www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пацифікація у Галичині 1930 Пацифіка ція у Галичині пол Pacyfikacja Małopolski Wschodniej злочин проти людства 1 здійсне

Пацифікація у Галичині 1930

Пацифіка́ція у Галичині (пол. Pacyfikacja Małopolski Wschodniej) — злочин проти людства, здійснений польською санаційною владою на українському населенні Галичини. Репресивні акції тривали у вересні — листопаді 1930 року за наказом Юзефа Пілсудського із застосуванням поліції та армії. Пацифікація супроводжувалась масовими арештами, побиттям та вбивствами людей, закриттям і руйнуванням українських установ у Галичині. Наслідком акції стала подальша значна радикалізація українського руху опору на західноукраїнських землях. Східна Галичина, приблизно однаково населена поляками та українцями, на схід від лінії Керзона, була включена до складу Другої Польської Республіки після розпаду Австро-Угорщини та поразки Західноукраїнської Народної Республіки. Після війни, у 1920—1921 рр., приблизно 100 000 українців було загнано в концентраційні табори польським урядом, де їм часто відмовляли в їжі та ліках; деякі з них померли від голоду, хвороб чи самогубства. Серед жертв були не лише солдати та офіцери, а й священики, адвокати та лікарі, які підтримували українську справу. Кількість загиблих у цих таборах від хвороб оцінювалася в 20 000 осіб.

Пацифікація Галичини (1930)
Пацифікація одного із галицьких сіл.
Місце атаки Галичина
Мета атаки Подальше проведення політики колонізації, асиміляції (полонізації) і утиску українського населення краю
Дата 16 вересня — 30 листопада 1930
Спосіб атаки масові обшуки; арешти; екзекуція; зґвалтування; наруга над могилами, національними символами; знищення майна, продовольства, пограбування населення
Організатори Польський санаційний режим
Погромлена польськими жандармами під час Пацифікації читальня «Просвіти», с. Княгиничі, Рогатинського повіту.

Передумови Редагувати

Парад Війська Польського у Львові

Пацифікація української частини Східної Галичини відбувалася на тлі глибокої політичної кризи, яка охопила Польську республіку у середині 1920-х років. В цей період, відбувається зміцнення санаційного режиму та спостерігається розквіт радикально-націоналістичних та фашистських ідей і організацій. Війна з опозицією ведеться із застосуванням маршалом Пілсудським репресивних, часом — авторитарних методів. Ці процеси також збіглася із Великою Депресією, яка значно погіршила економічне становище в країні і призводила до радикалізації різних прошарків суспільства.

Ці загальнодержавні потрясіння особливо відчутно проявлялися в Східній Галичині, яка опинилася під польською окупацією після поразки Західноукраїнської Народної Республіки 1919 року. Територія Східної Галичини була офіційно передана Лігою Націй 14 травня 1923 року до складу Польщі за умови вирішення українського питання: надання українцям автономії. Польська влада знехтувала цими зобов'язаннями; натомість активно провадила політику колонізації, асиміляції і загального утиску українського населення краю. Так, навіть сама назва «Галичина» була офіційно замінена на Східна «Малопольща», репресувалися українські політики, припинялося фінансування освіти українською мовою.


Хоча між «легальними» українськими партіями і польськими організаціями робились певні кроки до порозуміння, найбільш радикально налаштована молодь, здебільшого представники новоствореної ОУН вдалися до масових акцій саботажу проти польських окупаційних установ та приватних маєтків. Акції саботажу проявлялися у перерізанні телефонних та телеграфних ліній, створенні перешкод на залізниці, підпалах будинків та майна польської меншини краю. Так, за даними польської преси, тільки на кінець літа 1930 року було спалено 62 житлові будинки, 87 стодол, 78 господарських споруд та 112 скирт збіжжя і сіна. Підпали були найбільш розповсюдженою формою саботажу — в серпні-вересні вони склали 83 % від всіх актів «саботажної акції».

Серед цілей акцій саботажу молоді націоналісти визначали намагання зірвати вибори до Сейму, що були призначені на листопад 1930 року та «викликати паніку у польського населення Галичини, посилити настрої невпевненості й анархії серед суспільства, що мало продемонструвати хиткість кордонів і внутрішню нестабільність польської держави». Польські історики також визначають як мету акцій саботажу намагання ОУН продемонструвати свою дієвість перед українським суспільством Галичини та українською діаспорою, спонсорами за кордонами Польщі, зробити українське питання знову актуальним на світовій арені, а також зірвати спроби порозуміння із поляками, що створило б передумови для збройного повстання проти польської окупації.

Хід подій Редагувати

Дмитро Данилишин, Василь Білас і Мар'ян Журахівський у Львівському повітовому суді.
Оголошення про заборону вшанування козаків, які загинули в Бою під Берестечком.

Рішення про «утихомирення» Галичини було прийняте 1 вересня 1930 року після консультацій голови держави Ю. Пілсудського з міністром внутрішніх справ Броніславом Перацьким. Перші каральні акції розпочалися 16 вересня 1930 року, тривали до 30 листопада 1930 року і охоплювали 450 населених пунктів у шістнадцяти районах Східної Галичини. З середини вересня до пацифікації було залучено шістнадцять рот поліції. Підрозділи у кількості 80–150 осіб оточували села і проводили обшуки та допит мешканців. З кінця вересня — початку жовтня 1930 року до поліційних акцій також долучились і військові підрозділи — полки уланів, полк кінних стрільців, з яких було виділено разом десять ескадронів кавалерії. У проведенні пацифікації військові підрозділи відзначились особливою жорстокістю і займалися переважно «екзекуціями». Пацифікація з участю поліції загалом охопила 325 населених пунктів у п'ятнадцяти повітах, а з участю війська — 168 місцевостей у чотирнадцяти повітах; загалом проведено 5195 обшуків, «умиротворено» близько 450 сіл із 3500.

Особлива увага каральних загонів була приділена не тільки місцевим активістам, вчителям, священикам, але й всім українським установам — школам, осередкам Просвіти, кооперативам. Під час акції у кожному селі окремі мешканці піддавалися «екзекуції» — побиттю, систематично руйнувалося майно селян, громадських установ та кооператив, зокрема, розбивались яйця, розсипались крупи, борошно та приправи, на які виливалась «нафта», синька, олія, оцет. Арештованих за заздалегідь складеними списками збирали в громадських приміщеннях, де кожному завдавали двадцять п'ять — тридцять, а то й більше ударів нагаєм, при цьому принижуючи ще й морально, тобто примушуючи лаяти Україну, виголошувати заздоровниці на честь Юзефа Пілсудського (пол. Józef Klemens Piłsudski), співати польський гімн. Нарузі піддавалися всі прояви українства: написи українською мовою, цвинтарі Січових Стрільців, портрети Франка та Шевченка. Громади кожного населеного пункту, де проводилася пацифікація, також мали сплатити контрибуцію польській поліції та армії продовольством, худобою та фуражем. На практиці побиття людей та руйнування майна супроводжувалося ще й відвертим пограбуванням населення. Загалом, каральна акція не стільки мала на меті виявлення винуватців саботажу, скільки загальний терор проти цивільного, у переважній більшості невинного населення, що мало стати карою за нелояльність цілого краю.

Реакцією на пацифікацію була повна паніка цивільного населення, яке не мало жодного захисту від свавілля поліції й армії. За українськими даними зазнали побоїв 1357 осіб, серед них 93 школяра (починаючи навіть з восьми років), понад 40 жінок було зґвалтовано, загинуло за різними даними від 7 до 35 осіб (за словами польського історика Владислава Побуг-Малиновського, загиблих не було, тоді як, за даними українського історика Петра Мірчука, під час умиротворення загинуло 35 українських цивільних осіб. Стефан Горак оцінює кількість жертв у 7 осіб). Під час акції було арештовано 1739 осіб, переважно студентів та учнів шкіл. Вже на 17 березня 1931 року з 909 відданих під суд, більшість — 698 — було виправдано та звільнено. Крім суто поліційних та каральних акцій було арештовано кількох провідних українських політиків, закриті осередки Просвіти, Сокола та заборонена діяльність Пласту. У кількох містах були розпущені українські школи та гімназії — на кінець 1930 року у цілій Галичині залишилося лише чотири державні школи з українською мовою навчання.

Реакція Редагувати

Реакція світової громадськості Редагувати

Українська діаспора активно виступала із осудом дій польської влади під час пацифікації. 1930 р.

Події у Східній Галичині не залишилися непоміченими на світовій арені, у закордонній пресі здебільшого завдяки пропагандистській кампанії ОУН. Закордонні осередки ОУН максимально висвітлювали зловживання польської влади, завдяки пресовим бюро, які були відкриті у Швейцарії, Берліні, Литві та Бельгії. До того ж майже вся українська діаспора у США та інших країнах світу виступила єдиним фронтом з осудом дій польської влади. Були скеровані звернення до Президента США Герберта Гувера, до Генерального секретаря Ліги Націй Джеймса Еріка Драммонда, у кількох столицях відбулися багатолюдні демонстрації.

Світова преса широко висвітлювала події у Східній Галичині. Наприкінці 1930 року темі пацифікації було присвячено близько 160 статей в англомовній пресі, 400 статей у німецьких і австрійських виданнях та декількох інших. Надзвичайно активну роль у формуванні світової громадської думки відігравала газета «Manchester Guardian». 14 жовтня 1930 року на її шпальтах з'явилася розлога стаття під назвою «Польський терор на Україні». Автор статті у цій газеті протягом двох тижнів мало не щоденно описував зловживання польської поліції й армії в Східній Галичині. Під впливом цих публікацій двоє депутатів від Лейбористської партії також відвідали «умиротворені» регіони і виступили з критичною для польської влади доповіддю у британському парламенті. Навіть представники польської дипломатії мусили визнати дієвість пропагандистської кампанії, яка поставила Польщу у невигідному світлі перед рештою світу.

Розгляд пацифікації у Лізі Націй Редагувати

За «Малим Версальським трактатом», який Польща підписала 1919 року, національні меншини країни в разі утиску їх прав могли безпосередньо звертатися до Ліги Націй. Після початку пацифікації і розголосу, що її супроводжував, вже у вересні 1930 року до Ліги Націй почали надходити скарги та петиції. Загалом надійшло декілька сотень петицій — з Польської республіки, від закордонних українських організацій, передусім зі США та Канади. Також до петицій українських громад долучився «Союз демократичного контролю» з Великої Британії, під якою підписалися 65 британських парламентарів, що справило найбільше враження як на Лігу, так і на польську сторону. Таким чином, справа пацифікації була прийнята до розгляду і в січні 1931 року утворився т. зв. «комітет трьох» із представників Великої Британії, Норвегії та Королівства Італія, що почав розслідування звинувачень.

Тим часом розгляд справи збігся з активізацією терористичної діяльності ОУН навесні 1931 року. Зокрема польські дипломати використовували приклади нападів активістів ОУН на поштові відділення, вбивств комендантів поліції й особливо вбивство відомого політика Тадеуша Голувка для звинувачення націоналістів у провокації цієї каральної акції. Після багатомісячних відкладень, 30 січня 1932 року була прийнята резолюція з українського питання, яка загалом ставилася прихильно до аргументів польської сторони і поклала відповідальність за пацифікацію на українських націоналістів. Разом з тим, були підтверджені деякі факти зловживання з боку польської влади під час проведення акції, але комісія задовольнилась тим, що Польща пообіцяла покарати винних і висловила жаль з приводу відмови Польщі виплатити компенсацію потерпілим. Хоча націоналісти і залишилися незадоволеними від висновку Ліги, однак їм вдалося привернути до подій у Східній Галичині увагу світової спільноти і продемонструвати дієвість їхньої пропагандистської кампанії.

Значення Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (липень 2012)

Всі ці заходи дали тільки тимчасово бажаний результат. По закінченні акції польська адміністрація та преса висловлювали задоволення про успіхи в умиротворенні Галичини і вважали проблему східних земель Польщі вирішеною. Пацифікація, разом із очевидною метою припинити саботаж українських націоналістів, також була елементом передвиборчої кампанії провладної більшості. Так, під час пацифікації з селян силою вибивали зобов'язання голосувати за провладний Безпартійний Блок. Таким чином під час виборів у листопаді 1930 року за провладний блок проголосувало більше половини виборців краю, кількість українських депутатів у сеймі зменшилася вдвоє — з 46 до 20. Проведена каральна акція польської влади набагато перебільшувала кількість актів саботажу.

В перспективі ця акція дала протилежний результат — сильний поштовх до подальшого зростання серед українців національної самосвідомості, надзвичайного посилення ворожості до польської держави і поляків зокрема, та до радикального загострення українсько-польських взаємин на цих окупованих землях. Ці настрої відгукнулися в подіях Волинської трагедії через кілька років, під час німецької окупації Західної України.

Див. також Редагувати

Польські концентраційні табори Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Rome Statute of the Internatoinal Criminal Court.A 7 1(k), 2(a)
  2. Foreign Relations of the United States: Diplomatic Papers, 1941. In seven volumes. Volume V, the far East. [Department of State Publication 6336.] (Washington, D. C.: Government Printing Office. 1956. Pp. v, 938. $4.00.) and Foreign Relations of the United States: Diplomatic Papers, 1943. China. [Department of State Publication 6459.] (Washington, D. C.: Government Printing Office. 1957. Pp. vi, 908. $4.00.). The American Historical Review. 1962-10. ISSN 1937-5239. doi:10.1086/ahr/68.1.164. Процитовано 5 червня 2022. 
  3. Snyder, Timothy (1 січня 2005). Sketches from a Secret War: A Polish Artist's Mission to Liberate Soviet Ukraine (англ.). Yale University Press. ISBN 978-0-300-10670-1. 
  4. Concentration camps. www.encyclopediaofukraine.com. Процитовано 5 червня 2022. 
  5. Miller, Alexey (2016). Ukrainian Nationalism: Politics, Ideology, and Literature, 1929-1956. By Myroslav Shkandrij. New Haven: Yale University Press, 2015. xii, 332 pp. Notes. Bibliography. Index. $85.00, hard bound.. Slavic Review 75 (1). с. 181–182. ISSN 0037-6779. doi:10.5612/slavicreview.75.1.181. Процитовано 5 червня 2022. 
  6. Böhler, Jochen (29 листопада 2018). Civil War in Central Europe, 1918-1921. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-879448-6. 
  7. ↑ Український Тиждень: Операція «пацифікація»
  8. ↑ Ю.Юрик Протистояння ОУН і польської держави (1929—1935 рр.) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Київ:, Інститут історії України НАН України, Випуск 13, 2005. — С. 391—397
  9. ↑ Роман Скакун. «Пацифікація»: Польські репресії 1930 року в Галичині. — Львів : Укр. катол. ун-т, 2012. — ISBN 978-966-8197-91-8.
  10. Степан Шипилявий. Національно-економічне відродження Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 298.
  11. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.). — Дрогобич, Коло, 2009. — С. 148–149. — ISBN 978-966-7996-46-8.
  12. Мотика, Гжегож (2006). Ukraińska partyzantka, 1942-1960: działalność Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów i Ukraińskiej Powstańczej Armii (пол.). ПАН. с. 57. ISBN 83-7399-163-8. 
  13. Brandon, Ray; Ловер, Венді, ред. (2008). The Shoah in Ukraine: History, Testimony, Memorialization. Видавництво університету Індіани. с. 148. ISBN 978-025335084-8. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pacifika ciya u Galichini pol Pacyfikacja Malopolski Wschodniej zlochin proti lyudstva 1 zdijsnenij polskoyu sanacijnoyu vladoyu na ukrayinskomu naselenni Galichini Represivni akciyi trivali u veresni listopadi 1930 roku za nakazom Yuzefa Pilsudskogo iz zastosuvannyam policiyi ta armiyi Pacifikaciya suprovodzhuvalas masovimi areshtami pobittyam ta vbivstvami lyudej zakrittyam i rujnuvannyam ukrayinskih ustanov u Galichini Naslidkom akciyi stala podalsha znachna radikalizaciya ukrayinskogo ruhu oporu na zahidnoukrayinskih zemlyah Shidna Galichina priblizno odnakovo naselena polyakami ta ukrayincyami 2 na shid vid liniyi Kerzona bula vklyuchena do skladu Drugoyi Polskoyi Respubliki pislya rozpadu Avstro Ugorshini ta porazki Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 3 Pislya vijni u 1920 1921 rr priblizno 100 000 ukrayinciv bulo zagnano v koncentracijni tabori 4 polskim uryadom de yim chasto vidmovlyali v yizhi ta likah deyaki z nih pomerli vid golodu hvorob chi samogubstva Sered zhertv buli ne lishe soldati ta oficeri a j svyasheniki advokati ta likari yaki pidtrimuvali ukrayinsku spravu 5 Kilkist zagiblih u cih taborah vid hvorob ocinyuvalasya v 20 000 osib 6 Pacifikaciya Galichini 1930 Pacifikaciya odnogo iz galickih sil Misce ataki GalichinaMeta ataki Podalshe provedennya politiki kolonizaciyi asimilyaciyi polonizaciyi i utisku ukrayinskogo naselennya krayuData 16 veresnya 30 listopada 1930Sposib ataki masovi obshuki areshti ekzekuciya zgvaltuvannya naruga nad mogilami nacionalnimi simvolami znishennya majna prodovolstva pograbuvannya naselennyaOrganizatori Polskij sanacijnij rezhimPogromlena polskimi zhandarmami pid chas Pacifikaciyi chitalnya Prosviti s Knyaginichi Rogatinskogo povitu Zmist 1 Peredumovi 2 Hid podij 3 Reakciya 3 1 Reakciya svitovoyi gromadskosti 3 2 Rozglyad pacifikaciyi u Lizi Nacij 4 Znachennya 5 Div takozh 5 1 Polski koncentracijni tabori 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaPeredumovi Redaguvati nbsp Parad Vijska Polskogo u LvoviPacifikaciya ukrayinskoyi chastini Shidnoyi Galichini vidbuvalasya na tli glibokoyi politichnoyi krizi yaka ohopila Polsku respubliku u seredini 1920 h rokiv V cej period vidbuvayetsya zmicnennya sanacijnogo rezhimu ta sposterigayetsya rozkvit radikalno nacionalistichnih ta fashistskih idej i organizacij Vijna z opoziciyeyu vedetsya iz zastosuvannyam marshalom Pilsudskim represivnih chasom avtoritarnih metodiv Ci procesi takozh zbiglasya iz Velikoyu Depresiyeyu yaka znachno pogirshila ekonomichne stanovishe v krayini i prizvodila do radikalizaciyi riznih prosharkiv suspilstva Ci zagalnoderzhavni potryasinnya osoblivo vidchutno proyavlyalisya v Shidnij Galichini yaka opinilasya pid polskoyu okupaciyeyu pislya porazki Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1919 roku Teritoriya Shidnoyi Galichini bula oficijno peredana Ligoyu Nacij 14 travnya 1923 roku do skladu Polshi za umovi virishennya ukrayinskogo pitannya nadannya ukrayincyam avtonomiyi Polska vlada znehtuvala cimi zobov yazannyami natomist aktivno provadila politiku kolonizaciyi asimilyaciyi i zagalnogo utisku ukrayinskogo naselennya krayu Tak navit sama nazva Galichina bula oficijno zaminena na Shidna Malopolsha represuvalisya ukrayinski politiki pripinyalosya finansuvannya osviti ukrayinskoyu movoyu 7 Dokladnishe Drugij vistup UVOHocha mizh legalnimi ukrayinskimi partiyami i polskimi organizaciyami robilis pevni kroki do porozuminnya najbilsh radikalno nalashtovana molod zdebilshogo predstavniki novostvorenoyi OUN vdalisya do masovih akcij sabotazhu proti polskih okupacijnih ustanov ta privatnih mayetkiv Akciyi sabotazhu proyavlyalisya u pererizanni telefonnih ta telegrafnih linij stvorenni pereshkod na zaliznici pidpalah budinkiv ta majna polskoyi menshini krayu Tak za danimi polskoyi presi tilki na kinec lita 1930 roku bulo spaleno 62 zhitlovi budinki 87 stodol 78 gospodarskih sporud ta 112 skirt zbizhzhya i sina Pidpali buli najbilsh rozpovsyudzhenoyu formoyu sabotazhu v serpni veresni voni sklali 83 vid vsih aktiv sabotazhnoyi akciyi 8 Sered cilej akcij sabotazhu molodi nacionalisti viznachali namagannya zirvati vibori do Sejmu sho buli priznacheni na listopad 1930 roku ta viklikati paniku u polskogo naselennya Galichini posiliti nastroyi nevpevnenosti j anarhiyi sered suspilstva sho malo prodemonstruvati hitkist kordoniv i vnutrishnyu nestabilnist polskoyi derzhavi Polski istoriki takozh viznachayut yak metu akcij sabotazhu namagannya OUN prodemonstruvati svoyu diyevist pered ukrayinskim suspilstvom Galichini ta ukrayinskoyu diasporoyu sponsorami za kordonami Polshi zrobiti ukrayinske pitannya znovu aktualnim na svitovij areni a takozh zirvati sprobi porozuminnya iz polyakami sho stvorilo b peredumovi dlya zbrojnogo povstannya proti polskoyi okupaciyi 8 9 Hid podij Redaguvati nbsp Dmitro Danilishin Vasil Bilas i Mar yan Zhurahivskij u Lvivskomu povitovomu sudi nbsp Ogoloshennya pro zaboronu vshanuvannya kozakiv yaki zaginuli v Boyu pid Berestechkom Rishennya pro utihomirennya Galichini bulo prijnyate 1 veresnya 1930 roku pislya konsultacij golovi derzhavi Yu Pilsudskogo z ministrom vnutrishnih sprav Bronislavom Perackim Pershi karalni akciyi rozpochalisya 16 veresnya 1930 roku trivali do 30 listopada 1930 roku i ohoplyuvali 450 naselenih punktiv u shistnadcyati rajonah Shidnoyi Galichini Z seredini veresnya do pacifikaciyi bulo zalucheno shistnadcyat rot policiyi Pidrozdili u kilkosti 80 150 osib otochuvali sela i provodili obshuki ta dopit meshkanciv Z kincya veresnya pochatku zhovtnya 1930 roku do policijnih akcij takozh doluchilis i vijskovi pidrozdili polki ulaniv polk kinnih strilciv z yakih bulo vidileno razom desyat eskadroniv kavaleriyi U provedenni pacifikaciyi vijskovi pidrozdili vidznachilis osoblivoyu zhorstokistyu i zajmalisya perevazhno ekzekuciyami Pacifikaciya z uchastyu policiyi zagalom ohopila 325 naselenih punktiv u p yatnadcyati povitah a z uchastyu vijska 168 miscevostej u chotirnadcyati povitah zagalom provedeno 5195 obshukiv umirotvoreno blizko 450 sil iz 3500 Osobliva uvaga karalnih zagoniv bula pridilena ne tilki miscevim aktivistam vchitelyam svyashenikam ale j vsim ukrayinskim ustanovam shkolam oseredkam Prosviti kooperativam Pid chas akciyi u kozhnomu seli okremi meshkanci piddavalisya ekzekuciyi pobittyu sistematichno rujnuvalosya majno selyan gromadskih ustanov ta kooperativ zokrema rozbivalis yajcya rozsipalis krupi boroshno ta pripravi na yaki vilivalas nafta sinka oliya ocet 10 Areshtovanih za zazdalegid skladenimi spiskami zbirali v gromadskih primishennyah de kozhnomu zavdavali dvadcyat p yat tridcyat a to j bilshe udariv nagayem pri comu prinizhuyuchi she j moralno tobto primushuyuchi layati Ukrayinu vigoloshuvati zazdorovnici na chest Yuzefa Pilsudskogo pol Jozef Klemens Pilsudski spivati polskij gimn 11 Naruzi piddavalisya vsi proyavi ukrayinstva napisi ukrayinskoyu movoyu cvintari Sichovih Strilciv portreti Franka ta Shevchenka Gromadi kozhnogo naselenogo punktu de provodilasya pacifikaciya takozh mali splatiti kontribuciyu polskij policiyi ta armiyi prodovolstvom hudoboyu ta furazhem Na praktici pobittya lyudej ta rujnuvannya majna suprovodzhuvalosya she j vidvertim pograbuvannyam naselennya Zagalom karalna akciya ne stilki mala na meti viyavlennya vinuvatciv sabotazhu skilki zagalnij teror proti civilnogo u perevazhnij bilshosti nevinnogo naselennya sho malo stati karoyu za neloyalnist cilogo krayu Reakciyeyu na pacifikaciyu bula povna panika civilnogo naselennya yake ne malo zhodnogo zahistu vid svavillya policiyi j armiyi Za ukrayinskimi danimi zaznali poboyiv 1357 osib sered nih 93 shkolyara pochinayuchi navit z vosmi rokiv ponad 40 zhinok bulo zgvaltovano zaginulo za riznimi danimi vid 7 do 35 osib za slovami polskogo istorika Vladislava Pobug Malinovskogo zagiblih ne bulo 12 todi yak za danimi ukrayinskogo istorika Petra Mirchuka pid chas umirotvorennya zaginulo 35 ukrayinskih civilnih osib Stefan Gorak ocinyuye kilkist zhertv u 7 osib 13 Pid chas akciyi bulo areshtovano 1739 osib perevazhno studentiv ta uchniv shkil Vzhe na 17 bereznya 1931 roku z 909 viddanih pid sud bilshist 698 bulo vipravdano ta zvilneno Krim suto policijnih ta karalnih akcij bulo areshtovano kilkoh providnih ukrayinskih politikiv zakriti oseredki Prosviti Sokola ta zaboronena diyalnist Plastu U kilkoh mistah buli rozpusheni ukrayinski shkoli ta gimnaziyi na kinec 1930 roku u cilij Galichini zalishilosya lishe chotiri derzhavni shkoli z ukrayinskoyu movoyu navchannya 7 Reakciya RedaguvatiReakciya svitovoyi gromadskosti Redaguvati nbsp Ukrayinska diaspora aktivno vistupala iz osudom dij polskoyi vladi pid chas pacifikaciyi 1930 r Podiyi u Shidnij Galichini ne zalishilisya nepomichenimi na svitovij areni u zakordonnij presi zdebilshogo zavdyaki propagandistskij kampaniyi OUN Zakordonni oseredki OUN maksimalno visvitlyuvali zlovzhivannya polskoyi vladi zavdyaki presovim byuro yaki buli vidkriti u Shvejcariyi Berlini Litvi ta Belgiyi Do togo zh majzhe vsya ukrayinska diaspora u SShA ta inshih krayinah svitu vistupila yedinim frontom z osudom dij polskoyi vladi Buli skerovani zvernennya do Prezidenta SShA Gerberta Guvera do Generalnogo sekretarya Ligi Nacij Dzhejmsa Erika Drammonda u kilkoh stolicyah vidbulisya bagatolyudni demonstraciyi Svitova presa shiroko visvitlyuvala podiyi u Shidnij Galichini Naprikinci 1930 roku temi pacifikaciyi bulo prisvyacheno blizko 160 statej v anglomovnij presi 400 statej u nimeckih i avstrijskih vidannyah ta dekilkoh inshih Nadzvichajno aktivnu rol u formuvanni svitovoyi gromadskoyi dumki vidigravala gazeta Manchester Guardian 14 zhovtnya 1930 roku na yiyi shpaltah z yavilasya rozloga stattya pid nazvoyu Polskij teror na Ukrayini Avtor statti u cij gazeti protyagom dvoh tizhniv malo ne shodenno opisuvav zlovzhivannya polskoyi policiyi j armiyi v Shidnij Galichini Pid vplivom cih publikacij dvoye deputativ vid Lejboristskoyi partiyi takozh vidvidali umirotvoreni regioni i vistupili z kritichnoyu dlya polskoyi vladi dopoviddyu u britanskomu parlamenti Navit predstavniki polskoyi diplomatiyi musili viznati diyevist propagandistskoyi kampaniyi yaka postavila Polshu u nevigidnomu svitli pered reshtoyu svitu 7 Rozglyad pacifikaciyi u Lizi Nacij Redaguvati Za Malim Versalskim traktatom yakij Polsha pidpisala 1919 roku nacionalni menshini krayini v razi utisku yih prav mogli bezposeredno zvertatisya do Ligi Nacij Pislya pochatku pacifikaciyi i rozgolosu sho yiyi suprovodzhuvav vzhe u veresni 1930 roku do Ligi Nacij pochali nadhoditi skargi ta peticiyi Zagalom nadijshlo dekilka soten peticij z Polskoyi respubliki vid zakordonnih ukrayinskih organizacij peredusim zi SShA ta Kanadi Takozh do peticij ukrayinskih gromad doluchivsya Soyuz demokratichnogo kontrolyu z Velikoyi Britaniyi pid yakoyu pidpisalisya 65 britanskih parlamentariv sho spravilo najbilshe vrazhennya yak na Ligu tak i na polsku storonu Takim chinom sprava pacifikaciyi bula prijnyata do rozglyadu i v sichni 1931 roku utvorivsya t zv komitet troh iz predstavnikiv Velikoyi Britaniyi Norvegiyi ta Korolivstva Italiya sho pochav rozsliduvannya zvinuvachen Tim chasom rozglyad spravi zbigsya z aktivizaciyeyu teroristichnoyi diyalnosti OUN navesni 1931 roku Zokrema polski diplomati vikoristovuvali prikladi napadiv aktivistiv OUN na poshtovi viddilennya vbivstv komendantiv policiyi j osoblivo vbivstvo vidomogo politika Tadeusha Goluvka dlya zvinuvachennya nacionalistiv u provokaciyi ciyeyi karalnoyi akciyi Pislya bagatomisyachnih vidkladen 30 sichnya 1932 roku bula prijnyata rezolyuciya z ukrayinskogo pitannya yaka zagalom stavilasya prihilno do argumentiv polskoyi storoni i poklala vidpovidalnist za pacifikaciyu na ukrayinskih nacionalistiv Razom z tim buli pidtverdzheni deyaki fakti zlovzhivannya z boku polskoyi vladi pid chas provedennya akciyi ale komisiya zadovolnilas tim sho Polsha poobicyala pokarati vinnih i vislovila zhal z privodu vidmovi Polshi viplatiti kompensaciyu poterpilim Hocha nacionalisti i zalishilisya nezadovolenimi vid visnovku Ligi odnak yim vdalosya privernuti do podij u Shidnij Galichini uvagu svitovoyi spilnoti i prodemonstruvati diyevist yihnoyi propagandistskoyi kampaniyi 9 Znachennya RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2012 Vsi ci zahodi dali tilki timchasovo bazhanij rezultat Po zakinchenni akciyi polska administraciya ta presa vislovlyuvali zadovolennya pro uspihi v umirotvorenni Galichini i vvazhali problemu shidnih zemel Polshi virishenoyu Pacifikaciya razom iz ochevidnoyu metoyu pripiniti sabotazh ukrayinskih nacionalistiv takozh bula elementom peredviborchoyi kampaniyi provladnoyi bilshosti Tak pid chas pacifikaciyi z selyan siloyu vibivali zobov yazannya golosuvati za provladnij Bezpartijnij Blok Takim chinom pid chas viboriv u listopadi 1930 roku za provladnij blok progolosuvalo bilshe polovini viborciv krayu kilkist ukrayinskih deputativ u sejmi zmenshilasya vdvoye z 46 do 20 Provedena karalna akciya polskoyi vladi nabagato perebilshuvala kilkist aktiv sabotazhu V perspektivi cya akciya dala protilezhnij rezultat silnij poshtovh do podalshogo zrostannya sered ukrayinciv nacionalnoyi samosvidomosti nadzvichajnogo posilennya vorozhosti do polskoyi derzhavi i polyakiv zokrema ta do radikalnogo zagostrennya ukrayinsko polskih vzayemin na cih okupovanih zemlyah Ci nastroyi vidguknulisya v podiyah Volinskoyi tragediyi cherez kilka rokiv pid chas nimeckoyi okupaciyi Zahidnoyi Ukrayini Div takozh RedaguvatiRevindikaciya Pacifikaciya Polonizacijno vidnovna akciya 1938 Operaciya Visla OkatolichennyaPolski koncentracijni tabori Redaguvati Bili Sarni Bereza Kartuzka koncentracijnij tabir Yavozhno koncentracijnij tabir Primitki Redaguvati Rome Statute of the Internatoinal Criminal Court A 7 1 k 2 a Foreign Relations of the United States Diplomatic Papers 1941 In seven volumes Volume V the far East Department of State Publication 6336 Washington D C Government Printing Office 1956 Pp v 938 4 00 and Foreign Relations of the United States Diplomatic Papers 1943 China Department of State Publication 6459 Washington D C Government Printing Office 1957 Pp vi 908 4 00 The American Historical Review 1962 10 ISSN 1937 5239 doi 10 1086 ahr 68 1 164 Procitovano 5 chervnya 2022 Snyder Timothy 1 sichnya 2005 Sketches from a Secret War A Polish Artist s Mission to Liberate Soviet Ukraine angl Yale University Press ISBN 978 0 300 10670 1 Concentration camps www encyclopediaofukraine com Procitovano 5 chervnya 2022 Miller Alexey 2016 Ukrainian Nationalism Politics Ideology and Literature 1929 1956 By Myroslav Shkandrij New Haven Yale University Press 2015 xii 332 pp Notes Bibliography Index 85 00 hard bound Slavic Review 75 1 s 181 182 ISSN 0037 6779 doi 10 5612 slavicreview 75 1 181 Procitovano 5 chervnya 2022 Bohler Jochen 29 listopada 2018 Civil War in Central Europe 1918 1921 Oxford University Press ISBN 978 0 19 879448 6 a b v Ukrayinskij Tizhden Operaciya pacifikaciya a b Yu Yurik Protistoyannya OUN i polskoyi derzhavi 1929 1935 rr Problemi istoriyi Ukrayini fakti sudzhennya poshuki Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Vipusk 13 2005 S 391 397 a b Roman Skakun Pacifikaciya Polski represiyi 1930 roku v Galichini Lviv Ukr katol un t 2012 ISBN 978 966 8197 91 8 Stepan Shipilyavij Nacionalno ekonomichne vidrodzhennya Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 298 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich Kolo 2009 S 148 149 ISBN 978 966 7996 46 8 Motika Gzhegozh 2006 Ukrainska partyzantka 1942 1960 dzialalnosc Organizacji Ukrainskich Nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii pol PAN s 57 ISBN 83 7399 163 8 Brandon Ray Lover Vendi red 2008 The Shoah in Ukraine History Testimony Memorialization Vidavnictvo universitetu Indiani s 148 ISBN 978 025335084 8 Dzherela RedaguvatiRoman Skakun Pacifikaciya Polski represiyi 1930 roku v Galichini Lviv Ukr katol un t 2012 ISBN 978 966 8197 91 8 Sergij Grabovskij Maksim Striha Pacifikaciya sumna storinka polsko ukrayinskih stosunkiv Pacifikaciya Na vichnu ganbu Polshi tverdini varvarstva v Evropi Nyu Jork 1978 Posilannya RedaguvatiPacifikaciya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1313 1315 1000 ekz Operaciya pacifikaciya Za visliv polski konctabori nezabarom karatimut nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pacifikaciya u Galichini 1930 amp oldid 40557269