Dahivka znajdena v Mariupoli pochatok 20 st nbsp Mariupol Aleksandrivskij keramichnij zavod pochatok 20 st nbsp Stara dahivka vikoristana yak cegla Karintiya nbsp sklyana dahivkaPrimitki Redaguvati Cherepicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b v Dmitro Yavornickij Slovnik ukrayinskoyi movi Katerinoslav Slovo 1920 Russko ukrainskij politehnicheskij slovar 2013 a b Timofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva K Vidavnictvo Institutu problem suchasnogo mistectva 2002 472 s ISBN 966 96284 0 7 a b Kost Kisilevskij Slovnichok ukrayinskoyi movi i golovni pravopisni pravila ta zamitki do vidmini Arhivovano 27 grudnya 2019 u Wayback Machine 1927 Zasadi unormuvannya ukrayinskoyi fahovoyi terminologiyi Standartuvannya terminologiyi Standartizaciya ukrayinskoyi terminologiyi Arhiv originalu za 1 lipnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2020 Pavlo Shtepa Znadibki do slovnika chuzhosliv Arhivovano 13 travnya 2021 u Wayback Machine Toronto 1967 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Cherepicya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Polyuhovich D Antikvarna yevro dahivka ta yiyi epigoni Zbruc 07 02 2015 Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 18 veresnya 2018 Dahivka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Polyuhovich D Antikvarna yevro dahivka ta yiyi epigoni Zbruc 07 02 2015 Arhiv originalu za 31 sichnya 2016 Procitovano 31 sichnya 2016 Bozhko I S Zastosuvannya keramichnoyi cherepici tradiciya perevirena chasom Lviv Polytechnic National University Institutional Repository 2011 UDK 72 035 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 6 bereznya 2020 Volodimir Cigilik Do pitannya zarodzhennya sklyanogo virobnictva na Prikarpatti Arhivovano 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Vipusk 10 Grankin P Z istoriyi lvivskih dahiv XV XIX st Lviv Centr Yevropi 2011 S 84 88 Prisyazhnij K V Lviv zmini siluetu Lviv Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki 2011 716 2011 Kolishnya fabrika shtuchnogo kamenyu j dahivki I Levinskogo Lviv Wikimapia Ivan Levinskij pidpriyemec arhitektor i mecenat Arhiv originalu za 1 bereznya 2014 Procitovano 31 sichnya 2016 Fabrika kahlevih pechej Ivan Levinskij Nevidomij Lviv Arhiv originalu za 30 sichnya 2016 Procitovano 31 sichnya 2016 Bogdan Lazorak Dva epizodi pro modernizaciyu avstrijskogo Drogobicha stari vulici po novomu i neprovincijna mriya pro tramvaj 1901 1909 1914 roki Arhivovano 15 lipnya 2019 u Wayback Machine Aktualni pitannya gumanitarnih nauk 2014 Vip 8 S 32 38 Fabrika dahivov nedostupne posilannya Drogobich Starodavnij 13 bereznya 2014 Osip Biloskurskij Glinyana dahivka ta yak viroblyati yiyi ruchnim ta mashinovim sposobom Arhivovano 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Harkiv Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1930 92 s Derev yana dahivka Arhivovano 8 travnya 2021 u Wayback Machine Superdim info Bozhko I S Zastosuvannya keramichnoyi dahivki tradiciya perevirena chasom I S Bozhko Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2011 716 Arhitektura Landshaft dahiv istorichnogo centru mista problemi zberezhennya i regeneraciyi S 43 50 Arhiv originalu za 12 travnya 2018 Procitovano 2 kvitnya 2019 Krayeznavci peredali do muzeyu Kalushini starodavnyu cherepicyu FOTO Arhivovano 30 bereznya 2018 u Wayback Machine Gazeta VIKNA Cisarska KolomiyaDzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu CherepicyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cherepichni dahiHans Jurgen Krolkiewicz Der Dachziegel eine historische Betrachtung In DDH Das Dachdecker Handwerk Rudolf Muller Koln 2004 2005 ISSN 0172 1003 Willi Bender Lexikon der Ziegel 2 Auflage Bauverlag Berlin 1995 ISBN 3 7625 3156 0 M Kornmann und CTTB Clay bricks and roof tiles manufacturing and properties LaSim Paris 2007 ISBN 2 9517765 6 X Posilannya RedaguvatiCherepicya Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 211 ISBN 978 966 7407 83 4 U Vikislovniku ye storinka cherepicya Z ISTORIYi LVIVSKIH DAHIV XV XIX st Arhivovano 20 serpnya 2018 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z budivnictva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cherepicya amp oldid 38513369