www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гравюра Гравю ра фр gravure або рити на 2 вид графічного мистецтва створення тиражованих зображень шляхом контрастного д

Гравюра

Гравю́ра (фр. gravure) або рити́на — вид графічного мистецтва, створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет. Кожен відбиток з друкарської форми вважається авторським твором.

Гравюра
Продукція естамп
 Гравюра у Вікісховищі
Сергій Конончук. «Т. Г. Шевченко». 1929. Ліногравюра

Походження терміна Редагувати

Французьке gravure утворене від дієслова graver («вирізати», «створювати рельєф»), яке походить від нід. graven («рити», «копати»), спорідненого з прасл. *grebti, укр. гребти.

Слово ритина пов'язане з прасл. *ryti («рити», «копати», «різьбити»). Засвідчене дав.-рус. рытия — зі здогадним значенням «ліпна робота».

Виникнення гравюри Редагувати

Мідна гравірувальна дошка та її відбиток

Гравюра як різновид мистецтва виникла досить пізно у порівнянні з іншими різновидами мистецтв. Для друку спочатку використовували різні матеріали: тканину, дерево, шкіру, картон. Але всі вони обмежували тираж. З кінця 14 ст. в країнах Західної Європи поширилося використання паперових млинів. Гравюра одразу отримала дешевий та простий матеріал, надзвичайно легкий для друку та розповсюдження. Папір став класичним матеріалом майже всіх різновидів гравюри. З'явилися художники суто ритинники та їх колекціонери. Завдяки їм для людства збережені роботи граверів 14-15 ст., найдавніші серед гравюр Європи. Надзвичайно повною є збірка гравюр країн Європи в музеї Альбертіна у Відні (понад 1 000 000 аркушів та 65 000 малюнків), відділи Художньо-історичного музею. Власні збірки гравюр мають музеї Лувр, Метрополітен-музей, Ермітаж, музей мистецтв імені Варвари та Богдана Ханенків у Києві та інші. Гравюра швидко відгукувалася на значущі події у світі. Розпочалася доба Великих географічних відкриттів. Морські держави суперничали в знарядді для мореплавців, яким були потрібні книги, мапи, інструкції. Поширювалася письменність. До книгодрукування залучали все більше граверів. Деякі актуальні книжки виконували роль газет до їхнього виникнення. Охочі могли побачити зображення героїв доби в книжкових світлинах (Христофора Колумба, Амеріго Веспучі та ін.) Несхожість цих зображень з реальною людиною тоді не хвилювала. Ритина і книга довго йшли поруч. Голий текст — без візуального оформлення — погано сприймається. Це знали ще майстри рукописної книги. Аби оздобити рукописну книгу «картинкою», для неї залишали місце на початку рядка. Картинку малював автор рукопису. Ця практика швидко змінилася при появі майстрів, що спеціалізувалися лише на створенні книжкової мініатюри. Тепер «картинка»-мініатюра могла займати навіть окремий аркуш. Практику оздоблення друкованої книги малюнком друкарі запозичили з рукописів. А розвиток ритини, як різновид мистецтва добре допоміг друкарям. Гравюру використали для створення титульної сторінки та оформлення при початку та закінченню розділів книги в техніках. До створення титульних сторінок зверталися видатні ритинники та навіть майстри художники. Багато титульних сторінок створив, наприклад, Пітер Пауль Рубенс. Картини давно прикрашали садиби й палаци можновладців. Оздобою інтер'єрів поступово стали та мапи, які теж робили в техніці гравюри та розфарбовували пізніше. Багато мап було в домівках голландців 17 століття. Про це свідчать картини голландських майстрів (Ян Вермер з Делфту та ін.) До процесу оздоблення долучилася і гравюра, що відокремилася від книги та стала самостійним елементом інтер'єру. Дереворити належать до найдавніщих різновидів гравюри. Китайські джерела стверджують про виникнення дереворитів у шостому столітті до н. е. Найдавніша з ритин Китаю на дереві належить до 9 століття. З дерев'яних дощок-матриць друкували не тільки зображення, а й тексти. В Кореї мають текст, що надрукували з дерев'яної дошки у 8 столітті. В Європі теж дереворити — давня ритинна техніка. Вона схожа з технікою набоїв малюнків і візерунків на тканину. Матрицю робили на дошках як вздовж волокна деревини, так і на торцях. Поверхню дошки шліфують і ріжуть малюнок. Він не такий гнучкий, як на гравюрі різцем, але по-своєму привабливий. Відбитки були переважно чорного кольору. А різні фарби наносили пензлями. Робив спроби різати дошки як негатив (біле на чорному) відомий ритинник зі Швейцарії Урс Ґраф. Та це швидше виняток з правил. Хоча було дуже цікаво спостерігати на відбитках білі очі та вії, біле волосся, білі губи тощо. Принцип здивувати підхоплять пізніше майстри маньєризму та раннього бароко. Біблійні сюжети в дереворитах відтворив майстер з України Ілія в 17 столітті. Нові техніки гравюр витіснили ксилографію зі шляху мистецтва. І дереворити забули. Призабуту техніку відродили у 20 столітті . Серед майстрів дереворитів 20 століття почесне місце займав Мауріц Корнеліс Ешер (1898—1972). Надовго запам'ятаються і ксилографії Стасіса Красаускаса (1929—1977) з Литви.

  • Картон.

Найпростіший з них — це поширений картон. Його легко різати. Але картон швидко псується і не дає великих накладів. Але для малотиражних речей цілком придатний.

  • Лінолеум.
  • Органічне скло.
  • Пластмаси.
  • Металеві дошки зі сплавів.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Art & Architecture Thesaurus
    d:Track:Q611299d:Track:Q110250907
  2. . Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 31 грудня 2019. 
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

Джерела та література Редагувати

  • Українська гравюра бароко / Д. В. Степовик. — К. : ТОВ "Вид-во «КЛІО», 2012. — 496 с. : іл. — Бібліогр.: 475—491. — ISBN 978-617-7023-00-4
  • Д. Антонович. Українська гравюра [ 11 березня 2013 у Wayback Machine.] // Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упор. С. В. Ульяновська; Вст. ст. І. М. Дзюби; Перед. слово М. Антоновича; Додатки С. В. Ульяновської, В. І. Ульяновського. — К.: Либідь, 1993. — 592 с.; іл. («Пам'ятки історичної думки України»). — ISBN 5-325-00075-6
  • Александрович В. С. Графіка. В кн.: Історія української культури, т. 3. К., 2003.
  • Степовик Д. Гравюра. В кн.: Історія українського мистецтва, т. 3. К., 2011.
  • Крип'якевич І. Причинки до словника українських граверів // Бібліол. вісті. 1926. № 4.
  • Січинський В. Історія українського граверства XV—XVIII ст. Львів, 1937.
  • Запаско Я. Мистецтво книги на Україні в XV—XVIII ст. Львів, 1971.
  • Логвин Г. Н. Гравюра українських стародруків. К., 1990
  • Sičynśkyj V. Současná ukrajinská graflka. Uměni slovanů. Брно 1925.
  • Попов П. Матеріяли до словника укр. ґраверів. К. 1926 (додаток І. К. 1927).
  • Січинський В. L'art de la gravure et du livre en Ukraine. Le Musée du livre, VII. Брюссель 1927.
  • Antonowytsch D. Die ukrainische Graphik. Katalog der Ausstellung ukrainischen Graphik. Берлін 1933.
  • Січинський В. Розвідки про укр. графіку і ґраверство. Gutenberg-Jahrbuch. Майнц 1929 — 43.
  • Січинський В. Укр. дереворит. Арка, III—IV. Мюнхен 1948.
  • Шпак О. Українська народна гравюра XVIII–ХІХ століть. Львів, 2006.
  • Шедеври в колекціях університетської бібліотеки: західноєвропейська гравюра XV—XIX століть = Masterpieces in the University Library collections: western european prints of the XV—XIX centuries: каталог-альбом / упоряд. : О. В. Полевщикова [та ін.] ; пер. англ. : О. В. Полевщикова, О. Л. Ляшенко ; відп. ред. М. О. Подрезова ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка. — Одеса: Астропринт, 2015. — 146 с. : грав. — (Музеї Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова ; вип. : Музей книги).
  • Парыгин А. Б. Искусство шелкографии. ХХ век (история, феноменология. техники, имена). СПб, 2010, 304 стр. ил. (рос).
  • Звонцов В., Шистко В. Офорт. Техника. История. СПб: Аврора, 2004. (рос).
  • Поляков Европейская тиражная графика от Гойи до Пикассо. Москва, 2002. — 284 стр. (рос).
  • Очерки по истории и технике гравюры. Москва: Изобразительное искусство, 1987. (рос).
  • Флекель М. И. От Маркантонио Раймонди до Остроумовой-Лебедевой. Очерки по истории и технике репродукцтонной равюры 16-20 вв. М.: Искусство, 1987 (рос).
  • Популярная художественная энциклопедия. Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство. т 2-М.: Сов.энциклопедия, 1986 (рос).

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gravyu ra fr gravure abo riti na 2 vid grafichnogo mistectva stvorennya tirazhovanih zobrazhen shlyahom kontrastnogo druku z relyefnih poverhon abo cherez trafaret Kozhen vidbitok z drukarskoyi formi vvazhayetsya avtorskim tvorom GravyuraProdukciyaestamp 1 Gravyura u VikishovishiSergij Kononchuk T G Shevchenko 1929 Linogravyura Zmist 1 Pohodzhennya termina 2 Viniknennya gravyuri 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaPohodzhennya termina RedaguvatiFrancuzke gravure utvorene vid diyeslova graver virizati stvoryuvati relyef yake pohodit vid nid graven riti kopati sporidnenogo z prasl grebti ukr grebti 3 Slovo ritina pov yazane z prasl ryti riti kopati rizbiti Zasvidchene dav rus rytiya zi zdogadnim znachennyam lipna robota 4 Viniknennya gravyuri Redaguvati nbsp Midna graviruvalna doshka ta yiyi vidbitokGravyura yak riznovid mistectva vinikla dosit pizno u porivnyanni z inshimi riznovidami mistectv Dlya druku spochatku vikoristovuvali rizni materiali tkaninu derevo shkiru karton Ale vsi voni obmezhuvali tirazh Z kincya 14 st v krayinah Zahidnoyi Yevropi poshirilosya vikoristannya paperovih mliniv Gravyura odrazu otrimala deshevij ta prostij material nadzvichajno legkij dlya druku ta rozpovsyudzhennya Papir stav klasichnim materialom majzhe vsih riznovidiv gravyuri Z yavilisya hudozhniki suto ritinniki ta yih kolekcioneri Zavdyaki yim dlya lyudstva zberezheni roboti graveriv 14 15 st najdavnishi sered gravyur Yevropi Nadzvichajno povnoyu ye zbirka gravyur krayin Yevropi v muzeyi Albertina u Vidni ponad 1 000 000 arkushiv ta 65 000 malyunkiv viddili Hudozhno istorichnogo muzeyu Vlasni zbirki gravyur mayut muzeyi Luvr Metropoliten muzej Ermitazh muzej mistectv imeni Varvari ta Bogdana Hanenkiv u Kiyevi ta inshi Gravyura shvidko vidgukuvalasya na znachushi podiyi u sviti Rozpochalasya doba Velikih geografichnih vidkrittiv Morski derzhavi supernichali v znaryaddi dlya moreplavciv yakim buli potribni knigi mapi instrukciyi Poshiryuvalasya pismennist Do knigodrukuvannya zaluchali vse bilshe graveriv Deyaki aktualni knizhki vikonuvali rol gazet do yihnogo viniknennya Ohochi mogli pobachiti zobrazhennya geroyiv dobi v knizhkovih svitlinah Hristofora Kolumba Amerigo Vespuchi ta in Neshozhist cih zobrazhen z realnoyu lyudinoyu todi ne hvilyuvala Ritina i kniga dovgo jshli poruch Golij tekst bez vizualnogo oformlennya pogano sprijmayetsya Ce znali she majstri rukopisnoyi knigi Abi ozdobiti rukopisnu knigu kartinkoyu dlya neyi zalishali misce na pochatku ryadka Kartinku malyuvav avtor rukopisu Cya praktika shvidko zminilasya pri poyavi majstriv sho specializuvalisya lishe na stvorenni knizhkovoyi miniatyuri Teper kartinka miniatyura mogla zajmati navit okremij arkush Praktiku ozdoblennya drukovanoyi knigi malyunkom drukari zapozichili z rukopisiv A rozvitok ritini yak riznovid mistectva dobre dopomig drukaryam Gravyuru vikoristali dlya stvorennya titulnoyi storinki ta oformlennya pri pochatku ta zakinchennyu rozdiliv knigi v tehnikah Do stvorennya titulnih storinok zvertalisya vidatni ritinniki ta navit majstri hudozhniki Bagato titulnih storinok stvoriv napriklad Piter Paul Rubens Kartini davno prikrashali sadibi j palaci mozhnovladciv Ozdoboyu inter yeriv postupovo stali ta mapi yaki tezh robili v tehnici gravyuri ta rozfarbovuvali piznishe Bagato map bulo v domivkah gollandciv 17 stolittya Pro ce svidchat kartini gollandskih majstriv Yan Vermer z Delftu ta in Do procesu ozdoblennya doluchilasya i gravyura sho vidokremilasya vid knigi ta stala samostijnim elementom inter yeru Derevoriti nalezhat do najdavnishih riznovidiv gravyuri Kitajski dzherela stverdzhuyut pro viniknennya derevoritiv u shostomu stolitti do n e Najdavnisha z ritin Kitayu na derevi nalezhit do 9 stolittya Z derev yanih doshok matric drukuvali ne tilki zobrazhennya a j teksti V Koreyi mayut tekst sho nadrukuvali z derev yanoyi doshki u 8 stolitti V Yevropi tezh derevoriti davnya ritinna tehnika Vona shozha z tehnikoyu naboyiv malyunkiv i vizerunkiv na tkaninu Matricyu robili na doshkah yak vzdovzh volokna derevini tak i na torcyah Poverhnyu doshki shlifuyut i rizhut malyunok Vin ne takij gnuchkij yak na gravyuri rizcem ale po svoyemu privablivij Vidbitki buli perevazhno chornogo koloru A rizni farbi nanosili penzlyami Robiv sprobi rizati doshki yak negativ bile na chornomu vidomij ritinnik zi Shvejcariyi Urs Graf Ta ce shvidshe vinyatok z pravil Hocha bulo duzhe cikavo sposterigati na vidbitkah bili ochi ta viyi bile volossya bili gubi tosho Princip zdivuvati pidhoplyat piznishe majstri manyerizmu ta rannogo baroko Biblijni syuzheti v derevoritah vidtvoriv majster z Ukrayini Iliya v 17 stolitti Novi tehniki gravyur vitisnili ksilografiyu zi shlyahu mistectva I derevoriti zabuli Prizabutu tehniku vidrodili u 20 stolitti Sered majstriv derevoritiv 20 stolittya pochesne misce zajmav Mauric Kornelis Esher 1898 1972 Nadovgo zapam yatayutsya i ksilografiyi Stasisa Krasauskasa 1929 1977 z Litvi Karton Najprostishij z nih ce poshirenij karton Jogo legko rizati Ale karton shvidko psuyetsya i ne daye velikih nakladiv Ale dlya malotirazhnih rechej cilkom pridatnij Linoleum Organichne sklo Plastmasi Metalevi doshki zi splaviv Div takozh RedaguvatiFotogravyura Shovkografiya Ofort Avtogravyura Mecco tinto Derevorit Midorit Linogravyura Ornamentalna gravyura 16 stolittya KsilografiyaPrimitki Redaguvati Art amp Architecture Thesaurus d Track Q611299d Track Q110250907 Poshuk Rosijsko ukrayinski slovniki ukr 27 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2020 Procitovano 31 grudnya 2019 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Dzherela ta literatura RedaguvatiUkrayinska gravyura baroko D V Stepovik K TOV Vid vo KLIO 2012 496 s il Bibliogr 475 491 ISBN 978 617 7023 00 4 D Antonovich Ukrayinska gravyura Arhivovano 11 bereznya 2013 u Wayback Machine Ukrayinska kultura Lekciyi za redakciyeyu Dmitra Antonovicha Upor S V Ulyanovska Vst st I M Dzyubi Pered slovo M Antonovicha Dodatki S V Ulyanovskoyi V I Ulyanovskogo K Libid 1993 592 s il Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini ISBN 5 325 00075 6 Aleksandrovich V S Grafika V kn Istoriya ukrayinskoyi kulturi t 3 K 2003 Stepovik D Gravyura V kn Istoriya ukrayinskogo mistectva t 3 K 2011 Krip yakevich I Prichinki do slovnika ukrayinskih graveriv Bibliol visti 1926 4 Sichinskij V Istoriya ukrayinskogo graverstva XV XVIII st Lviv 1937 Zapasko Ya Mistectvo knigi na Ukrayini v XV XVIII st Lviv 1971 Logvin G N Gravyura ukrayinskih starodrukiv K 1990 Sicynskyj V Soucasna ukrajinska graflka Umeni slovanu Brno 1925 Popov P Materiyali do slovnika ukr graveriv K 1926 dodatok I K 1927 Sichinskij V L art de la gravure et du livre en Ukraine Le Musee du livre VII Bryussel 1927 Antonowytsch D Die ukrainische Graphik Katalog der Ausstellung ukrainischen Graphik Berlin 1933 Sichinskij V Rozvidki pro ukr grafiku i graverstvo Gutenberg Jahrbuch Majnc 1929 43 Sichinskij V Ukr derevorit Arka III IV Myunhen 1948 Shpak O Ukrayinska narodna gravyura XVIII HIH stolit Lviv 2006 Shedevri v kolekciyah universitetskoyi biblioteki zahidnoyevropejska gravyura XV XIX stolit Masterpieces in the University Library collections western european prints of the XV XIX centuries katalog albom uporyad O V Polevshikova ta in per angl O V Polevshikova O L Lyashenko vidp red M O Podrezova Odes nac un t im I I Mechnikova Nauk b ka Odesa Astroprint 2015 146 s grav Muzeyi Odeskogo nacionalnogo universitetu im I I Mechnikova vip Muzej knigi Parygin A B Iskusstvo shelkografii HH vek istoriya fenomenologiya tehniki imena SPb 2010 304 str il ros Zvoncov V Shistko V Ofort Tehnika Istoriya SPb Avrora 2004 ros Polyakov Evropejskaya tirazhnaya grafika ot Goji do Pikasso Moskva 2002 284 str ros Ocherki po istorii i tehnike gravyury Moskva Izobrazitelnoe iskusstvo 1987 ros Flekel M I Ot Markantonio Rajmondi do Ostroumovoj Lebedevoj Ocherki po istorii i tehnike reprodukctonnoj ravyury 16 20 vv M Iskusstvo 1987 ros Populyarnaya hudozhestvennaya enciklopediya Arhitektura Zhivopis Skulptura Grafika Dekorativnoe iskusstvo t 2 M Sov enciklopediya 1986 ros Posilannya Redaguvati nbsp Portal Grafika Graverstvo ritivnictvo Arhivovano 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 297 298 1000 ekz Ritovina Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1592 1593 1000 ekz V Sichinskij Grafika graverstvo Arhivovano 25 grudnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Zagalna chastina EU I Myunhen Nyu Jork 1949 T 3 S 833 839 Ya P Zapasko Gravyura Arhivovano 25 grudnya 2017 u Wayback Machine ESU D V Stepovik Gravyura Arhivovano 24 listopada 2016 u Wayback Machine URE Gravyura Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Velika kolekciya ritin Arhivovano 26 listopada 2010 u Wayback Machine Gravyuri z vidami Kiyeva Kononchuk Sergij avtor ukrayinskih ritin 1930 h rokiv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gravyura amp oldid 38379848