www.wikidata.uk-ua.nina.az

Печера У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Пече ра діал яскиня 1 природна підземна порожнина у

Печера

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Печера (значення).

Пече́ра (діал. яскиня)  — природна підземна порожнина у поверхневих шарах земної товщі, що з'єднується з поверхнею землі одним або декількома отворами.

Мамутова печера (національний парк) у США.
В одній з печер Аргентини
Печера Лічугія, Нью-Мексико (США)
Формування печери

Загальна інформація Редагувати

Утворюються печери переважно під дією вилуговування та розмивання водою легко розчинних гірських порід — вапняків, доломітів, гіпсів (група карстових печер), а також внаслідок суфозії, абразії, розвіювання та інших екзогенних та ендогенних процесів[⇨]. Найбільші порожнини має тип карстових печер, в яких є різноманітні натічні утвори — сталактити, сталагміти, колони (сталагнати) тощо[⇨]. У деяких печерах присутні виходи підземних вод у вигляді джерел, підземних річок та озер[⇨]. У печерах спостерігається своєрідний кліматичний режим. Печери можуть бути заповнені повітрям або іншим газом (здебільшого, радоном або метаном), водою, частково твердими відкладами. Печери населяють специфічні види тварин, що пристосувались до підземних умов життя — печерна фауна, спелеофауна[⇨]. Найдовша у світі печера — Мамутова в Північній Америці, що залягає у вапнякових шарах на західних схилах Аппалачів, штат Кентуккі, США. Її загальна довжина ходів перевищує 288 км, а глибина сягає 300 м[⇨]. Багато печер є в Україні, на Поділлі, в Криму, в Карпатах. Найдовшою печерою України та усієї Євразії є гіпсова печера Оптимістична в Тернопільській області, із загальною довжиною ходів понад 260 км[⇨]. З давніх-давен життя людей було пов'язане з печерами, про це свідчать печерні розписи первісних людей, знахідки кісток, слідів життєдіяльності, міфологія народів світу[⇨]. Печери давали людям тимчасовий прихісток від ворогів, усамітнення для монахів (Київські печери); ставали постійним житлом, у м'яких породах видовбували цілі печерні міста (у Кримських горах, Каппадокії); будували підземні склади для сирів і вина (Артемівськ), військові об'єкти і заводи (Зеєгротте). У сучасному світі печери часто стають об'єктом туризму, екстремального спорту[⇨]. Вивченням печер займається наука спелеологія та її представники, вчені-спелеологи[⇨].

Найбільші печери світу: Флінт-Ридж-Мамонтова (США, 596 км), Оптимістична (Україна, 240,5 км), Джуел Кейв (США, 223 км).

Багато печер ще з епохи палеоліту використовувалися людиною для стоянок, на стінах багатьох печер залишилися малюнки первісних людей.

Печери-галереї — це довгі, не затоплені водою печери, схожі на тунелі. Спочатку вони були утворені річкою, але зі зниженням рівня ґрунтовних вод стали сухими.

Утворення Редагувати

Утворюються печери переважно під дією вилуговування та розмивання водою легко розчинних гірських порід — вапняків, доломітів, гіпсів (група карстових печер), а також внаслідок суфозії, абразії прибережних хвиль, розвіювання та інших екзогенних та ендогенних процесів.

  • За походженням печери поділяють на первинні і вторинні.
  • За положенням у просторі печери розділяють на горизонтальні, похилі та вертикальні, які в свою чергу поділяють на колодязі (глибиною до 20 м), шахти (від 20 до 300 м) та провалля (понад 300 м).

Більшість печер поступово руйнується, але деякі з них є дуже старі. Верхні шари вапняку, що утворюють склепіння печери, дедалі тоншають і зрештою обвалюються, залишаючи на поверхні землі великі западини. Якщо обвалюються внутрішні перегородки між печерами, може утворитися довга ущелина зі стрімкими схилами — карстова вирва.

Класифікація Редагувати

За походженням Редагувати

За гірськими породами Редагувати

Розміри Редагувати

У світі відомо 93 шахти завглибшки понад 1 км. У 2012 році «підземний полюс» (найглибше досягнуте людиною місце в печерах) зафіксовано на глибині 2196 м у печері Крубера-Вороняча, що розташована на масиві Арабіка в Абхазії. Найглибша шахта України є в Криму, на масиві Карабі, і має назву Солдатська (-519 м).

Деякі печери є поєднанням шахт, горизонтальних і похилих галерей (П'єр-Сен-Мартен). У вапняках зали сягають величезних розмірів, наприклад, зал «Вірна» в печері Пьєр-Сен-Мартен має об'єм бл. 3,4 млн м³, зал «Грузинських спелеологів» в Новоафонській печері — 0,9 млн м³.

Найдовша печера світу Флінт-Рідж-Мамонтова (США, штат Кентуккі), довжина зафіксованих спелеологами ходів у якій становить 563 км (2006 р.). Друге місце — за гіпсовою печерою Оптимістична, що на Тернопільщині (Україна) (розвідана довжина, станом на 2014 р., становить 240,5 км).

У 2007 році на території заповідника карстових печер у межиріччі Дністра, Серета і Збруча Тернопільської області українські спелеологи відкрили унікальну карстову печеру Музейна (колишній так званий понор «Гігант»), яка теж може допомогти становленню українських печер у ряд найдовших печер світу. У разі продовження Музейної в напрямках до печери Оптимістичної та печери Озерна (Блакитні Озера), між якими вона розташована, сумарна довжина ходів Оптимістичної, Озерної (125 км) і Музейної зможе залишити позаду Флінт-Рідж-Мамонтову.

Підземні води Редагувати

У деяких печерах присутні виходи підземних вод у вигляді джерел, підземних річок та озер.

Натічні форми Редагувати

Найбільші порожнини має тип карстових печер, в яких є різноманітні натічні утвори — сталактити, сталагміти, колони (сталагнати) тощо.

Спелеофауна Редагувати

Печери населяють специфічні види тварин, що пристосувались до підземних умов життя — печерна фауна, спелеофауна. Тваринам печер, як правило, притаманні сліпота, депігментація, гігантизм.

Поширення Редагувати

В Україні Редагувати

Багато печер є в Україні, на Поділлі, в Криму, в Карпатах.

В культурі Редагувати

З давніх-давен життя людей було пов'язане з печерами, про це свідчать наскельні печерні розписи первісних людей, знахідки кісток, слідів життєдіяльності, міфологія народів світу.

Дослідження Редагувати

Вивченням печер займається наука спелеологія та її представники, вчені-спелеологи. Але печери становлять інтерес також для фахівців інших галузей науки: геологів, гірників, гідрогеологів, біологів, археологів, істориків, медиків тощо.

Класифікація печер за складністю проходження маршрутів
Категорія Труднощі та перешкоди Час проходження Загальна глибина
(м)
1 Печери для проходження яких потрібно якнайменше допоміжного обладнання. Глибина колодязів не більше 40 м. Колодязі найчастіше сухі й просторі для проходження. У горизонтальних печерах можуть бути перешкоди: вузькі місця, ділянки нескладного скелелазіння, підтоплені ділянки. 2—8 годин 20—100
2 А Колодязі часто обводнені, але без сильних потоків. Горизонтальні печери можуть мати відкриті сифони. 3—8 годин 40—180
Б 6—16 годин 150—300
3 А Колодязі можуть бути сильно обводненими. У горизонтальних печерах можуть бути невеликі сифони, проходження яких потребує спеціального спорядження для автономного дихання. 12—48 годин 180—360
Б 2—5 діб 320—550
4 А Печери вертикального і мішаного типів, для проходження яких потрібно робити проміжні пункти для харчування та відпочинку, розбивати спеціальні підземні табори. Можуть бути ділянки складного скелелазіння. 4—8 діб 420—550
Б Печери вертикального і мішаного типів, для проходження яких потрібно робити проміжні пункти для харчування та відпочинку, розбивати спеціальні підземні табори. Колодязі можуть бути сильно обводненими. У горизонтальних печерах можуть бути невеликі сифони, проходження яких потребує спеціального спорядження для автономного дихання. 7—14 діб 320—550
5 А Велика кількість різноманітних перешкод. Для проходження потрібно розбивати спеціальні підземні табори. 12—18 діб 800—1200
Б >18 діб >1100

Використання Редагувати

Печери можуть слугувати і як сховища, і як виробничі приміщення, для відпочинку і розваг тощо. Один з популярних видів використання печер — підземний туризм. Усього на Землі наприкінці ХХ сторіччя існувало близько 900 печер відкритих для туристичних екскурсій.

Найпопулярнішими туристичними печерами в Україні є печери Мармурова та Кизил-Коба (Крим), Млинки, Вертеба, Вітрова, Кришталева (Тернопільщина) та Атлантида (Хмельниччина).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Яскиня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Печера [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. ↑ (рос.) Пещеры [ 23 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3 : Милос — Союз ССР. — 580 с.
  4. Підводний робот UX1-Neo побив рекорд занурення і розкрив таємниці Граніцької прірви (відео). 04.05.2023, 22:15
  5. ↑ Кравчук П. А., 2011.
  6. Кравчук П. А., 1988.
  7. ↑ Пещеры // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

Література Редагувати

  • Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К. : Радянська школа, 1988. — 143 с. — 130 тис. прим. — ISBN 5-330-00384-9. (рос.)
  • Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1.
  • Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Печера // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1361-1362. — 1000 екз.
  •  / За ред. І. Загороднюка. — К., 2004. — 248 с.
  • Гвоздецкий Н. А. Проблемы изучения карста и практика. — М., 1972.
  • Гвоздецкий Н. А. Новейшие данные о размерах самых крупных карстовых полостей мира и СССР // Вестник МГУ. Серия география. — М., 1973. — № 5.
  • Максимович Г. А. Основы карстоведения. — Пермь, 1963. — Т. 1.
  • Печери природно-заповідного фонду, їх використання: (екотуризм, оздоровлення, печерні монастирі) / Володимир Гетьман // Географія та основи економіки в школі. — 2011. — № 7/8. — С. 38-42.
  • Чикишев А. Г. Пещеры на территории СССР. — М., 1973. — (Настоящее и будущее Земли и человечества)

Посилання Редагувати

Українські печери Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pechera znachennya Peche ra dial yaskinya 1 prirodna pidzemna porozhnina u poverhnevih sharah zemnoyi tovshi sho z yednuyetsya z poverhneyu zemli odnim abo dekilkoma otvorami 2 Mamutova pechera nacionalnij park u SShA V odnij z pecher ArgentiniPechera Lichugiya Nyu Meksiko SShA Formuvannya pecheri Zmist 1 Zagalna informaciya 2 Utvorennya 3 Klasifikaciya 3 1 Za pohodzhennyam 3 2 Za girskimi porodami 4 Rozmiri 5 Pidzemni vodi 6 Natichni formi 7 Speleofauna 8 Poshirennya 8 1 V Ukrayini 9 V kulturi 10 Doslidzhennya 11 Vikoristannya 12 Div takozh 13 Primitki 14 Literatura 15 Posilannya 15 1 Ukrayinski pecheriZagalna informaciya RedaguvatiUtvoryuyutsya pecheri perevazhno pid diyeyu vilugovuvannya ta rozmivannya vodoyu legko rozchinnih girskih porid vapnyakiv dolomitiv gipsiv grupa karstovih pecher a takozh vnaslidok sufoziyi abraziyi rozviyuvannya ta inshih ekzogennih ta endogennih procesiv Najbilshi porozhnini maye tip karstovih pecher v yakih ye riznomanitni natichni utvori stalaktiti stalagmiti koloni stalagnati tosho U deyakih pecherah prisutni vihodi pidzemnih vod u viglyadi dzherel pidzemnih richok ta ozer U pecherah sposterigayetsya svoyeridnij klimatichnij rezhim Pecheri mozhut buti zapovneni povitryam abo inshim gazom zdebilshogo radonom abo metanom vodoyu chastkovo tverdimi vidkladami Pecheri naselyayut specifichni vidi tvarin sho pristosuvalis do pidzemnih umov zhittya pecherna fauna speleofauna Najdovsha u sviti pechera Mamutova v Pivnichnij Americi sho zalyagaye u vapnyakovih sharah na zahidnih shilah Appalachiv shtat Kentukki SShA Yiyi zagalna dovzhina hodiv perevishuye 288 km a glibina syagaye 300 m Bagato pecher ye v Ukrayini na Podilli v Krimu v Karpatah Najdovshoyu pecheroyu Ukrayini ta usiyeyi Yevraziyi ye gipsova pechera Optimistichna v Ternopilskij oblasti iz zagalnoyu dovzhinoyu hodiv ponad 260 km Z davnih daven zhittya lyudej bulo pov yazane z pecherami pro ce svidchat pecherni rozpisi pervisnih lyudej znahidki kistok slidiv zhittyediyalnosti mifologiya narodiv svitu Pecheri davali lyudyam timchasovij prihistok vid vorogiv usamitnennya dlya monahiv Kiyivski pecheri stavali postijnim zhitlom u m yakih porodah vidovbuvali cili pecherni mista u Krimskih gorah Kappadokiyi buduvali pidzemni skladi dlya siriv i vina Artemivsk vijskovi ob yekti i zavodi Zeyegrotte U suchasnomu sviti pecheri chasto stayut ob yektom turizmu ekstremalnogo sportu Vivchennyam pecher zajmayetsya nauka speleologiya ta yiyi predstavniki vcheni speleologi Najbilshi pecheri svitu Flint Ridzh Mamontova SShA 596 km Optimistichna Ukrayina 240 5 km Dzhuel Kejv SShA 223 km Bagato pecher she z epohi paleolitu vikoristovuvalisya lyudinoyu dlya stoyanok na stinah bagatoh pecher zalishilisya malyunki pervisnih lyudej Pecheri galereyi ce dovgi ne zatopleni vodoyu pecheri shozhi na tuneli Spochatku voni buli utvoreni richkoyu ale zi znizhennyam rivnya gruntovnih vod stali suhimi Utvorennya RedaguvatiUtvoryuyutsya pecheri perevazhno pid diyeyu vilugovuvannya ta rozmivannya vodoyu legko rozchinnih girskih porid vapnyakiv dolomitiv gipsiv grupa karstovih pecher a takozh vnaslidok sufoziyi abraziyi priberezhnih hvil rozviyuvannya ta inshih ekzogennih ta endogennih procesiv 2 3 Za pohodzhennyam pecheri podilyayut na pervinni i vtorinni Pervinni pecheri skladeni singenetichnimi girskimi porodami gazovi puziri i tuneli v lavah porozhnini v rifah i vapnyakovih tufah pecheri gidrataciyi v gipso angidritah Vtorinni pecheri rezultat geologichnih procesiv sho viyavlyayutsya v porodi abo lodoviku pecheri vivitryuvannya vilugovuvannya viduvannya sufozijni abrazijni procesi na beregah moriv karstovi gidrotermalni glyacialni v lodovikah Najposhirenishimi ye karstovi pecheri dd Za polozhennyam u prostori pecheri rozdilyayut na gorizontalni pohili ta vertikalni yaki v svoyu chergu podilyayut na kolodyazi glibinoyu do 20 m shahti vid 20 do 300 m ta provallya ponad 300 m 4 Ponor prirodnij otvir trishina abo porozhnina bud yakoyi formi na poverhni karstovih girskih porid po yakih stikaye vglib doshova tala snigova ta protochna voda Ponori utvoryuyutsya zazvichaj na dni karstovih lijok chi v ruslah znikayuchih richok Ponor ye indikatorom karstuvannya tomu zavdyaki ponoram speleologi znahodyat vihodi z pecher hocha ponor mozhe buti viklyuchno lokalizovanim Div takozh voklyuz Vertikalni pidvodni pecheri nazivayut blakitnimi dirami dd Bilshist pecher postupovo rujnuyetsya ale deyaki z nih ye duzhe stari Verhni shari vapnyaku sho utvoryuyut sklepinnya pecheri dedali tonshayut i zreshtoyu obvalyuyutsya zalishayuchi na poverhni zemli veliki zapadini Yaksho obvalyuyutsya vnutrishni peregorodki mizh pecherami mozhe utvoritisya dovga ushelina zi strimkimi shilami karstova virva Klasifikaciya RedaguvatiZa pohodzhennyam Redaguvati Za girskimi porodami RedaguvatiRozmiri RedaguvatiU sviti vidomo 93 shahti zavglibshki ponad 1 km 5 U 2012 roci pidzemnij polyus najglibshe dosyagnute lyudinoyu misce v pecherah zafiksovano na glibini 2196 m u pecheri Krubera Voronyacha sho roztashovana na masivi Arabika v Abhaziyi 5 Najglibsha shahta Ukrayini ye v Krimu na masivi Karabi i maye nazvu Soldatska 519 m Deyaki pecheri ye poyednannyam shaht gorizontalnih i pohilih galerej P yer Sen Marten U vapnyakah zali syagayut velicheznih rozmiriv napriklad zal Virna v pecheri Pyer Sen Marten maye ob yem bl 3 4 mln m zal Gruzinskih speleologiv v Novoafonskij pecheri 0 9 mln m Najdovsha pechera svitu Flint Ridzh Mamontova SShA shtat Kentukki dovzhina zafiksovanih speleologami hodiv u yakij stanovit 563 km 2006 r Druge misce za gipsovoyu pecheroyu Optimistichna 6 sho na Ternopilshini Ukrayina rozvidana dovzhina stanom na 2014 r stanovit 240 5 km U 2007 roci na teritoriyi zapovidnika karstovih pecher u mezhirichchi Dnistra Sereta i Zbrucha Ternopilskoyi oblasti ukrayinski speleologi vidkrili unikalnu karstovu pecheru Muzejna kolishnij tak zvanij ponor Gigant yaka tezh mozhe dopomogti stanovlennyu ukrayinskih pecher u ryad najdovshih pecher svitu U razi prodovzhennya Muzejnoyi v napryamkah do pecheri Optimistichnoyi ta pecheri Ozerna Blakitni Ozera mizh yakimi vona roztashovana sumarna dovzhina hodiv Optimistichnoyi Ozernoyi 125 km i Muzejnoyi zmozhe zalishiti pozadu Flint Ridzh Mamontovu Pidzemni vodi RedaguvatiU deyakih pecherah prisutni vihodi pidzemnih vod u viglyadi dzherel pidzemnih richok ta ozer 2 Natichni formi RedaguvatiNajbilshi porozhnini maye tip karstovih pecher v yakih ye riznomanitni natichni utvori stalaktiti stalagmiti koloni stalagnati tosho 2 Speleofauna RedaguvatiDokladnishe Pecherna faunaPecheri naselyayut specifichni vidi tvarin sho pristosuvalis do pidzemnih umov zhittya pecherna fauna speleofauna 2 7 Tvarinam pecher yak pravilo pritamanni slipota depigmentaciya gigantizm Poshirennya RedaguvatiV Ukrayini Redaguvati Bagato pecher ye v Ukrayini na Podilli v Krimu v Karpatah 2 V kulturi RedaguvatiZ davnih daven zhittya lyudej bulo pov yazane z pecherami pro ce svidchat naskelni pecherni rozpisi pervisnih lyudej znahidki kistok slidiv zhittyediyalnosti mifologiya narodiv svitu 2 7 Doslidzhennya RedaguvatiVivchennyam pecher zajmayetsya nauka speleologiya ta yiyi predstavniki vcheni speleologi 2 3 Ale pecheri stanovlyat interes takozh dlya fahivciv inshih galuzej nauki geologiv girnikiv gidrogeologiv biologiv arheologiv istorikiv medikiv tosho Klasifikaciya pecher za skladnistyu prohodzhennya marshrutiv Kategoriya Trudnoshi ta pereshkodi Chas prohodzhennya Zagalna glibina m 1 Pecheri dlya prohodzhennya yakih potribno yaknajmenshe dopomizhnogo obladnannya Glibina kolodyaziv ne bilshe 40 m Kolodyazi najchastishe suhi j prostori dlya prohodzhennya U gorizontalnih pecherah mozhut buti pereshkodi vuzki miscya dilyanki neskladnogo skelelazinnya pidtopleni dilyanki 2 8 godin 20 1002 A Kolodyazi chasto obvodneni ale bez silnih potokiv Gorizontalni pecheri mozhut mati vidkriti sifoni 3 8 godin 40 180B 6 16 godin 150 3003 A Kolodyazi mozhut buti silno obvodnenimi U gorizontalnih pecherah mozhut buti neveliki sifoni prohodzhennya yakih potrebuye specialnogo sporyadzhennya dlya avtonomnogo dihannya 12 48 godin 180 360B 2 5 dib 320 5504 A Pecheri vertikalnogo i mishanogo tipiv dlya prohodzhennya yakih potribno robiti promizhni punkti dlya harchuvannya ta vidpochinku rozbivati specialni pidzemni tabori Mozhut buti dilyanki skladnogo skelelazinnya 4 8 dib 420 550B Pecheri vertikalnogo i mishanogo tipiv dlya prohodzhennya yakih potribno robiti promizhni punkti dlya harchuvannya ta vidpochinku rozbivati specialni pidzemni tabori Kolodyazi mozhut buti silno obvodnenimi U gorizontalnih pecherah mozhut buti neveliki sifoni prohodzhennya yakih potrebuye specialnogo sporyadzhennya dlya avtonomnogo dihannya 7 14 dib 320 5505 A Velika kilkist riznomanitnih pereshkod Dlya prohodzhennya potribno rozbivati specialni pidzemni tabori 12 18 dib 800 1200B gt 18 dib gt 1100Vikoristannya RedaguvatiPecheri mozhut sluguvati i yak shovisha i yak virobnichi primishennya dlya vidpochinku i rozvag tosho Odin z populyarnih vidiv vikoristannya pecher pidzemnij turizm Usogo na Zemli naprikinci HH storichchya isnuvalo blizko 900 pecher vidkritih dlya turistichnih ekskursij Najpopulyarnishimi turistichnimi pecherami v Ukrayini ye pecheri Marmurova ta Kizil Koba Krim Mlinki Verteba Vitrova Krishtaleva Ternopilshina ta Atlantida Hmelnichchina Div takozh RedaguvatiPecherni vidkladi Pecherni mista Spisok pecher Pecheri Ternopilskoyi oblasti Pecheri Krimu Shondong najbilsha pechera Marmurovi pecheri v Chili blakitni pecheri v ChiliPrimitki Redaguvati Yaskinya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b v g d e zh i Pechera Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 a b ros Peshery Arhivovano 23 serpnya 2019 u Wayback Machine Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1962 T 3 Milos Soyuz SSR 580 s Pidvodnij robot UX1 Neo pobiv rekord zanurennya i rozkriv tayemnici Granickoyi prirvi video 04 05 2023 22 15 a b Kravchuk P A 2011 Kravchuk P A 1988 a b Peshery Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Literatura RedaguvatiKravchuk P A Geograficheskij kalejdoskop K Radyanska shkola 1988 143 s 130 tis prim ISBN 5 330 00384 9 ros Kravchuk P A Kniga rekordiv prirodi Luck PrAT Volinska oblasna drukarnya 2011 336 s ISBN 978 966 361 642 1 Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Pechera Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1361 1362 1000 ekz Fauna pecher Ukrayini Za red I Zagorodnyuka K 2004 248 s Gvozdeckij N A Problemy izucheniya karsta i praktika M 1972 Gvozdeckij N A Novejshie dannye o razmerah samyh krupnyh karstovyh polostej mira i SSSR Vestnik MGU Seriya geografiya M 1973 5 Maksimovich G A Osnovy karstovedeniya Perm 1963 T 1 Pecheri prirodno zapovidnogo fondu yih vikoristannya ekoturizm ozdorovlennya pecherni monastiri Volodimir Getman Geografiya ta osnovi ekonomiki v shkoli 2011 7 8 S 38 42 Chikishev A G Peshery na territorii SSSR M 1973 Nastoyashee i budushee Zemli i chelovechestva Posilannya RedaguvatiPecheri Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 148 ISBN 978 966 7407 83 4 Cavers Mailing List Arhivovano 24 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Model karstovoyi pecheri Arhivovano 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine na sajti Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu UkrayiniUkrayinski pecheri Redaguvati Kadastr pecher ta porozhnin Ukrayini Arhivovano 10 listopada 2021 u Wayback Machine Pecheri Ukrayini Arhivovano 20 chervnya 2013 u WebCite Tisyacha pecher Ukrayini vidkrittya trivayut Rozmayittya pecher Ternopilshini Pecheri Borshivshini Arhivovano 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pechera amp oldid 39419941