«Чапаєв» (рос. «Чапаев») — радянський художній фільм 1934 року. На I Московському кінофестивалі 1935 року, головою журі якого був Сергій Ейзенштейн, творці «Чапаєва» отримали першу премію.
| Чапаєв | |
|---|---|
| рос. Чапаев | |
| | |
| Жанр | пригодницький фільм історичний драма фільм-біографія |
| Режисер | Брати Васильєви |
| Сценарист | Георгій Васильєв Сергій Васильєв Сюжетна основа: Дмитро Фурманов та Анна Фурманова |
| На основі | Chapayevd |
| У головних ролях | Борис Бабочкін Леонід Кміт Варвара Мясникова Борис Блінов Іларіон Пєвцов Степан Шкурат В'ячеслав Волков Микола Симонов Борис Чирков Еміль Галь |
| Оператор | Олександр Сігаєв Олександр Ксенофонтов |
| Композитор | Гавриїл Попов |
| Кінокомпанія | «Ленфільм» |
| Тривалість | 93 хв. |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР |
| Рік | 1934 |
| IMDb | ID 0024966 |
| Чапаєв у Вікісховищі |
Зміст Редагувати
Чапаєв був непримиренним борцем за більшовицькі ідеї під час громадянської війни. Він став одним із символів нового укладу життя, усталеного в кривавій боротьбі.
Ця екранізація зробила Чапаєва героєм незліченних анекдотів у СРСР.
Альтернативні фінали Редагувати
Брати Васильєви, побоюючись занадто песимістичного фіналу фільму, зняли ще два варіанти кінцівки.
- По Лбіщенську марширують війська червоних. Поранені Анка і Петька проїжджають повз, на їхніх обличчях радість, за кадром звучать слова Чапаєва: «Щасливі, кажу, ви з Петькою. Молоді. Все життя попереду».
- Знімався на батьківщині Сталіна, в місті Горі. У кадрі — красивий яблуневий сад, в якому Анка грає з дітьми. До них підходить Петька, він вже очолює стрілецьку дивізію. За кадром голос Чапаєва: «Ось одружитеся, працювати разом будете. Війна скінчиться, чудове буде життя. Знаєш, яке життя буде? Помирати не треба!».
Крім того, під час війни з нацистською Німеччиною був знятий агітаційний ролик «Чапаєв з нами». У ньому Чапаєв допливає-таки до протилежного берега, де червоноармійці нарікають йому: «Заждались тебе тут!». Після цього Василь Іванович виголошує промову із закликом бити ворога (фашистів) за його прикладом.
Ролі Редагувати
- Борис Бабочкін — Чапаєв
- Борис Блинов — Фурманов
- Варвара М'ясникова — Анка
- Леонід Кміт — Петька
- Іларіон Пєвцов — полковник Бороздін (у титрах як «нар.арт.республіки І. Н. Пєвцов»)
- Степан Шкурат — Потапов (Петрович), денщик Бороздіна
- В'ячеслав Волков — комбриг Єлань
- Микола Симонов — комбриг Жихарєв
- Олена Волинцева — селянка
- Борис Чирков — селянин
- Сергій Васильєв — поручик
- Георгій Жженов — Тереш
- Михайло Ростовцев — ветлікар
- Андрій Апсолон — червоноармієць
- Степан Крилов — червоноармієць
- Георгій Васильєв — офіцер з цигаркою
- Віктор Яблонський — козак-пластун (немає в титрах)
- Еміль Галь — ветфельдшер (немає в титрах)
- Костянтин Назаренко — партизан-бузотер (немає в титрах)
- Павло Лешков — співрозмовник Бороздіна (немає в титрах)
Чапаєв Редагувати
На роль Чапаєва брати Васильєви хотіли затвердити іншого актора, і на цей рахунок існує кілька версій. Сам Бабочкін повинен був зіграти Петьку, але актор в міні-етюдах показав режисерам живого, відчуваючого, справжнього Чапаєва і переконав їх у своєму відповідно ролі без зовнішньої схожості з Чапаєвим. Зі спогадів Бориса Бабочкіна:
"Про те, що мені доведеться грати Чапаєва, я тоді й не думав. Я тільки умовляв Васильєвих не робити помилки у виборі актора на цю роль … Доводячи їм непридатність деяких кандидатур, я без жодної задньої думки як аргументи висував Васильєвим такі риси цього актора, що вони просили мене спробувати грим. Я надів шапку і наклеїв вуса … "
«Чапаєвим» могли б стати:
- Микола Баталов — відмовився від ролі. Офіційна версія — через велику зайнятість, неофіційна — йому набридло зніматися у фільмах на тему Громадянської війни.
- Василь Ванін — спочатку був затверджений на роль Чапаєва.
Петька Редагувати
На роль Петьки спочатку був запрошений Яків Гудкін, але після початку зйомок стало зрозуміло, що він не підходить на цю роль.
Цікаві факти Редагувати
- «Чапаєвим» відкрився перший радянський кінофестиваль (Москва-35).
- Сталін вважав «Чапаєва» найкращим фільмом радянської кінематографії і переглянув його більше 30 разів між 1934 і 1936 роками.
- За підсумками опитування кінознавців світу (1978) фільм включений в число ста найкращих фільмів світового кіно.
- 5 листопада 1934 року в ленінградському кінотеатрі «Титан» відбулася прем'єра фільму.
- Афіш до нового фільму не було, тільки рукописні оголошення, оскільки зйомки фільму і його монтаж були закінчені всього за два тижні до прем'єри і афіші просто не встигли підготувати.
- На ранковому сеансі глядачів у залі кінотеатру було небагато, але вже на вечірній перегляд зібралася черга, потім же фільм викликав ажіотаж. У зв'язку з цим його показували одночасно в багатьох кінотеатрах Ленінграда протягом декількох тижнів.
- У ленінградському кінотеатрі «Сатурн» фільм ішов щодня впродовж двох років.
- Можливим прототипом Анки-кулеметниці була уродженка міста Красний Кут Саратовської губернії, санітарка (за іншими даними боєць розвідувального взводу) 25-ї стрілецької дивізії (згодом Чапаєвської) Марія Попова.
- Фільм був відновлений в 1968 році.
- Саме фільм «Чапаєв» довів, що сам Чапаєв народився не в Самарі, як багато хто припускав, а в Будайці. У Чебоксарський театр «Родина» на цей фільм випадково прийшли його односельці: Бабочкін так натурально зіграв Чапаєва, що один із сільських крикнув: «Так це ж наш Васька!».
Призи та нагороди Редагувати
- Перша премія «Срібний кубок» 1-го Московського міжнародного кінофестивалю в 1935 році.
- «Найкращий фільм іноземною мовою» за версією Національної ради кінокритиків США (National Board of Review) в 1935 році.
- Гран-прі Паризької Всесвітньої виставки в 1937 році.
- Сталінська премія I ступеня в 1941 році. Лауреати премії: Г. Васильєв, С. Васильєв, Б. Бабочкин.
- Бронзова медаль на кінофестивалі у Венеції в 1946 році.
- Золота медаль на третьому огляді фільмів «Лідо дельї естензі», присвяченого «Боротьбі народів за свободу і незалежність» на честь 100-річчя об'єднання Італії.
Вплив на культуру Редагувати
Під враженням від перегляду фільму, Осип Мандельштам написав в 1935 році два вірші, в яких згадується фільм і епізоди з нього.
- Чапаєв, Петька і Анка стали популярними героями безлічі анекдотів, що свідчить про дійсно всенародну любов і визнання.
- Також головні герої фільму стали героями серії комп'ютерних ігор «Петька та ВІЧ».
Висловлювання про фільм Редагувати
У чому ж сила фільму «Чапаєв»?
Насамперед у тому, що Васильєви багато і чесно попрацювали над матеріалом, зумівши залишитися вірними історичній правді і втілити її в високохудожні образи. У «Чапаєва» показані справжні, живі люди з усіма своїми слабкостями і недоліками.
Дати виходу на екран за кордоном Редагувати
- 14 січня 1935 — США
- 24 травня 1937 — Данія
- 1945 — Польща
- 1946 — ЧССР
- 14 березня 1946 — Німеччина
- 23 травня 1946 — Австрія
- 31 жовтня 1947 — Фінляндія
- 1961 — Італія
Міфи і помилки, народжені фільмом Редагувати
- Психічна атака каппелевців: вражаючі кадри з фільму змусили повірити в те, що така атака була насправді. Однак історики, які вивчали бойовий шлях частин Володимира Оскаровича Каппеля, не знаходять тому доказів. Частини Чапаєва і Каппеля ніколи в боях не зустрічалися один з одним — противником Волзького корпусу Каппеля в червні 1918 року була не 25-я дивізія Чапаєва, а 24-та стрілецька дивізія.
Каппель міг використовувати цей прийом раніше, на Волзі, під час командування частинами Народної армії. Згодом, коли РККА встала на регулярну основу, такий прийом, ймовірно, не міг бути ефективним, а тому сумнівно, що він міг бути використаний в бою. Однак ця ефектна сцена підтверджує талант режисера. - Єдині технічні ефектні чорні мундири з аксельбантами, прапор з черепом і кістками — образ, народжений пропагандою. Форма білих бійців, показана у фільмі, була характерна не для каппелевців, а для підрозділів Марківської дивізії Добровольчої армії, діяла в складі Збройних сил півдня Росії. Протистояли Чапаєву війська, мабуть, не мали одностайного обмундирування.
- Загибель Чапаєва: за офіційною версією, Чапаєв загинув 5 вересня 1919 біля міста Лбіщенський (нині село Чапаєв Західно-Казахстанської області Казахстану). Обставини загибелі комдива описуються по-різному. Згідно з даними проведеного по гарячих слідах розслідування, поранений Чапаєв потонув, намагаючись переплисти річку Урал. Ця версія була прийнята як офіційна і стала широко відомою завдяки фільму «Чапаєв». Однак, за іншими даними, смертельно поранений комдив був переправлений бійцями через річку на плоту, помер при переправі і був похований десь на лівому березі. Могила була загублена.
Релізи (VHS\DVD) Редагувати
У СРСР і Росії з початку 1990-х років фільм випущений на відеокасетах VHS кіновідеооб'єднанням «Крупний план». За межами Росії та за кордоном версії фільму з дубляжем і з субтитрами на різних мовах з суміжних країн випускалися різними зарубіжними відеокомпаніями на імпортних VHS (наприклад — у США англійська версія фільму випущена на VHS). Також, в Росії в 1990-і роки, фільм випускався на відеокасетах VHS студією «48 годин» та «Ленфільм-Відео». В Росії фільм відреставрований у 2001 році та вперше випущений на DVD кіновідеооб'єднанням «Крупний план» в системі звуку Dolby Digital 5.1 з російськими субтитрами.
Також фільм випущений на VHS та DVD компаніями «Майстер Тейп», «Восток В» і студією «Союз-Відео». Також випущено компанією «Ретро-клуб», в 2007 році — компанією «Магнат» зі звуком Dolby Digital 2.0. 22 січня 2009 року фільм також перевипущений на DVD компанією «Мьюзік-Трейд».