www.wikidata.uk-ua.nina.az

Польські легіони 1914 1918 Легіони польські пол Legiony Polskie добровольче польське військове з єднання 1914 1918 років

Польські легіони (1914—1918)

Легіони польські (пол. Legiony Polskie) — добровольче польське військове з'єднання 1914—1918 років, створене за ініціативи Юзефа Пілсудського в складі австро-угорської армії з метою боротьби за відновлення незалежності Польщі.

Кокарда Польських легіонів

Напередодні Першої світової війни Редагувати

Напередодні війни за сприяння влади Австро-Угорщини в Галичині створено польські спортивні та парамілітарні об'єднання, що зосереджували патріотичну молодь «Стрілецький союз» (пол. «Związek Strzelecki»), «Польські стрілецькі дружини» (пол. «Polskie Drużyny Strzeleckie»), «Бартошові дружини» (пол. «Drużyny Bartoszowe»). Влітку 1914 року з членів цих організацій, що нараховували кілька десятків тисяч молодих людей, командування австро-угорської армії дозволило сформувати добровольчі підрозділи для участі у війні проти Росії з метою звільнення Царства Польського з-під влади Романових.

Початок війни Редагувати

27 серпня 1914 року Головне командування австро-угорської армії видало наказ про формування двох польських легіонів — Західного у Кракові та Східного у Львові, по 2 полки піхоти та 2-3 ескадрони кавалерії в кожному. Під час війни польські підрозділи мали підбурити польське населення Російської імперії на повстання, а їх ряди повинні були швидко поповнитися за рахунок поляків імперії. Однак повстання у Царстві Польському не відбулося; сформувати два легіони також не вдалося через загрозливу для Австро-Угорщини ситуацію на фронті. Сформовані на той час військові частини у вересні 1914 року були відправлені на фронт до Карпат. У грудні 1914 року було створено І бригаду легіонів (командувач — Юзеф Пілсудський), що воювала у Царстві Польському. У березні 1915 року сформовано II бригаду, відому як «Залізна», або «Карпатська» бригада (командир — Юзеф Галлер). Польські легіонери, зокрема улани, прославилися у боях з російською армією на Буковині.

Восени 1915 року всі формування Легіонів (15 тис. осіб), до яких приєдналася нещодавно утворена III бригада (командир — Станіслав Шептицький), перебували на позиціях на Волині. Легіонери відзначилися у боях під Костюхнівкою під час російського наступу 1916 року.

Озброєння Редагувати

З початку війни зброю, мундири і спорядження закуповували на добровільні пожертви: через нестачу коштів легіонери у 1914 року мали на озброєнні застарілі однозарядні гвинтівки системи Верндля (1873/77 рр.) та трофейні російські гвинтівки Мосіна (1891/1910).

З середини вересня 1914 року деякі польські підрозділи отримали гвинтівки Манліхера (1895 р.) (кавалерія — карабіни Манліхера), а солдати III бригади — використовували російські гвинтівки. Командири та улани Польських легіонів застосовували також пістолети Штайєр (1907 р.) та револьвери Раста-Гассера (1898 р.).

Холодною зброєю у офіцерів та кінноти слугували австрійські шаблі зразка 1861 року, піки уланів та тесачні багнети до гвинтівок. На озброєнні польських солдатів були також кулемети Шварцльозе (1907/12 рр.), а нові формування отримували вже російські трофейні «Максими» та дещо пізніше — німецькі «Максими» (1908 р.). Артилерія мала на озброєнні австрійські мортири, 37-мм та 70-мм (1875 р.) гірські гармати, 90-мм гармати (1875/96 рр.), а пізніше польові 80-мм гармати зразка 1905 року.

Протягом грудня 1916 — лютого 1917 років проведено переозброєння легіонерів у німецьку зброю (гвинтівки Маузера 1898 року, кулемети Максима 1908 року). Польський допоміжний корпус був знов підпорядкований австро-угорському командуванню, що призвело до нового переозброєння на гвинтівки та карабіни Манліхера, пістолети Фроммера та 100-мм легкі гаубиці зразка 1914 року.

Уніформа Редагувати

Мундир солдата 2-го полку уланів Польських легіонів

На початку війни кожна парамілітарна організація вдягала своїх членів у власні однострої. В результаті цього влітку — восени 1914 року легіонери носили стрілецькі капелюхи, «мацеївки», та «рогатівки» «Бартошових дружин», а пізніше солдати І та II бригад теж мали різні однострої. У серпні 1914 року було створено Польську військову інтендантуру, яка займалася пошиттям військового одягу. У вересні та жовтні 1914 року поляки отримали перші надходження взуття та уніформ від австрійського командування.

Легіонери І бригади носили переважно стрілецькі однострої з круглими кашкетами «мацеївками». У II бригаді було заведено мундири, що більш нагадували австрійські: кітелі мали австрійський крій, але відрізнялися відкладним коміром, штани з обмотками, кашкети «рогатівки» — з квадратним верхом, але подібні до австрійських кепі. На кашкети легіонерів кріпилися орли-кокарди з білого металу, а відзнаки військових посад — на комірі. Решта військового спорядження (рюкзаки, сухарні сумки, намети, лопатки, патронні сумки) була аналогічною австрійському. Улани носили мундири з великими кашкетами з квадратним верхом, що нагадували головні убори армії Царства Польського XIX століття.

Під час спроби формування «Польського вермахту» у квітні 1917 року було вироблено особливу форму, що включала «мацеївки», кітелі та штани німецького кольору «фельдграу» з випушками на клапанах кишень, манжетах, краях кітелів та відзнаки ступенів на погонах. Така уніформа, модифікована у наступні роки, стала не лише зразком обмундирування «Польського вермахту», але й Війська Польського 1918—1919 рр.

Розформування легіонів Редагувати

5 листопада 1916 року на землях, зайнятих військами Центральних держав, монархи Австро-Угорщини та Німеччини проголосили створення Польського королівства. Було створено військову комісію, яка мала формувати збройні сили королівства — «Польську збройну силу» або так званий «Польський вермахт», союзні арміям Центральних держав. У вересні 1916 року Польські легіони були виведені з фронту з метою доукомплектування та перетворення на «Польську силу збройну». Однак у липні 1917 року солдати І та III Бригад за ініціативи Ю. Пілсудського відмовилися присягати на вірність Німеччині, і Легіони було ліквідовано. На підставі II бригади, що склала присягу, було створено Польський допоміжний корпус (7,5 тис. осіб), який в жовтні 1917 року був відправлений на Буковину. В ніч на 16 лютого 1918 року корпус на знак протесту проти умов Брестського миру вийшов з-під підпорядкування австро-угорської армії, перейшов фронт під Раранчею (тепер Рідківці) та в Сороках приєднався до 2-го Польського корпусу.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Артем Папакін. Польські легіони 1914—1918 рр.. ucrainarma.org. Українська військова історія. Процитовано 16 квітня 2022. 
  2. Żygulski Z., Wielecki H. Polski mundur wojskowy. — Kraków: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1988. — S. 105. — ISBN 83-03-01483-8. (пол.)

Джерела Редагувати

Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про Польщу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Legioni polski pol Legiony Polskie dobrovolche polske vijskove z yednannya 1914 1918 rokiv stvorene za iniciativi Yuzefa Pilsudskogo v skladi avstro ugorskoyi armiyi z metoyu borotbi za vidnovlennya nezalezhnosti Polshi Kokarda Polskih legioniv Zmist 1 Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni 2 Pochatok vijni 3 Ozbroyennya 4 Uniforma 5 Rozformuvannya legioniv 6 Div takozh 7 Primitki 8 DzherelaNaperedodni Pershoyi svitovoyi vijni RedaguvatiNaperedodni vijni za spriyannya vladi Avstro Ugorshini v Galichini stvoreno polski sportivni ta paramilitarni ob yednannya sho zoseredzhuvali patriotichnu molod Strileckij soyuz pol Zwiazek Strzelecki Polski strilecki druzhini pol Polskie Druzyny Strzeleckie Bartoshovi druzhini pol Druzyny Bartoszowe Vlitku 1914 roku z chleniv cih organizacij sho narahovuvali kilka desyatkiv tisyach molodih lyudej komanduvannya avstro ugorskoyi armiyi dozvolilo sformuvati dobrovolchi pidrozdili dlya uchasti u vijni proti Rosiyi z metoyu zvilnennya Carstva Polskogo z pid vladi Romanovih Pochatok vijni Redaguvati27 serpnya 1914 roku Golovne komanduvannya avstro ugorskoyi armiyi vidalo nakaz pro formuvannya dvoh polskih legioniv Zahidnogo u Krakovi ta Shidnogo u Lvovi po 2 polki pihoti ta 2 3 eskadroni kavaleriyi v kozhnomu Pid chas vijni polski pidrozdili mali pidburiti polske naselennya Rosijskoyi imperiyi na povstannya a yih ryadi povinni buli shvidko popovnitisya za rahunok polyakiv imperiyi Odnak povstannya u Carstvi Polskomu ne vidbulosya sformuvati dva legioni takozh ne vdalosya cherez zagrozlivu dlya Avstro Ugorshini situaciyu na fronti Sformovani na toj chas vijskovi chastini u veresni 1914 roku buli vidpravleni na front do Karpat U grudni 1914 roku bulo stvoreno I brigadu legioniv komanduvach Yuzef Pilsudskij sho voyuvala u Carstvi Polskomu U berezni 1915 roku sformovano II brigadu vidomu yak Zalizna abo Karpatska brigada komandir Yuzef Galler Polski legioneri zokrema ulani proslavilisya u boyah z rosijskoyu armiyeyu na Bukovini Voseni 1915 roku vsi formuvannya Legioniv 15 tis osib do yakih priyednalasya neshodavno utvorena III brigada komandir Stanislav Sheptickij perebuvali na poziciyah na Volini Legioneri vidznachilisya u boyah pid Kostyuhnivkoyu pid chas rosijskogo nastupu 1916 roku Ozbroyennya RedaguvatiZ pochatku vijni zbroyu mundiri i sporyadzhennya zakupovuvali na dobrovilni pozhertvi cherez nestachu koshtiv legioneri u 1914 roku mali na ozbroyenni zastarili odnozaryadni gvintivki sistemi Verndlya 1873 77 rr ta trofejni rosijski gvintivki Mosina 1891 1910 Z seredini veresnya 1914 roku deyaki polski pidrozdili otrimali gvintivki Manlihera 1895 r kavaleriya karabini Manlihera a soldati III brigadi vikoristovuvali rosijski gvintivki Komandiri ta ulani Polskih legioniv zastosovuvali takozh pistoleti Shtajyer 1907 r ta revolveri Rasta Gassera 1898 r Holodnoyu zbroyeyu u oficeriv ta kinnoti sluguvali avstrijski shabli zrazka 1861 roku piki ulaniv ta tesachni bagneti do gvintivok Na ozbroyenni polskih soldativ buli takozh kulemeti Shvarcloze 1907 12 rr a novi formuvannya otrimuvali vzhe rosijski trofejni Maksimi ta desho piznishe nimecki Maksimi 1908 r Artileriya mala na ozbroyenni avstrijski mortiri 37 mm ta 70 mm 1875 r girski garmati 90 mm garmati 1875 96 rr a piznishe polovi 80 mm garmati zrazka 1905 roku Protyagom grudnya 1916 lyutogo 1917 rokiv provedeno pereozbroyennya legioneriv u nimecku zbroyu gvintivki Mauzera 1898 roku kulemeti Maksima 1908 roku Polskij dopomizhnij korpus buv znov pidporyadkovanij avstro ugorskomu komanduvannyu sho prizvelo do novogo pereozbroyennya na gvintivki ta karabini Manlihera pistoleti Frommera ta 100 mm legki gaubici zrazka 1914 roku Uniforma Redaguvati nbsp Mundir soldata 2 go polku ulaniv Polskih legionivNa pochatku vijni kozhna paramilitarna organizaciya vdyagala svoyih chleniv u vlasni odnostroyi V rezultati cogo vlitku voseni 1914 roku legioneri nosili strilecki kapelyuhi maceyivki ta rogativki Bartoshovih druzhin a piznishe soldati I ta II brigad tezh mali rizni odnostroyi U serpni 1914 roku bulo stvoreno Polsku vijskovu intendanturu yaka zajmalasya poshittyam vijskovogo odyagu U veresni ta zhovtni 1914 roku polyaki otrimali pershi nadhodzhennya vzuttya ta uniform vid avstrijskogo komanduvannya Legioneri I brigadi nosili perevazhno strilecki odnostroyi z kruglimi kashketami maceyivkami U II brigadi bulo zavedeno mundiri sho bilsh nagaduvali avstrijski kiteli mali avstrijskij krij ale vidriznyalisya vidkladnim komirom shtani z obmotkami kashketi rogativki z kvadratnim verhom ale podibni do avstrijskih kepi Na kashketi legioneriv kripilisya orli kokardi z bilogo metalu a vidznaki vijskovih posad na komiri Reshta vijskovogo sporyadzhennya ryukzaki suharni sumki nameti lopatki patronni sumki bula analogichnoyu avstrijskomu 1 Ulani nosili mundiri z velikimi kashketami z kvadratnim verhom sho nagaduvali golovni ubori armiyi Carstva Polskogo XIX stolittya Pid chas sprobi formuvannya Polskogo vermahtu u kvitni 1917 roku bulo virobleno osoblivu formu sho vklyuchala maceyivki kiteli ta shtani nimeckogo koloru feldgrau z vipushkami na klapanah kishen manzhetah krayah kiteliv ta vidznaki stupeniv na pogonah Taka uniforma modifikovana u nastupni roki stala ne lishe zrazkom obmundiruvannya Polskogo vermahtu ale j Vijska Polskogo 1918 1919 rr 2 Rozformuvannya legioniv Redaguvati5 listopada 1916 roku na zemlyah zajnyatih vijskami Centralnih derzhav monarhi Avstro Ugorshini ta Nimechchini progolosili stvorennya Polskogo korolivstva Bulo stvoreno vijskovu komisiyu yaka mala formuvati zbrojni sili korolivstva Polsku zbrojnu silu abo tak zvanij Polskij vermaht soyuzni armiyam Centralnih derzhav U veresni 1916 roku Polski legioni buli vivedeni z frontu z metoyu doukomplektuvannya ta peretvorennya na Polsku silu zbrojnu Odnak u lipni 1917 roku soldati I ta III Brigad za iniciativi Yu Pilsudskogo vidmovilisya prisyagati na virnist Nimechchini i Legioni bulo likvidovano Na pidstavi II brigadi sho sklala prisyagu bulo stvoreno Polskij dopomizhnij korpus 7 5 tis osib yakij v zhovtni 1917 roku buv vidpravlenij na Bukovinu V nich na 16 lyutogo 1918 roku korpus na znak protestu proti umov Brestskogo miru vijshov z pid pidporyadkuvannya avstro ugorskoyi armiyi perejshov front pid Rarancheyu teper Ridkivci ta v Sorokah priyednavsya do 2 go Polskogo korpusu Div takozh RedaguvatiLegioni polskiPrimitki Redaguvati Artem Papakin Polski legioni 1914 1918 rr ucrainarma org Ukrayinska vijskova istoriya Procitovano 16 kvitnya 2022 Zygulski Z Wielecki H Polski mundur wojskowy Krakow Krajowa Agencja Wydawnicza 1988 S 105 ISBN 83 03 01483 8 pol Dzherela RedaguvatiArtem Papakin Polski legioni 1914 1918 rr ucrainarma org Ukrayinska vijskova istoriya Procitovano 16 kvitnya 2022 Legioni polski vseslova com ua Procitovano 16 kvitnya 2022 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro Polshu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Polski legioni 1914 1918 amp oldid 39205435