Станіслав Олександрович Ванькович (пол. Stanisław Wańkowicz) (23 грудня 1860, Вільно, Російська імперія— 5 жовтня 1937, Вільно, Польща) — польський дипломат. Голова польської місії в Києві, у ранзі надзвичайного посла і повноважного міністра Польщі при гетьмані Павлу Скоропадському. Депутат 2-ї та 3-ї Державної Думи Російської Імперії від Віленської губернії.
| Станіслав Олександрович Ванькович | |
|---|---|
| Stanisław Wańkowicz | |
| | |
| Народився | 23 грудня 1860 Вільно, Російська імперія |
| Помер | 5 жовтня 1937 (76 років) Вільно, Польща |
| Поховання | Вільнюс |
| Громадянство | Російська імперія→ Литва |
| Національність | поляк |
| Діяльність | Дипломат |
| Alma mater | Віленське реальне училище Училище морських інженерів в Кронштадті |
| Посада | Надзвичайний і Повноважний посол Польщі в Українській Державі. |
| Термін | 1918 |
| Попередник | - |
| Наступник | Богдан Кутиловський |
| Конфесія | римо-католик |
| Рід | House of Wańkowiczd |
| Батько | Aleksandr Wańkowiczd |
| Мати | Helena Węcławowiczd |
| У шлюбі з | Helena Oskierkad |
| Діти | Станіслав Ванькович |
| Автограф | |
| | |
|
Біографія Редагувати
Народився 23 грудня 1860 року, поляк, римо-католицького віросповідання, дворянин.
Закінчив Віленське реальне училище і Училище морських інженерів в Кронштадті. Дев'ять років служив на флоті. Почесний мировий суддя. Товариш голови Віленського сільськогосподарського товариства. Займався сільським господарством у своєму маєтку (1,5 тисячі десятин). Одружений.
6 лютого 1907 року обраний до 2-ї Державної Думи Російської імперії від загального складу виборців Віленських губернських виборчих зборів. Входив в Польське коло. Член Аграрної комісії.
18 жовтня 1907 року обраний до 3-ї Державної Думи Російської імперії від загального складу виборщиків Віленських губернських виборчих зборів. Входив в групу західних окраїн імперії. Член ряду комісій, заступник голови земельної комісії. Підписав законопроєкти: «Про поширення Земського положення на Область війська Донського», «Про заснування землевпорядних комісій в степових областях», «Про скасування смертної кари». Доповідач комісій: з рибальства, із чиншового питання.
У 1918 році — Голова польської місії в Києві, у ранзі надзвичайного посла і повноважного міністра Польщі при гетьмані Павлу Скоропадському. Мав повноваження від Регентської ради Королівства Польського, щодо встановлення дипломатичних відносин між Польщею та Україною..
5 жовтня 1937 року помер і похований у Вільнюсі.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Дорошенко Д. Історія України 1917–1923, т. 2. Ужгород, 1930
- Боиович-2. Боиович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии). Второй созыв. М, 1907 С. 17. (рос.)
- Государственная дума Российской империи: 1906–1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. (рос.)
- РГИА [Российский государственный исторический архив]. Фонд 1278. Опись 1 (2-й созыв). Дело 64; Дело 571. Лист 14; Опись 9. Дело 114. (рос.)
Примітки Редагувати
- . dlib.rsl.ru. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 24 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 14 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 14 жовтня 2014.
- * В. Ф. Верстюк. Ванькович Станіслав [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 432. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 14 жовтня 2014.