Шамо́т (фр. chamotte) — випалена (до спікання) вогнетривка глина або каолін. Ступінь спікання шамоту характеризується водопоглинанням, яке становить від 2-3 % до 8-10 %, для низьковипаленого шамоту — 20 %. Одержують шамот обпалюванням (переважно при температурі 1300—1500 °C) у обертових, шахтних або інших печах вихідної сировини у вигляді природних грудок або штучно виготовлених брикетів.
Після подрібнення шамот використовують у виробництві вогнетривких матеріалів як компонент для зменшення пластичності і усадки шамотних мас і як заповнювач для жаростійких бетонів. Шамотні вогнетриви (високоглиноземисті та інші) використовують для мурування стін і склепінь печей, ними обмуровують топки, димоходи, шви сполучень азбестоцементних труб на трасах тепло- і димовідведення, тощо.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Шамот. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання Редагувати
- Шамот // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Шамот // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 212. — ISBN 978-966-7407-83-4.
| Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |