www.wikidata.uk-ua.nina.az

Українсько польські відносини двосторонні відносини між Україною та Республікою Польща на міжнародному рівні у галузях м

Українсько-польські відносини

Українсько-польські відносини — двосторонні відносини між Україною та Республікою Польща на міжнародному рівні у галузях міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо.

Денис Шмигаль та Матеуш Моравецький зустріли в Україні перші танки Leopard 2, надані Польщею, 24 лютого 2023

Історія Редагувати

Польща та Русь-Україна Редагувати

Одне з найбільш ранніх подій історії відносин Русі-України та Польської держави, зазначених у літописах, відноситься до 980 року, коли київський великий князь Володимир Святославич відвоював у поляків східнослов'янські Червенські міста (в верхів'ях Західного Бугу).

В 1018 році Святополк Окаянний, який втік із Києва, звернувся за допомогою до польського короля Болеслава I Хороброго, який зумів перемогти Ярослава Мудрого в битві на річці Бузі. Київський похід Болеслава I увінчався взяттям міста, проте Болеслав замість того, щоб передати владу Святополку, почав правити в місті сам. Обурені жителі Києва підняли повстання, в ході якого почали «бити ляхів». Болеслав утік зі скарбницею і полоненими сестрами Ярослава Мудрого. Червенські міста, знову опинилися під владою Польщі, були повернуті Ярославом Мудрим і його братом Мстиславом Хоробрим в 1030—1031 роках.

Подібні події сталися 1069 року, коли князь Ізяслав Ярославович втік до Польщі до свого племінника Болеслава II Сміливого і той, здійснивши похід на Київ, втрутився в руську династичну суперечку на користь Ізяслава. Згідно з легендою, меч-реліквія на ім'я Щербець, який використовували при коронації польських королів, отримав щербину при ударі Болеславом I або Болеславом II об Золоті ворота в Києві. Перший варіант не може бути правдою через те, що Золоті ворота були зведені в 1030-і роки, другий не підтверджується вуглецевим методом датування меча, який, як виглядає, був створений не раніше другої половини XII століття.

Пізніше, в період феодальної роздробленості, Червенські землі входили до складу Волинського і Галицько-Волинського князівства, а в XIV столітті їх знову захопила Польща. На даний час ця область, відома також як Червона Русь, розділена між Польщею, Україною та Білоруссю.

Як і Русь, Польща зазнала на собі в XIII столітті кілька монгольських вторгнень, однак, незважаючи на руйнування, монгольське іго над польськими землями встановлено не було, що згодом забезпечило Польщі перевагу в розвитку торгівлі, культури і суспільних відносин. У 1340 році помер Володимир Львович, останній галицький престолонаслідник з династії Рюриковичів, після чого Галицьке князівство було захоплено військом Казимира III і приєднано до Польського королівства.

Південно-Західна Русь у складі Польського королівства і Речі Посполитої Редагувати

У пізньому Середньовіччі під прямою владою Польщі перебувала Галичина, тоді як основна частина руських земель перебувала у складі Великого князівства Литовського. Після укладення польсько-литовської Люблінської унії і освіти Речі Посполитої, землі сучасної України перейшли в підпорядкування Корони. Дискримінаційне законодавство щодо православного населення спричинило поступову полонізацію і католичення значної частини руської шляхти. Король роздавав польським шляхтичам великі володіння в Україні, а ті, в свою чергу, встановили жорстокий соціальний і релігійний гніт. Французький інженер Боплан, який залишив в XVII столітті опис України, писав, що пани "користуються безмежною владою не тільки над майном, але також і над життям людей. Настільки велика свобода польської шляхти (яка живе немов в раю, а селяни перебувають ніби в чистилище), що селяни виявляються в положенні набагато гіршому, ніж каторжники на галерах" . Такий стан справ, а також насадження Брестської унії, призводило до масового відходу населення в запорізькі козаки і цілої низки антипольських і антифеодальних повстань.

Після переходу Лівобережної України в підданство Московського царства, Річ Посполита зберегла за собою землі ​​Правобережної України та Галичини. Гетьманський устрій був скасований на Правобережжі вже в кінці XVII століття, тоді ж була остаточно виведена з діловодства руська мова. Продовжилися криваві повстання проти панування польської шляхти, яка геть замикала шлях в верхи суспільства руському і литовському населенню.

Поляки і українці в Російській та Австро-Угорській імперіях Редагувати

Після поділів Польщі до складу Російської імперії увійшли всі інші українські землі, за винятком Галичини, Закарпаття і Буковини. Однак і в складі Росії польській знаті була дана можливість зберегти впливове становище в суспільній структурі західних губерній, оскільки російська влада безуспішно намагалися заручитися її лояльністю. Однак, у міру провалу такої політики і спалахування польських повстань, протягом XIX століття владою робилися спроби емансипувати східнослов'янське населення від польського впливу, в тому числі шляхом скасування унії і повернення правобережних парафій в православ'я. У відповідь, польські інтелектуали, в тому числі хлопомани, почали підтримувати українофільські течії і в значній мірі сприяли виникненню українського національного руху. В королівстві Галичини і Лодомерії, польська меншина, поповнилась втікачами з Російської імперії, учасниками повстання 1863 року.

Українсько-польські відносини періоду розпаду Російської та Австро-Угорської імперій Редагувати

Див. також: Міжнародні відносини України в 1917—1922 роках

Українська Центральна Рада та польські сили у Наддніпрянській Україні Редагувати

Педагогічний музей — будинок, в якому у 1917—1918 роках знаходилась Українська Центральна Рада. Україна, Київ, вул. Володимирська, 57

Станом на 1917 рік у Наддніпрянській Україні сформувались декілька політичних організацій, які претендували на право репрезентувати поляків:

Під час конфлікту між Тимчасовим урядом та Центральною Радою ПКВ підтримав останню, але після досягнення ними компромісу і відмови Центральної Ради визнавати комітет, що складався тільки з ендеків, єдиним представницьким органом польської меншини — пішов в опозицію до неї, перейшов на позицію «захисту внутрішньої автономії» і відмовився від запропонованих йому чотирьох місць у складі Ради. У свою чергу інші польські політичні групи визнали Центральну Раду верховною владою на Україні і делегували до її складу своїх представників: ПДЦ отримав 9 місць, 4 з яких в подальшому повинні були перейти до найбільш радикальних членів ПКВ, проте після їх відмови — перейшли до СДКПіЛ; ППС (л) — 7 місць; ППС (р. ф.) — 4 місця; СДКПіЛ — 4 місця, що перейшли від ПДЦ. Як ПДЦ, так і обидві ПСС у Раді виступили на позиціях досягнення Україною незалежності та побудови всередині неї польської національно-культурної автономії, на противагу «внутрішній автономії» ендеків.

Польська меморіальна нагорода для солдат ІІ корпусу, які билися у його складі під Каневом. Надпис на нагороді: «1918 — Канів — II Корпус»

Іншою польською силою діючою тоді на території України були Польські корпуси — II, III, а також підрозділ сформований з різних родів військ в Одесі. На квітень-травень 1918 року вони налічували у своєму складі близько 10 000 чоловік, 129 кулеметів, 5 гармат, 5 бронеавтомобілів і 10 літаків. Вони, під впливом ендеків, не визнали III універсал Центральної Ради, а під час війни між УНР і Радянською Росією зайняли нейтральне положення, але після зайняття України німецькими та австро-угорськими військами почали намагатися врегулювати своє правове становище. 4 квітня 1918 року їхнє керівництво підписало договір з урядом Української Народної Республіки, згідно з яким польські частини зобов'язувалися дотримуватися суворого нейтралітету та передислокуватися для об'єднання з I Польським корпусом, а УНР зобов'язалася забезпечувати підрозділи всім необхідним. В подальшому, у зв'язку з порушенням легіонерами пунктів домовленостей та під тиском німецького командування, український уряд ухвалив рішення про роззброєння польських частин[ru]: 19 квітня 1918 року за вимогою австро-угорського командування демобілізувався одеський загін; II Польський корпус був розбитий німецькими військами під Каневом; частини III Польського корпусу 14 квітня 1918 року в районі Твирова та Немирова почали бої з об'єднаними силами місцевих селян та Вільного козацтва і 18 квітня 1918 року були інтерновані втрутившимися австро-угорськими військами, якими 18 червня 1918 року були роззброєні.

Також в Україні діяла Польська військова організація (ПВО), яка вербувала офіцерів-поляків до своїх лав. Центральна Рада сприяла озброєнню завербованих нею військових, а ПВО, у свою чергу, сформувала польську бойову дружину, яка взяла участь у січневих боях 1918 року в Києві на стороні УНР.

Відносини між Українською Державою та Королівством Польським Редагувати

Відповідно до Берестейського миру, підписаного 9 лютого 1918 року між Україною та Центральними державами, питання українсько-польського кордону мала остаточно вирішити комісія на підставі «етнографічних відносин і з узгодженням бажань населення».

Станіслав Ванькович — Надзвичайний міністр та Повноважний посол Польщі при Гетьмані України

Тверда позиція Києва в питанні реалізації умов Брестського миру щодо північно-західних кордонів змусила Регентську раду Королівства Польського ініціювати встановлення дипломатичних відносин з Україною. До Києва прибув Станіслав Ванькович — представник в ранзі надзвичайного посла і уповноваженого міністра, а 7 жовтня 1918 року до МЗС України ним був переданий список членів польського дипломатичного представництва в складі радника, 1-го та 2-го секретарів, пізніше до них приєдналися консульський радник, військовий аташе і керівник рееміграційного відділу. У відповідь Рада міністрів Української Держави 20 жовтня 1918 року ухвалила постанову про створення у Варшаві посольства 2-го розряду, виділивши на його створення 31 222 карбованці, проте у зв'язку з початком в Україні повстання воно так і не почало діяти. 26 листопада 1918 року з боку України був призначений віце-консул у Лодзі, 29 листопада 1918 року — тимчасовий виконувач обов'язків генерального консула у Варшаві. З боку Польщі ж планувалося відкриття генерального консульства в Києві та консульств в Одесі, Харкові та Єлисаветграді, що, однак, не було реалізовано через подальщі події.

Положення української армії в грудні 1918 року. Бельгія, Брюссель, Королівський музей армії

Після встановлення дипломатичних відносин основними питаннями у міждержавних взаєминах стали проблеми польських біженців і військових формувань на території України. Так українським урядом польському послу було виділено безвідсотковий кредит в розмірі 1 000 000 карбованців для надання допомоги польським біженцям, а поляки, які бажали переселиться на історичну батьківщину, були звільнені від служби в українській армії. Відносно ж польських формувань, які створювалися на Волині та передислоковувалися на батьківщину з Новоросійська і Миколаєва, українською стороною було прийнято рішення ініціювати підписання з польським представником договору, що передбачав забезпечення даних формувань обмундируванням та спорядженням з боку українського уряду. Подібні кроки на зустріч полякам Київ робив у розрахунку на доброзичливу і конструктивну позицію Варшави в питанні демаркації міждержавного кордону, вже заручившись в цьому питанні підтримкою Німеччини. Однак внаслідок Листопадової революції та виходу Німеччини з Першої світової війни Україна позбулася її підтримки в цьому питанні, в той же час Регентська рада у Варшаві передала владу Юзефу Пілсудському. Нова польська влада висунула претензії на Східну Галичину та Західну Волинь, окупувавши до кінця листопада частину останньої, Холмщину і Підляшшя. Одночасно з цим в Східній Галичині почалася війна між проголосившою незалежність ЗУНР і Польщею, в якій Наддніпрянська Україна виступила на стороні галицьких українців. Таким чином на кінець 1918 року Україна фактично опинилася в стані війни на два фронти, одночасно ведучи бойові дії як проти більшовиків, так і проти поляків.

Польсько-українська війна Редагувати

Народний Дім — будівля, в якій у 1918 році знаходилась Українська Національна Рада. Україна, Львів, вул. Театральна, 22

В процесі розпаду Австро-Угорщини в жовтні 1918 року поляки та українці імперії почали формувати власні державні інститути на землях Королівства Галичини та Володимирії. 9 жовтня польськими депутатами Райхсрату було оголошено рішення про входження колишніх земель Речі Посполитої (в тому числі Галичини) до складу відтвореної Польської держави. У відповідь на ці дії 18 жовтня українцями у Львові була створена Українська Національна Рада — орган з повноваженнями парламенту, яка наступного дня проголосила створення Української держави на території Галичини, Буковини та Закарпаття; водночас поляками 28 жовтня у противагу йому в Кракові була утворена Польська ліквідаційна комісія, що проголосила себе представницьким органом Польської держави на колишніх австро-угорських землях. У подібній обстановці протистояння з політичного почало переростати у військове — 1 листопада, не чекаючи передачі влади українцям з рук уряду Австро-Угорщини, за рішенням українського Центрального Військового Комітету (організація сформована українськими військовими в середині вересня 1918 року), лояльні йому підрозділи зайняли усі важливі установи Львова, а поляками у відповідь створенили Польський Комітет Народовий — в той же день у місті спалахнули бої. Одночасно з цими подіями українці взяли владу у Золочеві, Коломиї, Жовкві, Раві-Руській; у Любліні, Кракові, Ярославі, Грубешові, Перемишлі почалися польсько-українські сутички. Тільки 3 листопада, вже в умовах боїв, місцеве австро-угорське керівництво офіційно передало владу у Львові та Галичині українським лідерам.

Польське командування оборони Львова. 1918 рік

З 5 по 20 листопада лінія розмежування між сторонами залишалася незмінною. За цей період українцями було сформовано Уряд і 13 жовтня проголошена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Також в цей період почали набувати регулярні риси і збройні сили супротивників — Галицька армія та Військо Польське. Однак, позиційний період, кульмінацією якого стало дводенне перемир'я, закінчився 21 листопада внаслідок польського авіанальоту на Львів, що змусив українські сили покинути місто, відступити на 30 км в західному, північному, південному напрямках та взяти місто в облогу, яка тривала до травня 1919 року. В цей же період у війну фактично вступила Румунія — 11-12 листопада румунські війська без серйозного опору зайняли Північну Буковину.

Начальна команда Галицької армії. Ходорів, 1919 рік

З самого початку конфлікту галицькі українці почали отримувати фінансову і військову підтримку з боку наддніпрянських (спочатку від Української Держави, а в подальшому і від відродженої Української Народної Республіки), проте після проголошення «Акту Злуки» Наддніпрянщина вступила у війну вже безпосередньо. Зважаючи на це території охоплені бойовими діями розширилися — на початку січня 1919 року польські війська вторглися на Волинь і вже 14 січня контролювали ключові населені пункти регіону. У відповідь частини Галицької армії і Армії УНР створили на Волині спільні Холмсько-Волинський і Північно-Західний фронти за допомогою яких відбили у поляків Володимир-Волинський та Ковель. До грудня-січня значні бої йшли також за Раву-Руську, Перемишль та Хирів.

На початку лютого 1919 року ініціатива потроху почала переходити до українців почавших наступальну операцію з метою повного оточення і захоплення Львова і, в подальшому, Перемишля. Однак 25 лютого, на вимогу Верховної ради Антанти[en], вона була зупинена. Скориставшись перемир'ям на час переговорів поляки перекинули значні сили до Львова і провели його деблокування. Подальші переговори не принесли ніяких результатів і 15 травня польські війська, посилені прибулою з Франції Блакитною армією та підтримані Румунією (приєдналася до наступу 24 травня), почали масштабний наступ прорвавши фронт в декількох місцях, відтіснивши українців на схід у так званий «Трикутник смерті» і в той же час зіштовхнувшись з радянською 12-ю армією.

Союз Польської держави та Української НР супроти більшовиків Редагувати

Див. також: Польсько-радянська війна (1920)
Заключний етап Польсько-української війни. Травень-липень 1919 року

Зі збільшенням натиску сил більшовиків і відступом Армії Української Народної Республіки на ​​Правобережжя відбулася зміна політичного курсу Директорії УНР в бік досягнення порозуміння з країнами Антанти та Польщею з метою залучення військових сил цих держав до боротьби проти більшовиків. У той же час, незважаючи на бойові дії, ні Польща, ні УНР офіційно не оголошували війни одна одній, тому польська дипломатична місія продовжувала знаходиться при Уряді УНР і на початку 1919 року висловлювалася за припинення бойових дій і військове взаєморозуміння, а Україною в листопаді 1918 року та січні 1919 року у Варшаву були спрямовані дипломатичні місії на чолі з В'ячеславом Прокоповичем, за підсумками обговорень з якими польська сторона заявила про готовність прийняти офіційну українську делегацію для ведення переговорів. 24 травня 1919 року уповноваженим вести переговори від імені УНР Борисом Курдиновським та Прем'єр-міністром і міністром закордонних справ Польщі Ігнацієм Яном Падеревським був підписаний договір, за яким УНР визнавала себе неспроможною вирішувати долю Східної Галичини, погоджувалася з правами Польщі на Західну Волинь, а Польща зобов'язувалася допомогти УНР військами у війні з більшовиками на умовах військової конвенції, яка мала бути укладена пізніше. Однак в подальшому даний документ відмовилася визнавати як Польща (Сейм відмовився його ратифікувати), так і УНР (Директорія заявила, що Курдиновський значно перевищив свої повноваження). У червні 1919 року, під час Чортківського наступу Галицької армії, у Львові між делегацією на чолі з генералом Армії УНР Сергієм Дельвігом і польським генералом Родзевичем велися переговори про припинення війни і можливості співпраці проти більшовиків. Українці під час цих перемовин наполягали на тому, що для організації суцільного фронту проти ворога їм потрібна частина Галичини, поляки ж наполягали на наданні українцям лише права на використання залізниці за Збручем. За підсумками переговорів, в ніч на 16 червня 1919 року, було підписано угоду, що зобов'язувала обидві сторони припинити бойові дії до 6:00 ранку 21 червня і відійти на лінію займану сторонами 1 червня 1919 року із 10-кілометрової нейтральною смугою, а також передбачав подальші переговори у Варшаві. Укладена угода ігнорувала досягнення наступальної операції Галицької армії, що почалась 8 червня, тому командуванням Галицької армії було прийнято рішення її ігнорувати і продовжувати наступ, в свою чергу Військо Польське припинило бойові дії проти основнної Армії УНР і продовжувало їх тільки проти Галицької армії аж до відступу її за Збруч 16 липня 1919 року.

Голова Директорії Української Народної Республіки Симон Петлюра та Начальник Польської держави Юзеф Пілсудський у Винниці. Квітень 1920 року

Подальші українсько-польські перемовини проходили в липні 1919 року у Львові та з 10 серпня 1919 року в Дембліні, делегації обох держав брали участь як спостерігачі у Тартуський конференції балтійських країн в жовтні 1919 року, за підсумками переговорів 22 квітня 1920 року між Польщею та УНР було підписано політичну угоду, згідно з яким Польща визнавала незалежність УНР і Директорію на чолі з Симоном Петлюрою як верховну владу в ній; кордон між Польщею і Україною встановлювалася по річці Збруч через Волинь до річки Прип'ять, до Польщі переходили Східна Галичина, Холмщина, Підляшшя, частково Полісся і сім повітів Волині (територія з майже 10-мільйонним населенням, в основному українським); в Україні поновлювалися права польських поміщиків; обидві сторони зобов'язалися не укладати міжнародних угод, які б шкодили інтересом сторін, що його підписали; взаємно забезпечувалися культурно-національні права меншин; передбачалося підписання торгово-економічного договору (аграрне питання мало бути вирішене після скликання в Україні парламенту). 24 квітня в додаток до політичної угоди була укладена Військова конвенція, згідно з якою поляки повинні були спорядити три дивізії УНР; за взаємною згодою сторони повинні були почати спільний наступ під загальним польським командуванням; в штаб Армії УНР призначалися польські офіцери; польські військові отримували контроль над українськими залізницями на час всієї військової компанії; польські офіцери брали участь в організації і становленні українських урядових структур; Уряд УНР мав забезпечити польські війська в Україні продуктами і гужовим транспортом (в разі невиконання цієї умови поляки отримували право проводити реквізиції). Крім того, після укладення миру делегації обох держав взяли участь в конференції у Булдурі, що проходила у серпні 1920 року. За її підсумками було створено Раду уповноважених балтійських держав і Раду військових представників країн-учасниць (Литва не взяла участі в роботі через розбіжності з Польщею).

Польско-українські війська вступають у Київ. Хрещатик, травень 1920 року

25 квітня 1920 року польсько-українські сили почали спільний наступ на київському напрямку, до 30 квітня вони зайняли Правобережну Україну, 7 травня увійшли в Київ, але контрнаступ більшовиків, який почалося 26 травня, змусив польсько-українські сили відступити — 12 червня був залишений Київ, до кінця червня бойові дії були перенесені у ​​Західну Україну, 15 липня була проголошена Галицька Соціалістична Радянська Республіка, 30 липня сформований Тимчасовий революційний комітет Польщі, 12 серпня розпочався штурм Варшави. 18 квітня стався злам війни на користь польсько-українських сил — до середини вересня 1920 року ними була зайнята вся Західна Україна, а 21 вересня Армія УНР вступила на територію Наддніпрянщини, але 12 жовтня 1920 року у Ризі Польщею, з одного боку, та РСФРР з УСРР — з іншого, був підписаний договір про перемир'я та перліментарні умови миру. У той же час радянські війська продовжили наступ на територію УНР і 21 листопада 1920 року зайняли тимчасову столицю УНР Кам'янець-Подільський — Уряд та Армія УНР були змушені відступити на територію Польщі.

Відносини Польщі та Уряду УНР в екзилі Редагувати

Будівля, в якій у 1920—1922 роках розміщувались Рада, Уряд та Головний Отаман військ і флоту УНР Симон Петлюра. Польща, Тарнів, вул. Краківська, 9

Після евакуації з України Уряд Української Народної Республіки розташувався у Тарнові, звідки продовжив свою діяльність як визнаний Польською Республікою Уряд України і почав проводити заходи щодо організації та підтримки боєздатності підпорядкованих йому військ. В цілому, станом на листопад 1920 року, до Польщі евакуювались 65 українських послів, 14 міністрів, близько 1 680 урядових службовців, 3 500 офіцерів та 11 500 солдатів, правове становище яких було унормовано інструкцією Міністерства військових справ Польщі від 2 грудня 1920 року — Армія УНР визнавалася дружньою та союзною і забезпечувалася відповідними умовами перебування в таборах для інтернованих, яких спочатку на території Польщі було створено шість: в Александруві Куявському для 4-ї Київської та 6-ї Січової стрілецької дивізії, у Вадовиці (табір № 2) для Окремою кінної та 1-ї Запорізької стрілецької дивізії, у Петрокові для Штабу Дієвої Армії та кулеметної дивізії, у Ланьцуті для Окремого корпусу прикордонної охорони та 5-ї Херсонської стрілецької дивізії, у Ченстохові для урядового і військового резерву, крім того у Ченстохові на цивільному становищі розташовувалися працівники та старшини Військового міністерства і Генерального штабу Армії УНР, в подальшому було відкрито ще два табори — у Ченстохові і Стшалково (табір № 1). Станом на 20 січня 1921 року у таборах вже налічувалося 17 464 старшин та козаків Армії УНР і 21 січня Урядом УНР за згодою Пілсудського і при безпосередній участі польського Генштабу був сформований Партизансько-повстанський штаб (ППШ) — спеціальний орган, в задачі якого входило вирішення всіх питань, пов'язаних з збройною протидією більшовицькій владі та впровадженням в життя широкої системи організації майбутнього загального збройного повстання для повалення радянської влади в Україні, а також підготовка збройних формувань Армії УНР до переходу через польсько-радянський кордон. Після створення ППШ польська сторона взяла на себе зобов'язання створити умови для переїзду і розміщення даного органу до Львова, дозволила використовувати інтернованих українських старшин і козаків як посланців в Україні, а також звільнити з таборів 2 000 українських воїнів і забезпечити їх необхідною амуніцією для походу на Україну і підняття широкомасштабного антибільшовицького повстання, однак 18 березня 1921 року, між Польщею, РСФРР та УСРР був підписаний Ризький мирний договір, згідно з яким станом на 1 травня 1921 року уряд та Рада Республіки УНР мали бути вислані за межі першої. У зв'язку з цією умовою поляки офіційно відмежовувалися від відкритої підтримки українських повстанців на своїй території і 21 квітня 1921 року Уряд УНР втратив свій спеціальний статус на території Польщі.

Козацька могила — поховання 17 українських воїнів померлих під час інтернування у таборі № 6 у 1920—1921 роках. Польща, Александрув Куявський

Незважаючи на умови радянсько-польського договору проти повного розриву відносин з Урядом УНР в екзилі виступив польський Генеральний штаб, тому для обходу умов Ризького миру урядові органи УНР на території Польщі були переформовані в Український Центральний Комітет (УЦК) та Українську військову ліквідаційну комісію у Польській Республіці, визнані польським керівництвом легальними українськими організаціями, і керівництво ППШ у тісному контакті з польським Генштабом продовжило розробляти детальні плани всеукраїнського повстання. УЦК отримував фінансування від Уряду Польщі (в кінці 1921 року на рахунки Міністерства праці та цивільної опіки Польщі на потреби УЦК було внесено 68 000 000 польських марок), вів переговори з польською владою про долю українських емігрантів на польській території (польська сторона визнавала безумовне право на політичний притулок усіх емігрантів з України, які прибули на територію Польщі до 12 жовтня 1920 року, по відношенню до всіх інших українських біженців, які прибули після зазначеної дати, Міністерство внутрішніх справ Польщі обіцяло визнати право політичного притулку тільки після складання та подання відповідних списків УЦК на затвердження МВС Польщі) і про матеріальні та грошові кошти, які були присвоєні польськими військовими в середині 1920 року під час розграбування Державної Скарбниці УНР, а також намагався відсудити у польської влади автомобілі, які знаходилися у власності УНР, але в ході бойових дій різними шляхами були захоплені поляками. Тим часом ППШ почали переслідувати невдачі — повстання не було розпочате 20 травня 1921 року через розбіжності з Російським політичним комітетом, сили якого повинні були в ньому також брати участь; новий план повстання обговорюваний на нараді проведеній 17 червня 1921 року між ППШ і польським командуванням став відомий радянській розвідці, у відповідь УСРР звинуватила Польщу в порушенні Ризького миру і знищила майже всю підпільну мережу ППШ на своїй території. Незважаючи на те, що після даних подій наради між ППШ і польським командуванням щодо початку виступу проходили постійно, польська сторона почала вести себе непослідовно — стала наполягати на перенесенні осередку повстання подалі від польсько-радянського кордону в район Одеси-Ольвіополя і на Полтавщину, що було пов'язано з побоюваннями надати підстави для агресії з боку Радянської Росії проти Польщі; не надала необхідної кількості обіцяних коней, озброєння та спорядження; а 7 жовтня 1921 року підписала протокол з РРФСР в якому зобов'язалась роззброїти українські та білоруські частини на своїй території (незважаючи на це, офіцери польського Генштабу передали українському командуванню диспозицію польських військ, що були надіслані для роззброєння українських підрозділів). В таких умовах Армія УНР була змушена почати Другий зимовий похід, який закінчився остаточним поразкою сил УНР під Малими Міньками 17 листопада 1921 року. У грудні 1923 року, після нот протесту з боку СРСР, Уряд УНР в екзилі покинув територію Польщі.

Відносини Польщі та Української СРР в 1920-их Редагувати

Підписання Ризького миру. Латвія, Рига, Кам'яниця Чорноголових, 18 березня 1921 року

2 жовтня 1920 року у Ризі між Російською РФСР і Українською СРР, з одного боку, та Польською Республікою — з іншого, був підписаний договір про перемир'я і преліменарні (попередні) умови миру — документи, що фактично завершили Польсько-радянську війну, а 18 березня 1921 року — Ризький мирний договір, який оформив її закінчення юридично. За цією угодою Польща визнавала УСРР незалежною державою, її уряд — єдиним законним урядом України, а Радянська Україна, у свою чергу, визнавала включення до складу Польщі ​Західної України (Східної Галичини, Холмщини та частини Волині). Договором кордон встановлювався по лінії фактичного контакту армій без урахування етнічних і історичних принципів та остаточно був закріплений лише в серпні 1924 року за підсумками роботи змішаної радянсько-польської прикордонної комісії. Дипломатичні відносини, обов'язковість яких була закріплена миром, офіційно були встановлені 6 жовтня 1921 року — повноважним представником УСРР у Польщі став Олександр Шумський, представником Польщі при уряді УСРР — граф Францішек Ян Пуласький.

Симон Петлюра та інтерновані українці у тоборі № 2. Польща, Вадовиці, 9 квітня 1921 року

Ризький мир денонсував Варшавський договір між Польщею і Українською Народною Республікою, а його 5 стаття передбачала відмову сторін від підтримки ворожих одна одній організацій на своїй території, але, незважаючи на все це, уряд УНР продовжувала знаходиться на території Польщі. Разом з тим до 1920 року у Польщі перебувало 12 000 офіцерів та солдатів УНР (за радянськими даними) або 40 000 чоловік, серед яких 65 депутатів, 14 міністрів, 1680 чиновників, 3530 офіцерів і майже 11 500 солдатів (за польськими даними), при цьому в таборах для інтернованих зберігалися військові структури і велися військові заняття, офіцери не роззброювалися, а озброєння складували поруч з таборами. Дана фракція української еміграції аж до Другого зимового походу отримувала активну підтримку своєї антирадянської діяльності з боку польського Генштабу. Крім того, польська влада фактично врятували командувача Революційної повстанської армії України Нестора Махно. Подібна ситуація викликала офіційні протести радянських урядів, які подіяли лише у 1923 році — вже у період СРСР. В той же час протести Польщі викликало існування на її території підпільних комуністичних організацій створених за підтримки Москви[ru]. З огляду на цей конфлікт була заморожена і відновлена тільки після його вирішення робота змішаної радянсько-польської прикордонної комісії.

Радянські військовополонені[ru] після Варшавської битви. Польща, дорога між Радзиміном та Варшавою, 1920 рік

Ще одним важливим питанням, яке виникло після закінчення війни, стала репатріація військовополонених[ru] та біженців. Дане питання було підняте Польщею ще до укладення Ризького миру, в результаті чого 24 лютого 1921 року був укладений Договір про репатріацію та створено змішану комісію, що складалася з двох делегацій — російсько-української, яка працювала у Варшаві, і польської, яка працювала у Москві. За даними евакуаційного комітету в Україні, до 18 квітня 1921 року було зареєстровано 122 600 поляків бажаючих виїхати у Польщу (при цьому реєстрація ще тривала), проте польська сторона побоювалася того, що польські військовополонені та репатріанти були в значній мірі носіями більшовицьких ідей і, щоб встигнути їх профільтрувати, відмовлялася від розширення мережі пропускних пунктів на кордоні, що затягнуло репатріацію. В підсумку, репатріація поляків з СРСР завершилася лише в 1924 році, а на території СРСР, за даними польських джерел, залишилося 1 500 000 поляків. У той же час Російсько-українську делегацію у справах репарації (РУД) в першу чергу цікавили емігранти-прихильники УНР — вона почала збір даних про бійців армії УНР у таборах для інтернованих і розгорнула активну агітацію, спрямовану на повернення рядових і офіцерів на Україну, а Всеукраїнський центральний виконавчий комітет, у свою чергу, оголосив «повну особисту амністію робітникам і селянам УРСР, знаходяться за кордоном та брали участь як рядові в лавах армій С. Петлюри, Скоропадського, Денікіна, Врангеля, Булак-Булаховича[ru] та інших ворогів робітничо-селянської влади», а також надав право особисто звертатися з проханням про повернення до РУД представникам командирського складу цих армій. Проте радянська делегація наштовхувалася на крайню ворожість і протидію з боку відповідних кіл (аж до нападів), а ті, хто все ж погоджувався на репатріацію у Радянську Україну — сприймалися ними як зрадники та ізолювались. Репарація даної частини українців проходила вкрай важко і довго, за її результатами до лютого 1923 року через Шепетівку в Україну повернулися лише 3000 військовослужбовців, з яких 25 % офіцерів. Також РУД намагалася домогтися пом'якшення режиму в польських таборах для радянських військовополонених. Крім того, виходячи з комуністичних класових позицій, радянська делегація намагалася вивезти на територію України поляків-комуністів, громадян Польщі, причому даній ініціативі віддавався пріоритет перед створенням умов для повернення на батьківщину жителів України. За результатами всієї цієї діяльності до квітня 1924 року з Польщі до СРСР повернулося 1 100 000 громадян, серед яких 15-25 % поляків і близько 65 % українців та білорусів (основна частина з них — селяни, 25 % — оптанти).

Одразу після утворення СРСР окреме дипломатичне представництво УСРР у Польщі було ліквідовано.

Українці в міжвоєнній Польщі Редагувати

Див. також: Українці в парламенті Польської Республіки

У міжвоєнній Польщі становище українців, як і білорусів, було важким. Школи національних меншин у масовому порядку закривалися, а суспільне життя підлягало стрімкій полонізації. Члени українських організацій, таких як УВО і ОУН, відповідали терористичними акціями і саботажем. Польська влада вдалася до акцій «умиротворення» українців — рейдів по українських селах, убивши і покалічивши значну кількість мирного населення.

ПНР та УРСР Редагувати

Після завершення Другої світової війни у серпні 1945 року було підписано договір про кордон між Польщею та СРСР, який зафіксував кордон між ПНР та УРСР, що з певними поправками 1951 року зберігається донині як кордон між Польщею на Україною. Пізніше було проведено фактичний обмін населення, частину українців з території Польщі депортували до СРСР, а більшість поляків УРСР депортували до Польщі.

Хронологія Редагувати

Середньовіччя Редагувати

981: великий князь київський Володимир I Великий захопив червенські городи, що належали Польщі.

1010: великий князь київський Святополк I Окаянний одружився з донькою польського короля Болеслава І Хороброго.

1018: Болеслав Хоробрий втрутився у міжусобиці в Київській Русі — надав підтримку зятю в боротьбі проти Ярослава І Мудрого, переміг останнього у битві на Бузі, захопив Київ і повернув червенські городи. Але через повстання киян був змушений тікати до Польщі, захопивши київську скарбницю.

1031: Ярослав Мудрий і його брат Мстислав Хоробрий в союзі зі Священною Римською імперією напали на Польщу й відвоювали червенські городи.

1041: київський княжич Ізяслав I Ярославич одружився з Гертрудою, донькою польського короля Мешка ІІ В'ялого.

1069: великий князь київський Ізяслав І Ярославич утік з Києва до Польщі внаслідок повстання, де отримав допомогу від польського князя і свого швагра Болеслава ІІ Сміливого.

1215: волинські князі Данило І та його брат Василько захопили Володимир за підтримки краківського князя Лешка I Білого.

1241: волинські князі Данило І та його брат Василько втекли до Польщі під час монгольського вторгнення Батия на Волинь і Галичину.

1245: волинські князі Данило І та його брат Василько розбили галицьку опозицію і поляків у битві під Ярославом.

1262: руський король Данило І провів переговори із польським князем Болеславом щодо розмежування кордонів.

1279: руський король Лев I Данилович втрутився у польські міжусобиці за спадщину бездітного свояка, краківського князя Болеслава V Сором'язливого.

1280: руський князь Лев І Данилович, васал Золотої Орди, спільно з ординцями здійснив похід на Польщу.

1285: руський князь Лев І Данилович спільно з ординцями здійснив похід на Польщу.

1290: руський князь Лев І Данилович підтримав чехів у війні проти Польщі.

1292: руський князь Лев І Данилович приєднав Люблінську землю.

1289: руський королевич Юрій Львович одружився з Євфимією, донькою польського князя Казимира І Куявського, сестрою польського короля Владислава І Локетека.

1302: Польща відвоювала Люблінську землю.

1325: польський князь Болеслав Мазовецький (Юрій ІІ) із династії Пястів, родич Юрія І, стає королем Русі внаслідок вимирання руської династії Романовичів.

1340: галицькі бояри отруїли руського короля Юрія ІІ, що спричинило війну за руську спадщину між Польщею та Литвою. Польський король Казимир III Великий як родич отруєного короля проголосив себе господарем Русі.

1344: польський король Казимир ІІІ Великий захопив Перемишльську і Сяноцьку землі.

1349: польський король Казимир ІІІ Великий захопив Галицьку землю.

1366: польський король Казимир ІІІ захопив Холмську і Белзську землі, а також південну Волинь.

1392: польський король Ягайло і великий князь литовський Вітовт розділили українські землі Руси за Островською угодою.

1410: руські війська підтримали поляків у Грюнвальдській битві.

1434: польський уряд скасував самоврядність у Галичині та Поділлі, створивши Руське і Подільське воєводства.

Ранній новий час Редагувати

1569: Люблінська унія. Утворення федеративної держави Польщі і Литви — Речі Посполитої. На прохання руської шляхти Волині й Київщини, південні землі Великого князівства Литовського увійшли до складу Польської корони.

1573: Варшавська конфедерація, проголошено свободу віросповідання.

1596: Берестейська унія, перехід православної Київської митрополії Константинопольського патріархату під юрисдикцію Риму.

1618: Деулінське перемир'я. Внаслідок поразки Московії Чернігівщина увійшла до складу Речі Посполитої.

1648–1657: Повстання Хмельницького. Початок національно-визвольної боротьби українців проти польського панування в Надніпрянщині. Створення козацької держави на теренах Київщини, Чернігівщини і Поділля.

1658: Гадяцький договір. Спроба частини козацької старшини вступити у союз із Річчю Посполитою перед загрозою поневолення Московії.

Преамбула Вічного миру про поділ України (1686)

1667: Андрусівський мир. Поділ козацької держави між Річчю Посполитою і Московією на Правобережну та Лівобережну України. Київ стає московським містом.

1686: Вічний мир. Закріплення поділу козацької України між поляками і московитами.

1699: скасування польською владою козацького устрою на Правобережній Україні.

1702–1704: козацьке повстання Палія на Правобережжі. Продовження національно-визвольної боротьби українців проти польського панування.

1768: Коліївщина. Кульмінація національно-визвольної боротьби українців проти польського панування на Правобережній Україні.

1793: 2-й поділ Речі Посполитої. Входження Поділля і Східної Волині до складу Російської імперії. Інкорпорація Галичини до австрійської імперії Габсбургів; створення на окупованих австрійцями землях Королівства Галичини та Володимирії.

1795: 3-й остаточний поділ Речі Посполитої. Входження Західної Волині до складу Російської імперії. Інкорпорація Холмщини і Підляшшя до Австрії.

Імперська доба Редагувати

1817: запровадження викладання польською мовою в усіх початкових і вищих народних школах підавстрійської Галичини.

1846: селянське повстання на Галичині проти польських поміщиків.

1848–1849: Революція у Австрійській імперії. Створення у Львові Польської Національної Ради та Головної Руської Ради — центральних національних організацій поляків і українців.

1918, 19 жовтня: проголошення Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР) на теренах підавстврійської України.

Новітня доба Редагувати

Поляки окуповують Львів (1918)
Пацифікація в Західній Україні

1918–1919: 1-а українсько-польська війна. Поляки ліквідували ЗУНР й окупували Галичину, Лемківщину, Надсяння, Холмщину та Підляшшя.

1920–1921: 1-а радянсько-польська війна. Ризький договір. Поляки окуповують Західну Україну.

1920, 20 січня: скасування поляками Галицького крайового сейму та Крайового виділу; поділ Галичини на 3 воєводства. Заборона української преси, підпорядкування шкільництва польському міністерству освіти.

1924, 31 липня: заборона української мови в державних та самоврядних установах Західної України.

1930, 16 вересня: проведення поляками репресивних акцій проти українського населення в Західній Україні.

1934, 18 червня: створення польським урядом концентраційних таборів у Березі-Картузькій та Білих Сарнах для українських політичних діячів.

1938: розгром польською владою української православної церкви на Холмщині (знищено 189 церков; 149 було передано римо-католикам).

1939, 17 вересня: 2-а радянсько-польська війна. Окупація військами СРСР Західної України.

1943–1944: українсько-польська війна. Початок національно-визвольної боротьби українців проти польського панування в Західній Україні. Проведення поляками етнічних чисток українського населення. Відплатні акції УПА та українського населення.

1944: початок виселення українців з Польщі до УРСР, що тривало до 1946 року.

1945, 16 серпня: радянсько-польський договір, що визначив кордон між Радянською Україною і Польщею (сучасний українсько-польський кордон), створення концентраційного табору Явожно як пересильного пункту українців, депортовуваних із Холмщини та Підляшшя на відвойовані землі, а також для утримання вояків УПА.

1947, 29 вересня: знищення поляками українських громад у західноукраїнських землях у ході операція «Вісла».

1951: Радянсько-польський обмін ділянками територій.

Ґрунтовне дослідження життя українців у Польщі після Другої світової війни (1944—1984) опубліковане у праці Мирослава Трухана «Українці в Польщі після Другої світової війни, 1944—1984 / Передмова: Василь Маркусь. — Ню Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1990. — XII + 404 с.», яка становить Том 208 Записок Наукового товариства імені Шевченка.

Сучасний етап Редагувати

1989—2004 рр. Редагувати

У вересні 1989 р., невдовзі після приходу до влади у Варшаві демократичних сил, очолених «Солідарністю», група польських парламентарів прибула до Києва на установчий з'їзд Народного Руху України. Вони підтримали устремління національно-демократичних сил України. Саме тоді були закладені підвалини нової моделі польсько-українських відносин.

Про прогрес в польсько-українських взаєминах свідчила ухвала Сенату Польщі від 27 липня 1990 р. з приводу проголошення Україною 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет. В цьому документі, зокрема, відзначається: «Поляки, які свободу і незалежність Вітчизни вважають своїми основними цінностями, цілком розуміють той переломний момент в історії України, — сусіда, з яким бажають жити як рівні і близькі собі народи, а також розвивати співпрацю у всьому…».

3 серпня 1990 р. Сенат Республіки Польща прийняв спеціальну заяву, в якій дав політичну і моральну оцінку акції «Вісла». У цій заяві вказувалося, що «комуністична влада, приступивши до ліквідації відділів Української повстанської армії, здійснила в той же час насильницьке переселення осіб, в основному української національності. Протягом трьох місяців було виселено з різних місць близько 150 тис. чол., позбавлених свого майна, будинків і святинь. Багато років їм не давали змоги повернутися назад, а потім всіляко затруднювали їх повернення. Сенат Республіки Польща засуджує акцію „Вісла“, характерну для тоталітарних режимів, і буде старатися відшкодувати образи, що випливають з неї».

Підписана 13 жовтня в Києві під час офіційного візиту в УРСР міністра закордонних справ Республіки Польща К. Скубишевського. У ній сторони заявили про своє прагнення до утвердження між ними як суверенними державами добросусідських відносин, про підтримання і розвиток взаємовигідної співпраці. Основою цих відносин, підкреслювалося, є принципи міжнародного права, суверенної рівності, непорушності кордонів, територіальної цілісності та невтручання у внутрішні справи кожної зі сторін. Україна і Польща заявили про свою повагу до прав людини й основних свобод, включаючи свободу думки, совісті, політичних переконань для всіх громадян обох держав, незалежно від раси, національності, мови, статі, майнового стану й релігії. У цьому контексті сторони висловилися за поліпшення становища національних меншин — української в Польщі та польської в Україні, розуміючи, що ці меншини, зберігаючи й розвиваючи національну самобутність, відіграватимуть істотну роль у зближенні обох народів. У декларації зазначалося, що УРСР і Республіка Польща будуть усебічно заохочувати українсько-польські зв’язки, усвідомлюючи етнічну й культурну спорідненість українців і поляків та дбаючи про збереження позитивної спадщини їхніх багатовікових взаємин. Сторони зобов’язалися сприяти об’єктивному інформуванню населення про процеси, що відбуваються в обох державах, культурному, науковому й гуманітарному співробітництву. Приділятиметься необхідна увага охороні пам’яток польської історії та культури в Україні й української історії та культури в Польщі. Країни також погодилися підготувати угоду про співробітництво в галузі молодіжного обміну, запланували розглянути питання про створення центрів інформації й культури, відповідно українського — у Варшаві та польського — в Києві. УРСР і Республіка Польща домовилися проводити консультації з усіх проблем їх двосторонніх відносин, співпраці на міжнародній арені, зокрема в загальноєвропейському процесі, в рамках ООН, інших міжнародних організацій, а також з міжнародних проблем, що є предметом заінтересованості обох держав

2 грудня 1991 року Республіка Польща першою серед зарубіжних країн визнала державну незалежність України. 8 січня 1992 року між двома країнами встановлено дипломатичні відносини. 18 травня 1992 р. підписано міждержавний українсько-польський Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво.

18-19 травня 1992 р. відбувся перший офіційний візит Президента України Л. Кравчука до Республіки Польща, під час якого було підписано міждержавний Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво, у якому зокрема зазначалося, що країни «активно співпрацюватимуть у відповідних європейських механізмах та структурах на основі Заключного Акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі, Паризької Хартії для нової Європи», «вживатимуть і підтримуватимуть заходи, спрямовані на збереження і розвиток позитивних традицій спільної спадщини, а також подолання упереджень і негативних стереотипів у відносинах між двома народами».

24-25 травня 1993 року відбувся офіційний візит в Україну Президента Польщі Л. Валенси, одним з головних результатів якого стало створення Консультаційного Комітету Президентів України і Республіки Польща. У лютому того ж року було підписано угоду між Міністерством оборони України та Міністерством національної оборони Польщі про військове співробітництво, яка в наступні роки була доповнена рядом протоколів.

У березні 1994 р. було підписано Декларацію міністрів закордонних справ України та Польщі про принципи формування українсько-польського партнерства, у якій міністри закордонних справ вперше на міждержавному рівні оголосили про стратегічне значення українсько-польських відносин та зобов'язались розвивати їх в майбутньому.

Польща погодилася допомагати Україні інтегруватися в західноєвропейські організації, насамперед НАТО і ЄС. Як зазначав на початку 1996 р. перший посол Республіки Польща в Україні Єжи Козакевич, «одним із найважливіших завдань польської зовнішньої політики є поширення і зміцнення різноманітних двосторонніх інструментів у наших двосторонніх відносинах з Україною, які полегшили б їй шлях до європейських інституцій». Представник МЗС України так образно визначив головний напрямок співпраці з Польщею: «Для України шлях через Москву веде до Сибіру, а через Варшаву — до Парижа».

Після візитів Л. Кучми до Варшави 25-27 червня 1996 р. і новообраного Президента Польщі О. Кваснєвського до Києва 20-22 травня 1997 р. українсько-польські відносини вийшли на рівень стратегічного партнерства. 21 травня голови обох держав підписали спільну неформальну Декларацію до злагоди і єднання.

Цілеспрямований розвиток польсько-української політичної взаємодії дозволив Україні заручитися підтримкою Польщі у налагодженні діалогу першої зі США та провідними державами Європи. При цьому слід зазначити, що у Стратегії національної безпеки Польщі задекларовано підтримку Варшавою євроатлантичних устремлінь України, зокрема, в рамках продовження політики «відкритих дверей» до НАТО. Крім того, наголошується, що польсько-українська співпраця повинна сприяти закріпленню вагомої ролі України в європейській політиці безпеки.

Під час офіційного візиту міністра закордонних справ Бронислава Геремека до України 15-16 вересня 1998 р. сторонами було досягнуто домовленості щодо інтенсифікації спільних дій з метою уникнення можливих негативних наслідків розширення ЄС. Також Б. Геремек зауважив, що його країна й надалі підтримуватиме інтеграційні прагнення України, зокрема в питанні набуття статусу асоційованого члена ЄС. Наприкінці березня 1999 р. у Варшаві відбулося перше засідання українсько-польської конференції з питань європейської інтеграції.

Хоча деякі українські офіційні особи, вчені та політологи висловлювали побоювання, що після того як Польща стане членом НАТО, Варшава відвернеться від України, однак як виявилося пізніше, характерною рисою «української політики» Польської держави була і залишилась підтримка співробітництва і зближення України з НАТО, а також обраного Києвом у 2002 р. на інтеграцію до Альянсу. Це зумовлено баченням Польщею основних контурів європейської безпеки в контексті її національних інтересів та прагненням відігравати важливу роль в оновленому Альянсі, який адаптується до сучасних умов.

Подібні причини обумовлюють і польську підтримку європейської інтеграції України. Незалежна і сильна, а головне, дружня Україна для Польщі є суттєвою противагою впливам і амбіціям Російської Федерації, важливим інструментом польської східноєвропейської політики. Виступаючи 5 березня 1998 р. у Сеймі Республіки Польща Б. Геремек мав усі підстави стверджувати, що «незалежна Україна має ключове стратегічне значення і для Польщі та її безпеки, і для стабільності у всьому регіоні. Збереження привілейованих відносин з Україною сприяє зміцненню європейської безпеки».

2004—2010 Редагувати

Президент України Віктор Ющенко у Польському парламенті
Президент України Віктор Ющенко (праворуч) цілує Президента РП Александра Квасневського, Давос 2005
Цей розділ потребує доповнення. (травень 2009)

Вступ Польщі до Європейського Союзу створив для України нову реальність: серед його членів уперше з'явилася країна, яка лобіювала український курс на членство в ЄС, а також і НАТО. Водночас, в умовах післяпомаранчевого розвитку постала необхідність істотної модернізації структури та наповнення політичного діалогу між Україною та Польщею. Наприклад, принципової ваги набула співпраця, спрямована на досягнення відповідності України першому з Копенгагенських критеріїв членства в ЄС («політичному» критерію): забезпечення стабільності демократичних інститутів, захист прав людини та верховенство права. 2005 рік був проголошений Роком України в Республіці Польща і урочисто відкритий у Варшаві в квітні 2005 р. за участі президента України В. Ющенка. Україна і Польща підписали угоди про академічне визнання документів про освіту і наукові ступені та про співробітництво у сфері інформатизації. Розширилися торговельно-економічні та науково-технічні зв’ язки між Україною та Польщею. Республіка Польща стала найважливішим економічним партнером України у Центральній Європі. Україна — друга за величиною країна, куди спрямовувався польський експорт. Спільна українсько-польська програма співробітництва у галузі науки і технологій станом на 2008 рік налічувала понад 150 спільних науково-дослідних проектів.

Розвивалося транскордонне співробітництво у рамках створених у середині 1990-х років єврорегіонів «Карпати» і «Буг». Водночас практично на всі сфери двосторонніх відносин накладалися проблеми, пов'язані із входженням Польщі з кінця 2007 р. до Шенгенської зони, що зумовлювало нові процедури й правила перетину українсько-польського кордону й, відповідно, створювало додаткові труднощі для розвитку й оптимізації співпраці між двома державами.

Важливим акцентом розвитку двосторонніх відносин стало ініціювання Польщею активізації східного вектора в політиці ЄС. Ідея посилення східного вектора Європейської політики сусідства (ЄПС) стала на 2008 рік одним із пріоритетів зовнішньої політики Польщі, яка позиціонувала себе лідером у цьому напрямку. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, представляючи 7 травня 2008 р. в сеймі напрями зовнішньої політики держави на 2008 рік, задекларував цю ідею: «Польща має продовжувати спеціалізуватися на виробленні спільної зовнішньої політики щодо Сходу». Водночас Польща прагнула і прагне зміцнити свою позицію в ЄС, насамперед, за рахунок посилення ролі в Східній Європі. Директор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського Університету Ян Каліцький в інтерв'ю Польському радіо підтвердив цю ідею: «Хочу наголосити, що сила польської позиції в Європейському Союзі залежить від того, яку підтримку і силу ми маємо на сході». Міністр закордонних справ Польщі підкреслив, що його країна має намір реалізувати ЄПС на східному напрямку зі своїми партнерами — Чехією, Словаччиною, Угорщиною, Естонією, Литвою, Латвією, Румунією і Болгарією, а також із Швецією. Польща на засіданні Європейської Ради у березні 2008 р. підтримала пропозицію створити Союз для Середземномор’ я і, таким чином, розраховувала на підтримку з боку ЄС для виокремлення східного напрямку ЄПС.

Ці наміри Польщі тоді ж були реалізовані й знайшли своє відображення в спільній польсько-шведській пропозиції «Східне партнерство» від 23 травня 2008 р. Вона була представлена і схвалена на засіданні Ради ЄС із Загальної політики ЄС та Ради з питань Міжнародних відносин 26 травня 2008 р. в Брюсселі та стала флагманською ініціативою всього ЄС. 26 травня 2008 р. під час зустрічі міністрів закордонних справ Європейського Союзу в Брюсселі, Польща і Швеція представили загальну пропозицію в сфері поглиблення східного напрямку політики ЄС, котра отримала назву «Східне партнерство ЄС» (далі — СП). Ініціатива СП адресована до шести країн: безпосередні адресати — Україна, Молдова, Грузія, Азербайджан і Вірменія, а також передбачалася технічна й експертна співпраця з Білоруссю. СП — це набір конкретного інструментарію, який не гарантує перспективу членства в ЄС. Водночас через цей інструментарій дає можливість відкривати канали ЄС для втілення інтеграційних проектів на теренах визначених країн. На думку багатьох політичних діячів і дослідників, СП може бути корисним механізмом, який сприятиме прискоренню політичної й економічної модернізації східних партнерів [8]. Отже, від часу входження Польщі до ЄС відбувалося наповнення відносин новим змістом, посилення її ролі як адвоката й лобіста євроінтеграційного та євроатлантичного курсу України. Це знайшло свій вияв, з одного боку, в підтримці ідей України, а з іншого, — у виробленні та реалізації конкретної програми співпраці ЄС з країнами Східної Європи. Насамперед, мова йде про програму сусідства і особливо про проект «Східне партнерство». Саме польсько-шведська ініціатива спрямована на реальне прискорення процесу долучення України (поряд з іншими східноєвропейськими державами) до інтеграції з ЄС.

2010-2022 Редагувати

Віктор Янукович з Президентом Польщі Броніславом Комаровським у лютому 2011

Перші місяці 2010 р. супроводжувалися змінами найвищого державного й політичного керівництва в Україні. У результаті чергових виборів президентом України став В. Янукович. Водночас призначення М. Азарова прем'єр-міністром означало зосередження Партією регіонів найвищої державної й виконавчої влади в Україні. Трагедія під Смоленськом і загибель президента Л. Качинського призвели до дострокових виборів глави польської держави. Перемога Б. Коморовського супроводжувалася концентрацією влади по лінії президент-прем'єр у руках партії Громадянська Платформа. Попередні заяви і перші рішення нового керівництва України і Польщі дозволяють говорити про настання з середини 2010 р. нового етапу в українсько-польських відносинах. Народний депутат України, президент Українського союзу промисловців і підприємців, Співголова координаційного комітету Польсько-української господарчої палати, співголова Українсько-польського форуму партнерства Анатолій Кінах і депутат Європейського Парламенту від Громадянської Платформи, Член Європейської Народної партії (EPP), заступник голови комітету міжнародної торгівлі та голови комітету закордонних справ, член комісії з питань безпеки та оборони Європейського Парламенту Павел Залевскі в публікації в газеті «День» від 7 вересня 2010 р. «Скористаймося сприятливим моментом» окреслили нові підходи до польсько-українського співробітництва в умовах зміни політичного керівництва в Україні та Польщі, схарактеризувавши цей етап розвитку як «нову еру польсько-українських відносин». Ще в 1990-х рр. йшлося про початок «нової ери» в українсько- польських стосунках, відлік якої датували прикінцевим етапом горбачовської «перебудови», коли представники Народного Руху України налагоджували контакти з діячами «Солідарності».

Ключовими напрямами цього етапу для двох країн було визначено реформування, розширення економічних контактів між Україною та Польщею, інвестиційна співпраця наших країн, підтримка й допомога Польщі у питаннях інтеграції України в європейську спільноту та скасування візового режиму для українців з країнами ЄС. Для України важливим був досвід сусідньої держави, адже саме Польща в 2009 році, коли в усій Європі спостерігалося падіння економіки, продемонструвала зростання своєї економіки на рівні 2,4 %, і це був найкращий показник по ЄС. Станом на 2009 рік Україна й Польща мали розвинену мережу контрактів на міжрегіональному рівні, було підписано близько 430 партнерських угод про співпрацю між суб'єктами місцевого самоврядування обох країн.

У 2009—2010 рр. найбільші закордонні інвестиції Польща має саме в Україні — 730 млн доларів. Українські інвестиції в Польщі також були найбільшими за кордоном і становили 1,2 млрд доларів. В Україні було понад 1 тис. польських фірм з польським або змішаним капіталом. Політичні баталії та вплив на Україно-польські взаємини негативним трактуванням і нерідко перекручуванням історичних подій зацікавленими силами, стосунки між Україною та Польщею починають тяжіти до з'ясування політичних відносин. Так, польський Сейм 20 червня 2013 р. ухвалив заяву, у якій йдеться, що «9 лютого 1943 нападом загонів УПА на Волинське село Паросля почалася груба акція фізичного знищення поляків, яка проводилася бандерівською фракцією Організації українських націоналістів та Українською повстанською армією». У документі також йдеться, що жертвами антипольської акції УПА стали близько 100 тисяч поляків. За ухвалення такого тексту документа проголосувала більшість депутатів верхньої палати польського парламенту.

Сьогодні розвиток стратегічного партнерства між Україною та Республікою Польща відповідає національним інтересам обох держав. Польща — важливий союзник нашої держави у міжнародних організаціях  та регіональних об'єднаннях. Як держава-член ЄС і НАТО, Польща послідовно підтримує євроінтеграційні та євроатлантичні устремління України, постійно акцентує увагу на необхідності збереження політики «відкритих дверей» для нових країн-членів, одним з найбільших контрибуторів СММ ОБСЄ в Україні. Прикладом успішної співпраці наших країн є діяльність ЛИТПОЛУКРБРИГу ім. князя Костянтина Острозького.

На усіх міжнародних майданчиках Польща засуджує російську агресію проти України, займає рішучу позицію на підтримку територіальної цілісності і суверенітету України у міжнародно визнаних кордонах, відстоює звільнення політичних в'язнів Кремля та послідовно підтримує політику санкцій ЄС щодо Росії за окупацію Автономної Республіки Крим і міста Севастополь та окремих районів Донецької і Луганської областей.

Україна і Польща активно взаємодіють з питань енергетичної безпеки та диверсифікації джерел енергопостачання, кібербезпеки, військово-технічній та оборонній галузях. Підтримується тісний діалог і співпраця в культурно-гуманітарній сферах. Важливий внесок у зміцнення відносин між двома державами роблять чисельна українська громада в Польщі та польська громада в Україні.

Польський Інститут у Києві

Активно розвивається торговельно-економічна співпраця. За підсумками 2019 р. рівень товарообігу між Україною та РП склав 8,03 млрд.дол. США, що на 6,7 % більше у порівнянні з 2018 р. Тенденція до подальшого зростання обсягу двосторонньої торгівлі з Польщею зберігається.

Україна залишається пріоритетною країною, якій з боку Польської держави надається допомога на розвиток. У період 2014—2019 рр. Уряд РП, використовуючи свої багатосторонні і двосторонні інструменти допомоги, надав Україні гуманітарну допомогу на загальну суму ~8,4 млн дол. США. У рамках Програми співпраці на цілі розвитку Республіки Польща на 2016—2020 р. реалізовано 36 проєктів на загальну суму ~5,4 млн.дол. США.

Активно розвивається міжрегіональне співробітництво, а також співпраця у сфері освіти, науки, культури, молодіжних обмінів.

Між Україною і Польщею функціонують понад десятка важливих двосторонніх інституційних механізмів.

У травні 2019 року у Варшаві відкрився український діловий центр, завданням якого є надання комплексних послуг українському бізнесу, для виходу на польський ринок.

Під час російського вторгення в Україну 2022 року Редагувати

У 2022 році під час російсько-української війни громадяни Польщі вийшли на численні протести проти російського вторгнення в Україну , а також Польща прийняла на себе більшу частину українських біженців. Польща передала Україні гаубиці Krab, а також танки радянського зразка та польської модифікації PT-91 Twardy , а також протитанкову зброю, боєприпаси та амуніцію для українських військових.


16 травня 2023 року Уряд Польщі призначив Урядову уповноважену з питань польсько-українського співробітництва в галузі розвитку Ядвігу Емілевич.

Антагонізми в українсько-польських відносинах Редагувати

5 липня 2013 року до Сейму Республіки Польщі звернулися 148 нардепів України — 118 регіоналів, 23 комуністи та кілька позафракційних — з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу. Цю заяву, оцінену як безпрецедентну, підписали напередодні 70-річчя вшанування жертв українсько-польського протистояння у 1943—1944 рр. Президент Кравчук назвав регіоналів, які закликали польський Сейм визнати події на Волині геноцидом, «зрадниками українського народу».

12 липня 2013 року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, виступаючи перед Сеймом, просив не загострювати позицію (вважаючи її геноцидом) щодо Волинської трагедії; Сейм не підтримав проект визнання події геноцидом (212 — за, 222 — проти, 3 — утримались).

2014 року президент України Петро Порошенко попросив у поляків пробачення за Волинську трагедію під час виступу перед обома палатами польського парламенту, на виступі президента України був присутній також президент Польщі Броніслав Коморовський.

На початку червня 2016 року відомі українці, в тому числі Президенти Кравчук, Ющенко звернулися з відкритим листом до проводу Польської держави та всього суспільства. На початку липня польська еліта написала лист-відповідь на це звернення українців: лист під назвою «Брати українці», який оприлюднили у польській пресі, підписали сорок авторитетних представників польського народу, зокрема три екс-президенти: Лех Валенса, Александер Кваснєвський і Броніслав Коморовський, багато польських політичних, громадських і культурних діячів та журналістів. Зокрема, у ньому є такі рядки:

…нас тішить Ваш лист зі знаменними словами «пробачаємо та просимо про вибачення», у якому не ухиляєтеся від відповідальності за кривди, завдані полякам у сорокових роках минулого століття. Ми також віддаємо честь жертвам братовбивчих польсько-українських конфліктів. Дякуємо за Ваш лист та просимо пробачити кривди, заподіяні нашим братам-українцям польськими руками.

6 липня 2016 року Сенат Республіки Польща прийняв «Проект ухвали щодо вшанування громадян Другої Речі Посполитої — жертв убивств українських націоналістів у 1939—1945 роках». У ньому, зокрема, вказано, що: загальна кількість жертв — 100 та кілька десятків тисяч осіб, якими ставали також євреї, чехи, вірмени, українці; Сенат віддає найвищу шану воякам Армії Крайової, кресових самооборон, Батальйонів селянських (хлопських) та іншим формаціям, які протидіяли різні; висловлює повагу і вдячність тим українцям, які, наражаючись на небезпеку, рятували поляків та пропонує встановити для них спеціальні відзнаки. 7 липня маршалок Сенату Станіслав Карчевський спрямував проект ухвали до законодавчої комісії (голова Станіслав Гогач), яка на засіданні 7 липня врахувала поправки і схвалила проект, який скерувала для затвердження Сенатом.

Увечері 7 липня 2016 року Сенат прийняв ухвалу (за — 60, 23 проти, 1 утримався) щодо Волинської трагедії. У резолюції сенатори закликали польський Сейм визначити 11 липня «Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої».

«Президент Петро Порошенко разом з українською делегацією за участю представників Адміністрації Президента України, посла України в Республіці Польща Андрія Дещиці та народного депутата Надії Савченко вшанували пам'ять жертв, поклали квіти до пам'ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві», — сказано в повідомленні прес-служби Президента 8 липня 2016 Порошенко поклав вінок, ставши на коліно, що оцінили в польському суспільстві. Однак в українському суспільстві цей вчинок викликав і негативну реакцію. Зокрема, лідер Радикальної партії О. Ляшко вважає, що президент вкотре принизив український народ на міжнародній арені. Також О. Ляшко разом із народним депутатом Віктором Вовком зареєстрували у парламенті проект Постанови про заяву ВР у зв'язку з намірами Сенату і Сейму Республіки. В ній вони «пропонують Верховній Раді рішуче засудити „односторонні дії Сенату та Сейму Республіки Польща, спрямовані на перегляд позитивних результатів співпраці, які були досягнуті під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття“, посилаючись на те, що Україна та Республіка Польща вже дали спільну об'єктивну оцінку історичним подіям, зокрема на Волині, у погоджених обома сторонами документах.»

11 липня 2016 в програмі Міхала Рахоня (пол. Michał Rachoń) «Minęła 20» на телеканалі «TVP Info» міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич назвав події, пов'язані з Волинською трагедією, «безсумнівним злочином геноциду» (пол. zbrodnia ludobójstwa), а Росію — винною у Волинській трагедії, бо вони (більшовики) «використовували частину українських націоналістів для організації геноциду». Також міністр ствердив, що польське суспільство також винне в тому, що про ті події не говорили правди, а підтримка розбудови незалежності України на основі правди — це інтерес Польщі. Відомості про інтерв'ю А. Мацеревича в українських ЗМІ з'явилися 12 липня 2016.

Головним ініціатором розгляду питання в Сеймі був голова депутатської групи Сейму Польща — Україна Міхал Дворчик. 22 липня 2016 Сейм проголосував за те, щоб визнати події «геноцидом» (підтримали 432 депутати сейму з 460), а 11 липня вважатимуть «Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти поляків». Президент Порошенко висловив жаль із цього приводу.

Посол України у Польщі Андрій Дещиця:

Надзвичайно прикро, що частина польських політиків, приймаючи постанову про вшанування жертв Волині, так і не врахувала неодноразових звернень і пропозицій української сторони щодо спільної оцінки нашої спільної трагічної історії.

Черговий пік протистоянь припав на осінь 2017-го, відколи офіційна Варшава, використовуючи складне тогочасне становище України, відновила тиск через поновлення питань, пов'язаних із традиційними історичними взаємознищеннями, які мали місце свого часу.

Польща заборонила в'їзд секретарю української комісії у справах увічнення пам'яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святославу Шереметі. Варшава погодилася прояснити відносини з Києвом. «Це був перший такий випадок з того часу, як польські дипломати заявили, що їхня країна більше не впускатиме українських посадовців, які нібито применшують звірства проти поляків часів війни, а також прославляють націоналістичні групи, які боролись за незалежність України, часом пліч-о-пліч із нацистськими силами».

Знищення пам'ятників Редагувати

Після вторгнення росії в Україну в 2014 році почастішали плюндрування й руйнування українських пам'ятників на похованнях у Польщі. Подекуди такі дії відбуваються за ініціативи й підтримки місцевих адміністрацій.

Провокації погіршення відносин Редагувати

1 листопада 2016 року невідомі спалили прапор України під час маршу, присвяченого Дню незалежності Польщі. Осіб, які це вчинили, встановити не вдалося. За повідомленням польського новинного видання, вони були замасковані під уболівальників одного з варшавських футбольних клубів. Польська влада заперечила свою причетність до організації маршу, під час якого було спалено прапор. У той же час опозиційні політики Польщі наголошували на необхідності притягнення винних до відповідальності. 12 листопада на «Порталі незалежних націоналістів» [ 10 лютого 2022 у Wayback Machine.] розмістили інформацію, що за спаленням прапора стоїть проросійська псевдопатріотична організація «Національна вільна Польща» (нараховувала до 10 учасників). Учасників акції і лідера організації «Національна вільна Польща» побили польські націоналісти. Інформацію про побиття підтвердив лідер організації.

29 березня 2017 невідомі обстріляли Генеральне консульство Польщі у м. Луцьк. Наслідком цього стало припинення роботи консульських установ в Україні. За фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України. Основною версією слідства є проведення спецслужбами РФ інформаційної операції, поряд із нею розглядають і інші версії: дії радикальних угруповань, персональна образа. Удень після обстрілу посольства активісти намагалися влаштувати акцію протесту та перекрити рух у с. Гряда. Однак мітингувальники були затримані, а організатори мітингу ймовірно проводили його на замовлення. Також прихильники версії причетності до вказаних подій РФ пов'язують їх проведення у даний час саме активізацією польської сторони у питанні розслідування авіакатастрофи під Смоленськом.

6 листопада 2021 року невідомі розфарбували пам’ятники Юзефу Пілсудському і чотирьом легіонерам у Кракові синім і жовтим кольорами. Польські правоохоронці звернули увагу, що кольори українського прапора нанесено навпаки. А на плакаті слово “Польща” написано російською мовою - з буквою “ш”. Речник поліції Малопольського воєводства Себастіан Глень заявив:

Я не думаю, що це зробили українці, оскільки вони добре знають, як виглядає їх національний прапор і не зробили б помилки, малюючи кольори навпаки. Ми підозрюємо, що це, скоріш за все, була провокація. Очевидно, хтось дуже хоче посварити поляків та українців

Пізніше одного з двох вандалів, якими виявилися громадяни України, затримала польська поліція. Затриманий розповів, що вони зі спільником отримали “доручення” вчинити перед 11 листопада – Днем незалежності Польщі - акт вандалізму щодо пам’ятника Пілсудському.

25 листопада у Львові затримали двох вандалів, які спаплюжили польський військовий меморіал, більше відомий під назвою «Цвинтар орлят». Ще одному зловмиснику вдалося текти. Згідно свідчень затриманих, за провокацію їм пообіцяли заплатити, проте хто і скільки – нібито не знають, бо домовлявся із замовником їхній товариш, якому вдалося втекти.

У ніч із 13 на 14 січня відбулася кібератака на українські урядові сайти. На вебсторінках з’явилося повідомлення: "Українець! Всі ваші особисті дані були завантажені в загальну мережу. Всі дані на комп'ютері знищуються, відновити їх неможливо. Вся інформація про вас стала публічною, бійтеся і чекайте гіршого. Це вам за ваше минуле, сьогодення і майбутнє. За Волинь, за ОУН УПА, за Галичину, за Полісся і за історичні землі". В СБУ припустили, що за атакою стоять спецслужби РФ. Таку ж версію висунув і міністр-координатор спецслужб Польщі. В заяві його речника Міхала Камінського сказано:

Заява, розміщена агресорами на сайтах, була написана в тому числі польською, але там були серйозні помилки, що вказують на те, що текст писав хтось, для кого польська мова не є рідною

Торговельні обмеження Редагувати

Невдовзі після офіційних перемовин 5 квітня 2023 року щодо не припинення транзиту української агропродукції територією Польщі на рівні державної делегації, 15 квітня 2023 року країною, разом із Угорщиною було запроваджене обмеження експорту й транзиту великої номенклатури сільськогосподарської продукції, разом із зерновими. До обмежень також пізніше долучилися Словаччина й Румунія (без обмеження транзиту), також долучення розглядає Болгарія. 21 квітня 2023 року Польща відкрила кордон для транзиту української аграрної продукції з обмеженням зупинок транспорту. Також Польща разом із іншими країнами хоче ініціювати розширення заборони імпорту з агропродукції з України на рівні Європейського Союзу, що прямо суперечить угоді про асоціацію.

У відповідь, українські переробники молока вимагають заборонити імпорт польської молочної продукції. Попередні суперечки щодо транзитних квот відзначені в 2016-2019 роках, тоді Україна в односторонньому порядку скасувала обмеження.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 9 травня 2020. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 9 травня 2020. 
  3. Нариси історії української революції 1917—1921 років [Текст]: у 2 кн./редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. — К.: Наукова думка, 2011. Кн. 1/[В. Ф. Верстюк (кер.) та ін.]. — 2011. — 390 с. — Бібліогр.: с. 372—387. — 1000 экз.
  4. ↑ Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 22 жовтня 2017. 
  5. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2020. 
  6. ↑ Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 22 жовтня 2017. 
  7. ↑ . Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 10 травня 2020. 
  8. ↑ Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. — Харьков: Фолио, 2006. — 415 с.
  9. ↑ . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 10 травня 2020. 
  10. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 10 травня 2020. 
  11. ↑ Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 10 травня 2020. 
  12. ↑ Архів оригіналу за 28 червня 2008. Процитовано 10 травня 2020. 
  13. ↑ Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 10 травня 2020. 
  14. ↑ Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 10 травня 2020. 
  15. ↑ Мельтюхов М. И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918—1939 гг. — М.: Вече, 2001
  16. Головченко В. І., Тамм А. Є. Міжнародні відносини і зовнішня політика країн Центральної та Східної Європи (середина 40-х — середина 90-х рр. XX століття). — Харків: ІСМВ «Харківський колегіум», 2001. — С. 62-63.
  17. Заставний Ф. Д. Українська діаспора (розселення українців у зарубіжних країнах). — Львів: Світ, 1991. — С. 63.
  18. ↑ Заставний Ф. Д. Цит. тв. — С. 62-63.
  19. Васильєва-Чекаленко Л. Д. Україна в міжнародних відносинах (1944—1996 рр.). — К.: Освіта, 1998. — С. 115.
  20. Treaty between the Polish Republic and Ukraine on Good-Neighboring, Friendly Relations, and Cooperation // Ukraine in the World: Studies in the International Relations and Security Structure of a Newly Independent State / Edited by Lubomyr A. Hajda. — Cambridge: Harvard University Press, 1998. — P. 307.
  21. Treaty between the Polish Republic and Ukraine on Good-Neighboring, Friendly Relations, and Cooperation // Cited publication / Edited by Lubomyr A. Hajda. — Cambridge: Harvard University Press, 1998. — P. 310.
  22. Гевко В. Р. Україна і Польща: особливості розвитку двосторонніх відносин (1991—2004 рр.). — Чернівці, 2005. — С. 11.
  23. Гевко В. Р. Цит.тв. — С. 9.
  24. Головченко В. І., Тамм А. Є. Цит. тв. — С. 73.
  25. ↑ Головченко В. І., Тамм А. Є. Цит. тв. — С. 74.
  26. Сардачук П. Д., Сагайдак О. П. Україна в двосторонніх міжнародних відносинах (кінець ХХ — початок XXI століть). — К.: Видавництво Європейського університету, 2005. — С. 72-73.
  27. Andrzej Kaczyński. W duchu prawdomównej przyjażni // Rzeczpospolita. — 1 lipca 1997.
  28. У листопаді 2002 р. з метою поглиблення та розширення відносин між Україною та НАТО у Празі був підписаний План дій «Україна — НАТО», який має на меті сприяти реформаторським зусиллям України на шляху до цілковитої інтеграції до євроатлантичних структур безпеки. В рамках нього реалізується щорічний Цільовий план «Україна — НАТО».
  29. Стоєцький С. В. Україна в зовнішній політиці Республіки Польща: євроатлантичний та європейський інтеграційний вимір. — К: Б.в., 2007. — С. 10.
  30. Геремек Б. Основні напрямки зовнішньої політики Польщі // Політична думка. — 1998. — № 1.
  31. . Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 1 липня 2013. 
  32. ↑ . poland.mfa.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 21 липня 2020. 
  33. . poland.mfa.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 21 липня 2020. 
  34. . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 20 травня 2019. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 20 травня 2019. 
  35. В Польщі протести проти початку війни РФ проти України. PolskieRadio.pl. Процитовано 27 лютого 2022. 
  36. Кнарік Хачатрян (26 лютого 2022). ukr-refugees-shelters Українські біженці в Польщі. euronews (ua). оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  37. Польща відправила в Україну гаубиці «Krab» – вони стабілізували ситуацію на Донбасі. The Warsaw (ua-UA). 22 червня 2022. оригіналу за 13 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.  Проігноровано невідомий параметр |archive- date= (довідка)
  38. Польща відправила до України 200 танків Т-72. Що про них відомо. Fakty.com.ua. Процитовано 26 липня 2022. 
  39. Моравецький призначив уповноважену з польсько-українського співробітництва у сфері розвитку, Укрінформ, 16.05.2023
  40. ↑ Романюк Н. Ющенко і Валенса: просимо прощення і прощаємо // Україна молода. — 2016. — № 85 (5078) (8—9 лип.). — С. 5. (Україна і світ))
  41. . Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 30 березня 2017. 
  42. . Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 30 березня 2017. 
  43. . Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 30 березня 2017. 
  44. Романюк Н. Ющенко і Валенса: просимо прощення і прощаємо // Україна молода [ 30 квітня 2017 у Wayback Machine.].
  45. projekt uchwały w sprawie oddania hołdu ofiarom ludobójstwa dokonanego przez nacjonalistów ukraińskich na obywatelach II Rzeczypospolitej w latach 1939—1945.
  46. Dodatkowe Sprawozdanie Komisji Ustawodawczej (wraz z zestawieniem wszystkich wniosków) o projekcie uchwały w sprawie oddania hołdu ofiarom ludobójstwa dokonanego przez nacjonalistów ukraińskich na obywatelach II Rzeczypospolitej w latach 1939—1945
  47. Senat upamiętnił ofiary rzezi wołyńskiej (пол.)
  48. . ukranews.com. Українські новини. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. 
  49. . eurointegration.com.ua (російською). 8 липня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2017. 
  50. . ukranews.com. Українські новини. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. 
  51. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 30 березня 2017. 
  52. . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 30 березня 2017. 
  53. колегою по фракції
  54. Ляшко: Змовчати приниження нації — злочин [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.].
  55. ↑ Macierewicz o rzezi wołyńskiej: Źródłem jest Rosja [+VIDEO] [ 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  56. він називає подію Волинською різнею
  57. . Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 30 березня 2017. 
  58. Левицький М. Варшавське безумство. Причини й наслідки // Слово Просвіти. — № 30 (874) (28 лип. — 3 серп.). — С. 3.
  59. . Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 30 березня 2017. 
  60. . Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 30 березня 2017. 
  61. . Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 30 березня 2017. 
  62. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 30 березня 2017. 
  63. Грабська, Аніта (19 листопада 2017). . www.dw.com. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017. 
  64. «Огляд ЗМІ: чому Варшава складає „чорні списки“ українців» [ 28 листопада 2017 у Wayback Machine.], BBC, 22.11.2017
  65. Польща не відновила зруйнований вандалами пам’ятник воїнам УПА на горі Монастир
  66. У Польщі знищили пам’ятники над могилою українського священика та його родини
  67. У Польщі демонтували пам'ятник воїнам УПА
  68. У Польщі зруйнували пам'ятник воїнам УПА на кладовищі
  69. У Польщі знищили пам'ятник українським солдатам
  70. З'явилася карта руйнувань українських пам'ятників у Польщі
  71. У Польщі цинічно сплюндровують залишки українських поховань
  72. В одному із регіонів Польщі планують знищити усі пам'ятки УПА
  73. . gazetapl (pl-PL). Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017. 
  74. . Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017. 
  75. . Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні — найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017. 
  76. . www.ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017. 
  77. . www.ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 3 квітня 2017. 
  78. . Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017. 
  79. . Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017. 
  80. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
  81. . krakow.wyborcza.pl. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
  82. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
  83. Zaxid.net. . ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
  84. . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
  85. . SSU (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
  86. . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
  87. Зеленський у Варшаві зустрівся з Дудою
  88. Зеленський у Варшаві зустрінеться з представниками польської опозиції - ЗМІ
  89. Україна вважає Польщу не лише своїм партнером, а й другом навіки – Володимир Зеленський за результатами зустрічі з Анджеєм Дудою у Варшаві
  90. Польща обмежить експорт українського зерна – Моравецький
  91. В Україні відреагували на заборону Польщі ввозити зерно та інше продовольство
  92. Польща заборонила імпорт сільськогосподарської продукції з України
  93. Україна і Польща 18 квітня продовжать перемовини щодо експорту і транзиту зерна — Мінагрополітики
  94. Криза з ризиком блокади: у Варшаві завершилися зернові переговори між Україною та Польщею
  95. Румунія не заборонятиме ввезення українського зерна, але контролюватиме транзит
  96. Зерно під забороною. Як може нашкодити Україні бойкот європейських країн
  97. Польща відкрила кордон для транзиту української аграрної продукції
  98. Польські митники не пропускатимуть фури з українським продовольством, якщо в баку замало пального
  99. Польща встановила правила для транзиту агропродукції з України: супровід і ніяких зупинок на АЗС
  100. Польща планує розширити заборону на ввезення української аграрної продукції до ЄС
  101. Найбільше української агропродукції серед країн ЄС купують Нідерланди
  102. Польові дослідження українського агроекспорту
  103. Польща допоможе Україні активніше розвивати експорт агропродукції через ЄС
  104. Польща самоправно ставить заслін імпорту зерна із України - AgroONE
  105. Українські переробники молока вимагають заборонити імпорт польської молочної продукції
  106. Україна надала Польщі дозвіл на проведення пошуково-ексгумаційних робіт

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Українсько-польські відносини

Джерела та література Редагувати

  • Галичина у першій чверті ХХ ст.: Проблеми польсько-українських стосунків / О. Я. Красівський; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. Львів. філ. — Л., 2000. — 415 c. — Бібліогр.: с. 362—394.
  • Добросусідство і порозуміння проти міжнаціонального взаємо-поборювання: до питання пол.-укр. стосунків / Олег Гринів. — Львів: Каменяр, 2017. — 19, [1] с. ; 21 см. — (Серія «Акценти»). — 500 пр. — ISBN 978-966-607-407-2
  • Дрозд Р., Гальчак Б. Історія українців у Польщі в 1921—1989 роках / Роман Дрозд, Богдан Гальчак, Ірина Мусієнко; пер. з пол. І. Мусієнко. 3-тє вид., випр., допов. — Харків: Золоті сторінки, 2013. — 272 с.
  • І. М. Мельникова. Декларація про принципи і основні напрями розвитку українсько-польських відносин 1990 [ 9 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 317. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Киридон А. Українсько-польські відносини: «нова ера» співпраці / А. Киридон // Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / гол. ред. Л. М. Алексієвець. — Тернопіль: Вид- во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011, вип. 5: у 2 ч.: Україна–Європа–Світ: історико-політичні та гуманітарні аспекти розвитку / Міжнародний збірник наукових праць на пошану проф. М. М. Алексієвця. — Ч. 2. — 336 с. (кеш статті)
  • Куронь Яцек. . — Київ: Дух і літера, 2012. — 264 с. ISBN 978-966-378-249-2
  • Мусієнко І. В. Сприйняття України та українців у Польщі [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.] (на матеріалах Центру дослідження громадської думки, Варшава) / І. В. Мусієнко // Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук: матер. Всеукраїнської наук. конф., 17 грудня 2011 р. — У 2-х ч. — Дніпропетровськ: ТОВ «Інновація», 2011. — Ч. 1. — С. 102—104.
  • Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті / О. Я. Калакура; НАН України, Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса. — К.: Знання України, 2007. — 507 с.
  • Польсько-українська угода 1890—1894 рр. / І. Чорновол; Львів. акад. мистецтв. — Л., 2000. — 247 c. — Бібліогр.: с. 229—240.
  • Стратегія українсько-польського соціально-економічного партнерства = Strategia Ukrainsko-Polskiego Partnerstwa Spoleczno-Gospodarczego: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Львів, 7 — 8 груд. 2000 р.) / ред.: І. М. Грабинський. — Л. : Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, 2000. — 166 c.
  • Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування: монографія / А. В. Боляновський ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. акад. наук України, Нац. ун-т «Львів. політехніка», Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011. — 188 с. : іл. — Бібліогр.: с. 159—173. — ISBN 978-617-607-074-0
  • / НАН України. Інститут історії України; упорядкування, коментарі, вступна стаття: Н. С. Рубльов, О. С. Рубльов. — Київ: Дух і літера, 2012. — 624 с. ISBN 978-966-378-235-5
  • Україна-Польща: важкі питання: XI міжнар. семінар істориків «Українсько-польські відносини під час Другої світової війни», Варшава, 26-28 квітня 2005 року: матеріали/ пер. з пол. : В. Грондська, І. Козловський. — Варшава, 2006. — 370 с.
  • Українсько-польські культурні відносини ХІХ-ХХ століття / [редкол.: О. Федорук (голов. ред.) та ін.]. – К. : Вид-во М.П. Коця, 2003. – 293 с. – ISBN 966-7435-94-6.
  • Українсько-польські стосунки на зламі тисячоліть / К. Кіндрат, С. Трохимчук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 112 c. — (Країнознав.: 5.2). — Бібліогр.: 55 назв.
  • Jerzy Tomaszewski. Rzeczpospolita wielu narodów. Warsaw: Czytelnik, 1985.
  • Mirosława Papierzyríska-Turek. Sprawa ukraińska w Drugiej Rzeczypospolitej 1922—1926. Cracow: Wydawnictwo Literackie, 1979.
  • Polacy i Ukraińcy. Historia, która łączy i dzieli = Поляки і українці. Історія, яка поєднує і роз'єднує / pod red. nauk. Joanny Karbarz-Wilińskiej, Magdaleny Nowak, Tadeusza Sucharskiego. — Słupsk–Gdańsk, 2015. — 391 s. — (Польськ. та укр. мовами). –ISBN 978-83-938309-3-0. — ISBN 978-83-7467-250-4
  • Roman Drozd, Roman Skeczkowski, Mykoła Zymomrya. Ukraina — Polska. Kultura, wartości, zmagania duchowe. Koszalin: 1999.
  • Roman Drozd, Bohdan Halczak. Dzieje Ukraińców w Polsce w latach 1921—1989. Warszawa: 2010.
  • Ryszard Torzecki. Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923—1929. Cracow: Wydawnictwo Literackie, 1989.
  • Volodymyr Kubijovyč. Western Ukraine, within Poland 1920—1939: ethnic relationships. Chicago, Ukrainian Research and Information Institute, 1963. (читати он-лайн)
  • Bohdan Budurowycz. Poland and the Ukrainian Problem, 1921—1939. Canadian Slavonic Papers 25.4 (1983): 473—500. (читати он-лайн [ 18 лютого 2019 у Wayback Machine.])
  • Hans-Jürgen Bömelburg. Die polnisch-ukrainischen Beziehungen 1922—1939: Ein Literatur- und Forschungsbericht. Jahrbücher für Geschichte Osteuropas 39 (1991): 81-102.
  • Ukraina — Polska: doświadczenia oraz perspektywy strategicznego partnerstwa / [nauk. red. M. Malskyy]. — Lwyw ; Olsztyn: Badikova N. O., 2016— . — 21 сm.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Українсько-польські відносини

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrayinsko polski vidnosini dvostoronni vidnosini mizh Ukrayinoyu ta Respublikoyu Polsha na mizhnarodnomu rivni u galuzyah mizhnarodnoyi politiki ekonomiki osviti nauki kulturi tosho Ukrayinsko polski vidnosiniUkrayina PolshaZovnishnya politika Polshi mizhnarodni vidnosini UkrayiniDenis Shmigal ta Mateush Moraveckij zustrili v Ukrayini pershi tanki Leopard 2 nadani Polsheyu 24 lyutogo 2023 Zmist 1 Istoriya 1 1 Polsha ta Rus Ukrayina 1 2 Pivdenno Zahidna Rus u skladi Polskogo korolivstva i Rechi Pospolitoyi 1 3 Polyaki i ukrayinci v Rosijskij ta Avstro Ugorskij imperiyah 1 4 Ukrayinsko polski vidnosini periodu rozpadu Rosijskoyi ta Avstro Ugorskoyi imperij 1 4 1 Ukrayinska Centralna Rada ta polski sili u Naddnipryanskij Ukrayini 1 4 2 Vidnosini mizh Ukrayinskoyu Derzhavoyu ta Korolivstvom Polskim 1 4 3 Polsko ukrayinska vijna 1 4 4 Soyuz Polskoyi derzhavi ta Ukrayinskoyi NR suproti bilshovikiv 1 4 5 Vidnosini Polshi ta Uryadu UNR v ekzili 1 4 6 Vidnosini Polshi ta Ukrayinskoyi SRR v 1920 ih 1 5 Ukrayinci v mizhvoyennij Polshi 1 6 PNR ta URSR 2 Hronologiya 2 1 Serednovichchya 2 2 Rannij novij chas 2 3 Imperska doba 2 4 Novitnya doba 3 Suchasnij etap 3 1 1989 2004 rr 3 2 2004 2010 3 3 2010 2022 3 4 Pid chas rosijskogo vtorgennya v Ukrayinu 2022 roku 4 Antagonizmi v ukrayinsko polskih vidnosinah 4 1 Znishennya pam yatnikiv 4 1 1 Provokaciyi pogirshennya vidnosin 4 2 Torgovelni obmezhennya 5 Galereya 6 Div takozh 7 Primitki 8 Posilannya 9 Dzherela ta literaturaIstoriya RedaguvatiPolsha ta Rus Ukrayina Redaguvati Odne z najbilsh rannih podij istoriyi vidnosin Rusi Ukrayini ta Polskoyi derzhavi zaznachenih u litopisah vidnositsya do 980 roku koli kiyivskij velikij knyaz Volodimir Svyatoslavich vidvoyuvav u polyakiv shidnoslov yanski Chervenski mista v verhiv yah Zahidnogo Bugu V 1018 roci Svyatopolk Okayannij yakij vtik iz Kiyeva zvernuvsya za dopomogoyu do polskogo korolya Boleslava I Horobrogo yakij zumiv peremogti Yaroslava Mudrogo v bitvi na richci Buzi Kiyivskij pohid Boleslava I uvinchavsya vzyattyam mista prote Boleslav zamist togo shob peredati vladu Svyatopolku pochav praviti v misti sam Obureni zhiteli Kiyeva pidnyali povstannya v hodi yakogo pochali biti lyahiv Boleslav utik zi skarbniceyu i polonenimi sestrami Yaroslava Mudrogo Chervenski mista znovu opinilisya pid vladoyu Polshi buli povernuti Yaroslavom Mudrim i jogo bratom Mstislavom Horobrim v 1030 1031 rokah Podibni podiyi stalisya 1069 roku koli knyaz Izyaslav Yaroslavovich vtik do Polshi do svogo pleminnika Boleslava II Smilivogo i toj zdijsnivshi pohid na Kiyiv vtrutivsya v rusku dinastichnu superechku na korist Izyaslava Zgidno z legendoyu mech relikviya na im ya Sherbec yakij vikoristovuvali pri koronaciyi polskih koroliv otrimav sherbinu pri udari Boleslavom I abo Boleslavom II ob Zoloti vorota v Kiyevi Pershij variant ne mozhe buti pravdoyu cherez te sho Zoloti vorota buli zvedeni v 1030 i roki drugij ne pidtverdzhuyetsya vuglecevim metodom datuvannya mecha yakij yak viglyadaye buv stvorenij ne ranishe drugoyi polovini XII stolittya Piznishe v period feodalnoyi rozdroblenosti Chervenski zemli vhodili do skladu Volinskogo i Galicko Volinskogo knyazivstva a v XIV stolitti yih znovu zahopila Polsha Na danij chas cya oblast vidoma takozh yak Chervona Rus rozdilena mizh Polsheyu Ukrayinoyu ta Bilorussyu Yak i Rus Polsha zaznala na sobi v XIII stolitti kilka mongolskih vtorgnen odnak nezvazhayuchi na rujnuvannya mongolske igo nad polskimi zemlyami vstanovleno ne bulo sho zgodom zabezpechilo Polshi perevagu v rozvitku torgivli kulturi i suspilnih vidnosin U 1340 roci pomer Volodimir Lvovich ostannij galickij prestolonaslidnik z dinastiyi Ryurikovichiv pislya chogo Galicke knyazivstvo bulo zahopleno vijskom Kazimira III i priyednano do Polskogo korolivstva Pivdenno Zahidna Rus u skladi Polskogo korolivstva i Rechi Pospolitoyi Redaguvati U piznomu Serednovichchi pid pryamoyu vladoyu Polshi perebuvala Galichina todi yak osnovna chastina ruskih zemel perebuvala u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Pislya ukladennya polsko litovskoyi Lyublinskoyi uniyi i osviti Rechi Pospolitoyi zemli suchasnoyi Ukrayini perejshli v pidporyadkuvannya Koroni Diskriminacijne zakonodavstvo shodo pravoslavnogo naselennya sprichinilo postupovu polonizaciyu i katolichennya znachnoyi chastini ruskoyi shlyahti Korol rozdavav polskim shlyahticham veliki volodinnya v Ukrayini a ti v svoyu chergu vstanovili zhorstokij socialnij i religijnij gnit Francuzkij inzhener Boplan yakij zalishiv v XVII stolitti opis Ukrayini pisav sho pani koristuyutsya bezmezhnoyu vladoyu ne tilki nad majnom ale takozh i nad zhittyam lyudej Nastilki velika svoboda polskoyi shlyahti yaka zhive nemov v rayu a selyani perebuvayut nibi v chistilishe sho selyani viyavlyayutsya v polozhenni nabagato girshomu nizh katorzhniki na galerah Takij stan sprav a takozh nasadzhennya Brestskoyi uniyi prizvodilo do masovogo vidhodu naselennya v zaporizki kozaki i ciloyi nizki antipolskih i antifeodalnih povstan Pislya perehodu Livoberezhnoyi Ukrayini v piddanstvo Moskovskogo carstva Rich Pospolita zberegla za soboyu zemli Pravoberezhnoyi Ukrayini ta Galichini Getmanskij ustrij buv skasovanij na Pravoberezhzhi vzhe v kinci XVII stolittya todi zh bula ostatochno vivedena z dilovodstva ruska mova Prodovzhilisya krivavi povstannya proti panuvannya polskoyi shlyahti yaka get zamikala shlyah v verhi suspilstva ruskomu i litovskomu naselennyu Polyaki i ukrayinci v Rosijskij ta Avstro Ugorskij imperiyah Redaguvati Pislya podiliv Polshi do skladu Rosijskoyi imperiyi uvijshli vsi inshi ukrayinski zemli za vinyatkom Galichini Zakarpattya i Bukovini Odnak i v skladi Rosiyi polskij znati bula dana mozhlivist zberegti vplivove stanovishe v suspilnij strukturi zahidnih gubernij oskilki rosijska vlada bezuspishno namagalisya zaruchitisya yiyi loyalnistyu Odnak u miru provalu takoyi politiki i spalahuvannya polskih povstan protyagom XIX stolittya vladoyu robilisya sprobi emansipuvati shidnoslov yanske naselennya vid polskogo vplivu v tomu chisli shlyahom skasuvannya uniyi i povernennya pravoberezhnih parafij v pravoslav ya U vidpovid polski intelektuali v tomu chisli hlopomani pochali pidtrimuvati ukrayinofilski techiyi i v znachnij miri spriyali viniknennyu ukrayinskogo nacionalnogo ruhu V korolivstvi Galichini i Lodomeriyi polska menshina popovnilas vtikachami z Rosijskoyi imperiyi uchasnikami povstannya 1863 roku Ukrayinsko polski vidnosini periodu rozpadu Rosijskoyi ta Avstro Ugorskoyi imperij Redaguvati Div takozh Mizhnarodni vidnosini Ukrayini v 1917 1922 rokah Ukrayinska Centralna Rada ta polski sili u Naddnipryanskij Ukrayini Redaguvati nbsp Pedagogichnij muzej budinok v yakomu u 1917 1918 rokah znahodilas Ukrayinska Centralna Rada Ukrayina Kiyiv vul Volodimirska 57Stanom na 1917 rik u Naddnipryanskij Ukrayini sformuvalis dekilka politichnih organizacij yaki pretenduvali na pravo reprezentuvati polyakiv 1 Polske socialistichne ob yednannya PSO stvorene za iniciativi harkivskogo oseredku Polskoyi socialistichnoyi partiyi Revolyucijnoyi frakciyi PPS r f 3 4 bereznya 1917 roku u Harkovi Krim iniciatoriv stvorennya do skladu organizaciyi takozh uvijshli predstavniki Polskoyi socialistichnoyi partiyi Livici PPS l ta Social demokratiyi Korolivstva Polskogo i Litvi SDKPiL Naprikinci serpnya 1917 roku rozpalosya sekciyi PPS r f PPS l ta SDKPiL Polskij komitet vikonavchij na Rusi PKV stvorenij 6 bereznya 1917 roku za iniciativi Nacionalno demokratichnoyi partiyi NDP endeki u Kiyevi Vklyuchav u sebe takozh predstavnikiv demokrativ i socialistiv odnak pislya rozkolu v chervni 1917 roku stav chisto endeckoyu organizaciyeyu Polskij demokratichnij central PDC stvorenij 24 chervnya 1917 roku chotirma demokratichnimi partiyam yaki ranishe vijshli z PKV Pid chas konfliktu mizh Timchasovim uryadom ta Centralnoyu Radoyu PKV pidtrimav ostannyu ale pislya dosyagnennya nimi kompromisu i vidmovi Centralnoyi Radi viznavati komitet sho skladavsya tilki z endekiv yedinim predstavnickim organom polskoyi menshini pishov v opoziciyu do neyi perejshov na poziciyu zahistu vnutrishnoyi avtonomiyi i vidmovivsya vid zaproponovanih jomu chotiroh misc u skladi Radi U svoyu chergu inshi polski politichni grupi viznali Centralnu Radu verhovnoyu vladoyu na Ukrayini i deleguvali do yiyi skladu svoyih predstavnikiv PDC otrimav 9 misc 4 z yakih v podalshomu povinni buli perejti do najbilsh radikalnih chleniv PKV prote pislya yih vidmovi perejshli do SDKPiL PPS l 7 misc PPS r f 4 miscya SDKPiL 4 miscya sho perejshli vid PDC Yak PDC tak i obidvi PSS u Radi vistupili na poziciyah dosyagnennya Ukrayinoyu nezalezhnosti ta pobudovi vseredini neyi polskoyi nacionalno kulturnoyi avtonomiyi na protivagu vnutrishnij avtonomiyi endekiv 1 nbsp Polska memorialna nagoroda dlya soldat II korpusu yaki bilisya u jogo skladi pid Kanevom Nadpis na nagorodi 1918 Kaniv II Korpus Inshoyu polskoyu siloyu diyuchoyu todi na teritoriyi Ukrayini buli Polski korpusi II III a takozh pidrozdil sformovanij z riznih rodiv vijsk v Odesi Na kviten traven 1918 roku voni nalichuvali u svoyemu skladi blizko 10 000 cholovik 129 kulemetiv 5 garmat 5 broneavtomobiliv i 10 litakiv 2 Voni pid vplivom endekiv ne viznali III universal Centralnoyi Radi 1 a pid chas vijni mizh UNR i Radyanskoyu Rosiyeyu zajnyali nejtralne polozhennya ale pislya zajnyattya Ukrayini nimeckimi ta avstro ugorskimi vijskami pochali namagatisya vregulyuvati svoye pravove stanovishe 4 kvitnya 1918 roku yihnye kerivnictvo pidpisalo dogovir z uryadom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki zgidno z yakim polski chastini zobov yazuvalisya dotrimuvatisya suvorogo nejtralitetu ta peredislokuvatisya dlya ob yednannya z I Polskim korpusom a UNR zobov yazalasya zabezpechuvati pidrozdili vsim neobhidnim V podalshomu u zv yazku z porushennyam legionerami punktiv domovlenostej ta pid tiskom nimeckogo komanduvannya ukrayinskij uryad uhvaliv rishennya pro rozzbroyennya polskih chastin ru 19 kvitnya 1918 roku za vimogoyu avstro ugorskogo komanduvannya demobilizuvavsya odeskij zagin II Polskij korpus buv rozbitij nimeckimi vijskami pid Kanevom chastini III Polskogo korpusu 14 kvitnya 1918 roku v rajoni Tvirova ta Nemirova pochali boyi z ob yednanimi silami miscevih selyan ta Vilnogo kozactva i 18 kvitnya 1918 roku buli internovani vtrutivshimisya avstro ugorskimi vijskami yakimi 18 chervnya 1918 roku buli rozzbroyeni 2 Takozh v Ukrayini diyala Polska vijskova organizaciya PVO yaka verbuvala oficeriv polyakiv do svoyih lav Centralna Rada spriyala ozbroyennyu zaverbovanih neyu vijskovih a PVO u svoyu chergu sformuvala polsku bojovu druzhinu yaka vzyala uchast u sichnevih boyah 1918 roku v Kiyevi na storoni UNR 1 Vidnosini mizh Ukrayinskoyu Derzhavoyu ta Korolivstvom Polskim Redaguvati Vidpovidno do Berestejskogo miru pidpisanogo 9 lyutogo 1918 roku mizh Ukrayinoyu ta Centralnimi derzhavami pitannya ukrayinsko polskogo kordonu mala ostatochno virishiti komisiya na pidstavi etnografichnih vidnosin i z uzgodzhennyam bazhan naselennya 3 nbsp Stanislav Vankovich Nadzvichajnij ministr ta Povnovazhnij posol Polshi pri Getmani UkrayiniTverda poziciya Kiyeva v pitanni realizaciyi umov Brestskogo miru shodo pivnichno zahidnih kordoniv zmusila Regentsku radu Korolivstva Polskogo iniciyuvati vstanovlennya diplomatichnih vidnosin z Ukrayinoyu 4 Do Kiyeva pribuv Stanislav Vankovich 5 predstavnik v ranzi nadzvichajnogo posla i upovnovazhenogo ministra a 7 zhovtnya 1918 roku do MZS Ukrayini nim buv peredanij spisok chleniv polskogo diplomatichnogo predstavnictva v skladi radnika 1 go ta 2 go sekretariv piznishe do nih priyednalisya konsulskij radnik vijskovij atashe i kerivnik reemigracijnogo viddilu U vidpovid Rada ministriv Ukrayinskoyi Derzhavi 20 zhovtnya 1918 roku uhvalila postanovu pro stvorennya u Varshavi posolstva 2 go rozryadu vidilivshi na jogo stvorennya 31 222 karbovanci prote u zv yazku z pochatkom v Ukrayini povstannya vono tak i ne pochalo diyati 26 listopada 1918 roku z boku Ukrayini buv priznachenij vice konsul u Lodzi 29 listopada 1918 roku timchasovij vikonuvach obov yazkiv generalnogo konsula u Varshavi Z boku Polshi zh planuvalosya vidkrittya generalnogo konsulstva v Kiyevi ta konsulstv v Odesi Harkovi ta Yelisavetgradi sho odnak ne bulo realizovano cherez podalshi podiyi 4 nbsp Polozhennya ukrayinskoyi armiyi v grudni 1918 roku Belgiya Bryussel Korolivskij muzej armiyiPislya vstanovlennya diplomatichnih vidnosin osnovnimi pitannyami u mizhderzhavnih vzayeminah stali problemi polskih bizhenciv i vijskovih formuvan na teritoriyi Ukrayini Tak ukrayinskim uryadom polskomu poslu bulo vidileno bezvidsotkovij kredit v rozmiri 1 000 000 karbovanciv dlya nadannya dopomogi polskim bizhencyam a polyaki yaki bazhali pereselitsya na istorichnu batkivshinu buli zvilneni vid sluzhbi v ukrayinskij armiyi Vidnosno zh polskih formuvan yaki stvoryuvalisya na Volini ta peredislokovuvalisya na batkivshinu z Novorosijska i Mikolayeva ukrayinskoyu storonoyu bulo prijnyato rishennya iniciyuvati pidpisannya z polskim predstavnikom dogovoru sho peredbachav zabezpechennya danih formuvan obmundiruvannyam ta sporyadzhennyam z boku ukrayinskogo uryadu Podibni kroki na zustrich polyakam Kiyiv robiv u rozrahunku na dobrozichlivu i konstruktivnu poziciyu Varshavi v pitanni demarkaciyi mizhderzhavnogo kordonu vzhe zaruchivshis v comu pitanni pidtrimkoyu Nimechchini Odnak vnaslidok Listopadovoyi revolyuciyi ta vihodu Nimechchini z Pershoyi svitovoyi vijni Ukrayina pozbulasya yiyi pidtrimki v comu pitanni v toj zhe chas Regentska rada u Varshavi peredala vladu Yuzefu Pilsudskomu 4 Nova polska vlada visunula pretenziyi na Shidnu Galichinu ta Zahidnu Volin 6 okupuvavshi do kincya listopada chastinu ostannoyi Holmshinu i Pidlyashshya 4 Odnochasno z cim v Shidnij Galichini pochalasya vijna mizh progolosivshoyu nezalezhnist ZUNR i Polsheyu v yakij Naddnipryanska Ukrayina vistupila na storoni galickih ukrayinciv Takim chinom na kinec 1918 roku Ukrayina faktichno opinilasya v stani vijni na dva fronti odnochasno veduchi bojovi diyi yak proti bilshovikiv tak i proti polyakiv 6 Polsko ukrayinska vijna Redaguvati Dokladnishe Polsko ukrayinska vijna 1918 1919 nbsp Narodnij Dim budivlya v yakij u 1918 roci znahodilas Ukrayinska Nacionalna Rada Ukrayina Lviv vul Teatralna 22V procesi rozpadu Avstro Ugorshini v zhovtni 1918 roku polyaki ta ukrayinci imperiyi pochali formuvati vlasni derzhavni instituti na zemlyah Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi 9 zhovtnya polskimi deputatami Rajhsratu bulo ogolosheno rishennya pro vhodzhennya kolishnih zemel Rechi Pospolitoyi v tomu chisli Galichini do skladu vidtvorenoyi Polskoyi derzhavi U vidpovid na ci diyi 18 zhovtnya ukrayincyami u Lvovi bula stvorena Ukrayinska Nacionalna Rada organ z povnovazhennyami parlamentu 2 yaka nastupnogo dnya progolosila stvorennya Ukrayinskoyi derzhavi na teritoriyi Galichini Bukovini ta Zakarpattya 7 vodnochas polyakami 28 zhovtnya u protivagu jomu v Krakovi bula utvorena Polska likvidacijna komisiya sho progolosila sebe predstavnickim organom Polskoyi derzhavi na kolishnih avstro ugorskih zemlyah U podibnij obstanovci protistoyannya z politichnogo pochalo pererostati u vijskove 1 listopada ne chekayuchi peredachi vladi ukrayincyam z ruk uryadu Avstro Ugorshini za rishennyam ukrayinskogo Centralnogo Vijskovogo Komitetu organizaciya sformovana ukrayinskimi vijskovimi v seredini veresnya 1918 roku loyalni jomu pidrozdili zajnyali usi vazhlivi ustanovi Lvova a polyakami u vidpovid stvorenili Polskij Komitet Narodovij v toj zhe den u misti spalahnuli boyi Odnochasno z cimi podiyami ukrayinci vzyali vladu u Zolochevi Kolomiyi Zhovkvi Ravi Ruskij u Lyublini Krakovi Yaroslavi Grubeshovi Peremishli pochalisya polsko ukrayinski sutichki 2 Tilki 3 listopada vzhe v umovah boyiv misceve avstro ugorske kerivnictvo oficijno peredalo vladu u Lvovi ta Galichini ukrayinskim lideram 8 nbsp Polske komanduvannya oboroni Lvova 1918 rikZ 5 po 20 listopada liniya rozmezhuvannya mizh storonami zalishalasya nezminnoyu 2 Za cej period ukrayincyami bulo sformovano Uryad i 13 zhovtnya progoloshena Zahidnoukrayinska Narodna Respublika ZUNR Takozh v cej period pochali nabuvati regulyarni risi i zbrojni sili suprotivnikiv Galicka armiya ta Vijsko Polske 7 Odnak pozicijnij period kulminaciyeyu yakogo stalo dvodenne peremir ya zakinchivsya 21 listopada vnaslidok polskogo avianalotu na Lviv sho zmusiv ukrayinski sili pokinuti misto vidstupiti na 30 km v zahidnomu pivnichnomu pivdennomu napryamkah ta vzyati misto v oblogu yaka trivala do travnya 1919 roku 2 7 V cej zhe period u vijnu faktichno vstupila Rumuniya 11 12 listopada rumunski vijska bez serjoznogo oporu zajnyali Pivnichnu Bukovinu 8 nbsp Nachalna komanda Galickoyi armiyi Hodoriv 1919 rikZ samogo pochatku konfliktu galicki ukrayinci pochali otrimuvati finansovu i vijskovu pidtrimku z boku naddnipryanskih spochatku vid Ukrayinskoyi Derzhavi a v podalshomu i vid vidrodzhenoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki prote pislya progoloshennya Aktu Zluki Naddnipryanshina vstupila u vijnu vzhe bezposeredno Zvazhayuchi na ce teritoriyi ohopleni bojovimi diyami rozshirilisya na pochatku sichnya 1919 roku polski vijska vtorglisya na Volin i vzhe 14 sichnya kontrolyuvali klyuchovi naseleni punkti regionu U vidpovid chastini Galickoyi armiyi i Armiyi UNR stvorili na Volini spilni Holmsko Volinskij i Pivnichno Zahidnij fronti za dopomogoyu yakih vidbili u polyakiv Volodimir Volinskij ta Kovel Do grudnya sichnya znachni boyi jshli takozh za Ravu Rusku Peremishl ta Hiriv 2 Na pochatku lyutogo 1919 roku iniciativa potrohu pochala perehoditi do ukrayinciv pochavshih nastupalnu operaciyu z metoyu povnogo otochennya i zahoplennya Lvova i v podalshomu Peremishlya Odnak 25 lyutogo na vimogu Verhovnoyi radi Antanti en vona bula zupinena Skoristavshis peremir yam na chas peregovoriv polyaki perekinuli znachni sili do Lvova i proveli jogo deblokuvannya Podalshi peregovori ne prinesli niyakih rezultativ i 15 travnya polski vijska posileni pribuloyu z Franciyi Blakitnoyu armiyeyu ta pidtrimani Rumuniyeyu priyednalasya do nastupu 24 travnya pochali masshtabnij nastup prorvavshi front v dekilkoh miscyah vidtisnivshi ukrayinciv na shid u tak zvanij Trikutnik smerti i v toj zhe chas zishtovhnuvshis z radyanskoyu 12 yu armiyeyu 2 8 nbsp Memorial voyinam Galickoyi armiyi Ukrayina Lviv Lichakivskij cvintar nbsp Memorial lvivskih orlyat Ukrayina Lviv Lichakivskij cvintarSoyuz Polskoyi derzhavi ta Ukrayinskoyi NR suproti bilshovikiv Redaguvati Div takozh Polsko radyanska vijna 1920 nbsp Zaklyuchnij etap Polsko ukrayinskoyi vijni Traven lipen 1919 rokuZi zbilshennyam natisku sil bilshovikiv i vidstupom Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki na Pravoberezhzhya vidbulasya zmina politichnogo kursu Direktoriyi UNR v bik dosyagnennya porozuminnya z krayinami Antanti ta Polsheyu z metoyu zaluchennya vijskovih sil cih derzhav do borotbi proti bilshovikiv U toj zhe chas nezvazhayuchi na bojovi diyi ni Polsha ni UNR oficijno ne ogoloshuvali vijni odna odnij tomu polska diplomatichna misiya prodovzhuvala znahoditsya pri Uryadi UNR i na pochatku 1919 roku vislovlyuvalasya za pripinennya bojovih dij i vijskove vzayemorozuminnya a Ukrayinoyu v listopadi 1918 roku ta sichni 1919 roku u Varshavu buli spryamovani diplomatichni misiyi na choli z V yacheslavom Prokopovichem za pidsumkami obgovoren z yakimi polska storona zayavila pro gotovnist prijnyati oficijnu ukrayinsku delegaciyu dlya vedennya peregovoriv 24 travnya 1919 roku upovnovazhenim vesti peregovori vid imeni UNR Borisom Kurdinovskim ta Prem yer ministrom i ministrom zakordonnih sprav Polshi Ignaciyem Yanom Paderevskim buv pidpisanij dogovir za yakim UNR viznavala sebe nespromozhnoyu virishuvati dolyu Shidnoyi Galichini pogodzhuvalasya z pravami Polshi na Zahidnu Volin a Polsha zobov yazuvalasya dopomogti UNR vijskami u vijni z bilshovikami na umovah vijskovoyi konvenciyi yaka mala buti ukladena piznishe Odnak v podalshomu danij dokument vidmovilasya viznavati yak Polsha Sejm vidmovivsya jogo ratifikuvati tak i UNR Direktoriya zayavila sho Kurdinovskij znachno perevishiv svoyi povnovazhennya U chervni 1919 roku pid chas Chortkivskogo nastupu Galickoyi armiyi u Lvovi mizh delegaciyeyu na choli z generalom Armiyi UNR Sergiyem Delvigom i polskim generalom Rodzevichem velisya peregovori pro pripinennya vijni i mozhlivosti spivpraci proti bilshovikiv Ukrayinci pid chas cih peremovin napolyagali na tomu sho dlya organizaciyi sucilnogo frontu proti voroga yim potribna chastina Galichini polyaki zh napolyagali na nadanni ukrayincyam lishe prava na vikoristannya zaliznici za Zbruchem Za pidsumkami peregovoriv v nich na 16 chervnya 1919 roku bulo pidpisano ugodu sho zobov yazuvala obidvi storoni pripiniti bojovi diyi do 6 00 ranku 21 chervnya i vidijti na liniyu zajmanu storonami 1 chervnya 1919 roku iz 10 kilometrovoyi nejtralnoyu smugoyu a takozh peredbachav podalshi peregovori u Varshavi Ukladena ugoda ignoruvala dosyagnennya nastupalnoyi operaciyi Galickoyi armiyi sho pochalas 8 chervnya tomu komanduvannyam Galickoyi armiyi bulo prijnyato rishennya yiyi ignoruvati i prodovzhuvati nastup v svoyu chergu Vijsko Polske pripinilo bojovi diyi proti osnovnnoyi Armiyi UNR i prodovzhuvalo yih tilki proti Galickoyi armiyi azh do vidstupu yiyi za Zbruch 16 lipnya 1919 roku 6 nbsp Golova Direktoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Simon Petlyura ta Nachalnik Polskoyi derzhavi Yuzef Pilsudskij u Vinnici Kviten 1920 rokuPodalshi ukrayinsko polski peremovini prohodili v lipni 1919 roku u Lvovi ta z 10 serpnya 1919 roku v Demblini 6 delegaciyi oboh derzhav brali uchast yak sposterigachi u Tartuskij konferenciyi baltijskih krayin v zhovtni 1919 roku 9 za pidsumkami peregovoriv 22 kvitnya 1920 roku mizh Polsheyu ta UNR bulo pidpisano politichnu ugodu zgidno z yakim Polsha viznavala nezalezhnist UNR i Direktoriyu na choli z Simonom Petlyuroyu yak verhovnu vladu v nij kordon mizh Polsheyu i Ukrayinoyu vstanovlyuvalasya po richci Zbruch cherez Volin do richki Prip yat do Polshi perehodili Shidna Galichina Holmshina Pidlyashshya chastkovo Polissya i sim povitiv Volini teritoriya z majzhe 10 miljonnim naselennyam v osnovnomu ukrayinskim v Ukrayini ponovlyuvalisya prava polskih pomishikiv obidvi storoni zobov yazalisya ne ukladati mizhnarodnih ugod yaki b shkodili interesom storin sho jogo pidpisali vzayemno zabezpechuvalisya kulturno nacionalni prava menshin peredbachalosya pidpisannya torgovo ekonomichnogo dogovoru agrarne pitannya malo buti virishene pislya sklikannya v Ukrayini parlamentu 24 kvitnya v dodatok do politichnoyi ugodi bula ukladena Vijskova konvenciya zgidno z yakoyu polyaki povinni buli sporyaditi tri diviziyi UNR za vzayemnoyu zgodoyu storoni povinni buli pochati spilnij nastup pid zagalnim polskim komanduvannyam v shtab Armiyi UNR priznachalisya polski oficeri polski vijskovi otrimuvali kontrol nad ukrayinskimi zaliznicyami na chas vsiyeyi vijskovoyi kompaniyi polski oficeri brali uchast v organizaciyi i stanovlenni ukrayinskih uryadovih struktur Uryad UNR mav zabezpechiti polski vijska v Ukrayini produktami i guzhovim transportom v razi nevikonannya ciyeyi umovi polyaki otrimuvali pravo provoditi rekviziciyi 10 Krim togo pislya ukladennya miru delegaciyi oboh derzhav vzyali uchast v konferenciyi u Bulduri sho prohodila u serpni 1920 roku Za yiyi pidsumkami bulo stvoreno Radu upovnovazhenih baltijskih derzhav i Radu vijskovih predstavnikiv krayin uchasnic Litva ne vzyala uchasti v roboti cherez rozbizhnosti z Polsheyu 9 nbsp Polsko ukrayinski vijska vstupayut u Kiyiv Hreshatik traven 1920 roku25 kvitnya 1920 roku polsko ukrayinski sili pochali spilnij nastup na kiyivskomu napryamku do 30 kvitnya voni zajnyali Pravoberezhnu Ukrayinu 7 travnya uvijshli v Kiyiv ale kontrnastup bilshovikiv yakij pochalosya 26 travnya zmusiv polsko ukrayinski sili vidstupiti 12 chervnya buv zalishenij Kiyiv do kincya chervnya bojovi diyi buli pereneseni u Zahidnu Ukrayinu 15 lipnya bula progoloshena Galicka Socialistichna Radyanska Respublika 30 lipnya sformovanij Timchasovij revolyucijnij komitet Polshi 12 serpnya rozpochavsya shturm Varshavi 2 18 kvitnya stavsya zlam vijni na korist polsko ukrayinskih sil do seredini veresnya 1920 roku nimi bula zajnyata vsya Zahidna Ukrayina a 21 veresnya Armiya UNR vstupila na teritoriyu Naddnipryanshini ale 12 zhovtnya 1920 roku u Rizi Polsheyu z odnogo boku ta RSFRR z USRR z inshogo buv pidpisanij dogovir pro peremir ya ta perlimentarni umovi miru 2 U toj zhe chas radyanski vijska prodovzhili nastup na teritoriyu UNR i 21 listopada 1920 roku zajnyali timchasovu stolicyu UNR Kam yanec Podilskij Uryad ta Armiya UNR buli zmusheni vidstupiti na teritoriyu Polshi 11 Vidnosini Polshi ta Uryadu UNR v ekzili Redaguvati nbsp Budivlya v yakij u 1920 1922 rokah rozmishuvalis Rada Uryad ta Golovnij Otaman vijsk i flotu UNR Simon Petlyura Polsha Tarniv vul Krakivska 9Pislya evakuaciyi z Ukrayini Uryad Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki roztashuvavsya u Tarnovi zvidki prodovzhiv svoyu diyalnist yak viznanij Polskoyu Respublikoyu Uryad Ukrayini 2 i pochav provoditi zahodi shodo organizaciyi ta pidtrimki boyezdatnosti pidporyadkovanih jomu vijsk 12 V cilomu stanom na listopad 1920 roku do Polshi evakuyuvalis 65 ukrayinskih posliv 14 ministriv blizko 1 680 uryadovih sluzhbovciv 3 500 oficeriv ta 11 500 soldativ 11 pravove stanovishe yakih bulo unormovano instrukciyeyu Ministerstva vijskovih sprav Polshi vid 2 grudnya 1920 roku Armiya UNR viznavalasya druzhnoyu ta soyuznoyu i zabezpechuvalasya vidpovidnimi umovami perebuvannya v taborah dlya internovanih yakih spochatku na teritoriyi Polshi bulo stvoreno shist v Aleksandruvi Kuyavskomu dlya 4 yi Kiyivskoyi ta 6 yi Sichovoyi strileckoyi diviziyi u Vadovici tabir 2 dlya Okremoyu kinnoyi ta 1 yi Zaporizkoyi strileckoyi diviziyi u Petrokovi dlya Shtabu Diyevoyi Armiyi ta kulemetnoyi diviziyi u Lancuti dlya Okremogo korpusu prikordonnoyi ohoroni ta 5 yi Hersonskoyi strileckoyi diviziyi u Chenstohovi dlya uryadovogo i vijskovogo rezervu krim togo u Chenstohovi na civilnomu stanovishi roztashovuvalisya pracivniki ta starshini Vijskovogo ministerstva i Generalnogo shtabu Armiyi UNR v podalshomu bulo vidkrito she dva tabori u Chenstohovi i Stshalkovo tabir 1 Stanom na 20 sichnya 1921 roku u taborah vzhe nalichuvalosya 17 464 starshin ta kozakiv Armiyi UNR i 21 sichnya Uryadom UNR za zgodoyu Pilsudskogo i pri bezposerednij uchasti polskogo Genshtabu buv sformovanij Partizansko povstanskij shtab PPSh specialnij organ v zadachi yakogo vhodilo virishennya vsih pitan pov yazanih z zbrojnoyu protidiyeyu bilshovickij vladi ta vprovadzhennyam v zhittya shirokoyi sistemi organizaciyi majbutnogo zagalnogo zbrojnogo povstannya dlya povalennya radyanskoyi vladi v Ukrayini a takozh pidgotovka zbrojnih formuvan Armiyi UNR do perehodu cherez polsko radyanskij kordon Pislya stvorennya PPSh polska storona vzyala na sebe zobov yazannya stvoriti umovi dlya pereyizdu i rozmishennya danogo organu do Lvova dozvolila vikoristovuvati internovanih ukrayinskih starshin i kozakiv yak poslanciv v Ukrayini a takozh zvilniti z taboriv 2 000 ukrayinskih voyiniv i zabezpechiti yih neobhidnoyu amuniciyeyu dlya pohodu na Ukrayinu i pidnyattya shirokomasshtabnogo antibilshovickogo povstannya odnak 18 bereznya 1921 roku mizh Polsheyu RSFRR ta USRR buv pidpisanij Rizkij mirnij dogovir zgidno z yakim stanom na 1 travnya 1921 roku uryad ta Rada Respubliki UNR mali buti vislani za mezhi pershoyi 12 U zv yazku z ciyeyu umovoyu polyaki oficijno vidmezhovuvalisya vid vidkritoyi pidtrimki ukrayinskih povstanciv na svoyij teritoriyi 12 i 21 kvitnya 1921 roku Uryad UNR vtrativ svij specialnij status na teritoriyi Polshi 2 11 nbsp Kozacka mogila pohovannya 17 ukrayinskih voyiniv pomerlih pid chas internuvannya u tabori 6 u 1920 1921 rokah Polsha Aleksandruv KuyavskijNezvazhayuchi na umovi radyansko polskogo dogovoru proti povnogo rozrivu vidnosin z Uryadom UNR v ekzili vistupiv polskij Generalnij shtab tomu dlya obhodu umov Rizkogo miru uryadovi organi UNR na teritoriyi Polshi 13 buli pereformovani v Ukrayinskij Centralnij Komitet UCK ta Ukrayinsku vijskovu likvidacijnu komisiyu u Polskij Respublici 2 viznani polskim kerivnictvom legalnimi ukrayinskimi organizaciyami 13 i kerivnictvo PPSh u tisnomu kontakti z polskim Genshtabom prodovzhilo rozroblyati detalni plani vseukrayinskogo povstannya 12 UCK otrimuvav finansuvannya vid Uryadu Polshi v kinci 1921 roku na rahunki Ministerstva praci ta civilnoyi opiki Polshi na potrebi UCK bulo vneseno 68 000 000 polskih marok viv peregovori z polskoyu vladoyu pro dolyu ukrayinskih emigrantiv na polskij teritoriyi polska storona viznavala bezumovne pravo na politichnij pritulok usih emigrantiv z Ukrayini yaki pribuli na teritoriyu Polshi do 12 zhovtnya 1920 roku po vidnoshennyu do vsih inshih ukrayinskih bizhenciv yaki pribuli pislya zaznachenoyi dati Ministerstvo vnutrishnih sprav Polshi obicyalo viznati pravo politichnogo pritulku tilki pislya skladannya ta podannya vidpovidnih spiskiv UCK na zatverdzhennya MVS Polshi i pro materialni ta groshovi koshti yaki buli prisvoyeni polskimi vijskovimi v seredini 1920 roku pid chas rozgrabuvannya Derzhavnoyi Skarbnici UNR a takozh namagavsya vidsuditi u polskoyi vladi avtomobili yaki znahodilisya u vlasnosti UNR ale v hodi bojovih dij riznimi shlyahami buli zahopleni polyakami 13 Tim chasom PPSh pochali peresliduvati nevdachi povstannya ne bulo rozpochate 20 travnya 1921 roku cherez rozbizhnosti z Rosijskim politichnim komitetom sili yakogo povinni buli v nomu takozh brati uchast novij plan povstannya obgovoryuvanij na naradi provedenij 17 chervnya 1921 roku mizh PPSh i polskim komanduvannyam stav vidomij radyanskij rozvidci u vidpovid USRR zvinuvatila Polshu v porushenni Rizkogo miru i znishila majzhe vsyu pidpilnu merezhu PPSh na svoyij teritoriyi Nezvazhayuchi na te sho pislya danih podij naradi mizh PPSh i polskim komanduvannyam shodo pochatku vistupu prohodili postijno polska storona pochala vesti sebe neposlidovno stala napolyagati na perenesenni oseredku povstannya podali vid polsko radyanskogo kordonu v rajon Odesi Olviopolya i na Poltavshinu sho bulo pov yazano z poboyuvannyami nadati pidstavi dlya agresiyi z boku Radyanskoyi Rosiyi proti Polshi ne nadala neobhidnoyi kilkosti obicyanih konej ozbroyennya ta sporyadzhennya a 7 zhovtnya 1921 roku pidpisala protokol z RRFSR v yakomu zobov yazalas rozzbroyiti ukrayinski ta biloruski chastini na svoyij teritoriyi nezvazhayuchi na ce oficeri polskogo Genshtabu peredali ukrayinskomu komanduvannyu dispoziciyu polskih vijsk sho buli nadislani dlya rozzbroyennya ukrayinskih pidrozdiliv V takih umovah Armiya UNR bula zmushena pochati Drugij zimovij pohid yakij zakinchivsya ostatochnim porazkoyu sil UNR pid Malimi Minkami 17 listopada 1921 roku 12 U grudni 1923 roku pislya not protestu z boku SRSR Uryad UNR v ekzili pokinuv teritoriyu Polshi 2 Vidnosini Polshi ta Ukrayinskoyi SRR v 1920 ih Redaguvati nbsp Pidpisannya Rizkogo miru Latviya Riga Kam yanicya Chornogolovih 18 bereznya 1921 roku2 zhovtnya 1920 roku u Rizi mizh Rosijskoyu RFSR i Ukrayinskoyu SRR z odnogo boku ta Polskoyu Respublikoyu z inshogo buv pidpisanij dogovir pro peremir ya i prelimenarni poperedni umovi miru dokumenti sho faktichno zavershili Polsko radyansku vijnu a 18 bereznya 1921 roku Rizkij mirnij dogovir yakij oformiv yiyi zakinchennya yuridichno 2 Za ciyeyu ugodoyu Polsha viznavala USRR nezalezhnoyu derzhavoyu yiyi uryad yedinim zakonnim uryadom Ukrayini a Radyanska Ukrayina u svoyu chergu viznavala vklyuchennya do skladu Polshi Zahidnoyi Ukrayini Shidnoyi Galichini Holmshini ta chastini Volini Dogovorom kordon vstanovlyuvavsya po liniyi faktichnogo kontaktu armij bez urahuvannya etnichnih i istorichnih principiv ta ostatochno buv zakriplenij lishe v serpni 1924 roku za pidsumkami roboti zmishanoyi radyansko polskoyi prikordonnoyi komisiyi Diplomatichni vidnosini obov yazkovist yakih bula zakriplena mirom oficijno buli vstanovleni 6 zhovtnya 1921 roku povnovazhnim predstavnikom USRR u Polshi stav Oleksandr Shumskij predstavnikom Polshi pri uryadi USRR graf Francishek Yan Pulaskij 2 14 nbsp Simon Petlyura ta internovani ukrayinci u tobori 2 Polsha Vadovici 9 kvitnya 1921 rokuRizkij mir denonsuvav Varshavskij dogovir mizh Polsheyu i Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu 2 a jogo 5 stattya peredbachala vidmovu storin vid pidtrimki vorozhih odna odnij organizacij na svoyij teritoriyi 15 ale nezvazhayuchi na vse ce uryad UNR prodovzhuvala znahoditsya na teritoriyi Polshi Razom z tim do 1920 roku u Polshi perebuvalo 12 000 oficeriv ta soldativ UNR za radyanskimi danimi abo 40 000 cholovik sered yakih 65 deputativ 14 ministriv 1680 chinovnikiv 3530 oficeriv i majzhe 11 500 soldativ za polskimi danimi 14 pri comu v taborah dlya internovanih zberigalisya vijskovi strukturi i velisya vijskovi zanyattya oficeri ne rozzbroyuvalisya a ozbroyennya skladuvali poruch z taborami 15 Dana frakciya ukrayinskoyi emigraciyi azh do Drugogo zimovogo pohodu otrimuvala aktivnu pidtrimku svoyeyi antiradyanskoyi diyalnosti z boku polskogo Genshtabu 15 14 nbsp Krim togo polska vlada faktichno vryatuvali komanduvacha Revolyucijnoyi povstanskoyi armiyi Ukrayini Nestora Mahno 14 Podibna situaciya viklikala oficijni protesti radyanskih uryadiv 15 yaki podiyali lishe u 1923 roci vzhe u period SRSR 2 V toj zhe chas protesti Polshi viklikalo isnuvannya na yiyi teritoriyi pidpilnih komunistichnih organizacij stvorenih za pidtrimki Moskvi ru 14 Z oglyadu na cej konflikt bula zamorozhena i vidnovlena tilki pislya jogo virishennya robota zmishanoyi radyansko polskoyi prikordonnoyi komisiyi 15 nbsp Radyanski vijskovopoloneni ru pislya Varshavskoyi bitvi Polsha doroga mizh Radziminom ta Varshavoyu 1920 rikShe odnim vazhlivim pitannyam yake viniklo pislya zakinchennya vijni stala repatriaciya vijskovopolonenih ru ta bizhenciv 15 14 Dane pitannya bulo pidnyate Polsheyu she do ukladennya Rizkogo miru v rezultati chogo 24 lyutogo 1921 roku buv ukladenij Dogovir pro repatriaciyu ta stvoreno zmishanu komisiyu sho skladalasya z dvoh delegacij rosijsko ukrayinskoyi yaka pracyuvala u Varshavi i polskoyi yaka pracyuvala u Moskvi 14 Za danimi evakuacijnogo komitetu v Ukrayini do 18 kvitnya 1921 roku bulo zareyestrovano 122 600 polyakiv bazhayuchih viyihati u Polshu pri comu reyestraciya she trivala 14 prote polska storona poboyuvalasya togo sho polski vijskovopoloneni ta repatrianti buli v znachnij miri nosiyami bilshovickih idej i shob vstignuti yih profiltruvati vidmovlyalasya vid rozshirennya merezhi propusknih punktiv na kordoni sho zatyagnulo repatriaciyu 15 V pidsumku repatriaciya polyakiv z SRSR zavershilasya lishe v 1924 roci a na teritoriyi SRSR za danimi polskih dzherel zalishilosya 1 500 000 polyakiv 14 U toj zhe chas Rosijsko ukrayinsku delegaciyu u spravah reparaciyi RUD v pershu chergu cikavili emigranti prihilniki UNR vona pochala zbir danih pro bijciv armiyi UNR u taborah dlya internovanih i rozgornula aktivnu agitaciyu spryamovanu na povernennya ryadovih i oficeriv na Ukrayinu a Vseukrayinskij centralnij vikonavchij komitet u svoyu chergu ogolosiv povnu osobistu amnistiyu robitnikam i selyanam URSR znahodyatsya za kordonom ta brali uchast yak ryadovi v lavah armij S Petlyuri Skoropadskogo Denikina Vrangelya Bulak Bulahovicha ru ta inshih vorogiv robitnicho selyanskoyi vladi a takozh nadav pravo osobisto zvertatisya z prohannyam pro povernennya do RUD predstavnikam komandirskogo skladu cih armij Prote radyanska delegaciya nashtovhuvalasya na krajnyu vorozhist i protidiyu z boku vidpovidnih kil azh do napadiv a ti hto vse zh pogodzhuvavsya na repatriaciyu u Radyansku Ukrayinu sprijmalisya nimi yak zradniki ta izolyuvalis Reparaciya danoyi chastini ukrayinciv prohodila vkraj vazhko i dovgo za yiyi rezultatami do lyutogo 1923 roku cherez Shepetivku v Ukrayinu povernulisya lishe 3000 vijskovosluzhbovciv z yakih 25 oficeriv 14 Takozh RUD namagalasya domogtisya pom yakshennya rezhimu v polskih taborah dlya radyanskih vijskovopolonenih 15 Krim togo vihodyachi z komunistichnih klasovih pozicij radyanska delegaciya namagalasya vivezti na teritoriyu Ukrayini polyakiv komunistiv gromadyan Polshi prichomu danij iniciativi viddavavsya prioritet pered stvorennyam umov dlya povernennya na batkivshinu zhiteliv Ukrayini Za rezultatami vsiyeyi ciyeyi diyalnosti do kvitnya 1924 roku z Polshi do SRSR povernulosya 1 100 000 gromadyan sered yakih 15 25 polyakiv i blizko 65 ukrayinciv ta bilorusiv osnovna chastina z nih selyani 25 optanti 14 Odrazu pislya utvorennya SRSR okreme diplomatichne predstavnictvo USRR u Polshi bulo likvidovano 14 Ukrayinci v mizhvoyennij Polshi Redaguvati Div takozh Ukrayinci v parlamenti Polskoyi Respubliki U mizhvoyennij Polshi stanovishe ukrayinciv yak i bilorusiv bulo vazhkim Shkoli nacionalnih menshin u masovomu poryadku zakrivalisya a suspilne zhittya pidlyagalo strimkij polonizaciyi Chleni ukrayinskih organizacij takih yak UVO i OUN vidpovidali teroristichnimi akciyami i sabotazhem Polska vlada vdalasya do akcij umirotvorennya ukrayinciv rejdiv po ukrayinskih selah ubivshi i pokalichivshi znachnu kilkist mirnogo naselennya PNR ta URSR Redaguvati Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u serpni 1945 roku bulo pidpisano dogovir pro kordon mizh Polsheyu ta SRSR yakij zafiksuvav kordon mizh PNR ta URSR sho z pevnimi popravkami 1951 roku zberigayetsya donini yak kordon mizh Polsheyu na Ukrayinoyu Piznishe bulo provedeno faktichnij obmin naselennya chastinu ukrayinciv z teritoriyi Polshi deportuvali do SRSR a bilshist polyakiv URSR deportuvali do Polshi Hronologiya RedaguvatiSerednovichchya Redaguvati 981 velikij knyaz kiyivskij Volodimir I Velikij zahopiv chervenski gorodi sho nalezhali Polshi 1010 velikij knyaz kiyivskij Svyatopolk I Okayannij odruzhivsya z donkoyu polskogo korolya Boleslava I Horobrogo 1018 Boleslav Horobrij vtrutivsya u mizhusobici v Kiyivskij Rusi nadav pidtrimku zyatyu v borotbi proti Yaroslava I Mudrogo peremig ostannogo u bitvi na Buzi zahopiv Kiyiv i povernuv chervenski gorodi Ale cherez povstannya kiyan buv zmushenij tikati do Polshi zahopivshi kiyivsku skarbnicyu 1031 Yaroslav Mudrij i jogo brat Mstislav Horobrij v soyuzi zi Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu napali na Polshu j vidvoyuvali chervenski gorodi 1041 kiyivskij knyazhich Izyaslav I Yaroslavich odruzhivsya z Gertrudoyu donkoyu polskogo korolya Meshka II V yalogo 1069 velikij knyaz kiyivskij Izyaslav I Yaroslavich utik z Kiyeva do Polshi vnaslidok povstannya de otrimav dopomogu vid polskogo knyazya i svogo shvagra Boleslava II Smilivogo 1215 volinski knyazi Danilo I ta jogo brat Vasilko zahopili Volodimir za pidtrimki krakivskogo knyazya Leshka I Bilogo 1241 volinski knyazi Danilo I ta jogo brat Vasilko vtekli do Polshi pid chas mongolskogo vtorgnennya Batiya na Volin i Galichinu 1245 volinski knyazi Danilo I ta jogo brat Vasilko rozbili galicku opoziciyu i polyakiv u bitvi pid Yaroslavom 1262 ruskij korol Danilo I proviv peregovori iz polskim knyazem Boleslavom shodo rozmezhuvannya kordoniv 1279 ruskij korol Lev I Danilovich vtrutivsya u polski mizhusobici za spadshinu bezditnogo svoyaka krakivskogo knyazya Boleslava V Sorom yazlivogo 1280 ruskij knyaz Lev I Danilovich vasal Zolotoyi Ordi spilno z ordincyami zdijsniv pohid na Polshu 1285 ruskij knyaz Lev I Danilovich spilno z ordincyami zdijsniv pohid na Polshu 1290 ruskij knyaz Lev I Danilovich pidtrimav chehiv u vijni proti Polshi 1292 ruskij knyaz Lev I Danilovich priyednav Lyublinsku zemlyu 1289 ruskij korolevich Yurij Lvovich odruzhivsya z Yevfimiyeyu donkoyu polskogo knyazya Kazimira I Kuyavskogo sestroyu polskogo korolya Vladislava I Loketeka 1302 Polsha vidvoyuvala Lyublinsku zemlyu 1325 polskij knyaz Boleslav Mazoveckij Yurij II iz dinastiyi Pyastiv rodich Yuriya I staye korolem Rusi vnaslidok vimirannya ruskoyi dinastiyi Romanovichiv 1340 galicki boyari otruyili ruskogo korolya Yuriya II sho sprichinilo vijnu za rusku spadshinu mizh Polsheyu ta Litvoyu Polskij korol Kazimir III Velikij yak rodich otruyenogo korolya progolosiv sebe gospodarem Rusi 1344 polskij korol Kazimir III Velikij zahopiv Peremishlsku i Syanocku zemli 1349 polskij korol Kazimir III Velikij zahopiv Galicku zemlyu 1366 polskij korol Kazimir III zahopiv Holmsku i Belzsku zemli a takozh pivdennu Volin 1392 polskij korol Yagajlo i velikij knyaz litovskij Vitovt rozdilili ukrayinski zemli Rusi za Ostrovskoyu ugodoyu 1410 ruski vijska pidtrimali polyakiv u Gryunvaldskij bitvi 1434 polskij uryad skasuvav samovryadnist u Galichini ta Podilli stvorivshi Ruske i Podilske voyevodstva Rannij novij chas Redaguvati 1569 Lyublinska uniya Utvorennya federativnoyi derzhavi Polshi i Litvi Rechi Pospolitoyi Na prohannya ruskoyi shlyahti Volini j Kiyivshini pivdenni zemli Velikogo knyazivstva Litovskogo uvijshli do skladu Polskoyi koroni 1573 Varshavska konfederaciya progolosheno svobodu virospovidannya 1596 Berestejska uniya perehid pravoslavnoyi Kiyivskoyi mitropoliyi Konstantinopolskogo patriarhatu pid yurisdikciyu Rimu 1618 Deulinske peremir ya Vnaslidok porazki Moskoviyi Chernigivshina uvijshla do skladu Rechi Pospolitoyi 1648 1657 Povstannya Hmelnickogo Pochatok nacionalno vizvolnoyi borotbi ukrayinciv proti polskogo panuvannya v Nadnipryanshini Stvorennya kozackoyi derzhavi na terenah Kiyivshini Chernigivshini i Podillya 1658 Gadyackij dogovir Sproba chastini kozackoyi starshini vstupiti u soyuz iz Richchyu Pospolitoyu pered zagrozoyu ponevolennya Moskoviyi nbsp Preambula Vichnogo miru pro podil Ukrayini 1686 1667 Andrusivskij mir Podil kozackoyi derzhavi mizh Richchyu Pospolitoyu i Moskoviyeyu na Pravoberezhnu ta Livoberezhnu Ukrayini Kiyiv staye moskovskim mistom 1686 Vichnij mir Zakriplennya podilu kozackoyi Ukrayini mizh polyakami i moskovitami 1699 skasuvannya polskoyu vladoyu kozackogo ustroyu na Pravoberezhnij Ukrayini 1702 1704 kozacke povstannya Paliya na Pravoberezhzhi Prodovzhennya nacionalno vizvolnoyi borotbi ukrayinciv proti polskogo panuvannya 1768 Koliyivshina Kulminaciya nacionalno vizvolnoyi borotbi ukrayinciv proti polskogo panuvannya na Pravoberezhnij Ukrayini 1793 2 j podil Rechi Pospolitoyi Vhodzhennya Podillya i Shidnoyi Volini do skladu Rosijskoyi imperiyi Inkorporaciya Galichini do avstrijskoyi imperiyi Gabsburgiv stvorennya na okupovanih avstrijcyami zemlyah Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi 1795 3 j ostatochnij podil Rechi Pospolitoyi Vhodzhennya Zahidnoyi Volini do skladu Rosijskoyi imperiyi Inkorporaciya Holmshini i Pidlyashshya do Avstriyi Imperska doba Redaguvati 1817 zaprovadzhennya vikladannya polskoyu movoyu v usih pochatkovih i vishih narodnih shkolah pidavstrijskoyi Galichini 1846 selyanske povstannya na Galichini proti polskih pomishikiv 1848 1849 Revolyuciya u Avstrijskij imperiyi Stvorennya u Lvovi Polskoyi Nacionalnoyi Radi ta Golovnoyi Ruskoyi Radi centralnih nacionalnih organizacij polyakiv i ukrayinciv 1918 19 zhovtnya progoloshennya Zahidnoukrayinskoyi narodnoyi respubliki ZUNR na terenah pidavstvrijskoyi Ukrayini Novitnya doba Redaguvati nbsp Polyaki okupovuyut Lviv 1918 nbsp Pacifikaciya v Zahidnij Ukrayini1918 1919 1 a ukrayinsko polska vijna Polyaki likviduvali ZUNR j okupuvali Galichinu Lemkivshinu Nadsyannya Holmshinu ta Pidlyashshya 1920 1921 1 a radyansko polska vijna Rizkij dogovir Polyaki okupovuyut Zahidnu Ukrayinu 1920 20 sichnya skasuvannya polyakami Galickogo krajovogo sejmu ta Krajovogo vidilu podil Galichini na 3 voyevodstva Zaborona ukrayinskoyi presi pidporyadkuvannya shkilnictva polskomu ministerstvu osviti 1924 31 lipnya zaborona ukrayinskoyi movi v derzhavnih ta samovryadnih ustanovah Zahidnoyi Ukrayini 1930 16 veresnya provedennya polyakami represivnih akcij proti ukrayinskogo naselennya v Zahidnij Ukrayini 1934 18 chervnya stvorennya polskim uryadom koncentracijnih taboriv u Berezi Kartuzkij ta Bilih Sarnah dlya ukrayinskih politichnih diyachiv 1938 rozgrom polskoyu vladoyu ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi na Holmshini znisheno 189 cerkov 149 bulo peredano rimo katolikam 1939 17 veresnya 2 a radyansko polska vijna Okupaciya vijskami SRSR Zahidnoyi Ukrayini 1943 1944 ukrayinsko polska vijna Pochatok nacionalno vizvolnoyi borotbi ukrayinciv proti polskogo panuvannya v Zahidnij Ukrayini Provedennya polyakami etnichnih chistok ukrayinskogo naselennya Vidplatni akciyi UPA ta ukrayinskogo naselennya 1944 pochatok viselennya ukrayinciv z Polshi do URSR sho trivalo do 1946 roku 1945 16 serpnya radyansko polskij dogovir sho viznachiv kordon mizh Radyanskoyu Ukrayinoyu i Polsheyu suchasnij ukrayinsko polskij kordon stvorennya koncentracijnogo taboru Yavozhno yak peresilnogo punktu ukrayinciv deportovuvanih iz Holmshini ta Pidlyashshya na vidvojovani zemli a takozh dlya utrimannya voyakiv UPA 1947 29 veresnya znishennya polyakami ukrayinskih gromad u zahidnoukrayinskih zemlyah u hodi operaciya Visla 1951 Radyansko polskij obmin dilyankami teritorij Gruntovne doslidzhennya zhittya ukrayinciv u Polshi pislya Drugoyi svitovoyi vijni 1944 1984 opublikovane u praci Miroslava Truhana Ukrayinci v Polshi pislya Drugoyi svitovoyi vijni 1944 1984 Peredmova Vasil Markus Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1990 XII 404 s yaka stanovit Tom 208 Zapisok Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Suchasnij etap Redaguvati1989 2004 rr Redaguvati U veresni 1989 r nevdovzi pislya prihodu do vladi u Varshavi demokratichnih sil ocholenih Solidarnistyu grupa polskih parlamentariv pribula do Kiyeva na ustanovchij z yizd Narodnogo Ruhu Ukrayini Voni pidtrimali ustremlinnya nacionalno demokratichnih sil Ukrayini Same todi buli zakladeni pidvalini novoyi modeli polsko ukrayinskih vidnosin 16 Pro progres v polsko ukrayinskih vzayeminah svidchila uhvala Senatu Polshi vid 27 lipnya 1990 r z privodu progoloshennya Ukrayinoyu 16 lipnya 1990 r Deklaraciyi pro derzhavnij suverenitet V comu dokumenti zokrema vidznachayetsya Polyaki yaki svobodu i nezalezhnist Vitchizni vvazhayut svoyimi osnovnimi cinnostyami cilkom rozumiyut toj perelomnij moment v istoriyi Ukrayini susida z yakim bazhayut zhiti yak rivni i blizki sobi narodi a takozh rozvivati spivpracyu u vsomu 17 3 serpnya 1990 r Senat Respubliki Polsha prijnyav specialnu zayavu v yakij dav politichnu i moralnu ocinku akciyi Visla U cij zayavi vkazuvalosya sho komunistichna vlada pristupivshi do likvidaciyi viddiliv Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi zdijsnila v toj zhe chas nasilnicke pereselennya osib v osnovnomu ukrayinskoyi nacionalnosti Protyagom troh misyaciv bulo viseleno z riznih misc blizko 150 tis chol pozbavlenih svogo majna budinkiv i svyatin Bagato rokiv yim ne davali zmogi povernutisya nazad a potim vsilyako zatrudnyuvali yih povernennya Senat Respubliki Polsha zasudzhuye akciyu Visla harakternu dlya totalitarnih rezhimiv i bude staratisya vidshkoduvati obrazi sho viplivayut z neyi 18 Pidpisana 13 zhovtnya v Kiyevi pid chas oficijnogo vizitu v URSR ministra zakordonnih sprav Respubliki Polsha K Skubishevskogo U nij storoni zayavili pro svoye pragnennya do utverdzhennya mizh nimi yak suverennimi derzhavami dobrosusidskih vidnosin pro pidtrimannya i rozvitok vzayemovigidnoyi spivpraci Osnovoyu cih vidnosin pidkreslyuvalosya ye principi mizhnarodnogo prava suverennoyi rivnosti neporushnosti kordoniv teritorialnoyi cilisnosti ta nevtruchannya u vnutrishni spravi kozhnoyi zi storin Ukrayina i Polsha zayavili pro svoyu povagu do prav lyudini j osnovnih svobod vklyuchayuchi svobodu dumki sovisti politichnih perekonan dlya vsih gromadyan oboh derzhav nezalezhno vid rasi nacionalnosti movi stati majnovogo stanu j religiyi U comu konteksti storoni vislovilisya za polipshennya stanovisha nacionalnih menshin ukrayinskoyi v Polshi ta polskoyi v Ukrayini rozumiyuchi sho ci menshini zberigayuchi j rozvivayuchi nacionalnu samobutnist vidigravatimut istotnu rol u zblizhenni oboh narodiv U deklaraciyi zaznachalosya sho URSR i Respublika Polsha budut usebichno zaohochuvati ukrayinsko polski zv yazki usvidomlyuyuchi etnichnu j kulturnu sporidnenist ukrayinciv i polyakiv ta dbayuchi pro zberezhennya pozitivnoyi spadshini yihnih bagatovikovih vzayemin Storoni zobov yazalisya spriyati ob yektivnomu informuvannyu naselennya pro procesi sho vidbuvayutsya v oboh derzhavah kulturnomu naukovomu j gumanitarnomu spivrobitnictvu Pridilyatimetsya neobhidna uvaga ohoroni pam yatok polskoyi istoriyi ta kulturi v Ukrayini j ukrayinskoyi istoriyi ta kulturi v Polshi Krayini takozh pogodilisya pidgotuvati ugodu pro spivrobitnictvo v galuzi molodizhnogo obminu zaplanuvali rozglyanuti pitannya pro stvorennya centriv informaciyi j kulturi vidpovidno ukrayinskogo u Varshavi ta polskogo v Kiyevi URSR i Respublika Polsha domovilisya provoditi konsultaciyi z usih problem yih dvostoronnih vidnosin spivpraci na mizhnarodnij areni zokrema v zagalnoyevropejskomu procesi v ramkah OON inshih mizhnarodnih organizacij a takozh z mizhnarodnih problem sho ye predmetom zainteresovanosti oboh derzhav2 grudnya 1991 roku Respublika Polsha pershoyu sered zarubizhnih krayin viznala derzhavnu nezalezhnist Ukrayini 8 sichnya 1992 roku mizh dvoma krayinami vstanovleno diplomatichni vidnosini 19 18 travnya 1992 r pidpisano mizhderzhavnij ukrayinsko polskij Dogovir pro dobrosusidstvo druzhni vidnosini i spivrobitnictvo 18 19 travnya 1992 r vidbuvsya pershij oficijnij vizit Prezidenta Ukrayini L Kravchuka do Respubliki Polsha pid chas yakogo bulo pidpisano mizhderzhavnij Dogovir pro dobrosusidstvo druzhni vidnosini i spivrobitnictvo u yakomu zokrema zaznachalosya sho krayini aktivno spivpracyuvatimut u vidpovidnih yevropejskih mehanizmah ta strukturah na osnovi Zaklyuchnogo Akta Naradi z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi Parizkoyi Hartiyi dlya novoyi Yevropi 20 vzhivatimut i pidtrimuvatimut zahodi spryamovani na zberezhennya i rozvitok pozitivnih tradicij spilnoyi spadshini a takozh podolannya uperedzhen i negativnih stereotipiv u vidnosinah mizh dvoma narodami 21 24 25 travnya 1993 roku vidbuvsya oficijnij vizit v Ukrayinu Prezidenta Polshi L Valensi odnim z golovnih rezultativ yakogo stalo stvorennya Konsultacijnogo Komitetu Prezidentiv Ukrayini i Respubliki Polsha U lyutomu togo zh roku bulo pidpisano ugodu mizh Ministerstvom oboroni Ukrayini ta Ministerstvom nacionalnoyi oboroni Polshi pro vijskove spivrobitnictvo yaka v nastupni roki bula dopovnena ryadom protokoliv 22 U berezni 1994 r bulo pidpisano Deklaraciyu ministriv zakordonnih sprav Ukrayini ta Polshi pro principi formuvannya ukrayinsko polskogo partnerstva u yakij ministri zakordonnih sprav vpershe na mizhderzhavnomu rivni ogolosili pro strategichne znachennya ukrayinsko polskih vidnosin ta zobov yazalis rozvivati yih v majbutnomu 23 Polsha pogodilasya dopomagati Ukrayini integruvatisya v zahidnoyevropejski organizaciyi nasampered NATO i YeS Yak zaznachav na pochatku 1996 r pershij posol Respubliki Polsha v Ukrayini Yezhi Kozakevich odnim iz najvazhlivishih zavdan polskoyi zovnishnoyi politiki ye poshirennya i zmicnennya riznomanitnih dvostoronnih instrumentiv u nashih dvostoronnih vidnosinah z Ukrayinoyu yaki polegshili b yij shlyah do yevropejskih institucij Predstavnik MZS Ukrayini tak obrazno viznachiv golovnij napryamok spivpraci z Polsheyu Dlya Ukrayini shlyah cherez Moskvu vede do Sibiru a cherez Varshavu do Parizha 24 Pislya vizitiv L Kuchmi do Varshavi 25 27 chervnya 1996 r i novoobranogo Prezidenta Polshi O Kvasnyevskogo do Kiyeva 20 22 travnya 1997 r ukrayinsko polski vidnosini vijshli na riven strategichnogo partnerstva 25 21 travnya golovi oboh derzhav pidpisali spilnu neformalnu Deklaraciyu do zlagodi i yednannya Cilespryamovanij rozvitok polsko ukrayinskoyi politichnoyi vzayemodiyi dozvoliv Ukrayini zaruchitisya pidtrimkoyu Polshi u nalagodzhenni dialogu pershoyi zi SShA ta providnimi derzhavami Yevropi Pri comu slid zaznachiti sho u Strategiyi nacionalnoyi bezpeki Polshi zadeklarovano pidtrimku Varshavoyu yevroatlantichnih ustremlin Ukrayini zokrema v ramkah prodovzhennya politiki vidkritih dverej do NATO Krim togo nagoloshuyetsya sho polsko ukrayinska spivpracya povinna spriyati zakriplennyu vagomoyi roli Ukrayini v yevropejskij politici bezpeki 26 Pid chas oficijnogo vizitu ministra zakordonnih sprav Bronislava Geremeka do Ukrayini 15 16 veresnya 1998 r storonami bulo dosyagnuto domovlenosti shodo intensifikaciyi spilnih dij z metoyu uniknennya mozhlivih negativnih naslidkiv rozshirennya YeS Takozh B Geremek zauvazhiv sho jogo krayina j nadali pidtrimuvatime integracijni pragnennya Ukrayini zokrema v pitanni nabuttya statusu asocijovanogo chlena YeS Naprikinci bereznya 1999 r u Varshavi vidbulosya pershe zasidannya ukrayinsko polskoyi konferenciyi z pitan yevropejskoyi integraciyi 25 Hocha deyaki ukrayinski oficijni osobi vcheni ta politologi vislovlyuvali poboyuvannya sho pislya togo yak Polsha stane chlenom NATO Varshava vidvernetsya vid Ukrayini 27 odnak yak viyavilosya piznishe harakternoyu risoyu ukrayinskoyi politiki Polskoyi derzhavi bula i zalishilas pidtrimka spivrobitnictva i zblizhennya Ukrayini z NATO a takozh obranogo Kiyevom u 2002 r 28 na integraciyu do Alyansu Ce zumovleno bachennyam Polsheyu osnovnih konturiv yevropejskoyi bezpeki v konteksti yiyi nacionalnih interesiv ta pragnennyam vidigravati vazhlivu rol v onovlenomu Alyansi yakij adaptuyetsya do suchasnih umov 29 Podibni prichini obumovlyuyut i polsku pidtrimku yevropejskoyi integraciyi Ukrayini Nezalezhna i silna a golovne druzhnya Ukrayina dlya Polshi ye suttyevoyu protivagoyu vplivam i ambiciyam Rosijskoyi Federaciyi vazhlivim instrumentom polskoyi shidnoyevropejskoyi politiki Vistupayuchi 5 bereznya 1998 r u Sejmi Respubliki Polsha B Geremek mav usi pidstavi stverdzhuvati sho nezalezhna Ukrayina maye klyuchove strategichne znachennya i dlya Polshi ta yiyi bezpeki i dlya stabilnosti u vsomu regioni Zberezhennya privilejovanih vidnosin z Ukrayinoyu spriyaye zmicnennyu yevropejskoyi bezpeki 30 2004 2010 Redaguvati nbsp Prezident Ukrayini Viktor Yushenko u Polskomu parlamenti nbsp Prezident Ukrayini Viktor Yushenko pravoruch ciluye Prezidenta RP Aleksandra Kvasnevskogo Davos 2005Cej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2009 Vstup Polshi do Yevropejskogo Soyuzu stvoriv dlya Ukrayini novu realnist sered jogo chleniv upershe z yavilasya krayina yaka lobiyuvala ukrayinskij kurs na chlenstvo v YeS a takozh i NATO Vodnochas v umovah pislyapomaranchevogo rozvitku postala neobhidnist istotnoyi modernizaciyi strukturi ta napovnennya politichnogo dialogu mizh Ukrayinoyu ta Polsheyu Napriklad principovoyi vagi nabula spivpracya spryamovana na dosyagnennya vidpovidnosti Ukrayini pershomu z Kopengagenskih kriteriyiv chlenstva v YeS politichnomu kriteriyu zabezpechennya stabilnosti demokratichnih institutiv zahist prav lyudini ta verhovenstvo prava 2005 rik buv progoloshenij Rokom Ukrayini v Respublici Polsha i urochisto vidkritij u Varshavi v kvitni 2005 r za uchasti prezidenta Ukrayini V Yushenka Ukrayina i Polsha pidpisali ugodi pro akademichne viznannya dokumentiv pro osvitu i naukovi stupeni ta pro spivrobitnictvo u sferi informatizaciyi Rozshirilisya torgovelno ekonomichni ta naukovo tehnichni zv yazki mizh Ukrayinoyu ta Polsheyu Respublika Polsha stala najvazhlivishim ekonomichnim partnerom Ukrayini u Centralnij Yevropi Ukrayina druga za velichinoyu krayina kudi spryamovuvavsya polskij eksport Spilna ukrayinsko polska programa spivrobitnictva u galuzi nauki i tehnologij stanom na 2008 rik nalichuvala ponad 150 spilnih naukovo doslidnih proektiv Rozvivalosya transkordonne spivrobitnictvo u ramkah stvorenih u seredini 1990 h rokiv yevroregioniv Karpati i Bug Vodnochas praktichno na vsi sferi dvostoronnih vidnosin nakladalisya problemi pov yazani iz vhodzhennyam Polshi z kincya 2007 r do Shengenskoyi zoni sho zumovlyuvalo novi proceduri j pravila peretinu ukrayinsko polskogo kordonu j vidpovidno stvoryuvalo dodatkovi trudnoshi dlya rozvitku j optimizaciyi spivpraci mizh dvoma derzhavami Vazhlivim akcentom rozvitku dvostoronnih vidnosin stalo iniciyuvannya Polsheyu aktivizaciyi shidnogo vektora v politici YeS Ideya posilennya shidnogo vektora Yevropejskoyi politiki susidstva YePS stala na 2008 rik odnim iz prioritetiv zovnishnoyi politiki Polshi yaka pozicionuvala sebe liderom u comu napryamku Ministr zakordonnih sprav Polshi Radoslav Sikorskij predstavlyayuchi 7 travnya 2008 r v sejmi napryami zovnishnoyi politiki derzhavi na 2008 rik zadeklaruvav cyu ideyu Polsha maye prodovzhuvati specializuvatisya na viroblenni spilnoyi zovnishnoyi politiki shodo Shodu Vodnochas Polsha pragnula i pragne zmicniti svoyu poziciyu v YeS nasampered za rahunok posilennya roli v Shidnij Yevropi Direktor Centru shidnoyevropejskih doslidzhen Varshavskogo Universitetu Yan Kalickij v interv yu Polskomu radio pidtverdiv cyu ideyu Hochu nagolositi sho sila polskoyi poziciyi v Yevropejskomu Soyuzi zalezhit vid togo yaku pidtrimku i silu mi mayemo na shodi Ministr zakordonnih sprav Polshi pidkresliv sho jogo krayina maye namir realizuvati YePS na shidnomu napryamku zi svoyimi partnerami Chehiyeyu Slovachchinoyu Ugorshinoyu Estoniyeyu Litvoyu Latviyeyu Rumuniyeyu i Bolgariyeyu a takozh iz Shveciyeyu Polsha na zasidanni Yevropejskoyi Radi u berezni 2008 r pidtrimala propoziciyu stvoriti Soyuz dlya Seredzemnomor ya i takim chinom rozrahovuvala na pidtrimku z boku YeS dlya viokremlennya shidnogo napryamku YePS Ci namiri Polshi todi zh buli realizovani j znajshli svoye vidobrazhennya v spilnij polsko shvedskij propoziciyi Shidne partnerstvo vid 23 travnya 2008 r Vona bula predstavlena i shvalena na zasidanni Radi YeS iz Zagalnoyi politiki YeS ta Radi z pitan Mizhnarodnih vidnosin 26 travnya 2008 r v Bryusseli ta stala flagmanskoyu iniciativoyu vsogo YeS 26 travnya 2008 r pid chas zustrichi ministriv zakordonnih sprav Yevropejskogo Soyuzu v Bryusseli Polsha i Shveciya predstavili zagalnu propoziciyu v sferi pogliblennya shidnogo napryamku politiki YeS kotra otrimala nazvu Shidne partnerstvo YeS dali SP Iniciativa SP adresovana do shesti krayin bezposeredni adresati Ukrayina Moldova Gruziya Azerbajdzhan i Virmeniya a takozh peredbachalasya tehnichna j ekspertna spivpracya z Bilorussyu SP ce nabir konkretnogo instrumentariyu yakij ne garantuye perspektivu chlenstva v YeS Vodnochas cherez cej instrumentarij daye mozhlivist vidkrivati kanali YeS dlya vtilennya integracijnih proektiv na terenah viznachenih krayin Na dumku bagatoh politichnih diyachiv i doslidnikiv SP mozhe buti korisnim mehanizmom yakij spriyatime priskorennyu politichnoyi j ekonomichnoyi modernizaciyi shidnih partneriv 8 Otzhe vid chasu vhodzhennya Polshi do YeS vidbuvalosya napovnennya vidnosin novim zmistom posilennya yiyi roli yak advokata j lobista yevrointegracijnogo ta yevroatlantichnogo kursu Ukrayini Ce znajshlo svij viyav z odnogo boku v pidtrimci idej Ukrayini a z inshogo u viroblenni ta realizaciyi konkretnoyi programi spivpraci YeS z krayinami Shidnoyi Yevropi Nasampered mova jde pro programu susidstva i osoblivo pro proekt Shidne partnerstvo Same polsko shvedska iniciativa spryamovana na realne priskorennya procesu doluchennya Ukrayini poryad z inshimi shidnoyevropejskimi derzhavami do integraciyi z YeS 2010 2022 Redaguvati nbsp Viktor Yanukovich z Prezidentom Polshi Bronislavom Komarovskim u lyutomu 2011Pershi misyaci 2010 r suprovodzhuvalisya zminami najvishogo derzhavnogo j politichnogo kerivnictva v Ukrayini U rezultati chergovih viboriv prezidentom Ukrayini stav V Yanukovich Vodnochas priznachennya M Azarova prem yer ministrom oznachalo zoseredzhennya Partiyeyu regioniv najvishoyi derzhavnoyi j vikonavchoyi vladi v Ukrayini Tragediya pid Smolenskom i zagibel prezidenta L Kachinskogo prizveli do dostrokovih viboriv glavi polskoyi derzhavi Peremoga B Komorovskogo suprovodzhuvalasya koncentraciyeyu vladi po liniyi prezident prem yer u rukah partiyi Gromadyanska Platforma Poperedni zayavi i pershi rishennya novogo kerivnictva Ukrayini i Polshi dozvolyayut govoriti pro nastannya z seredini 2010 r novogo etapu v ukrayinsko polskih vidnosinah Narodnij deputat Ukrayini prezident Ukrayinskogo soyuzu promislovciv i pidpriyemciv Spivgolova koordinacijnogo komitetu Polsko ukrayinskoyi gospodarchoyi palati spivgolova Ukrayinsko polskogo forumu partnerstva Anatolij Kinah i deputat Yevropejskogo Parlamentu vid Gromadyanskoyi Platformi Chlen Yevropejskoyi Narodnoyi partiyi EPP zastupnik golovi komitetu mizhnarodnoyi torgivli ta golovi komitetu zakordonnih sprav chlen komisiyi z pitan bezpeki ta oboroni Yevropejskogo Parlamentu Pavel Zalevski v publikaciyi v gazeti Den vid 7 veresnya 2010 r Skoristajmosya spriyatlivim momentom okreslili novi pidhodi do polsko ukrayinskogo spivrobitnictva v umovah zmini politichnogo kerivnictva v Ukrayini ta Polshi sharakterizuvavshi cej etap rozvitku yak novu eru polsko ukrayinskih vidnosin She v 1990 h rr jshlosya pro pochatok novoyi eri v ukrayinsko polskih stosunkah vidlik yakoyi datuvali prikincevim etapom gorbachovskoyi perebudovi koli predstavniki Narodnogo Ruhu Ukrayini nalagodzhuvali kontakti z diyachami Solidarnosti Klyuchovimi napryamami cogo etapu dlya dvoh krayin bulo viznacheno reformuvannya rozshirennya ekonomichnih kontaktiv mizh Ukrayinoyu ta Polsheyu investicijna spivpracya nashih krayin pidtrimka j dopomoga Polshi u pitannyah integraciyi Ukrayini v yevropejsku spilnotu ta skasuvannya vizovogo rezhimu dlya ukrayinciv z krayinami YeS Dlya Ukrayini vazhlivim buv dosvid susidnoyi derzhavi adzhe same Polsha v 2009 roci koli v usij Yevropi sposterigalosya padinnya ekonomiki prodemonstruvala zrostannya svoyeyi ekonomiki na rivni 2 4 i ce buv najkrashij pokaznik po YeS Stanom na 2009 rik Ukrayina j Polsha mali rozvinenu merezhu kontraktiv na mizhregionalnomu rivni bulo pidpisano blizko 430 partnerskih ugod pro spivpracyu mizh sub yektami miscevogo samovryaduvannya oboh krayin U 2009 2010 rr najbilshi zakordonni investiciyi Polsha maye same v Ukrayini 730 mln dolariv Ukrayinski investiciyi v Polshi takozh buli najbilshimi za kordonom i stanovili 1 2 mlrd dolariv V Ukrayini bulo ponad 1 tis polskih firm z polskim abo zmishanim kapitalom Politichni bataliyi ta vpliv na Ukrayino polski vzayemini negativnim traktuvannyam i neridko perekruchuvannyam istorichnih podij zacikavlenimi silami stosunki mizh Ukrayinoyu ta Polsheyu pochinayut tyazhiti do z yasuvannya politichnih vidnosin Tak polskij Sejm 20 chervnya 2013 r uhvaliv zayavu u yakij jdetsya sho 9 lyutogo 1943 napadom zagoniv UPA na Volinske selo Paroslya pochalasya gruba akciya fizichnogo znishennya polyakiv yaka provodilasya banderivskoyu frakciyeyu Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv ta Ukrayinskoyu povstanskoyu armiyeyu U dokumenti takozh jdetsya sho zhertvami antipolskoyi akciyi UPA stali blizko 100 tisyach polyakiv Za uhvalennya takogo tekstu dokumenta progolosuvala bilshist deputativ verhnoyi palati polskogo parlamentu 31 Sogodni rozvitok strategichnogo partnerstva mizh Ukrayinoyu ta Respublikoyu Polsha vidpovidaye nacionalnim interesam oboh derzhav Polsha vazhlivij soyuznik nashoyi derzhavi u mizhnarodnih organizaciyah ta regionalnih ob yednannyah Yak derzhava chlen YeS i NATO Polsha poslidovno pidtrimuye yevrointegracijni ta yevroatlantichni ustremlinnya Ukrayini postijno akcentuye uvagu na neobhidnosti zberezhennya politiki vidkritih dverej dlya novih krayin chleniv odnim z najbilshih kontributoriv SMM OBSYe v Ukrayini Prikladom uspishnoyi spivpraci nashih krayin ye diyalnist LITPOLUKRBRIGu im knyazya Kostyantina Ostrozkogo Na usih mizhnarodnih majdanchikah Polsha zasudzhuye rosijsku agresiyu proti Ukrayini zajmaye rishuchu poziciyu na pidtrimku teritorialnoyi cilisnosti i suverenitetu Ukrayini u mizhnarodno viznanih kordonah vidstoyuye zvilnennya politichnih v yazniv Kremlya ta poslidovno pidtrimuye politiku sankcij YeS shodo Rosiyi za okupaciyu Avtonomnoyi Respubliki Krim i mista Sevastopol ta okremih rajoniv Doneckoyi i Luganskoyi oblastej 32 Ukrayina i Polsha aktivno vzayemodiyut z pitan energetichnoyi bezpeki ta diversifikaciyi dzherel energopostachannya kiberbezpeki vijskovo tehnichnij ta oboronnij galuzyah Pidtrimuyetsya tisnij dialog i spivpracya v kulturno gumanitarnij sferah Vazhlivij vnesok u zmicnennya vidnosin mizh dvoma derzhavami roblyat chiselna ukrayinska gromada v Polshi ta polska gromada v Ukrayini nbsp Polskij Institut u KiyeviAktivno rozvivayetsya torgovelno ekonomichna spivpracya Za pidsumkami 2019 r riven tovaroobigu mizh Ukrayinoyu ta RP sklav 8 03 mlrd dol SShA sho na 6 7 bilshe u porivnyanni z 2018 r Tendenciya do podalshogo zrostannya obsyagu dvostoronnoyi torgivli z Polsheyu zberigayetsya 33 Ukrayina zalishayetsya prioritetnoyu krayinoyu yakij z boku Polskoyi derzhavi nadayetsya dopomoga na rozvitok U period 2014 2019 rr Uryad RP vikoristovuyuchi svoyi bagatostoronni i dvostoronni instrumenti dopomogi nadav Ukrayini gumanitarnu dopomogu na zagalnu sumu 8 4 mln dol SShA U ramkah Programi spivpraci na cili rozvitku Respubliki Polsha na 2016 2020 r realizovano 36 proyektiv na zagalnu sumu 5 4 mln dol SShA Aktivno rozvivayetsya mizhregionalne spivrobitnictvo a takozh spivpracya u sferi osviti nauki kulturi molodizhnih obminiv Mizh Ukrayinoyu i Polsheyu funkcionuyut ponad desyatka vazhlivih dvostoronnih institucijnih mehanizmiv 32 U travni 2019 roku u Varshavi vidkrivsya ukrayinskij dilovij centr zavdannyam yakogo ye nadannya kompleksnih poslug ukrayinskomu biznesu dlya vihodu na polskij rinok 34 Pid chas rosijskogo vtorgennya v Ukrayinu 2022 roku Redaguvati U 2022 roci pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni gromadyani Polshi vijshli na chislenni protesti proti rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 35 a takozh Polsha prijnyala na sebe bilshu chastinu ukrayinskih bizhenciv 36 Polsha peredala Ukrayini gaubici Krab 37 a takozh tanki radyanskogo zrazka ta polskoyi modifikaciyi PT 91 Twardy a takozh protitankovu zbroyu boyepripasi ta amuniciyu dlya ukrayinskih vijskovih 38 16 travnya 2023 roku Uryad Polshi priznachiv Uryadovu upovnovazhenu z pitan polsko ukrayinskogo spivrobitnictva v galuzi rozvitku Yadvigu Emilevich 39 Antagonizmi v ukrayinsko polskih vidnosinah RedaguvatiDokladnishe Volinska tragediya Dokladnishe Nacionalnij den pam yati zhertv genocidu skoyenogo ukrayinskimi nacionalistami proti gromadyan Drugoyi Rechi Pospolitoyi5 lipnya 2013 roku do Sejmu Respubliki Polshi zvernulisya 148 nardepiv Ukrayini 118 regionaliv 23 komunisti ta kilka pozafrakcijnih z prohannyam viznati Volinsku tragediyu genocidom polskogo narodu Cyu zayavu ocinenu yak bezprecedentnu pidpisali naperedodni 70 richchya vshanuvannya zhertv ukrayinsko polskogo protistoyannya u 1943 1944 rr 40 Prezident Kravchuk nazvav regionaliv yaki zaklikali polskij Sejm viznati podiyi na Volini genocidom zradnikami ukrayinskogo narodu 41 12 lipnya 2013 roku ministr zakordonnih sprav Polshi Radoslav Sikorskij vistupayuchi pered Sejmom prosiv ne zagostryuvati poziciyu vvazhayuchi yiyi genocidom shodo Volinskoyi tragediyi Sejm ne pidtrimav proekt viznannya podiyi genocidom 212 za 222 proti 3 utrimalis 42 2014 roku prezident Ukrayini Petro Poroshenko poprosiv u polyakiv probachennya za Volinsku tragediyu pid chas vistupu pered oboma palatami polskogo parlamentu na vistupi prezidenta Ukrayini buv prisutnij takozh prezident Polshi Bronislav Komorovskij 43 Na pochatku chervnya 2016 roku vidomi ukrayinci v tomu chisli Prezidenti Kravchuk Yushenko zvernulisya z vidkritim listom do provodu Polskoyi derzhavi ta vsogo suspilstva Na pochatku lipnya polska elita napisala list vidpovid na ce zvernennya ukrayinciv list pid nazvoyu Brati ukrayinci yakij oprilyudnili u polskij presi pidpisali sorok avtoritetnih predstavnikiv polskogo narodu zokrema tri eks prezidenti Leh Valensa Aleksander Kvasnyevskij i Bronislav Komorovskij bagato polskih politichnih gromadskih i kulturnih diyachiv ta zhurnalistiv Zokrema u nomu ye taki ryadki nas tishit Vash list zi znamennimi slovami probachayemo ta prosimo pro vibachennya u yakomu ne uhilyayetesya vid vidpovidalnosti za krivdi zavdani polyakam u sorokovih rokah minulogo stolittya Mi takozh viddayemo chest zhertvam bratovbivchih polsko ukrayinskih konfliktiv Dyakuyemo za Vash list ta prosimo probachiti krivdi zapodiyani nashim bratam ukrayincyam polskimi rukami 40 44 6 lipnya 2016 roku Senat Respubliki Polsha prijnyav Proekt uhvali shodo vshanuvannya gromadyan Drugoyi Rechi Pospolitoyi zhertv ubivstv ukrayinskih nacionalistiv u 1939 1945 rokah U nomu zokrema vkazano sho zagalna kilkist zhertv 100 ta kilka desyatkiv tisyach osib yakimi stavali takozh yevreyi chehi virmeni ukrayinci Senat viddaye najvishu shanu voyakam Armiyi Krajovoyi kresovih samooboron Bataljoniv selyanskih hlopskih ta inshim formaciyam yaki protidiyali rizni vislovlyuye povagu i vdyachnist tim ukrayincyam yaki narazhayuchis na nebezpeku ryatuvali polyakiv ta proponuye vstanoviti dlya nih specialni vidznaki 45 7 lipnya marshalok Senatu Stanislav Karchevskij spryamuvav proekt uhvali do zakonodavchoyi komisiyi golova Stanislav Gogach yaka na zasidanni 7 lipnya vrahuvala popravki i shvalila proekt yakij skeruvala dlya zatverdzhennya Senatom 46 Uvecheri 7 lipnya 2016 roku 47 Senat prijnyav uhvalu za 60 23 proti 1 utrimavsya shodo Volinskoyi tragediyi U rezolyuciyi senatori zaklikali polskij Sejm viznachiti 11 lipnya Nacionalnim dnem pam yati zhertv genocidu skoyenogo ukrayinskimi nacionalistami proti gromadyan Drugoyi Rechi Pospolitoyi 48 49 Prezident Petro Poroshenko razom z ukrayinskoyu delegaciyeyu za uchastyu predstavnikiv Administraciyi Prezidenta Ukrayini posla Ukrayini v Respublici Polsha Andriya Deshici ta narodnogo deputata Nadiyi Savchenko vshanuvali pam yat zhertv poklali kviti do pam yatnika zhertvam Volinskoyi tragediyi u Varshavi skazano v povidomlenni pres sluzhbi Prezidenta 50 8 lipnya 2016 Poroshenko poklav vinok stavshi na kolino sho ocinili v polskomu suspilstvi 51 Odnak v ukrayinskomu suspilstvi cej vchinok viklikav i negativnu reakciyu Zokrema lider Radikalnoyi partiyi O Lyashko vvazhaye sho prezident vkotre priniziv ukrayinskij narod na mizhnarodnij areni 52 Takozh O Lyashko razom iz narodnim deputatom Viktorom Vovkom 53 zareyestruvali u parlamenti proekt Postanovi pro zayavu VR u zv yazku z namirami Senatu i Sejmu Respubliki V nij voni proponuyut Verhovnij Radi rishuche zasuditi odnostoronni diyi Senatu ta Sejmu Respubliki Polsha spryamovani na pereglyad pozitivnih rezultativ spivpraci yaki buli dosyagnuti pid chas konstruktivnogo ukrayinsko polskogo dialogu za ostanni desyatilittya posilayuchis na te sho Ukrayina ta Respublika Polsha vzhe dali spilnu ob yektivnu ocinku istorichnim podiyam zokrema na Volini u pogodzhenih oboma storonami dokumentah 54 11 lipnya 2016 v programi Mihala Rahonya pol Michal Rachon Minela 20 na telekanali TVP Info 55 ministr oboroni Polshi Antonij Macerevich nazvav podiyi pov yazani z Volinskoyu tragediyeyu 56 bezsumnivnim zlochinom genocidu pol zbrodnia ludobojstwa 55 a Rosiyu vinnoyu u Volinskij tragediyi bo voni bilshoviki vikoristovuvali chastinu ukrayinskih nacionalistiv dlya organizaciyi genocidu Takozh ministr stverdiv sho polske suspilstvo takozh vinne v tomu sho pro ti podiyi ne govorili pravdi a pidtrimka rozbudovi nezalezhnosti Ukrayini na osnovi pravdi ce interes Polshi 55 Vidomosti pro interv yu A Macerevicha v ukrayinskih ZMI z yavilisya 12 lipnya 2016 57 Golovnim iniciatorom rozglyadu pitannya v Sejmi 58 buv golova deputatskoyi grupi Sejmu Polsha Ukrayina Mihal Dvorchik 59 22 lipnya 2016 Sejm progolosuvav za te shob viznati podiyi genocidom pidtrimali 432 deputati sejmu z 460 a 11 lipnya vvazhatimut Nacionalnim dnem pam yati zhertv genocidu skoyenogo ukrayinskimi nacionalistami proti polyakiv 60 Prezident Poroshenko visloviv zhal iz cogo privodu 61 Posol Ukrayini u Polshi Andrij Deshicya Nadzvichajno prikro sho chastina polskih politikiv prijmayuchi postanovu pro vshanuvannya zhertv Volini tak i ne vrahuvala neodnorazovih zvernen i propozicij ukrayinskoyi storoni shodo spilnoyi ocinki nashoyi spilnoyi tragichnoyi istoriyi 62 Chergovij pik protistoyan pripav na osin 2017 go vidkoli oficijna Varshava vikoristovuyuchi skladne togochasne stanovishe Ukrayini vidnovila tisk cherez ponovlennya pitan pov yazanih iz tradicijnimi istorichnimi vzayemoznishennyami yaki mali misce svogo chasu 63 Polsha zaboronila v yizd sekretaryu ukrayinskoyi komisiyi u spravah uvichnennya pam yati uchasnikiv ATO zhertv vijni ta politichnih represij Svyatoslavu Sheremeti Varshava pogodilasya proyasniti vidnosini z Kiyevom Ce buv pershij takij vipadok z togo chasu yak polski diplomati zayavili sho yihnya krayina bilshe ne vpuskatime ukrayinskih posadovciv yaki nibito primenshuyut zvirstva proti polyakiv chasiv vijni a takozh proslavlyayut nacionalistichni grupi yaki borolis za nezalezhnist Ukrayini chasom plich o plich iz nacistskimi silami 64 Znishennya pam yatnikiv Redaguvati Pislya vtorgnennya rosiyi v Ukrayinu v 2014 roci pochastishali plyundruvannya j rujnuvannya ukrayinskih pam yatnikiv na pohovannyah u Polshi Podekudi taki diyi vidbuvayutsya za iniciativi j pidtrimki miscevih administracij 65 66 67 68 69 70 71 72 Provokaciyi pogirshennya vidnosin Redaguvati 1 listopada 2016 roku nevidomi spalili prapor Ukrayini pid chas marshu prisvyachenogo Dnyu nezalezhnosti Polshi Osib yaki ce vchinili vstanoviti ne vdalosya Za povidomlennyam polskogo novinnogo vidannya voni buli zamaskovani pid ubolivalnikiv odnogo z varshavskih futbolnih klubiv 73 Polska vlada zaperechila svoyu prichetnist do organizaciyi marshu pid chas yakogo bulo spaleno prapor U toj zhe chas opozicijni politiki Polshi nagoloshuvali na neobhidnosti prityagnennya vinnih do vidpovidalnosti 74 12 listopada na Portali nezalezhnih nacionalistiv Arhivovano 10 lyutogo 2022 u Wayback Machine rozmistili informaciyu sho za spalennyam prapora stoyit prorosijska psevdopatriotichna organizaciya Nacionalna vilna Polsha narahovuvala do 10 uchasnikiv Uchasnikiv akciyi i lidera organizaciyi Nacionalna vilna Polsha pobili polski nacionalisti Informaciyu pro pobittya pidtverdiv lider organizaciyi 18 29 bereznya 2017 nevidomi obstrilyali Generalne konsulstvo Polshi u m Luck Naslidkom cogo stalo pripinennya roboti konsulskih ustanov v Ukrayini 75 Za faktom vidkrito kriminalne provadzhennya za st 258 teroristichnij akt Kriminalnogo kodeksu Ukrayini 76 Osnovnoyu versiyeyu slidstva ye provedennya specsluzhbami RF informacijnoyi operaciyi poryad iz neyu rozglyadayut i inshi versiyi diyi radikalnih ugrupovan personalna obraza 77 Uden pislya obstrilu posolstva aktivisti namagalisya vlashtuvati akciyu protestu ta perekriti ruh u s Gryada Odnak mitinguvalniki buli zatrimani a organizatori mitingu jmovirno provodili jogo na zamovlennya 78 Takozh prihilniki versiyi prichetnosti do vkazanih podij RF pov yazuyut yih provedennya u danij chas same aktivizaciyeyu polskoyi storoni u pitanni rozsliduvannya aviakatastrofi pid Smolenskom 79 6 listopada 2021 roku nevidomi rozfarbuvali pam yatniki Yuzefu Pilsudskomu i chotirom legioneram u Krakovi sinim i zhovtim kolorami 80 Polski pravoohoronci zvernuli uvagu sho kolori ukrayinskogo prapora naneseno navpaki A na plakati slovo Polsha napisano rosijskoyu movoyu z bukvoyu sh Rechnik policiyi Malopolskogo voyevodstva Sebastian Glen zayaviv Ya ne dumayu sho ce zrobili ukrayinci oskilki voni dobre znayut yak viglyadaye yih nacionalnij prapor i ne zrobili b pomilki malyuyuchi kolori navpaki Mi pidozryuyemo sho ce skorish za vse bula provokaciya Ochevidno htos duzhe hoche posvariti polyakiv ta ukrayinciv 81 Piznishe odnogo z dvoh vandaliv yakimi viyavilisya gromadyani Ukrayini zatrimala polska policiya Zatrimanij rozpoviv sho voni zi spilnikom otrimali doruchennya vchiniti pered 11 listopada Dnem nezalezhnosti Polshi akt vandalizmu shodo pam yatnika Pilsudskomu 82 25 listopada u Lvovi zatrimali dvoh vandaliv yaki spaplyuzhili polskij vijskovij memorial bilshe vidomij pid nazvoyu Cvintar orlyat She odnomu zlovmisniku vdalosya tekti Zgidno svidchen zatrimanih za provokaciyu yim poobicyali zaplatiti prote hto i skilki nibito ne znayut bo domovlyavsya iz zamovnikom yihnij tovarish yakomu vdalosya vtekti 83 U nich iz 13 na 14 sichnya vidbulasya kiberataka na ukrayinski uryadovi sajti Na vebstorinkah z yavilosya povidomlennya Ukrayinec Vsi vashi osobisti dani buli zavantazheni v zagalnu merezhu Vsi dani na komp yuteri znishuyutsya vidnoviti yih nemozhlivo Vsya informaciya pro vas stala publichnoyu bijtesya i chekajte girshogo Ce vam za vashe minule sogodennya i majbutnye Za Volin za OUN UPA za Galichinu za Polissya i za istorichni zemli 84 V SBU pripustili sho za atakoyu stoyat specsluzhbi RF 85 Taku zh versiyu visunuv i ministr koordinator specsluzhb Polshi V zayavi jogo rechnika Mihala Kaminskogo skazano Zayava rozmishena agresorami na sajtah bula napisana v tomu chisli polskoyu ale tam buli serjozni pomilki sho vkazuyut na te sho tekst pisav htos dlya kogo polska mova ne ye ridnoyu 86 Torgovelni obmezhennya Redaguvati Nevdovzi pislya oficijnih peremovin 5 kvitnya 2023 roku 87 88 89 shodo ne pripinennya tranzitu ukrayinskoyi agroprodukciyi teritoriyeyu Polshi 90 na rivni derzhavnoyi delegaciyi 15 kvitnya 2023 roku 91 krayinoyu razom iz Ugorshinoyu bulo zaprovadzhene obmezhennya eksportu j tranzitu velikoyi nomenklaturi silskogospodarskoyi produkciyi 92 93 razom iz zernovimi 94 Do obmezhen takozh piznishe doluchilisya Slovachchina j Rumuniya bez obmezhennya tranzitu 95 takozh doluchennya rozglyadaye Bolgariya 96 21 kvitnya 2023 roku Polsha vidkrila kordon dlya tranzitu ukrayinskoyi agrarnoyi produkciyi z obmezhennyam zupinok transportu 97 98 99 Takozh Polsha razom iz inshimi krayinami hoche iniciyuvati rozshirennya zaboroni importu z agroprodukciyi z Ukrayini na rivni Yevropejskogo Soyuzu 100 sho pryamo superechit ugodi pro asociaciyu 101 102 103 104 U vidpovid ukrayinski pererobniki moloka vimagayut zaboroniti import polskoyi molochnoyi produkciyi 105 Poperedni superechki shodo tranzitnih kvot vidznacheni v 2016 2019 rokah todi Ukrayina v odnostoronnomu poryadku skasuvala obmezhennya 106 Galereya Redaguvati nbsp Uchast Prezidenta Ukrayini u vidkritti ukrayinsko polskih mizhuryadovih konsultacij 1 chervnya 2022 nbsp 2019 Bryusel nbsp Yuzef Pilsudskij i Simon Petlyura u Vinnici 16 travnya 1920 nbsp Prezident Ukrayini Petro Poroshenko pid chas zustrichi z marshalkom senatu Polshi Bogdanom Borusevichem 2014 nbsp Prem yer ministri Polshi Chehiyi ta Sloveniyi pid chas rozmovi z Prezidentom ta Prem yer ministrom Ukrayini v Kiyevi 15 bereznya 2022 roku nbsp Pam yatna tablichka zdobuttya Zhitomira polskimi ta ukrayinskimi vijskami pid chas Kiyivskogo nastupu v 1920 nbsp Kazimir III zakladaye katolickij sobor u pidkorenomu Lvovi Kartina Yana Matejko 1888 nbsp Berestecka bitva 1651 nbsp Narodnij dim budivlya v yakij u 1918 roci zasidala Ukrayinska nacionalna rada Ukrayina Lviv vul Teatralna Lviv 22 nbsp Polske komanduvannya oboroni Lvova 1918 nbsp Verhovne komanduvannya Galickoyi armiyi Hodoriv 1919 nbsp Posolstvo Polshi v Kiyevi nbsp Generalne konsulstvo Polshi v Lucku nbsp Generalne konsulstvo Polshi v Odesi nbsp Posolstvo Ukrayini u Varshavi nbsp Generalne konsulstvo Ukrayini u Varshavi nbsp Generalne konsulstvo Ukrayini v Gdansku nbsp Generalne konsulstvo Ukrayini v KrakoviDiv takozh RedaguvatiCheh Leh i Rus Deklaraciya diplomatichnoyi misiyi UNR 1919Primitki Redaguvati a b v g Gaj Nizhnik P Potapenko M Stavlennya polskogo revolyucijnogo ruhu v Naddnipryanskij Ukrayini do pitannya samostijnosti UNR 1917 1918 rr Shlyahi stanovlennya nezalezhnosti Polshi i Ukrayini minule suchasne majbutnye Materiali V Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi 15 16 listopada 2008 r Zhitomir 2009 S 50 68 Arhiv originalu za 30 sichnya 2020 Procitovano 9 travnya 2020 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 4 Predmetno tematichna chastina P Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2013 357 s Arhiv originalu za 19 lyutogo 2018 Procitovano 9 travnya 2020 Narisi istoriyi ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv Tekst u 2 kn redkol V A Smolij golova ta in Nac akad nauk Ukrayini In t istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2011 Kn 1 V F Verstyuk ker ta in 2011 390 s Bibliogr s 372 387 1000 ekz a b v g Golovchenko V I Soldatenko V F Ukrayinske pitannya v roki Pershoyi svitovoyi vijni Monografiya K Parlamentske vid vo 2009 448 s ISBN 978 966 611 690 4 Arhiv originalu za 18 listopada 2017 Procitovano 22 zhovtnya 2017 V F Verstyuk VANKOVICh Stanislav Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 A V Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2003 688 s il Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 10 travnya 2020 a b v g Papakin A G Stosunki mizh UNR ta Polsheyu v 1918 1919 rr A G Papakin Nauk zap Ist nauki Nac un t Kiyevo Mogilyanska Akademiya K 2004 T 27 Arhiv originalu za 18 listopada 2017 Procitovano 22 zhovtnya 2017 a b v Litvin M R Rublov O S ZAHIDNOUKRAYiNSKA NARODNA RESPUBLIKA ZUNR Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 3 E J Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2005 672 s Arhiv originalu za 4 kvitnya 2022 Procitovano 10 travnya 2020 a b v Savchenko V A Dvenadcat vojn za Ukrainu Harkov Folio 2006 415 s a b E Yekabsons Latvijsko ukrayinski zv yazki za dobi UNR Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 10 travnya 2020 Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 1 Predmetno tematichna chastina A G Vidp red M M Varvarcev NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2009 184 s Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 10 travnya 2020 a b v Malyuta O Organi vladi ZUNR ta UNR v ekzili u 20 40 i rr HH st borotba za nacionalnu derzhavnist yak formu organizaciyi povsyakdennogo zhittya ukrayinskoyi emigraciyi O Malyuta Ukrayina HH st kultura ideologiya politika K 2007 Vip 12 S 287 308 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 10 travnya 2020 a b v g d Litvin S Drugij zimovij pohid armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Voyenna istoriya 2002 5 6 Arhiv originalu za 28 chervnya 2008 Procitovano 10 travnya 2020 a b v Ucrainica Polonica T 3 Kiyiv Zhitomir 2009 224 s Arhiv originalu za 17 lyutogo 2022 Procitovano 10 travnya 2020 a b v g d e zh i k l m n Shelyuk L O Ukrayinska derzhavnist u 1920 1923 rr ta yiyi znishennya bilshovickoyu vladoyu L O Shelyuk Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Derzhava ta armiya 2014 784 S 135 142 Arhiv originalu za 31 serpnya 2021 Procitovano 10 travnya 2020 a b v g d e zh i Meltyuhov M I Sovetsko polskie vojny Voenno politicheskoe protivostoyanie 1918 1939 gg M Veche 2001 Golovchenko V I Tamm A Ye Mizhnarodni vidnosini i zovnishnya politika krayin Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi seredina 40 h seredina 90 h rr XX stolittya Harkiv ISMV Harkivskij kolegium 2001 S 62 63 Zastavnij F D Ukrayinska diaspora rozselennya ukrayinciv u zarubizhnih krayinah Lviv Svit 1991 S 63 a b Zastavnij F D Cit tv S 62 63 Vasilyeva Chekalenko L D Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah 1944 1996 rr K Osvita 1998 S 115 Treaty between the Polish Republic and Ukraine on Good Neighboring Friendly Relations and Cooperation Ukraine in the World Studies in the International Relations and Security Structure of a Newly Independent State Edited by Lubomyr A Hajda Cambridge Harvard University Press 1998 P 307 Treaty between the Polish Republic and Ukraine on Good Neighboring Friendly Relations and Cooperation Cited publication Edited by Lubomyr A Hajda Cambridge Harvard University Press 1998 P 310 Gevko V R Ukrayina i Polsha osoblivosti rozvitku dvostoronnih vidnosin 1991 2004 rr Chernivci 2005 S 11 Gevko V R Cit tv S 9 Golovchenko V I Tamm A Ye Cit tv S 73 a b Golovchenko V I Tamm A Ye Cit tv S 74 Sardachuk P D Sagajdak O P Ukrayina v dvostoronnih mizhnarodnih vidnosinah kinec HH pochatok XXI stolit K Vidavnictvo Yevropejskogo universitetu 2005 S 72 73 Andrzej Kaczynski W duchu prawdomownej przyjazni Rzeczpospolita 1 lipca 1997 U listopadi 2002 r z metoyu pogliblennya ta rozshirennya vidnosin mizh Ukrayinoyu ta NATO u Prazi buv pidpisanij Plan dij Ukrayina NATO yakij maye na meti spriyati reformatorskim zusillyam Ukrayini na shlyahu do cilkovitoyi integraciyi do yevroatlantichnih struktur bezpeki V ramkah nogo realizuyetsya shorichnij Cilovij plan Ukrayina NATO Stoyeckij S V Ukrayina v zovnishnij politici Respubliki Polsha yevroatlantichnij ta yevropejskij integracijnij vimir K B v 2007 S 10 Geremek B Osnovni napryamki zovnishnoyi politiki Polshi Politichna dumka 1998 1 Senat Polshi viznav podiyi na Volini 1943 roku etnichnoyu chistkoyu z oznakami genocidu Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 1 lipnya 2013 a b Polsha Politichni vidnosini mizh Ukrayinoyu ta Polsheyu poland mfa gov ua ua Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 21 lipnya 2020 Polsha Torgovelno ekonomichne spivrobitnictvo mizh Ukrayinoyu ta Polsheyu poland mfa gov ua ua Arhiv originalu za 6 kvitnya 2020 Procitovano 21 lipnya 2020 U Polshi vidkrili ukrayinskij biznes hab http uprom info Nacionalnij promislovij portal 20 travnya 2019 Arhiv originalu za 24 travnya 2019 Procitovano 20 travnya 2019 V Polshi protesti proti pochatku vijni RF proti Ukrayini PolskieRadio pl Procitovano 27 lyutogo 2022 Knarik Hachatryan 26 lyutogo 2022 ukr refugees shelters Ukrayinski bizhenci v Polshi euronews ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 27 lyutogo 2022 Polsha vidpravila v Ukrayinu gaubici Krab voni stabilizuvali situaciyu na Donbasi The Warsaw ua UA 22 chervnya 2022 Arhiv originalu za 13 lipnya 2022 Procitovano 26 lipnya 2022 Proignorovano nevidomij parametr archive date dovidka Polsha vidpravila do Ukrayini 200 tankiv T 72 Sho pro nih vidomo Fakty com ua Procitovano 26 lipnya 2022 Moraveckij priznachiv upovnovazhenu z polsko ukrayinskogo spivrobitnictva u sferi rozvitku Ukrinform 16 05 2023 a b Romanyuk N Yushenko i Valensa prosimo proshennya i proshayemo Ukrayina moloda 2016 85 5078 8 9 lip S 5 Ukrayina i svit Kravchuk nazvav regionaliv sered yakih Semenyuk i Fedoryak yaki zaklikali polskij Sejm viznati podiyi na Volini genocidom zradnikami ukrayinskogo narodu Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2017 Sejm Polshi vidmovivsya nazvati Volinsku tragediyu genocidom Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2017 Vistup Poroshenka Arhiv originalu za 17 travnya 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 Romanyuk N Yushenko i Valensa prosimo proshennya i proshayemo Ukrayina moloda Arhivovano 30 kvitnya 2017 u Wayback Machine projekt uchwaly w sprawie oddania holdu ofiarom ludobojstwa dokonanego przez nacjonalistow ukrainskich na obywatelach II Rzeczypospolitej w latach 1939 1945 Dodatkowe Sprawozdanie Komisji Ustawodawczej wraz z zestawieniem wszystkich wnioskow o projekcie uchwaly w sprawie oddania holdu ofiarom ludobojstwa dokonanego przez nacjonalistow ukrainskich na obywatelach II Rzeczypospolitej w latach 1939 1945 Senat upamietnil ofiary rzezi wolynskiej pol U Polshi mozhut viznati Volinsku tragediyu genocidom ukranews com Ukrayinski novini 8 lipnya 2016 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Senat Polshi prizval priznat Volynskuyu tragediyu genocidom eurointegration com ua rosijskoyu 8 lipnya 2016 Arhiv originalu za 12 chervnya 2017 Poroshenko stav na kolina pered memorialom zhertvam Volinskoyi tragediyi u Varshavi ukranews com Ukrayinski novini 8 lipnya 2016 Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 U Polshi ocinili vklyakannya Poroshenka i teper ochikuyut zmini Arhiv originalu za 12 travnya 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 Ne tak dosyagayut porozuminnya Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2017 kolegoyu po frakciyi Lyashko Zmovchati prinizhennya naciyi zlochin Arhivovano 16 serpnya 2016 u Wayback Machine a b v Macierewicz o rzezi wolynskiej Zrodlem jest Rosja VIDEO Arhivovano 24 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol vin nazivaye podiyu Volinskoyu rizneyu Ministr oboroni Polshi nazvav Rosiyu vinnoyu u Volinskij tragediyi Arhiv originalu za 15 listopada 2016 Procitovano 30 bereznya 2017 Levickij M Varshavske bezumstvo Prichini j naslidki Slovo Prosviti 30 874 28 lip 3 serp S 3 Mihal Dvorchik Najbilshoyu problemoyu ye istorichna politika Kiyeva Arhiv originalu za 18 serpnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2017 Polskij sejm uhvaliv postanovu pro genocid z boku ukrayinciv Arhiv originalu za 23 lipnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2017 Prezident vidreaguvav na rishennya polskogo sejmu shodo genocidu Arhiv originalu za 29 veresnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2017 Posol Deshicya prokomentuvav genocidne rishennya sejmu Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2017 Grabska Anita 19 listopada 2017 Tusk zapidozriv plan Kremlya u politici Varshavi www dw com Deutsche Welle Arhiv originalu za 20 listopada 2017 Procitovano 21 listopada 2017 Oglyad ZMI chomu Varshava skladaye chorni spiski ukrayinciv Arhivovano 28 listopada 2017 u Wayback Machine BBC 22 11 2017 Polsha ne vidnovila zrujnovanij vandalami pam yatnik voyinam UPA na gori Monastir U Polshi znishili pam yatniki nad mogiloyu ukrayinskogo svyashenika ta jogo rodini U Polshi demontuvali pam yatnik voyinam UPA U Polshi zrujnuvali pam yatnik voyinam UPA na kladovishi U Polshi znishili pam yatnik ukrayinskim soldatam Z yavilasya karta rujnuvan ukrayinskih pam yatnikiv u Polshi U Polshi cinichno splyundrovuyut zalishki ukrayinskih pohovan V odnomu iz regioniv Polshi planuyut znishiti usi pam yatki UPA Zamaskowani uczestnicy Marszu Niepodleglosci spalili ukrainska flage Dopili piwo i spalili gazetapl pl PL Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2017 Polskaya vlast otmezhevalas ot marsha vo vremya kotorogo sozhgli ukrainskij flag 14 11 2016 05 02 Novosti Ukrinform Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2017 MZS Polshi napad na konsulstvo v Lucku ye duzhe serjoznim incidentom Informacijne agentstvo Ukrayinski Nacionalni Novini UNN Vsi onlajn novini dnya v Ukrayini za sogodni najsvizhishi ostanni golovni ukr Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2017 U spravi pro vibuh u polskomu konsulstvi ye pevni zachipki nachalnik USBU u Volinskij oblasti video Sluzhba bezpeki Ukrayini www ssu gov ua Arhiv originalu za 4 kvitnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2017 Zayava SBU shodo vibuhu u Generalnomu Konsulstvi Respubliki Polsha u Lucku Sluzhba bezpeki Ukrayini www ssu gov ua Arhiv originalu za 29 bereznya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2017 Na Lvivshini perehopili instrukciyi RF dlya protestu polyakiv 29 03 2017 18 25 Novini Ukrinform Arhiv originalu za 4 kvitnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2017 Obstril polskogo konsulstva tri versiyi Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2017 U Krakovi nevidomi rozmalyuvali sinoyu i zhovtoyu farbami pam yatnik Pilsudskomu www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 10 lyutogo 2022 Procitovano 10 lyutogo 2022 Wyborcza pl krakow wyborcza pl Arhiv originalu za 10 lyutogo 2022 Procitovano 10 lyutogo 2022 U Polshi zatrimali ukrayincya za pidozroyu u vandalizmi nad pam yatnikom Pilsudskomu www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 10 lyutogo 2022 Procitovano 10 lyutogo 2022 Zaxid net Dvoh provokatoriv zatrimali na lvivskomu Cvintari orlyat ZAXID NET ukr Arhiv originalu za 10 lyutogo 2022 Procitovano 10 lyutogo 2022 Hakeri atakuvali uryadovi sajti Sajt Diyi takozh ne pracyuvav Hto stoyit za kiberatakoyu BBC News Ukrayina ukr Arhiv originalu za 10 lyutogo 2022 Procitovano 10 lyutogo 2022 SBU rozsliduye prichetnist rosijskih specsluzhb do kiberataki na organi derzhavnoyi vladi Ukrayini SSU ukr Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 10 lyutogo 2022 Sproba zbilshiti naprugu U Polshi pripuskayut sho za kiberatakoyu na Ukrayinu stoyat rosiyani BBC News Ukrayina ukr Arhiv originalu za 10 lyutogo 2022 Procitovano 10 lyutogo 2022 Zelenskij u Varshavi zustrivsya z Dudoyu Zelenskij u Varshavi zustrinetsya z predstavnikami polskoyi opoziciyi ZMI Ukrayina vvazhaye Polshu ne lishe svoyim partnerom a j drugom naviki Volodimir Zelenskij za rezultatami zustrichi z Andzheyem Dudoyu u Varshavi Polsha obmezhit eksport ukrayinskogo zerna Moraveckij V Ukrayini vidreaguvali na zaboronu Polshi vvoziti zerno ta inshe prodovolstvo Polsha zaboronila import silskogospodarskoyi produkciyi z Ukrayini Ukrayina i Polsha 18 kvitnya prodovzhat peremovini shodo eksportu i tranzitu zerna Minagropolitiki Kriza z rizikom blokadi u Varshavi zavershilisya zernovi peregovori mizh Ukrayinoyu ta Polsheyu Rumuniya ne zaboronyatime vvezennya ukrayinskogo zerna ale kontrolyuvatime tranzit Zerno pid zaboronoyu Yak mozhe nashkoditi Ukrayini bojkot yevropejskih krayin Polsha vidkrila kordon dlya tranzitu ukrayinskoyi agrarnoyi produkciyi Polski mitniki ne propuskatimut furi z ukrayinskim prodovolstvom yaksho v baku zamalo palnogo Polsha vstanovila pravila dlya tranzitu agroprodukciyi z Ukrayini suprovid i niyakih zupinok na AZS Polsha planuye rozshiriti zaboronu na vvezennya ukrayinskoyi agrarnoyi produkciyi do YeS Najbilshe ukrayinskoyi agroprodukciyi sered krayin YeS kupuyut Niderlandi Polovi doslidzhennya ukrayinskogo agroeksportu Polsha dopomozhe Ukrayini aktivnishe rozvivati eksport agroprodukciyi cherez YeS Polsha samopravno stavit zaslin importu zerna iz Ukrayini AgroONE Ukrayinski pererobniki moloka vimagayut zaboroniti import polskoyi molochnoyi produkciyi Ukrayina nadala Polshi dozvil na provedennya poshukovo eksgumacijnih robitPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ukrayinsko polski vidnosiniPolsko ukrayinski muzichni zv yazki Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 345 357 MZS Respubliki Polsha Arhivovano 6 sichnya 2012 u Wayback Machine MZS Ukrayini Arhivovano 9 serpnya 2018 u Wayback Machine Viktor Tregubov 7 lyutogo 2018 Ne dadim druzyam narvatsya Pravyashaya partiya Polshi i eyo provokaciya https petrimazepa com Petro ta Mazepa Arhiv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 7 lyutogo 2018 Andrij Ribalt 28 lipnya 2013 Tragediya Volini sprobi zamirennya i stereotipi https www bbc com BBC Procitovano 27 kvitnya 2023 Dzherela ta literatura RedaguvatiGalichina u pershij chverti HH st Problemi polsko ukrayinskih stosunkiv O Ya Krasivskij Ukr akad derzh upr pri Prezidentovi Ukrayini Lviv fil L 2000 415 c Bibliogr s 362 394 Dobrosusidstvo i porozuminnya proti mizhnacionalnogo vzayemo poboryuvannya do pitannya pol ukr stosunkiv Oleg Griniv Lviv Kamenyar 2017 19 1 s 21 sm Seriya Akcenti 500 pr ISBN 978 966 607 407 2 Drozd R Galchak B Istoriya ukrayinciv u Polshi v 1921 1989 rokah Roman Drozd Bogdan Galchak Irina Musiyenko per z pol I Musiyenko 3 tye vid vipr dopov Harkiv Zoloti storinki 2013 272 s I M Melnikova Deklaraciya pro principi i osnovni napryami rozvitku ukrayinsko polskih vidnosin 1990 Arhivovano 9 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 317 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Kiridon A Ukrayinsko polski vidnosini nova era spivpraci A Kiridon Ukrayina Yevropa Svit Mizhnarodnij zbirnik naukovih prac Seriya Istoriya mizhnarodni vidnosini gol red L M Aleksiyevec Ternopil Vid vo TNPU im V Gnatyuka 2011 vip 5 u 2 ch Ukrayina Yevropa Svit istoriko politichni ta gumanitarni aspekti rozvitku Mizhnarodnij zbirnik naukovih prac na poshanu prof M M Aleksiyevcya Ch 2 336 s kesh statti Kuron Yacek Polyaki ta ukrayinci vazhkij dialog Kiyiv Duh i litera 2012 264 s ISBN 978 966 378 249 2 Musiyenko I V Sprijnyattya Ukrayini ta ukrayinciv u Polshi Arhivovano 11 chervnya 2016 u Wayback Machine na materialah Centru doslidzhennya gromadskoyi dumki Varshava I V Musiyenko Aktualni problemi socialno gumanitarnih nauk mater Vseukrayinskoyi nauk konf 17 grudnya 2011 r U 2 h ch Dnipropetrovsk TOV Innovaciya 2011 Ch 1 S 102 104 Polyaki v etnopolitichnih procesah na zemlyah Ukrayini u HH stolitti O Ya Kalakura NAN Ukrayini In t politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im I F Kurasa K Znannya Ukrayini 2007 507 s Polsko ukrayinska ugoda 1890 1894 rr I Chornovol Lviv akad mistectv L 2000 247 c Bibliogr s 229 240 Strategiya ukrayinsko polskogo socialno ekonomichnogo partnerstva Strategia Ukrainsko Polskiego Partnerstwa Spoleczno Gospodarczego Materiali Mizhnar nauk prakt konf Lviv 7 8 grud 2000 r red I M Grabinskij L Lviv nac un t im I Franka 2000 166 c Ubivstvo polskih uchenih u Lvovi v lipni 1941 roku fakti mifi rozsliduvannya monografiya A V Bolyanovskij M vo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini Nac akad nauk Ukrayini Nac un t Lviv politehnika In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini L Vid vo Lviv politehniki 2011 188 s il Bibliogr s 159 173 ISBN 978 617 607 074 0 Ukrayina i Polsha 1920 1939 rr Z istoriyi diplomatichnih vidnosin USSR z Drugoyu Richchyu Pospolitoyu Dokumenti i materiali NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini uporyadkuvannya komentari vstupna stattya N S Rublov O S Rublov Kiyiv Duh i litera 2012 624 s ISBN 978 966 378 235 5 Ukrayina Polsha vazhki pitannya XI mizhnar seminar istorikiv Ukrayinsko polski vidnosini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Varshava 26 28 kvitnya 2005 roku materiali per z pol V Grondska I Kozlovskij Varshava 2006 370 s Ukrayinsko polski kulturni vidnosini HIH HH stolittya redkol O Fedoruk golov red ta in K Vid vo M P Kocya 2003 293 s ISBN 966 7435 94 6 Ukrayinsko polski stosunki na zlami tisyacholit K Kindrat S Trohimchuk Lviv nac un t im I Franka L 2002 112 c Krayinoznav 5 2 Bibliogr 55 nazv Jerzy Tomaszewski Rzeczpospolita wielu narodow Warsaw Czytelnik 1985 Miroslawa Papierzyriska Turek Sprawa ukrainska w Drugiej Rzeczypospolitej 1922 1926 Cracow Wydawnictwo Literackie 1979 Polacy i Ukraincy Historia ktora laczy i dzieli Polyaki i ukrayinci Istoriya yaka poyednuye i roz yednuye pod red nauk Joanny Karbarz Wilinskiej Magdaleny Nowak Tadeusza Sucharskiego Slupsk Gdansk 2015 391 s Polsk ta ukr movami ISBN 978 83 938309 3 0 ISBN 978 83 7467 250 4 Roman Drozd Roman Skeczkowski Mykola Zymomrya Ukraina Polska Kultura wartosci zmagania duchowe Koszalin 1999 Roman Drozd Bohdan Halczak Dzieje Ukraincow w Polsce w latach 1921 1989 Warszawa 2010 Ryszard Torzecki Kwestia ukrainska w Polsce w latach 1923 1929 Cracow Wydawnictwo Literackie 1989 Volodymyr Kubijovyc Western Ukraine within Poland 1920 1939 ethnic relationships Chicago Ukrainian Research and Information Institute 1963 chitati on lajn Bohdan Budurowycz Poland and the Ukrainian Problem 1921 1939 Canadian Slavonic Papers 25 4 1983 473 500 chitati on lajn Arhivovano 18 lyutogo 2019 u Wayback Machine Hans Jurgen Bomelburg Die polnisch ukrainischen Beziehungen 1922 1939 Ein Literatur und Forschungsbericht Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas 39 1991 81 102 Ukraina Polska doswiadczenia oraz perspektywy strategicznego partnerstwa nauk red M Malskyy Lwyw Olsztyn Badikova N O 2016 21 sm T 3 D Byrska et al red R Kordonski et al 2017 151 s il tab Avt zaznacheno v zmisti Tekst pol angl Bibliogr v kinci st ta v pidryadk prim 300 pr ISBN 978 617 7448 16 6 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ukrayinsko polski vidnosini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukrayinsko polski vidnosini amp oldid 39917404