www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аппалачі Аппа лачі англ Appalachian Mountains МФА ˌæpəˈleɪʃǝn прослухати гірська система на сході Північної Америки в СШ

Аппалачі

Аппа́лачі (англ. Appalachian Mountains МФА: [ˌæpəˈleɪʃǝn] ( прослухати)) — гірська система на сході Північної Америки, в США і Канаді. Це старі вивітрілі гори у вигляді декількох поздовжніх паралельних хребтів середньою висотою 1 000—1 300 м. Окремі вершини мають понад 2000 м — найвища точка, гора Мітчелл (2 037 м). Довжина масиву 3 300 км, ширина 300—560 км.

Аппалачі
Appalachian Mountains
Аппалачі в Північній Кароліні
Аппалачі в Північній Кароліні
Країна  США
 Канада
Період Ордовик 440—420 млн років тому
Гороутворення Таконське
Довжина 3 300 км, Пд.-Зх. → Пн.-Сх.
Ширина 300—560 км
Найвища точка Мітчелл
 - координати 35°45′53″ пн. ш. 82°15′54″ зх. д. / 35.76472° пн. ш. 82.26500° зх. д. / 35.76472; -82.26500
 - висота 2 037 м
Орографічна схема Аппалач
Орографічна схема Аппалач
 Аппалачі
Appalachian Mountains у Вікісховищі
Дощ в горах Аппалачах

Орографія

Гудзоно-Мохокська долина ділить Аппалачі на Північні та Південні.

Північні Аппалачі

Північні Аппалачі — це хвилясте плоскогір'я на північ від річок Мохок і Гудзон, висотою 400—600 м, над яким підносяться окремі масиви та хребти — Адірондак (1 628 м), Зелені гори (1 338 м), Білі гори (1 916 м) та ін. Підвищення з пологими вершинами та схилами, складені переважно метаморфічними кристалічними породами, згладжені та сильно розчленовані долинами. Масиви розділені долинами тектонічного походження, перетворені древнім льодовиком на троги. Виокремлюються Камберлендські гори, далі на схід — Аллеганські гори, часто назва Аллегани поширюється на всю систему Аппалачів.

Південні Аппалачі

Південні Аппалачі складаються з паралельних хребтів і масивів, розділених широкими долинами. В осьовій зоні розташований Блакитний хребет (де розташована найвища точка Аппалачів — гора Мітчелл) та численні короткі паралельні хребти та масиви, які розділені широкими ерозійними долинами (Велика Долина та ін.) і котловинами. На сході до осьової зони примикає передгірське плато Підмонт, на заході — Аппалачівське плато.

Орогенез

Сучасні Аппалачі складаються з напластування порід різного походження: морські осадові породи, вулканічні породи та рештки порід стародавньої океанічної кори, що переконливо свідчить про те, що ці породи були деформовані під час колізії континентів. Утворення хребтів Аппалачі відбулося близько 480 млн років тому під час першого з кількох орогенезів колізії континентів, що призвели до утворення суперконтиненту Пангея з горами Аппалачами недалеко від центру. Оскільки Північна Америка та Африка були з'єднані, Аппалачі утворювали єдине гірське пасмо з Малим Атласом (Марокко) та Каледонськими горами (Шотландія) — див. Каледонський орогенез.

У середині ордовіка (близько 496-440 млн років тому) зміна руху тектонічних плит спричинила перший орогенез палеозою (Таконицький орогенез) у Північній Америці. Колись тиха пасивна окраїна перетворилася на активну конвергентну границю тектонічної плити, коли океанічна плита океану Япет зазнала субдукцію під Північноамериканський кратон. З утворенням цієї нової зони субдукції відбулося зародження гір Аппалачів. Водночас із підняттям гір відбувалась ерозія, що призводила до їхнього руйнування. Крім Таконицького орогенезу, відбулася ще низка орогенезів на терені сучасних Аппалачів через колізію Північної Америки й Африки (див. Аллеганський орогенез)

До кінця мезозою Аппалачі внаслідок ерозії перетворилися в майже плоску рівнину. Проте неотектонічне підняття омолоджених палеозойських складчастих структур у кайнозої спричинило утворення сучасних гір Аппалачі.

Родовища

Північні та південно-східні частини Аппалачів складені кристалічними породами, західні та південно-західні — переважно осадовими (пісковиками, доломітами, вапняками).

Гори багаті на корисні копалини. Відомі родовища кам'яного вугілля (Аппалачівський кам'яновугільний басейн), нафти, газу, залізних руд, титану та азбесту, цинку, олова, бокситів, марганцю та ін.

Клімат

Клімат Аппалач на півночі помірно холодний. Атмосферних опадів випадає понад 1 000 мм, пересічна температура січня — 6 °C, — 8 °C, липня + 16 °C, +18 °C. На півдні клімат помірно теплий, температура січня до +2 °C, липня +25 °C.

Гідрологія

Аппалачі багаті на гідроенергетичні ресурси через значний перепад висот, вузькі долини й достатню кількість опадів. Головні річки:

Водоспади

Природа

Ґрунти переважно підзолисті та буроземні. Рослинність — хвойні, мішані та широколистяні ліси.

Примітки

  1. ↑ Geologic Provinces of the United States: Appalachian Highlands Province. USGS. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 19 липня 2010. 
  2. Poag, C. Wylie; Sevon, William D. (September 1989). A record of Appalachian denudation in postrift Mesozoic and Cenozoic sedimentary deposits of the U.S. Middle Atlantic continental margin. Geomorphology 2 (1-3): 119–157. doi:10.1016/0169-555X(89)90009-3. 

Література

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  3. Brooks, Maurice (1965), The Appalachians: The Naturalist's America; illustrated by Lois Darling and Lo Brooks. Boston; Houghton Mifflin Company.
  4. Caudill, Harry M. (1963), Night Comes to the Cumberlands. ISBN 0-316-13212-8.
  5. Constantz, George (2004), Hollows, Peepers, and Highlanders: an Appalachian Mountain Ecology (2nd edition). West Virginia University Press; Morgantown. 359 p.
  6. Weidensaul, Scott (2000), Mountains of the Heart: A Natural History of the Appalachians. Fulcrum Publishing, 288 pages, ISBN 1-55591-139-0


Це незавершена стаття з географії США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Appa lachi angl Appalachian Mountains MFA ˌaepeˈleɪʃǝn prosluhati girska sistema na shodi Pivnichnoyi Ameriki v SShA i Kanadi Ce stari vivitrili gori u viglyadi dekilkoh pozdovzhnih paralelnih hrebtiv serednoyu visotoyu 1 000 1 300 m Okremi vershini mayut ponad 2000 m najvisha tochka gora Mitchell 2 037 m Dovzhina masivu 3 300 km shirina 300 560 km Appalachi Appalachian MountainsAppalachi v Pivnichnij KaroliniAppalachi v Pivnichnij KaroliniKrayina SShA KanadaPeriod Ordovik 440 420 mln rokiv tomuGoroutvorennya TakonskeDovzhina 3 300 km Pd Zh Pn Sh Shirina 300 560 kmNajvisha tochka Mitchell koordinati 35 45 53 pn sh 82 15 54 zh d 35 76472 pn sh 82 26500 zh d 35 76472 82 26500 visota 2 037 mOrografichna shema AppalachOrografichna shema Appalach Appalachi Appalachian Mountains u VikishovishiDosh v gorah Appalachah Zmist 1 Orografiya 1 1 Pivnichni Appalachi 1 2 Pivdenni Appalachi 2 Orogenez 2 1 Rodovisha 3 Klimat 4 Gidrologiya 4 1 Vodospadi 5 Priroda 6 Primitki 7 LiteraturaOrografiya RedaguvatiGudzono Mohokska dolina dilit Appalachi na Pivnichni ta Pivdenni Pivnichni Appalachi Redaguvati Pivnichni Appalachi ce hvilyaste ploskogir ya na pivnich vid richok Mohok i Gudzon visotoyu 400 600 m nad yakim pidnosyatsya okremi masivi ta hrebti Adirondak 1 628 m Zeleni gori 1 338 m Bili gori 1 916 m ta in Pidvishennya z pologimi vershinami ta shilami skladeni perevazhno metamorfichnimi kristalichnimi porodami zgladzheni ta silno rozchlenovani dolinami Masivi rozdileni dolinami tektonichnogo pohodzhennya peretvoreni drevnim lodovikom na trogi Viokremlyuyutsya Kamberlendski gori dali na shid Alleganski gori chasto nazva Allegani poshiryuyetsya na vsyu sistemu Appalachiv Pivdenni Appalachi Redaguvati Pivdenni Appalachi skladayutsya z paralelnih hrebtiv i masiviv rozdilenih shirokimi dolinami V osovij zoni roztashovanij Blakitnij hrebet de roztashovana najvisha tochka Appalachiv gora Mitchell ta chislenni korotki paralelni hrebti ta masivi yaki rozdileni shirokimi erozijnimi dolinami Velika Dolina ta in i kotlovinami Na shodi do osovoyi zoni primikaye peredgirske plato Pidmont na zahodi Appalachivske plato Orogenez RedaguvatiSuchasni Appalachi skladayutsya z naplastuvannya porid riznogo pohodzhennya morski osadovi porodi vulkanichni porodi ta reshtki porid starodavnoyi okeanichnoyi kori sho perekonlivo svidchit pro te sho ci porodi buli deformovani pid chas koliziyi kontinentiv Utvorennya hrebtiv Appalachi vidbulosya blizko 480 mln rokiv tomu pid chas pershogo z kilkoh orogeneziv koliziyi kontinentiv sho prizveli do utvorennya superkontinentu Pangeya z gorami Appalachami nedaleko vid centru Oskilki Pivnichna Amerika ta Afrika buli z yednani Appalachi utvoryuvali yedine girske pasmo z Malim Atlasom Marokko ta Kaledonskimi gorami Shotlandiya div Kaledonskij orogenez U seredini ordovika blizko 496 440 mln rokiv tomu zmina ruhu tektonichnih plit sprichinila pershij orogenez paleozoyu Takonickij orogenez u Pivnichnij Americi Kolis tiha pasivna okrayina peretvorilasya na aktivnu konvergentnu granicyu tektonichnoyi pliti koli okeanichna plita okeanu Yapet zaznala subdukciyu pid Pivnichnoamerikanskij kraton Z utvorennyam ciyeyi novoyi zoni subdukciyi vidbulosya zarodzhennya gir Appalachiv Vodnochas iz pidnyattyam gir vidbuvalas eroziya sho prizvodila do yihnogo rujnuvannya Krim Takonickogo orogenezu vidbulasya she nizka orogeneziv na tereni suchasnih Appalachiv cherez koliziyu Pivnichnoyi Ameriki j Afriki div Alleganskij orogenez 1 Do kincya mezozoyu Appalachi vnaslidok eroziyi peretvorilisya v majzhe plosku rivninu 1 Prote neotektonichne pidnyattya omolodzhenih paleozojskih skladchastih struktur u kajnozoyi sprichinilo utvorennya suchasnih gir Appalachi 2 Rodovisha Redaguvati Pivnichni ta pivdenno shidni chastini Appalachiv skladeni kristalichnimi porodami zahidni ta pivdenno zahidni perevazhno osadovimi piskovikami dolomitami vapnyakami Gori bagati na korisni kopalini Vidomi rodovisha kam yanogo vugillya Appalachivskij kam yanovugilnij basejn nafti gazu zaliznih rud titanu ta azbestu cinku olova boksitiv margancyu ta in Klimat RedaguvatiKlimat Appalach na pivnochi pomirno holodnij Atmosfernih opadiv vipadaye ponad 1 000 mm peresichna temperatura sichnya 6 C 8 C lipnya 16 C 18 C Na pivdni klimat pomirno teplij temperatura sichnya do 2 C lipnya 25 C Gidrologiya RedaguvatiAppalachi bagati na gidroenergetichni resursi cherez znachnij perepad visot vuzki dolini j dostatnyu kilkist opadiv Golovni richki Gudzon Konnektikut TennesiVodospadi Redaguvati Vodospad Krebtri Vodospad Folkrik Vodospad Toms Krik Vodospad Dzhordzh Vodospad Sider Krik Vodospad Lorel Vodospad Redfork Vodospad Silbrench Vodospad PrinsessPriroda RedaguvatiGrunti perevazhno pidzolisti ta burozemni Roslinnist hvojni mishani ta shirokolistyani lisi Primitki Redaguvati a b Geologic Provinces of the United States Appalachian Highlands Province USGS Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 19 lipnya 2010 Poag C Wylie Sevon William D September 1989 A record of Appalachian denudation in postrift Mesozoic and Cenozoic sedimentary deposits of the U S Middle Atlantic continental margin Geomorphology 2 1 3 119 157 doi 10 1016 0169 555X 89 90009 3 Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Brooks Maurice 1965 The Appalachians The Naturalist s America illustrated by Lois Darling and Lo Brooks Boston Houghton Mifflin Company Caudill Harry M 1963 Night Comes to the Cumberlands ISBN 0 316 13212 8 Constantz George 2004 Hollows Peepers and Highlanders an Appalachian Mountain Ecology 2nd edition West Virginia University Press Morgantown 359 p Weidensaul Scott 2000 Mountains of the Heart A Natural History of the Appalachians Fulcrum Publishing 288 pages ISBN 1 55591 139 0 Ce nezavershena stattya z geografiyi SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Appalachi amp oldid 36598348