По́стріл, рідко ви́стріл — викидання кулі чи снаряду з каналу ствола під дією порохових газів, що утворюються при згорянні порохового заряду. Постріл відбувається за дуже малий проміжок часу (0,001—0,06 с).
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2018) |
Від удару бойка по капсулю патрона виникає полум'я, від якого загоряється пороховий заряд; при цьому утворюється велика кількість нагрітих газів, які збільшуючись у об'ємі і створюють великий тиск, що діє в усі боки з однаковою силою. Під тиском газів 250—500 кгс/см² куля зсувається з місця, врізається у нарізи і набуває обертального руху. Порох продовжує горіти, відповідно кількість газів збільшується. Найбільшого значення (2 880 кгс/см²) тиск газів досягає тоді, коли куля пройде 4—6 см шляху. Потім внаслідок збільшення швидкості руху кулі об'єм закульного простору збільшується швидше, ніж приплив нових газів, і тиск починає падати.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Вистріл // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання Редагувати
- Постріл // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.