www.wikidata.uk-ua.nina.az

Офорт Офо рт іноді аквафорта фр eau forte італ aqua forte буквально міцна вода азотна кислота різновид гравюри на металі

Офорт

Офо́рт, іноді аквафорта (фр. eau-forte, італ. aqua-forte буквально — «міцна вода»; азотна кислота)  — різновид гравюри на металі, який дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами.

Даніель Хопфер, Солдат з дружиною

Історичні дані Редагувати

На металевій дошці голкою роблять малюнок, а заглиблення елементів зображення посилюють шляхом травлення металу кислотами, витравлені місця наповнюють фарбою і на спеціальному верстаті друкують відбиток на зволоженому папері. Офорт виник у Західній Європі в 16 столітті. Цим засобом широко користувалися українські митці, зокрема Т. Шевченко.

За іншою версією офорт виник на зламі 15-16 століть і, можливо, в Німеччині. Роботи майстра з Аугсбурга Даніеля Хопфера цього часу якраз не що інше, як офорти.(Дивіться офорт Хопфера «Солдат та дружина» праворуч, підпис монограмою під ногами вояка).

Абрахам Босс. Майстерня офортів, 1642

Допитливі італійці майже одразу запозичили цю нову техніку створення гравюр. Італії 15-16 століть належала художня ініціатива в Західній Європі. Тому навчатися сюди приїздили майстри з усіх усюд. Офорт став надбанням майже всіх розвинених країн Старого Світу. Офорти робили італійці, німці, французи, особливо багато-голландські майстри. Саме голландець зробив гравюру-портрет Богдана Хмельницького в 17 столітті.

Спочатку травленню підлягали дошки з заліза, саме ними користувався геніальний Альбрехт Дюрер(1471—1528). Але дошки з заліза швидко псуються. Більшість майстрів перейшла на дошки з міді, навіть Дюрер. В 19 ст. майстри офорту почали використовувати дошки з цинку. В Парижі 19 ст. навіть була Спілка аквафортістів , до якої належав і Йоган Бартольд Йонкінд(1819—1891), що сам створив 20 офортів.

Офорти Рембрандта Редагувати

офорт «Млин-вітряк» (1641).
Матриця для офорту «Мадонна з немовлям та котом», мідь, твір Рембранта та відбиток офорту на папері. Музей Вікторії й Альберта Лондон.

Виникли майстри, у творчому доробку яких офорт конкурував з олійним живописом. Творчість великого голландця Рембрандта (1606—1669) неможливо уявити без офортів. А його «Три дерева», «Фауст у своєму кабінеті», «Христос в Еммаусі», «Сліпий батько відчиняє двері сину Товіту» та «Голгофа» — справжні перлини офортної техніки.

Дивовижно багату колекцію офортів Рембрандта мав колекціонер Дмитро Ровінський (1824—1895). Державний діяч Російської імперії у 1897 р. заповідав свою збірку офортів видатного голландця Імператорському Ермітажу. Його колекція налічувала триста сорок аркушів (340) і донині є найповнішою збіркою офортів майстра в Росії. За повнотою її вважають третьою у світі.

Офорти Джованні Баттіста Піранезі Редагувати

Офорти Гойї Редагувати

Ще більше значення має офорт у творчому надбанні Франсіско Гойї (1746—1828), а серія "Лихоліття війни" стала на рівні творів світового значення. Києву пощастило. 60 аркушів серії «Лихоліття війни» у 1941 р. музею Ханенків подарував добродій Михайло Шаронов, сам художник. Частка відтворює жахи війни, де вояки калічать та страчують полонених, французи ґвалтують іспанських жінок, грабують католицькі храми Іспанії, хоча формально самі католики. Частка показує страждання іспанського населення на захоплених територіях, голодомор в Мадриді, гори вбитих, пограбування одягу трупів мародерами, оплакування та збори померлих, сцени грубого і швидкого поховання убитих загарбників.

«Яка мужність !», (№ 7)

Гойя повністю відмовився від показу ефектних батальних сцен з вершниками, атаками, димами від гармат. Але зовсім не приховує жахи війни, яка увійшла навіть в оселі простих іспанців, що захищають своїх близьких домашнім реманентом, що кидаються на озброєних завойовників з ножами. Серед найкращих зразків спротиву наполеонівським воякам — аркуш «Яка мужність!», де Гойя уславив героїчний вчинок Марії Агостіни з Сарагоси. Коли повбивали чоловіків, вона стала до гармати як простий артилерист і продовжила бій з боку мешканців блокованого міста.

Частка аркушів з осудом забобонів («Несуть статуї святих»), частка — з алегоріями.

Офорти Шевченка Редагувати

Техніку офорту використав Т. Шевченко для виготовлення задуманого ним періодичного видання «Живописна Україна». Найбільш відомою у цьому виданні є перша ілюстрація до не виданої ще на той час (1844 рік) «Історії Русів» — «Дари в Чигрині»

Т.Шевченко був одним із зачинателів і першим видатним майстром офорту в Російській імперії. Недаремно сучасники називали його «російським Рембрандтом». Митець прекрасно володів різними методами графічного зображення, чудово поєднував офорт і акватинту. Саме за мистецтво гравюри Тараса Шевченка удостоїли звання академіка.

Постійний контакт з агресивними речовинами небезпечний для майстрів. Тому у 20 ст. офорт має обмеження в використанні.

Зразки офортів Редагувати

Відкриття літографії Редагувати

Фото літографського каменя і літографії — мапи Мюнхена.

Винахідники пішли шляхом вдосконалення та відкриття нових засобів гравіювання. Цікавою та досить безпечною є літографія (літос — камінь, графо — писати). Йоган Алоїз Зенефельдер з міста Мюнхен близько 1798 р. винайшов цю техніку. В Мюнхені 1806 р. Зенефельдер відкрив першу літографську майстерню, а в 1818 р. надрукував підручник для літографів. Наклад з друкарської форми літографського каменю перевищував всі інші техніки гравіювання на той час. У 19 ст. літографія поширилася надзвичайно. Користувалися літографією визначні митці 19 ст. Оноре Дом'є, Адольф фон Менцель, Ежен Віктор Делакруа, Теодор Жеріко, Едуар Мане, Анрі Тулуз-Лотрек, Каміль Піссарро та інші.

На поверхні каменю (мармуру, пісковику або металевої пластини) малюють жирним олівцем чи тушшю. Наносять фарбу, а потім роблять відбитки на папері. Виникла й кольорова літографія. Уславлений майстер кольорової літографії Ханс Ерні (1909—2015). Шедеврами Ханса Ерні в літографії стали чорно-білий «Вакх на винограднику» 1955 р., кольорові «Дівчина з конем» 1972 р., «Земля» 1978 р., « Мелодія» 1984 р., «Художник та жіноча модель» 1993 р., «Люди та дельфіни» 2007 р.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Чегодаев А. Д. «Єдуард Мане». М. 1985, с. 50
  2. Гос. Эрмитаж «Сто офортов 16-19 веков». Каталог выставки, Л, 1964, с. 126
  3. «Эрмитаж за 200 лет», Л. 1966, с. 57
  4. Чепа М.-Л. А. Хто автор «Історії Русів»? / П'ять великих таємниць історичної психології. — К., 2005. — С. 66-93. ISBN 966-8356-50-0.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Офорт


Джерела Редагувати

  • Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
  • Каталог выставки «Сто офортов 16–19 веков» из собрания Гос. Єрмитажа. — Л.; М., Сов. художник, 1964.
  • Современное изобразительное искусство капиталистических стран. — М., Сов.художник, 1961.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ofo rt inodi akvaforta fr eau forte ital aqua forte bukvalno micna voda azotna kislota riznovid gravyuri na metali yakij dozvolyaye otrimuvati vidtiski z drukarskih form yaki poperedno obrobleni kislotami Daniel Hopfer Soldat z druzhinoyu Zmist 1 Istorichni dani 2 Oforti Rembrandta 3 Oforti Dzhovanni Battista Piranezi 4 Oforti Gojyi 5 Oforti Shevchenka 6 Zrazki ofortiv 7 Vidkrittya litografiyi 8 Div takozh 9 Primitki 10 Posilannya 11 DzherelaIstorichni dani RedaguvatiNa metalevij doshci golkoyu roblyat malyunok a zagliblennya elementiv zobrazhennya posilyuyut shlyahom travlennya metalu kislotami vitravleni miscya napovnyuyut farboyu i na specialnomu verstati drukuyut vidbitok na zvolozhenomu paperi Ofort vinik u Zahidnij Yevropi v 16 stolitti Cim zasobom shiroko koristuvalisya ukrayinski mitci zokrema T Shevchenko Za inshoyu versiyeyu ofort vinik na zlami 15 16 stolit i mozhlivo v Nimechchini Roboti majstra z Augsburga Danielya Hopfera cogo chasu yakraz ne sho inshe yak oforti Divitsya ofort Hopfera Soldat ta druzhina pravoruch pidpis monogramoyu pid nogami voyaka nbsp Abraham Boss Majsternya ofortiv 1642Dopitlivi italijci majzhe odrazu zapozichili cyu novu tehniku stvorennya gravyur Italiyi 15 16 stolit nalezhala hudozhnya iniciativa v Zahidnij Yevropi Tomu navchatisya syudi priyizdili majstri z usih usyud Ofort stav nadbannyam majzhe vsih rozvinenih krayin Starogo Svitu Oforti robili italijci nimci francuzi osoblivo bagato gollandski majstri Same gollandec zrobiv gravyuru portret Bogdana Hmelnickogo v 17 stolitti Spochatku travlennyu pidlyagali doshki z zaliza same nimi koristuvavsya genialnij Albreht Dyurer 1471 1528 Ale doshki z zaliza shvidko psuyutsya Bilshist majstriv perejshla na doshki z midi navit Dyurer V 19 st majstri ofortu pochali vikoristovuvati doshki z cinku V Parizhi 19 st navit bula Spilka akvafortistiv 1 do yakoyi nalezhav i Jogan Bartold Jonkind 1819 1891 sho sam stvoriv 20 ofortiv 2 Oforti Rembrandta Redaguvati nbsp ofort Mlin vitryak 1641 nbsp Matricya dlya ofortu Madonna z nemovlyam ta kotom mid tvir Rembranta ta vidbitok ofortu na paperi Muzej Viktoriyi j Alberta London Vinikli majstri u tvorchomu dorobku yakih ofort konkuruvav z olijnim zhivopisom Tvorchist velikogo gollandcya Rembrandta 1606 1669 nemozhlivo uyaviti bez ofortiv A jogo Tri dereva Faust u svoyemu kabineti Hristos v Emmausi Slipij batko vidchinyaye dveri sinu Tovitu ta Golgofa spravzhni perlini ofortnoyi tehniki Divovizhno bagatu kolekciyu ofortiv Rembrandta mav kolekcioner Dmitro Rovinskij 1824 1895 3 Derzhavnij diyach Rosijskoyi imperiyi u 1897 r zapovidav svoyu zbirku ofortiv vidatnogo gollandcya Imperatorskomu Ermitazhu Jogo kolekciya nalichuvala trista sorok arkushiv 340 i donini ye najpovnishoyu zbirkoyu ofortiv majstra v Rosiyi Za povnotoyu yiyi vvazhayut tretoyu u sviti Oforti Dzhovanni Battista Piranezi Redaguvati nbsp Frontispis vidannya 1762 r nbsp Marsove pole Rim nbsp Sproba rekonstrukciyi pervisnogo viglyadu rimskih sporud bilya Amfiteatru Tita Statiliya nbsp Mist Elius nbsp Frontispis vidannya 1780 r nbsp Bazilika San Lorenco fuori le mura bl 1774 r nbsp Bazilika Santa Mariya Madzhore Rim bl 1774 r nbsp Pestum Davnogrecki hrami 1778 r Oforti Gojyi RedaguvatiShe bilshe znachennya maye ofort u tvorchomu nadbanni Fransisko Gojyi 1746 1828 a seriya Liholittya vijni stala na rivni tvoriv svitovogo znachennya Kiyevu poshastilo 60 arkushiv seriyi Liholittya vijni u 1941 r muzeyu Hanenkiv podaruvav dobrodij Mihajlo Sharonov sam hudozhnik Chastka vidtvoryuye zhahi vijni de voyaki kalichat ta strachuyut polonenih francuzi gvaltuyut ispanskih zhinok grabuyut katolicki hrami Ispaniyi hocha formalno sami katoliki Chastka pokazuye strazhdannya ispanskogo naselennya na zahoplenih teritoriyah golodomor v Madridi gori vbitih pograbuvannya odyagu trupiv maroderami oplakuvannya ta zbori pomerlih sceni grubogo i shvidkogo pohovannya ubitih zagarbnikiv nbsp Yaka muzhnist 7 Gojya povnistyu vidmovivsya vid pokazu efektnih batalnih scen z vershnikami atakami dimami vid garmat Ale zovsim ne prihovuye zhahi vijni yaka uvijshla navit v oseli prostih ispanciv sho zahishayut svoyih blizkih domashnim remanentom sho kidayutsya na ozbroyenih zavojovnikiv z nozhami Sered najkrashih zrazkiv sprotivu napoleonivskim voyakam arkush Yaka muzhnist de Gojya uslaviv geroyichnij vchinok Mariyi Agostini z Saragosi Koli povbivali cholovikiv vona stala do garmati yak prostij artilerist i prodovzhila bij z boku meshkanciv blokovanogo mista Chastka arkushiv z osudom zaboboniv Nesut statuyi svyatih chastka z alegoriyami nbsp Os sho stalosya Pograbuvannya hramu 47 nbsp Voni bizhat cherez polum ya 41 nbsp Najgirshe 37 nbsp Francuzi gvaltuyut ispanskih zhinok 11 nbsp Dopomogti nemozhlivo 15 nbsp Nema zhodnogo hto b dopomig yim 60 Oforti Shevchenka RedaguvatiTehniku ofortu vikoristav T Shevchenko dlya vigotovlennya zadumanogo nim periodichnogo vidannya Zhivopisna Ukrayina Najbilsh vidomoyu u comu vidanni ye persha ilyustraciya do ne vidanoyi she na toj chas 1844 rik Istoriyi Rusiv Dari v Chigrini 4 T Shevchenko buv odnim iz zachinateliv i pershim vidatnim majstrom ofortu v Rosijskij imperiyi Nedaremno suchasniki nazivali jogo rosijskim Rembrandtom Mitec prekrasno volodiv riznimi metodami grafichnogo zobrazhennya chudovo poyednuvav ofort i akvatintu Same za mistectvo gravyuri Tarasa Shevchenka udostoyili zvannya akademika Postijnij kontakt z agresivnimi rechovinami nebezpechnij dlya majstriv Tomu u 20 st ofort maye obmezhennya v vikoristanni Zrazki ofortiv Redaguvati nbsp P yetro del Po Hristos likuye hvoru zhinku seredina 17 st nbsp Piranezi Hram Kastora i Polluksa Rim nbsp Gojya ofort Son rozumu porodzhuye chudoviska nbsp Sharl Zhak Muzikant ofort bl 1847 r Bruklinskij muzej nbsp Fransua Mille Zbirachki kolossya ofort pislya 1857 r nbsp Dzhejms Vistler Spik Holl 1870 r nbsp Jogan Bartold Jonkind Zahid soncya v portu Antverpena ofort 1868 r nbsp Miheyev Pavlo Mihajlovich Sofiyivska plosha Ofort nbsp Adi Golc Hreshennya v Jordani kolorovij ofort nbsp Dzhordzh Obertejfer Kutochok mista Gloster u shtati Massachusets SShA ofort 1939 r Vidkrittya litografiyi Redaguvati nbsp Foto litografskogo kamenya i litografiyi mapi Myunhena Vinahidniki pishli shlyahom vdoskonalennya ta vidkrittya novih zasobiv graviyuvannya Cikavoyu ta dosit bezpechnoyu ye litografiya litos kamin grafo pisati Jogan Aloyiz Zenefelder z mista Myunhen blizko 1798 r vinajshov cyu tehniku V Myunheni 1806 r Zenefelder vidkriv pershu litografsku majsternyu a v 1818 r nadrukuvav pidruchnik dlya litografiv Naklad z drukarskoyi formi litografskogo kamenyu perevishuvav vsi inshi tehniki graviyuvannya na toj chas U 19 st litografiya poshirilasya nadzvichajno Koristuvalisya litografiyeyu viznachni mitci 19 st Onore Dom ye Adolf fon Mencel Ezhen Viktor Delakrua Teodor Zheriko Eduar Mane Anri Tuluz Lotrek Kamil Pissarro ta inshi Na poverhni kamenyu marmuru piskoviku abo metalevoyi plastini malyuyut zhirnim olivcem chi tushshyu Nanosyat farbu a potim roblyat vidbitki na paperi Vinikla j kolorova litografiya Uslavlenij majster kolorovoyi litografiyi Hans Erni 1909 2015 Shedevrami Hansa Erni v litografiyi stali chorno bilij Vakh na vinogradniku 1955 r kolorovi Divchina z konem 1972 r Zemlya 1978 r Melodiya 1984 r Hudozhnik ta zhinocha model 1993 r Lyudi ta delfini 2007 r Div takozh Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Grafika Travlennya metaloobrobka Tri dereva Rembrandt Litografiya Derevorit Midorit Kaprichcho zhanr Primitki Redaguvati Chegodaev A D Yeduard Mane M 1985 s 50 Gos Ermitazh Sto ofortov 16 19 vekov Katalog vystavki L 1964 s 126 Ermitazh za 200 let L 1966 s 57 Chepa M L A Hto avtor Istoriyi Rusiv P yat velikih tayemnic istorichnoyi psihologiyi K 2005 S 66 93 ISBN 966 8356 50 0 Posilannya RedaguvatiOforti Shevchenka Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 743 745 Ofort Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1263 1000 ekz Ofort Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 169 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu OfortDzherela RedaguvatiKorotkij enciklopedichnij slovnik z kulturi K Ukrayina 2003 ISBN 966 524 105 2 Katalog vystavki Sto ofortov 16 19 vekov iz sobraniya Gos Yermitazha L M Sov hudozhnik 1964 Sovremennoe izobrazitelnoe iskusstvo kapitalisticheskih stran M Sov hudozhnik 1961 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ofort amp oldid 40196673