www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комарів Івано Франківський район У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Комарів Комарі в село в Україні у

Комарів (Івано-Франківський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комарів.

Комарі́в — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Галицької міської громади. Населення складає 1580 осіб.

село Комарів
Церква Вознесіння Господнього (1806)
Церква Вознесіння Господнього (1806)
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район Галицький район
Громада Галицька міська громада
Основні дані
Засноване 1437
Населення 1580
Площа 15,74 км²
Густота населення 100,38 осіб/км²
Поштовий індекс 77164
Телефонний код +380 3431
Географічні дані
Географічні координати 49°04′32″ пн. ш. 24°38′41″ сх. д. / 49.07556° пн. ш. 24.64472° сх. д. / 49.07556; 24.64472Координати: 49°04′32″ пн. ш. 24°38′41″ сх. д. / 49.07556° пн. ш. 24.64472° сх. д. / 49.07556; 24.64472
Середня висота
над рівнем моря 		252 м
Водойми р. Луква
Місцева влада
Адреса ради 77164, Івано-Франківська обл., Галицький р-н, с. Комарів, вул. Ворони
Сільський голова Бойко Оксана Йосифівна
Карта
Комарів
Комарів
Мапа

 Комарів у Вікісховищі

Географія Редагувати

Село Комарів розташоване на лівому березі річки Луква, що впадає в Дністер та межує на півночі з селом Сокіл, на північному заході — з селом Мединя, на південному заході — з селом Сапогів і на півдні — з селом Вікторів.

Розташоване на перетині доріг обласного значення О090304 (Залуква - Боднарів) і О091303 (Сілець - Мединя).

Археологія Редагувати

На території Комарова та Сокола виявлено два поселення трипільської культури. У 1930-х роках біля села проводились археологічні дослідження могильника стародавньої культури. Було розкопано поховання доби ранньої бронзи та передскіфських часів. Тут же досліджено поселення та могильник доби середньої бронзи, що дали назву археологічній культурі «комарівська».

Історія Редагувати

Першу письмову згадку про село датовано 15 квітня 1437 року. У податковому реєстрі 1515 року документується 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі та ще 2 лани тимчасово вільної.

У 1918 році село входить до складу Західно-Української Народної Республіки. Після окупації Польщею Західноукраїнської Народної республіки у 1919 році було сільською ґміною Станиславівського повіту Станиславівського воєводства, після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року село належало до гміни Боднарів, а від 15 липня 1935 року — підлягало поліційному відділку (пастерунку) у Боднарові.

У 1921 році комарівці бойкотували перепис населення, який здійснювала польська влада. Політиці полонізації у міжвоєнний період селяни протиставили згуртування і підйом національної свідомості, бойкотували пропольських зрадників, проти чого влада кинула всі сили, станиславівський староста заборонив діяльність товариства «Сокіл», різдвяного вертепу і коляди, проведення танців у Комарові.

У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова — Ріббентропа, село захоплено СРСР.

Під час німецько-радянської війни жителі села організували самооборонну боївку, якою 1942 року розгромлено фашистський загін з 20 осіб. А жителі села Г. І. Микитюк та Т. 3. Баляс допомагали радянським партизанам з'єднання С. А. Ковпака, у той час як більшість мешканців села були вояками або підтримували УПА. Організаторами боротьби були Василь Ворона «Ігор» і Семен Кузь «Залізняк». Боївка «Залізняка» відзначалася активність в боротьбі проти німецьких і радянських окупантів, зокрема в 1944 р. отримала перемоги над загонами енкаведистів під Вікторовом і Соколом. Останній свій бій тривалістю дванадцять з половиною годин вісім бійців боївки прийняли в рідному селі 14.01.1945. Боївка ж «Ігора» ще два роки вела партизанську боротьбу. 3.03.1949 поблизу Сапогова кілька годин вела свій останній бій боївка провідників «Вітра» і «Підкови» (брати Григорій та Іван Микитюки з Комарова). В русі опору взяв участь 91 житель села, з них 31 загинув у боях. У 1950 р. 9 жителів села за зв'язок з підпіллям кинуто в концтабори. 62 мешканці села як члени сімей повстанців були репресовані й вивезені в Сибір.

У 1960-х роках Комарів — село, центр сільської Ради, розташоване за 10 км від районного центру та залізничної станції Галич. Через село проходить автошлях на Галич, Калуш, Івано-Франківськ. Населення — 1516 жителів. Сільській Раді підпорядковане село Сокіл. На території села існував радгосп «Галицький», який спеціалізувався на виробництві молока, вирощуванні льону, рільництві. Працював цегельний завод. В селі були середня школа, клуб, бібліотека, медпункт, поштове відділення, 2 дитячі садки. У 1960-их роках споруджено понад 230 житлових, господарських, культурно-побутових будинків. У селі радянською владою було споруджено обеліск воїнам Червоної Армії, що загинули під час захоплення села в липні 1944 р.

Сучасність Редагувати

Станом на 2013 рік в селі діють школа «Комарівська ЗОШ I—III ступенів» у 2019 році Комарівську ЗОШ І-ІІІ ступенів реорганізовано у Комарівський ліцей імені Антіна Могильницького, дитсадок, сільська і шкільна бібліотеки, млин, стадіон, стара дерев'яна Вознесенська церква (1806 року) і нова, близько десяти магазинів, амбулаторія, стоматологічний кабінет, одна забігайлівка, три кафе. Село частково забезпечене централізованим водопостачанням. Підприємливими мешканцями були викуплені чи взяті в оренду приміщення, а також техніка колишнього радгоспу. Зараз там виготовляють піно- та шлакоблоки та інші будівельні матеріали. Футбольна команда «Спартак» часто перемагає у першості району. Нерегулярно по п'ятницях, у вихідні дні та свята проводяться дискотеки. Щосуботи у теплу пору року проводиться базар-ярмарок, де підприємці із сусіднього села Мединя продають різноманітний господарський дріб'язок.

Мешканці села здають частину земель в оренду фірмі Даноша.

У 2018 році замість рідкісних неякісних ремонтів укладено нове асфальтове покриття центральною вулицею Василя Ворони — як складової автошляху О 090304.

Вулиці Редагувати

В селі є вулиці:

  • Баляса
  • Ворони
  • Данила Галицького
  • Довбуша
  • Івана Братчука
  • Івана Франка
  • Івасюка
  • Карпенка-Карого
  • Коцюбинського
  • Кропивницького
  • Левицького
  • Лесі Українки
  • Мартиновича
  • Молодіжна
  • Панаса Мирного
  • Підверби
  • Рабарського
  • Стельмаха
  • Стефаника
  • Хмельницького
  • Шевченка

Видатні люди Редагувати

  • Антін Могильницький — український письменник, громадський і політичний діяч, один із перших будителів 'руського' духу на Галичині за словами І.Франка. Був священиком в селі до 1859 року.
  • Гросевич Володимир Іванович (нар. 11 листопада 1960, с. Комарів) — поет, новеліст, директор Острівецького НВК Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. Автор збірок поезій «Фрески пожовклих листків» (2002), «Малює Ліза сонечко», «Янголи у вікні» (2008).
  • Николин Петро Йосипович — громадський діяч, учасник відомого гурту «Дністрові зорі», диригент ансамблю «Цвіт кульбаби» (колишня назва «Журавка»).
  • Івасишин Степан Тимофійович (1934—2000) — заслужений вчитель музики, громадський діяч, засновник сільського народного хору, засновник сільського духового оркестру, диригент дитячого хору «Сурмач», ініціатор церковної академічної літургії.

Цікаві факти Редагувати

  • У наш час млин працює на електриці, проте колись це був водний млин й донині зберігся весь його механізм.
  • Русло річки Луква було штучно змінене у 2012 році.
  • У селі під пагорбом, на якому стоїть дерев'яна церква Вознесіння Господнього, є вхід у печеру, яка за свідчення старших людей веде до замку короля Данила в Галичі.
  • Наприкінці 1990-х років завдяки ініціативі тодішньої директорки школи між селом та благодійниками з Нідерландів був налагоджений контакт, котрі відправили декілька вантажних фур гуманітарної допомоги (печиво, солодощі, іграшки, одяг тощо), які в першу чергу були розподілені між молодими мамами та багатодітними сім'ями, а також використані як заохочувальні подарунки найуспішнішим учням місцевої школи.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 9 Січня 2019. Процитовано 8 Січня 2019. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 9 Січня 2019. Процитовано 8 Січня 2019. 
  3. Грабовецький В. Історія Калуша [ 21 Липня 2015 у Wayback Machine.]
  4. . Архів оригіналу за 22 Грудня 2015. Процитовано 15 Грудня 2015. 
  5. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — S. 171 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s. (пол.)
  6. Івано-Франківський обласний державний архів, ф. 120, о. 1, спр. 24, арк. 83-87, спр. 26, арк. 2-5, спр. 27, арк. 17
  7. . Архів оригіналу за 13 Грудня 2013. Процитовано 8 Лютого 2013. 
  8. Архів оригіналу за 27 Січня 2017. Процитовано 4 Вересня 2018. 
  9. . Архів оригіналу за 21 Квітня 2021. Процитовано 8 Грудня 2020. 
  10. . Архів оригіналу за 22 Вересня 2017. Процитовано 20 Вересня 2017. 
  11. . Архів оригіналу за 27 Жовтня 2017. Процитовано 20 Вересня 2017. 
  12. . Архів оригіналу за 27 Червня 2020. Процитовано 8 Грудня 2020. 
  13. Архів оригіналу за 4 Вересня 2018. Процитовано 4 Вересня 2018. 
  14. . Архів оригіналу за 4 Вересня 2018. Процитовано 21 Квітня 2016. 
  15. Під час жнив озимого ячменю «Даноша» встановила власний рекорд.
  16. Віктор Шевченко: «Впевнений, що поступово нам вдасться відновити усі регіональні дороги на Прикарпатті». — «Вікна», 2018.07.19.
  17. . Архів оригіналу за 15 Січня 2022. Процитовано 15 Січня 2022. 
  18. . Архів оригіналу за 9 Січня 2019. Процитовано 8 Січня 2019. 
  19. Леся КИРИЛОВИЧ. Боян галицької раті Антін Любич Могильницький народився в Підгірках.
  20. . Архів оригіналу за 13 Липня 2014. Процитовано 8 Лютого 2013. 
  21. . Vimeo. Архів оригіналу за 23 Квітня 2017. Процитовано 22 квітня 2017. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Komariv Komari v selo v Ukrayini u Ivano Frankivskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti Vhodit do skladu Galickoyi miskoyi gromadi Naselennya skladaye 1580 osib selo KomarivCerkva Voznesinnya Gospodnogo 1806 Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1806 Krayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Galickij rajonGromada Galicka miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1437Naselennya 1580Plosha 15 74 km Gustota naselennya 100 38 osib km Poshtovij indeks 77164Telefonnij kod 380 3431Geografichni daniGeografichni koordinati 49 04 32 pn sh 24 38 41 sh d 49 07556 pn sh 24 64472 sh d 49 07556 24 64472 Koordinati 49 04 32 pn sh 24 38 41 sh d 49 07556 pn sh 24 64472 sh d 49 07556 24 64472Serednya visotanad rivnem morya 252 1 mVodojmi r LukvaMisceva vladaAdresa radi 77164 Ivano Frankivska obl Galickij r n s Komariv vul Voroni 2 Silskij golova Bojko Oksana Josifivna 2 KartaKomarivKomarivMapa Komariv u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Arheologiya 3 Istoriya 4 Suchasnist 5 Vulici 6 Vidatni lyudi 7 Cikavi fakti 8 Galereya 9 Primitki 10 Dzherela ta literatura 11 PosilannyaGeografiya RedaguvatiSelo Komariv roztashovane na livomu berezi richki Lukva sho vpadaye v Dnister ta mezhuye na pivnochi z selom Sokil na pivnichnomu zahodi z selom Medinya na pivdennomu zahodi z selom Sapogiv i na pivdni z selom Viktoriv Roztashovane na peretini dorig oblasnogo znachennya O090304 Zalukva Bodnariv i O091303 Silec Medinya Arheologiya RedaguvatiNa teritoriyi Komarova ta Sokola viyavleno dva poselennya tripilskoyi kulturi U 1930 h rokah bilya sela provodilis arheologichni doslidzhennya mogilnika starodavnoyi kulturi Bulo rozkopano pohovannya dobi rannoyi bronzi ta peredskifskih chasiv Tut zhe doslidzheno poselennya ta mogilnik dobi serednoyi bronzi sho dali nazvu arheologichnij kulturi komarivska 3 Istoriya RedaguvatiPershu pismovu zgadku pro selo datovano 15 kvitnya 1437 roku 4 U podatkovomu reyestri 1515 roku dokumentuyetsya 6 laniv blizko 150 ga obroblyuvanoyi zemli ta she 2 lani timchasovo vilnoyi 5 U 1918 roci selo vhodit do skladu Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Pislya okupaciyi Polsheyu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi respubliki u 1919 roci bulo silskoyu gminoyu Stanislavivskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva pislya ukrupnennya gmin 1 serpnya 1934 roku selo nalezhalo do gmini Bodnariv a vid 15 lipnya 1935 roku pidlyagalo policijnomu viddilku pasterunku u Bodnarovi U 1921 roci komarivci bojkotuvali perepis naselennya yakij zdijsnyuvala polska vlada Politici polonizaciyi u mizhvoyennij period selyani protistavili zgurtuvannya i pidjom nacionalnoyi svidomosti bojkotuvali propolskih zradnikiv proti chogo vlada kinula vsi sili stanislavivskij starosta zaboroniv diyalnist tovaristva Sokil rizdvyanogo vertepu i kolyadi provedennya tanciv u Komarovi 6 U veresni 1939 roku zgidno iz paktom Molotova Ribbentropa selo zahopleno SRSR Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zhiteli sela organizuvali samooboronnu boyivku yakoyu 1942 roku rozgromleno fashistskij zagin z 20 osib A zhiteli sela G I Mikityuk ta T 3 Balyas dopomagali radyanskim partizanam z yednannya S A Kovpaka u toj chas yak bilshist meshkanciv sela buli voyakami abo pidtrimuvali UPA Organizatorami borotbi buli Vasil Vorona Igor i Semen Kuz Zaliznyak Boyivka Zaliznyaka vidznachalasya aktivnist v borotbi proti nimeckih i radyanskih okupantiv zokrema v 1944 r otrimala peremogi nad zagonami enkavedistiv pid Viktorovom i Sokolom Ostannij svij bij trivalistyu dvanadcyat z polovinoyu godin visim bijciv boyivki prijnyali v ridnomu seli 14 01 1945 Boyivka zh Igora she dva roki vela partizansku borotbu 3 03 1949 poblizu Sapogova kilka godin vela svij ostannij bij boyivka providnikiv Vitra i Pidkovi brati Grigorij ta Ivan Mikityuki z Komarova V rusi oporu vzyav uchast 91 zhitel sela z nih 31 zaginuv u boyah U 1950 r 9 zhiteliv sela za zv yazok z pidpillyam kinuto v konctabori 62 meshkanci sela yak chleni simej povstanciv buli represovani j vivezeni v Sibir U 1960 h rokah Komariv selo centr silskoyi Radi roztashovane za 10 km vid rajonnogo centru ta zaliznichnoyi stanciyi Galich Cherez selo prohodit avtoshlyah na Galich Kalush Ivano Frankivsk Naselennya 1516 zhiteliv Silskij Radi pidporyadkovane selo Sokil Na teritoriyi sela isnuvav radgosp Galickij yakij specializuvavsya na virobnictvi moloka viroshuvanni lonu rilnictvi Pracyuvav cegelnij zavod V seli buli serednya shkola klub biblioteka medpunkt poshtove viddilennya 2 dityachi sadki U 1960 ih rokah sporudzheno ponad 230 zhitlovih gospodarskih kulturno pobutovih budinkiv U seli radyanskoyu vladoyu bulo sporudzheno obelisk voyinam Chervonoyi Armiyi sho zaginuli pid chas zahoplennya sela v lipni 1944 r 7 Suchasnist RedaguvatiStanom na 2013 rik 8 v seli diyut shkola Komarivska ZOSh I III stupeniv 9 u 2019 roci Komarivsku ZOSh I III stupeniv reorganizovano u Komarivskij licej imeni Antina Mogilnickogo ditsadok 10 silska i shkilna biblioteki mlin stadion stara derev yana Voznesenska cerkva 1806 roku 11 i nova blizko desyati magaziniv ambulatoriya 12 13 stomatologichnij kabinet odna zabigajlivka tri kafe Selo chastkovo zabezpechene centralizovanim vodopostachannyam 14 Pidpriyemlivimi meshkancyami buli vikupleni chi vzyati v orendu primishennya a takozh tehnika kolishnogo radgospu Zaraz tam vigotovlyayut pino ta shlakobloki ta inshi budivelni materiali Futbolna komanda Spartak chasto peremagaye u pershosti rajonu Neregulyarno po p yatnicyah u vihidni dni ta svyata provodyatsya diskoteki Shosuboti u teplu poru roku provoditsya bazar yarmarok de pidpriyemci iz susidnogo sela Medinya prodayut riznomanitnij gospodarskij drib yazok Meshkanci sela zdayut chastinu zemel v orendu firmi Danosha 15 U 2018 roci zamist ridkisnih neyakisnih remontiv ukladeno nove asfaltove pokrittya centralnoyu vuliceyu Vasilya Voroni yak skladovoyi avtoshlyahu O 090304 16 Vulici RedaguvatiV seli ye vulici 17 Balyasa Voroni Danila Galickogo Dovbusha Ivana Bratchuka Ivana Franka Ivasyuka Karpenka Karogo Kocyubinskogo Kropivnickogo Levickogo Lesi Ukrayinki Martinovicha Molodizhna Panasa Mirnogo Pidverbi Rabarskogo Stelmaha Stefanika Hmelnickogo ShevchenkaVidatni lyudi RedaguvatiAntin Mogilnickij ukrayinskij pismennik gromadskij i politichnij diyach odin iz pershih buditeliv ruskogo duhu na Galichini za slovami I Franka Buv svyashenikom v seli do 1859 roku 18 19 Grosevich Volodimir Ivanovich nar 11 listopada 1960 s Komariv poet novelist direktor Ostriveckogo NVK Gorodenkivskogo r nu Ivano Frankivskoyi obl Avtor zbirok poezij Freski pozhovklih listkiv 2002 Malyuye Liza sonechko Yangoli u vikni 2008 20 Nikolin Petro Josipovich gromadskij diyach uchasnik vidomogo gurtu Dnistrovi zori dirigent ansamblyu Cvit kulbabi kolishnya nazva Zhuravka Ivasishin Stepan Timofijovich 1934 2000 zasluzhenij vchitel muziki gromadskij diyach zasnovnik silskogo narodnogo horu zasnovnik silskogo duhovogo orkestru dirigent dityachogo horu Surmach iniciator cerkovnoyi akademichnoyi liturgiyi 21 Cikavi fakti RedaguvatiU nash chas mlin pracyuye na elektrici prote kolis ce buv vodnij mlin j donini zberigsya ves jogo mehanizm Ruslo richki Lukva bulo shtuchno zminene u 2012 roci U seli pid pagorbom na yakomu stoyit derev yana cerkva Voznesinnya Gospodnogo ye vhid u pecheru yaka za svidchennya starshih lyudej vede do zamku korolya Danila v Galichi Naprikinci 1990 h rokiv zavdyaki iniciativi todishnoyi direktorki shkoli mizh selom ta blagodijnikami z Niderlandiv buv nalagodzhenij kontakt kotri vidpravili dekilka vantazhnih fur gumanitarnoyi dopomogi pechivo solodoshi igrashki odyag tosho yaki v pershu chergu buli rozpodileni mizh molodimi mamami ta bagatoditnimi sim yami a takozh vikoristani yak zaohochuvalni podarunki najuspishnishim uchnyam miscevoyi shkoli Galereya Redaguvati nbsp Budivlya silskoyi radi nbsp Avtobusna zupinka nbsp Simvolichna kurgan mogila nbsp Stela na mogili nbsp Vkazivniki na rozdorizhzhi nbsp Monument poleglij boyivci SKV nbsp Krayevid na ViktorivPrimitki Redaguvati Prognoz pogodi v s Komariv Arhiv originalu za 9 Sichnya 2019 Procitovano 8 Sichnya 2019 a b Komarivska silska rada Galickij rajon Arhiv originalu za 9 Sichnya 2019 Procitovano 8 Sichnya 2019 Graboveckij V Istoriya Kalusha Arhivovano 21 Lipnya 2015 u Wayback Machine Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 23 193 Arhiv originalu za 22 Grudnya 2015 Procitovano 15 Grudnya 2015 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona S 171 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s pol Ivano Frankivskij oblasnij derzhavnij arhiv f 120 o 1 spr 24 ark 83 87 spr 26 ark 2 5 spr 27 ark 17 Istoriya sela Komariv Galickogo rajonu Arhiv originalu za 13 Grudnya 2013 Procitovano 8 Lyutogo 2013 Socialno ekonomichnij pasport Galickogo rajonu S 80 Arhiv originalu za 27 Sichnya 2017 Procitovano 4 Veresnya 2018 Komarivskij licej imeni Antina Mogilnickogo Arhiv originalu za 21 Kvitnya 2021 Procitovano 8 Grudnya 2020 Dlya 150 malyukiv sela Komarova ne vistachaye miscya u dityachomu sadku Foto Arhiv originalu za 22 Veresnya 2017 Procitovano 20 Veresnya 2017 Komariv Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1806 Arhiv originalu za 27 Zhovtnya 2017 Procitovano 20 Veresnya 2017 Komunalne nekomercijne pidpriyemstvo Galickij centr pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi Galickoyi rajonnoyi radi Ivano Frankivskoyi oblasti Arhiv originalu za 27 Chervnya 2020 Procitovano 8 Grudnya 2020 Subvenciyi 2017 skilki nardep Shevchenko zaluchiv koshtiv na okrug ta hto na comu zarobiv Infografika Vikna 2018 09 01 Arhiv originalu za 4 Veresnya 2018 Procitovano 4 Veresnya 2018 Komariv suchasnij pam yataye pro davnij Arhiv originalu za 4 Veresnya 2018 Procitovano 21 Kvitnya 2016 Pid chas zhniv ozimogo yachmenyu Danosha vstanovila vlasnij rekord Viktor Shevchenko Vpevnenij sho postupovo nam vdastsya vidnoviti usi regionalni dorogi na Prikarpatti Vikna 2018 07 19 Vulici Komariv Arhiv originalu za 15 Sichnya 2022 Procitovano 15 Sichnya 2022 Istoriya Kalusha i Kalushini u datah cifrah i cikavih faktah Arhiv originalu za 9 Sichnya 2019 Procitovano 8 Sichnya 2019 Lesya KIRILOVICh Boyan galickoyi rati Antin Lyubich Mogilnickij narodivsya v Pidgirkah Literaturna Gorodenkivshina Grosevich Volodimir Arhiv originalu za 13 Lipnya 2014 Procitovano 8 Lyutogo 2013 Horova akademiya pam yati Stepana Ivasishina Vimeo Arhiv originalu za 23 Kvitnya 2017 Procitovano 22 kvitnya 2017 Dzherela ta literatura RedaguvatiMackevij L Komariv Arhivovano 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 468 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Mackevij L Komariv Arhivovano 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Procak R Cerkvi prikarpatskogo krayu R Procak Ivano Frankivsk Lileya NV 2006 180 s ISBN 966 668 125 0 Mista i sela Galickogo rajonu istoriya pam yatki osobistosti Ivano Frankivsk Nova Zorya 2001 773 s Posilannya RedaguvatiKrilos ta Komariv postrazhdali vid bureviyu videoreportazh Arhivovano 13 Zhovtnya 2016 u Wayback Machine Komariv Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1806 Arhivovano 27 Zhovtnya 2017 u Wayback Machine U s Komariv vidbuvsya Chin Soboruvannya Arhivovano 9 Sichnya 2019 u Wayback Machine Zamki vidpochinok ozdorovlennya zcilennya v Galichini Galickij rajon Arhivovano 31 Grudnya 2018 u Wayback Machine Komariv Galickij rajon Ivano Frankivska oblast Novij ikonostas osvyatili v prikarpatskij cerkvi FOTO Arhivovano 9 Sichnya 2019 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Komariv Ivano Frankivskij rajon amp oldid 40267376