Тарнаватка (або Тернаватка, пол. Tarnawatka) — колишнє українське село в Польщі, у гміні Тарнаватка Томашівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 941 особа (2011).
| Село Координати 50°31′59″ пн. ш. 23°22′59″ сх. д. / 50.53333000002777453° пн. ш. 23.38333000002777950° сх. д.Координати: 50°31′59″ пн. ш. 23°22′59″ сх. д. / 50.53333000002777453° пн. ш. 23.38333000002777950° сх. д.
Тарнаватка у Вікісховищі |
Розташування ред.
Лежить на Закерзонні (в історичній Холмщині).
Історія ред.
Первісним населенням Тарнаватки були русини, які компактно проживали на своїх історичних землях.
Після анексії Галичини Польщею була почата колоніальна політика латинізації і полонізації українських земель. Тарнавацьке негродове староство входило до Белзького повіту Белзького воєводства, об'єднувало 10 сіл (Тарнаватка, Паньків, Верехані, Вепрів, Майдан Зелений, Лущець з Гутою, Шур Новий, Майдан-Великий (Грубешівський повіт) і Майдан Малий).
За люстрацією 1565 р. в селі були 24 кмети на півланах, 1 на 1/4 лану, півлану пустого, 16 загородників, 11 бортників, корчмар, мельник, князь (старійшина сільської громади на волоському праві) і комірник. 1578 року вперше згадується православна церква в селі.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали римо-католики, але населення здебільшого розмовляло українською мовою.
У 1890 р. на місці колишньої греко-католицької (зведеної в 1679 р.) була збудована православна церква. На той час у Тарнавці проживало 714 жителів, більшість із яких були православними, за винятком 164 римокатоликів і 15 юдеїв. В селі була початкова школа, волосний суд і волосна управа, кілька ремісників, 54 оселі, панський двір (з тартаком паровим і тартаком водяним, 2 скипидарнями, вапнярнею, майстернею млинових каменів і каменоломнею). До волості належали 7 фільварків (Тарнаватка, Пухарки, Зелене, Перейма, Верехані, Майдан і Вепрів у складі Скрипний Острів, Паучне і Гута Шкляна).
У ХХ столітті в селі ще проживали греко-католики, які належали до місцевої парафії, попри захоплення храму Російською православною церквою в 1875 р.
У 1921 р. церкву захопили поляки під костел. У 1922 р. поляки зняли купол із захопленої ними церкви і переробили її на костел.
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції закриття та руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила одну місцеву православну церкву на римо-католицький костел, а липні-серпні 1938 року знищила й другу церкву.
За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа. У 1943 році в селі проживало 398 українців і 911 поляків.
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Сучасність ред.
На колишньому греко-католицькому цвинтарі збереглося коло 20 кам'яних надгробків. На колишньому православному цвинтарі (функціонував у 1875—1921 рр.) кам'яні надгробки зібрані з поховань і в 2000 р. встановлені кількома рядами, чим було порушене їх історичне розташування.
Населення ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 454 | 99 | 314 | 41 |
| Жінки | 487 | 101 | 281 | 105 |
| Разом | 941 | 200 | 595 | 146 |
Примітки ред.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Богдан Гук. Tarnawatka. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. (пол.)
- ↑ Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 150.
- Мапа розселення українства в межах Холмщини та Засяння
- Tarnawatka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 652. (пол.)
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
- Tarnawatka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 179. (пол.)
- Юрій Макар, Віталій Макар, Михайло Горний. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи. Том 3, с. 303, 759.
- Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тарнаватка (Люблінське воєводство)
- Богдан Гук. Tarnawatka. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. (пол.)