www.wikidata.uk-ua.nina.az

Палеоліт Археологічна періодизаціяГолоцен Латенська культура Протоісторія Гальштатська культураЗалізна доба Пізня Середн

Палеоліт

Палеолі́т (від грец. παλαιός — давній і грец. λίθος — камінь) — давня кам'яна доба, найдавніший період людського суспільства. Щодо тривалості палеоліту є різні думки (від 3 млн до 100—150 тис. років тому). Кінець палеоліту датується близько 13 тис. років тому (12 000 — 10 000 років до Р. Х.).

Давня кам'яна доба — час життя «класичного» неандертальця. Європа, Середня Азія і Африка були місцями поширення неандертальців. Антропологічно вони були подібними до сучасної людини кроманьйонця. Тільки в Європі так званий «класичний» неандерталець мав антропологічні відмінності. Неандертальці зникли в 27 000 роках до Р. Х. внаслідок холодів[джерело?] (можливо, ворожнечі з кроманьйонцями, які прибули з Азії в Європу приблизно за 40 тис. років до Різдва Христового). Після 27 тисячоліття до Р. Х. трапляється тільки сучасна людина кроманьйонець.

За палеоліту сформувався первісний лад. За раннього і середнього палеоліту люди жили на дородовій стадії первіснообщинного ладу, за пізнього палеоліту — матріархально-родовим ладом, що набув подальшого розвитку за наступних історичних часів — мезоліту і неоліту. Останнім часом існування матріархального ладу ставиться під сумнів провідними дослідниками. Теорія про матріархальний лад базована на поширеності зображень жінок. Замість матріархату його намагаються пояснити теорією про зачатки сучасного мистецтва у людей кам'яної доби, в центрі уваги якого була жінка як один з найвиразніших образів культури. Палеоліт характеризувався поширенням примітивних знарядь праці з дерева, каменю і кістки, пануванням мисливства та збиральництва.

Давня кам'яна доба характеризується льодовиковим періодом, іншими контурами землі і іншим рівнем моря.

Палеоліт ділять на три доби:

Мистецтво палеоліту

Палеоліт на національній монеті, усередині — колесо історії[en]

Верхній палеоліт знаменний ще і тим, що це час народження мистецтва. Його поява була величезним прогресом у пізнавальній діяльності людей, осмисленні навколишнього світу. Мистецтво зміцнювало соціальні зв'язки, допомагало формуванню первісної общини, ставало засобом передачі досвіду від покоління до покоління. Коло творів образотворчого мистецтва палеоліту досить широке: зображення тварин і людей, виконані на камені (петрогліфи), гравюри на кістках і рогах, рельєфи, малюнки, глиняні і кам'яні скульптури.

Печери Франції (найвідоміші — Ласко, Фон-де-Гом) і Іспанії (Альтаміра) зберегли всесвітньо відомі барвисті зображення палеолітичного часу. Древні художники, очевидно, працювали при світлі полін, що горять або світильників з гньотами з моху. Фарба наносилася примітивними пензлями (жмут вовни, пучок трави) або рукою. Користувалися сажею, мінеральними фарбами. Широко застосовувалася охра — природна червона фарба різних відтінків (від жовтуватого до пурпурового) — компонентами якої є глина і сполуки заліза чи марганцю. Охру знаходили спочатку в натуральному вигляді, а пізніше стали виготовляти, перепалюючи залізняк. Фарби розтирали на тваринному жирі, змішували з медом і соком рослин.

Більшість учених пов'язує появу в людини потреби передати навколишній світ художніми засобами з релігійними магічними уявленнями, виникнення яких належить до того ж часу. Етнографія знає безліч прикладів, коли заклинання, танці навколо зображень вважали засобом впливу на реальних тварин. Так, австралійські тубільці вірять, що якщо чоловіки намалюють або «освіжать» новим розфарбуванням зображення тварин або рослин на стінах присвяченої їм печери, то ці тварини і рослини будуть розмножуватися насправді. Серед малюнків рідко, однак трапляються, зображення людей в масках. Широко відомий так званий «Чаклун» з печери Трьох братів у Франції — напіволень-напівлюдина. Мистецтво танцю, ймовірно, також розвивалося з імітації поведінки тварин.

Складною науковою проблемою є питання про шляхи становлення образотворчого мистецтва. Одні дослідники першим прагненням зобразити щось вважають смуги на наносному шарі глини на стінах печер і «відбитки» рук. Інші ж вважають, що давнішим було «натуральне» мистецтво — виготовлення опудал тварин. Ймовірно, на цій основі виникла скульптура, а вже потім — рельєф, гравюра, малюнок.

Зображення тварин.

Художники палеоліту зображували в основному тварин — зубрів, коней, оленів, мамутів. Перші малюнки недосконалі, але згодом майстерність досягає разючого рівня. Фігура тварини малюється упевненою лінією, дотримуються пропорції. З'являється штрихування, суцільне фарбування, застосування різних кольорів (поліхромність), що допомагає передачі об'єму. Початковими формами естетичного відображення зовнішнього середовища «Натуральний макет», що передував блискавичним скульпторам пізнього палеоліту, зароджувався як естетична й водночас магічна споруда. Яскравим прикладом цього є знахідка в печері Відьом (Італія), де у глибокій темряві, на глибині 0,5 км від входу, неандертальці кидали шматки глини в сталагміт, що нагадував фігуру тварини. В інших випадках людина сама виготовляла опудало тварини і використовувала його у своїй обрядовій практиці. Можна припустити, що таким «макетом» слугувала й плита з округлим заглибленням з Ла Феррассі, як на думку С. М. Замяткіна, могла бути початковим зображенням тварини, а заглиблення — зображенням ран.

Зображеннями ран вважають також плями червоної фарби на кам'яних плитках, знайдені на тому ж поселенні Ла Феррассі та в Ле Мустьє. Дехто з дослідників розглядає ці пофарбовані плитки як зображення тварин з ранами, отриманими під час ритуального відтворення процесу полювання або репетиції, в ході якої відбувався розподіл ролей серед мисливців перед наступним полюванням.

Археологами виявлені ще декілька решток зі слідами «естетичної» творчості неандертальців (ребро бика з нарізками та кістка з свердловиною з печери Пеш-де-л'Азе на півдні Франції, кістка з хрестоподібною зарубкою з поселення Вілен у Німеччині, фаланга оленя з прорізаними лініями тощо), які поки, що важко інтерпретувати, хоча, звичайно, в них також можна вбачати початки естетичної діяльності.

Найвиразнішими на сьогодні є знахідки угорського археолога Л. Вертеша на поселенні Тата (нуммуліту з хрестоподібним знаком та відшліфованої пластинки з гравіюванням, покритої червоною фарбою). По-різному можна тлумачити функціональне призначення цих знахідок, проте не викликає сумніву, що вони є витвором мистецтва.

Сенсаційним є знайдення О.Ситником на поселенні Пронятин у Подністров'ї трубчастої кістки із зображенням тварини. Раніше А. П. Чернишем на поселені Молдово І була знайдена лопатка мамонта з складним гравіюванням, у хаосі ліній якого дехто з досліників теж убачає зооморфне зображення. Знахідки предметів з найдавнішими зразками образотворчого мистецтва в Україні не є випадковими. Вони лише упереджують розквіт мистецтва в наступний період на території України.

Шедеври печерного живопису з Альтаміри, Лясько, Фон-де-Гом передають тварин майже в натуральний зріст з великою життєвою переконливістю. Особливістю цих розписів є те, що реалістичні зображення окремих тварин композиційно між собою не пов'язані, іноді навіть «нашаровуються» один на одну.

Скульптура широко представлена жіночими статуетками невеликого розміру. Вони виконані завжди за єдиним принципом: кінцівки ледве намічені, риси обличчя не позначена, але зате різко підкреслені ознаки жінки-матері. Такі статуетки образно називають «палеолітичними Венерами». Очевидно, що основна ідея таких зображень — ідея плодючості, продовження роду. Вчені зв'язують їх з культом жінки-прародительки в материнській родовій общині (де рахунок спорідненості вівся по материнській лінії).

В Україні досліджено багато палеолітичних пам'яток. Один з них — Мізинська стоянка на Десні, в Чернігівській області. Там знайдені фігурки, що зображають птахів, а також кістяний браслет, покритий складним геометричним орнаментом. На відміну від реалістичних зображень тварин на стінах печер Франції, Іспанії, Німеччини, мистецтво мисливців на мамонтів території України вирізняється схематизмом. Широко відомі витвори палеолітичного мистецтва зі стоянки Мізин на Чернігівщині. З бивня мамонта виготовлені 20 схематизованих фігурок жінок та два браслети, вкриті різьбленим орнаментом у вигляді меандрів та ялинки. Знайдено щелепи та лопатку мамонта з орнаментами у вигляді зигзагів та меандрів, нанесених червоною вохрою. Схематизовані жіночі статуетки та геометричні орнаменти й композиції на кістках знайдені в Межирічах, Добранічівці, Гінцях, на Кирилівській стоянці у Києві.

Палеолітичні культури

Давня кам'яна доба за регіонами Світу

Примітки

  1. Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. ISBN 966-06-0394-0

Джерела та література

Посилання

Див. також

ОлдувайАшельАшельДунайДунай-ГюнцГюнцГ.-Мін.ПліоценПлейстоценГолоценАнтропоген
АшельАшельГюнцГюнц-МіндельМіндельМіндель-РиссРиссВюрмПлейстоценГолоцен
АшельМустьєПізній палеолітМезолітІсторіяРисс-ВюрмВюрмПлейстоценГолоцен


В тисячах років тому назад
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arheologichna periodizaciyaGolocen Latenska kultura Protoistoriya Galshtatska kulturaZalizna doba Piznya Serednya RannyaBronzova doba Eneolit Neolit Doistorichni chasiMezolit EpipaleolitPlejstocen Verhnij Serednij Nizhnij PaleolitKam yana dobaPaleoli t vid grec palaios davnij i grec li8os kamin davnya kam yana doba najdavnishij period lyudskogo suspilstva Shodo trivalosti paleolitu ye rizni dumki vid 3 mln do 100 150 tis rokiv tomu Kinec paleolitu datuyetsya blizko 13 tis rokiv tomu 12 000 10 000 rokiv do R H Davnya kam yana doba chas zhittya klasichnogo neandertalcya Yevropa Serednya Aziya i Afrika buli miscyami poshirennya neandertalciv Antropologichno voni buli podibnimi do suchasnoyi lyudini kromanjoncya Tilki v Yevropi tak zvanij klasichnij neandertalec mav antropologichni vidminnosti Neandertalci znikli v 27 000 rokah do R H vnaslidok holodiv dzherelo mozhlivo vorozhnechi z kromanjoncyami yaki pribuli z Aziyi v Yevropu priblizno za 40 tis rokiv do Rizdva Hristovogo Pislya 27 tisyacholittya do R H traplyayetsya tilki suchasna lyudina kromanjonec Za paleolitu sformuvavsya pervisnij lad Za rannogo i serednogo paleolitu lyudi zhili na dorodovij stadiyi pervisnoobshinnogo ladu za piznogo paleolitu matriarhalno rodovim ladom sho nabuv podalshogo rozvitku za nastupnih istorichnih chasiv mezolitu i neolitu Ostannim chasom isnuvannya matriarhalnogo ladu stavitsya pid sumniv providnimi doslidnikami Teoriya pro matriarhalnij lad bazovana na poshirenosti zobrazhen zhinok Zamist matriarhatu jogo namagayutsya poyasniti teoriyeyu pro zachatki suchasnogo mistectva u lyudej kam yanoyi dobi v centri uvagi yakogo bula zhinka yak odin z najviraznishih obraziv kulturi Paleolit harakterizuvavsya poshirennyam primitivnih znaryad praci z dereva kamenyu i kistki panuvannyam mislivstva ta zbiralnictva Davnya kam yana doba harakterizuyetsya lodovikovim periodom inshimi konturami zemli i inshim rivnem morya Paleolit dilyat na tri dobi Rannij nizhnij paleolit 2 500 000 do R H 120 000 do R H priblizno Ce buv chas sokiri Lyudina ciyeyi dobi nazvana antropologami Homo Habilis Homo habilis i Homo Erektus Homo erectus Serednij paleolit 120 000 do R H 40 000 do R H priblizno Virobleni krem yani znaryaddya Chas kremeznih nizkoroslih neandertalciv Piznij verhnij paleolit 40 000 35 000 do R H 10 000 do R H priblizno Lyudina ciyeyi dobi nazvana kromanjonec abo suchasna lyudina Zmist 1 Mistectvo paleolitu 1 1 Zobrazhennya tvarin 2 Paleolitichni kulturi 3 Davnya kam yana doba za regionami Svitu 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 Posilannya 7 Div takozhMistectvo paleolitu Redaguvati Paleolit na nacionalnij moneti useredini koleso istoriyi en Verhnij paleolit znamennij she i tim sho ce chas narodzhennya mistectva Jogo poyava bula velicheznim progresom u piznavalnij diyalnosti lyudej osmislenni navkolishnogo svitu Mistectvo zmicnyuvalo socialni zv yazki dopomagalo formuvannyu pervisnoyi obshini stavalo zasobom peredachi dosvidu vid pokolinnya do pokolinnya Kolo tvoriv obrazotvorchogo mistectva paleolitu dosit shiroke zobrazhennya tvarin i lyudej vikonani na kameni petroglifi gravyuri na kistkah i rogah relyefi malyunki glinyani i kam yani skulpturi Pecheri Franciyi najvidomishi Lasko Fon de Gom i Ispaniyi Altamira zberegli vsesvitno vidomi barvisti zobrazhennya paleolitichnogo chasu Drevni hudozhniki ochevidno pracyuvali pri svitli polin sho goryat abo svitilnikiv z gnotami z mohu Farba nanosilasya primitivnimi penzlyami zhmut vovni puchok travi abo rukoyu Koristuvalisya sazheyu mineralnimi farbami Shiroko zastosovuvalasya ohra prirodna chervona farba riznih vidtinkiv vid zhovtuvatogo do purpurovogo komponentami yakoyi ye glina i spoluki zaliza chi margancyu Ohru znahodili spochatku v naturalnomu viglyadi a piznishe stali vigotovlyati perepalyuyuchi zaliznyak Farbi roztirali na tvarinnomu zhiri zmishuvali z medom i sokom roslin Bilshist uchenih pov yazuye poyavu v lyudini potrebi peredati navkolishnij svit hudozhnimi zasobami z religijnimi magichnimi uyavlennyami viniknennya yakih nalezhit do togo zh chasu Etnografiya znaye bezlich prikladiv koli zaklinannya tanci navkolo zobrazhen vvazhali zasobom vplivu na realnih tvarin Tak avstralijski tubilci viryat sho yaksho choloviki namalyuyut abo osvizhat novim rozfarbuvannyam zobrazhennya tvarin abo roslin na stinah prisvyachenoyi yim pecheri to ci tvarini i roslini budut rozmnozhuvatisya naspravdi Sered malyunkiv ridko odnak traplyayutsya zobrazhennya lyudej v maskah Shiroko vidomij tak zvanij Chaklun z pecheri Troh brativ u Franciyi napivolen napivlyudina Mistectvo tancyu jmovirno takozh rozvivalosya z imitaciyi povedinki tvarin Skladnoyu naukovoyu problemoyu ye pitannya pro shlyahi stanovlennya obrazotvorchogo mistectva Odni doslidniki pershim pragnennyam zobraziti shos vvazhayut smugi na nanosnomu shari glini na stinah pecher i vidbitki ruk Inshi zh vvazhayut sho davnishim bulo naturalne mistectvo vigotovlennya opudal tvarin Jmovirno na cij osnovi vinikla skulptura a vzhe potim relyef gravyura malyunok Zobrazhennya tvarin Redaguvati Hudozhniki paleolitu zobrazhuvali v osnovnomu tvarin zubriv konej oleniv mamutiv Pershi malyunki nedoskonali ale zgodom majsternist dosyagaye razyuchogo rivnya Figura tvarini malyuyetsya upevnenoyu liniyeyu dotrimuyutsya proporciyi Z yavlyayetsya shtrihuvannya sucilne farbuvannya zastosuvannya riznih koloriv polihromnist sho dopomagaye peredachi ob yemu Pochatkovimi formami estetichnogo vidobrazhennya zovnishnogo seredovisha Naturalnij maket sho pereduvav bliskavichnim skulptoram piznogo paleolitu zarodzhuvavsya yak estetichna j vodnochas magichna sporuda Yaskravim prikladom cogo ye znahidka v pecheri Vidom Italiya de u glibokij temryavi na glibini 0 5 km vid vhodu neandertalci kidali shmatki glini v stalagmit sho nagaduvav figuru tvarini V inshih vipadkah lyudina sama vigotovlyala opudalo tvarini i vikoristovuvala jogo u svoyij obryadovij praktici Mozhna pripustiti sho takim maketom sluguvala j plita z okruglim zagliblennyam z La Ferrassi yak na dumku S M Zamyatkina mogla buti pochatkovim zobrazhennyam tvarini a zagliblennya zobrazhennyam ran Zobrazhennyami ran vvazhayut takozh plyami chervonoyi farbi na kam yanih plitkah znajdeni na tomu zh poselenni La Ferrassi ta v Le Mustye Dehto z doslidnikiv rozglyadaye ci pofarbovani plitki yak zobrazhennya tvarin z ranami otrimanimi pid chas ritualnogo vidtvorennya procesu polyuvannya abo repeticiyi v hodi yakoyi vidbuvavsya rozpodil rolej sered mislivciv pered nastupnim polyuvannyam Arheologami viyavleni she dekilka reshtok zi slidami estetichnoyi tvorchosti neandertalciv rebro bika z narizkami ta kistka z sverdlovinoyu z pecheri Pesh de l Aze na pivdni Franciyi kistka z hrestopodibnoyu zarubkoyu z poselennya Vilen u Nimechchini falanga olenya z prorizanimi liniyami tosho yaki poki sho vazhko interpretuvati hocha zvichajno v nih takozh mozhna vbachati pochatki estetichnoyi diyalnosti Najviraznishimi na sogodni ye znahidki ugorskogo arheologa L Vertesha na poselenni Tata nummulitu z hrestopodibnim znakom ta vidshlifovanoyi plastinki z graviyuvannyam pokritoyi chervonoyu farboyu Po riznomu mozhna tlumachiti funkcionalne priznachennya cih znahidok prote ne viklikaye sumnivu sho voni ye vitvorom mistectva Sensacijnim ye znajdennya O Sitnikom na poselenni Pronyatin u Podnistrov yi trubchastoyi kistki iz zobrazhennyam tvarini Ranishe A P Chernishem na poseleni Moldovo I bula znajdena lopatka mamonta z skladnim graviyuvannyam u haosi linij yakogo dehto z doslinikiv tezh ubachaye zoomorfne zobrazhennya Znahidki predmetiv z najdavnishimi zrazkami obrazotvorchogo mistectva v Ukrayini ne ye vipadkovimi Voni lishe uperedzhuyut rozkvit mistectva v nastupnij period na teritoriyi Ukrayini Shedevri pechernogo zhivopisu z Altamiri Lyasko Fon de Gom peredayut tvarin majzhe v naturalnij zrist z velikoyu zhittyevoyu perekonlivistyu Osoblivistyu cih rozpisiv ye te sho realistichni zobrazhennya okremih tvarin kompozicijno mizh soboyu ne pov yazani inodi navit nasharovuyutsya odin na odnu Skulptura shiroko predstavlena zhinochimi statuetkami nevelikogo rozmiru Voni vikonani zavzhdi za yedinim principom kincivki ledve namicheni risi oblichchya ne poznachena ale zate rizko pidkresleni oznaki zhinki materi Taki statuetki obrazno nazivayut paleolitichnimi Venerami Ochevidno sho osnovna ideya takih zobrazhen ideya plodyuchosti prodovzhennya rodu Vcheni zv yazuyut yih z kultom zhinki praroditelki v materinskij rodovij obshini de rahunok sporidnenosti vivsya po materinskij liniyi V Ukrayini doslidzheno bagato paleolitichnih pam yatok Odin z nih Mizinska stoyanka na Desni v Chernigivskij oblasti Tam znajdeni figurki sho zobrazhayut ptahiv a takozh kistyanij braslet pokritij skladnim geometrichnim ornamentom Na vidminu vid realistichnih zobrazhen tvarin na stinah pecher Franciyi Ispaniyi Nimechchini mistectvo mislivciv na mamontiv teritoriyi Ukrayini viriznyayetsya shematizmom Shiroko vidomi vitvori paleolitichnogo mistectva zi stoyanki Mizin na Chernigivshini Z bivnya mamonta vigotovleni 20 shematizovanih figurok zhinok ta dva brasleti vkriti rizblenim ornamentom u viglyadi meandriv ta yalinki Znajdeno shelepi ta lopatku mamonta z ornamentami u viglyadi zigzagiv ta meandriv nanesenih chervonoyu vohroyu Shematizovani zhinochi statuetki ta geometrichni ornamenti j kompoziciyi na kistkah znajdeni v Mezhirichah Dobranichivci Gincyah na Kirilivskij stoyanci u Kiyevi 1 Paleolitichni kulturi RedaguvatiSpisok arheologichnih kultur Paleolitichni pam yatki Paleolit Yaponiyi Paleolit Ukrayini Resetinska kulturaDavnya kam yana doba za regionami Svitu RedaguvatiDavnya kam yana doba v Shidnij Yevropi Paleolit na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Davnya kam yana doba v Zahidnij Yevropi Davnya kam yana doba na Perednij Aziyi Davnya kam yana doba na Serednomu Shodi Davnya kam yana doba na Dalekomu Shodi Davnya kam yana doba u Sibiru Davnya kam yana doba v AfriciPrimitki Redaguvati Arheologiya Ukrayini Kurs lekcij Navch posibnik L L Zaliznyak O P Mocya V M Zubar ta in za red L L Zaliznyaka K Libid 2005 504 s ISBN 966 06 0394 0Dzherela ta literatura RedaguvatiS V Smirnov Yu V Kuharchuk Paleolit Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 36 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Rad enciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv 1971 t 3 I V Sapozhnikov Paleolit stepej Nizhnego Pridnestrovya Ch I Pamyatniki nizhnego i rannego etapa pozdnego paleolita Odessa 1994 78 s I V Sapozhnikov Hronologiya i periodizaciya piznogo paleolitu Shidnoyi Yevropi 2005 Stanko V N ta in Istoriya pervisnogo suspilstva Pidruchnik K Libid 1999 240 s Arheologiya Ukrayini Kurs lekcij Navch posibnik L L Zaliznyak O P Mocya V M Zubar ta in za red L L Zaliznyaka K Libid 2005 504 s ISBN 966 06 0394 0Posilannya RedaguvatiPaleolit Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1275 1000 ekz Div takozh RedaguvatiEoliti V tisyachah rokiv tomu nazad Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Paleolit amp oldid 39382832