www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полонізація Полоніза ція або спольщення ополячення пол polonizacja процес насаджування польської мови та культури населе

Полонізація

Полоніза́ція, або спольщення (ополячення; пол. polonizacja) — процес насаджування польської мови та культури населенню, що належить до іншої етнокультури, з метою асиміляції. Прихильники даного явища стали називатися полонофілами, а сама течія — полонофільство.

Королівство Польське Редагувати

У другій половині XIV ст. територія Червенських городів була захоплена Польщею і Великим князівством Литовським. Від цього часу на землях, які опинилися під владою польського королівства розпочалося активне ополячення й насадження католицизму.

У 1434 р. відбулася інкорпорація Королівства Русі ( Галицького князівства ) до складу Польщі, чим було скасовано автономне становище Галичини, скасовані обов’язковий переклад указів на давньоукраїнську (руську) мову, руське право та судочинство.

Річ Посполита Редагувати

Питання спольщення руського населення гостро постало після укладення Люблінської унії 1569, коли Велике князівство Литовське, де українці (русини) могли вільно говорити своєю мовою та сповідувати свою віру (православ'я), об'єдналося з Польським королівством, утворивши Річ Посполиту.

Одним з найсильніших засобів полонізації та латинізації українського населення, і зокрема, шляхти, була католицька церква. Найінтенсивніше ці процеси відбувалися на західних українських землях, де знаходилося чимало латинських монастирів, костелів та активно діяли католицькі церковні ордени. Щоб зберегти православні обряди, Київська митрополія погодилася укласти Берестейську унію 1596, але це не зупинило ополячення української шляхти. Берестейська унія призвела до релігійного розколу всередині українського народу. Значну роль у цьому процесі відіграли також династичні шлюби між незаможною польською шляхтою і представниками українських княжих, магнатських та боярських родів. Завдяки укладенню подібних шлюбів поляки наприклад ще з кінця 14 століття у Галичині захопили всі найкращі землі. Полонізація та латинізація українських феодалів було наслідком політики національної дискримінації, яку проводив польський уряд. Українська шляхта поставала перед дилемою: втратити свій політичний статус (права і привілеї української та польської шляхти в Речі Посполитій суттєво відрізнялись) або прийняти латинську віру та полонізуватися. З поширенням полонізації серед української шляхти, православ'я, а також українська мова та звичаї пов'язувалися насамперед із нижчими верствами. Україна під час цього процесу втрачала цілий клас людей аристократичної еліти, котрий зазвичай здійснює політичне керівництво, ставить політичні цілі, сприяє культурі та освіті та підтримує церкву.

Ще в XVII сторіччі Мелетій Смотрицький у сповненому скорботи трактаті «Тренос, або Плач за Святою Східною Церквою» (1610) писав: «Де тепер безцінні діаманти православної корони, уславлені роди таких руських князів, як Слуцькі, Заславські, Збаразькі, Вишневецькі, Сангушки, Чорторийські, Пронські, Ружинські, Соломирецькі, Головчинські, Коропинські, Масальські, Горські, Соколинські, Лукомські, Пузини та інші, яким немає ліку? Де тепер ті, що оточували їх… благородні, славетні, відважні, сильні й давні доми руського народу, що на весь світ славилися престижем, могутністю й відвагою?» За цим риторичним запитанням стояв загальновідомий факт переходу всіх цих славетних магнатських родів до католицизму.

Однак, якщо шляхта тільки втрачала привілеї, то звичайні православні українці оголошувалися «схизматами» і зазнавали національної та соціальної дискримінації, зокрема їм заборонялося брати участь в управлінні містом, вони не мали права селитись в центрі міст, їм забороняли старшинство в цеху чи навіть везти покійника через центр міста. У свідомість населення постійно утверджувалось поняття «вищості» польської культури, польської мови, католицької віри, та «нижчості» українців, їхньої мови і православ'я. Польським урядом робилось все для того, щоб некатоликам не було місця у тогочасному суспільстві.

Чинник полонізації відіграв свою роль і в вибуху Визвольної війни 1648 року під проводом Б. Хмельницького, коли ці процеси дещо пригальмувались. Однак вже 1696 року загальна конфедерація станів Речі Посполитої прийняла постанову, в якій рекомендувала перевести все діловодство у Великому князівстві Литовському на польську мову. Надалі разом зі закріпаченням українців натиск на православ'я з боку католицької церкви тільки зростав і спричинив до повстань Гайдамаччини та Коліївщини, — аж до першого переділу Речі Посполитої.

Західна Україна (монархії Габсбургів) Редагувати

Наприкінці 18 століття Україна після чергового переділу Польщі потрапляє більш як на 150 років до Російської імперії (близько 80 % території сучасної території України) та монархії Габсбургів (територія західної України). Австрійська та Австро-Угорська імперії під Габсбургами були конституційними монархіями, в яких наголошувалось рівноправність мов усіх етнічних груп, однак німецька була офіційною в армії та службовців (Угорщина отримала політичну й адміністративну автономію, мала власний уряд і парламент).

Щодо національних питань, то становище українців було кращим, ніж в Росії, однак на всіх українських територіях монархій Габсбургів відбувалась постійна конкуренція та зіткнення національних ідей між українцями та їх сусідами: у Галичині — з поляками, в Буковині — з румунами, в Закарпатті — з угорцями. Однак на початок 19 століття відбувається інтенсивний процес формування сучасної української нації — і питання щодо рівноправності української мови та вживання її у різних сферах публічного життя та органах влади поставало дуже гостро. В Галичині це питання перейшло в стан міжнаціональної боротьби за домінування в краю українців та поляків. Хоча формально у Галичині було проголошено рівність обох народностей, проте фактично крайова влада належала місцевій польській шляхті.

Під час подій 1848 року в Угорщині відбулась активізація національного і громадсько-політичного життя всіх народів імперії і представники Головної Руської Ради також донесли необхідність забезпечення мовних прав українців до династії Габсбургів. В «Петиції зібрання львівських русинів під проводом Головної Руської Ради до цісаря» від 17 квітня 1848 р. було викладено побажання щодо розширення прав на вживання української мови в публічному житті та в освіті. Слід відзначити, що деякі кола Австро-Угорщини українців вважали «рутенами», чи русинами — групою греко-католицького населення Галичини з особливою говіркою, на відміну від українського населення під Російською імперією.

До 1869 р. поляки і українці мали однакові права щодо вживання та використання своїх мов — українській та польській були надані незначні права «краєвих мов». На початку 1860-х pp. на основі ідей національного відродження українців виник рух так званих народовців, які орієнтувалися на український народ і виступали за єдність усіх українських земель, за розвиток єдиної української мови на основі народних говорів та за впровадження української мови та літератури в усі сфери життя. Саме у 1848 році у Львівському університеті було відкрито першу в Україні кафедру української словесності, а в школах і адміністративних установах Східної Галичини було запроваджено українську мову. В 1861 р. було засновано культурно-освітню організацію «Руська бесіда», у 1861 p. «Просвіту», а в 1864 р. у Львові було відкрито перший український театр. Велике значення для розвитку української мови і літератури мало створення в 1873 p. у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка.

Однак вже в червні 1869 р. польська мова за розпорядженням цісаря стала урядовою мовою (офіційною, або другою державною мовою) в Галичині і витіснила навіть німецьку. Згідно з цією постановою всі органи державної влади, що підлягали міністерствам внутрішніх справ, фінансів, торгівлі і сільського господарства, а також оборони краєвої і громадської безпеки, також краєва шкільна рада і суди повинні вживати польську мову. Українська мова залишилась «мовою краєвою», тобто мовою, яка є рідною для частини місцевого населення окремої території краю, в даному випадку Східної Галичини. Наступні постанови влади надалі тільки поглиблювали домінування польської мови. Саме з цього часу поляки розпочали новий період насилля на витіснення української мови та активну полонізацію західноукраїнських земель. В своїй діяльності поляки домагались відновлення польської державності в кордонах 1772 р. так званої «історичної Польщі» і цим самим заперечували українцям будь-які права на свою державність і соціальне визволення. Розквітла цензура, заборони на публікацію та конфіскація українських видань. Українська мова зникла з освіти від початкової школи до університету, та з більшості друкованих видань, а рештки, через проект австрійського уряду, переводились на латинську абетку. Також були намагання ввести григоріанський (римський) календар в греко-католицькій церкві. Витіснялися українці за національною ознакою з робочих місць та навчальних закладів. Стосовно Львівського університету відбулося скорочення українців серед студентів з 41,7 % у 1873 р. до 23,4 % у 1913 р. при збільшенні поляків з 29,7 до 72,2 % за 1863—1902 рр., а у Львівській політехніці в 1913 р. зі студентів було 93,7 % поляків проти 5,5 % українців. Поляки сконцентрували у своїх руках державні земельні посади і монополізували перепродаж землі польським переселенцям, внаслідок чого за 1890—1910 рр. на українські землі прибуло понад 236 тис. польських колоністів.

Польща у міжвоєнні роки Редагувати

У складі польської держави в 1920-х—1930-х роках було багато земель з українським і білоруським населенням

Полонізація західноукраїнських земель в міжвоєнні роки була частиною масштабнішого плану втілення політики державного терору щодо національних меншин на окупованих землях.

Вже наприкінці 1919 року Польща першим кроком вдалася до радикальних дій щодо українського населення: масові арешти національно-свідомої частини (близько 100 000 українців, з них близько 1000 греко-католицьких священиків було ув'язнено в концтаборах та тюрмах). В деяких випадках здійснювався розстріл українських священиків без жодного суду. Також ліквідовано всі українські органи самоврядування.

В березні 1920 р. ввели нову офіційну назву для Західної України — «Малопольська Всходня». Всі терміни, що нагадували про українську приналежність, такі як «Західна Україна», «українець», «український» були заборонені, а натомість почали використовувати назви «рускій», «рускі», «русінскі», також заборонено вжитку української мови в адміністраціях та інших державних установах. Проведено масові чистки в державних і повітових установах і звільнено звідти всю українську інтелігенцію, ліквідовано всі українські кафедри Львівського університету і введено дискримінацію на вступ для україномовних студентів (студентами могли стати тільки ті, хто присягнув на вірність Польщі, що фактично позбавляло українців здобуття вищої освіти). Масова заміна українських вчителів на поляків або ж взагалі закриття українських шкіл. Як наслідок, після 20 років такої полонізації в Західній Україні кількість українських шкіл зменшилася з 3662 до 144. Ще гірша картина була в вищій освіті. Одна українська гімназія була аж на 230 тис. українців (і одна польська — на 16 тисяч поляків для порівняння).

Ліга Націй в 1921 році засудила дії польського уряду і визнала Польщу фактично воєнним окупантом Галичини. Проте репресивна політика не припинилася і в наступні роки. Такі кроки призводили до радикалізації і протестів з боку українців, і на початку 30-х років відбулися численні напади на польські маєтки та установи.

Для зміни ситуації польська влада використовувала ще брутальніші дії — вдалися до жорстоких фізичних репресій проти всіх українців і державних антиукраїнських погромів, котрі отримали офіційну назву пацифікація (умиротворення). Для проведення таких акцій польський уряд використав спеціальні відділи поліції, військову кавалерію та місцеві поліційні підрозділи. Пацифікація полягала в фізичному знищенні та конфіскації майна українських кооперативів, читалень, відділень «Просвіти», подальшому закритті шкіл та гімназій, розпуску молодіжних українських організацій, конфіскацій продуктів, фізичних покарань і ув'язнень. В ході пацифікації в Галичині було заарештовано понад 2 тис. українців, насамперед активістів українських організацій та установ, вчителів, студентів, школярів чи молодих селян; третину з них було засуджено на тривалі терміни ув'язнення. Підставою для звинувачення українців та ув'язнення могли стати такі факти як передплата українських газет, відправлення дітей в українські школи, членство в українських організаціях, заповнення офіційних документів українською мовою і навіть вишита сорочка. Також пацифікація використовувалась для недопущення до виборів найактивніших українських громадських діячів.

В 1934 р. польський уряд заснував концтабір у Березі Картузькій, де більшість становили українські політв'язні та офіційно відмовився від забезпечення конституційних прав національних меншин. Українців звільнили з роботи за національною ознакою не тільки з адміністративних органів, але і з органів самоврядування, державних служб і підприємств. Урядом проводилося переселення поляків-колоністів на українські землі з наданням їм земель, кредитів, робочих місць.

Однак слід відмітити, що всі ці заходи дали тільки тимчасово бажаний результат — уряду таки вдалося зупинити антипольські погроми, але полонізація та асиміляція українців на західноукраїнських землях не відбулися. Навіть навпаки, це дало сильний поштовх до подальшого зростання серед українців національної самосвідомості, надзвичайного посилення ворожості до польської держави і поляків зокрема, та до радикального загострення українсько-польських відносин на цих окупованих землях. Все це відгукнулося в подіях Волинської трагедії через кілька років, під час німецької окупації Західної України.

Шкільництво Редагувати

У 1923 році на українських землях, що входили до складу Польщі, було 2450 українських шкіл, в 1927 — 864 українських та 1339 двомовних і 2298 польських, у 1928 — 804 українські та 2120 двомовних і 1772 польських. Станом на 1939 рік було 452 початкові українські та 2485 двомовні польсько-українські школи. За часів Австро-Угорщини тільки у королівстві Галичини та Володимирії, станом на 1914 рік, було 2510 українських шкіл.

Ополячення в ідеології прихильників загальноросійської ідеї Редагувати

Прихильники загальноросійської ідеї пропагують антинаукову концепцію виникнення української мови та українського народу «внаслідок ополячення російського народу». Відповідно вони створили міф виникнення та поширення української мови внаслідок полонізації (ополячення) російської мови (див. Міфи щодо української мови).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Адамчук М. В., Мисак Н. Ф. Берестейська унія 1596 р.: до питання про її причини, передумови та ідеологічне підґрунтя[недоступне посилання з липня 2019]
  2. ↑ Грушевський М. Історія України–Руси: В 11 т., 12 кн. / М.Грушевський. — Т. IV. — К.: Наукова думка, 1993. — 544 с.
  3. Полонізація української знаті // Субтельний Орест. Історія України
  4. В. Марковський. Правовий статус української мови в австро-угорській імперії
  5. Іван Монолатій. Інші свої. — Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2012. — 384 с. — стор. 252
  6. Україна в польських зовнішньополітичних доктринах
  7. ↑ Польська окупація Західної України в 1918—1939 роках. Як це було
  8. ↑ Правовий статус українських шкіл в республіці Польща у 1919—1939 рр.[недоступне посилання з липня 2019]
  9. Українська мова, польський чиновник і куля в його голові
  10. «За лаштунками» Волині-1943
  11. Юрій Шевельов. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941): стан і статус
  12. Русская община Украины. Статьи и другие публикации [Архівовано 2015-06-01 у Archive.is](рос.)
  13. Железный Анатолий. Происхождение русско-украинского двуязычия на Украине. 4. Сколько языков было в Киевской Руси, или Все ли в порядке в нашей филологии [ 2017-12-13 у Wayback Machine.](рос.)
  14. Александр Каревин, Евгений Красняков. «Чертовщина под украинским соусом (Кому родная "рідна мова"?) [ 2018-03-03 у Wayback Machine.](рос.)
  15. Алексей Орлов. Украинская «Матрица». Перезагрузка Часть 3. Как, когда и с какой целью появилась «украинская мова» [ 2017-10-04 у Wayback Machine.](рос.)
  16. Сергей РОДИН. "ХИМЕРА". Историческое расследование ("украинцы": их происхождение, подлинная история и реальное настоящее). Глава 2. Еще одна загадка: укрмова [ 2018-07-17 у Wayback Machine.](рос.)
  17. Колоніалізм по-польськи, або Довга тінь панщини
  18. Польська колонізація лівобережних староств Київського воєводства у першій половині ХVII ст.
  19. Проникнення польських землевласників на українські землі: історіографія питання | Наукові конференції
  20. Польська експансія на українських землях у 16-17 ст. Реферат
  21. Польська шляхта на українських землях у першій половині XVII ст.: від “Походу на схід до економічної колонізації краю” | Наукові конференції
  22. Урядове регулювання колонізації українських земель у складі Речі Посполитої (1569-1648 рр.)
  23. Політика колонізації та "пацифікації" Польщею західноукраїнських земель 30-х рр. XX ст.
  24. Поліське воєводство в концепціях національної політики урядів міжвоєнної Польщі
  25. Економічні та суспільно-політичні умови розвитку Західної Білорусі у складі Польщі та їх вплив на розвиток туризму (1921-1939 рр.)
  26. ПАМІЖ ПАЛАНІ3АЦЫЯЙ І АСІМІЛЯЦЫЯЙ
  27. Паланізацыя праваслаўнай царквы ў Заходняй Беларусі ў другой палове 1930-х гг.: планы і практычная рэалізацыя
  28. Аняменне. З кронікі знішчэння беларускай мовы
  29. Грамадска-палітычнае жыцце на землях Беларусі (1772-1863 гг.)

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • О. Калакура. Полонізація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.598 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Полонізація
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Poloniza ciya abo spolshennya opolyachennya pol polonizacja proces nasadzhuvannya polskoyi movi ta kulturi naselennyu sho nalezhit do inshoyi etnokulturi z metoyu asimilyaciyi Prihilniki danogo yavisha stali nazivatisya polonofilami a sama techiya polonofilstvo Zmist 1 Korolivstvo Polske 2 Rich Pospolita 3 Zahidna Ukrayina monarhiyi Gabsburgiv 4 Polsha u mizhvoyenni roki 4 1 Shkilnictvo 5 Opolyachennya v ideologiyi prihilnikiv zagalnorosijskoyi ideyi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 Literatura 10 PosilannyaKorolivstvo Polske RedaguvatiDokladnishe Chervenski gorodiU drugij polovini XIV st teritoriya Chervenskih gorodiv bula zahoplena Polsheyu i Velikim knyazivstvom Litovskim Vid cogo chasu na zemlyah yaki opinilisya pid vladoyu polskogo korolivstva rozpochalosya aktivne opolyachennya j nasadzhennya katolicizmu U 1434 r vidbulasya inkorporaciya Korolivstva Rusi Galickogo knyazivstva do skladu Polshi chim bulo skasovano avtonomne stanovishe Galichini skasovani obov yazkovij pereklad ukaziv na davnoukrayinsku rusku movu ruske pravo ta sudochinstvo Rich Pospolita RedaguvatiPitannya spolshennya ruskogo naselennya gostro postalo pislya ukladennya Lyublinskoyi uniyi 1569 koli Velike knyazivstvo Litovske de ukrayinci rusini mogli vilno govoriti svoyeyu movoyu ta spoviduvati svoyu viru pravoslav ya ob yednalosya z Polskim korolivstvom utvorivshi Rich Pospolitu Odnim z najsilnishih zasobiv polonizaciyi ta latinizaciyi ukrayinskogo naselennya i zokrema shlyahti bula katolicka cerkva Najintensivnishe ci procesi vidbuvalisya na zahidnih ukrayinskih zemlyah de znahodilosya chimalo latinskih monastiriv kosteliv ta aktivno diyali katolicki cerkovni ordeni Shob zberegti pravoslavni obryadi Kiyivska mitropoliya pogodilasya uklasti Berestejsku uniyu 1596 ale ce ne zupinilo opolyachennya ukrayinskoyi shlyahti 1 Berestejska uniya prizvela do religijnogo rozkolu vseredini ukrayinskogo narodu Znachnu rol u comu procesi vidigrali takozh dinastichni shlyubi mizh nezamozhnoyu polskoyu shlyahtoyu i predstavnikami ukrayinskih knyazhih magnatskih ta boyarskih rodiv Zavdyaki ukladennyu podibnih shlyubiv polyaki napriklad she z kincya 14 stolittya u Galichini zahopili vsi najkrashi zemli Polonizaciya ta latinizaciya ukrayinskih feodaliv bulo naslidkom politiki nacionalnoyi diskriminaciyi yaku provodiv polskij uryad Ukrayinska shlyahta postavala pered dilemoyu vtratiti svij politichnij status prava i privileyi ukrayinskoyi ta polskoyi shlyahti v Rechi Pospolitij suttyevo vidriznyalis abo prijnyati latinsku viru ta polonizuvatisya Z poshirennyam polonizaciyi sered ukrayinskoyi shlyahti pravoslav ya a takozh ukrayinska mova ta zvichayi pov yazuvalisya nasampered iz nizhchimi verstvami Ukrayina pid chas cogo procesu vtrachala cilij klas lyudej aristokratichnoyi eliti kotrij zazvichaj zdijsnyuye politichne kerivnictvo stavit politichni cili spriyaye kulturi ta osviti ta pidtrimuye cerkvu 2 She v XVII storichchi Meletij Smotrickij u spovnenomu skorboti traktati Trenos abo Plach za Svyatoyu Shidnoyu Cerkvoyu 1610 pisav De teper bezcinni diamanti pravoslavnoyi koroni uslavleni rodi takih ruskih knyaziv yak Slucki Zaslavski Zbarazki Vishnevecki Sangushki Chortorijski Pronski Ruzhinski Solomirecki Golovchinski Koropinski Masalski Gorski Sokolinski Lukomski Puzini ta inshi yakim nemaye liku De teper ti sho otochuvali yih blagorodni slavetni vidvazhni silni j davni domi ruskogo narodu sho na ves svit slavilisya prestizhem mogutnistyu j vidvagoyu Za cim ritorichnim zapitannyam stoyav zagalnovidomij fakt perehodu vsih cih slavetnih magnatskih rodiv do katolicizmu 3 Odnak yaksho shlyahta tilki vtrachala privileyi to zvichajni pravoslavni ukrayinci ogoloshuvalisya shizmatami i zaznavali nacionalnoyi ta socialnoyi diskriminaciyi zokrema yim zaboronyalosya brati uchast v upravlinni mistom voni ne mali prava selitis v centri mist yim zaboronyali starshinstvo v cehu chi navit vezti pokijnika cherez centr mista U svidomist naselennya postijno utverdzhuvalos ponyattya vishosti polskoyi kulturi polskoyi movi katolickoyi viri ta nizhchosti ukrayinciv yihnoyi movi i pravoslav ya Polskim uryadom robilos vse dlya togo shob nekatolikam ne bulo miscya u togochasnomu suspilstvi 2 Chinnik polonizaciyi vidigrav svoyu rol i v vibuhu Vizvolnoyi vijni 1648 roku pid provodom B Hmelnickogo koli ci procesi desho prigalmuvalis Odnak vzhe 1696 roku zagalna konfederaciya staniv Rechi Pospolitoyi prijnyala postanovu v yakij rekomenduvala perevesti vse dilovodstvo u Velikomu knyazivstvi Litovskomu na polsku movu Nadali razom zi zakripachennyam ukrayinciv natisk na pravoslav ya z boku katolickoyi cerkvi tilki zrostav i sprichiniv do povstan Gajdamachchini ta Koliyivshini azh do pershogo peredilu Rechi Pospolitoyi Zahidna Ukrayina monarhiyi Gabsburgiv RedaguvatiNaprikinci 18 stolittya Ukrayina pislya chergovogo peredilu Polshi potraplyaye bilsh yak na 150 rokiv do Rosijskoyi imperiyi blizko 80 teritoriyi suchasnoyi teritoriyi Ukrayini ta monarhiyi Gabsburgiv teritoriya zahidnoyi Ukrayini Avstrijska ta Avstro Ugorska imperiyi pid Gabsburgami buli konstitucijnimi monarhiyami v yakih nagoloshuvalos rivnopravnist mov usih etnichnih grup odnak nimecka bula oficijnoyu v armiyi ta sluzhbovciv Ugorshina otrimala politichnu j administrativnu avtonomiyu mala vlasnij uryad i parlament Shodo nacionalnih pitan to stanovishe ukrayinciv bulo krashim nizh v Rosiyi odnak na vsih ukrayinskih teritoriyah monarhij Gabsburgiv vidbuvalas postijna konkurenciya ta zitknennya nacionalnih idej mizh ukrayincyami ta yih susidami u Galichini z polyakami v Bukovini z rumunami v Zakarpatti z ugorcyami Odnak na pochatok 19 stolittya vidbuvayetsya intensivnij proces formuvannya suchasnoyi ukrayinskoyi naciyi i pitannya shodo rivnopravnosti ukrayinskoyi movi ta vzhivannya yiyi u riznih sferah publichnogo zhittya ta organah vladi postavalo duzhe gostro V Galichini ce pitannya perejshlo v stan mizhnacionalnoyi borotbi za dominuvannya v krayu ukrayinciv ta polyakiv Hocha formalno u Galichini bulo progolosheno rivnist oboh narodnostej prote faktichno krajova vlada nalezhala miscevij polskij shlyahti Pid chas podij 1848 roku v Ugorshini vidbulas aktivizaciya nacionalnogo i gromadsko politichnogo zhittya vsih narodiv imperiyi i predstavniki Golovnoyi Ruskoyi Radi takozh donesli neobhidnist zabezpechennya movnih prav ukrayinciv do dinastiyi Gabsburgiv V Peticiyi zibrannya lvivskih rusiniv pid provodom Golovnoyi Ruskoyi Radi do cisarya vid 17 kvitnya 1848 r bulo vikladeno pobazhannya shodo rozshirennya prav na vzhivannya ukrayinskoyi movi v publichnomu zhitti ta v osviti Slid vidznachiti sho deyaki kola Avstro Ugorshini ukrayinciv vvazhali rutenami chi rusinami grupoyu greko katolickogo naselennya Galichini z osoblivoyu govirkoyu na vidminu vid ukrayinskogo naselennya pid Rosijskoyu imperiyeyu Do 1869 r polyaki i ukrayinci mali odnakovi prava shodo vzhivannya ta vikoristannya svoyih mov ukrayinskij ta polskij buli nadani neznachni prava krayevih mov Na pochatku 1860 h pp na osnovi idej nacionalnogo vidrodzhennya ukrayinciv vinik ruh tak zvanih narodovciv yaki oriyentuvalisya na ukrayinskij narod i vistupali za yednist usih ukrayinskih zemel za rozvitok yedinoyi ukrayinskoyi movi na osnovi narodnih govoriv ta za vprovadzhennya ukrayinskoyi movi ta literaturi v usi sferi zhittya Same u 1848 roci u Lvivskomu universiteti bulo vidkrito pershu v Ukrayini kafedru ukrayinskoyi slovesnosti a v shkolah i administrativnih ustanovah Shidnoyi Galichini bulo zaprovadzheno ukrayinsku movu V 1861 r bulo zasnovano kulturno osvitnyu organizaciyu Ruska besida u 1861 p Prosvitu a v 1864 r u Lvovi bulo vidkrito pershij ukrayinskij teatr Velike znachennya dlya rozvitku ukrayinskoyi movi i literaturi malo stvorennya v 1873 p u Lvovi Literaturnogo tovaristva im T Shevchenka Odnak vzhe v chervni 1869 r polska mova za rozporyadzhennyam cisarya stala uryadovoyu movoyu oficijnoyu abo drugoyu derzhavnoyu movoyu v Galichini i vitisnila navit nimecku Zgidno z ciyeyu postanovoyu vsi organi derzhavnoyi vladi sho pidlyagali ministerstvam vnutrishnih sprav finansiv torgivli i silskogo gospodarstva a takozh oboroni krayevoyi i gromadskoyi bezpeki takozh krayeva shkilna rada i sudi povinni vzhivati polsku movu Ukrayinska mova zalishilas movoyu krayevoyu tobto movoyu yaka ye ridnoyu dlya chastini miscevogo naselennya okremoyi teritoriyi krayu v danomu vipadku Shidnoyi Galichini 4 Nastupni postanovi vladi nadali tilki pogliblyuvali dominuvannya polskoyi movi Same z cogo chasu polyaki rozpochali novij period nasillya na vitisnennya ukrayinskoyi movi ta aktivnu polonizaciyu zahidnoukrayinskih zemel V svoyij diyalnosti polyaki domagalis vidnovlennya polskoyi derzhavnosti v kordonah 1772 r tak zvanoyi istorichnoyi Polshi i cim samim zaperechuvali ukrayincyam bud yaki prava na svoyu derzhavnist i socialne vizvolennya Rozkvitla cenzura zaboroni na publikaciyu ta konfiskaciya ukrayinskih vidan Ukrayinska mova znikla z osviti vid pochatkovoyi shkoli do universitetu ta z bilshosti drukovanih vidan a reshtki cherez proekt avstrijskogo uryadu perevodilis na latinsku abetku Takozh buli namagannya vvesti grigorianskij rimskij kalendar v greko katolickij cerkvi Vitisnyalisya ukrayinci za nacionalnoyu oznakoyu z robochih misc ta navchalnih zakladiv Stosovno Lvivskogo universitetu vidbulosya skorochennya ukrayinciv sered studentiv z 41 7 u 1873 r do 23 4 u 1913 r pri zbilshenni polyakiv z 29 7 do 72 2 za 1863 1902 rr a u Lvivskij politehnici v 1913 r zi studentiv bulo 93 7 polyakiv proti 5 5 ukrayinciv 5 Polyaki skoncentruvali u svoyih rukah derzhavni zemelni posadi i monopolizuvali pereprodazh zemli polskim pereselencyam vnaslidok chogo za 1890 1910 rr na ukrayinski zemli pribulo ponad 236 tis polskih kolonistiv Polsha u mizhvoyenni roki Redaguvati nbsp U skladi polskoyi derzhavi v 1920 h 1930 h rokah bulo bagato zemel z ukrayinskim i biloruskim naselennyamPolonizaciya zahidnoukrayinskih zemel v mizhvoyenni roki bula chastinoyu masshtabnishogo planu vtilennya politiki derzhavnogo teroru shodo nacionalnih menshin na okupovanih zemlyah 6 7 Vzhe naprikinci 1919 roku Polsha pershim krokom vdalasya do radikalnih dij shodo ukrayinskogo naselennya masovi areshti nacionalno svidomoyi chastini blizko 100 000 ukrayinciv z nih blizko 1000 greko katolickih svyashenikiv bulo uv yazneno v konctaborah ta tyurmah V deyakih vipadkah zdijsnyuvavsya rozstril ukrayinskih svyashenikiv bez zhodnogo sudu Takozh likvidovano vsi ukrayinski organi samovryaduvannya V berezni 1920 r vveli novu oficijnu nazvu dlya Zahidnoyi Ukrayini Malopolska Vshodnya Vsi termini sho nagaduvali pro ukrayinsku prinalezhnist taki yak Zahidna Ukrayina ukrayinec ukrayinskij buli zaboroneni a natomist pochali vikoristovuvati nazvi ruskij ruski rusinski takozh zaboroneno vzhitku ukrayinskoyi movi v administraciyah ta inshih derzhavnih ustanovah 7 Provedeno masovi chistki v derzhavnih i povitovih ustanovah i zvilneno zvidti vsyu ukrayinsku inteligenciyu likvidovano vsi ukrayinski kafedri Lvivskogo universitetu i vvedeno diskriminaciyu na vstup dlya ukrayinomovnih studentiv studentami mogli stati tilki ti hto prisyagnuv na virnist Polshi sho faktichno pozbavlyalo ukrayinciv zdobuttya vishoyi osviti 8 Masova zamina ukrayinskih vchiteliv na polyakiv abo zh vzagali zakrittya ukrayinskih shkil Yak naslidok pislya 20 rokiv takoyi polonizaciyi v Zahidnij Ukrayini kilkist ukrayinskih shkil zmenshilasya z 3662 do 144 She girsha kartina bula v vishij osviti Odna ukrayinska gimnaziya bula azh na 230 tis ukrayinciv i odna polska na 16 tisyach polyakiv dlya porivnyannya Liga Nacij v 1921 roci zasudila diyi polskogo uryadu i viznala Polshu faktichno voyennim okupantom Galichini 8 Prote represivna politika ne pripinilasya i v nastupni roki Taki kroki prizvodili do radikalizaciyi i protestiv z boku ukrayinciv 9 i na pochatku 30 h rokiv vidbulisya chislenni napadi na polski mayetki ta ustanovi Dlya zmini situaciyi polska vlada vikoristovuvala she brutalnishi diyi vdalisya do zhorstokih fizichnih represij proti vsih ukrayinciv i derzhavnih antiukrayinskih pogromiv kotri otrimali oficijnu nazvu pacifikaciya umirotvorennya Dlya provedennya takih akcij polskij uryad vikoristav specialni viddili policiyi vijskovu kavaleriyu ta miscevi policijni pidrozdili Pacifikaciya polyagala v fizichnomu znishenni ta konfiskaciyi majna ukrayinskih kooperativiv chitalen viddilen Prosviti podalshomu zakritti shkil ta gimnazij rozpusku molodizhnih ukrayinskih organizacij konfiskacij produktiv fizichnih pokaran i uv yaznen V hodi pacifikaciyi v Galichini bulo zaareshtovano ponad 2 tis ukrayinciv nasampered aktivistiv ukrayinskih organizacij ta ustanov vchiteliv studentiv shkolyariv chi molodih selyan tretinu z nih bulo zasudzheno na trivali termini uv yaznennya Pidstavoyu dlya zvinuvachennya ukrayinciv ta uv yaznennya mogli stati taki fakti yak peredplata ukrayinskih gazet vidpravlennya ditej v ukrayinski shkoli chlenstvo v ukrayinskih organizaciyah zapovnennya oficijnih dokumentiv ukrayinskoyu movoyu i navit vishita sorochka Takozh pacifikaciya vikoristovuvalas dlya nedopushennya do viboriv najaktivnishih ukrayinskih gromadskih diyachiv 7 V 1934 r polskij uryad zasnuvav konctabir u Berezi Kartuzkij de bilshist stanovili ukrayinski politv yazni ta oficijno vidmovivsya vid zabezpechennya konstitucijnih prav nacionalnih menshin 7 Ukrayinciv zvilnili z roboti za nacionalnoyu oznakoyu ne tilki z administrativnih organiv ale i z organiv samovryaduvannya derzhavnih sluzhb i pidpriyemstv Uryadom provodilosya pereselennya polyakiv kolonistiv na ukrayinski zemli z nadannyam yim zemel kreditiv robochih misc Odnak slid vidmititi sho vsi ci zahodi dali tilki timchasovo bazhanij rezultat uryadu taki vdalosya zupiniti antipolski pogromi ale polonizaciya ta asimilyaciya ukrayinciv na zahidnoukrayinskih zemlyah ne vidbulisya Navit navpaki ce dalo silnij poshtovh do podalshogo zrostannya sered ukrayinciv nacionalnoyi samosvidomosti nadzvichajnogo posilennya vorozhosti do polskoyi derzhavi i polyakiv zokrema ta do radikalnogo zagostrennya ukrayinsko polskih vidnosin na cih okupovanih zemlyah Vse ce vidguknulosya v podiyah Volinskoyi tragediyi cherez kilka rokiv pid chas nimeckoyi okupaciyi Zahidnoyi Ukrayini 10 Shkilnictvo Redaguvati U 1923 roci na ukrayinskih zemlyah sho vhodili do skladu Polshi bulo 2450 ukrayinskih shkil v 1927 864 ukrayinskih ta 1339 dvomovnih i 2298 polskih u 1928 804 ukrayinski ta 2120 dvomovnih i 1772 polskih Stanom na 1939 rik bulo 452 pochatkovi ukrayinski ta 2485 dvomovni polsko ukrayinski shkoli 11 Za chasiv Avstro Ugorshini tilki u korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi stanom na 1914 rik bulo 2510 ukrayinskih shkil Opolyachennya v ideologiyi prihilnikiv zagalnorosijskoyi ideyi RedaguvatiPrihilniki zagalnorosijskoyi ideyi propaguyut antinaukovu koncepciyu viniknennya ukrayinskoyi movi ta ukrayinskogo narodu vnaslidok opolyachennya rosijskogo narodu Vidpovidno voni stvorili mif viniknennya ta poshirennya ukrayinskoyi movi vnaslidok polonizaciyi opolyachennya rosijskoyi movi div Mifi shodo ukrayinskoyi movi 12 13 14 15 16 Div takozh RedaguvatiRusifikaciya Madyarizaciya Pacifikaciya Polonizacijno vidnovna akciya 1938 Okatolichennya Polska kolonizaciya 17 18 19 20 21 22 23 filvarok zemel Rusi vid zahoplennya Chervonoyi Rusi Chervenski mista Sprobi kolonizaciyi z boku Polshi ohoplyuye tilki baltijski krayini j inshi kontinenti Polski kolonisti Polonizaciya Ukrayini Polonizaciya Bilorusi 24 25 26 27 28 29 Polonizaciya Litvi Polskij shovinizm Polskij nacionalizmPrimitki Redaguvati Adamchuk M V Misak N F Berestejska uniya 1596 r do pitannya pro yiyi prichini peredumovi ta ideologichne pidgruntya nedostupne posilannya z lipnya 2019 a b Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi V 11 t 12 kn M Grushevskij T IV K Naukova dumka 1993 544 s Polonizaciya ukrayinskoyi znati Subtelnij Orest Istoriya Ukrayini V Markovskij Pravovij status ukrayinskoyi movi v avstro ugorskij imperiyi Ivan Monolatij Inshi svoyi Ivano Frankivsk Lileya NV 2012 384 s stor 252 Ukrayina v polskih zovnishnopolitichnih doktrinah a b v g Polska okupaciya Zahidnoyi Ukrayini v 1918 1939 rokah Yak ce bulo a b Pravovij status ukrayinskih shkil v respublici Polsha u 1919 1939 rr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ukrayinska mova polskij chinovnik i kulya v jogo golovi Za lashtunkami Volini 1943 Yurij Shevelov Ukrayinska mova v pershij polovini dvadcyatogo stolittya 1900 1941 stan i status Russkaya obshina Ukrainy Stati i drugie publikacii Arhivovano 2015 06 01 u Archive is ros Zheleznyj Anatolij Proishozhdenie russko ukrainskogo dvuyazychiya na Ukraine 4 Skolko yazykov bylo v Kievskoj Rusi ili Vse li v poryadke v nashej filologii Arhivovano 2017 12 13 u Wayback Machine ros Aleksandr Karevin Evgenij Krasnyakov Chertovshina pod ukrainskim sousom Komu rodnaya ridna mova Arhivovano 2018 03 03 u Wayback Machine ros Aleksej Orlov Ukrainskaya Matrica Perezagruzka Chast 3 Kak kogda i s kakoj celyu poyavilas ukrainskaya mova Arhivovano 2017 10 04 u Wayback Machine ros Sergej RODIN HIMERA Istoricheskoe rassledovanie ukraincy ih proishozhdenie podlinnaya istoriya i realnoe nastoyashee Glava 2 Eshe odna zagadka ukrmova Arhivovano 2018 07 17 u Wayback Machine ros Kolonializm po polski abo Dovga tin panshini Polska kolonizaciya livoberezhnih starostv Kiyivskogo voyevodstva u pershij polovini HVII st Proniknennya polskih zemlevlasnikiv na ukrayinski zemli istoriografiya pitannya Naukovi konferenciyi Polska ekspansiya na ukrayinskih zemlyah u 16 17 st Referat Polska shlyahta na ukrayinskih zemlyah u pershij polovini XVII st vid Pohodu na shid do ekonomichnoyi kolonizaciyi krayu Naukovi konferenciyi Uryadove regulyuvannya kolonizaciyi ukrayinskih zemel u skladi Rechi Pospolitoyi 1569 1648 rr Politika kolonizaciyi ta pacifikaciyi Polsheyu zahidnoukrayinskih zemel 30 h rr XX st Poliske voyevodstvo v koncepciyah nacionalnoyi politiki uryadiv mizhvoyennoyi Polshi Ekonomichni ta suspilno politichni umovi rozvitku Zahidnoyi Bilorusi u skladi Polshi ta yih vpliv na rozvitok turizmu 1921 1939 rr PAMIZh PALANI3ACYYaJ I ASIMILYaCYYaJ Palanizacyya pravaslaynaj carkvy y Zahodnyaj Belarusi y drugoj palove 1930 h gg plany i praktychnaya realizacyya Anyamenne Z kroniki znishchennya belaruskaj movy Gramadska palitychnae zhycce na zemlyah Belarusi 1772 1863 gg Dzherela RedaguvatiRublov O Polonizaciya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 353 355 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Trayektoriya movnoyi polonizaciyi Ukrayini naprikinci HVI uprodovzh HVII st Ukrayinska pravda Movnij rubikon z polyakami Lyublinska uniya 1569 roku Ukrayinska pravdaLiteratura RedaguvatiO Kalakura Polonizaciya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 598 ISBN 978 966 611 818 2Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu PolonizaciyaNe tilki zrosijshennya Dolya ukrayinskoyi movi v inshih derzhavah mova org ua Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Polonizaciya amp oldid 40411157