Ружинські (Рожинські) — старовинний русько-литовський князівський рід, який веде свій родовід від Олександра Наримунтовича, онука засновника Литовської держави князя Гедиміна.
| Герб роду | |
| Рід | Ружинські |
|---|---|
| Титул | Князі |
| Держава | Велике Князівство Литовське Корона Королівства Польського |
| Родоначальник | Олександр Наримунтович |
| Гілки роду | Розумовські |
| Споріднені роди | Острозькі, Глинські, Дашкевичі |
| Володіння | Ружин |
Короткі відомості ред.
У документах князі Ружинські згадуються вперше у 1545 році у зв'язку з описом замків Волині. Прізвисько своє Ружинські отримали від назви головної князівської садиби Ружина Ковельського повіту.
Крім Волині Ружинські оселилися й у Київщині, здобувши собі там значні маєтності (Новий Ружин, Котельня, Паволоч та ін.). З цього роду в 16 столітті вийшло кілька козацьких отаманів, старост Черкаських, які ходили походами на татар і яких можна вважати батьками-засновниками Війська Запорізького Низового. З родини Ружинських, як мінімум, п'ятеро свого часу отримало гетьманську булаву.
Представники ред.
Гілка Ружинських, яка прославилась у козацьких війнах вела своє походження від Івана Михайловича (пом. 1545).
- Іван Михайлович Ружинський (пом. 1545) — князь ружинський і роговицький.
- Миколай Остафійович Ружинський (пом. 1592) — низовий гетьман, не мав нащадків і відписав Паволоч та Новий Ружин брату Кирику;
- Марія Остафіївна — дружина Гордія Сурина, з яким мала доньку Гелену
- Григорій Іванович Ружинський (пом. 1577) — сотник надвірної корогви князів Сангушків;
- Михайло Іванович Ружинський (пом. 1589) — гетьман козацького реєстрового війська (1585);
- Дмитро Іванович Ружинський
- Софія Ружинська, 1609 року на чолі загону з 6000 піхотинців та кіннотників приступом взяла замок князів Корецьких у містечку Черемошні або Черемошне.
За К. Несецьким, остання з роду — дружина ротмістра Петра Свірзького.
Примітки ред.
- Wolff, Józef (1852-1900). (1895). Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. skład główny w Księgarni Gebethnera i Wolffa. OCLC 749850234.
- Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 195. — ISBN 5-319-01070-2.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 2014-12-08 у Wayback Machine.] — Lwów, 1743. — T. 4. — S. 252. (пол.)
Джерела та література ред.
- Довідник з історії України
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Тесленко І. А. Ружинські // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 355. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 896—899. (пол.)
Посилання ред.
- http://uk.rodovid.org/wk/Рід:Ружинські
- Українська геральдика
| Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |