Богдан Гук (пол. Bogdan Huk; нар. 1964, Моронг, Польща) — український дослідник у Польщі, перекладач, журналіст. Редактор газети «Наше слово». Досліджує українську історію та культуру на території сучасної східної Польщі після 1772 року та українсько-польські взаємини в XIX—XX століттях.
Богдан Гук | |
---|---|
Народився | 1 травня 1964 (59 років) або 1964 Моронг, Ґміна Моронґ, Острудський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | журналіст, перекладач, редактор |
Галузь | журналістика, переклад і редагування |
Alma mater | Варшавський університет |
Знання мов | українська і польська |
Координує роботу некомерційного проєкту «Apokryf Ruski» (укр. Апокриф руський), спрямованого на наукове дослідження українського минулого на території сучасної східної Польщі (на західній межі української етнічної території).
Біографія Редагувати
Народився 1964 року в місті Моронг Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі, куди була переселена його родина під час операції «Вісла». Батько Богдана Гука родом із села Радава Ярославського повіту Підкарпатського воєводства, мати — походить із села Вислік Великий Сяноцького повіту.
У 1985—1989 роках був редактором студентського журналу української інтелігенції «Зустрічі». З 1989 року почав збирати, вивчати і публікувати спогади та архівні документи про українське минуле в Польщі. У 1990 році здобув диплом української філології у Варшавському університеті. Декілька років працював журналістом і диктором української редакції на радіо «Polskie Radio dla Zagranicy». У 1993—2000 роках був редактором журналу «Сон і Думка». З 1997 року проживає в Перемишлі. У 2000—2002 роках працював редактором щомісячника «Інформатор Закерзоння».
У 2010 році заснував дослідницький українознавчий проєкт «Apokryf Ruski» (укр. Апокриф руський). У полі зору проєкту насамперед історичні західні українські краї — Бойківщина, Холмщина, Лемківщина, Надсяння та Підляшшя.
Бібліографія Редагувати
Книги Редагувати
Автор і редактор низки книг:
- 1947. Пропам'ятна Книга / Зібрав та до друку зладив Богдан Гук. — Варшава, «Тирса», 1997.
- Вогонь під наглядом — Лемківска ватра в документах Служби безпеки
- Закерзоння. Спогади вояків Української Повстанської Армії. У 5-х томах. — 1994—2005.
- Źródła do dziejów Ukraińskiej Cerkwi Greckokatolickiej w Polsce w latach 1944—1989 (=Джерел до історії Української Греко-Католицької Церкви в Польщі в 1944—1989 роках). — 2007.
- Явожно. Спогади в'язнів польського концентраційного табору (2009, співавтор з Мирославом Іваником)
- Za to że jesteś Ukraińcem. Wspomnienia zlat 1944—1947 (=За те, що ти є українець… Спогади з років 1944—1947): збірка. — 2012.
- Україна. Польське серце тьми. — 2013.
- УПА та ВіН у боротьбі з тоталітаризмом. 1945—1947. Документи, спогади. — Вишгород. — ФОП Сергійчук М. І., 2019. — 592 с.
Статті Редагувати
- Гук Б. Організаційна структура надрайону «Левада» ОУН Закерзонського краю 1945–1947 рр. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. — 2011. — № 19. — С. 55-61.
Інше Редагувати
- Чужинце, іди скажи Україні. Увічнення трагедії Закерзоння в 1944—1947 роках: фотоальбом. — Перемишль, 2001. (ведучий редактор)
Примітки Редагувати
- ↑ Czech National Authority Database
- http://www.bogdanhuk.info/
- ↑ APOKRYF RUSKI. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 7 лютого 2020. (пол.)
- ↑ Доповідь на тему польсько-українських відносин з пункту бачення нової інтерпретації подій, які довели до масових вбивств у селі Терка що на Лемківщині // Вісник Світової Федерації Українських Лемківських Об'єднань. — 2014. — № 10(22) (жовтень). — С. 28-29. з джерела 17 квітня 2021. Процитовано 7 лютого 2020.
- ↑ . www.lemkounion.pl. Об'єднання лемків. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 7 лютого 2020.
- ↑ . Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 7 лютого 2020. (пол.)
Посилання Редагувати
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 7 лютого 2020. (пол.)
- APOKRYF RUSKI. apokryfruski.org. оригіналу за 31 березня 2019. (пол.)
- . Наше слово. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 лютого 2020.