www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вовки УПА У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вовки Вовки назва куреня відділу воєнної округи Сян 28 й

Вовки (УПА)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вовки.

«Вовки» — назва куреня (відділу) воєнної округи «Сян», 28-й (Холмський) Тактичний відтинок «Данилів» Української Повстанської Армії, який діяв на Холмщині і Підляшші.

Курінь УПА «Вовки»
На службі 1944 — 1947
Країна  Українська держава (1941)
Належність  УПА
Чисельність Курінь
У складі ТВ-28 «Данилів»
ВО-6 «Сян»
Командування
Курінний березень 1943 — 17.09.1945 Маріян Лукашевич («Ягода», «Черник», «Чайка»)
Курінний 1946 рік Штендера Євген («Прірва», «Нерв», «Зоряний»)
Курінний 01.11.1946-19.01.1948 Сорочак Володимир («Беркут»)

Головною метою діяльності була оборона українського населення Закерзоння, зокрема Холмщина та Підляшшя, від виселення з рідної землі, в тому числі в часи акції «Вісла», а також від нападів польських збройних формувань, цивільних банд, військових формувань вермахту, Війська Польського та НКВС.

Курінь «Вовки» в Грубешівському повіті мав свою радіостанцію, яка весь час міняла місце свого базування, та гектограф, на яким копіювались відозви до населення та листівки.

Структура Редагувати

Бойова одиниця була створена в березні 1943 року як сотня Української повстанської армії, яка з моменту формування мала назву сотня «Вовки». Мала не менше 100 стрільців — складалася з трьох чот, а часом і більше. В травні 1945 року налічувала 110 стрільців. В складі сотні була одна чота, створена з колишніх віськовослужбовців Червоної Армії, котрі були одягненні в форму червоноармійців. Пізніше на її основі створено курінь, що в різні періоди діяльності нараховував у своєму складі від двох до чотирьох сотень: «Вовки-1», «Вовки-2», «Вовки-3», «Карпа».

Командування Редагувати

Холмський курінь «Вовки» — курінний «Ягода», «Черник»(Маріян Лукашевич(*15.06.1922-† 17.09.1945), курінний «Прірва»(Євген Штендера), курінний «Беркут»(Володимир Сорочак).

Підрозділи Редагувати

Сотня «Вовки-1» Редагувати

Відд. 99 «Вовки-1» 

— сотенний «Крапка» (Михайло Курас, †26.02.1946) — ст. бул. Михайло Курас — ройовий, згодом чотовий і сотенний. Народжений в с. Молодятичі Грубешівського пов., 5 кл. нар. школи. В УПА від лютого 1944 р. — сотенний «Кропива» (Василь Колтонюк, † 13.05.1946) — бул. Василь Колтонюк — нар. 5 січня 1923 р. в с. Нисмичах Грубешівського пов. (тоді — Сокальського пов.) у селянській родині. До УПА вступив у 1943 р. на Волині (згодом УПА-Південь), де був старшиною у загоні Василя Процюка («Кропиви»). У лютому 1945 р. прибув у рідні сторони на лікування.

— сотенний «Крилатий» (Євген Несторук, народився 1924 року в селі Степановичі грубешівського повіту. Навчався у технічній школі в Холмі. У 1944 році вступив до УПА. Був по черзі: стільцем, звязковим сотні, ройовим. З липня 1946 року командиром сотні Вовки-1. В серпні 1946 року, тяжко поранений в бою з польським військом, щоб не дістатися до неволі-застрелив себе. Похований в Телятині, Томашівського повіту, Польща),

— сотенний «Громовий»(Петро Лагода), брав участь в Грубешівській операції.

— сотенний Ярмола Василь «Яр» († 08.1947)

  1. Ярема (Майструк Осип) — чот. сотні «Вовки» (Холмщина) 1944
  2. «Яструб», також «Дуб» — Анатолій Сидорук з Володавського пов., чотовий і к-р пвд. «Вовки». Напровесні 1945 р. був к-ром боївки, що охороняла надрайоновий провід. Загинув в час наскоку НКВД на хут. Корчунок 3 квітня 1945 р., разом з шістьома членами теренового проводу й 10 вояками.
  3. Карпо — пор. Павло Пилипчук з Нового Двору б. Кристинополя — чотовий, а згодом сотенний відділу «Вовки». Народився 1914 р. в селянській родині. Від самого початку УПА на Холмщині був у її рядах підстаршиною й старшиною. Відзначався в усіх боях холоднокровністю, відвагою й винахідливістю. Користувався авторитетом між вояками сотні «Вовки». Загинув 21 грудня 1944 р. на хуторі с. Модринь Кузьмин у бою з НКВД.
  4. Чот. «Боян» — ст. віст. Михайло Ульгурський — нар. 13 серпня 1916 р. в селянський родині в с. Щепятин Томашівського пов. (тоді — Рава-Руського пов.) Загинув 9 лютого 1945 р. у засідці НКВД між с. Переводів і с. Жнятин.
  5. «Альоша» — ройовий, згодом чотовий і заступник Павла Пилипчука («Карпа») Прізвище невідоме, походив з Придніпрянщини, мав досвід фронтових боїв Радянської армії.
  6. Шугай — чот. сотні «Вовки» (Холмщина) 1944
  7. «Галабурда» — кул. Василь Кратюк, нар. 24 квітня 1921 р. в Шумейках Володавського пов. Відзначився в багатьох боях як знаменитий кулеметник.
  8. Ярослав (Юрчук Степан) — бунч. сотні «Вовки-1» ВО 6 1946
  9. «Марко», «Новина», бул.(Савинець Михайло *14.03.1925 р.-) -почет сотні «Вовки-1» ВО 6 1945. Уродженець села Берестя на грубешівщині 14.03.1925 року. Закінчив торговельну школу в Грубешові і вчительську семінарію, де був провідником юнацької ОУН. Був писарем в сотні «Вовки І». В 1944 р. був повітовим референтом пропаґанди. В серпні вступив до вишкільного відділу УПА «Дуба» й перейшов стрілецький вишкіл. У листопаді 1944 р. перейшов до сотні «Вовки I» під командою «Карпа», а по його смерти — «Кропиви» і «Крапки», де став сотенним писарем. Загинув на Підляшші в жовтні 1945 року. Йшов першим, сотня попала в засідку.
  10. «Осип» — Осип Няйко, народжений 21 липня 1922 р. в с. Корчів Томашівського пов. (скоріше — Рава-Руського пов.). Закінчив учительську семінарію, учитель. В УПА від 21 липня 1944 р. — політвиховник сотні, згодом — куреня «Вовки» й 28 ТВ УПА «Данилів» 1945—1946.
  11. Хмелик — бунч. сотні «Вовки-1» ВО 6 1946
  12. «Байда» (Петро Варениця) — нар. в 1921 r. в Войславиці, повіт Сокаль(після 1944 р. повіт Грубешів), член ОУН від 1939 р., в 1941 р. член похідних груп, в 1942 р. заарештований німцями на сході України, звільнений, повернувся на Холмщину, до 1945 р. був стрільцем у відділі «Крапкі», а пізніше (до 1947 р.) стрільцем в сотні «Дуди», від 1948 р. член сітки Леона Лапінського «Зенона».
  13. «Дубина» (Михайло Прокопчук) (1925—1992) — нар. в Тихоборі, повіт Грубешів, член ОУН від 1940 р., в 1944 р. заарештований НКВС і перенесений до в'язниці в Києві, після звільнення (за відсутністбю доказів) в 1945 р. вступає до УПА; на початку кладовщик в сотні "Ягоди, а від листопада 1946 r. завгосп сотні Петра Лагоди «Громового» і Василя Ярмоли «Яра», заарештований в Чехословаччині і переданий Польщі.
  14. «Новина» — бул. Михайло Савинець, писар сотні «Вовки I». Нар. 14 березня 1925 р. в с. Берестя Грубешівського пов. Закінчив торговельну школу в Грубешові. В 1944 р. був повітовим референтом пропаґанди. В серпні вступив до вишкільного відділу УПА «Дуба» й перейшов стрілецький вишкіл. У листопаді 1944 р. перейшов до сотні «Вовки I» під командою «Карпа», а по його смерти — «Кропиви» і «Крапки», де став сотенним писарем.
  15. Чот. «Сушко» — ст. бул. Гриць Руденко, нар. 23 грудня 1917 р. в с. Вовчик на Полтавщині. По професії шофер, був у РА, після полону — в німецькій армії, з якої здезертирував до УПА. 10 березня 1945 р. утворена окрема група вояків, що володіли російською мовою, яку приділено до його пробоєвої чоти. Ця чота відзначилася вмілим стосуванням різних підступів і заскочень противника. Після поранення Гриць Руденко став зброярем у команді 28 ТВ УПА «Данилів». Майстер на всі руки. Він змайстрував кілька видів примітивних станків для вистрілювання німецьких ракетних стрілен і керував практичним випробуванням у стрілянні до ціли. Великою мірою завдяки його експериментам відділи УПА 28 ТВ «Данилів» опанували теорію і практику вживання ракетних стрілен в партизанській війні. Влітку 1946 р. Гриць Руденко тайком виїхав до УРСР з нареченою зі с. Гільче.
  16. «Балан» (Іван Новосад) — стрілець, брав участь в грубешівській операції. Був арештований польським УБ в вересні 1946 р.

Сотня «Вовки-2» Редагувати

Відд. 100«Вовки-2»

28 жовтня 1944 р., зараз по розбиттю станиці в с. Мірчі, а одночасно й Черничині, відділ перебрав к-р Яструб. К-р Карпо одержав наказ організувати новий відділ. Цим назначенням к-ра «Карпа» творити новий відділ (28 жовтня 1944 р.) треба уважати початок відділу «Вовки II». Спочатку його звали «вишкільна чота» чи «вишкільна сотня». Щойно осінню 1945 р. від дістав формальну назву «Вовки II».

  • сотенний «Яструб», також «Дуб» — Анатолій Сидорук з Володавського пов.
  • сотенний «Багряний» (Євген Дацюк) — по вишколі на підофіцерських курсах УПА в 1944 р. командир чоти в сотні «Ягоди» Маріяна Лукашевича. Після його смерті прийняв командування сотнею, але під кінець 1945 року, був звільнений "Прірвою " Євгеном Штендера з виконующих функцій за некомпететність (на місці командира сотні був замінений на «Лис» (Іван Шелева) i перенесений до реферату СБ 1 району Надрайону «Лиман» III Округи ОУН, літом 1946 р. був звільнений з причин не виконяння обов'язків i висланий до центральної Польщі, де мав всупити до якоїсь польської конспіративної організації і слідкувати за настроями що були в польському підпіллі (цього завдання також не виконав) заарештований МГБ.) ,
  • сотенний «Лис» (Іван Шелева * 20.05.1914 —), ВО 6 1945-46. ст. віст. Іван Шалева, народився в с. Фолупні [?] Любачівського пов., закінчив рільничу школу, капрал Війська Полського. Пізніше був коротко сотенним, командиром вд. «Вовки II»
  • сотенний «Дуда» (Євген Янчук, пом. 22.08.1947) — ст. Бул. Євген Ящук із с. Богородиці Грубешівського пов. — ройовий, у тому часі став заступником «Карпа».
  1. Лев (Боруцький Василь) — чот. сотні «Вовки-2» ВО 6 1945-46
  2. Шпак (Царик Степан) — бунч. сотні «Вовки-2» ВО 6 1946
  3. Вятич, Міша, Степовик (Михайло Балій) (1926—1981) — народився в Павловичах Сокальського району, член ОУН, в підпіллі з липня 1946 року; від жовтня 1946 р. стрілець в сотні, потім (з жовтня 1946 року вересня 1947 року) слідчий СБ III округи ОУН. Був також в охороні Леона Лапінського «Зенон»; арештований 1948 р в Чехословаччині.
  4. «Юрко» — (Ян (Іван) Невядомський) (1922—1989). Нар. в Масломичі, повіт Грубешівський, ймовірно член ОУН ще до війни, в 1941 р. вивезений до Німеччини на примусові роботи (згідно іншої версії — служив в Schutzpolizei, військове звання — капрал). В 1943 р. організовіє підпілля в околицях Масломичі. На початку реферат господарчий 4 надрайону "Лиман " III Округу ОУН, а пізніше стрілець в сотні "Дуди, пізніше командир боївки СБ надрайону "Лиман " III Округу ОУН. 21.І.1946 р. підвищений до старшого стрільця, від 1946 р. був районним командиром боївок СБ ОУН, від осені 1947 р. командир однієї з груп підпільників, яка залишилася на Холмщині, від лютого 1949 р. член сітки «Зенона», арештований у 1951 р. й переданий до СРСР, де був засуджений на 25 років тюрми, до Польщі повернувся 27.ІХ.1955 р. й був вдруге арештований й засуджений 27.ІХ.1957 р. в Любліні на довічне ув'язнення, звільнений 25.ІІІ.1959 р., до смерті проживав в Олесниці.
  1. «Кавка» (Володимир Макарук) — нар. 1924 р. в Войславичах, повіт Сокаль (після 1944 р. повіт Грубешів), член ОУН від 1942 р., в підпіллі від 15.IV.1946 р., стрілець сотні «Дуди»
  2. «Явір» (Іван Рачинський) (1922—1951) — нар. в Сатрій Миколаївці, повіт Дубно, член ОУН від 1941 р., в квітні 1943 р. мобілізований до лав Червоної Армії, після чотирьох місяців затриманий з двома іншими солдатами в околицях Грубешова під час патролювання сотнею «Ягоду», вся трійка погодилася вступити до УПА, як кулеметник служив в сотні «Дуди», від 1948 р. член сітки Леона Лапінського «Зенона».
  3. «Гонта» (Іван Залізняк) (1923—1948) — нар. в Богородиці, повіт Грубешів, член ОУН від 1941 р., в УПА від 1943 р., стрілець сотні Євгена Ящука «Дуди», загинув за нез'ясованих обставин.
  4. "Прибувший " (Іван Кубяк) (1921—1948) — нар. в Городловичах повіт Сокаль, член ОУН від 1940 р., в УПА від 1943 р., служив в сотні Євгена Ящука «Дуди», загинув за нез'ясованих обставин.
  5. «Залізняк» (Павло Шостак) (1913—1948) — рік служив в Червоній Армії, член ОУН від 1941 р., в УПА від 28.X.1944 р.; кулеметник в сотні Євгена Ящука «Дуди», загинув за нез'ясованих обставин.
  6. «Гучава» (Олександр Ващук) (1916—1949) — нар. в Богородиці, повіт Грубешівський (за іншими джерелами в Новій Іванівці біля Курська), член ОУН, в УПА від серпня 1944 р., на початку стрілець у віділі "Яструба (Н. Н.), «Карпа» (Н. Н.) і Петра Шавули «Кропиви», від лютого 1946 до вересня 1947 р. політичний інструктор в сотнях Петра Лагоди «Громового» та Василя Ярмоли «Яра», заарештований в Чехословаччині і переданий до Польщі.
  7. «Залізняк» (Осип Денека) (-,01.1922-†04.01.1946), нар. в с. Сумішів-Варашин, Грубешівського повіту, стрілець, незакінчена школа початкова, рільник, 31.12.1945 року ранений в бою з більшовиками під Тихобіжським лісом біля колонії Міняни. Помер 04.01.1946.
  8. «Хмара» (Михайло Підгірский) — стрілець, брав участь в грубешівській операції. Був арештований польським УБ в листопаді 1946 р.
  9. «Палієнко» (Микола П а в о н с ь к и й) (нар. 1919) — нар. в Черничині пов. Грубешів, член ОУН, в УПА від 10..1946 р., де був членом сотні Євгена Янчука «Дуди», від осені 1947 р. член групи «Юрка», від лютого 1949 р. член фіктивної сітки «Зенона», арештований 16.І.1954 р., засуджений на тюрму.

Сотня "Вовки-3 Редагувати

Пам"ятник полеглим бійцям сотні Вовки, 26.02.1946 р.,в бою з військами НКВС. В урочищі Білосток біля села Ліскі, Грубешівського повіту.

Відд.??«Вовки-3»  Після виселення українців з підгрубешівських сіл до України, «Зірка» зорганізував невеликий відділ УПА, біля 25 осіб, що оперував у цій околиці. Спочатку цей пвд. підпорядкував собі «Зенон», як ще один ВОП. Проте вояки цього пвд. домагалися, що вони хочуть належати до УПА й осінню 1945 р. їх підпорядковано команді 28 ТВ УПА «Данилів» як «Вовки III». Більшість вояків цього пвд. були перед тим у різних відділах УПА.

  • сотенний «Гайда» (Євген Сивак,*16.02.1927 — † 26.02.1946), нар. 16 лютого 1927 р. в с. Черничин Грубешівського пов. у селянській родині. Закінчив 7 кл. гімназії в Сокалі, підстаршинську школу УПА на Волині у 1943 р. і старшинську школу УПА «Олені» в Карпатах у 1944 р. Повернувши в рідні сторони був призначений ройовим сотні «Вовки», у 1945 р. — інструктором у новій сотні «Вовки II». Двічі поранений — легко і тяжко, в засідці на «Юрченка». 2 лютого 1946 р. був назначений командиром пвд. «Вовки III». Загинув 26.02.1946 р. біля села Ліскі, Грубешівського повіту на Холмщині, в бою з військами НКВС.
  • сотенний «Давид» (Степан Приступа †24.06.1947 або 08.1947), брав участь в грубешівській операції.
  • сотенний «Зірка» ст. бул.(Володимир Сивак,*01.09.1923 — † 01.09.1948), народився у селі Черничин Грубешівського повіту, в селянській родині. Незакінчена школа, освіта — 2 класи гімназії, 18.01.1946 року потрапив у засідку НКВС в селі Масломичі. Засуджений Військовим судом і розстріляний в Любліні 01.09.1948. Похований ймовірно на комунальному цвинтарі при вул. Уніцка в Любліні.


  1. «Орлик» (Роман Ковальчук)(1913—1950) — нар. в Шмиткові повіт Сокаль, член ОУН від 1932 р., в підпіллі від 1944 р.; на початку стрілець сотні «Лиса» (Іван Шелева), а потім Степана Приступи «Давида», підвищений на командира рою, від січня 1947 р. був заступником «Давида», а по його смерті, командував створеною групою, що залишилася від сотні.
  2. «Сурмач» (Василь Климчак) — нар. в 1927 в. в Себечові, повіт Сокаль, Sebeczowie, в УПА 1944 р.,від липня 1945 р. стрілець 3 рою «Орлика» Романа Ковальчука в сонті «Багряного» Євгена Дацюка (від 1945 р. командир був «Лиса» (Іван Шелева)), від травня 1946 р. в сотні «Давида» Степана Приступи, на початку як секретар, а потім політичний інструктор, заарештований Службою Державної безпеки Чехословаччини та переданий Польщі.
  3. «Юрко» (Семен Зінко) — нар. 1928 р. в Жужелянах, повіт Сокаль, член ОУН від 1944 р., в УПА від 1946 р., стрілець сотні «Давида» Степана Приступи, вийшов з підпілля в 1956 р.
  4. «Вістун» (Лев Рудик, за іншими даними Лев Дяків (1927—1948)- народився в Жужелянах, повіт Сокаль, член ОУН від 1944 р., в УПА від 1946 р.,на початку був санітаром, а потім командир рою в сотні «Давида» Степана Приступи, 25.V.1946 r. авансований до ступіня старшого стрільця.
  5. «Пімста» (Сильвестер Боднар, за іншими даними Василь Луцик або Василь Сельвестер) — народився 1925 р. в Жужелянах, повіт Сокаль, в УПА від 1945 р., стрілець сотні «Давида» Степана Приступи.
  6. «Моряк» (Демчук Михайло, 1921-26.02.1946) народився 1921 р. у Копичинцях у сім'ї селянина. Закінчив 7 класів «Рідної школи». Член ОУН з 1942 р. У серпні 1942 року був відправлений в УПА на Волинь. Ройовий сотні Вовки-3. Загинув 26.02.1946 р. біля села Ліскі, Грубешівського повіту на Холмщині, в бою з військами НКВС.
  7. «Перемога» (Невідомський Володимир) (1926-07.01.1946), нар. в с. Черничин, Грубешівського повіту, в родині селянина, незакінчена школа, Старший брат був в УПА і в лютому 1945 року він також пішов в УПА. Ст. стрілець, кулеметник. Загинув 07.01.1946 р., попавши в засідку НКВС під лісом біля с. Вілька Потуржинська. Місце поховання невідоме, тіло забрав ворог.
  8. Ст. віст. «Палій» (Павонський Михайло) (1923 — 26.02.1946), нар. в с. Черничин, Грубешівського повіту. Бунчужний від. Вовки-3. Загинув 26.02.1946 р. біля села Ліскі, Грубешівського повіту на Холмщині, в бою з військами НКВС.
  9. псевдо «Босфор» — Сивак Іван (1921 — 26.02.1946, Ліскі), нар. 1921 р. в с. Масломичі Грубешівського повіту у селянській родині. Був у сотні «Вовки-3». Загинув 26.02.1946 р., в бою з військами НКВС. Похований в урочищі Білосток біля села Ліскі, Грубешівського повіту на Холмщині разом з 41 побратимами, що загинули в цьому бою.

Сотня «Чавса» Редагувати

Відд. ?? — сотенний «Чавс» Василь Краль (*1913 р. Дорошів, Львівська обл., — † 1976 Дзержонюв, Польща) — поручник УПА. В УПА з березня 1945, на початку стрілець, пізніше командир чоти в сотні «Куліша». Після реформування чоти в самостійну сотню, був її командиром, що належала до куреня «Беркута», яка була направлена в повіт Влодавський під кінець 1945 року з V ВО «Буг». Його сотня була розбита в вересні 1947 року. «Чавс» виїхав на проживання в околиці Дравська. Був розпізнаний і заарештований на початку 1948 року, засуджений на кару смерті 10.02.1948 військовим Районним Судом в Любліні, замінена кара на пожиттєве ув'язнення. В 1955 звільнений з в'язниці.

  1. Олег (Думка Іван) — пвх. сотні «Вовки-3» ВО 6 1946
  2. Орлик (Ковальчук Роман)-сот. «Вовки-3» ВО 6 1947
  3. Палій (Павонський Михайло) — бунч. сотні «Вовки-3» ВО 6 1946
  4. «Квітка» (Григорій Лаховський) — санітар в сотні «Чавса». Нар. 1923 р. в Сілець, повіт Сокальський, член ОУН, в УПА від 1944 р., подальша доля незнана.
  5. Шепель (Тимофій Петрович Гавалко) народився 28 лютого 1924 р. в с. Пархач Сокальського повіту (тепер с. Межиріччя Сокальського р-ну Львівської обл.). Закінчив народну школу в рідному селі, відтак навчався у Сокальській СШ № 1 (1939—1941 рр.) та у 5 і 6 класах Сокальської гімназії (1941—1943 рр.). Від 1941 р. належав до Юнацтва Організації Українських Націоналістів.

В. Краль-«Чавс» із підлеглим йому відділом, в якому Т. Гавалко-«Шепель» був заступником командира і одночасно чотовим, 15.08.1945 р., вирушив у рейд з Любачівщини на Підляшшя. Туди повстанці прибули на початку вересня і перебували більше півтора місяця, ведучи пропагандистську працю серед українського та польського населення. В кінці жовтня вирушили назад і 6 листопада 1945 р. прибули до с. Ліски (колишнього Сокальського повіту, тепер Грубешівський повіт Люблінського воєводства, Польща). За 83 три дні рейду повстанці подолали майже 550 км.

Відпочивши після рейду і перезимувавши, відділ «Чавса» навесні 1946 р. взявся до активної бойової діяльності. Зокрема, 10 квітня проведено вдалу засідку на військову автомашину на шосе Угнів-Белз. Ворожі втрати склали 12 вбитих, зокрема поручник Війська польського і лейтенант МВД. Сотня також взяла участь в спільному наскоку на м. Грубешів 27-28 травня 1946 р., здійсненому УПА та польською підпільною організацією «Вольносць і Нєзавіслосць» (наступниця АК — Армії Крайової). Тоді повстанські відділи «Галайда 2», «Вовки 2» та «Вовки 3», загальною чисельністю 120 вояків, атакували приміщення залоги радянського МВД, знищивши понад 63 ворогів.

Наказом командира ВО «Буг» ч. 21 від 5 вересня 1946 р. «Шепель» був підвищений до ступеня старшого булавного (старшина) із датою старшинства 22.01.1946 р.

Влітку 1946 р. підвідділ «Чавса» нараховував 48 вояків. Невдовзі він вирушив у другий рейд на Підляшшя. В цьому марші взяли участь 3 рої по 12 вояків плюс 6 осіб в почоті командира. Т. Гавалко-«Шепель» на той час виконував обов'язки бунчужного сотні (посада, аналогічна старшині роти). 4 серпня 1946 р. повстанці з околиць с. Ульгівок (тепер Томашівський повіт Люблінського воєводства) вирушили на північ, і на початку вересня знову дійшли до околиці Білої Підляської та Бреста. Загалом, із зворотньою дорогою, маршрут рейду склав близько 500 км. У жовтні 1946 р. підвідділ «Галай-да 2» повернувся у південно-західну частину Грубешівського повіту і східну частину Томашівського повіту, де діяв до початку акції «Вісла».

Навесні 1947 р. «Шепель», крім обов'язків бунчужного, виконував функції політвиховника і вів усю канцелярію підвідділу «Галайда 2». На той час підвідділ нараховував, за різними даними, 48-51 стрільців, які входили до чотирьох роїв (відділень). При 1 і 2 роях перебували командир підвідділу «Чавс» і чотовий Степан Джура-«Ручай», при 3 і 4 роях — бунчужний «Шепель».

Знову на Підляшшя «Шепель» із роєм із підвідділу «Галайда 2» прибув у середині липня 1947 р. Завданням було підготувати можливі місця постоїв для керівництва, яке сюди могло перебратися після виселення з інших теренів. Крім того, 10 серпня Т. Гавалко з підлеглими роззброїли в с. Линів станицю польських стрибків (ОРМО — «Охотніча резерва міліції обивательскєй»). Після 16 серпня «Шепель» повернувся на Грубешівщину, несучи, зокрема, пошту від керівника Підляського надрайону «Левада» Івана Шамрика-«Чуба» — «Мирослава».

Восени 1947 р. «Шепель» з роєм знову прибув на Підляшшя. В кінці жовтня сюди перебрався окружний провідник ІІІ округи Євген Штендера-«Прірва». Він очолив кілька місцевих та прибулих підпільних груп, які тут перебували, зокрема і ту, якою керував Т. Гавалко.

За розпорядженням «Прірви» 10 грудня дев'ятиособова група на чолі із «Шепелем» та колишній командиром боївки СБ надрайону «Лиман» Володимиром Мельничуком-«Ясенем» вирушила в напрямку на Сєдльцє та Соколів Підляський і далі у Східну Прусію.

Загинув Т. Гавалко 2 січня 1948 р. в с. Мунтово (тепер Мронґовський повіт Вармінсько-Мазурського воєводства, Польща). Під час бою з групою польських органів безпеки впало 7 повстанців: Тимотей Гавалко-«Шепель», бул. Володимир Мельничук-«Ясень», Михайло Ярема-«Блакитний», Славомир Парфома-«Кривоніс»", стр. Василь Сторонярський-«Зайчик», ст. стр. Василь Турко-«Запорожець» (зі с. Прусинів, тепер с. Низи на Сокальщині) і ст. стр. Михайло Ралько-«Вірний». За деякими відомостями, вони пострілялися у безвихідній ситуації, після невдалої спроби прориву. Ще двоє підпільників — Григорій Федура-«Кучерявий» та ст. стр. Василь Біда-«Лис» — зуміли вирватися. З ворожого боку один міліціянт загинув, інший, важко поранений, помер у лікарні.

Учасник цих боїв П. Новина залишив хроніку "Щоденник із днів боротьби відділу УПА «Вовки» (1948 рік).

Галерея Редагувати

Список впавших старшин, підстаршин та стрільців відділу «Вовків». 1944—1945 р.р. зіставлений «Босфором» Редагувати

    Див. також Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. Украинские националистические организации в годы второй мировой войны. Том 2 1944—1945 Москва. РОССПЭН 2012 Стр. 685—688. ГА РФ. Ф. Р-9478. Оп. 1.Д. 375. Л. 1, 4—7. Подлинник.
    2. ↑ Prowokacja „Zenona”. Geneza, przebieg i skutki operacji MBP o kryptonimie „C-1” przeciwko banderowskiej frakcji OUN i wywiadowi brytyjskiemu (1950–1954).  — Warszawa. : IPN, 2005. — Т. 22. — (Monografie)
    3. Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5
    4. . Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017. 

    Джерела Редагувати

    • Літопис Української Повстанської Армії. // Тактичний відтинок УПА 28-й «Данилів»: Холмщина і Підляшшя (Документи і матеріяли) зібр. П. Й. Потічний [та ін.]. — Торонто : Літопис УПА, 2003. — Т. 39. — 1050: іл. с. — ISBN - ISBN 0-920092-71-3. - ISBN 966-7861-02-3.
    • Mariusz Zajączkowski. Ukraińskie podziemie na Lubelszczyźnie w okresie okupacji niemieckiej 1939–1944. — Lublin : Instytut Pamięci Narodowej Oddział w Lublinie, Instytut Studiów Politycznych PAN, Lublin–Warszawa, 2015. — 504 с. — ISBN 9788376297699.

    Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vovki Vovki nazva kurenya viddilu voyennoyi okrugi Syan 28 j Holmskij Taktichnij vidtinok Daniliv Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi yakij diyav na Holmshini i Pidlyashshi Kurin UPA Vovki Na sluzhbi 1944 1947Krayina Ukrayinska derzhava 1941 Nalezhnist UPAChiselnist KurinU skladi TV 28 Daniliv VO 6 Syan KomanduvannyaKurinnij berezen 1943 17 09 1945 Mariyan Lukashevich Yagoda Chernik Chajka Kurinnij 1946 rik Shtendera Yevgen Prirva Nerv Zoryanij Kurinnij 01 11 1946 19 01 1948 Sorochak Volodimir Berkut Golovnoyu metoyu diyalnosti bula oborona ukrayinskogo naselennya Zakerzonnya zokrema Holmshina ta Pidlyashshya vid viselennya z ridnoyi zemli v tomu chisli v chasi akciyi Visla a takozh vid napadiv polskih zbrojnih formuvan civilnih band vijskovih formuvan vermahtu Vijska Polskogo ta NKVS Kurin Vovki v Grubeshivskomu poviti mav svoyu radiostanciyu yaka ves chas minyala misce svogo bazuvannya ta gektograf na yakim kopiyuvalis vidozvi do naselennya ta listivki Zmist 1 Struktura 1 1 Komanduvannya 1 2 Pidrozdili 1 2 1 Sotnya Vovki 1 1 2 2 Sotnya Vovki 2 1 2 3 Sotnya Vovki 3 1 2 4 Sotnya Chavsa 2 Galereya 2 1 Spisok vpavshih starshin pidstarshin ta strilciv viddilu Vovkiv 1944 1945 r r zistavlenij Bosforom 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaStruktura RedaguvatiBojova odinicya bula stvorena v berezni 1943 roku yak sotnya Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi yaka z momentu formuvannya mala nazvu sotnya Vovki Mala ne menshe 100 strilciv skladalasya z troh chot a chasom i bilshe V travni 1945 roku nalichuvala 110 strilciv V skladi sotni bula odna chota stvorena z kolishnih viskovosluzhbovciv Chervonoyi Armiyi kotri buli odyagnenni v formu chervonoarmijciv 1 Piznishe na yiyi osnovi stvoreno kurin sho v rizni periodi diyalnosti narahovuvav u svoyemu skladi vid dvoh do chotiroh soten Vovki 1 Vovki 2 Vovki 3 Karpa Komanduvannya Redaguvati Holmskij kurin Vovki kurinnij Yagoda Chernik Mariyan Lukashevich 15 06 1922 17 09 1945 kurinnij Prirva Yevgen Shtendera kurinnij Berkut Volodimir Sorochak Pidrozdili Redaguvati Sotnya Vovki 1 Redaguvati Vidd 99 Vovki 1 sotennij Krapka Mihajlo Kuras 26 02 1946 st bul Mihajlo Kuras rojovij zgodom chotovij i sotennij Narodzhenij v s Molodyatichi Grubeshivskogo pov 5 kl nar shkoli V UPA vid lyutogo 1944 r sotennij Kropiva Vasil Koltonyuk 13 05 1946 bul Vasil Koltonyuk nar 5 sichnya 1923 r v s Nismichah Grubeshivskogo pov todi Sokalskogo pov u selyanskij rodini Do UPA vstupiv u 1943 r na Volini zgodom UPA Pivden de buv starshinoyu u zagoni Vasilya Procyuka Kropivi U lyutomu 1945 r pribuv u ridni storoni na likuvannya sotennij Krilatij Yevgen Nestoruk narodivsya 1924 roku v seli Stepanovichi grubeshivskogo povitu Navchavsya u tehnichnij shkoli v Holmi U 1944 roci vstupiv do UPA Buv po cherzi stilcem zvyazkovim sotni rojovim Z lipnya 1946 roku komandirom sotni Vovki 1 V serpni 1946 roku tyazhko poranenij v boyu z polskim vijskom shob ne distatisya do nevoli zastreliv sebe Pohovanij v Telyatini Tomashivskogo povitu Polsha sotennij Gromovij Petro Lagoda brav uchast v Grubeshivskij operaciyi sotennij Yarmola Vasil Yar 08 1947 Yarema Majstruk Osip chot sotni Vovki Holmshina 1944 Yastrub takozh Dub Anatolij Sidoruk z Volodavskogo pov chotovij i k r pvd Vovki Naprovesni 1945 r buv k rom boyivki sho ohoronyala nadrajonovij provid Zaginuv v chas naskoku NKVD na hut Korchunok 3 kvitnya 1945 r razom z shistoma chlenami terenovogo provodu j 10 voyakami Karpo por Pavlo Pilipchuk z Novogo Dvoru b Kristinopolya chotovij a zgodom sotennij viddilu Vovki Narodivsya 1914 r v selyanskij rodini Vid samogo pochatku UPA na Holmshini buv u yiyi ryadah pidstarshinoyu j starshinoyu Vidznachavsya v usih boyah holodnokrovnistyu vidvagoyu j vinahidlivistyu Koristuvavsya avtoritetom mizh voyakami sotni Vovki Zaginuv 21 grudnya 1944 r na hutori s Modrin Kuzmin u boyu z NKVD Chot Boyan st vist Mihajlo Ulgurskij nar 13 serpnya 1916 r v selyanskij rodini v s Shepyatin Tomashivskogo pov todi Rava Ruskogo pov Zaginuv 9 lyutogo 1945 r u zasidci NKVD mizh s Perevodiv i s Zhnyatin Alosha rojovij zgodom chotovij i zastupnik Pavla Pilipchuka Karpa Prizvishe nevidome pohodiv z Pridnipryanshini mav dosvid frontovih boyiv Radyanskoyi armiyi Shugaj chot sotni Vovki Holmshina 1944 Galaburda kul Vasil Kratyuk nar 24 kvitnya 1921 r v Shumejkah Volodavskogo pov Vidznachivsya v bagatoh boyah yak znamenitij kulemetnik Yaroslav Yurchuk Stepan bunch sotni Vovki 1 VO 6 1946 Marko Novina bul Savinec Mihajlo 14 03 1925 r pochet sotni Vovki 1 VO 6 1945 Urodzhenec sela Berestya na grubeshivshini 14 03 1925 roku Zakinchiv torgovelnu shkolu v Grubeshovi i vchitelsku seminariyu de buv providnikom yunackoyi OUN Buv pisarem v sotni Vovki I V 1944 r buv povitovim referentom propagandi V serpni vstupiv do vishkilnogo viddilu UPA Duba j perejshov strileckij vishkil U listopadi 1944 r perejshov do sotni Vovki I pid komandoyu Karpa a po jogo smerti Kropivi i Krapki de stav sotennim pisarem Zaginuv na Pidlyashshi v zhovtni 1945 roku Jshov pershim sotnya popala v zasidku Osip Osip Nyajko narodzhenij 21 lipnya 1922 r v s Korchiv Tomashivskogo pov skorishe Rava Ruskogo pov Zakinchiv uchitelsku seminariyu uchitel V UPA vid 21 lipnya 1944 r politvihovnik sotni zgodom kurenya Vovki j 28 TV UPA Daniliv 1945 1946 Hmelik bunch sotni Vovki 1 VO 6 1946 Bajda Petro Varenicya nar v 1921 r v Vojslavici povit Sokal pislya 1944 r povit Grubeshiv chlen OUN vid 1939 r v 1941 r chlen pohidnih grup v 1942 r zaareshtovanij nimcyami na shodi Ukrayini zvilnenij povernuvsya na Holmshinu do 1945 r buv strilcem u viddili Krapki a piznishe do 1947 r strilcem v sotni Dudi vid 1948 r chlen sitki Leona Lapinskogo Zenona 2 Dubina Mihajlo Prokopchuk 1925 1992 nar v Tihobori povit Grubeshiv chlen OUN vid 1940 r v 1944 r zaareshtovanij NKVS i perenesenij do v yaznici v Kiyevi pislya zvilnennya za vidsutnistbyu dokaziv v 1945 r vstupaye do UPA na pochatku kladovshik v sotni Yagodi a vid listopada 1946 r zavgosp sotni Petra Lagodi Gromovogo i Vasilya Yarmoli Yara zaareshtovanij v Chehoslovachchini i peredanij Polshi 2 Novina bul Mihajlo Savinec pisar sotni Vovki I Nar 14 bereznya 1925 r v s Berestya Grubeshivskogo pov Zakinchiv torgovelnu shkolu v Grubeshovi V 1944 r buv povitovim referentom propagandi V serpni vstupiv do vishkilnogo viddilu UPA Duba j perejshov strileckij vishkil U listopadi 1944 r perejshov do sotni Vovki I pid komandoyu Karpa a po jogo smerti Kropivi i Krapki de stav sotennim pisarem Chot Sushko st bul Gric Rudenko nar 23 grudnya 1917 r v s Vovchik na Poltavshini Po profesiyi shofer buv u RA pislya polonu v nimeckij armiyi z yakoyi zdezertiruvav do UPA 10 bereznya 1945 r utvorena okrema grupa voyakiv sho volodili rosijskoyu movoyu yaku pridileno do jogo proboyevoyi choti Cya chota vidznachilasya vmilim stosuvannyam riznih pidstupiv i zaskochen protivnika Pislya poranennya Gric Rudenko stav zbroyarem u komandi 28 TV UPA Daniliv Majster na vsi ruki Vin zmajstruvav kilka vidiv primitivnih stankiv dlya vistrilyuvannya nimeckih raketnih strilen i keruvav praktichnim viprobuvannyam u strilyanni do cili Velikoyu miroyu zavdyaki jogo eksperimentam viddili UPA 28 TV Daniliv opanuvali teoriyu i praktiku vzhivannya raketnih strilen v partizanskij vijni Vlitku 1946 r Gric Rudenko tajkom viyihav do URSR z narechenoyu zi s Gilche Balan Ivan Novosad strilec brav uchast v grubeshivskij operaciyi Buv areshtovanij polskim UB v veresni 1946 r Sotnya Vovki 2 Redaguvati Vidd 100 Vovki 2 28 zhovtnya 1944 r zaraz po rozbittyu stanici v s Mirchi a odnochasno j Chernichini viddil perebrav k r Yastrub K r Karpo oderzhav nakaz organizuvati novij viddil Cim naznachennyam k ra Karpa tvoriti novij viddil 28 zhovtnya 1944 r treba uvazhati pochatok viddilu Vovki II Spochatku jogo zvali vishkilna chota chi vishkilna sotnya Shojno osinnyu 1945 r vid distav formalnu nazvu Vovki II sotennij Yastrub takozh Dub Anatolij Sidoruk z Volodavskogo pov sotennij Bagryanij Yevgen Dacyuk po vishkoli na pidoficerskih kursah UPA v 1944 r komandir choti v sotni Yagodi Mariyana Lukashevicha Pislya jogo smerti prijnyav komanduvannya sotneyu ale pid kinec 1945 roku buv zvilnenij Prirvoyu Yevgenom Shtendera z vikonuyushih funkcij za nekompetetnist na misci komandira sotni buv zaminenij na Lis Ivan Sheleva i perenesenij do referatu SB 1 rajonu Nadrajonu Liman III Okrugi OUN litom 1946 r buv zvilnenij z prichin ne vikonyannya obov yazkiv i vislanij do centralnoyi Polshi de mav vsupiti do yakoyis polskoyi konspirativnoyi organizaciyi i slidkuvati za nastroyami sho buli v polskomu pidpilli cogo zavdannya takozh ne vikonav zaareshtovanij MGB 2 sotennij Lis Ivan Sheleva 20 05 1914 VO 6 1945 46 st vist Ivan Shaleva narodivsya v s Folupni Lyubachivskogo pov zakinchiv rilnichu shkolu kapral Vijska Polskogo Piznishe buv korotko sotennim komandirom vd Vovki II sotennij Duda Yevgen Yanchuk pom 22 08 1947 st Bul Yevgen Yashuk iz s Bogorodici Grubeshivskogo pov rojovij u tomu chasi stav zastupnikom Karpa Lev Boruckij Vasil chot sotni Vovki 2 VO 6 1945 46 Shpak Carik Stepan bunch sotni Vovki 2 VO 6 1946 Vyatich Misha Stepovik Mihajlo Balij 1926 1981 narodivsya v Pavlovichah Sokalskogo rajonu chlen OUN v pidpilli z lipnya 1946 roku vid zhovtnya 1946 r strilec v sotni potim z zhovtnya 1946 roku veresnya 1947 roku slidchij SB III okrugi OUN Buv takozh v ohoroni Leona Lapinskogo Zenon areshtovanij 1948 r v Chehoslovachchini 2 Yurko Yan Ivan Nevyadomskij 1922 1989 Nar v Maslomichi povit Grubeshivskij jmovirno chlen OUN she do vijni v 1941 r vivezenij do Nimechchini na primusovi roboti zgidno inshoyi versiyi sluzhiv v Schutzpolizei vijskove zvannya kapral V 1943 r organizoviye pidpillya v okolicyah Maslomichi Na pochatku referat gospodarchij 4 nadrajonu Liman III Okrugu OUN a piznishe strilec v sotni Dudi piznishe komandir boyivki SB nadrajonu Liman III Okrugu OUN 21 I 1946 r pidvishenij do starshogo strilcya vid 1946 r buv rajonnim komandirom boyivok SB OUN vid oseni 1947 r komandir odniyeyi z grup pidpilnikiv yaka zalishilasya na Holmshini vid lyutogo 1949 r chlen sitki Zenona areshtovanij u 1951 r j peredanij do SRSR de buv zasudzhenij na 25 rokiv tyurmi do Polshi povernuvsya 27 IH 1955 r j buv vdruge areshtovanij j zasudzhenij 27 IH 1957 r v Lyublini na dovichne uv yaznennya zvilnenij 25 III 1959 r do smerti prozhivav v Olesnici 2 Kavka Volodimir Makaruk nar 1924 r v Vojslavichah povit Sokal pislya 1944 r povit Grubeshiv chlen OUN vid 1942 r v pidpilli vid 15 IV 1946 r strilec sotni Dudi 2 Yavir Ivan Rachinskij 1922 1951 nar v Satrij Mikolayivci povit Dubno chlen OUN vid 1941 r v kvitni 1943 r mobilizovanij do lav Chervonoyi Armiyi pislya chotiroh misyaciv zatrimanij z dvoma inshimi soldatami v okolicyah Grubeshova pid chas patrolyuvannya sotneyu Yagodu vsya trijka pogodilasya vstupiti do UPA yak kulemetnik sluzhiv v sotni Dudi vid 1948 r chlen sitki Leona Lapinskogo Zenona 2 Gonta Ivan Zaliznyak 1923 1948 nar v Bogorodici povit Grubeshiv chlen OUN vid 1941 r v UPA vid 1943 r strilec sotni Yevgena Yashuka Dudi zaginuv za nez yasovanih obstavin 2 Pribuvshij Ivan Kubyak 1921 1948 nar v Gorodlovichah povit Sokal chlen OUN vid 1940 r v UPA vid 1943 r sluzhiv v sotni Yevgena Yashuka Dudi zaginuv za nez yasovanih obstavin 2 Zaliznyak Pavlo Shostak 1913 1948 rik sluzhiv v Chervonij Armiyi chlen OUN vid 1941 r v UPA vid 28 X 1944 r kulemetnik v sotni Yevgena Yashuka Dudi zaginuv za nez yasovanih obstavin 2 Guchava Oleksandr Vashuk 1916 1949 nar v Bogorodici povit Grubeshivskij za inshimi dzherelami v Novij Ivanivci bilya Kurska chlen OUN v UPA vid serpnya 1944 r na pochatku strilec u vidili Yastruba N N Karpa N N i Petra Shavuli Kropivi vid lyutogo 1946 do veresnya 1947 r politichnij instruktor v sotnyah Petra Lagodi Gromovogo ta Vasilya Yarmoli Yara zaareshtovanij v Chehoslovachchini i peredanij do Polshi 2 Zaliznyak Osip Deneka 01 1922 04 01 1946 nar v s Sumishiv Varashin Grubeshivskogo povitu strilec nezakinchena shkola pochatkova rilnik 31 12 1945 roku ranenij v boyu z bilshovikami pid Tihobizhskim lisom bilya koloniyi Minyani Pomer 04 01 1946 Hmara Mihajlo Pidgirskij strilec brav uchast v grubeshivskij operaciyi Buv areshtovanij polskim UB v listopadi 1946 r Paliyenko Mikola P a v o n s k i j nar 1919 nar v Chernichini pov Grubeshiv chlen OUN v UPA vid 10 1946 r de buv chlenom sotni Yevgena Yanchuka Dudi vid oseni 1947 r chlen grupi Yurka vid lyutogo 1949 r chlen fiktivnoyi sitki Zenona areshtovanij 16 I 1954 r zasudzhenij na tyurmu Sotnya Vovki 3 Redaguvati nbsp Pam yatnik poleglim bijcyam sotni Vovki 26 02 1946 r v boyu z vijskami NKVS V urochishi Bilostok bilya sela Liski Grubeshivskogo povitu Vidd Vovki 3 Pislya viselennya ukrayinciv z pidgrubeshivskih sil do Ukrayini Zirka zorganizuvav nevelikij viddil UPA bilya 25 osib sho operuvav u cij okolici Spochatku cej pvd pidporyadkuvav sobi Zenon yak she odin VOP Prote voyaki cogo pvd domagalisya sho voni hochut nalezhati do UPA j osinnyu 1945 r yih pidporyadkovano komandi 28 TV UPA Daniliv yak Vovki III Bilshist voyakiv cogo pvd buli pered tim u riznih viddilah UPA sotennij Gajda Yevgen Sivak 16 02 1927 26 02 1946 nar 16 lyutogo 1927 r v s Chernichin Grubeshivskogo pov u selyanskij rodini Zakinchiv 7 kl gimnaziyi v Sokali pidstarshinsku shkolu UPA na Volini u 1943 r i starshinsku shkolu UPA Oleni v Karpatah u 1944 r Povernuvshi v ridni storoni buv priznachenij rojovim sotni Vovki u 1945 r instruktorom u novij sotni Vovki II Dvichi poranenij legko i tyazhko v zasidci na Yurchenka 2 lyutogo 1946 r buv naznachenij komandirom pvd Vovki III Zaginuv 26 02 1946 r bilya sela Liski Grubeshivskogo povitu na Holmshini v boyu z vijskami NKVS sotennij David Stepan Pristupa 24 06 1947 abo 08 1947 brav uchast v grubeshivskij operaciyi sotennij Zirka st bul Volodimir Sivak 01 09 1923 01 09 1948 narodivsya u seli Chernichin Grubeshivskogo povitu v selyanskij rodini Nezakinchena shkola osvita 2 klasi gimnaziyi 18 01 1946 roku potrapiv u zasidku NKVS v seli Maslomichi Zasudzhenij Vijskovim sudom i rozstrilyanij v Lyublini 01 09 1948 Pohovanij jmovirno na komunalnomu cvintari pri vul Unicka v Lyublini Orlik Roman Kovalchuk 1913 1950 nar v Shmitkovi povit Sokal chlen OUN vid 1932 r v pidpilli vid 1944 r na pochatku strilec sotni Lisa Ivan Sheleva a potim Stepana Pristupi Davida pidvishenij na komandira royu vid sichnya 1947 r buv zastupnikom Davida a po jogo smerti komanduvav stvorenoyu grupoyu sho zalishilasya vid sotni 2 Surmach Vasil Klimchak nar v 1927 v v Sebechovi povit Sokal Sebeczowie v UPA 1944 r vid lipnya 1945 r strilec 3 royu Orlika Romana Kovalchuka v sonti Bagryanogo Yevgena Dacyuka vid 1945 r komandir buv Lisa Ivan Sheleva vid travnya 1946 r v sotni Davida Stepana Pristupi na pochatku yak sekretar a potim politichnij instruktor zaareshtovanij Sluzhboyu Derzhavnoyi bezpeki Chehoslovachchini ta peredanij Polshi 2 Yurko Semen Zinko nar 1928 r v Zhuzhelyanah povit Sokal chlen OUN vid 1944 r v UPA vid 1946 r strilec sotni Davida Stepana Pristupi vijshov z pidpillya v 1956 r 2 Vistun Lev Rudik za inshimi danimi Lev Dyakiv 1927 1948 narodivsya v Zhuzhelyanah povit Sokal chlen OUN vid 1944 r v UPA vid 1946 r na pochatku buv sanitarom a potim komandir royu v sotni Davida Stepana Pristupi 25 V 1946 r avansovanij do stupinya starshogo strilcya 2 Pimsta Silvester Bodnar za inshimi danimi Vasil Lucik abo Vasil Selvester narodivsya 1925 r v Zhuzhelyanah povit Sokal v UPA vid 1945 r strilec sotni Davida Stepana Pristupi 2 Moryak Demchuk Mihajlo 1921 26 02 1946 narodivsya 1921 r u Kopichincyah u sim yi selyanina Zakinchiv 7 klasiv Ridnoyi shkoli Chlen OUN z 1942 r U serpni 1942 roku buv vidpravlenij v UPA na Volin Rojovij sotni Vovki 3 Zaginuv 26 02 1946 r bilya sela Liski Grubeshivskogo povitu na Holmshini v boyu z vijskami NKVS Peremoga Nevidomskij Volodimir 1926 07 01 1946 nar v s Chernichin Grubeshivskogo povitu v rodini selyanina nezakinchena shkola Starshij brat buv v UPA i v lyutomu 1945 roku vin takozh pishov v UPA St strilec kulemetnik Zaginuv 07 01 1946 r popavshi v zasidku NKVS pid lisom bilya s Vilka Poturzhinska Misce pohovannya nevidome tilo zabrav vorog St vist Palij Pavonskij Mihajlo 1923 26 02 1946 nar v s Chernichin Grubeshivskogo povitu Bunchuzhnij vid Vovki 3 Zaginuv 26 02 1946 r bilya sela Liski Grubeshivskogo povitu na Holmshini v boyu z vijskami NKVS psevdo Bosfor Sivak Ivan 1921 26 02 1946 Liski nar 1921 r v s Maslomichi Grubeshivskogo povitu u selyanskij rodini Buv u sotni Vovki 3 Zaginuv 26 02 1946 r v boyu z vijskami NKVS Pohovanij v urochishi Bilostok bilya sela Liski Grubeshivskogo povitu na Holmshini razom z 41 pobratimami sho zaginuli v comu boyu Sotnya Chavsa Redaguvati Vidd sotennij Chavs 3 Vasil Kral 1913 r Doroshiv Lvivska obl 1976 Dzerzhonyuv Polsha poruchnik UPA V UPA z bereznya 1945 na pochatku strilec piznishe komandir choti v sotni Kulisha Pislya reformuvannya choti v samostijnu sotnyu buv yiyi komandirom sho nalezhala do kurenya Berkuta yaka bula napravlena v povit Vlodavskij pid kinec 1945 roku z V VO Bug Jogo sotnya bula rozbita v veresni 1947 roku Chavs viyihav na prozhivannya v okolici Dravska Buv rozpiznanij i zaareshtovanij na pochatku 1948 roku zasudzhenij na karu smerti 10 02 1948 vijskovim Rajonnim Sudom v Lyublini zaminena kara na pozhittyeve uv yaznennya V 1955 zvilnenij z v yaznici 2 Oleg Dumka Ivan pvh sotni Vovki 3 VO 6 1946 Orlik Kovalchuk Roman sot Vovki 3 VO 6 1947 Palij Pavonskij Mihajlo bunch sotni Vovki 3 VO 6 1946 Kvitka Grigorij Lahovskij sanitar v sotni Chavsa Nar 1923 r v Silec povit Sokalskij chlen OUN v UPA vid 1944 r podalsha dolya neznana 2 Shepel Timofij Petrovich Gavalko narodivsya 28 lyutogo 1924 r v s Parhach Sokalskogo povitu teper s Mezhirichchya Sokalskogo r nu Lvivskoyi obl Zakinchiv narodnu shkolu v ridnomu seli vidtak navchavsya u Sokalskij SSh 1 1939 1941 rr ta u 5 i 6 klasah Sokalskoyi gimnaziyi 1941 1943 rr Vid 1941 r nalezhav do Yunactva Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv V Kral Chavs iz pidleglim jomu viddilom v yakomu T Gavalko Shepel buv zastupnikom komandira i odnochasno chotovim 15 08 1945 r virushiv u rejd z Lyubachivshini na Pidlyashshya Tudi povstanci pribuli na pochatku veresnya i perebuvali bilshe pivtora misyacya veduchi propagandistsku pracyu sered ukrayinskogo ta polskogo naselennya V kinci zhovtnya virushili nazad i 6 listopada 1945 r pribuli do s Liski kolishnogo Sokalskogo povitu teper Grubeshivskij povit Lyublinskogo voyevodstva Polsha Za 83 tri dni rejdu povstanci podolali majzhe 550 km Vidpochivshi pislya rejdu i perezimuvavshi viddil Chavsa navesni 1946 r vzyavsya do aktivnoyi bojovoyi diyalnosti Zokrema 10 kvitnya provedeno vdalu zasidku na vijskovu avtomashinu na shose Ugniv Belz Vorozhi vtrati sklali 12 vbitih zokrema poruchnik Vijska polskogo i lejtenant MVD Sotnya takozh vzyala uchast v spilnomu naskoku na m Grubeshiv 27 28 travnya 1946 r zdijsnenomu UPA ta polskoyu pidpilnoyu organizaciyeyu Volnosc i Nyezavislosc nastupnicya AK Armiyi Krajovoyi Todi povstanski viddili Galajda 2 Vovki 2 ta Vovki 3 zagalnoyu chiselnistyu 120 voyakiv atakuvali primishennya zalogi radyanskogo MVD znishivshi ponad 63 vorogiv Nakazom komandira VO Bug ch 21 vid 5 veresnya 1946 r Shepel buv pidvishenij do stupenya starshogo bulavnogo starshina iz datoyu starshinstva 22 01 1946 r Vlitku 1946 r pidviddil Chavsa narahovuvav 48 voyakiv Nevdovzi vin virushiv u drugij rejd na Pidlyashshya V comu marshi vzyali uchast 3 royi po 12 voyakiv plyus 6 osib v pochoti komandira T Gavalko Shepel na toj chas vikonuvav obov yazki bunchuzhnogo sotni posada analogichna starshini roti 4 serpnya 1946 r povstanci z okolic s Ulgivok teper Tomashivskij povit Lyublinskogo voyevodstva virushili na pivnich i na pochatku veresnya znovu dijshli do okolici Biloyi Pidlyaskoyi ta Bresta Zagalom iz zvorotnoyu dorogoyu marshrut rejdu sklav blizko 500 km U zhovtni 1946 r pidviddil Galaj da 2 povernuvsya u pivdenno zahidnu chastinu Grubeshivskogo povitu i shidnu chastinu Tomashivskogo povitu de diyav do pochatku akciyi Visla Navesni 1947 r Shepel krim obov yazkiv bunchuzhnogo vikonuvav funkciyi politvihovnika i viv usyu kancelyariyu pidviddilu Galajda 2 Na toj chas pidviddil narahovuvav za riznimi danimi 48 51 strilciv yaki vhodili do chotiroh royiv viddilen Pri 1 i 2 royah perebuvali komandir pidviddilu Chavs i chotovij Stepan Dzhura Ruchaj pri 3 i 4 royah bunchuzhnij Shepel Znovu na Pidlyashshya Shepel iz royem iz pidviddilu Galajda 2 pribuv u seredini lipnya 1947 r Zavdannyam bulo pidgotuvati mozhlivi miscya postoyiv dlya kerivnictva yake syudi moglo perebratisya pislya viselennya z inshih tereniv Krim togo 10 serpnya T Gavalko z pidleglimi rozzbroyili v s Liniv stanicyu polskih stribkiv ORMO Ohotnicha rezerva miliciyi obivatelskyej Pislya 16 serpnya Shepel povernuvsya na Grubeshivshinu nesuchi zokrema poshtu vid kerivnika Pidlyaskogo nadrajonu Levada Ivana Shamrika Chuba Miroslava Voseni 1947 r Shepel z royem znovu pribuv na Pidlyashshya V kinci zhovtnya syudi perebravsya okruzhnij providnik III okrugi Yevgen Shtendera Prirva Vin ocholiv kilka miscevih ta pribulih pidpilnih grup yaki tut perebuvali zokrema i tu yakoyu keruvav T Gavalko Za rozporyadzhennyam Prirvi 10 grudnya dev yatiosobova grupa na choli iz Shepelem ta kolishnij komandirom boyivki SB nadrajonu Liman Volodimirom Melnichukom Yasenem virushila v napryamku na Syedlcye ta Sokoliv Pidlyaskij i dali u Shidnu Prusiyu Zaginuv T Gavalko 2 sichnya 1948 r v s Muntovo teper Mrongovskij povit Varminsko Mazurskogo voyevodstva Polsha Pid chas boyu z grupoyu polskih organiv bezpeki vpalo 7 povstanciv Timotej Gavalko Shepel bul Volodimir Melnichuk Yasen Mihajlo Yarema Blakitnij Slavomir Parfoma Krivonis str Vasil Storonyarskij Zajchik st str Vasil Turko Zaporozhec zi s Prusiniv teper s Nizi na Sokalshini i st str Mihajlo Ralko Virnij Za deyakimi vidomostyami voni postrilyalisya u bezvihidnij situaciyi pislya nevdaloyi sprobi prorivu She dvoye pidpilnikiv Grigorij Fedura Kucheryavij ta st str Vasil Bida Lis zumili virvatisya Z vorozhogo boku odin miliciyant zaginuv inshij vazhko poranenij pomer u likarni Uchasnik cih boyiv P Novina zalishiv hroniku Shodennik iz dniv borotbi viddilu UPA Vovki 1948 rik 4 Galereya RedaguvatiSpisok vpavshih starshin pidstarshin ta strilciv viddilu Vovkiv 1944 1945 r r zistavlenij Bosforom RedaguvatiDiv takozh RedaguvatiMesniki UPA Primitki Redaguvati Ukrainskie nacionalisticheskie organizacii v gody vtoroj mirovoj vojny Tom 2 1944 1945 Moskva ROSSPEN 2012 Str 685 688 GA RF F R 9478 Op 1 D 375 L 1 4 7 Podlinnik a b v g d e zh i k l m n p r s t u f Prowokacja Zenona Geneza przebieg i skutki operacji MBP o kryptonimie C 1 przeciwko banderowskiej frakcji OUN i wywiadowi brytyjskiemu 1950 1954 Warszawa IPN 2005 T 22 Monografie Partizanskimi dorogami z komandirom Zaliznyakom Arhivovano 12 listopada 2013 u Wayback Machine Drogobich Vidavnicha firma Vidrodzhennya 1997 359 s ISBN 966 538 009 5 Novina P Vovki fragmenti z hroniki odnogo viddilu UPA Vovki Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 11 lyutogo 2017 Dzherela RedaguvatiLitopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Taktichnij vidtinok UPA 28 j Daniliv Holmshina i Pidlyashshya Dokumenti i materiyali zibr P J Potichnij ta in Toronto Litopis UPA 2003 T 39 1050 il s ISBN ISBN 0 920092 71 3 ISBN 966 7861 02 3 Mariusz Zajaczkowski Ukrainskie podziemie na Lubelszczyznie w okresie okupacji niemieckiej 1939 1944 Lublin Instytut Pamieci Narodowej Oddzial w Lublinie Instytut Studiow Politycznych PAN Lublin Warszawa 2015 504 s ISBN 9788376297699 Posilannya RedaguvatiUkrayinske vijsko u XX XXI stolitti Arhivovano 13 serpnya 2010 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vovki UPA amp oldid 38166055