Доломіт

Ця стаття про мінерал. Про гірську породу див. Доломіт (гірська порода). Про інші значення див. Доломіт (значення).

Доломі́т — породотвірний мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію.

Доломіт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)^[d]
Абревіатура	Dol
Хімічна формула	CaMg(CO₃)₂
Клас мінералу	Карбонати
Nickel-Strunz 10	5.AB.10
Dana 8	14.2.1.1
Генезис	гідротермальний, осадовий
Ідентифікація
Колір	сірувато-білий
Форма кристалів	ромбоедрична, призматична, таблитчаста
Сингонія	тригональна сингонія
Спайність	досконала по {1011}
Злам	напівраковистий
Твердість	3,5—4,0
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий, напівпрозорий
Колір риси	білий
Густина	2,9—3,2
Оптичні властивості кристалів
Подвійне променезаломлення	δ = 0,179-0,181
Інші характеристики
Названо на честь	Деода Грате де Долом'є
Особливі характеристики	в катодних променях випромінює помаранчево-червоним, деякі відміни флюоресцують в УФ
Доломіт у Вікісховищі

Псевдоморфоза доломіту по кальциту

Доломіт

Етимологія та історія

Швидше за все, мінеральний доломіт вперше описав Карл Лінней у 1768 році. У 1791 році його описав французький натураліст і геолог Деода Грате де Долом'є (1750—1801): спочатку в будівлях старого міста Риму, а пізніше за зразками, зібраними в горах, відомих під назвою Доломітові Альпи Північна Італія. Ніколас-Теодор де Соссюр вперше назвав мінерал доломітом у березні 1792 року.

У минулому доломіт також називали гірким шпатом, але він не має гіркого смаку.

Відкриття доломіту є особливо цікавим випадком у науці: історіографія приписує це швейцарському мінералогу Горацію-Бенедикту де Соссюру. Він зробив хімічний аналіз у 1792 р. зі своїм сином Ніколасом-Теодором. Однак вже в 1791 р. інший французький мінералог Деода Грате де Долом'є виявив інший тип вапняку в Тірольських Альпах. Ніколас-Теодор де Соссюр, нащадок відомої родини швейцарських геологів, а тому дуже добре інтегрований у наукові кола того часу, назвав цю нову скелю на свою пам'ять. Але родовище доломіту в Долом'є насправді було відкрите 12-ма роками раніше тосканським мінералогом-металургом Джованні Ардуіно (1713—1795). Хоча Долом'є і де Соссюр аналізували доломіт як багатий алюмінієм, Ардуїно зі свого боку визначив його як магнієвий вапняк. Крім того, він відразу ж формалізував фундаментальну гіпотезу, яка і сьогодні пояснює утворення цієї породи: заміщення кальцію магнієм у звичайному вапняку: «доломітові відкладення повинні бути результатом хімічної реакції на дні океану».

Загальний опис

Хімічна формула: CaMg(CO₃)₂, або MgCO₃ • CaCO₃. Містить 30,4 % CaO; 21,8 % MgO і 47,8 % CO₂. Домішки: Fe²⁺, Mn²⁺, Co²⁺, Pb, Zn.

Твердість 3,5—4,0; густина 2,9—3,2 г/см³. Сингонія тригональна. Колір сірувато-білий. Блиск скляний.

Використовується для виробництва скла та вогнетривів.

Види доломіту

Розрізняють:

• доломіт залізистий (анкерит);
• доломіт кальціїстий (містить більше кальцію, ніж звичайно; нормальне співвідношення — Ca : Mg = 1);
• доломіт кобальтистий (рожевий доломіт із родовища Пржибрам (Чехія) з вмістом СоО до 3,17 %);
• доломіт магніїстий (містить магнію щодо кальцію більше, ніж у нормальному доломіті [Mg : Ca = (або більше) 1:1]);
• доломіт марганцевистий (кутнагорит);
• доломіт свинцевистий (доломіт із родовища Крейч (Каринтія, Австрія), містить свинець);
• доломіт цинковисто-свинцевистий (містить 5-10 % ZnCO₃).

Округлі конкреції доломіту у вугілля — вугільні кулі.

Див. також

• Доломітизація
• Дедоломітизація
• Доломіт (гірська порода)
• Доломітові Альпи
• Список мінералів

Примітки

1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
   d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
3. rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
   d:Track:Q268771d:Track:Q15222042d:Track:Q503419
4. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
   d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
5. mineralienatlas.de
   d:Track:Q1936589
6. Saussure N. T. Analyse de la dolomie. // Journal de physique et le Radium — 1792. — Vol. 40. — P. 161–173. — ISSN 0368-3842
   d:Track:Q33060680d:Track:Q116058d:Track:Q29043743
7. A system of mineralogy, Volume 2, par Robert Jameson, p. 462. 1820
8. Earth and planetary sciences, Volume 330, Numéros 1-6 Par Académie des sciences (France), 2000

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Доломіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Доломіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• Доломіт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Доломіт в базі webmineral.com [ 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.] англ.
• Доломіт в базі catalogmineralov.ru [ 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.] рос.
• http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/dolomite.pdf [ 9 квітня 2008 у Wayback Machine.]