Сурини (пол. Suryny) — давній український шляхетський рід, який панував на землях Київщини. Сповідували католицизм і православ'я.
Один із пагорбів над Кам'янкою у Житомирі має назву Сурина гора.
Маєтки
У XVI столітті володіли маєтками: Білі Береги над (Прип’ятю), (Гаврилівці) в (Київському повіті), (Варевичі), (Іллінці) та частками земель у (Соколовичах), (Гуничах) і (Раківщині) в Овруцькому повіті. Також Сурини в період з 1548 по 1550 роки володіли щойно збудованим Чорнобильским замком.
А в XVII столітті в родини були наступні села: (Бабиничі), (Виступовичі), Гажин, (Годотемль), (Жерев), Кузьмичі, (Покалів) , (Раківщина) та (Татариновичі).
У першій половині XVIII століття за ними залишався Гостомель та вже у 1789 року був у власності Станіслава Прушинського.
У XIX столітті Суринам належали частини земель у (Браталів) та (Волосів) в (Житомирському повіті), а також хутір Людвиківка в Бердичівському повіті Київської губернії.
Герб
Немиря та Станіслав Сурини в своїх печатках використовували М-подібний родовий знак з'єднаний стовпом із півмісяцем рогами догори. Цей родовий власний герб Суринів походив від герба Massalski.
Відомі представники
Павло Сурин Путятич — дворянин господарський, дружина Духна з Волчкевичів, дідичка Варевичів
- Немиря — бирчий київський
- Андрій (пом. після 1581)
- Гордій (пом. до 1598) — у шлюбі з княжною Марушою Остафіївною (Ружинською)
- Олена (Гелена) — дружина Миколая Стефановича Стецького
- Станіслав (Стась) — у 1547 році отримав від польського короля на два роки замок (Чорнобиль)
- Гарасим (пом. 1613) — київський земський (підсудок) (1597—1613 рр.). Від дружини ? Солтанівни отримав на посаг землі Овруцького повіту: (Годотемль), (Виступовичі), Гажин, Кузьмичі. Пізніше придбав (Покалів)
- Іван (пом. до 1613)
- Петро — власник села (Виступовичі) та (Раківщина)
- Василь (пом. до 1613)
- Адам — опікун синів Олени та Миколая Стецьких. Власник Годотемля.
- Мартин — писар гродський мстиславський (1632)
- Степан
- Флоріан
- Фаустин
- Яків (Якуб) — одружений із Катериною Петжан (пол. Katarzyna Petrzan)
- Адольф-Йосип-Калясантій (пом. 1889, Житомир) — у 1833 році внесений до книги дворян Волинської губернії. Власник частини (Волосова), (губернський секретар). Був одружений 1844 року із Люциною Сташкевич (пол. Lucyna Staszkiewicz), пізніше із Доміцелією Келіус.
- Антон-Норберт — (провізор) у містечку (Червоне)
- Роман (1887) — 1939 року заарештований у місті (Вовковиськ) як соціально небезпечний елемент. Відбув 8 років таборів у Караганді.
- Роман-Адольф
- Олександр (1847)
- Феліціяна (1849)
- Марія — дружина Грабовського
- Іоанна — дружина Подгорського
- Марія — дружина Бржостовського
- Антон-Норберт — (провізор) у містечку (Червоне)
- Миколай-Іван — у 1833 році внесений до книги дворян Волинської губернії
- Адольф-Йосип-Калясантій (пом. 1889, Житомир) — у 1833 році внесений до книги дворян Волинської губернії. Власник частини (Волосова), (губернський секретар). Був одружений 1844 року із Люциною Сташкевич (пол. Lucyna Staszkiewicz), пізніше із Доміцелією Келіус.
- Яків (Якуб) — одружений із Катериною Петжан (пол. Katarzyna Petrzan)
- Фаустин
- Флоріан
- Степан
- Мартин — писар гродський мстиславський (1632)
- Адам — опікун синів Олени та Миколая Стецьких. Власник Годотемля.
- Андрій (пом. 1619) — київський гродський (писар) (1600—1606 рр.), власник сіл (Бабиничі) та (Жерев). У шлюбі з Ганною Бережецькою
- Олександр — власник (Виступовичів) та Гажина. У шлюбі з Олександрою Іванівною (Лозкою). У 1631 році його маєток був у заставі Корчевським.
- Миколай — власник (Татариновичів)
- Рафаїл — прийняв духовний сан та відмовився від володінь
- Іван — власник сіл (Жерев) та (Бабиничі) (пізніше їх придбав Ян Ростковський)
- Іван (пом. до 1613)
- Потій (пом. 1595) — продав у 1582 році частку (Соколовичів) (Кмітам)
- Гарасим (пом. 1613) — київський земський (підсудок) (1597—1613 рр.). Від дружини ? Солтанівни отримав на посаг землі Овруцького повіту: (Годотемль), (Виступовичі), Гажин, Кузьмичі. Пізніше придбав (Покалів)
- Томіла — дружина Йозефа Малишка
- Полонія — дружина Кіндрата Кнєгинінського
У 1899 році до дворян Волинської губернії причислена родина Гілярія-Сигізмунда Яновича:
- Йосип — дружина Христина (пом. 1821 Дубно) власниця частини села (Малий Браталів).
- Ян (Іван) — підпоручик артилерії. Успадкував маєток Малий Браталів, де й мешкав з родиною. Дружина Аделаїда.
- Аделаїда (1824-25 р.н.)
- Ян (Іван) (1826-27 р.н.)
- Катажина (Катерина) (1829-30 р.н.)
- Христина (1831-32 р.н. пом. 1896) — дівиця
- Октавія (1832-33 р.н.)
- Констанція (1833-34 р.н.)
- Адам (1834-35 р.н.)
- Гілярій-Сигізмунд (пом. 1920) — успадкував від батька землі Малого Браталова. Причислений до дворян Волинської губернії
- Станіслав
- Анелія
- Марія (1892)
- Аделія
- Дорота (пом. 1893) — дівиця, мала незаконнонароджену доньку
- Йозефа-Текля (1798)
- Ян (Іван) — підпоручик артилерії. Успадкував маєток Малий Браталів, де й мешкав з родиною. Дружина Аделаїда.
У 1885 до дворян Київської губернії причислена гілка:
- Михайло Васильович
- Аполон
Інші представники
- Ремігіян — (стольник) житомирський (1688—1702), власник маєтку Виступовичі
- Діонісій
- Роман-Домінік-Каєтан
- Ян-Флоріан-Міхал
- Фелікс-Констанцій-Антоній
- Міхал-Юліан-Максиміліан
- Матеуш-Маврицій
- Діонісій
- Юзеф — (підстолій) овруцький (1701—1729)
- Ян — (мечник) житомирський (1702—1715)
- Стефан — мечник чернігівський (1718—1750)
Джерела
- Літвін Г. З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569‒1648) / Пер. з польськ. Л. Лисенко; Наук. ред. Н. Старченко. Національний університет "Києво-Могилянська академія"; Центр європейських гуманітарних досліджень ; Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства. ‒ К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2016. ‒ 616 с.
- Однороженко О. Шляхетська геральдика Київської землі XV – першої половини XVII cт. за архівними джерелами та матеріалами сфрагістичної колекції Музею Шереметьєвих Сфрагістичний щорічник. – Випуск ІІ. – Київ, 2012. – С. 170–256.
- Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XII–XVIII wieku: spisy. – T. 3: Ziemie ruskie. – Zeszyt 4: Urzędnicy wojewόdztw kijowskiego i czernichowskiego XV–XVIII wieku / Opracowali: Eugeniusz Janas, Witold Kłaczewski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. – Kόrnik, 2002. – 344 s.
- Н. Яковенко. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993
- Список дворян Волынской губернии. Житомир : Волынская губернская типография, 1906. - 522 с.
![]() | Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет