Арешт — це кримінальне покарання, що полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців (від пів місяця до півтора місяця для неповнолітніх). Не застосовується до осіб віком до 16 років, вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 7 років. Арешт є лише основним покаранням.
Порядок виконання Редагувати
Особи, засуджені до арешту, відбувають це покарання в арештних домах за місцем засудження. Військовослужбовці відбувають його на гауптвахті. Весь строк покарання засуджений перебуває в одному арештному домі, крім виняткових випадків (хвороба, забезпечення безпеки тощо).
Засуджені тримаються в умовах ізоляції від суспільства у камерах з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх, засуджених, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності, засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі і засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах. На засуджених до арешту поширюються права, обов'язки, заборони і обмеження, встановлені законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Їм забороняються тривалі побачення з будь-якими особами, однак вони мають право на короткострокове побачення один раз на місяць (обмеження не поширюється на побачення з адвокатами та іншими фахівцями у галузі права), неповнолітні — без обмежень, на отримання грошових переказів та на одержання і відправлення листів і телеграм без обмежень. Засуджені мають право витрачати гроші з особових рахунків без обмеження їх обсягу. Їм надається щоденна прогулянка до однієї години, а неповнолітнім — до двох годин.
Станом на 1 січня 2023 року 271 особа відбуває покарання у виді арешту.
Залучення до праці та забезпечення засуджених Редагувати
До праці засуджені до арешту не залучаються. Передбачається лише можливість залучення їх до робіт з благоустрою арештних домів та поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення арештних домів продовольчими товарами без оплати праці в порядку черговості та не більше двох годин на день.
Матеріально-побутове забезпечення та медичне обслуговування засуджених до арешту здійсюється органами виконання покарань відповідно до норм, встановлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.
Заходи заохочення та стягнення Редагувати
- За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися такі заходи заохочення, як подяка та дострокове зняття раніше накладеного стягнення.
- За порушення порядку відбування покарання в арештному домі до осіб, засуджених до арешту, можуть бути застосовані такі заходи стягнення, як догана або поміщення в карцер на строк до десяти діб.
- Порядок застосування цих заходів регулюється КВК України і здійснюється начальником арештного дому чи його заступником. Стягнення у виді поміщення в карцер застосовується в порядку, встановленому для осіб, позбавлених волі.
Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями Редагувати
Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті, куди вони направляються в десятиденний строк після одержання розпорядження суду про виконання вироку. На гауптвахті тримаються роздільно засуджені військовослужбовці (надалі — з.в.) з числа офіцерського складу окремо від інших категорій; з.в., які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин окремо від військовослужбовців рядового складу; з.в., які проходять службу за призовом окремо від з.в., які проходять службу за контрактом.
Порядок та умови відбування арешту з.в. визначаються КВК України та нормативно-правовими актами Міністерства Оборони України. Під час відбування арешту з.в. не може отримати чергове військове звання, бути призначеним на вищу посаду, переведеним на нове місце служби, звільнений з військової служби (крім непригодності за станом здоров'я). Але з.в. під час відбування арешту виплачується оклад за поточне військове звання.
За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до з.в. можуть застосовуватися заохочення у виді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або частково. За порушення порядку відбування покарання до з.в. можуть застосовуватися такі заходи стягнення, як догана чи переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб. Правом застосування заходу заохочення у виді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується лише начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користуються начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України і начальник гарнізону.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Загальна характеристика Державної кримінально-виконавчої служби України. Процитовано 12 квітня 2023.
Джерела Редагувати
Література та посилання Редагувати
- Скибицький В. В. Арешт особи [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- Арешт // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 16. — ISBN 978-966-937-261-1.
- Хавронюк М. І. Арешт [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ — Велика українська енциклопедія (дата звернення: 19.05.2021).