2-й Польський корпус (Російська імперія)

2-й Польський корпус у Росії (пол. II Korpus Polski w Rosji) — корпус військ Російської імперії, складений з поляків — вояків Румунського і Південно-Західного (райони Східної Волині і Поділля) фронтів та поляків Бессарабії. Виник 21 грудня 1917 року в Сороках. Формування корпусу започаткувало процес творення польських збройних сил в Україні. За підтримки прихильного до поляків командувача Румунського фронту генерала піхоти Дмитра Щербачова в Сучаві було створено піхотну дивізію, якій передано спорядження і зброю від 29-го російського корпусу.

2-й Польський корпус у Росії
II Korpus Polski w Rosji
Пам'ятний значок Союзу канівців (пол. Związku Kaniowczyków), виготовлений з латуні (зворотний бік)
На службі	1917–1918
Країна	Російська імперія
Вид	піхота
Тип	сухопутні
Битви	Битва під Каневом
Командування
Перший командувач	Сильвестр Станкевич
Другий командувач	Владислав Глясс
Останній командувач	Юзеф Галлер

Організаційний склад

• Командування корпусу
• 4-та стрілецька дивізія
• 5-та стрілецька дивізія
• 5-й полк Заславських уланів
• 6-й полк Канівських уланів
• 4-та артилерійська бригада
• 2-й інженерний полк
• допоміжні підрозділи

До складу корпусу також увійшли вояки 2-ї бригади польських легіонів під командуванням полковника Юзефа Галлера (частина Польського допоміжного корпусу австро-угорської армії), які 15 лютого 1918 перейшли через російсько-австрійський фронт під Раранчею і приєдналися до корпусу в Сороках. Саму бригаду було розпущено.

8 березня 1918 року корпус налічував понад 7 тисяч вояків, із яких близько 1500 бійців 2-ї бригади Легіонів.

Література

• Henryk Bagiński: Wojsko Polskie na Wschodzie 1914-1920. Warszawa: Główna Księgarnia Wojskowa. Zakłady Graficzno-Wydawnicze „Książka”, 1921.  (пол.)
• Mała encyklopedia wojskowa wyd.: MON 1970 (пол.)
• Артем Папакін Польські корпуси на території України 1917-1918 рр.