Репатріа́ція — повернення на Батьківщину, з поновленням їх громадянських прав, військовополонених та цивільних осіб, які під час війни опинилися за межами своєї країни та перебували тривалий час поза Батьківщиною. Особливого політичного змісту набув термін «репатріація» стосовно повернення політичних емігрантів до країни їх походження.
Часи Першої світової війни
У 1918-19 репатріювалися спонтанно та через українські консульства українці з Росії в Україну, а західні українці, вивезені насильно в глиб Росії чи як полонені, до Західної України. У 1920-21 уряд УРСР уклав з сусідніми державами ряд угод про репатріацію громадян УРСР. У всіх випадках ішлося про добровільну репатріацію, хоч представники СРСР намагалися вести агітацію за репатріацію головно у таборах інтернованих вояків Армії УНР у Польщі з обіцянкою помилування і повернення громадських прав. Те саме робили польські представники у таборах інтернованих вояків УГА у Чехословаччині. Деяка частина українських втікачів і вояків повернулася до УРСР або до Польщі.
Так, згідно з Ризьким мирним договором 1921 року, право репатріації до Другої Польської Республіки отримали біженці Першої світової війни з т.зв. Східних Кресів (Західна Україна та Західна Білорусь), серед них і родина майбутнього Нобелівського лауреата Саймона (Семена, Шимена) Кузнеця. 1922 року родина Кузнеців залишила УСРР (СРСР ще не існував, його було утворено 30 грудня 1922 року), і виїхала з Харкова до Варшави.
Часи Другої світової війни
Репатріація українців стала гостро актуальною після другої світової війни, внаслідок якої 2-3 млн українців опинилися на території колишнього німецького Рейху та інших західних країн (див. Еміграція). Згідно з міжальянтськими угодами (Потсдам та ін.) всі чужинці мали репатріюватися до своїх країн. У результаті заходів представництв політичних емігрантів зі Східної Європи та під тиском світової громадської думки застосовано принципі добровільності щодо репатріації людей з підкомуністичних країн, за винятком воєнних злочинців, яких видавали країні, що висувала право юрисдикції над ними. Радянські та інші східно-європейські уряди створили цілу мережу репатріаційних комісій з військовим та розвідувальним персоналом. Вони довільно інтерпретували угоди про добровільність репатріації та так звані військові злочини. Доходило до трагічних випадків насильного вивезення, у тому числі і до самогубств, переміщених осіб з Німеччини й Австрії, особливо колишніх членів військових частин німецької армії (власовці, Українське Визвольне Військо тощо), наприклад, у Кемптені, Дахаві. У 1946-49 роках радянські представники в ООН часто домагалися примусової репатріації усіх громадян комуністичних країн. Репатріації закінчилася, за деякими винятками, у 1947—48 роках. Частково репатріювалася у повоєнні роки і міжвоєнна заробітчанська еміграція з Франції і з Аргентини.
Інші фактори
Репатріацією іноді називають також обмін населенням внаслідок зміни кордонів, наприклад, польсько-радянських та чехословацько-радянських у 1945—46. Цей обмін (у випадку українців у Польщі більше примусовий, ніж добровільний) охопив близько півмільйона українців, які переїхали до УРСР. У 1950-х роках частина українців Пряшівщини (6-8000), що виїхали по війні до УРСР, домоглися поновної репатріації до Чехословаччини, як і окремим українцям з теперішньої польської території вдалося залишити СРСР під різними приводами.
Репатріацією також може називатися добровільне повернення емігрантів до своєї батьківщини.
Див. також
Література
- О. В. Задорожній. Репатріація // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- О. Малиновська. Репатріація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.634
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
Посилання
- Репатріація //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Репатріація //Енциклопедія історії України
- Репатріяція // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1578-1579. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Repatria ciya povernennya na Batkivshinu z ponovlennyam yih gromadyanskih prav vijskovopolonenih ta civilnih osib yaki pid chas vijni opinilisya za mezhami svoyeyi krayini ta perebuvali trivalij chas poza Batkivshinoyu Osoblivogo politichnogo zmistu nabuv termin repatriaciya stosovno povernennya politichnih emigrantiv do krayini yih pohodzhennya Chasi Pershoyi svitovoyi vijniU 1918 19 repatriyuvalisya spontanno ta cherez ukrayinski konsulstva ukrayinci z Rosiyi v Ukrayinu a zahidni ukrayinci vivezeni nasilno v glib Rosiyi chi yak poloneni do Zahidnoyi Ukrayini U 1920 21 uryad URSR uklav z susidnimi derzhavami ryad ugod pro repatriaciyu gromadyan URSR U vsih vipadkah ishlosya pro dobrovilnu repatriaciyu hoch predstavniki SRSR namagalisya vesti agitaciyu za repatriaciyu golovno u taborah internovanih voyakiv Armiyi UNR u Polshi z obicyankoyu pomiluvannya i povernennya gromadskih prav Te same robili polski predstavniki u taborah internovanih voyakiv UGA u Chehoslovachchini Deyaka chastina ukrayinskih vtikachiv i voyakiv povernulasya do URSR abo do Polshi Tak zgidno z Rizkim mirnim dogovorom 1921 roku pravo repatriaciyi do Drugoyi Polskoyi Respubliki otrimali bizhenci Pershoyi svitovoyi vijni z t zv Shidnih Kresiv Zahidna Ukrayina ta Zahidna Bilorus sered nih i rodina majbutnogo Nobelivskogo laureata Sajmona Semena Shimena Kuznecya 1922 roku rodina Kuzneciv zalishila USRR SRSR she ne isnuvav jogo bulo utvoreno 30 grudnya 1922 roku i viyihala z Harkova do Varshavi Chasi Drugoyi svitovoyi vijniRepatriaciya ukrayinciv stala gostro aktualnoyu pislya drugoyi svitovoyi vijni vnaslidok yakoyi 2 3 mln ukrayinciv opinilisya na teritoriyi kolishnogo nimeckogo Rejhu ta inshih zahidnih krayin div Emigraciya Zgidno z mizhalyantskimi ugodami Potsdam ta in vsi chuzhinci mali repatriyuvatisya do svoyih krayin U rezultati zahodiv predstavnictv politichnih emigrantiv zi Shidnoyi Yevropi ta pid tiskom svitovoyi gromadskoyi dumki zastosovano principi dobrovilnosti shodo repatriaciyi lyudej z pidkomunistichnih krayin za vinyatkom voyennih zlochinciv yakih vidavali krayini sho visuvala pravo yurisdikciyi nad nimi Radyanski ta inshi shidno yevropejski uryadi stvorili cilu merezhu repatriacijnih komisij z vijskovim ta rozviduvalnim personalom Voni dovilno interpretuvali ugodi pro dobrovilnist repatriaciyi ta tak zvani vijskovi zlochini Dohodilo do tragichnih vipadkiv nasilnogo vivezennya u tomu chisli i do samogubstv peremishenih osib z Nimechchini j Avstriyi osoblivo kolishnih chleniv vijskovih chastin nimeckoyi armiyi vlasovci Ukrayinske Vizvolne Vijsko tosho napriklad u Kempteni Dahavi U 1946 49 rokah radyanski predstavniki v OON chasto domagalisya primusovoyi repatriaciyi usih gromadyan komunistichnih krayin Repatriaciyi zakinchilasya za deyakimi vinyatkami u 1947 48 rokah Chastkovo repatriyuvalasya u povoyenni roki i mizhvoyenna zarobitchanska emigraciya z Franciyi i z Argentini Inshi faktoriRepatriaciyeyu inodi nazivayut takozh obmin naselennyam vnaslidok zmini kordoniv napriklad polsko radyanskih ta chehoslovacko radyanskih u 1945 46 Cej obmin u vipadku ukrayinciv u Polshi bilshe primusovij nizh dobrovilnij ohopiv blizko pivmiljona ukrayinciv yaki pereyihali do URSR U 1950 h rokah chastina ukrayinciv Pryashivshini 6 8000 sho viyihali po vijni do URSR domoglisya ponovnoyi repatriaciyi do Chehoslovachchini yak i okremim ukrayincyam z teperishnoyi polskoyi teritoriyi vdalosya zalishiti SRSR pid riznimi privodami Repatriaciyeyu takozh mozhe nazivatisya dobrovilne povernennya emigrantiv do svoyeyi batkivshini Div takozhRepatriaciya zolota Liniya Kerzona Operaciya Visla Zakerzonnya BizhenciLiteraturaO V Zadorozhnij Repatriaciya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 O Malinovska Repatriaciya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 634 ISBN 978 966 611 818 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015PosilannyaRepatriaciya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Repatriaciya Enciklopediya istoriyi Ukrayini Repatriyaciya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1578 1579 1000 ekz Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi