Кулемет Максима Кулеме т Ма ксима станковий кулемет розроблений британським зброярем американського походження Гайремом
Кулемет Максима
Кулеме́т Ма́ксима — станковий кулемет, розроблений британським зброярем американського походження Гайремом Стівенсом Максимом у 1883 році. Кулемет Максима став одним з родоначальників автоматичної зброї; він широко використовувався під час англо-бурської війни 1899—1902, Першої світової і Другої світової воєн, а також у багатьох малих війнах і збройних конфліктах XX століття, а також зустрічається в «гарячих точках» по всьому світу і в наші дні.
У 1873 році американський винахідникГайрем Стівенс Максим (1840 — 1916) створив перший зразок автоматичної зброї — кулемет Ма́ксима. Він вирішив використовувати енергію віддачі зброї, яка до цього ніяк не використовувалася. Але випробування і практичне застосування цієї зброї були припинені на 10 років, так як Максим був не тільки зброярем і крім зброї цікавився іншими винаходами. У його діапазон інтересів входила різна техніка, електрика і так далі, а кулемет був лише одним з багатьох його винаходів. На початку 1880-х років Максим, нарешті, взявся за свій кулемет, але за зовнішнім виглядом його зброя вже сильно відрізнялося від зразка 1873 року. Можливо, ці десять років пішли на обдумування, розрахунки та удосконалення конструкції в кресленнях. Після цього Гайрем Максим дав пропозицію уряду США про прийняття його кулемета на озброєння. Але винахід нікого в США не зацікавив, і тоді Максим емігрував у Велику Британію, де його розробка спочатку теж не викликала особливого інтересу з боку військових. Однак ним зацікавився присутній на випробуваннях нової зброї британський банкір Натаніель Ротшильд, який погодився фінансувати розробку та виробництво кулемета.
«Збройна компанія Максима» почала виготовляти і рекламувати кулемети, показуючи їх роботу в багатьох державах. Гайрему Максиму вдалося домогтися відмінної живучості та надійності своєї зброї, і наприкінці 1899 року, його кулемет, вироблений під британський набій калібру .303 British (7,7 мм) зробив 15 тис. пострілів без будь-яких серйозних труднощів. Виготовлення одного кулемета Максима вимагало 2448 операцій і займало 700 робочих годин.
Ранні варіанти кулемета Максима.
СистемаРедагувати
Кулемет системи Максима (або просто «Максим») — автоматична зброя, заснована на автоматиці віддачі ствола, при короткому ході ствола. Під час пострілу порохові гази відправляють ствол тому, приводячи в рух механізм перезарядження, який витягає з тканинної стрічки набій, досилаючи його в казенник і при цьому одночасно зводячи затвор. Після пострілу операція повторюється заново. Кулемет має середній темп стрільби — 600 пострілів за хвилину (в залежності від версій варіюється від 450 до 1000), а бойова швидкострільність становить 250—300 пострілів за хвилину.
Для стрільби з кулемета зразка 1910 року застосовуються гвинтівочні набої7,62 × 54 мм R з кулями зразка 1908 року (легка куля) і зразка 1930 року (важка куля). Спускова система розрахована тільки на автоматичний вогонь і має запобіжник від випадкових пострілів. Живлення кулемета відбувається набоями з приймача повзункового типу, з тканинної або металевої стрічки ємністю 250 набоїв, яка з'явилася пізніше. Прицільне пристосування має у своєму складі стояковий приціл і мушку з прямокутною вершиною. На деяких кулеметах також міг встановлюватися оптичний приціл. Кулемет спочатку встановлювали на громіздкі лафети, за зразком лафетів мітральєзи; потім з'явилися портативні станки, зазвичай на триногах; в російській армії з 1910 року використовувався колісний станок, розроблений полковником А. А. Соколовим. Цей станок надавав кулемету достатню стійкість при стрільбі і дозволяв, на відміну від триног, легко переміщати кулемет при зміні позиції.
Після успішної демонстрації кулемета в Швейцарії, Італії і Австрії Гайрем Максим приїхав в Росію з показовим зразком кулемета 45-го калібру (11,43 мм). У 1887 році пройшли випробування кулемета «Максим» під 10,67-мм набій гвинтівки Бердана з димним порохом.
8 березня1888 року з нього стріляв імператор Олександр III. Після випробувань, представники російського військового відомства замовили Максиму 12 кулеметів зразка 1885 року під 10,67-мм набій гвинтівки Бердана. Постачати кулемети «Максим» в Росію почало підприємство «Сини Віккерс і Максим». Кулемети були доставлені в Санкт-Петербург в травні 1889 року. Новою зброєю зацікавився і російський військовий флот, він замовив ще два кулемети для проведення випробувань.
Надалі, гвинтівка Бердана була знята з озброєння, і кулемети «Максим» були перероблені під набій 7,62-мм російської гвинтівки Мосіна. У 1891—1892 рр. для випробувань були закуплені п'ять кулеметів під набій 7,62х54 мм. Протягом 1897—1904 рр. було закуплено 291 кулемет.
У 1901 році 7,62-мм кулемет Максима на колісному лафеті англійського зразка був прийнятий на озброєння сухопутних військ, протягом цього року в російську армію надійшло перші 40 кулеметів Максим. Кулемет (вага якого на важкому лафеті з великими колесами і великим бронещитом становила 244 кг) віднесли в підпорядкування артилерії. Кулемети планувалося використовувати для оборони фортець, для відбиття вогнем із заздалегідь обладнаних і захищених позицій масованих атак піхоти противника.
У березні 1904 року було підписано контракт про виробництво кулеметів «Максим» на Тульському збройовому заводі. Вартість виробництва тульського кулемета (942 рубля + 80 фунтів стерлінгів комісійної винагороди фірмі «Віккерс», всього близько 1700 рублів) була дешевше, ніж вартість придбання у англійців (2288 рублів 20 копійок за кулемет). У травні 1904 року на Тульському збройовому заводі почалося серійне виробництво кулеметів.
ЗастосуванняРедагувати
Кулемет «Максим» був призначений для підтримки піхоти вогнем, а також для придушення вогню противника і розчищення шляху піхотинцям при наступі, або для прикриття під час відступу.
В обороні кулемет «Максим» був призначений для боротьби з вогневими точками противника, для обстрілювання відкритих підступів. Наприкінці XIX — початку XX століття європейські пацифісти часто пред'являли вимоги ввести повну заборону на використання кулемета в військових конфліктах, як негуманного зброї. Спровоковані ці вимоги були тим, що Велика Британія першою серед колоніальних імперій виявила переваги кулемета і активно стала застосовувати його в зіткненнях з тубільними повстанцями.
В Судані2 вересня1898року у битві при Омдурмані10-тисячне англо-єгипетське військо билося зі 100-тисячною армією Судану, яка складалася, в основному, з іррегулярної кінноти. Масованим кулеметним вогнем атаки суданської кінноти були відбиті. Англійські частини при цьому зазнали незначних втрат.
Бойове використання в Російсько-японській війніРедагувати
Кулемет Максима застосовувався під час Російсько-японської війни. В одному з боїв під Мукденом російська батарея, оснащена шістнадцятьма кулеметами «Максим» (тоді в російській армії кулемети були підпорядковані артилерійському відомству), протистояла кільком атакам японців, незабаром японська сторона втратила половину наступаючих. Без допомоги кулеметів відбити ці атаки так ефективно було б неможливо. Провівши кілька десятків тисяч пострілів за порівняно малий проміжок часу, російські кулемети проте не вийшли з ладу і були в хорошому стані, довівши тим самим свої виняткові бойові характеристики. Тепер кулемети стали закуповуватися сотнями, незважаючи на значну ціну, понад 3000 рублів за кулемет. При цьому їх вже у військах знімали з важких лафетів і з метою підвищення маневреності ставили на саморобні, більш легкі і зручні в перевезенні станки.
Трофейні російські станкові кулемети Максима на лафеті, Берлін
Застосування у Німецько-радянській війніРедагувати
Командири та бійці РСЧА з кулеметом Максима, кінець 1920-х — початок 1930-х роківЗчетверена зенітно-кулеметна установка зразка 1931 рокуРозрахунок кулемета Максима веде вогонь по ворогу. Курська битва.При стаціонарній установці кулемети охолоджувались проточною водою. Система охоложення ДОТа № 186КиУР
Кулемет Максима активно застосовувався РСЧА під час Німецько-радянської війни. Його використовувала як піхота, так і гірськострілецькі загони, а також флот. Під час війни бойові можливості «Максима» намагалися підвищити не тільки конструктори і виробники, але і безпосередньо у військах. Солдати часто прибирали з кулемета бронещит, тим самим намагаючись підвищити маневреність і домогтися меншої помітності. Для маскування крім камуфляжного забарвлення, на кожух і щит кулемета надягали чохли. У зимовий час «Максим» встановлювали на лижі, санки або на човен-волокушу, з яких і вели вогонь. Під час Німецько-радянської війни кулемети кріпили на легкі позашляховики Willys MB і ГАЗ-64.
Був і зчетверений зенітний варіант «Максима». Ця ЗКУ широко застосовувалася як стаціонарна, самохідна, корабельна, встановлювалася в кузовах автомашин, бронепотягах, залізничних платформах, на дахах будівель. Кулеметні системи «Максима» стали найпоширенішою зброєю військової ППО. Зчетверена зенітно-кулеметна установка зразка 1931 року відрізнялася від звичайного «Максима» наявністю пристрою примусової циркуляції води і великою ємністю кулеметних стрічок — на 1000 набоїв замість звичайних 250. Використовуючи зенітні кільцеві приціли, установка була здатна вести ефективний вогонь по літакам супротивника які летять на низькій висоті (максимально на висотах до 1400 м при швидкості до 500 км/год). Ці установки також часто використовувалися для підтримки піхоти.
До кінця 1930-х років конструкція «Максима» була морально застарілою. Тіло кулемета (без станка, води в кожусі і патронів) мало вагу близько 20 кг. Вага станка Соколова — 40 кг, плюс 5 кг води. Оскільки використовувати кулемет без станка і води було неможливо, то робоча маса всієї системи (без становила) становила близько 65 кг. Переміщати таку вагу по полем бою під вогнем було непросто. Високий профіль ускладнював маскування; ушкодження тонкостінного кожуха в бою кулею або осколком практично виводило кулемет з ладу. Складно було застосовувати «Максим» в горах, де бійцям доводилося використовувати саморобні триноги замість штатних станків. Значні труднощі в літню пору викликало постачання кулемета водою. Крім того, система Максима була дуже складна в обслуговуванні. Багато клопоту завдавала тканинна стрічка — її важко було споряджати, вона зношувалися, рвалася, вбирала воду. Для порівняння, єдиний кулемет вермахтуMG-34 мав вагу 10,5 кг без набоїв, живився металевою стрічкою і не вимагав води для охолодження (при цьому дещо поступаючись «Максиму» з вогневої потужності, будучи за цими показниками ближче до ручного кулемета Дегтярьова, хоча і з одним важливим нюансом, — MG34 мав швидкозмінний ствол, який дозволяв при наявності запасних стволів вести з нього більш інтенсивну стрільбу чергами). Стрільба з MG-34 могла вестися без станка, що сприяло скритності позиції кулеметника.
З іншого боку, відзначалися і позитивні властивості «Максима»: завдяки безударній роботі автоматики він був дуже стійкий при стрільбі зі штатного станка, давав купчастість навіть кращу, ніж більш пізні розробки, і дозволяв дуже точно управляти вогнем. За умови грамотного обслуговування кулемет міг служити вдвічі довше встановленого ресурсу, який і так був більшим, ніж у нових, більш легких кулеметів.
Ще до війни була розроблена і запущена у виробництво істотно більш досконала і сучасна конструкція станкового кулемета — ДС-39 конструкції В. Дегтярьова. Однак через проблеми з надійністю і істотно більшою вимогою до обслуговування його виробництво незабаром було згорнуто, а більшість тих, що були у військах, примірників — втрачені на початковому етапі бойових дій (багато в чому схожа доля спіткала й інший зразок озброєння РСЧА — самозарядну гвинтівку Токарєва, яку не встигли довести до належного рівня надійності до початку війни, а згодом виробництво було вимушено згорнуто на користь застарілої, але добре відпрацьованої і звичної бійцям «трилінійки»).
Проте, нагальна необхідність заміни «Максима» більш сучасною зброєю не зникла, тому у 1943 році на озброєння був прийнятий станковий кулемет системи Петра Горюнова СГ-43 з повітряною системою охолодження ствола. СГ-43 перевершував «Максим» за багатьма параметрами. Надходити у війська він почав у другій половині 1943 року. Тим часом, «Максим» продовжував випускатися аж до кінця війни на Тульському і Іжевському заводах, і до завершення виробництва він залишався основним станковим кулеметом РСЧА.
Цей кулемет активно застосовувався і застосовується в багатьох гарячих точках і пізніше. Зокрема, його використовували як українські військові, так і сепаратисти в ході війні на Донбасі. Також відомо про його застосування російськими військовими в Херсонській області під час вторгнення в Україну 2022 року де він був встановлений на вантажний трицикл Loncin китайського виробництва.
ВаріантиРедагувати
На основі конструкції Гайрема Максима в різних країнах було створено безліч варіантів кулемета.
Кулемет Максима зразка 1910 рокуРедагувати
7,62-мм кулемет «Максим» зразка 1910 року — російський варіант британського кулемета «Максим», що пройшов модернізацію на Тульському збройовому заводі під керівництвом майстрів І. А. Пастухова, І. А. Судакова і П . П. Третьякова. Зменшено вагу тіла кулемета і змінено деякі деталі: прийняття на озброєння набою із загостреною кулею зразка 1908 року викликало необхідність змінити в кулеметі «Максим» прицільні пристосування, переробити приймач, щоб він підходив під новий патрон, а також розширити отвір втулки надульника, щоб уникнути занадто великої тряски кулемета при стрільбі. Англійський колісний лафет був замінений на полегшений колісний станок А. А. Соколова, броньовий щит англійського зразка — на бронещит зменшених розмірів. Крім того, А. Соколов спроектував патронні коробки, двоколку для перевезення патронів, герметичні циліндри для ящиків з патронами. Кулемет Максима зразка 1910 року зі станком важив 62,66 кг (а разом з рідиною, що заливається в кожух для охолодження ствола — близько 70 кг). Кулемети Максима обр. 1910 року застосовувалися в ході Першої світової війни і громадянської війни, їх використовували як станкові кулемети, встановлювали на бронеавтомобілі, бронепоїзди і «тачанки».
Кулемет Максима зразка 1910/30 рокуРедагувати
Кулемет Максима зразка 1910/30 року
В ході бойового застосування кулемета «Максим» стало ясно, що в більшості випадків вогонь ведеться на дистанції від 800 до 1000 м, а на такій дальності немає помітної відмінності в траєкторії легкої кулі зразка 1908 року і важкої кулі зразка 1930 року. У 1930 році кулемет був знову модернізований, в конструкцію були внесені наступні зміни:
встановлено відкидний потиличник, в зв'язку з чим змінилися права і ліва засувки і з'єднання спускного важеля і тяги
запобіжник перенесений на спусковий гачок, що позбавило від необхідності діяти двома руками при відкритті вогню
встановлено покажчик натягу поворотної пружини
змінено приціл, введена стійка і хомутик з засувкою, на цілику бічних поправок збільшена шкала
з'явився буфер — тримач для щита, прикріплений до кожуха кулемета
для стрільби на далекі дистанції і з закритих позицій введена важка куля зразка 1930 року, оптичний приціл і кутомір — квадрант
для більшої міцності кожух ствола виконується з поздовжнім рифленням.
Модернізований кулемет отримав назву «7.62 станковий кулемет системи Максима зразка 1910/30 року». У 1940 році, за підсумками досвіду Радянсько-фінської війни, кулемет отримав широкий заливний отвір і зливний кран для зливного отвору (за прикладом фінського M32), тепер в зимових умовах кожух можна було наповнювати льодом і снігом.
M/32-33Редагувати
Фінський кулемет M/32-33
Цей фінський кулемет являє собою варіант російського кулемета зразка 1910 року. «Максим» M/32-33 був розроблений фінським зброярем Аймо Лахті у 1932 році у, він міг стріляти з темпом стрільби 800 постр./хв., В той час як російська кулемет зразка 1910 року стріляв з темпом 600 постр./хв.; крім цього «Максим» M/32-33 мав ряд інших нововведень. Він активно застосовувався фінською стороною під час Радянсько-фінської війни. Використовуваний набій відрізнявся по допусках від радянського.
Кулемет «Віккерс» — англійський варіант кулемета «Максим».
«Віккерс» — англійський варіант кулемета, він був практично головною важкою автоматичною зброєю піхоти в армії Великої Британії з часу прийняття на озброєння у 1912 році і аж до початку 1960-х років. Крім Великої Британії Віккерси також виробляли в США, Австралії, Португалії. Перед вступом США в Першу світову війну військове міністерство оцінило зброю Антанти і після цього наприкінці 1916 року замовило збройовій компанії «Кольт» 4000 кулеметів Віккерс. Будова кулемета Віккерс трохи відрізнялася від будови російського кулемета «Максим» зразка 1910 року наступним:
замок був повернутий на 180 градусів так, що нижній спуск направлений вгору; це давало можливість знизити висоту і вагу короба.
кришка короба розділена на дві половини: передня половина кришки закриває приймач, а задня половина закриває короб; обидві частини зафіксовані на одній осі.
потиличник відкидний, прикріплений до короба двома засувами (верхнім і нижнім).
У 1914 році Віккерси стали встановлювати на військові літаки, а в 1916 році з'явився «Віккерс» Мк I (51), його відмінною рисою було повітряне охолодження ствола і тяга синхронізатора для стрільби через гвинт літака. У кожусі ствола спереду і ззаду були зроблені вентиляційні отвори. Вага «тіла» кулемета — 13,5 кг, цифра 511 вказувала на збільшений темп стрільби за допомогою буфера, який прискорював початкову швидкість накату рухомої системи. Віккерс використовувався як французькою, так і російською авіацією. Кулеметами «Віккерс» так само стали озброювати перші танки.
ТТХ:
Калібр: 7,71 мм
Початкова швидкість кулі: 745 м/с
Вага у бойовому положенні зі щитом: близько 45 кг
Довжина тіла кулемета: 1100 мм
Темп стрільби: 500—600 пострілів/хв.
Ємність стрічки: 250 набоїв
Вага стрічки з набоями: 6,4 кг
Прицільна дальність стрільби: 1000 м
MG 08Редагувати
Німецький варіант кулемета Максима — MG 08MG 00 (Maschinengewehr Modell 1900) — перший швейцарський варіант Максима
MG 08 (нім.Maschinengewehr 08) — німецький варіант кулемета Максима, міг встановлюватися як на салазковий так і на триножний станок. MG 08 активно використовувався німецькою армією під час Першої світової війни. Як і у базового зразка, автоматика MG 08 працює за системою використання віддачі ствола. Вермахт розпочав Другу світову війну маючи на озброєнні окрім інших зразків кулеметів, 42 722 станкових, важких кулемети MG 08/15 та MG 08/18. На початок Другої світової війни MG 08 вже застарів, його використання у Вермахті пояснювалося лише нестачею більш сучасних і нових кулеметів.
Швейцарський варіант кулемета Максима, який базується на німецькому MG 08. Використовував стандартний швейцарський гвинтівковий набій 7,5 × 55 мм Шмідт-Рубін.
КП-1Редагувати
КП-1 (Кулемет Повітряний, рос.ПВ-1, Пулемёт Воздушный) — варіант, призначений для встановлення на військові літаки. Відрізняється від базової моделі способом кріплення до носія і відсутністю кожуху повітряного охолодження.
Кулемет Тип 24 на обкладинці журналу The War Pictorial
Тип 24 (кит.二四式重機槍) — китайський варіант, який є копією німецького MG 08 (24-й рік за літочисленням Міньго відповідає 1935 року григоріанського календаря). Випускався цзинлінським арсеналом (Нанкін) з триногим станком Dreifuß 16. Всього було випущено близько 36 тисяч штук. Потім багато з них було перероблено під радянський набій 7,62×54 мм R. Існувала також модифікація кулемета з повітряним охолодженням, «Тип 36».
Окрім варіантів під гвинтівковий набій, випускалися й великокаліберні версії: Vickers .50 (12,7 × 81 мм), які використовували у британському флоті та сухопутних військах і експериментальний MG 18 TuF (13,25 × 92 мм SR). Vickers .50 використовували під час Другої світової війни. Також використовували зчетверені варіанти як зенітні кулемети.
Кулемет Максима зразка 1910 року у порівнянні з іншими кулеметамиРедагувати
Болгарія: перед початком Першої світової війни на озброєння було прийнято «Максим» М1904 та М1907 під набій австро-угорський 8×50 mm R Mannlicher, у 1921—1923 роках деяка кількість російських 7,62-мм кулеметів «Максим» зразка 1910 року надійшли у розпорядження болгарської армії після роззброєння частин армії Врангеля які прибули до Болгарії.
Королівство Сербія: сербський варіант німецького Максима — MG 08 під набій 7×57 мм виготовлявся на заводах німецької компанії DWM за сербським замовленням під назвою M1909.;
Англійський поет Х. Беллок увічнив систему Максима в вірші «The Modern Traveller» (часто авторство цих рядків, що стали афоризмом, помилково приписується Редьярду Кіплінгу):
Whatever happens, we have got The Maxim gun, and they have not.
Підрядковий переклад: Щоб не трапилось, у нас є «максим», а у них немає.
Кулеметі «максим» можна побачити у багатьох фільмах про події Першої світової, громадянської війни та Німецько-російської війни («Чапаєв», «Офіцери» тощо). Кулемет часто використовують у фільмах, наприклад «Дежа Вю» (1989) і «Брат-2».
ПриміткиРедагувати
До цього в 1862 році Річард Гатлінг розробив перший кулемет (кулемет Гатлінга), але для його роботи доводилося вручну обертати блок стволів, так що автоматичним в сучасному розумінні він не був.
↑ Семён Федосеев. Столетие легендарного «Максима» // журнал «Мастер-ружьё», № 11 (164), ноябрь 2010. стр. 40—46
Сергей Монетчиков. Оружейники: неустрашимый «Максим» // журнал «Братишка», январь 2005
Р. Эрнест Дюпюи, Тревор Н. Дюпюи. Всемирная история войн (в 4-х тт.). книга 3 (1800—1925). СПб., М., «Полигон — АСТ», 1998. стр. 587
Малимон А. А. Отечественные автоматы (записки испытателя-оружейника). — М.: Министерство обороны РФ, 2000, ISBN 5-203-01290-3
. www.unian.ua(укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 15 червня 2016.
↑ . Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 15 червня 2016.
. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
. Архів оригіналу за 28 серпня 2008. Процитовано 15 червня 2016.
ПосиланняРедагувати
Handbook of the Maxim Automatic Machine Gun, caliber .30, model of 1904, with pack outfits and accessories. US War Department, July 1916 [ 11 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Kuleme t Ma ksima stankovij kulemet rozroblenij britanskim zbroyarem amerikanskogo pohodzhennya Gajremom Stivensom Maksimom u 1883 roci Kulemet Maksima stav odnim z rodonachalnikiv avtomatichnoyi zbroyi vin shiroko vikoristovuvavsya pid chas anglo burskoyi vijni 1899 1902 Pershoyi svitovoyi i Drugoyi svitovoyi voyen a takozh u bagatoh malih vijnah i zbrojnih konfliktah XX stolittya a takozh zustrichayetsya v garyachih tochkah po vsomu svitu i v nashi dni Kulemet MaksimaGajrem Maksim zi svoyim kulemetomTip stankovij kulemetPohodzhennya Velika BritaniyaIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni 1883 n ch Operatori div Operatori Vijni praktichno usi vijni i konflikti z kincya XIX protyagom XX i pochatku XXI stolit Istoriya virobnictvaRozrobnik Gajrem Stivens MaksimRozrobleno 1883Vigotovlennya 1883 1945Varianti div Varianti HarakteristikiVaga 27 2Dovzhina 1067Dovzhina stvola 721Nabij 7 62 54 mm R Maksim zrazka 1910 7 92 57 mm Mauzer MG 08 303 British Vikkers 7 5 55 mm MG 11 8 50 mm R MannlicherKalibr 7 62Diya viddacha stvola krivoshipno shatunneTemp vognyu 600Dulna shvidkist 740Sistema zhivlennya kulemetna strichka na 250 naboyivKulemet Maksima u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Sistema 2 1 Osnovni detali 2 2 Naboyi yakij vikoristovuyut 3 Kulemet Maksima u Rosiyi 4 Zastosuvannya 4 1 Bojove vikoristannya v Rosijsko yaponskij vijni 4 2 Zastosuvannya u Nimecko radyanskij vijni 4 3 Vikoristannya pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni 5 Varianti 5 1 Kulemet Maksima zrazka 1910 roku 5 2 Kulemet Maksima zrazka 1910 30 roku 5 3 M 32 33 5 4 Vikkers 5 5 MG 08 5 6 MG 11 5 7 KP 1 5 8 Tip 24 5 9 Velikokaliberni varianti 6 Kulemet Maksima zrazka 1910 roku u porivnyanni z inshimi kulemetami 7 Operatori 8 Kulemet Maksima u kulturi 9 Primitki 10 Posilannya 11 Video 12 LiteraturaIstoriya stvorennya RedaguvatiU 1873 roci amerikanskij vinahidnik Gajrem Stivens Maksim 1840 1916 stvoriv pershij zrazok avtomatichnoyi zbroyi kulemet Ma ksima 1 Vin virishiv vikoristovuvati energiyu viddachi zbroyi yaka do cogo niyak ne vikoristovuvalasya Ale viprobuvannya i praktichne zastosuvannya ciyeyi zbroyi buli pripineni na 10 rokiv tak yak Maksim buv ne tilki zbroyarem i krim zbroyi cikavivsya inshimi vinahodami U jogo diapazon interesiv vhodila rizna tehnika elektrika i tak dali a kulemet buv lishe odnim z bagatoh jogo vinahodiv Na pochatku 1880 h rokiv Maksim nareshti vzyavsya za svij kulemet ale za zovnishnim viglyadom jogo zbroya vzhe silno vidriznyalosya vid zrazka 1873 roku Mozhlivo ci desyat rokiv pishli na obdumuvannya rozrahunki ta udoskonalennya konstrukciyi v kreslennyah Pislya cogo Gajrem Maksim dav propoziciyu uryadu SShA pro prijnyattya jogo kulemeta na ozbroyennya Ale vinahid nikogo v SShA ne zacikaviv i todi Maksim emigruvav u Veliku Britaniyu de jogo rozrobka spochatku tezh ne viklikala osoblivogo interesu z boku vijskovih Odnak nim zacikavivsya prisutnij na viprobuvannyah novoyi zbroyi britanskij bankir Nataniel Rotshild yakij pogodivsya finansuvati rozrobku ta virobnictvo kulemeta Zbrojna kompaniya Maksima pochala vigotovlyati i reklamuvati kulemeti pokazuyuchi yih robotu v bagatoh derzhavah Gajremu Maksimu vdalosya domogtisya vidminnoyi zhivuchosti ta nadijnosti svoyeyi zbroyi i naprikinci 1899 roku jogo kulemet viroblenij pid britanskij nabij kalibru 303 British 7 7 mm zrobiv 15 tis postriliv bez bud yakih serjoznih trudnoshiv Vigotovlennya odnogo kulemeta Maksima vimagalo 2448 operacij i zajmalo 700 robochih godin Ranni varianti kulemeta Maksima nbsp 7 5 mm kulemet Maksim zrazka 1894 roku nbsp Odin iz najpershih variantiv kulemeta Maksim bez kozhuha oholodzhennya nbsp Rosijskij kulemet Maksima zrazka 1910 rokuSistema RedaguvatiKulemet sistemi Maksima abo prosto Maksim avtomatichna zbroya zasnovana na avtomatici viddachi stvola pri korotkomu hodi stvola Pid chas postrilu porohovi gazi vidpravlyayut stvol tomu privodyachi v ruh mehanizm perezaryadzhennya yakij vityagaye z tkaninnoyi strichki nabij dosilayuchi jogo v kazennik i pri comu odnochasno zvodyachi zatvor Pislya postrilu operaciya povtoryuyetsya zanovo Kulemet maye serednij temp strilbi 600 postriliv za hvilinu v zalezhnosti vid versij variyuyetsya vid 450 do 1000 a bojova shvidkostrilnist stanovit 250 300 postriliv za hvilinu Dlya strilbi z kulemeta zrazka 1910 roku zastosovuyutsya gvintivochni naboyi 7 62 54 mm R z kulyami zrazka 1908 roku legka kulya i zrazka 1930 roku vazhka kulya Spuskova sistema rozrahovana tilki na avtomatichnij vogon i maye zapobizhnik vid vipadkovih postriliv Zhivlennya kulemeta vidbuvayetsya naboyami z prijmacha povzunkovogo tipu z tkaninnoyi abo metalevoyi strichki yemnistyu 250 naboyiv yaka z yavilasya piznishe Pricilne pristosuvannya maye u svoyemu skladi stoyakovij pricil i mushku z pryamokutnoyu vershinoyu Na deyakih kulemetah takozh mig vstanovlyuvatisya optichnij pricil Kulemet spochatku vstanovlyuvali na gromizdki lafeti za zrazkom lafetiv mitralyezi potim z yavilisya portativni stanki zazvichaj na trinogah v rosijskij armiyi z 1910 roku vikoristovuvavsya kolisnij stanok rozroblenij polkovnikom A A Sokolovim Cej stanok nadavav kulemetu dostatnyu stijkist pri strilbi i dozvolyav na vidminu vid trinog legko peremishati kulemet pri zmini poziciyi Osnovni detali Redaguvati Korob Kozhuh Potilichnik Zatvor Prijmach Povorotna pruzhina Korobka povorotnoyi pruzhini Zamok Spuskovij gachokNaboyi yakij vikoristovuyut Redaguvati Nabij Nazva zbroyi Kalibr mm Pochatkova shvidkist kuli m s Kinetichna energiya kuli Dzh Vaga naboyu g Vaga kuli g Vaga porohovogo zaryadu g Dovzhina naboyu mm Dovzhina gilzi mm7 62 54 mm nbsp Maksim zrazka 1910 7 91 830 2920 4466 22 7 25 1 9 6 11 8 3 1 77 16 53 727 92 57 mm nbsp MG 08 8 09 735 837 3600 3666 12 8 zi stalevim osereddyam 3 05 80 5 56 75 303 British nbsp Vikkers 7 92 701 760 2888 3122 9 98 11 6 2 43 77 56 47 5 55 mm Shmidt Rubin nbsp MG 11 7 77 750 910 3437 3700 8 13 77 7 55 6Kulemet Maksima u Rosiyi RedaguvatiPislya uspishnoyi demonstraciyi kulemeta v Shvejcariyi Italiyi i Avstriyi Gajrem Maksim priyihav v Rosiyu z pokazovim zrazkom kulemeta 45 go kalibru 11 43 mm U 1887 roci projshli viprobuvannya kulemeta Maksim pid 10 67 mm nabij gvintivki Berdana z dimnim porohom 2 8 bereznya 1888 roku z nogo strilyav imperator Oleksandr III Pislya viprobuvan predstavniki rosijskogo vijskovogo vidomstva zamovili Maksimu 12 kulemetiv zrazka 1885 roku pid 10 67 mm nabij gvintivki Berdana Postachati kulemeti Maksim v Rosiyu pochalo pidpriyemstvo Sini Vikkers i Maksim Kulemeti buli dostavleni v Sankt Peterburg v travni 1889 roku Novoyu zbroyeyu zacikavivsya i rosijskij vijskovij flot vin zamoviv she dva kulemeti dlya provedennya viprobuvan 3 Nadali gvintivka Berdana bula znyata z ozbroyennya i kulemeti Maksim buli pererobleni pid nabij 7 62 mm rosijskoyi gvintivki Mosina U 1891 1892 rr dlya viprobuvan buli zakupleni p yat kulemetiv pid nabij 7 62h54 mm 2 Protyagom 1897 1904 rr bulo zakupleno 291 kulemet U 1901 roci 7 62 mm kulemet Maksima na kolisnomu lafeti anglijskogo zrazka buv prijnyatij na ozbroyennya suhoputnih vijsk protyagom cogo roku v rosijsku armiyu nadijshlo pershi 40 kulemetiv Maksim 4 Kulemet vaga yakogo na vazhkomu lafeti z velikimi kolesami i velikim broneshitom stanovila 244 kg vidnesli v pidporyadkuvannya artileriyi Kulemeti planuvalosya vikoristovuvati dlya oboroni fortec dlya vidbittya vognem iz zazdalegid obladnanih i zahishenih pozicij masovanih atak pihoti protivnika U berezni 1904 roku bulo pidpisano kontrakt pro virobnictvo kulemetiv Maksim na Tulskomu zbrojovomu zavodi Vartist virobnictva tulskogo kulemeta 942 rublya 80 funtiv sterlingiv komisijnoyi vinagorodi firmi Vikkers vsogo blizko 1700 rubliv bula deshevshe nizh vartist pridbannya u anglijciv 2288 rubliv 20 kopijok za kulemet U travni 1904 roku na Tulskomu zbrojovomu zavodi pochalosya serijne virobnictvo kulemetiv 2 Zastosuvannya RedaguvatiKulemet Maksim buv priznachenij dlya pidtrimki pihoti vognem a takozh dlya pridushennya vognyu protivnika i rozchishennya shlyahu pihotincyam pri nastupi abo dlya prikrittya pid chas vidstupu V oboroni kulemet Maksim buv priznachenij dlya borotbi z vognevimi tochkami protivnika dlya obstrilyuvannya vidkritih pidstupiv Naprikinci XIX pochatku XX stolittya yevropejski pacifisti chasto pred yavlyali vimogi vvesti povnu zaboronu na vikoristannya kulemeta v vijskovih konfliktah yak negumannogo zbroyi Sprovokovani ci vimogi buli tim sho Velika Britaniya pershoyu sered kolonialnih imperij viyavila perevagi kulemeta i aktivno stala zastosovuvati jogo v zitknennyah z tubilnimi povstancyami V Sudani 2 veresnya 1898roku u bitvi pri Omdurmani 10 tisyachne anglo yegipetske vijsko bilosya zi 100 tisyachnoyu armiyeyu Sudanu yaka skladalasya v osnovnomu z irregulyarnoyi kinnoti Masovanim kulemetnim vognem ataki sudanskoyi kinnoti buli vidbiti Anglijski chastini pri comu zaznali neznachnih vtrat Bojove vikoristannya v Rosijsko yaponskij vijni Redaguvati Kulemet Maksima zastosovuvavsya pid chas Rosijsko yaponskoyi vijni V odnomu z boyiv pid Mukdenom rosijska batareya osnashena shistnadcyatma kulemetami Maksim todi v rosijskij armiyi kulemeti buli pidporyadkovani artilerijskomu vidomstvu protistoyala kilkom atakam yaponciv nezabarom yaponska storona vtratila polovinu nastupayuchih Bez dopomogi kulemetiv vidbiti ci ataki tak efektivno bulo b nemozhlivo Provivshi kilka desyatkiv tisyach postriliv za porivnyano malij promizhok chasu rosijski kulemeti prote ne vijshli z ladu i buli v horoshomu stani dovivshi tim samim svoyi vinyatkovi bojovi harakteristiki Teper kulemeti stali zakupovuvatisya sotnyami nezvazhayuchi na znachnu cinu ponad 3000 rubliv za kulemet Pri comu yih vzhe u vijskah znimali z vazhkih lafetiv i z metoyu pidvishennya manevrenosti stavili na samorobni bilsh legki i zruchni v perevezenni stanki nbsp Trofejni rosijski stankovi kulemeti Maksima na lafeti BerlinZastosuvannya u Nimecko radyanskij vijni Redaguvati nbsp Komandiri ta bijci RSChA z kulemetom Maksima kinec 1920 h pochatok 1930 h rokiv nbsp Zchetverena zenitno kulemetna ustanovka zrazka 1931 roku nbsp Rozrahunok kulemeta Maksima vede vogon po vorogu Kurska bitva nbsp Pri stacionarnij ustanovci kulemeti oholodzhuvalis protochnoyu vodoyu Sistema oholozhennya DOTa 186 KiURKulemet Maksima aktivno zastosovuvavsya RSChA pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Jogo vikoristovuvala yak pihota tak i girskostrilecki zagoni a takozh flot Pid chas vijni bojovi mozhlivosti Maksima namagalisya pidvishiti ne tilki konstruktori i virobniki ale i bezposeredno u vijskah Soldati chasto pribirali z kulemeta broneshit tim samim namagayuchis pidvishiti manevrenist i domogtisya menshoyi pomitnosti Dlya maskuvannya krim kamuflyazhnogo zabarvlennya na kozhuh i shit kulemeta nadyagali chohli U zimovij chas Maksim vstanovlyuvali na lizhi sanki abo na choven volokushu z yakih i veli vogon Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni kulemeti kripili na legki pozashlyahoviki Willys MB i GAZ 64 Buv i zchetverenij zenitnij variant Maksima Cya ZKU shiroko zastosovuvalasya yak stacionarna samohidna korabelna vstanovlyuvalasya v kuzovah avtomashin bronepotyagah zaliznichnih platformah na dahah budivel Kulemetni sistemi Maksima stali najposhirenishoyu zbroyeyu vijskovoyi PPO Zchetverena zenitno kulemetna ustanovka zrazka 1931 roku vidriznyalasya vid zvichajnogo Maksima nayavnistyu pristroyu primusovoyi cirkulyaciyi vodi i velikoyu yemnistyu kulemetnih strichok na 1000 naboyiv zamist zvichajnih 250 Vikoristovuyuchi zenitni kilcevi pricili ustanovka bula zdatna vesti efektivnij vogon po litakam suprotivnika yaki letyat na nizkij visoti maksimalno na visotah do 1400 m pri shvidkosti do 500 km god Ci ustanovki takozh chasto vikoristovuvalisya dlya pidtrimki pihoti Do kincya 1930 h rokiv konstrukciya Maksima bula moralno zastariloyu Tilo kulemeta bez stanka vodi v kozhusi i patroniv malo vagu blizko 20 kg Vaga stanka Sokolova 40 kg plyus 5 kg vodi Oskilki vikoristovuvati kulemet bez stanka i vodi bulo nemozhlivo to robocha masa vsiyeyi sistemi bez stanovila stanovila blizko 65 kg Peremishati taku vagu po polem boyu pid vognem bulo neprosto Visokij profil uskladnyuvav maskuvannya ushkodzhennya tonkostinnogo kozhuha v boyu kuleyu abo oskolkom praktichno vivodilo kulemet z ladu Skladno bulo zastosovuvati Maksim v gorah de bijcyam dovodilosya vikoristovuvati samorobni trinogi zamist shtatnih stankiv Znachni trudnoshi v litnyu poru viklikalo postachannya kulemeta vodoyu Krim togo sistema Maksima bula duzhe skladna v obslugovuvanni Bagato klopotu zavdavala tkaninna strichka yiyi vazhko bulo sporyadzhati vona znoshuvalisya rvalasya vbirala vodu Dlya porivnyannya yedinij kulemet vermahtu MG 34 mav vagu 10 5 kg bez naboyiv zhivivsya metalevoyu strichkoyu i ne vimagav vodi dlya oholodzhennya pri comu desho postupayuchis Maksimu z vognevoyi potuzhnosti buduchi za cimi pokaznikami blizhche do ruchnogo kulemeta Degtyarova hocha i z odnim vazhlivim nyuansom MG34 mav shvidkozminnij stvol yakij dozvolyav pri nayavnosti zapasnih stvoliv vesti z nogo bilsh intensivnu strilbu chergami Strilba z MG 34 mogla vestisya bez stanka sho spriyalo skritnosti poziciyi kulemetnika Z inshogo boku vidznachalisya i pozitivni vlastivosti Maksima zavdyaki bezudarnij roboti avtomatiki vin buv duzhe stijkij pri strilbi zi shtatnogo stanka davav kupchastist navit krashu nizh bilsh pizni rozrobki i dozvolyav duzhe tochno upravlyati vognem Za umovi gramotnogo obslugovuvannya kulemet mig sluzhiti vdvichi dovshe vstanovlenogo resursu yakij i tak buv bilshim nizh u novih bilsh legkih kulemetiv 5 She do vijni bula rozroblena i zapushena u virobnictvo istotno bilsh doskonala i suchasna konstrukciya stankovogo kulemeta DS 39 konstrukciyi V Degtyarova Odnak cherez problemi z nadijnistyu i istotno bilshoyu vimogoyu do obslugovuvannya jogo virobnictvo nezabarom bulo zgornuto a bilshist tih sho buli u vijskah primirnikiv vtracheni na pochatkovomu etapi bojovih dij bagato v chomu shozha dolya spitkala j inshij zrazok ozbroyennya RSChA samozaryadnu gvintivku Tokaryeva yaku ne vstigli dovesti do nalezhnogo rivnya nadijnosti do pochatku vijni a zgodom virobnictvo bulo vimusheno zgornuto na korist zastariloyi ale dobre vidpracovanoyi i zvichnoyi bijcyam trilinijki Prote nagalna neobhidnist zamini Maksima bilsh suchasnoyu zbroyeyu ne znikla tomu u 1943 roci na ozbroyennya buv prijnyatij stankovij kulemet sistemi Petra Goryunova SG 43 z povitryanoyu sistemoyu oholodzhennya stvola SG 43 perevershuvav Maksim za bagatma parametrami Nadhoditi u vijska vin pochav u drugij polovini 1943 roku Tim chasom Maksim prodovzhuvav vipuskatisya azh do kincya vijni na Tulskomu i Izhevskomu zavodah i do zavershennya virobnictva vin zalishavsya osnovnim stankovim kulemetom RSChA Ostannij fakt zastosuvannya kulemeta Radyanskoyu armiyeyu stavsya v 1969 roci pid chas prikordonnogo konfliktu na Damanskomu ostrovi Vikoristannya pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Redaguvati Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 ta Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Cej kulemet aktivno zastosovuvavsya i zastosovuyetsya v bagatoh garyachih tochkah i piznishe Zokrema jogo vikoristovuvali yak ukrayinski vijskovi 6 tak i separatisti v hodi vijni na Donbasi 7 Takozh vidomo pro jogo zastosuvannya rosijskimi vijskovimi v Hersonskij oblasti pid chas vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku 8 de vin buv vstanovlenij na vantazhnij tricikl Loncin kitajskogo virobnictva Varianti RedaguvatiNa osnovi konstrukciyi Gajrema Maksima v riznih krayinah bulo stvoreno bezlich variantiv kulemeta Kulemet Maksima zrazka 1910 roku Redaguvati Dokladnishe Kulemet Maksima zrazka 1910 roku7 62 mm kulemet Maksim zrazka 1910 roku rosijskij variant britanskogo kulemeta Maksim sho projshov modernizaciyu na Tulskomu zbrojovomu zavodi pid kerivnictvom majstriv I A Pastuhova I A Sudakova i P P Tretyakova Zmensheno vagu tila kulemeta i zmineno deyaki detali prijnyattya na ozbroyennya naboyu iz zagostrenoyu kuleyu zrazka 1908 roku viklikalo neobhidnist zminiti v kulemeti Maksim pricilni pristosuvannya pererobiti prijmach shob vin pidhodiv pid novij patron a takozh rozshiriti otvir vtulki nadulnika shob uniknuti zanadto velikoyi tryaski kulemeta pri strilbi Anglijskij kolisnij lafet buv zaminenij na polegshenij kolisnij stanok A A Sokolova bronovij shit anglijskogo zrazka na broneshit zmenshenih rozmiriv Krim togo A Sokolov sproektuvav patronni korobki dvokolku dlya perevezennya patroniv germetichni cilindri dlya yashikiv z patronami Kulemet Maksima zrazka 1910 roku zi stankom vazhiv 62 66 kg a razom z ridinoyu sho zalivayetsya v kozhuh dlya oholodzhennya stvola blizko 70 kg Kulemeti Maksima obr 1910 roku zastosovuvalisya v hodi Pershoyi svitovoyi vijni i gromadyanskoyi vijni yih vikoristovuvali yak stankovi kulemeti vstanovlyuvali na broneavtomobili bronepoyizdi i tachanki Kulemet Maksima zrazka 1910 30 roku Redaguvati nbsp Kulemet Maksima zrazka 1910 30 rokuV hodi bojovogo zastosuvannya kulemeta Maksim stalo yasno sho v bilshosti vipadkiv vogon vedetsya na distanciyi vid 800 do 1000 m a na takij dalnosti nemaye pomitnoyi vidminnosti v trayektoriyi legkoyi kuli zrazka 1908 roku i vazhkoyi kuli zrazka 1930 roku U 1930 roci kulemet buv znovu modernizovanij v konstrukciyu buli vneseni nastupni zmini vstanovleno vidkidnij potilichnik v zv yazku z chim zminilisya prava i liva zasuvki i z yednannya spusknogo vazhelya i tyagi zapobizhnik perenesenij na spuskovij gachok sho pozbavilo vid neobhidnosti diyati dvoma rukami pri vidkritti vognyu vstanovleno pokazhchik natyagu povorotnoyi pruzhini zmineno pricil vvedena stijka i homutik z zasuvkoyu na ciliku bichnih popravok zbilshena shkala z yavivsya bufer trimach dlya shita prikriplenij do kozhuha kulemeta vvedeno okremij bojok do udarnika dlya strilbi na daleki distanciyi i z zakritih pozicij vvedena vazhka kulya zrazka 1930 roku optichnij pricil i kutomir kvadrant dlya bilshoyi micnosti kozhuh stvola vikonuyetsya z pozdovzhnim riflennyam Modernizovanij kulemet otrimav nazvu 7 62 stankovij kulemet sistemi Maksima zrazka 1910 30 roku U 1940 roci za pidsumkami dosvidu Radyansko finskoyi vijni kulemet otrimav shirokij zalivnij otvir i zlivnij kran dlya zlivnogo otvoru za prikladom finskogo M32 teper v zimovih umovah kozhuh mozhna bulo napovnyuvati lodom i snigom M 32 33 Redaguvati Dokladnishe M 32 33 nbsp Finskij kulemet M 32 33Cej finskij kulemet yavlyaye soboyu variant rosijskogo kulemeta zrazka 1910 roku Maksim M 32 33 buv rozroblenij finskim zbroyarem Ajmo Lahti u 1932 roci u vin mig strilyati z tempom strilbi 800 postr hv V toj chas yak rosijska kulemet zrazka 1910 roku strilyav z tempom 600 postr hv krim cogo Maksim M 32 33 mav ryad inshih novovveden Vin aktivno zastosovuvavsya finskoyu storonoyu pid chas Radyansko finskoyi vijni Vikoristovuvanij nabij vidriznyavsya po dopuskah vid radyanskogo TTH Kalibr 7 62 mm Nabij 7 62 53 mm R finskij Temp strilbi 650 850 postr hv Efektivna dalnist strilbi 2000 mVikkers Redaguvati nbsp Kulemet Vikkers anglijskij variant kulemeta Maksim Dokladnishe Vikkers Vikkers anglijskij variant kulemeta vin buv praktichno golovnoyu vazhkoyu avtomatichnoyu zbroyeyu pihoti v armiyi Velikoyi Britaniyi z chasu prijnyattya na ozbroyennya u 1912 roci i azh do pochatku 1960 h rokiv Krim Velikoyi Britaniyi Vikkersi takozh viroblyali v SShA Avstraliyi Portugaliyi Pered vstupom SShA v Pershu svitovu vijnu vijskove ministerstvo ocinilo zbroyu Antanti i pislya cogo naprikinci 1916 roku zamovilo zbrojovij kompaniyi Kolt 4000 kulemetiv Vikkers Budova kulemeta Vikkers trohi vidriznyalasya vid budovi rosijskogo kulemeta Maksim zrazka 1910 roku nastupnim zamok buv povernutij na 180 gradusiv tak sho nizhnij spusk napravlenij vgoru ce davalo mozhlivist zniziti visotu i vagu koroba krishka koroba rozdilena na dvi polovini perednya polovina krishki zakrivaye prijmach a zadnya polovina zakrivaye korob obidvi chastini zafiksovani na odnij osi potilichnik vidkidnij prikriplenij do koroba dvoma zasuvami verhnim i nizhnim Vikkers u aviaciyiU 1914 roci Vikkersi stali vstanovlyuvati na vijskovi litaki a v 1916 roci z yavivsya Vikkers Mk I 51 jogo vidminnoyu risoyu bulo povitryane oholodzhennya stvola i tyaga sinhronizatora dlya strilbi cherez gvint litaka U kozhusi stvola speredu i zzadu buli zrobleni ventilyacijni otvori Vaga tila kulemeta 13 5 kg cifra 511 vkazuvala na zbilshenij temp strilbi za dopomogoyu bufera yakij priskoryuvav pochatkovu shvidkist nakatu ruhomoyi sistemi Vikkers vikoristovuvavsya yak francuzkoyu tak i rosijskoyu aviaciyeyu Kulemetami Vikkers tak samo stali ozbroyuvati pershi tanki TTH Kalibr 7 71 mm Pochatkova shvidkist kuli 745 m s Vaga u bojovomu polozhenni zi shitom blizko 45 kg Dovzhina tila kulemeta 1100 mm Temp strilbi 500 600 postriliv hv Yemnist strichki 250 naboyiv Vaga strichki z naboyami 6 4 kg Pricilna dalnist strilbi 1000 mMG 08 Redaguvati nbsp Nimeckij variant kulemeta Maksima MG 08 nbsp MG 00 Maschinengewehr Modell 1900 pershij shvejcarskij variant MaksimaDokladnishe MG 08MG 08 nim Maschinengewehr 08 nimeckij variant kulemeta Maksima mig vstanovlyuvatisya yak na salazkovij tak i na trinozhnij stanok MG 08 aktivno vikoristovuvavsya nimeckoyu armiyeyu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Yak i u bazovogo zrazka avtomatika MG 08 pracyuye za sistemoyu vikoristannya viddachi stvola Vermaht rozpochav Drugu svitovu vijnu mayuchi na ozbroyenni okrim inshih zrazkiv kulemetiv 42 722 stankovih vazhkih kulemeti MG 08 15 ta MG 08 18 Na pochatok Drugoyi svitovoyi vijni MG 08 vzhe zastariv jogo vikoristannya u Vermahti poyasnyuvalosya lishe nestacheyu bilsh suchasnih i novih kulemetiv 9 TTX Kalibr 7 92 57 mm Pochatkova shvidkist vazhkoyi kuli 785 m sek Vaga zi stankom 64 kg Dovzhina kulemeta 1187 mm Yemnist strichki 250 naboyiv Temp strilbi 500 550 postriliv hv Praktichna shvidkostrilnist 250 300 postriliv hv Pricilna dalnist 2000 mMG 11 Redaguvati Dokladnishe MG 11Shvejcarskij variant kulemeta Maksima yakij bazuyetsya na nimeckomu MG 08 Vikoristovuvav standartnij shvejcarskij gvintivkovij nabij 7 5 55 mm Shmidt Rubin KP 1 Redaguvati Dokladnishe KP 1KP 1 Kulemet Povitryanij ros PV 1 Pulemyot Vozdushnyj variant priznachenij dlya vstanovlennya na vijskovi litaki Vidriznyayetsya vid bazovoyi modeli sposobom kriplennya do nosiya i vidsutnistyu kozhuhu povitryanogo oholodzhennya TTH Dovzhina 1067 mm Dovzhina stvola 721 mm Nabij 7 62 54 mm Kalibr 7 62 mm Shvidkostrilnist 600 postriliv za hvilinu Dulova shvidkist 740 m s Zhivlennya shtatna strichka na 250 naboyivTip 24 Redaguvati nbsp Kulemet Tip 24 na obkladinci zhurnalu The War PictorialTip 24 kit 二四式重機槍 kitajskij variant yakij ye kopiyeyu nimeckogo MG 08 24 j rik za litochislennyam Mingo vidpovidaye 1935 roku grigorianskogo kalendarya Vipuskavsya czinlinskim arsenalom Nankin z trinogim stankom Dreifuss 16 Vsogo bulo vipusheno blizko 36 tisyach shtuk Potim bagato z nih bulo pererobleno pid radyanskij nabij 7 62 54 mm R Isnuvala takozh modifikaciya kulemeta z povitryanim oholodzhennyam Tip 36 Velikokaliberni varianti Redaguvati nbsp Velikokalibernij maksim na vijskovomu korabli Okrim variantiv pid gvintivkovij nabij vipuskalisya j velikokaliberni versiyi Vickers 50 12 7 81 mm yaki vikoristovuvali u britanskomu floti ta suhoputnih vijskah i eksperimentalnij MG 18 TuF 13 25 92 mm SR Vickers 50 vikoristovuvali pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Takozh vikoristovuvali zchetvereni varianti yak zenitni kulemeti Kulemet Maksima zrazka 1910 roku u porivnyanni z inshimi kulemetami RedaguvatiNazva Krayina Nabij Dovzhina mm Vaga kg Temp strilbi postril hv Pricilna dalnist strilbi m Pochatkova shvidkist kuli m sKulemet Maksima zrazka 1910 roku nbsp Rosijska imperiya 7 62 54 mm R 1067 64 3 600 2000 865 kulya zrazka 1908 800 vazhka kulya zrazka 1931 Schwarzlose MG M 07 12 nbsp Avstro Ugorshina 8 50 mm R Manliher 945 41 4 400 580 2000 610MG 08 nbsp Nimecka imperiya 7 92 57 mm 1190 64 500 600 2400 815Vikkers nbsp Velika Britaniya 303 British 1100 50 500 600 2190 2400 yardiv 745Hotchkiss Mle 1914 nbsp Franciya 8 50 mm R Lebel 1390 23 58 46 8 na stanku 500 2000 746Browning M1917 nbsp SShA 7 62 63 mm 1219 47 450 1370 854Operatori Redaguvati nbsp Bolgariya pered pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni na ozbroyennya bulo prijnyato Maksim M1904 ta M1907 pid nabij avstro ugorskij 8 50 mm R Mannlicher u 1921 1923 rokah deyaka kilkist rosijskih 7 62 mm kulemetiv Maksim zrazka 1910 roku nadijshli u rozporyadzhennya bolgarskoyi armiyi pislya rozzbroyennya chastin armiyi Vrangelya yaki pribuli do Bolgariyi nbsp Velika Britaniya nbsp Nimecka imperiya nbsp Korolivstvo Greciya greki kupuvali maksimi pid svij nabij 6 5 54 mm Manliher Shenauer 10 nbsp Korolivstvo Italiya nbsp Korolivstvo Serbiya serbskij variant nimeckogo Maksima MG 08 pid nabij 7 57 mm vigotovlyavsya na zavodah nimeckoyi kompaniyi DWM za serbskim zamovlennyam pid nazvoyu M1909 10 10 11 nbsp Osmanska imperiya turecka armiya na pochatok Pershoyi Balkanskoyi vijni mala 220 maksimiv Hotchkiss M1900 ta gvintivki Mauzer pid nabij 7 65 53 mm Argentino 10 nbsp Rosijska imperiya nbsp Korolivstvo Rumuniya na ozbroyenni rumunskoyi armiyi buli varianti M1907 ta M1910 pid nabij 6 5 53 mm R 10 nbsp SRSR nbsp Korolivstvo Chornogoriya chornogorski vijska ozbroyuvalisya nimeckimi MG 08 pid indeksom M1912 kalibru 7 62 54 mm R 10 nbsp Finlyandiya nbsp Shvejcariya nbsp LuAZ 969M zaporizkoyi teroboroni 2022 rik nbsp Ukrayina Vijna na shodi Ukrayini ta Rosijske vtorgnennya v 2022 Rosijski okupacijni korpusi tak zvani LNR DNR Kulemet Maksima u kulturi RedaguvatiAnglijskij poet H Bellok uvichniv sistemu Maksima v virshi The Modern Traveller chasto avtorstvo cih ryadkiv sho stali aforizmom pomilkovo pripisuyetsya Redyardu Kiplingu 12 Whatever happens we have got The Maxim gun and they have not Pidryadkovij pereklad Shob ne trapilos u nas ye maksim a u nih nemaye nbsp Kulemet na grafiti Harkiv 2008Kulemeti maksim mozhna pobachiti u bagatoh filmah pro podiyi Pershoyi svitovoyi gromadyanskoyi vijni ta Nimecko rosijskoyi vijni Chapayev Oficeri tosho Kulemet chasto vikoristovuyut u filmah napriklad Dezha Vyu 1989 i Brat 2 Primitki Redaguvati Do cogo v 1862 roci Richard Gatling rozrobiv pershij kulemet kulemet Gatlinga ale dlya jogo roboti dovodilosya vruchnu obertati blok stvoliv tak sho avtomatichnim v suchasnomu rozuminni vin ne buv a b v Semyon Fedoseev Stoletie legendarnogo Maksima zhurnal Master ruzhyo 11 164 noyabr 2010 str 40 46 Sergej Monetchikov Oruzhejniki neustrashimyj Maksim zhurnal Bratishka yanvar 2005 R Ernest Dyupyui Trevor N Dyupyui Vsemirnaya istoriya vojn v 4 h tt kniga 3 1800 1925 SPb M Poligon AST 1998 str 587 Malimon A A Otechestvennye avtomaty zapiski ispytatelya oruzhejnika M Ministerstvo oborony RF 2000 ISBN 5 203 01290 3 Z kulemetom Pershoyi svitovoyi vijni bijci zahishayut doneckij aeroport Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine TSN Moya nova stara zbroya ukr Gromadske telebachennya Arhiv originalu za 31 serpnya 2016 Procitovano 29 veresnya 2015 Druga armiya v sviti rosijski okupanti vikoristovuyut zbroyu chasiv Pershoyi svitovoyi www unian ua ukr Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Stankovyj pulemyot sistemy Maksima MG 08 Arhiv originalu za 31 lipnya 2013 Procitovano 15 chervnya 2016 a b v g d e Oleg Valeckij Pulemyoty Maksim v armiyah balkanskih gosudarstv pered Pervoj Balkanskoj vojnoj Oleg Valeckij Arhiv originalu za 13 listopada 2017 Procitovano 15 chervnya 2016 Vooruzhenie Pervoj mirovoj vojny MEZhDUNARODNOE RADIO SERBII Arhiv originalu za 31 bereznya 2016 Procitovano 15 chervnya 2016 The Modern Traveller Arhiv originalu za 28 serpnya 2008 Procitovano 15 chervnya 2016 Posilannya RedaguvatiHandbook of the Maxim Automatic Machine Gun caliber 30 model of 1904 with pack outfits and accessories US War Department July 1916 Arhivovano 11 serpnya 2013 u Wayback Machine The Maxim Machine Gun Systems Blueprints by 1906 Arhivovano 16 sichnya 2014 u Wayback Machine Animation of Maxim s prototype machine gun 1884 Arhivovano 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Animation of Maxim s second prototype machine gun 1885 Arhivovano 17 bereznya 2016 u Wayback Machine Animation of Maxim s transitional machine gun 1885 Arhivovano 15 bereznya 2016 u Wayback Machine Video RedaguvatiRozbirannya ta nalashtuvannya kulemeta Maksima Seriya o pulemyote Maksim Arhivovano 8 bereznya 2016 u Wayback Machine v peredache Voennoe delo YouTube Strelba iz pulemyota Maksim na YouTube The Story of Maxim gun 10 min documentary na YouTubeLiteratura RedaguvatiGoldsmith Dolf F 1989 The Devil s Paintbrush Sir Hiram Maxim s Gun Collector Grade Publications Toronto ISBN 0 88935 056 6 McCallum Iain Blood Brothers Hiram and Hudson Maxim Pioneers of Modern Warfare Chatham Publishing London 1999 Ellis John The Social History of the Machine Gun Pimlico London 1976 Martin Pegler 2013 The Vickers Maxim Machine Gun Weapon 25 Osprey Publishing ISBN 1780963823 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kulemet Maksima amp oldid 40149346
