www.wikidata.uk-ua.nina.az

Переселення поляків зі східних кордонів 1944 1946 Переселення поляків зі східних кордонів у 1944 1946 роках хвиля примус

Переселення поляків зі східних кордонів 1944–1946

Переселення поляків зі східних кордонів у 1944-1946 роках — хвиля примусового переселення поляків зі східних територій ІІ Речі Посполитої до нових меж Республіки Польща («Народна Польща»), що здійснювалася як внаслідок укладення республіканських договорів (1944) між Польським комітетом національного визволення та трьома республіками СРСР (Білоруською, Українською та Литовською).

Варіанти, що стосуються лінії Керзона (1943)

Республіканські договори були наслідком «Угоди між PKWN і урядом СРСР про польсько-радянський кордон», підписаної 27 липня 1944 року в Москві Едвардом Особкою-Моравським і Вячеславом Молотовим. Примусове переселення охоплювало території ІІ РП, які були відібрані від Польщі до СРСР внаслідок «Угоди між Польським комітетом національного визволення та урядом СРСР про польсько-радянський кордон», положення якої були підтверджені на Ялтинській конференції (1945 р.), яка визначила, зокрема, хід польсько-радянського кордону.

Пропагандою тодішньої комуністичної польської влади ця практика називалася фальшивою репатріацією, але де-факто була виселенням із територій, де проживали ці люди протягом багатьох поколінь.

Фон Редагувати

Меморіальна дошка до 60-ї річниці переселення поляків зі Східних Кресів

Перша хвиля масового переселення поляків із втрачених земель відбулася в 1935-1938 роках під час ліквідації польських автономних областей: Мархлевщини та Дзерджжовщини та під час операції польського НКВД, друга – в 1940-1941 роках під час чотирьох великих депортацій. поляків з околиць (радянські депортації 1939–1941 рр.).

У січні-жовтні 1944 р. Червона армія зайняла східну частину ІІ Речі Посполитої. 27 липня цього року радянський уряд і ПКНВ підписали угоду про визначення польсько-радянського кордону по Лінії Керзона. 9 вересня ПКНВ досяг домовленості з урядами УРСР і Білоруської РСР про переселення польського і єврейського населення з цих республік і українського і білоруського народів з урізаної Польщі, а 22 вересня була укладена аналогічна угода з органами влади Литовської РСР. Формально виїзди мали бути добровільними. На практиці, можливо на Волині. Поляки охоче реєструвалися для виїзду, побоюючись подальших актів насильства з боку ОУН. Водночас з липня відбувалися масові арешти партизанів АК та осіб, звинувачених у співпраці з підпіллям (близько 34 тис. осіб), а також мобілізація до ПНА та Червоної Армії (близько 160 тис. осіб). .

Хід переселення Редагувати

Угоди передбачали завершення переселенської акції до 1 лютого 1945 року, лише угода з Литовською РСР передбачала виконання до 1 квітня 1945 року. На практиці переселення почалося лише в листопаді та грудні 1944 р., і лише під час Ялтинської конференції в лютому 1945 р. західними союзниками був прийнятий новий польсько-радянський кордон. Лише потім активізувалися переселенські дії, пов’язані також із посиленням радянських репресій. Зрештою, переселення не було завершено вчасно, лише навесні 1945 року рух населення прискорився. Лише 6 липня була підписана угода про переселення між польським Тимчасовим урядом національної єдності та урядом СРСР, і лише на Потсдамській конференції (липень 1945 р.) Польщі були передані західні території. 16 серпня 1945 року було підписано договір про кордон між Польщею та СРСР.

Через зазначені фактори найбільше виїздів переміщених осіб припадало на літо-восену 1945 року та весну 1946 року. На відміну від УРСР, влада Білоруської та Литовської республік ускладнила реєстрацію охочих, а потім заблокувала виїзд близько половини зареєстрованих. Це було пов’язано зі страхом депопуляції територій, де досить компактно проживало польське населення, та сподіванням на те, що після виселення міських мешканців сільське населення легко піддасться білорусизації та литвинізації.

З Литовської Радянської Соціалістичної Республіки Редагувати

148 тис. осіб з 375,6 тис зареєстрованих на виїзд поляків було виселено з території Литовської РСР. Близько 2 тисяч євреїв покинули територію Каунаської Литви. Більшість переселенців з Литви осіли в в Ольштині та Гданську, менші групи у Вроцлаві.

Виїхали священнослужителі: 14 липня 1945 р., після звільнення з-під арешту, архієпископ Ромуальд Ялбжиковський із секретарем о. Станіславом Чижевським та сестерами милосердя. Відїхав також семінарист (згодом кардинал) Генрик Гульбінович. З Університету Стефана Баторія виїхали до Торуня Владислав Дзевульський, Тадеуш Чежовський, Ян Прюффер, Генрик Ельценберг, Тимон Несьоловський, Конрад Гурський, Єжи Ремер, Вільгельміна Івановська, Стефан Сільвер та багато інших.

Серед переміщених осіб були також громадяни довоєнної Литви, наприклад, політик Віктор Будзинський, бібліотекар Марта Бурбянка, польська громадська активістка Гелена Швейковська, пізніше актор Густав Люткевич, який утік до Сувалків у 1945 році. Пізніша альпіністка Ванда Руткевич виїхала дитиною.

З Української Радянської Соціалістичної Республіки Редагувати

Під час першої масової акції переселення, яка припала на другу половину 1945 — першу половину 1946 рр., із західних територій УРСР (до війни — з південно-східних територій ІІ РП) з 778 до Із західних територій УРСР (до війни) було переселено 792,7 тис. осіб. чол., у тому числі 752,1 тис. осіб поляків, 30,3 тис євреїв і 10,3 тис. переважно українці (члени родин) та роми. З них 652 тис. було переселено зі Східної Галичини чол., у тому числі близько 618,2 тис. поляків, 24,5 тис євреїв і понад 9200 українців, з них львів’ян — 104 446 осіб (з них 98 865 поляків, 3 349 євреїв та 2 232 інших). Загалом зі Станіславівського воєводства виїхало 97,3 тис. осіб. Поляків з Львівського воєводства - 269,5тис., а з Тарнопольського - 251,5 тис. З Волинського воєводства переселено 140,7 тис. осіб, у тому числі не більше 133,9 тис. осіб поляків понад 5,8 тис. євреїв та майже 1000 інших. Крім того, з Буковини виїхало близько 6 тисяч поляків. Польське населення з цієї території осіло переважно на заході Сілезького воєводства та у Вроцлавському воєводстві.

З Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки Редагувати

У 1944–1946 роках з Білоруської РСР було виселено 226,3 тис. із 529,2 тис зареєстрованих поляків. Переселенці селилися переважно в у Вроцлавському воєводстві та в західній частині Познані, а також у Щецині та Гданську.

З глибини СРСР Редагувати

Більше того, у червні 1945 року почалася евакуація поляків із глибин СРСР – колишніх засланців, таборів та біженців. Після підписання угоди 6 липня вона прискорилася. Початковий термін (кінець 1945 р.) не був дотриманий. До того часу в країну повернулося 22 тисяч поляків (10% зареєстрованих). Найбільша інтенсивність репатріації з глибин СРСР припадала на квітень-травень 1946 р., а до кінця серпня до Польщі прибуло 248,2 тис. осіб. осіб, з яких бл.125 тис. поляків. У 1947 році прибуло 7 964 особи, у 1948 році — 7 251, а в 1949 році — 2 614 осіб. Серед цих людей вигнанці часів першої радянської окупації становили явну меншість, більшість з них були заарештовані на Кресах або в центральній Польщі в 1944 і 1945 роках. У 1951–1952 роках влада СРСР погодилася на повернення 787 дітей, які утримувалися в радянських дитячих будинках.

Чергові переселенські акції Редагувати

У 1955–1959 роках було здійснено чергове масове переселення поляків зі Східних кордонів.

Зведення про кількість переміщених осіб Редагувати

Ні. Походження переселенців Оцінка кількості осіб, які підлягають переселенню Оцінка кількості переселенців на нові кордони Польщі Відсоток від кількості переміщених осіб з метою:
дно зверху дно зверху дно верхній
1 2 3 4 5 6 7 8
1 УРСР 854 809 854 809 772 564 772 564 90,4% 90,4%
2 Білоруська РСР 520 355 535 284 226 315 273 502 42,3% 51,1%
3 Литовська РСР 379 498 383 135 171 158 197 156 45,1% 51,5%
4 Стихійні міграції (втеча населення прикордоння з фронту влітку 1944 р. і мобілізація до армії Берлінга в 1944–1945 рр.) --- --- 300 000 300 000 --- ---
4 втеча населення прикордоння від польсько-української війни 1942–1944 --- --- 300 000 300 000 --- ---
Разом 1 754 662 1 773 228 1 770 037 1 843 222

Література Редагувати

  • Grzegorz Hryciuk, Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931–1948, Toruń 2005, Wyd. Adam Marszałek, ISBN 83-7441-121-X.
  • Opracowanie poświęcone przesiedleniom m.in. z Białoruskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej w nowe granice Polski
  • Zofia Lewartowska Polskie przesiedlenia – historia nieznana

Див. також Редагувати

Виноски Редагувати

  1. Przesiedlenie ludności polskiej z Kresów Wschodnich do Polski 1944-1947. Wybór dokumentów, Warszawa: Neriton, 2000.
  2. ↑ dr Witold Sienkiewicz, dr hab. Grzegorz Hryciuk, ред. (2008). Wysiedlenia, wypędzenia i ucieczki 1939–1959. Atlas ziem Polski (пол.). Warszawa: Demart S.A. с. 82–87. ISBN 978-83-7427-391-6. 
  3. ↑ [1], Grzegorz Hryciuk, "Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931–1948" 
  4. [2], Grzegorz Hryciuk, "Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931–1948" 
  5. Tarik Cyril Amar, Zabójstwo we Lwowie. Koniec miasta wieloetnicznego, budowa sowiecko-ukraińskiego Lwowa i los modelowego miasta pogranicza, [„A Murder in Lwów. The End of a Multi-Ethnic City, the Making of a Soviet-Ukrainian Lviv, and the Fate of a Model Borderland City”], „Nowa Ukraina”, nr 1–2/2007, s. 107–121.
  6. Przesiedlenie ludności polskiej z Kresów Wschodnich do Polski 1944–1947. Wybór dokumentów, Warszawa: Neriton, 2000.
  7. Wysiedlenia, wypędzenia i ucieczki 1939–1959. Atlas ziem Polski. Demart. 
  8. Język polski Wileńszczyzny i kresów północno-wschodnich;wydawnictwo PWN. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pereselennya polyakiv zi shidnih kordoniv u 1944 1946 rokah hvilya primusovogo pereselennya polyakiv zi shidnih teritorij II Rechi Pospolitoyi do novih mezh Respubliki Polsha Narodna Polsha sho zdijsnyuvalasya yak vnaslidok ukladennya respublikanskih dogovoriv 1944 mizh Polskim komitetom nacionalnogo vizvolennya ta troma respublikami SRSR Biloruskoyu Ukrayinskoyu ta Litovskoyu Varianti sho stosuyutsya liniyi Kerzona 1943 Respublikanski dogovori buli naslidkom Ugodi mizh PKWN i uryadom SRSR pro polsko radyanskij kordon pidpisanoyi 27 lipnya 1944 roku v Moskvi Edvardom Osobkoyu Moravskim i Vyacheslavom Molotovim Primusove pereselennya ohoplyuvalo teritoriyi II RP yaki buli vidibrani vid Polshi do SRSR vnaslidok Ugodi mizh Polskim komitetom nacionalnogo vizvolennya ta uryadom SRSR pro polsko radyanskij kordon polozhennya yakoyi buli pidtverdzheni na Yaltinskij konferenciyi 1945 r yaka viznachila zokrema hid polsko radyanskogo kordonu Propagandoyu todishnoyi komunistichnoyi polskoyi vladi cya praktika nazivalasya falshivoyu repatriaciyeyu ale de fakto bula viselennyam iz teritorij de prozhivali ci lyudi protyagom bagatoh pokolin 1 Zmist 1 Fon 2 Hid pereselennya 2 1 Z Litovskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 2 2 Z Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 2 3 Z Biloruskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 2 4 Z glibini SRSR 3 Chergovi pereselenski akciyi 4 Zvedennya pro kilkist peremishenih osib 6 5 Literatura 6 Div takozh 7 VinoskiFon Redaguvati nbsp Memorialna doshka do 60 yi richnici pereselennya polyakiv zi Shidnih KresivPersha hvilya masovogo pereselennya polyakiv iz vtrachenih zemel vidbulasya v 1935 1938 rokah pid chas likvidaciyi polskih avtonomnih oblastej Marhlevshini ta Dzerdzhzhovshini ta pid chas operaciyi polskogo NKVD druga v 1940 1941 rokah pid chas chotiroh velikih deportacij polyakiv z okolic radyanski deportaciyi 1939 1941 rr U sichni zhovtni 1944 r Chervona armiya zajnyala shidnu chastinu II Rechi Pospolitoyi 27 lipnya cogo roku radyanskij uryad i PKNV pidpisali ugodu pro viznachennya polsko radyanskogo kordonu po Liniyi Kerzona 9 veresnya PKNV dosyag domovlenosti z uryadami URSR i Biloruskoyi RSR pro pereselennya polskogo i yevrejskogo naselennya z cih respublik i ukrayinskogo i biloruskogo narodiv z urizanoyi Polshi a 22 veresnya bula ukladena analogichna ugoda z organami vladi Litovskoyi RSR Formalno viyizdi mali buti dobrovilnimi Na praktici mozhlivo na Volini Polyaki ohoche reyestruvalisya dlya viyizdu poboyuyuchis podalshih aktiv nasilstva z boku OUN Vodnochas z lipnya vidbuvalisya masovi areshti partizaniv AK ta osib zvinuvachenih u spivpraci z pidpillyam blizko 34 tis osib a takozh mobilizaciya do PNA ta Chervonoyi Armiyi blizko 160 tis osib 2 Hid pereselennya RedaguvatiUgodi peredbachali zavershennya pereselenskoyi akciyi do 1 lyutogo 1945 roku lishe ugoda z Litovskoyu RSR peredbachala vikonannya do 1 kvitnya 1945 roku Na praktici pereselennya pochalosya lishe v listopadi ta grudni 1944 r i lishe pid chas Yaltinskoyi konferenciyi v lyutomu 1945 r zahidnimi soyuznikami buv prijnyatij novij polsko radyanskij kordon Lishe potim aktivizuvalisya pereselenski diyi pov yazani takozh iz posilennyam radyanskih represij Zreshtoyu pereselennya ne bulo zaversheno vchasno lishe navesni 1945 roku ruh naselennya priskorivsya Lishe 6 lipnya bula pidpisana ugoda pro pereselennya mizh polskim Timchasovim uryadom nacionalnoyi yednosti ta uryadom SRSR i lishe na Potsdamskij konferenciyi lipen 1945 r Polshi buli peredani zahidni teritoriyi 16 serpnya 1945 roku bulo pidpisano dogovir pro kordon mizh Polsheyu ta SRSR 2 Cherez zaznacheni faktori najbilshe viyizdiv peremishenih osib pripadalo na lito vosenu 1945 roku ta vesnu 1946 roku Na vidminu vid URSR vlada Biloruskoyi ta Litovskoyi respublik uskladnila reyestraciyu ohochih a potim zablokuvala viyizd blizko polovini zareyestrovanih Ce bulo pov yazano zi strahom depopulyaciyi teritorij de dosit kompaktno prozhivalo polske naselennya ta spodivannyam na te sho pislya viselennya miskih meshkanciv silske naselennya legko piddastsya bilorusizaciyi ta litvinizaciyi 2 Z Litovskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Redaguvati 148 tis osib z 375 6 tis zareyestrovanih na viyizd polyakiv bulo viseleno z teritoriyi Litovskoyi RSR Blizko 2 tisyach yevreyiv pokinuli teritoriyu Kaunaskoyi Litvi Bilshist pereselenciv z Litvi osili v v Olshtini ta Gdansku menshi grupi u Vroclavi 2 Viyihali svyashennosluzhiteli 14 lipnya 1945 r pislya zvilnennya z pid areshtu arhiyepiskop Romuald Yalbzhikovskij iz sekretarem o Stanislavom Chizhevskim ta sesterami miloserdya Vidyihav takozh seminarist zgodom kardinal Genrik Gulbinovich Z Universitetu Stefana Batoriya viyihali do Torunya Vladislav Dzevulskij Tadeush Chezhovskij Yan Pryuffer Genrik Elcenberg Timon Nesolovskij Konrad Gurskij Yezhi Remer Vilgelmina Ivanovska Stefan Silver ta bagato inshih Sered peremishenih osib buli takozh gromadyani dovoyennoyi Litvi napriklad politik Viktor Budzinskij bibliotekar Marta Burbyanka polska gromadska aktivistka Gelena Shvejkovska piznishe aktor Gustav Lyutkevich yakij utik do Suvalkiv u 1945 roci Piznisha alpinistka Vanda Rutkevich viyihala ditinoyu Z Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Redaguvati Pid chas pershoyi masovoyi akciyi pereselennya yaka pripala na drugu polovinu 1945 pershu polovinu 1946 rr iz zahidnih teritorij URSR do vijni z pivdenno shidnih teritorij II RP z 778 do Iz zahidnih teritorij URSR do vijni bulo pereseleno 792 7 tis osib chol u tomu chisli 752 1 tis osib polyakiv 30 3 tis yevreyiv i 10 3 tis perevazhno ukrayinci chleni rodin ta romi 3 Z nih 652 tis bulo pereseleno zi Shidnoyi Galichini chol u tomu chisli blizko 618 2 tis polyakiv 24 5 tis yevreyiv i ponad 9200 ukrayinciv z nih lviv yan 104 446 osib z nih 98 865 polyakiv 3 349 yevreyiv ta 2 232 inshih 4 5 Zagalom zi Stanislavivskogo voyevodstva viyihalo 97 3 tis osib Polyakiv z Lvivskogo voyevodstva 269 5tis a z Tarnopolskogo 251 5 tis 2 Z Volinskogo voyevodstva pereseleno 140 7 tis osib u tomu chisli ne bilshe 133 9 tis osib polyakiv ponad 5 8 tis yevreyiv ta majzhe 1000 inshih 3 Krim togo z Bukovini viyihalo blizko 6 tisyach polyakiv Polske naselennya z ciyeyi teritoriyi osilo perevazhno na zahodi Silezkogo voyevodstva ta u Vroclavskomu voyevodstvi 2 Z Biloruskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Redaguvati U 1944 1946 rokah z Biloruskoyi RSR bulo viseleno 226 3 tis iz 529 2 tis zareyestrovanih polyakiv Pereselenci selilisya perevazhno v u Vroclavskomu voyevodstvi ta v zahidnij chastini Poznani a takozh u Shecini ta Gdansku 2 Z glibini SRSR Redaguvati Bilshe togo u chervni 1945 roku pochalasya evakuaciya polyakiv iz glibin SRSR kolishnih zaslanciv taboriv ta bizhenciv Pislya pidpisannya ugodi 6 lipnya vona priskorilasya Pochatkovij termin kinec 1945 r ne buv dotrimanij Do togo chasu v krayinu povernulosya 22 tisyach polyakiv 10 zareyestrovanih Najbilsha intensivnist repatriaciyi z glibin SRSR pripadala na kviten traven 1946 r a do kincya serpnya do Polshi pribulo 248 2 tis osib osib z yakih bl 125 tis polyakiv U 1947 roci pribulo 7 964 osobi u 1948 roci 7 251 a v 1949 roci 2 614 osib Sered cih lyudej vignanci chasiv pershoyi radyanskoyi okupaciyi stanovili yavnu menshist bilshist z nih buli zaareshtovani na Kresah abo v centralnij Polshi v 1944 i 1945 rokah U 1951 1952 rokah vlada SRSR pogodilasya na povernennya 787 ditej yaki utrimuvalisya v radyanskih dityachih budinkah 2 Chergovi pereselenski akciyi RedaguvatiU 1955 1959 rokah bulo zdijsneno chergove masove pereselennya polyakiv zi Shidnih kordoniv Zvedennya pro kilkist peremishenih osib 6 RedaguvatiNi Pohodzhennya pereselenciv Ocinka kilkosti osib yaki pidlyagayut pereselennyu Ocinka kilkosti pereselenciv na novi kordoni Polshi Vidsotok vid kilkosti peremishenih osib z metoyu dno zverhu dno zverhu dno verhnij1 2 3 4 5 6 7 81 URSR 854 809 854 809 772 564 772 564 90 4 90 4 2 Biloruska RSR 520 355 535 284 226 315 7 273 502 8 42 3 51 1 3 Litovska RSR 379 498 383 135 171 158 197 156 45 1 51 5 4 Stihijni migraciyi vtecha naselennya prikordonnya z frontu vlitku 1944 r i mobilizaciya do armiyi Berlinga v 1944 1945 rr 300 000 300 000 4 vtecha naselennya prikordonnya vid polsko ukrayinskoyi vijni 1942 1944 300 000 300 000 Razom 1 754 662 1 773 228 1 770 037 1 843 222Literatura RedaguvatiGrzegorz Hryciuk Przemiany narodowosciowe i ludnosciowe w Galicji Wschodniej i na Wolyniu w latach 1931 1948 Torun 2005 Wyd Adam Marszalek ISBN 83 7441 121 X Opracowanie poswiecone przesiedleniom m in z Bialoruskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej w nowe granice Polski Repatriacje i migracje ludnosci pogranicza w XX wieku Zofia Lewartowska Polskie przesiedlenia historia nieznana S Ciesielski A Srebrakowski Przesiedlenie ludnosci z Litwy do Polski w latach 1944 1947 Wroclawskie Studia Wschodnie Nr 4 2000 s 227 253 Div takozh RedaguvatiRadyanski represiyi proti polyakiv i polskogo gromadyanstva 1939 1946 Vignannya polyakiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pereselennya polyakiv zi shidnih kordoniv 1955 1959Vinoski Redaguvati Przesiedlenie ludnosci polskiej z Kresow Wschodnich do Polski 1944 1947 Wybor dokumentow Warszawa Neriton 2000 a b v g d e zh i dr Witold Sienkiewicz dr hab Grzegorz Hryciuk red 2008 Wysiedlenia wypedzenia i ucieczki 1939 1959 Atlas ziem Polski pol Warszawa Demart S A s 82 87 ISBN 978 83 7427 391 6 a b 1 Grzegorz Hryciuk Przemiany narodowosciowe i ludnosciowe w Galicji Wschodniej i na Wolyniu w latach 1931 1948 2 Grzegorz Hryciuk Przemiany narodowosciowe i ludnosciowe w Galicji Wschodniej i na Wolyniu w latach 1931 1948 Tarik Cyril Amar Zabojstwo we Lwowie Koniec miasta wieloetnicznego budowa sowiecko ukrainskiego Lwowa i los modelowego miasta pogranicza A Murder in Lwow The End of a Multi Ethnic City the Making of a Soviet Ukrainian Lviv and the Fate of a Model Borderland City Nowa Ukraina nr 1 2 2007 s 107 121 Przesiedlenie ludnosci polskiej z Kresow Wschodnich do Polski 1944 1947 Wybor dokumentow Warszawa Neriton 2000 Wysiedlenia wypedzenia i ucieczki 1939 1959 Atlas ziem Polski Demart Jezyk polski Wilenszczyzny i kresow polnocno wschodnich wydawnictwo PWN Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pereselennya polyakiv zi shidnih kordoniv 1944 1946 amp oldid 40587920