www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сагринь пол Sahryń село в Польщі у гміні Вербковичі Грубешівського повіту Люблінського воєводства Населення 400 осіб 201

Сагринь

Сагринь (пол. Sahryń) — село в Польщі, у гміні Вербковичі Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 400 осіб (2011).

Село
Сагринь
пол. Sahryń

Координати 50°41′ пн. ш. 23°48′ сх. д. / 50.683° пн. ш. 23.800° сх. д. / 50.683; 23.800Координати: 50°41′ пн. ш. 23°48′ сх. д. / 50.683° пн. ш. 23.800° сх. д. / 50.683; 23.800

Сагринь
Сагринь (Польща)
Сагринь
Сагринь (Люблінське воєводство)
 Сагринь у Вікісховищі

Розташування Редагувати

Сагринь розташована приблизно за 16 кілометрів від українського кордону, у межах етнічної української території Холмщина. 8 км південніше від адміністративного центру ґміни — села Вербковичі, 16 км південніше від Грубешіва та за 107 км від центру воєводства — Любліна.

Історія Редагувати

Перша письмова згадка про село Сагринь датується 1431 роком.[джерело?]

Марек Лещковський гербу Правдич (опікун дітей Станіслава Хмеля у 1637 році), купив село Сагринь у Стефана Лаща 1644 року. Його дружиною була Анна з Романовських, дочкою — Дорота (пол. Dorota Leszczkowska, бл. 1638 —1695 або 1696), яка стала дружиною Стефана Замойського. 1780 року в селі була церква, невідомо коли й ким збудована.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.

Село постраждало під час боїв Першої світової війни між російською та австро-угорською арміями. Внаслідок бойових дій та російської евакуації влітку 1915 року місцевого українського православного населення вглиб Російської імперії, згоріло кільканадцять селянських хат i двір, з мешканцїв лишилося лише 7 господарів-поляків.

Костел у Сагрині. Будівля була збудована як православна церква. 10 березня 1944 року була спалена поляками. Після знищення українців — передана полякам та переобладнана під костел

У міжвоєнний період (1920–1930-і рр.) в Сагрині відбувалася пацифікація українців (репресивна акція, проведена польською владою у вересні-листопаді 1930 року за наказом Юзефа Пілсудського, із застосуванням поліції та армії проти українського цивільного населення Східної Галичини). На Холмщині, і Сагринь був не виключенням, проводилася активна державна політика асиміляції, колонізації та поборювання всіх форм національно-політичного і культурного чи економічного розвитку українців. Заборонено було видавалися українським газетам на Холмщині. З 1930 року була обмежена доставка українських газет та книжок з Галичини та Волині. Щоб ізолювати Холмщину від Галичини, був створений так званий «Сокальський кордон», призначений чинити перешкоди культурним та політичним зв'язкам з Галичиною.

З 1933 року почав діяти закон, за яким українською мовою можна було користуватися лише в усному спілкуванні, а школярам учителі забороняли на перервах розмовляти своєю мовою між собою, у деяких випадках навіть били лінійкою по пальцях за українську мову. Українців звільняли навіть з найнижчих урядових посад, заставляючи їх переходити на римо-католицький обряд.

Відбувався сильний тиск на українське шкільництво, українська кооперація та товариство «Рідна Хата» були заборонені, мурований православний храм — забрано під костел, новозбудовану українцями церкву — зруйновано. Автохтонне українське населення постійно та грубо обмежували в економічних і політичних правах. Найбільш національно свідомих українців, а також членів КПЗУ, польська влада жорстоко переслідувала, катувала у в'язницях, концтаборі Березі Картузькій.

Після 1 вересня 1939 року, нападу Третього Райху та розпаду Польської держави, у Сагрині відбулося пожвавлення українського національного та духовного життя. На цей час у селі було від 260 до 326 хат. Переважну більшість населення становили українці.

У селі було відроджено православну церкву, філію товариства «Рідна Хата», створено семирічну українську школу. Також у Сагрині знаходилася ґміна, пожежна охорона, кооператива (крамниця), постерунок поліції. Місцева українська самооборона нараховувала до 20 осіб, озброєних кількома гвинтівками та мисливськими рушницями. Відділу УПА та німців у селі не було.

Відродження українського національного та духовного життя в Сагрині не сподобалося шовіністично налаштованим полякам.

Меморіал українським жертвам — мешканцям Сагрині, замордованим 10 березня 1944 року. Православний цвинтар у Сагрині

Різанина в Сагрині Редагувати

О 4:30 10 березня 1944 року в селі Сагринь розпочалася акція зі знищення місцевого українського населення польськими бойовиками. Акція була спланована та проведена бойовиками (у кількості приблизно 800 осіб) польської Армії Крайової, під командуванням Зенона Яхімки (псевдо «Віктор»), та Батальйонів хлопських, під командуванням Станіслава Басая (псевдо «Рись»). Батальйони хлопські (БХ) були організовані з колоністів та поляків навколишніх сіл колоністом з колонії Ґурки Станіславом Басаєм. 25 березня 1945 року Станіслав Басай був узятий в полон повстанцями куреня «Вовки» під командуванням Мар'яна Лукасевича — «Ягоди» в с. Крилів, та був розстріляний повстанцями.

У різанині брали участь:

  1. 2 сотні бойової диверсії Томашівської округи АК (прибл. 200 бойовиків);
  2. особова лісова сотня (прибл. 50 бойовиків);
  3. 3 сотні з III округи АК (прибл. 300 бойовиків);
  4. 2 відділи кіннотників-розвідників (прибл. 80 бойовиків);
  5. чота IV району (прибл. 30 бойовиків);
  6. чота Грубешівської округи (прибл. 30 бойовиків);
  7. 22 озброєні польські колоністи.

Загалом близько 800 дуже добре озброєних бойовиків.

Сагринь згоріла дотла. Знищено церкву, парафіяльні будинки, понад 260 будинків, молитовний будинок громади євангельських християн, сотні господарських будівель.

За свідченнями тих, хто пережив цю трагедію, під час знищення поляками Сагриня було убито та закатовано від 800 до 1240 українців. Серед них 70 % становили жінки та діти. Більшість загиблих перед смертю зазнали знущань і тортур. Велика кількість жертв у Сагрині пояснюється тим, що у селі кожен день перед заходом сонця збиралося багато людей із сусідніх сіл, щоб заночувати під захистом української поліції та місцевої самооборони. На світанку вони поверталися до своїх домівок.

Наразі вдалося встановити понад 660 осіб убитих та закатованих поляками в Сагрині 10 березня 1944 року. Їхні імена викарбувані на стелах пам'ятника на цвинтарі села Сагринь.

Виселення українців Редагувати

9 вересня 1944 року в Любліні була укладена угода між урядом УРСР і ПКНВ (Польський комітет національного визволення) «Про евакуацію українського населення з Польщі і польських громадян з території УРСР». Українці з Сагриня, хто пережив різню у Сагрині, — були виселені у СРСР.

Повоєнний період Редагувати

Попри антиукраїнські дії поляків, УПА намагалася все ж таки налагодити співпрацю з АК, для спільної боротьби проти совітів. Так 1 квітня 1946 року в Сагрині відбулася зустріч між представниками УПА та АК. Українську сторону репрезентував Теодор Герасим'юк («Равіч», «Дунайський» — референт пропаганди III Округи ОУН), польську — капітан Станіслав Ксьонжек («Вирва», від січня 1946 — керівник Замойського Інспекторату ВіНу). Було обго­ворено питання спільної боротьби УПА і ВіНу з супротивником у Грубешівському, Томашівлюбельському та Замойському повітах.

При адміністративному поділі Польщі в період 1975—1998 років село відносилось до Замойського воєводства.

Населення Редагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 203 40 141 22
Жінки 197 43 104 50
Разом 400 83 245 72

Релігія Редагувати

Згадка про сагринську церкву датується 1564 роком. У 1872 році парафія села налічувала понад 1360 віруючих. Сагричани у 1873—1878 роках збудували нову муровану церкву, де до 1915 року була початкова школа та церковне братство.

Вшанування пам'яті Редагувати

У 2009 році, на Православному цвинтарі у Сагрині, було відкрито Меморіал українським жертвам-мешканцям Сагрині, замордованим 10 березня 1944 року.

8 липня 2018 року Президент України Петро Порошенко під час робочого візиту до Польщі взяв участь у відкритті у селі Сагринь Меморіалу пам'яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.

Примітки Редагувати

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. ↑ Dorota Leszczkowska z Leszczkowa h. Prawdzic (ID: 14.186.90). (пол.)
  3. ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1911. — Cz. 1. — T. XIV. — S. 132. (пол.)
  4. Sahryń… — S. 210.
  5. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
  6. ↑ І. К. Знищеннє українських земель // Вістник Союза визволення України. — Відень, 24.10.1915. — Число 39-40. — С. 1-2.
  7. Головна Книги Історія Народження країни. Від краю до держави. ISBN 978-617-12-0142-2
  8. Оксана Каліщук (Луцьк). До проблеми Сокальського кордону (за матеріалами міжвоєнної преси)
  9. Спогади Митюк Антоніни
  10. Трагедія, про яку забули
  11. ↑ «Наше Слово», № 26, 28.07.2009
  12. Літопис УПА. Том 39. Тактичний відтинок УПА 28-й «Данилів»: Холмщина і Підляшшя
  13. Спогади Олександри Яцкурської (Назар)
  14. Szczęśniak А. В., Szota W. Z. Droga do nikąd: Działalność OUN i jej likwidacja w Polsce. — Warszawa, 1973. — S. 339.
  15. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  16. Sahryń. Apocrypha RUSKI
  17. Освячено меморіал пам'яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 9 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сагринь
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sagrin pol Sahryn selo v Polshi u gmini Verbkovichi Grubeshivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Naselennya 400 osib 2011 1 Selo Sagrin pol Sahryn Koordinati 50 41 pn sh 23 48 sh d 50 683 pn sh 23 800 sh d 50 683 23 800 Koordinati 50 41 pn sh 23 48 sh d 50 683 pn sh 23 800 sh d 50 683 23 800 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Lyublinske voyevodstvoPovit Grubeshivskij povitGmina VerbkovichiNaselennya 400 osib 2011 1 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 84Avtomobilnij kod LHRSIMC 0905132GeoNames 759655SagrinSagrin Polsha SagrinSagrin Lyublinske voyevodstvo Sagrin u Vikishovishi Zmist 1 Roztashuvannya 2 Istoriya 2 1 Rizanina v Sagrini 2 2 Viselennya ukrayinciv 2 3 Povoyennij period 3 Naselennya 4 Religiya 5 Vshanuvannya pam yati 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaRoztashuvannya RedaguvatiSagrin roztashovana priblizno za 16 kilometriv vid ukrayinskogo kordonu u mezhah etnichnoyi ukrayinskoyi teritoriyi Holmshina 8 km pivdennishe vid administrativnogo centru gmini sela Verbkovichi 16 km pivdennishe vid Grubeshiva ta za 107 km vid centru voyevodstva Lyublina Istoriya RedaguvatiPersha pismova zgadka pro selo Sagrin datuyetsya 1431 rokom dzherelo Marek Leshkovskij gerbu Pravdich 2 opikun ditej Stanislava Hmelya u 1637 roci kupiv selo Sagrin u Stefana Lasha 1644 roku 3 Jogo druzhinoyu bula Anna z Romanovskih dochkoyu Dorota pol Dorota Leszczkowska bl 1638 2 1695 abo 1696 yaka stala druzhinoyu Stefana Zamojskogo 3 1780 roku v seli bula cerkva nevidomo koli j kim zbudovana 4 Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u seli prozhivali greko katoliki yaki rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu 5 Selo postrazhdalo pid chas boyiv Pershoyi svitovoyi vijni mizh rosijskoyu ta avstro ugorskoyu armiyami 6 Vnaslidok bojovih dij ta rosijskoyi evakuaciyi vlitku 1915 roku miscevogo ukrayinskogo pravoslavnogo naselennya vglib Rosijskoyi imperiyi zgorilo kilkanadcyat selyanskih hat i dvir z meshkancyiv lishilosya lishe 7 gospodariv polyakiv 6 nbsp Kostel u Sagrini Budivlya bula zbudovana yak pravoslavna cerkva 10 bereznya 1944 roku bula spalena polyakami Pislya znishennya ukrayinciv peredana polyakam ta pereobladnana pid kostelU mizhvoyennij period 1920 1930 i rr v Sagrini vidbuvalasya pacifikaciya ukrayinciv represivna akciya provedena polskoyu vladoyu u veresni listopadi 1930 roku za nakazom Yuzefa Pilsudskogo iz zastosuvannyam policiyi ta armiyi proti ukrayinskogo civilnogo naselennya Shidnoyi Galichini Na Holmshini i Sagrin buv ne viklyuchennyam provodilasya aktivna derzhavna politika asimilyaciyi kolonizaciyi ta poboryuvannya vsih form nacionalno politichnogo i kulturnogo chi ekonomichnogo rozvitku ukrayinciv Zaboroneno bulo vidavalisya ukrayinskim gazetam na Holmshini Z 1930 roku bula obmezhena dostavka ukrayinskih gazet ta knizhok z Galichini ta Volini Shob izolyuvati Holmshinu vid Galichini buv stvorenij tak zvanij Sokalskij kordon priznachenij chiniti pereshkodi kulturnim ta politichnim zv yazkam z Galichinoyu 7 8 Z 1933 roku pochav diyati zakon za yakim ukrayinskoyu movoyu mozhna bulo koristuvatisya lishe v usnomu spilkuvanni a shkolyaram uchiteli zaboronyali na perervah rozmovlyati svoyeyu movoyu mizh soboyu 9 u deyakih vipadkah navit bili linijkoyu po palcyah za ukrayinsku movu Ukrayinciv zvilnyali navit z najnizhchih uryadovih posad zastavlyayuchi yih perehoditi na rimo katolickij obryad Vidbuvavsya silnij tisk na ukrayinske shkilnictvo ukrayinska kooperaciya ta tovaristvo Ridna Hata buli zaboroneni murovanij pravoslavnij hram zabrano pid kostel novozbudovanu ukrayincyami cerkvu zrujnovano 10 Avtohtonne ukrayinske naselennya postijno ta grubo obmezhuvali v ekonomichnih i politichnih pravah Najbilsh nacionalno svidomih ukrayinciv a takozh chleniv KPZU polska vlada zhorstoko peresliduvala katuvala u v yaznicyah konctabori Berezi Kartuzkij Pislya 1 veresnya 1939 roku napadu Tretogo Rajhu ta rozpadu Polskoyi derzhavi u Sagrini vidbulosya pozhvavlennya ukrayinskogo nacionalnogo ta duhovnogo zhittya Na cej chas u seli bulo vid 260 do 326 hat Perevazhnu bilshist naselennya stanovili ukrayinci U seli bulo vidrodzheno pravoslavnu cerkvu filiyu tovaristva Ridna Hata stvoreno semirichnu ukrayinsku shkolu Takozh u Sagrini znahodilasya gmina pozhezhna ohorona kooperativa kramnicya posterunok policiyi Misceva ukrayinska samooborona narahovuvala do 20 osib ozbroyenih kilkoma gvintivkami ta mislivskimi rushnicyami Viddilu UPA ta nimciv u seli ne bulo Vidrodzhennya ukrayinskogo nacionalnogo ta duhovnogo zhittya v Sagrini ne spodobalosya shovinistichno nalashtovanim polyakam nbsp Memorial ukrayinskim zhertvam meshkancyam Sagrini zamordovanim 10 bereznya 1944 roku Pravoslavnij cvintar u SagriniRizanina v Sagrini Redaguvati Dokladnishe Rizanina v SagriniO 4 30 10 bereznya 1944 roku v seli Sagrin rozpochalasya akciya zi znishennya miscevogo ukrayinskogo naselennya polskimi bojovikami Akciya bula splanovana ta provedena bojovikami u kilkosti priblizno 800 osib polskoyi Armiyi Krajovoyi pid komanduvannyam Zenona Yahimki psevdo Viktor 11 ta Bataljoniv hlopskih pid komanduvannyam Stanislava Basaya psevdo Ris Bataljoni hlopski BH buli organizovani z kolonistiv ta polyakiv navkolishnih sil kolonistom z koloniyi Gurki Stanislavom Basayem 25 bereznya 1945 roku Stanislav Basaj buv uzyatij v polon povstancyami kurenya Vovki pid komanduvannyam Mar yana Lukasevicha Yagodi v s Kriliv ta buv rozstrilyanij povstancyami 12 U rizanini brali uchast 2 sotni bojovoyi diversiyi Tomashivskoyi okrugi AK pribl 200 bojovikiv osobova lisova sotnya pribl 50 bojovikiv 3 sotni z III okrugi AK pribl 300 bojovikiv 2 viddili kinnotnikiv rozvidnikiv pribl 80 bojovikiv chota IV rajonu pribl 30 bojovikiv chota Grubeshivskoyi okrugi pribl 30 bojovikiv 22 ozbroyeni polski kolonisti Zagalom blizko 800 duzhe dobre ozbroyenih bojovikiv Sagrin zgorila dotla Znisheno cerkvu parafiyalni budinki ponad 260 budinkiv molitovnij budinok gromadi yevangelskih hristiyan sotni gospodarskih budivel Za svidchennyami tih hto perezhiv cyu tragediyu pid chas znishennya polyakami Sagrinya bulo ubito ta zakatovano vid 800 do 1240 ukrayinciv Sered nih 70 stanovili zhinki ta diti Bilshist zagiblih pered smertyu zaznali znushan i tortur 11 Velika kilkist zhertv u Sagrini poyasnyuyetsya tim sho u seli kozhen den pered zahodom soncya zbiralosya bagato lyudej iz susidnih sil shob zanochuvati pid zahistom ukrayinskoyi policiyi ta miscevoyi samooboroni 13 Na svitanku voni povertalisya do svoyih domivok Narazi vdalosya vstanoviti ponad 660 osib ubitih ta zakatovanih polyakami v Sagrini 10 bereznya 1944 roku Yihni imena vikarbuvani na stelah pam yatnika na cvintari sela Sagrin Viselennya ukrayinciv Redaguvati 9 veresnya 1944 roku v Lyublini bula ukladena ugoda mizh uryadom URSR i PKNV Polskij komitet nacionalnogo vizvolennya Pro evakuaciyu ukrayinskogo naselennya z Polshi i polskih gromadyan z teritoriyi URSR Ukrayinci z Sagrinya hto perezhiv riznyu u Sagrini buli viseleni u SRSR Povoyennij period Redaguvati Popri antiukrayinski diyi polyakiv UPA namagalasya vse zh taki nalagoditi spivpracyu z AK dlya spilnoyi borotbi proti sovitiv Tak 1 kvitnya 1946 roku v Sagrini vidbulasya zustrich mizh predstavnikami UPA ta AK Ukrayinsku storonu reprezentuvav Teodor Gerasim yuk Ravich Dunajskij referent propagandi III Okrugi OUN polsku kapitan Stanislav Ksonzhek Virva vid sichnya 1946 kerivnik Zamojskogo Inspektoratu ViNu Bulo obgo voreno pitannya spilnoyi borotbi UPA i ViNu z suprotivnikom u Grubeshivskomu Tomashivlyubelskomu ta Zamojskomu povitah 14 Pri administrativnomu podili Polshi v period 1975 1998 rokiv selo vidnosilos do Zamojskogo voyevodstva Naselennya RedaguvatiDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 15 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 203 40 141 22Zhinki 197 43 104 50Razom 400 83 245 72Religiya RedaguvatiZgadka pro sagrinsku cerkvu datuyetsya 1564 rokom U 1872 roci parafiya sela nalichuvala ponad 1360 viruyuchih Sagrichani u 1873 1878 rokah zbuduvali novu murovanu cerkvu de do 1915 roku bula pochatkova shkola ta cerkovne bratstvo 16 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiU 2009 roci na Pravoslavnomu cvintari u Sagrini bulo vidkrito Memorial ukrayinskim zhertvam meshkancyam Sagrini zamordovanim 10 bereznya 1944 roku 8 lipnya 2018 roku Prezident Ukrayini Petro Poroshenko pid chas robochogo vizitu do Polshi vzyav uchast u vidkritti u seli Sagrin Memorialu pam yati ukrayinciv yaki zaginuli vid ruk polskih selyanskih bataljoniv ta pidrozdiliv Armiyi Krajovoyi u 1944 roci 17 Primitki Redaguvati a b v GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 a b Dorota Leszczkowska z Leszczkowa h Prawdzic ID 14 186 90 pol a b Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1911 Cz 1 T XIV S 132 pol Sahryn S 210 Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 364 365 ros doref a b I K Znishennye ukrayinskih zemel Vistnik Soyuza vizvolennya Ukrayini Viden 24 10 1915 Chislo 39 40 S 1 2 Golovna Knigi Istoriya Narodzhennya krayini Vid krayu do derzhavi ISBN 978 617 12 0142 2 Oksana Kalishuk Luck Do problemi Sokalskogo kordonu za materialami mizhvoyennoyi presi Spogadi Mityuk Antonini Tragediya pro yaku zabuli a b Nashe Slovo 26 28 07 2009 Litopis UPA Tom 39 Taktichnij vidtinok UPA 28 j Daniliv Holmshina i Pidlyashshya Spogadi Oleksandri Yackurskoyi Nazar Szczesniak A V Szota W Z Droga do nikad Dzialalnosc OUN i jej likwidacja w Polsce Warszawa 1973 S 339 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Sahryn Apocrypha RUSKI Osvyacheno memorial pam yati ukrayinciv yaki zaginuli vid ruk polskih selyanskih bataljoniv ta pidrozdiliv Armiyi Krajovoyi u 1944 roci https risu org ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini 9 lipnya 2018 Procitovano 9 lipnya 2018 Dzherela RedaguvatiVolin i Holmshina 1938 1947 rr polsko ukrayinske protistoyannya ta jogo vidlunnya Golova redakcijnoyi kolegiyi Yaroslav Isayevich 2003 Lviv 2003 736 s ISBN 966 02 2291 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Sahryn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 210 pol S 210 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SagrinGenocid ukrayinciv polyakami u fotografiyah Ne zvertali uvagi na zhinok i ditej Hto ne vtik toj zaginuv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sagrin amp oldid 40718216