Стшалків, Стрілково (Strzałkowo) — один із найбільших таборів на теренах Познанського воєводства поблизу м. Вжесьня (Września; нині місто Великопольського воєводства, Польща), що в ньому перебували у 1919—23 військовополонені та інтерновані військові українських армій та цивільні особи. Створений під час Першої світової війни німецькою військовою адміністрацією в розрахунку на утримання 30 тис. військовополонених, займав територію в 75 га. Поділявся на 4 сектори (у кожному — 7—8 великих землянок, бараки, санітарні пункти). З відродженням Польської держави наприкінці 1918 табір перейшов до її юрисдикції та був розширений для утримання 50 тис. осіб. Улітку 1919 тут перебувало 25 тис. полонених — переважно вояків Української Галицької армії. Невідповідні умови утримання спричиняли високу смертність. Наприкінці 1919 у С. перебувало 10,4 тис. українських військових, наприкінці 1920 — майже 37 тис. У січні 1921 до табору прибули інтерновані Запасна бригада Армії УНР генерал-хорунжого Н.Никоніва, частини 1-ї Запорізької, 5-ї Херсонської й Окремої кінної дивізій, прикордонного корпусу, перекинуті з інших таборів. Групу військ УНР очолив генерал-хорунжий А.Пузицький. У 2-й пол. 1921 до С. переведено підрозділи Армії Української Народної Республіки з кількох інших таборів — Ланцута (липень), Вадовиць і Пйотркова Трибунальського (з обох у вересні), невелику групу з Александрова Куявського (жовтень). У таборі працювали перенесений із Ланцута Український народний університет (758 слухачів) із військовим факультетом, українська гімназія, перебував Наддніпрянський хор Д.Котка, який гастролював Польщею. Видавалися часописи «Військовий вісник», «Наша зоря», «Нове життя», «Промінь», «Спортсмен», «Студентський вісник» та ін.
У серпні 1922 більшість укр. військових було переведено до табору в Каліші. У С., у т. зв. промисловій частині табору, залишилося близько 600—700 осіб із т. зв. групи полковника О.Ковальського. Після остаточної ліквідації табору в червні 1923 і знесення бараків у С. залишилася невелика (58 осіб) група українських військових із родинами, які замешкали в будинку колишньої комендатури. Таким чином у С. й околицях постала українська еміграція, що займалася переважно ремеслом.
Джерела та література ред.
- Вішка О.В. Українці у таборі в Стшалкові // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія». – К., 1999. – Вип.3. – С.167-174.
- Рубльов О. С. Стшалків, табір [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 878. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Срібняк І. «Зв’язок з добрармією уже пірвано…» (Створення «української секції» у таборі інтернованих вояків «Збройних сил півдня Росії» у Стшалково, весна – літо 1920 р.) // Гуржіївські історичні читання: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2017. – Вип.11. – С.104-109. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/20490 [ 12 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Срібняк І. Інтерновані вояки Армії УНР у таборі Стшалково, Польща (друга половина 1921 – початок 1922 рр.): моральний стан та умови перебування // Проблеми всесвітньої історії. – К., 2017. – № 2(4). – С.182-195. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/23678 [ 10 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Срібняк І. «Несемо ми хрест… в терновім вінку колючих дротів…» (інтерновані вояки-українці в таборі Стшалково, Польща у 1922-1923 рр.) // Київські історичні студії: науковий журнал / Київ. ун-т ім. Б.Грінченка; ред. кол. В.Щербак та ін. – К., 2018. – № 1(6). – C.33-43. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24394 [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]; https://istorstudio.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/125 [ 19 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Срібняк І. Національно-патріотична та спортивно-оздоровча мобілізація вояцтва у таборі інтернованих Військ УНР Стшалково (Польща) у 1921-1922 рр.: форми і методи // Ідеологія і політика. – К., 2018. – № 2(10). – С.131-146. https://ideopol.org/wp-content/uploads/2019/01/______2.%207.%202018.%20UKR.%20Sribniak.pdf [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Срібняк І. Військово-фахова та загальна освіта інтернованого вояцтва Армії УНР в таборі Стшалково, Польща (серпень 1921 – 1922 рр.): особливості проведення // Європейські історичні студії: науковий журнал. К., 2020. № 16. С.155-169. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31610 [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]; http://eustudies.history.knu.ua/16-2020-sribniak/ [ 19 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Срібняк І. Український аматорський театр у таборі інтернованих Військ УНР Стшалково, Польща, очима театральних критиків, серпень 1921 – липень 1922 рр. (за матеріалами часопису «Промінь») // Синопсис: текст, контекст, медіа. К., 2020. Т. 26. № 2. С.48-60. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31573 [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.]; https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/387 [ 19 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Срібняк І., Палієнко М. Таборова «жива» газета «Промінь» як джерело для реконструкції особливостей життя і повсякдення інтернованих вояків Армії УНР у Стшалково, Польща (1922 р.) // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія, політологія. Маріуполь, 2021. Вип. 30. С. 69-81. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/40080
- Sribniak I. Życie kulturalne i artystyczne żołnierzy Ukraińskiej Armii Ludowej internowanych w obozie w Strzałkowie (lipiec 1921 – sierpień 1922) // Polonia Maior Orientalis. Studia z dziejów Wielkopolski Wschodniej. 2021. Т. VIII. S. 97-112. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/40408