www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ревіндикація Ревіндика ція з польської повернення майна акція руйнування православних церков на Холмщині і Південному Пі

Ревіндикація

«Ревіндика́ція» (з польської — «повернення майна») — акція руйнування православних церков на Холмщині і Південному Підляшші під приводом примусового навернення православних Польщі до римо-католицької віри, здійснена у 1937-1938 силами польського Корпусу Охорони Прикордоння, польської армії та поліції.

Ревіндикація (1930-ті роки)
Руйнація церкви у селі Крилів в рамках акції Ревіндикації.
Місце атаки Холмщина, Підляшшя та ряд інших регіонів.
Мета атаки Подальше проведення політики колонізації, асиміляції (полонізації) і утиску українського населення краю
Дата основна фаза 1938
Спосіб атаки наруга над релігійними об'єктами, приниження за ознаками конфесійної приналежності; знищення майна.
Організатори Польський санаційний режим

Знищення, закриття та переведення на римо-католицтво православних церков почалося після проголошення незалежності Польщею в 1918 році й досягло свого апогею в 1938 році. Кампанія ревіндикації була частиною загальної політики Другої Польської Республіки до Православної Церкви, прагнучи максимально обмежити її політичний та соціальний вплив і розірвати зв'язки з національними меншинами України, Росії та Білорусі. Важливим мотивом також була сильна ворожість до Православної Церкви, як правило, пов'язана з Росією, як сила релігії, що закріплювалася на польських землях силою. Діяльність з ревіндикації здійснювалася як з ініціативи «знизу вгору», через спонтанне захоплення церкви католиками, а, особливо на останньому етапі, згідно заздалегідь розроблених планів затверджених урядом. Православні храми, які стали об'єктом ревіндикації, були знесені, закриті, пристосовані до римо-католицьких церков або до громадських будівель. По-перше, православна церква була перебудована в римо-католицьких церкви і уніатських церкви, однак, з пожвавленням і пов'язаною полонізацією населення, активні церкви православних були також зруйновані або закриті.

Згідно з збереженими документами, метою акції 1937—1938 рр. була повна полонізація районів на захід від Бугу і максимальне зміцнення польських культурних впливів на схід від нього. Ці плани не були реалізовані у зв'язку з початком Другої світової війни та ставленням православного населення.

Передумови Редагувати

Селяни села Павловичі (Холмщина) моляться на руїнах церкви. 29 липня 1929 р.

За 1918—1924 рр. при неформальній підтримці польського уряду під костели захоплено 315 культових об'єктів, з них 175 колишніх греко-католицьких церков, відданих у 1875 р. царською владою Російській православній церкві.

Другу хвилю релігійної експансії польська влада розпочала в 1929 р., але змушена була згорнути того ж року через масовий спротив українського населення і міжнародний розголос, зокрема на Холмщині з 97 запланованих церков знищено тільки 23. За даними Малгожати Винярчик-Косаковської православна церква за 1918—1933 рр. втратила коло 500 церков, з них 346 на Холмщині й Підляшші (137 захоплені під костели, 104 закриті й 91 зруйнована).

Наступним кроком стало рішення варшавського суду в 1933 р., який постановив передати римо-католицькій церкві 70 церков, а долю 708 віддав на розсуд місцевих адміністрацій.

Одним із офіційних аргументів тогочасної польської влади щодо необхідності руйнування православних святинь було те, що в багатьох місцевостях, де не мешкають православні, існують непотрібні церкви, збудовані в часи російської окупації Польщі. Для підтримки акції використовували проурядову пресу, в якій уміщували статті про «українську небезпеку» на Холмщині. Православну церкву в Польщі звинувачували у русифікаційній та українізаційній діяльності.

Підготовку полонізаційно-ревіндикаційної акції було розпочато в Люблінському воєводстві наприкінці 1936 року. 11 грудня було створено Координаційний комітет при командуванні Округу корпусу № ІІ (Люблін), який охоплював своєю діяльністю п'ять повітів Люблінського та Волинське воєводство. До складу комітету входили представники війська та близько двадцяти польських громадських організацій цих воєводств. Очолив його командир Округу Мєчислав Сморановський. На засіданні комітету, яке відбулося в червні 1937 року, сформували основні принципи його діяльності. Одним із головних  потреба консолідації всіх верств суспільства для «зміцнення польськості» на територіях діяльності комітету. Серед пріоритетних завдань — підготовка до проведення ревіндикаційної акції.

Перебіг акції Редагувати

Руйнація церкви у c. Витків
Руйнація церкви у c. Кулемчиці
Віруючі на руїнах церкви у с. Пригоріле

План акції мав назву «Основні директиви щодо полонізації Холмщини». Основна думка програми акції: «Усі православні Холмщини — зрущені або обрусинені поляки».

Безпосереднє керівництво акції доручили командиру 3-ї піхотної дивізії Легіонів[pl] генералу Бруно Ольбрихту[pl]. У квітні 1938 року генерал накреслив ретельний план проведення ревіндикаційної акції. До неї також готували польську громадську думку. Весною, під час Великого посту та Великодніх свят, влада розпочала закриття позаштатних та храмів які офіційно не діяли. Окрім закриття траплялися випадки й підпалів церков. Також поляки ліквідували частину офіційних православних парафій. Влада чинила тиск на священиків, щоб проповіді й уроки Закону Божого викладалися польською мовою. Проводили офіційні урочистості переходу православних до католицизму за участі війська та керівників адміністрації.

21 травня 1938-го на зміну Ольбрихту призначили полковника Мар'яна Турковського. В процесі руйнування не дотримувалися жодних нормативних приписів. Руйнувалося все, що здавалося владі зайвим. Розпорядження про знесення храму ухвалювали місцеві координаційні комітети. Процес розбирання храму організовувала управа гміни за дорученням повітового старости. Безпосередніми виконавцями руйнування ставали команди пожежників, в'язні, військові формування саперів або спеціально найняті робітники. Керували руйнуванням військові або поліція.

Питання знищення церков було піднято на засіданнях польського Сейму та Сенату. Зокрема, Степан Баран, політик Українського національно-демократичного об'єднання родом із Галичини, греко-католик за віросповіданням, підготував два звернення до голови польського уряду. У своєму пастирському посланні греко-католицький львівський митрополит Андрей Шептицький висловив обурення з приводу руйнування православних церков.

Тривала з початку травня до 16 липня 1938 р., коли було виконано поставлені планом завдання.

Особливо постраждало українське населення Люблінського воєводства (Холмщини та Підляшшя), де було зруйновано 127 православних храмів (91 церква, 10 каплиць і 26 домів молитов), ще 3 забрано під костели і 4 — під морги, а залишилося заледве 49 парафіяльних і 5 філіяльних церков та 1 монастир. Серед зруйнованих були як найдавніші пам'ятки архітектури (церква в Щебрешині з 1184 року, в Білій Підляській — з 1582, в Замості — з 1589, в Колниці — з 1578), так і 20 найновіших — збудованих після Першої світової війни. Внаслідок закриття церков та інших репресивних заходів у 1938 р. коло 10 % українців Холмщини перейшли на латинський обряд. Залишених священиків зобов'язано перейти на польську мову і за звітом поліції 31 липня польською мовою проповіді виголосили 22 священики, українською — 20, а 10 не виголошували. Подальший план ревіндизації укладено на конференції 23 лютого 1939 р. (за участі представників уряду, армії та місцевої адміністрації) для повної ліквідації православних церков у Люблінському воєводстві (Холмщини та Підляшшя) в 1941 р., однак Друга світова війна його зірвала.

Роль Церкви мусить відповідати польським державним інтересам, а отже бути чинником, який діє в дусі цих інтересів, пов’язувати громадян передовсім із польською державою, а стосовно Люблінщини мусить бути чинником полонізації. Ми прагнемо полонізації православ’я

— Люблінський воєвода Юзеф Ружнєцький

Останню Божественну Літургію совершив о. Семен Демчук 15 травня 1938 р. у присутності постового державної поліції. Зібралися на цю останню літургію всі місцеві й довколишні православні українці, від дітей до старих, і увесь час голосно і гірко плакали. Не витримав і поліціянт і вийшов перед закінченням богослужіння. Отця Семена Демчука повітовий староста у Томашеві за недозволене здійснення православних богослужінь покарав двомісячним арештом і у червні 1938 р. виселив із Тарноватки

— З інтерпеляції посла до Сейму Степана Барана

Факти

Демонтаж хрестів кафедрального собору у Холмі після передачі його римо-католикам. Фото 1920-1939 рр.
  • Формування, які брали участь у руйнуванні храму, прибували в населений пункт на світанку, траплялося й вночі. Їх супроводжували представники місцевої адміністрації. Іноді, якщо храм був діючим, виконавці акції примушували православного священика винести дарохранительницю з Драми. У випадку відмови погрожували ув'язненням. Проте частіше знищували сам храм разом із усім оснащенням, часто й парафіяльні бібліотеки чи архіви. Представники влади демонстрували зневажання православної віри — заходили до храму в шапках та з собаками.
  • Руйнування храмів часом межували з абсурдом. В зверненні посла до сейму Степана Барана від 21 липня 1938 року повідомлялося, що в містечку Савині Холмського повіту за наказом повітового старости зруйнували муровану православну церкву, яка навесні цього ж таки року була відремонтована, зокрема й за державні кошти.
  • У 1938 році знищено найстаріші пам'ятки церковної архітектури на території тодішньої Польщі: храм у Білій-Підляській 1582 року, Замості 1589-го, в Корниці 1578-го та інші. Розібранню підлягала й одна з найстаріших мурованих православних церков у Польщі  церква Успіння Пресвятої Богородиці в Щебрешині (XVI ст.). Лише після протестів місцевої інтелігенції отримано згоду на її часткове збереження «у якості історичних руїн».
  • 16 липня 1938-го у Варшаві зібрався Собор єпископів Автокефальної православної церкви у Польщі. На ньому прийняли меморандум до представників державної влади, в якому наголошувалося про несправедливі утиски, яким піддавалася Православна церква. Собор звернувся із посланням до вірних та закликав їх до особливого триденного посту через трагічні події на Холмщині та Південному Підляшші. Подання конфіскували, а священиків, які його зачитали в церквах, покарали.

Перелік населених пунктів Холмщини і Підляшшя де у міжвоєнний період було зруйновано православні храми Редагувати

Відовідно до узагальнених даних про кількість церков на Холмщині та Підляшші із працю І. Крип'якевича, М. Сівіцького, Б. Жуківа, в період міжвоєнної Польщі, передовсім під час Ревіндикації було знищено православні церкви у наступних населених пунктах:

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Григорій Купріянович. 1938: Акція руйнування православних церков на Холмщині і Південному Підляшші. — Холм : Люблинсько-Холмська православна єпархія, Українське Товариство в Люблині, 2008.

Примітки Редагувати

  1. ↑ . www.memory.gov.ua. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019. 
  2. Купріянович Г. Акція руйнування православних церков на Холмщині і Південному Підляшші 1939, Холм, 2008 — С. 60
  3. . Архів оригіналу за 30 квітня 2010. Процитовано 20 лютого 2018. 
  4. Cerkiew prawosławna na Chełmszczyźnie : przemówienie i interpelacje posłów i senatorów ukraińskich w Sejmie i w Senacie / Lwów: Ukraińskie Narodowo Demokratyczne Zjednoczenie (UNDO), 1938
  5. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 134-152.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Revindika ciya z polskoyi povernennya majna akciya rujnuvannya pravoslavnih cerkov na Holmshini i Pivdennomu Pidlyashshi pid privodom primusovogo navernennya pravoslavnih Polshi do rimo katolickoyi viri zdijsnena u 1937 1938 silami polskogo Korpusu Ohoroni Prikordonnya polskoyi armiyi ta policiyi Revindikaciya 1930 ti roki Rujnaciya cerkvi u seli Kriliv v ramkah akciyi Revindikaciyi Misce ataki Holmshina Pidlyashshya ta ryad inshih regioniv Meta ataki Podalshe provedennya politiki kolonizaciyi asimilyaciyi polonizaciyi i utisku ukrayinskogo naselennya krayuData osnovna faza 1938Sposib ataki naruga nad religijnimi ob yektami prinizhennya za oznakami konfesijnoyi prinalezhnosti znishennya majna Organizatori Polskij sanacijnij rezhimZnishennya zakrittya ta perevedennya na rimo katolictvo pravoslavnih cerkov pochalosya pislya progoloshennya nezalezhnosti Polsheyu v 1918 roci j dosyaglo svogo apogeyu v 1938 roci Kampaniya revindikaciyi bula chastinoyu zagalnoyi politiki Drugoyi Polskoyi Respubliki do Pravoslavnoyi Cerkvi pragnuchi maksimalno obmezhiti yiyi politichnij ta socialnij vpliv i rozirvati zv yazki z nacionalnimi menshinami Ukrayini Rosiyi ta Bilorusi Vazhlivim motivom takozh bula silna vorozhist do Pravoslavnoyi Cerkvi yak pravilo pov yazana z Rosiyeyu yak sila religiyi sho zakriplyuvalasya na polskih zemlyah siloyu Diyalnist z revindikaciyi zdijsnyuvalasya yak z iniciativi znizu vgoru cherez spontanne zahoplennya cerkvi katolikami a osoblivo na ostannomu etapi zgidno zazdalegid rozroblenih planiv zatverdzhenih uryadom Pravoslavni hrami yaki stali ob yektom revindikaciyi buli zneseni zakriti pristosovani do rimo katolickih cerkov abo do gromadskih budivel Po pershe pravoslavna cerkva bula perebudovana v rimo katolickih cerkvi i uniatskih cerkvi odnak z pozhvavlennyam i pov yazanoyu polonizaciyeyu naselennya aktivni cerkvi pravoslavnih buli takozh zrujnovani abo zakriti Zgidno z zberezhenimi dokumentami metoyu akciyi 1937 1938 rr bula povna polonizaciya rajoniv na zahid vid Bugu i maksimalne zmicnennya polskih kulturnih vpliviv na shid vid nogo Ci plani ne buli realizovani u zv yazku z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni ta stavlennyam pravoslavnogo naselennya Zmist 1 Peredumovi 2 Perebig akciyi 3 Perelik naselenih punktiv Holmshini i Pidlyashshya de u mizhvoyennij period bulo zrujnovano pravoslavni hrami 4 Div takozh 5 Dzherela 6 Primitki 7 PosilannyaPeredumovi Redaguvati nbsp Selyani sela Pavlovichi Holmshina molyatsya na ruyinah cerkvi 29 lipnya 1929 r Za 1918 1924 rr pri neformalnij pidtrimci polskogo uryadu pid kosteli zahopleno 315 kultovih ob yektiv z nih 175 kolishnih greko katolickih cerkov viddanih u 1875 r carskoyu vladoyu Rosijskij pravoslavnij cerkvi Drugu hvilyu religijnoyi ekspansiyi polska vlada rozpochala v 1929 r ale zmushena bula zgornuti togo zh roku cherez masovij sprotiv ukrayinskogo naselennya i mizhnarodnij rozgolos zokrema na Holmshini z 97 zaplanovanih cerkov znisheno tilki 23 Za danimi Malgozhati Vinyarchik Kosakovskoyi pravoslavna cerkva za 1918 1933 rr vtratila kolo 500 cerkov z nih 346 na Holmshini j Pidlyashshi 137 zahopleni pid kosteli 104 zakriti j 91 zrujnovana Nastupnim krokom stalo rishennya varshavskogo sudu v 1933 r yakij postanoviv peredati rimo katolickij cerkvi 70 cerkov a dolyu 708 viddav na rozsud miscevih administracij Odnim iz oficijnih argumentiv togochasnoyi polskoyi vladi shodo neobhidnosti rujnuvannya pravoslavnih svyatin bulo te sho v bagatoh miscevostyah de ne meshkayut pravoslavni isnuyut nepotribni cerkvi zbudovani v chasi rosijskoyi okupaciyi Polshi Dlya pidtrimki akciyi vikoristovuvali prouryadovu presu v yakij umishuvali statti pro ukrayinsku nebezpeku na Holmshini Pravoslavnu cerkvu v Polshi zvinuvachuvali u rusifikacijnij ta ukrayinizacijnij diyalnosti 1 Pidgotovku polonizacijno revindikacijnoyi akciyi bulo rozpochato v Lyublinskomu voyevodstvi naprikinci 1936 roku 11 grudnya bulo stvoreno Koordinacijnij komitet pri komanduvanni Okrugu korpusu II Lyublin yakij ohoplyuvav svoyeyu diyalnistyu p yat povitiv Lyublinskogo ta Volinske voyevodstvo Do skladu komitetu vhodili predstavniki vijska ta blizko dvadcyati polskih gromadskih organizacij cih voyevodstv Ocholiv jogo komandir Okrugu Myechislav Smoranovskij Na zasidanni komitetu yake vidbulosya v chervni 1937 roku sformuvali osnovni principi jogo diyalnosti Odnim iz golovnih potreba konsolidaciyi vsih verstv suspilstva dlya zmicnennya polskosti na teritoriyah diyalnosti komitetu Sered prioritetnih zavdan pidgotovka do provedennya revindikacijnoyi akciyi 1 Perebig akciyi Redaguvati nbsp Rujnaciya cerkvi u c Vitkiv nbsp Rujnaciya cerkvi u c Kulemchici nbsp Viruyuchi na ruyinah cerkvi u s PrigorilePlan akciyi mav nazvu Osnovni direktivi shodo polonizaciyi Holmshini Osnovna dumka programi akciyi Usi pravoslavni Holmshini zrusheni abo obrusineni polyaki Bezposerednye kerivnictvo akciyi doruchili komandiru 3 yi pihotnoyi diviziyi Legioniv pl generalu Bruno Olbrihtu pl U kvitni 1938 roku general nakresliv retelnij plan provedennya revindikacijnoyi akciyi Do neyi takozh gotuvali polsku gromadsku dumku Vesnoyu pid chas Velikogo postu ta Velikodnih svyat vlada rozpochala zakrittya pozashtatnih ta hramiv yaki oficijno ne diyali Okrim zakrittya traplyalisya vipadki j pidpaliv cerkov Takozh polyaki likviduvali chastinu oficijnih pravoslavnih parafij Vlada chinila tisk na svyashenikiv shob propovidi j uroki Zakonu Bozhogo vikladalisya polskoyu movoyu Provodili oficijni urochistosti perehodu pravoslavnih do katolicizmu za uchasti vijska ta kerivnikiv administraciyi 21 travnya 1938 go na zminu Olbrihtu priznachili polkovnika Mar yana Turkovskogo V procesi rujnuvannya ne dotrimuvalisya zhodnih normativnih pripisiv Rujnuvalosya vse sho zdavalosya vladi zajvim Rozporyadzhennya pro znesennya hramu uhvalyuvali miscevi koordinacijni komiteti Proces rozbirannya hramu organizovuvala uprava gmini za doruchennyam povitovogo starosti Bezposerednimi vikonavcyami rujnuvannya stavali komandi pozhezhnikiv v yazni vijskovi formuvannya saperiv abo specialno najnyati robitniki Keruvali rujnuvannyam vijskovi abo policiya Pitannya znishennya cerkov bulo pidnyato na zasidannyah polskogo Sejmu ta Senatu Zokrema Stepan Baran politik Ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo ob yednannya rodom iz Galichini greko katolik za virospovidannyam pidgotuvav dva zvernennya do golovi polskogo uryadu U svoyemu pastirskomu poslanni greko katolickij lvivskij mitropolit Andrej Sheptickij visloviv oburennya z privodu rujnuvannya pravoslavnih cerkov 1 Trivala z pochatku travnya do 16 lipnya 1938 r koli bulo vikonano postavleni planom zavdannya Osoblivo postrazhdalo ukrayinske naselennya Lyublinskogo voyevodstva Holmshini ta Pidlyashshya de bulo zrujnovano 127 pravoslavnih hramiv 91 cerkva 10 kaplic i 26 domiv molitov she 3 zabrano pid kosteli i 4 pid morgi 2 a zalishilosya zaledve 49 parafiyalnih i 5 filiyalnih cerkov ta 1 monastir Sered zrujnovanih buli yak najdavnishi pam yatki arhitekturi cerkva v Shebreshini z 1184 roku v Bilij Pidlyaskij z 1582 v Zamosti z 1589 v Kolnici z 1578 tak i 20 najnovishih zbudovanih pislya Pershoyi svitovoyi vijni 3 Vnaslidok zakrittya cerkov ta inshih represivnih zahodiv u 1938 r kolo 10 ukrayinciv Holmshini perejshli na latinskij obryad Zalishenih svyashenikiv zobov yazano perejti na polsku movu i za zvitom policiyi 31 lipnya polskoyu movoyu propovidi vigolosili 22 svyasheniki ukrayinskoyu 20 a 10 ne vigoloshuvali Podalshij plan revindizaciyi ukladeno na konferenciyi 23 lyutogo 1939 r za uchasti predstavnikiv uryadu armiyi ta miscevoyi administraciyi dlya povnoyi likvidaciyi pravoslavnih cerkov u Lyublinskomu voyevodstvi Holmshini ta Pidlyashshya v 1941 r odnak Druga svitova vijna jogo zirvala nbsp Rol Cerkvi musit vidpovidati polskim derzhavnim interesam a otzhe buti chinnikom yakij diye v dusi cih interesiv pov yazuvati gromadyan peredovsim iz polskoyu derzhavoyu a stosovno Lyublinshini musit buti chinnikom polonizaciyi Mi pragnemo polonizaciyi pravoslav ya nbsp Lyublinskij voyevoda Yuzef Ruzhnyeckij nbsp Ostannyu Bozhestvennu Liturgiyu sovershiv o Semen Demchuk 15 travnya 1938 r u prisutnosti postovogo derzhavnoyi policiyi Zibralisya na cyu ostannyu liturgiyu vsi miscevi j dovkolishni pravoslavni ukrayinci vid ditej do starih i uves chas golosno i girko plakali Ne vitrimav i policiyant i vijshov pered zakinchennyam bogosluzhinnya Otcya Semena Demchuka povitovij starosta u Tomashevi za nedozvolene zdijsnennya pravoslavnih bogosluzhin pokarav dvomisyachnim areshtom i u chervni 1938 r viseliv iz Tarnovatki 4 nbsp Z interpelyaciyi posla do Sejmu Stepana BaranaFakti nbsp Demontazh hrestiv kafedralnogo soboru u Holmi pislya peredachi jogo rimo katolikam Foto 1920 1939 rr Formuvannya yaki brali uchast u rujnuvanni hramu pribuvali v naselenij punkt na svitanku traplyalosya j vnochi Yih suprovodzhuvali predstavniki miscevoyi administraciyi Inodi yaksho hram buv diyuchim vikonavci akciyi primushuvali pravoslavnogo svyashenika vinesti darohranitelnicyu z Drami U vipadku vidmovi pogrozhuvali uv yaznennyam Prote chastishe znishuvali sam hram razom iz usim osnashennyam chasto j parafiyalni biblioteki chi arhivi Predstavniki vladi demonstruvali znevazhannya pravoslavnoyi viri zahodili do hramu v shapkah ta z sobakami Rujnuvannya hramiv chasom mezhuvali z absurdom V zvernenni posla do sejmu Stepana Barana vid 21 lipnya 1938 roku povidomlyalosya sho v mistechku Savini Holmskogo povitu za nakazom povitovogo starosti zrujnuvali murovanu pravoslavnu cerkvu yaka navesni cogo zh taki roku bula vidremontovana zokrema j za derzhavni koshti U 1938 roci znisheno najstarishi pam yatki cerkovnoyi arhitekturi na teritoriyi todishnoyi Polshi hram u Bilij Pidlyaskij 1582 roku Zamosti 1589 go v Kornici 1578 go ta inshi Rozibrannyu pidlyagala j odna z najstarishih murovanih pravoslavnih cerkov u Polshi cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v Shebreshini XVI st Lishe pislya protestiv miscevoyi inteligenciyi otrimano zgodu na yiyi chastkove zberezhennya u yakosti istorichnih ruyin 16 lipnya 1938 go u Varshavi zibravsya Sobor yepiskopiv Avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi u Polshi Na nomu prijnyali memorandum do predstavnikiv derzhavnoyi vladi v yakomu nagoloshuvalosya pro nespravedlivi utiski yakim piddavalasya Pravoslavna cerkva Sobor zvernuvsya iz poslannyam do virnih ta zaklikav yih do osoblivogo tridennogo postu cherez tragichni podiyi na Holmshini ta Pivdennomu Pidlyashshi Podannya konfiskuvali a svyashenikiv yaki jogo zachitali v cerkvah pokarali 1 Perelik naselenih punktiv Holmshini i Pidlyashshya de u mizhvoyennij period bulo zrujnovano pravoslavni hrami RedaguvatiVidovidno do uzagalnenih danih pro kilkist cerkov na Holmshini ta Pidlyashshi iz pracyu I Krip yakevicha M Sivickogo B Zhukiva v period mizhvoyennoyi Polshi peredovsim pid chas Revindikaciyi bulo znisheno pravoslavni cerkvi u nastupnih naselenih punktah 5 s Berdishe s Berezno s Bila Pidlyaska cerkva i kaplicya s Bisha s Bogorodicya s Bogutichi c Bokinka s Bortyatichi spalena u 1932 s Busivno 1932 s Busno s Vakiyiv s Vasiliv s Vengriv s Veprove Ozero s Vereshin s Vershicya s Vitichno s Vitkiv s Vojslavichi cerkva i 2 kaplici s Goleshiv s Golovno s Golub ye s Golya s Gonyatichi Gonyatin s Gopke s Gorodlo 3 hrami s Gorodok Nadbuzhnij s Goroshici s Gostinne s Grebenne s Gusinne s Depultichi Korolivski s Derezhnya s Dyakoniv s Dobryatichi s Dobromishl s Dolgobrodi s Dub s Dutriv s Zhabche s Zharinki spalena s Zabirci 2 hrami s Zabolottya cerkva na cvintari s Zagoriv cerkva i 5 kaplic s Zakrivok m Zamistya s Zamh s Zberezhe s Zimno s Zloyec s Zoliv s Kanye s Kiyevec s Klyatvi s Kmichin s Knyazhpil s Koblo s Koden s Kolembrid s Korgini s Kolemchici s Kolehovichi s Komariv s Kosmiv s Kostomoloti s Krasne s Krasnik s Kreshiv 2 cerkvi s Kriliv s Kolokovichi s Kulik s Labunki s Lagivci s Laskiv s Lashiv s Likoshin s Lipini s Lijno s Lishani s Lomazi s Lopinnik Ruskij s Luzhkiv s Lukivok s Lyubartiv u 1929 s Lyubin mol dim s Lyack s Malkiv s Mezhilissya s Mikulin s Minyani s Mogilnicya s Modrin s Moryatin s Nabrizh s Nedezhiv s Nelediv s Novosilki spalena s Obsha s Olhovec s Opole u 1929 s Ostriv s Oshiv s Pavliv s Pavlovichi s Pankiv s Parchiv Parciv s Pereorsk s Pinyani s Pidlediv s Plavanichi s Pobolovichi s Pokrivka s Posadiv s Poturzhin s Prigorile c Radkiv s Radostiv s Rakolupi s Ratichiv s Rejovec s Rozhanec s Rozhanka s Roztoka s Ruska Volya s Savin s Sagrin s Svirzhe s Svyaticya s Serebrishe s Sichin spalena u 1930 s Silec s Slov yatin s Slipche s Sobibor s Stara Ves s Starovolya s Stenyatin s Strilci m Tarnogorod c Terebin s Tarnova s Ternovatka s Tipin m Tishivci 2 hrami s Turkovichi 2 hrami s Turobin s Ubrodovichi s Ugnin s Ustimiv s Uhani s Hmilok 2 hrami s Hodivanci kaplicya m Holm 2 hrami c Horoshinka 2 ob yekti s Hutche s Cherniyiv s Chomiv s Chortovichi s Chulchici s Sharovolya s Shevnya s Shumiv s Shebreshin chastkovo zrujnova s Yuriv kaplicya spalena s Yaniv s YaroslavecDiv takozh RedaguvatiPacifikaciya u Galichini 1930 Polonizacijno vidnovna akciya 1938 Dzherela RedaguvatiGrigorij Kupriyanovich 1938 Akciya rujnuvannya pravoslavnih cerkov na Holmshini i Pivdennomu Pidlyashshi Holm Lyublinsko Holmska pravoslavna yeparhiya Ukrayinske Tovaristvo v Lyublini 2008 Primitki Redaguvati a b v g AKCIYa RUJNUVANNYa PRAVOSLAVNIH CERKOV NA HOLMShINI TA PIDLYaShShI 1938 RIK Oficijnij vebsajt UINP www memory gov ua Arhiv originalu za 2 bereznya 2019 Procitovano 2 bereznya 2019 Kupriyanovich G Akciya rujnuvannya pravoslavnih cerkov na Holmshini i Pivdennomu Pidlyashshi 1939 Holm 2008 S 60 Pawel Borecki PRZESLADOWANIE RELIGIJNE PRAWOSLAWNYCH W II RZECZPOSPOLITEJ Arhiv originalu za 30 kvitnya 2010 Procitovano 20 lyutogo 2018 Cerkiew prawoslawna na Chelmszczyznie przemowienie i interpelacje poslow i senatorow ukrainskich w Sejmie i w Senacie Lwow Ukrainskie Narodowo Demokratyczne Zjednoczenie UNDO 1938 Krip yakevich I Krip yakevich R Materiali do istoriyi cerkov Holmshini i Pidlyashshya Holmshina i Pidlyashshya ist etnogr doslidzh Kiyiv Rodovid 1997 S 134 152 Posilannya RedaguvatiRevindikaciya Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Pochatok polonizacijno revindikacijnoyi akciyi vesna 1938 r Akciya rujnuvannya pravoslavnih cerkov na Holmshini i pivdennomu Pidlyashshi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Revindikaciya amp oldid 40057404