Мико́ла Петро́вич Бата́лов (рос. Никола́й Петро́вич Бата́лов; *6 грудня 1899, Москва, Російська імперія — †10 листопада 1937, Москва, Російська РФСР) — російський радянський актор, заслужений артист РРФСР (1933). Учень К. С. Станіславського. Дядько Олексія Баталова.
| Микола Петрович Баталов | |
|---|---|
| | |
| Народився | 6 грудня 1899 Москва, Російська імперія |
| Помер | 10 листопада 1937 (37 років) Москва, РРФСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Національність | росіянин |
| Громадянство | СРСР |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Школа драматичного мистецтваd (1915) |
| Заклад | Q4127958? і Російський університет театрального мистецтва |
| Роки діяльності | 1916 — 1935 |
| У шлюбі з | Андровська Ольга Миколаївна |
| Діти | Batalova Svetlana Nikolaevnad |
| Брати / сестри | Vladimir Batalovd |
| Провідні ролі | Фігаро («Весілля Фігаро» Бомарше) Альошка («На дні» М. Горького) Васька Окорок («Бронепоїзд 14-69» Всеволода Іванова) |
| IMDb | ID 0060693 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| Микола Петрович Баталов у Вікісховищі |
Роботу в Московському Художньому театрі почав 1916.
Серед найкращих ролей Баталова: Фігаро («Весілля Фігаро» Бомарше), Альошка («На дні» М. Горького), Васька Окорок («Бронепоїзд 14-69» Всеволода Іванова). З 1923 знімався в кіно.
Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора (1937).
Фільмографія Редагувати
- 1924 — «Аеліта»
- 1926 — «Мати»
- 1931 — «Путівка в життя»
- 1932 — «Горизонт»
- 1935 — «Пастух і цар»
- 1935 — «Три товариші»
- 1935 — «Скарб загиблого корабля»
та інші.
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.