Освіта — це процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.
Також, освіта — це дисципліна, яка вивчає переважно методи навчання і вивчення в школах або подібних закладах у протилежність різним неформальним засобам соціалізації (наприклад, між батьками і їх дітьми). Тому освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.[джерело?]
У повсякденному розумінні освіта крім усього іншого передбачає навчання учнів учителем. Воно може полягати в навчанні читання, письма, математики, історії та інших наук. Викладачі з вузьких сфер, таких як астрофізика, право, географія або зоологія, можуть навчати тільки даному предмету, звичайно в університетах та інших вишах. Існує також викладання фахових навичок, наприклад, водіння. Крім освіти в спеціальних установах існує також самоосвіта, наприклад, через Інтернет, читання, відвідування музеїв або особистий досвід.[джерело?]
Історія стародавньої освіти відноситься до освітніх практик і теорій ранніх цивілізацій, у тому числі стародавнього Єгипту, Месопотамії, Греції, Риму, Індії та Китаю. Освіта в цих цивілізаціях в першу чергу була призначена для еліти, включаючи королівську сім’ю, священиків і дворян.
У Месопотамії освіта так само була зосереджена на грамотності та математиці, але також включала навчання професійним навичкам, таким як сільське господарство та металургія. Студентів навчали в храмових школах або приватні вчителі.
В Індії освіта здебільшого була зарезервована для касти брахманів, зосереджуючись на релігійних вченнях, філософії та літературі. Навчання надавалося в гурукулах або ашрамах, де учні жили зі своїми вчителями.
У Китаї освіта була зосереджена на конфуціанстві з наголосом на морально-етичних вченнях. Навчання надавалося в школах під назвою шуюань або гуоцзянь, де учні вивчали класику та складали іспити на державну службу.
Загалом у стародавній освіті наголошувалося на грамотності, релігійних і моральних вченнях і професійних навичках, причому різні цивілізації робили різний ступінь акценту на кожному з них.
Вищі студії в Україні були започатковані князями Острозькими наприкінці XVI століття в Острозькій академії, де в 1570–1590-х роках сформувався гурток вчених, письменників, перекладачів і видавців, які випускали богословську, полемічну й навчальну літературу, викладали в школі. Та школа, називалась «тримовним ліцеєм», «гімназією» і «академією», поєднувала програму тогочасної європейської середньої школи («школа семи вільних наук») із вищими студіями. В академії розпочався процес активного засвоєння на православному підґрунті досягнень єзуїтських колегіумів. За її прикладом православні школи почали з'являтись в інших містах, що розгорнуло реформу шкільної освіти. 1632 року у Києві митрополитом Петром Могилою, шляхом злиття братської школи з Лаврською, було утвореною Києво-Могилянську колегію, на базі якого згодом постала Києво-Могилянська академія.
Освітянська галузь упродовж 1990-х років із набуттям незалежності на основі Закону України «Про освіту» 1991 року була значною мірою реформована:
запроваджено ліцензування й акредитацію, що забезпечує державний контроль.
Поряд із новими державними постали навчальні заклади із недержавною формою власності.
У 2001/2002 навчальному році в Україні діяло 318 вищих навчальних закладів, в яких навчалося 1,55 млн студентів. Понад 20 провідних закладів освіти отримали статус національних. В Україні переважно збериглась кількість студентських місць, яка склалася протягом попередніх десятиліть — 170 студентів на 10 000 осіб населення.
Мета та функції освіти
Мета
Мета освіти полягає в тому, щоб надати людям знання, навички та цінності, необхідні їм, щоб стати поінформованими, відповідальними та продуктивними членами суспільства. Навчання має на меті надати людям інструменти та моделі, необхідні для досягнення успіху в житті, як особистого, так і професійного.
Освіта прискорює процес розвитку й становлення людини як особистості, суб'єкта, забезпечує формування її духовності, світогляду, ціннісних орієнтацій і моральних принципів. Вона покликана допомогти суб'єкту увійти в культуру, освоїти її цінності й успішно діяти в культурному бутті; її завданням є формування суб'єкта, здатного побачити проблеми, суперечності цього світу, розпредметити його, знайти нові комбінації відомих елементів і своєю діяльністю створити відсутні елементи, для того, щоб інсайт, творче осяяння породило нову культурну реальність, діяльність зі створення культурних цінностей.
Освіта є одним із найбільш оптимальних способів входження людини у світ науки та культури, оскільки саме в процесі здобування освіти людина засвоює культурні цінності.
Конкретні цілі освіти можуть відрізнятися залежно від контексту та рівня освіти. Наприклад, цілі початкової освіти можуть включати розвиток базових навичок грамотності та лічби, тоді як цілі середньої освіти можуть включати підготовку учнів до вищої освіти або професійного навчання. Цілі вищої освіти можуть включати розвиток спеціальних знань і навичок у певній галузі, а також розвиток критичного мислення, креативності та здібностей до вирішення проблем.
Зрештою, мета освіти полягає в тому, щоб надати людям можливість жити повноцінним і змістовним життям, робити внесок у свої громади та створювати кращий світ для майбутніх поколінь.
Лекція
Функції освіти
Освіта виконує кілька функцій, зокрема:
Надання знань і навичок: Однією з основних функцій освіти є надання людям знань і навичок, необхідних для досягнення успіху в житті. Освіта допомагає людям розвивати критичне мислення, навички вирішення проблем і комунікації, а також знання та розуміння різних предметів і сфер.
Соціалізація: Освіта відіграє важливу роль у соціалізації, допомагаючи людям засвоїти норми, цінності та поведінку свого суспільства. Завдяки освіті люди вчаться взаємодіяти з іншими, орієнтуватися в соціальних структурах і стати відповідальними громадянами.
Передача культури: Освіта допомагає передавати культурні цінності та знання від одного покоління до наступного. Вивчаючи історію, літературу, мистецтво та інші аспекти культури, люди отримують глибше розуміння власної культури та світу навколо них.
Професор і студенти, клас містобудуванняЕкономічний розвиток: Освіта також важлива для економічного розвитку, оскільки вона дає людям навички та знання, необхідні для участі в робочій силі та внеску в економіку. Освіта також може стимулювати інновації та креативність, створюючи нові ідеї та технології, які можуть сприяти економічному зростанню.
Особистий розвиток: Освіта може допомогти людям розвинути почуття власної гідності та впевненості в собі, а також відчуття мети та напрямку в житті. Заохочуючи особистий ріст і розвиток, освіта може допомогти людям досягти своїх цілей і реалізувати свій потенціал.
Соціальна мобільність: освіта також може бути потужним інструментом соціальної мобільності, надаючи людям можливість покращити свій соціальний та економічний статус. Освіта може допомогти подолати бар’єри та створити можливості для людей з неблагополучного середовища досягти успіху та процвітати.
Класифікація
Типи освіти
Існує три основних види освіти: формальна, неформальна та інформальна освіта.
Формальна освіта – це структурована та систематична освіта, яку надають школи, коледжі, університети та інші установи. Зазвичай він складається за спеціальною навчальною програмою та має визначені цілі навчання. Формальна освіта зазвичай веде до визнаних кваліфікацій або ступенів, таких як дипломи, сертифікати чи ступені.
Неформальна освіта – це будь-яке організоване навчання поза формальною системою освіти. Це включає освіту дорослих, професійне навчання та освітні програми на рівні громади. Неформальна освіта зазвичай не веде до формальних кваліфікацій, але може надати цінні навички та знання.
Онлайн-курс для авторів ВікіпедіїТехнолог лабораторії демонструє студентам методику й техніку
Інформальна освіта – це навчання, яке відбувається поза структурованим навчальним середовищем. Така освіта може відбуватись в повсякденному житті через досвід, взаємодію та спостереження. Неформальна неорганізована освіта може включати такі речі, як самонавчання, читання книжок, наукових журналів, Вікіпедії тощо, перегляд навчальних відео або відвідування майстер-класів, семінарів та конференцій. Це часто самонаправляється та керується особистим інтересом або мотивацією.
Право на освіту в Україні гарантоване Конституцією. Незаконна відмова у прийнятті до навчального закладу будь-якої форми власності, а також незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах передбачають кримінальну відповідальність.
Усвідомлення можливостей використання обов'язкової освіти як засобу знеособлення людини викликало в демократичному суспільстві розвиток руху за недержавну і навіть сімейну освіту, за велику частку курсів з відповідального вибором учня (за участю батьків і педагогів) в програмі середніх загальноосвітніх шкіл (тобто після закінчення початкової школи), підтримку самоосвіти, безперервної освіти протягом всієї діяльної життя людини (у міру виникнення освітньої потреби), позашкільної, дистанційної та додаткової освіти тощо.
Теорія освіти
Теорія освіти включає широкий спектр психологічних, соціологічних, нейронаукових та філософських принципів і досліджує, як люди набувають, засвоюють і застосовують знання та навички. Вона заглиблюється в процеси викладання, навчання та різні системи, які сприяють цим процесам.
Дидактика (грец. didactikos - повчальний) — галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, виховання у процесі навчання. Теорія освіти — це широка сфера, яка охоплює низку підходів до викладання та навчання. За своєю суттю, теорія освіти прагне зрозуміти, як люди навчаються, і як вчителі можуть найкращим чином полегшити це навчання.
Однією з ключових теорій навчання є теорія когнітивного навчання, яка наголошує на ролі таких психічних процесів, як увага, пам’ять і здатність розв’язувати проблеми, у навчанні. Згідно з цією теорією, навчання відбувається, коли нова інформація інтегрується в існуючі ментальні схеми або когнітивні структури. Цей підхід мав вплив у таких галузях, як педагогічна психологія та когнітивна нейронаука.
Іншою впливовою теорією є конструктивізм, який підкреслює роль активного, самостійного навчання в отриманні знань. Відповідно до цієї теорії, учні будують своє власне розуміння світу через процес дослідження, роздумів і співпраці. Цей підхід був впливовим у таких сферах, як проблемне навчання та викладання на основі запитів.
Ще онією важливою теорією навчання є біхевіоризм, який підкреслює роль обумовленості у формуванні поведінки. Згідно з цією теорією, навчання відбувається через процес підкріплення та покарання, при цьому винагорода надається за бажану поведінку та покарання за небажану.
На додаток до цих теоретичних основ, теорія освіти також охоплює низку практичних підходів до викладання та навчання. До них належать такі методи, як пряме навчання, спільне навчання та проектне навчання, а також такі технології, як освітнє програмне забезпечення та системи управління навчанням.
Філософія освіти
Філософія освіти — галузь філософії, що вивчає сутність, цінності та філософські засади освіти. Вона аналізує філософські проблеми, пов'язані з освітою, такі як її природа, мета, цілі, зміст, процес та результати. Філософія освіти досліджує філософські концепції та принципи, що лежать в основі освітньої системи та впливають на формування особистості. Вона також вивчає роль освіти у суспільстві, взаємозв'язок освіти з іншими філософськими категоріями, етичні та моральні аспекти освіти, а також сприяє формуванню освітніх концепцій та поліпшенню системи освіти. Філософія освіти впливає на розвиток освітніх політик, практик та допомагає виробляти кращі підходи до навчання й виховання.
Філософія освіти охоплює важливість і мету освіти у сприянні особистому розвитку, соціальному та економічному прогресу, моральному та громадянському вихованню, як це було підкреслено Джоном Дьюї. Історично на педагогічну думку вплинули такі філософи давніх часів, як Конфуцій, Платон і Арістотель, середньовічні мислителі, такі як Тома Аквінський і Аль-Фарабі, а також сучасних філософів, таких як Руссо, Дьюї та Фрейре. Ці філософії дали початок різноманітним освітнім традиціям, включаючи переніалізм, есенціалізм, прогресивізм, реконструкціонізм, критичну педагогіку та постмодернізм, кожна з яких пропонує унікальну лінзу, через яку можна розглядати освіту.
Філософські традиції України та Київської Русі суттєво вплинули на теорію освіти. Наприклад, Григорій Сковорода наголошували на самопізнанні та духовній свободі, Петро Конашевич-Сагайдачний виступав за освіту та підтримував діяльність Києво-Могилянської академії. Серед інших впливових діячів – Михайло Драгоманов та Василь Сухомлинський, чиї праці підкреслювали важливість освіти, важливість моральних цінностей та цілісний розвиток дітей. Раніше, православні діячі, такі як святі Кирило і Мефодій, значно поширили писемність і освіту в Київській Русі.
Сучасна філософія освіти розглядає поточні виклики та перспективи майбутнього. Філософія освіти продовжує розвиватися.
Підходи до освіти
Вже в античності склалися два основних підходи до навчання: культурна доречність та природна доречність. Одним з класичних викладів цих підходів є стаття знаменитого німецького педагога Адольфа Дістервега (1790—1866) «Про природовідповідність й культуровідповідність в навчанні».
Прихильники культурної доцільності дотримуються думки, що підсумки навчання залежать виключно від культурного середовища, в яку «занурений» той, хто навчається (від наявності достатнього числа шкільних будівель, викладачів, їдалень, бібліотек з книгами, комп'ютерів у класах і вдома тощо). Істотною різноманітністю природних здібностей учня, по суті, нехтують. Характерною особливістю цього підходу є навчання всіх за єдиною програмою, в одному темпі тощо.
Для успішної роботи такого підходу, однак, абсолютно необхідний постійний контроль успіхів учнів і відсів невстигаючих. При порушенні цієї вимоги (що, звичайно, прикривається «самими добрими намірами») за рахунок явної і прихованої протидії небажаючих та/або нездатних вчитися (уточнимо, що саме за цією програмою і запропонованим способом) успішність навчання такої групи починає падати і за певних обставин негативні плоди такого навчання далеко перевершують його позитивні складові.
Дослідження норвезьких та американських педагогів тих років показали, що (за відсутності відрахування невстигаючих) цей показник був звичайним і для північноамериканської, і для європейської школи, тобто діти були не кращі і не гірші в цьому відношенні своїх закордонних однолітків.
Іншими словами, при жорсткій (однаковій для всіх) програмі в загальноосвітній школі при десятирічній тривалості навчання частка невідповідних для такої школи більш-менш здорових дітей виявляється близько 90 %. При поширеності різних захворювань, погіршення екологічної обстановки цей відсоток, зрозуміло, тільки збільшується. Тому багато питань виховання і навчання будуть вирішуватися суттєво по-різному (в тому числі прямо протилежно), залежно від прихильності відповідача до того чи іншого підходу до навчання.
Зауважимо, що така прихильність виявляється і у використовуваній системі понять. Так, прихильники культуросообразності називають навчання «освітою», а природосообразності — «просвітою» (освічують наявне, а нове утворювати можна і на порожньому місці), а відповідних працівників народної освіти — «освітянами». Для культуросообразного підходу характерні поняття «новоутворення здібностей» (в силу великої схожості з раковими захворюваннями нерідко переінакшується як «формування здібностей»), нехтування прикметником «природні» по відношенню до «здібностями», заміна самого слова «здібності» на «задатки». Звідси ж виникає поширеність переконання багатьох чиновників від освіти про те, що слово еліта (добірна частина) може відноситься тільки до діячів розумової праці («майстра — золоті руки» залишилися тільки в дореволюційних казках), у зв'язку з чим, наприклад, вся українська загальноосвітня школа вже багато років (найчастіше без урахування дійсних можливостей і потреб суспільства) «заточується» під підготовку до вищої школи.
Початкова освіта покриває перші кілька років навчання. У різних країнах воно починається у віці від п'яти до семи років і займає до семи років. Нині не менше 70 % дітей у світі отримують початкову освіту. Зусиллями ЮНЕСКО передбачається запровадити загальне початкову освіту в більшості країн світу до 2015 року. Вік закінчення початкової освіти в різних країнах різний, але в середньому це 11-12 років. У деяких країнах заклади початкової та середньої освіти розділені.
Середня освіта
Середня загальноосвітня школа в Україні
У розвинених країнах середня освіта, починаючи з XX століття, є обов'язковою та загальною. Вік закінчення середньої освіти зазвичай наближений до настання повноліття, після чого освіта або завершується, або продовжується у вищій школі, установах професійної освіти та інших освітніх установах, навчання в яких не є обов'язковим для всіх. Зазвичай середню освіту отримують в підлітковому віці, і її основною метою є підготовка до продовження освіти.
На відміну від початкового і середнього, вища освіта навіть у розвинених країнах не є загальною. У найбільш розвинених країнах через систему вищої освіти проходить до половини населення. Вона сама по собі є значущою галуззю економіки, як джерело наукових знань і освічених працівників для інших галузей. Традиційно вищу освіту поділяють на два етапи: бакалаврат та магістратура/аспірантура, але в Україні (до приєднання до Болонського процесу) такий поділ стосувався лише аспірантури, а замість бакалаврів і магістрів радянські виші готували фахівців. Основними закладами вищої освіти є університети і коледжі. Випускники вишів зазвичай отримують диплом, а аспірантам за підсумками захисту кандидатської дисертації може бути присуджений вчений ступінь. На останньому етапі навчання студенти і аспіранти зобов'язані не тільки здобувати освіту у звичайному розумінні цього слова, але й брати безпосередню участь у наукових дослідженнях, а отримання диплома або наукового ступеня залежить від результатів наукової роботи.
Альтернативна освіта
Альтернативна освіта, також відома як нетрадиційна освіти або освітня альтернатива, це широке поняття, яке може позначати всі форми навчання за межами традиційної освіти (для всіх вікових груп і рівнів освіти). Може охоплювати не тільки форми навчання призначені для учнів, студентів з особливими потребами (від підліткової вагітності до розумового розвитку), а й форми навчання призначені для широкої аудиторії і використання альтернативних освітніх філософій і методів.
Альтернативи останнього типу часто є результатом реформи освіти і йдуть корінням в різні філософії, які зазвичай принципово відрізняються від традиційної обов'язкової освіти. Хоча деякі з них сильно політично, науково або філософсько орієнтовані, інші більш неформальні об'єднання викладачів і студентів незадоволені деякими аспектами традиційної освіти. Ці альтернативи, в тому числі чартерні школи, альтернативні школи, приватні школи, домашнє навчання бувають найрізноманітнішими, але часто підкреслюють значення малого розміру класу, близьких відносин між студентами та викладачами, і почуття спільності.
Освітні технології
Освітня технологія — це система засобів, форм і способів організації освітньої взаємодії, що забезпечують ефективне управління і реалізацію освітнього процесу на основі комплексу цілей і певним чином сконструйованих інформаційних моделей освоюваної реальності — вмісту освіти.
У документах ЮНЕСКО технологія навчання (поняття не є загальноприйнятим в традиційній педагогіці) розглядається як системний метод створення, застосування і визначення всього навчального процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних, людських ресурсів і їхньої взаємодії. Технологічність навчального процесу полягає в тому, щоб зробити навчальний процес повністю керованим.
Система освіти складається з початкової освіти, середньої освіти та вищої освіти. Середня освіта має 12-річну структуру.
Початкова освіта в Україні починається з 6 років і триває 4 роки. Наприкінці цього етапу учні складають оціночний тест і отримують сертифікат про проходження. Тоді середня освіта триває 5 років і включає більш просунуту навчальну програму, де учні отримують більш спеціалізовану освіту у вибраній галузі.
Після закінчення середньої освіти учні мають можливість продовжити навчання у школі і мати мжливість вступити у вищий навчальний заклад, або вступити до професійно-технічної освіти і теж мати можливість вступити у вищий навчальний заклад згодом.
Вища освіта в Україні надається в університетах, інститутах, академіях. Існують як державні, так і приватні установи, більшість з яких є державними. Українські університети пропонують програми бакалаврату, магістратури та аспірантури за різними напрямами навчання.
Навчання в Україні є безкоштовним для всіх громадян, але вступ до вищих навчальних закладів є конкурсним і вимагає здачі вступних іспитів. Також є платне навчання у вищих навчальних закладах.
Якість освіти в Україні загалом вважається хорошою, багато університетів займають високі позиції в міжнародних рейтингах.
Системи освіти в усьому світі дуже відрізняються, у різних країнах використовуються різні моделі та підходи до освіти.
Одним із поширених способів класифікації освітніх систем є ступінь централізації. Деякі країни мають високоцентралізовані системи, де рішення щодо навчальних програм, фінансування та управління приймаються на національному рівні, тоді як інші мають децентралізовані системи, де ці рішення приймаються на місцевому чи регіональному рівнях. Одним із прикладів високо централізованої системи є система освіти в Китаї. Міністерство освіти встановлює навчальну програму, наглядає за підготовкою вчителів і регулює адміністрування школи. Ця система успішно підвищила рівень грамотності та розширила доступ до освіти, але її також критикували за сильний наголос на заучуванні та відсутність креативності. Навпаки, система освіти в Сполучених Штатах дуже децентралізована, коли кожен штат і місцевий шкільний округ мають значний контроль над навчальними програмами та фінансуванням. Ця система дозволила більше експериментувати та інновацій, але це також призвело до розбіжностей у якості освіти та результатах у різних регіонах.
Окрім централізації, інший спосіб класифікації освітніх систем ґрунтується на ролі уряду. Деякі країни мають повністю державне фінансування та адміністрування систем освіти, тоді як інші значною мірою покладаються на приватні школи та постачальників освіти. Наприклад, у Фінляндії система освіти повністю фінансується та управляється державою. Ця система була дуже успішною в досягненні високих рівнів грамотності та рахівництва серед учнів, а також у сприянні соціальній мобільності. Навпаки, система освіти у Великій Британії значною мірою покладається на приватні школи, що викликає занепокоєння щодо нерівності та соціального розшарування.
Незважаючи на ці відмінності, освітні системи стикаються з багатьма схожими проблемами, такими як фінансування, доступ і якість. Одним із перспективних підходів до вдосконалення освіти є використання інноваційних методів і технологій навчання. Наприклад, деякі країни запровадили "перевернуті класи", де студенти дивляться лекції онлайн і використовують час для обговорення та вирішення проблем. Інші інвестували в такі технології, як планшети та інтерактивні дошки, щоб покращити навчання.
В останні десятиліття в країнах Заходу набула широкого розповсюдження наукова експертиза у сфері освіти, яка здійснюється у формах «педагогічного аудиту», «психолого-педагогічної експертизи», «комплексної гуманітарної експертизи» тощо.
Загалом освітні системи відіграють вирішальну роль у формуванні майбутнього суспільства та економіки. Розуміючи сильні та слабкі сторони різних моделей і підходів, людство може працювати над покращенням освіти та просуванням більшої рівності та можливостей для всіх.
Освіта стає все більш міжнародною. Матеріали стають все більш залежними від багатьох міжнародних факторів, проте обмін серед студентів на всіх рівнях також відіграє все важливішу роль. У Європі, наприклад, Програми Сократ-Еразмус стимулюють обмін між європейськими університетами. Крім того, Фонд Сороса надає багато можливостей для студентів з Центральної Азії та Східної Європи. Такі програми, як International Baccalaureate сприяли інтернаціоналізації освіти. Деякі вчені стверджують, що незалежно від того, чи є одна система краще або гірше іншої, різні шляхи отримання освіти часто можна вважати найбільш важливим, збагачуючим елементом міжнародного навчання.
Однак, необхідно також враховувати, що з 13 березня2022 року, в зв`язку з російським вторгненням в Україну, дипломи вузів РФ більше не будуть визнаватися у світі. Так, AACSB (Асоціація з розвитку університетських бізнес-шкіл), Business Graduates Association (Асоціація випускників бізнес-шкіл), AMBA (Асоціація MBA програм), EFMD (Глобальна мережа бізнес-шкіл, компаній та асоціацій, що займаються розвитком менеджменту) вирішили вилучити акредитацію в усіх університетах РФ.
Особливості освіти в скандинавських країнах
У середині XIX століття датський теолог Ніколай Фредерік Северін Ґрундтвіґ сформулював принцип, що забезпечив виживання датської держави: «Справжню демократію можна будувати лише з освіченими людьми». Його ідеї народної школи були спрямовані на підготовку державних службовців для служби на центральних державних посадах. Цей план не був реалізований через політичні кризи, але ідеї Грундтвіга стали основою майбутньої галузі неформальної освіти дорослих у Скандинавії. За 15 років в Данії було відкрито більше 50 народних шкіл, а рух народних шкіл активно розвивався в Швеції. З 1890 по 1924 роки в королівстві було відкрито більше 700 народних шкіл.
Скандинавська модель неформальної освіти є прикладом успішної інституціоналізації галузі неформальної освіти, яка забезпечує максимальну свободу та автономію для суб'єктів неформальної освіти. Основні принципи цієї моделі полягають у повній незалежності від формальної системи освіти, свободі у виборі того, чого навчатися і хто навчає, дидактиці, заснованій на діалозі та особистому досвіді учнів, свободі вибору та високому рівні участі студентів у ключових питаннях життя та діяльності шкіл, використанні у програмах сучасних суспільно-політичних та гуманітарних знань, розташуванні у сільській місцевості та обов'язковому навчанні з проживанням у кампусі школи.
Сучасний сектор неформальної освіти в країнах Північної співдружності за обсягами фінансування майже не поступається сектору державної формальної освіти з усіма університетами, інститутами, училищами та школами. Скандинавська модель неформальної освіти є вражаючим прикладом успішної реалізації ідеї про відповідальну громаду, яка розвивається у свідомих і забезпечених людей. Ця модель забезпечує інтеграцію людей у співтовариство, яке розділяє цінності та принципи соціально-політичного устрою, що допомагає створювати умови для формування вільної особистості, яка має високий ступінь внутрішньої референції, критичного мислення та здатність усвідомлено вибудовувати відносини у складному світі. Скандинави система передбачає, що вільний громадянин не з'явиться в системі освіти, побудованої на домінуванні, ієрархіях, зовнішній оцінці та надмірному контролі. Ще один важливий аспект скандинавської моделі неформальної освіти - це акцент на здоровий спосіб життя та природний розвиток особистості. Багато шкіл та інших закладів неформальної освіти включають у свої програми фізичні вправи, спорт, екологію та знайомство з природою.
Також важливо відзначити, що скандинавські країни віддають велику увагу рівності участі у неформальній освіті. Це означає, що неформальні освітні програми доступні не тільки для еліти чи заможних верств населення, а для всіх громадян, незалежно від їх соціального статусу, статі, віку чи інших характеристик.
Загалом, скандинавський досвід розвитку неформальної освіти є дуже цікавим та показовим для інших країн. Його успіх забезпечується не тільки фінансуванням, але й відповідним підходом до планування та реалізації освітніх програм, а також підтримкою держави та громадськості. Такий підхід дозволяє створити умови для формування вільних та цивільно відповідальних громадян, які здатні самостійно розв'язувати складні завдання та вносити позитивні зміни у своє життя та суспільство в цілому.
Освіта в країнах, що розвиваються
Освіта в країнах, що розвиваються, стикається з унікальними проблемами та можливостями порівняно з освітою в більш розвинених країнах. Хоча доступ до освіти є основним правом людини, багато країн, що розвиваються, намагаються забезпечити рівну та якісну освіту для своїх громадян, що буває проблематично через різні фактори, такі як бідність, недостатня інфраструктура та недостатнє фінансування. Це призводить до нерівності в освітніх можливостях між міською та сільською місцевістю, а також між різними соціально-економічними класами. Крім того, країни, що розвиваються, часто стикаються з браком кваліфікованих викладачів і застарілими навчальними програмами. Однак у країнах, що розвиваються, також існують інноваційні та успішні ініціативи, які вирішують ці виклики, такі як технології мобільного навчання та освітні програми на основі громад. Ноутбуки, стали широко доступні з 2008 року. Ноутбуки продаються за собівартістю або віддаються на основі пожертвувань. Це дозволить країнам, що розвиваються, дати своїм дітям освіту, і допомогти поширитися цифровим технологіям поширитися у всьому світі. Незважаючи на перешкоди, освіта в країнах, що розвиваються, залишається важливою сферою для інвестицій і вдосконалення, оскільки вона має потенціал розірвати порочне коло бідності та стимулювати економічне зростання.
Всезагальна початкова освіта є однією з восьми Цілей розвитку тисячоліття й в цьому були досягнуті великі успіхи в останнє десятиліття, однак багато чого ще належить зробити.
Розвиток освіти
Рівень освіченості населення і різних країнах світу
Розвиток освіти – це процес, який охоплює різноманітні зміни та реформи, спрямовані на підвищення якості, доступності та актуальності систем освіти. Це включає зусилля з розширення доступу до освіти для маргінальних груп, таких як дівчата в деяких країнах, діти з обмеженими можливостями та ті, хто живе в бідності. Це також передбачає розробку нових навчальних програм і методів навчання, які краще відображають потреби суспільства, що змінюється, включаючи зростаючу важливість технологій і потребу в навичках критичного мислення. Крім того, розвиток освіти включає зусилля з покращення підготовки та підтримки вчителів, а також створення більш інклюзивних та ефективних навчальних закладів. Успішні приклади розвитку освіти можна побачити в таких країнах, як Фінляндія, де комплексні освітні реформи призвели до високо оціненої системи освіти. Оскільки світ продовжує розвиватися, розвиток освіти залишатиметься критичною сферою для інвестицій та інновацій.
Найвідоміші онлайн-ресурси з безкоштовними освітніми курсами. Платною може бути тільки сертифікація, хоча є багато курсів з безкоштовною сертифікацією.
Українські
Prometheus — одна з найбільших українських освітніх платформ масових відкритих онлайн-курсів (Програмування, Бізнес, Маркетинг, Дизайн, Іноземні мови та ін.)
EdEra — українська студія онлайн освіти. Онлайн-курси, спецпроекти, інтерактивні підручники, освітні блоги, підготовка до вступу в ВНЗ.
WiseCow — український відеолекторій, з короткими відео про українську культуру та історію.
Дія.Освіта — національна освітня онлайн-платформ. Освітні серіали, курси, гайди, подкасти на різні теми — від кібербезпеки та фінансів, до професійних курсів кондитера та дата-алалітика.
Україновомні курси від Google — курси з основи програмування, мистецтва публічних виступів, онлайн-маркетингу. Є безкоштовна сертифікація.
Lingva — масштабний соціальний проект, створений за підтримки Уряду України для вивчення англійської та німецької мов.
Освітній хаб міста Києва — курси з маркетингу, продажів і комунікацій, управління людьми, екології, ораторського мистецтва, критичного мислення, розвитку пам'яті та багато інших.
ВУМ online — курси з права, менеджменту, креативного мислення, батьківства, фінансів, персонального розвитку, підприємництва, розумінням побудови та діяльності відкритого суспільства і його формування в Україні.
Impactorium — платформа онлайн-освіти зі сталого розвитку. На ній розміщені короткі онлайн майстер-класи, блоги, трансляції конференцій.
Світові
Багато з курсів на цих платформах мають український переклад або субтитри.
Coursera — найбільша освітня платформа в світі. Курси на будь-яку тематику. Є сертифікація.
Khan Academy — безкотовні відео-курси з математики, історії, медицини, фінансів, фізики, хімії, біології, астрономії, економікі, космології, макро- і мікроекономіки, комп'ютерних наук.
TED — англомовна конференція TED, де багато провідних спеціалістів із різних сфер діляться своїми прогресивними думками.
EDX — курси за 24 напрямами, серед яких комп'ютерні технології, статистика, література та інші, що повторюють реальні лекції, які викладаються в Гарварді, університеті Корнуелла та інших відомих навчальних закладах.
Udacity — курси переважно технічного напрямку, але не тільки, з можливою подальшою допомогою у працеплаштуванні у міжнародні компанії.
Udemy — найрізноманітніші курси, серед яких продуктивність, стиль життя чи музика. Є як безоплатні курси, так і платні. Навчальні матеріали представлені у вигляді відео, аудіо, презентацій і тексту.
Stanford Open Edx — доступ до професійного освітнього контенту від численних шкіл і університетських кафедр, та безкоштовні онлайн-курси від Стенфордського університету.
Codecademy — інтерактивна онлайн-платформа з вивчення 7 мов програмування – Python, PHP, jQuery, JavaScript, Ruby, а також описових мов зовнішньої розмітки сторінок HTML і CSS.
OpenupEd – загальноєвропейська ініціатива, де студенти можуть обрати понад 200 безкоштовних онлайн курсів 13 мовами.
Примітки
Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України, головний ред. В. Г. Кремень. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 1040 с.
Downey, Glanville (1957). Ancient Education. The Classical Journal52 (8). с. 337–345. ISSN0009-8353. Процитовано 14 березня 2023.
GPT-4, ChatGPT (16 червня 2023). Education: A Comprehensive Approach (англ). OpenAI. «1) Hey. Imagine you are a professor of Pedagogics, with a wide and deep understanding of education, learning and theories of learning, neuroscience of memory and learning, educational systems, best educational practices across the world and a comprehensive understanding of all promising technologies across all areas of science and technology. Write please the ideal outline for the ideal monography "Education". Thanks. 2) Okay. Now write an ideal chapter for Wikipedia, based on this outline. Make it 5 sentences long and mention all the valuable for understanding details»
↑ за наук. ред. академіка В. П. Андрущенка [та ін.]. (2021). Філософія освіти: навчальний посібник. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова. с. 348.
↑ ChatGPT. Education: A Comprehensive Approach (англ). OpenAI. «1) Hey. Imagine you are a professor of Pedagogics, with a wide and deep understanding of education, learning and theories of learning, neuroscience of memory and learning, educational systems, best educational practices across the world and a comprehensive understanding of all promising technologies across all areas of science and technology. Write please the ideal outline for the ideal monography "Education". Thanks. 2) Okay. Write Chapter 1: The Philosophy of Education. Provide also only real related scientific references, better with doi links or ISBN 3) Okay. Now write an ideal chapter for Wikipedia, based on this outline. Make it 5 sentences long and mention all the valuable for understanding details 4) Which Ukrainian and ancient Rus philosophers influenced Education theory and philosophy?»
Джон Дьюї (1916). Democracy and Education: an introduction to the philosophy of education (англ). the University of Michigan: Macmillan. с. 284. ISBN9781511577359 (ел.книга).
Платон (Переклад з давньогрецької Д. Коваль.) (2000). Держава (укр). Київ: Основи. с. 355. ISBN966-500-022-5.
. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
Н. П. Онищенко, О. Р. Лиховид. ОСВІТНІ СИСТЕМИ КРАЇН СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ: КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (КНР).
Козубовська Ірина Василівна, Стойка Олеся Ярославівна, Сідун Лариса Юріївна (2015). Система освіти США: структура, традиції управління, особливості вищої освіти. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ».
Чепа М.-Л. А. Психологічна експертиза освіти // Проблеми загальної та педагогічної психології : збірка наукових праць / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. — К., 2010. — Т. XII, ч. 5. — С. 337–341.
Філософія освіти: навчальний посібник. – 2-ге видання / за наук. ред. академіка В. П. Андрущенка [та ін.]. – Київ Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2021. – 348 с.
Економічні аспекти проблем розвитку вищої освіти в Україні: монографія / за заг. Ред.. д-ра екон.наук, проф., чл..-кор.НАПН України І.М. Грищенка. –Хмельницький: ХНУ, 2010.- 478 с.
Розвиток вищої освіти: тенденції та перспективи / Дубасенюк О.А.; Людиноцентризм як основа гуманітарної політики України: освіта, політика, економіка, культура: матер. Всеукр. конф. К.: ІОД НАПН України. – 2011. – С. 135-142
Освіта в Європі: основні характеристики: навч. посіб. для студ. магістеріуму напряму «Упр. навч. закл.» / М. В. Гаврилюк, М. П. Лещенко, З. Т. Магдач, Н. В. Мукан; за ред. М. П. Лещенко. — Львів: Вид-вол «Бескид Біт», 2008. — 244 с. — Тит. арк. парал укр., англ. — ISBN 966-8450-32-9
Освіта в інноваційному поступі суспільства / С. М. Ніколаєнко. - Київ: Знання, 2006. - 207 с.: іл. - Бібліогр. с. 204-205
Стратегія розвитку освіти України: початок XXI століття / С. М. Ніколаєнко; Міністерство освіти і науки України. — Київ.: Знання, 2006. - 253 с.
Управління забезпеченістю національної економіки фахівцями з вищою освітою: досвід перетворень, теоретико-інструментальне підґрунтя: монографія / В. С. Пономаренко, О. В. Раєвнєва, В. Є. Єрмаченко. – Харків: ФОП Александрова К. М., 2014.
Філософія освіти: пошук пріоритетів. [монографія]: у 7 книгах / В. Г. Кремень. – Київ: МП Леся, 2012. – 523 с.
Філософія освіти. Світоглядно-гуманітарний вимір: людина-наука-культура-мистецтво-стиль мислення: монографія / С. Черепанова. — Львів.: Світ, 2011. — 408 c.
Школа як соціокультурний образ суспільства / О.В. Сухомлинська // Шлях освіти. — 2009. — № 3. — С. 32-35.
Вища (університетська) освіта: становлення і розвиток: Навч.-метод. посіб. / Н. О. Терентьєва. — Черкаси, 2005. — 192 c.
Загальний огляд історичного розвитку зарубіжної освіти (від стародавніх часів до XIX століття) / І. Є. Курляк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Каф. педагогіки. — Л., 2000. — 70 c. — (Навч.-метод. посіб.; Вип. 2). — Бібліогр.: 51 назва.
Міжнародне співробітництво та університетська освіта: Матеріали міжнар. наук. конф. / ред.: В. Д. Будак; Ін-т педагогіки та психології проф. освіти АПН України. — Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2000. — 263 c.
Мовна освіта у вищій школі / В. С. Акімова // Вісн. Придніпр. держ. акад. буд-ва та архіт. — 2001. — № 7. — С. 5-8.
Наука та освіта в Україні: сучасні проблеми і можливі шляхи їх вирішення / С. О. Довгий // Наука та наукознавство. — 2001. — № 2. — С. 104—109.
Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи / ред.: І. А. Зязюн; АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти. — Київ: Віпол, 2000. — 636 c.
Освіта в економічному вимірі: потенціал та механізм розвитку / І. С. Каленюк; Ін-т вищої освіти АПН. — Київ.: ТОВ «Кадри», 2001. — 326 c.
Освіта в системі культури / Р. О. Позінкевич. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Л. Українки, 2000. — 348 c.
Освіта і наука в Україні — інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В. Г. Кремень. — Київ: Грамота, 2005. — 447 c.
Освіта у сучасному світі (порівняльний контекст): Навч. посіб. / Н. В. Кічук; Ізмаїл. держ. пед. ін-т. — Ізмаїл, 2001. — 88 c. — (Порівняльна педагогіка).
Приватна вища освіта: шляхи України у світовому вимірі / О. Л. Сидоренко. — Харків: Основа, 2000. — 255 c.
Професійна освіта: Слов.: Навч. посіб. / ред.: Н. Г. Ничкало; уклад.: С. У. Гончаренко; АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти. — Київ.: Вища шк., 2000. — 380 c.
Університетська освіта України XXI століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку: Міжнар. наук.-практ. конф. 15 — 16 груд. 2000 р.: Тези доп. / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Харків, 2000. — 275 c.
Osvi ta ce proces nabuttya ta vdoskonalennya znan navichok cinnostej perekonan i zvichok za dopomogoyu riznih form piznavalnoyi diyalnosti takih yak sprijnyattya uvaga pam yat uyava mislennya ta riznih form navchannya takih yak vivchennya instruktazh trenuvannya doslidzhennya ta praktichnij dosvid Vono mozhe vidbuvatisya v riznih miscyah vklyuchayuchi shkoli uchilisha universiteti robochi miscya ta spilnoti i mozhe buti formalnim abo neformalnim dzherelo Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaBiblioteka Bolonskogo universitetu najstarishogo v YevropiUchni serednoyi shkoli v aktovomu zali SingapurKiyevo Mogilyanska akademiyaOsvita ce proces i rezultat zasvoyennya osobististyu pevnoyi sistemi naukovih znan praktichnih umin ta navichok i pov yazanogo z nimi togo chi inshogo rivnya rozvitku yiyi rozumovo piznavalnoyi i tvorchoyi diyalnosti a takozh moralno estetichnoyi kulturi yaki u svoyij sukupnosti viznachayut socialne oblichchya ta individualnu svoyeridnist ciyeyi osobistosti 1 Takozh osvita ce disciplina yaka vivchaye perevazhno metodi navchannya i vivchennya v shkolah abo podibnih zakladah u protilezhnist riznim neformalnim zasobam socializaciyi napriklad mizh batkami i yih ditmi Tomu osvitu mozhna rozumiti yak peredachu nakopichenih suspilstvom znan molodomu pokolinnyu dlya rozvitku v nogo piznavalnih mozhlivostej a takozh nabuttya umin i navichok dlya praktichnogo zastosuvannya zagalnoosvitnih i profesijnih znan dzherelo U povsyakdennomu rozuminni osvita krim usogo inshogo peredbachaye navchannya uchniv uchitelem Vono mozhe polyagati v navchanni chitannya pisma matematiki istoriyi ta inshih nauk Vikladachi z vuzkih sfer takih yak astrofizika pravo geografiya abo zoologiya mozhut navchati tilki danomu predmetu zvichajno v universitetah ta inshih vishah Isnuye takozh vikladannya fahovih navichok napriklad vodinnya Krim osviti v specialnih ustanovah isnuye takozh samoosvita napriklad cherez Internet chitannya vidviduvannya muzeyiv abo osobistij dosvid dzherelo Zmist 1 Istoriya osviti 1 1 Starodavni chasi 1 2 Osvita za chasiv Serednovichchya 1 3 Istoriya osviti v Ukrayini 2 Meta ta funkciyi osviti 2 1 Meta 2 2 Funkciyi osviti 3 Klasifikaciya 3 1 Tipi osviti 3 2 Formi osviti 3 3 Rivni osviti 4 Pravo na zdobuttya osviti 5 Teoriya osviti 5 1 Teoriyi navchannya 5 2 Filosofiya osviti 6 Pidhodi do osviti 7 Sistema osvitnih ustanov 7 1 Pochatkova osvita 7 2 Serednya osvita 7 3 Visha osvita 7 4 Alternativna osvita 8 Osvitni tehnologiyi 9 Osvita v Ukrayini 9 1 Najkrashi universiteti Ukrayini 10 Osvita v inshih krayinah 10 1 Internacionalizaciya 10 2 Osoblivosti osviti v skandinavskih krayinah 10 3 Osvita v krayinah sho rozvivayutsya 10 4 Rozvitok osviti 11 Div takozh 12 Posilannya 12 1 Bezkoshtovni osvitni resursi 12 1 1 Ukrayinski 12 1 2 Svitovi 13 Primitki 14 Literatura 14 1 Zhurnali 14 2 KnigiIstoriya osviti RedaguvatiStarodavni chasi Redaguvati Mozayika z Pompeyi I st do n e iz zobrazhennyam Akademiyi Platona Istoriya starodavnoyi osviti vidnositsya do osvitnih praktik i teorij rannih civilizacij u tomu chisli starodavnogo Yegiptu Mesopotamiyi Greciyi Rimu Indiyi ta Kitayu Osvita v cih civilizaciyah v pershu chergu bula priznachena dlya eliti vklyuchayuchi korolivsku sim yu svyashenikiv i dvoryan 2 U Starodavnomu Yegipti osvita bula zoseredzhena na gramoti matematici ta religijnih vchennyah U hramovih shkolah uchniv navchali knizhniki ta svyasheniki U Mesopotamiyi osvita tak samo bula zoseredzhena na gramotnosti ta matematici ale takozh vklyuchala navchannya profesijnim navichkam takim yak silske gospodarstvo ta metalurgiya Studentiv navchali v hramovih shkolah abo privatni vchiteli U Starodavnij Greciyi osvita podilyalasya na dva etapi pochatkova osvita grammata yaka bula zoseredzhena na chitanni pismi ta arifmetici i visha osvita paideia yaka vklyuchala filosofiyu ritoriku ta fizichne vihovannya Osvita takozh bula rozdilenoyu za stattyu divchata otrimuvali obmezhenu osvitu vdoma div takozh Osvita u Starodavnij Greciyi U Starodavnomu Rimi na osvitu vplinula grecka sistema zoseredzhena na literaturi istoriyi ta oratorskomu mistectvi Hlopchiki z bagatih simej otrimuvali osvitu u privatnih vikladachiv abo v shkolah yaki nazivalisya ludi div takozh Osvita v Starodavnomu Rimi V Indiyi osvita zdebilshogo bula zarezervovana dlya kasti brahmaniv zoseredzhuyuchis na religijnih vchennyah filosofiyi ta literaturi Navchannya nadavalosya v gurukulah abo ashramah de uchni zhili zi svoyimi vchitelyami U Kitayi osvita bula zoseredzhena na konfucianstvi z nagolosom na moralno etichnih vchennyah Navchannya nadavalosya v shkolah pid nazvoyu shuyuan abo guoczyan de uchni vivchali klasiku ta skladali ispiti na derzhavnu sluzhbu Zagalom u starodavnij osviti nagoloshuvalosya na gramotnosti religijnih i moralnih vchennyah i profesijnih navichkah prichomu rizni civilizaciyi robili riznij stupin akcentu na kozhnomu z nih Osvita za chasiv Serednovichchya Redaguvati Koledzhu Merton Oksfordskogo universitetu pobudovanij mizh 1288 i 1378 rokamiDetalnishe Serednovichna osvita Spisok najstarishih universitetiv Serednovichnu sistemu osviti zapozicheno v antichnosti ale yiyi zbagatili pristosuvali do novih umov Shkilna osvita buduvalasya na semi vilnih mistectvah Vikladannya velosya latinoyu u XIV stolitti vidbuvayetsya perehid na nacionalni movi Vikovi osoblivosti ditej ne vrahovuvalisya Chitati v shkoli vchilisya za Bibliyeyu Vidomosti chasto buli fantastichnimi Z rozvitkom miskoyi kulturi kafedralni shkoli peretvoryuvalisya na universiteti Universitetski vipuskniki mali pravo vikladannya v bud yakij shkoli Universitet podilyavsya na fakulteti Revolyuciyu u vikladanni zdijsnilo knigodrukuvannya Do XII stolittya knigi zberigalisya perevazhno u monastirskih i kafedralnih bibliotekah Pershi publichni biblioteki vidrilisya v XV stolitti u velikih mistah Istoriya osviti v Ukrayini Redaguvati Nacionalnij universitet Ostrozka akademiya najstarishij vishij osvitnij zaklad Ukrayini Osnovni statti Istoriya osviti v Ukrayini Istoriya vishoyi osviti v Ukrayini Istoriya zhinochoyi osviti v Ukrayini Z chasiv Rusi pri monastiryah ta mitropolichij kafedri diyali lishe vishi studiyi z filosofiyi ta bogoslov ya U 1037 roci Yaroslav Mudrij zasnuvav Kiyivsku Akademiyu Rozvitku vishoyi osviti zashkodila mongolo tatarska navala trivala vidsutnist vlasnoyi nacionalnoyi derzhavi postupova asimilyaciya eliti Volini Chervonoyi Rusi Podillya ta Kiyivshini polskoyu shlyahtoyu Naselennya ukrayinskih zemel moglo zdobuvati vishu osvitu v universitetah Yevropi Yagellonskomu Krakiv Bolonskomu v inshih italijskih nimeckih ta francuzkih universitetah Vilenskij i Zamojskij akademiyi Vishi studiyi v Ukrayini buli zapochatkovani knyazyami Ostrozkimi naprikinci XVI stolittya v Ostrozkij akademiyi de v 1570 1590 h rokah sformuvavsya gurtok vchenih pismennikiv perekladachiv i vidavciv yaki vipuskali bogoslovsku polemichnu j navchalnu literaturu vikladali v shkoli Ta shkola nazivalas trimovnim liceyem gimnaziyeyu i akademiyeyu poyednuvala programu togochasnoyi yevropejskoyi serednoyi shkoli shkola semi vilnih nauk iz vishimi studiyami V akademiyi rozpochavsya proces aktivnogo zasvoyennya na pravoslavnomu pidgrunti dosyagnen yezuyitskih kolegiumiv Za yiyi prikladom pravoslavni shkoli pochali z yavlyatis v inshih mistah sho rozgornulo reformu shkilnoyi osviti 1632 roku u Kiyevi mitropolitom Petrom Mogiloyu shlyahom zlittya bratskoyi shkoli z Lavrskoyu bulo utvorenoyu Kiyevo Mogilyansku kolegiyu na bazi yakogo zgodom postala Kiyevo Mogilyanska akademiya Osvityanska galuz uprodovzh 1990 h rokiv iz nabuttyam nezalezhnosti na osnovi Zakonu Ukrayini Pro osvitu 1991 roku bula znachnoyu miroyu reformovana zdijsneno perehid na tristupenevu pidgotovku bakalavr specialist magistr rozrobleno ta vprovadzheno novi navchalni plani j programi vstanovleno chotiri rivni akreditaciyi 1 j tehnikumi uchilisha 2 j koledzhi 3 j i 4 j instituti konservatoriyi universiteti zaprovadzheno licenzuvannya j akreditaciyu sho zabezpechuye derzhavnij kontrol Poryad iz novimi derzhavnimi postali navchalni zakladi iz nederzhavnoyu formoyu vlasnosti U 2001 2002 navchalnomu roci v Ukrayini diyalo 318 vishih navchalnih zakladiv v yakih navchalosya 1 55 mln studentiv Ponad 20 providnih zakladiv osviti otrimali status nacionalnih V Ukrayini perevazhno zberiglas kilkist studentskih misc yaka sklalasya protyagom poperednih desyatilit 170 studentiv na 10 000 osib naselennya Meta ta funkciyi osviti RedaguvatiMeta Redaguvati Meta osviti polyagaye v tomu shob nadati lyudyam znannya navichki ta cinnosti neobhidni yim shob stati poinformovanimi vidpovidalnimi ta produktivnimi chlenami suspilstva Navchannya maye na meti nadati lyudyam instrumenti ta modeli neobhidni dlya dosyagnennya uspihu v zhitti yak osobistogo tak i profesijnogo Osvita priskoryuye proces rozvitku j stanovlennya lyudini yak osobistosti sub yekta zabezpechuye formuvannya yiyi duhovnosti svitoglyadu cinnisnih oriyentacij i moralnih principiv Vona poklikana dopomogti sub yektu uvijti v kulturu osvoyiti yiyi cinnosti j uspishno diyati v kulturnomu butti yiyi zavdannyam ye formuvannya sub yekta zdatnogo pobachiti problemi superechnosti cogo svitu rozpredmetiti jogo znajti novi kombinaciyi vidomih elementiv i svoyeyu diyalnistyu stvoriti vidsutni elementi dlya togo shob insajt tvorche osyayannya porodilo novu kulturnu realnist diyalnist zi stvorennya kulturnih cinnostej 3 Osvita ye odnim iz najbilsh optimalnih sposobiv vhodzhennya lyudini u svit nauki ta kulturi oskilki same v procesi zdobuvannya osviti lyudina zasvoyuye kulturni cinnosti 3 Konkretni cili osviti mozhut vidriznyatisya zalezhno vid kontekstu ta rivnya osviti Napriklad cili pochatkovoyi osviti mozhut vklyuchati rozvitok bazovih navichok gramotnosti ta lichbi todi yak cili serednoyi osviti mozhut vklyuchati pidgotovku uchniv do vishoyi osviti abo profesijnogo navchannya Cili vishoyi osviti mozhut vklyuchati rozvitok specialnih znan i navichok u pevnij galuzi a takozh rozvitok kritichnogo mislennya kreativnosti ta zdibnostej do virishennya problem Zreshtoyu meta osviti polyagaye v tomu shob nadati lyudyam mozhlivist zhiti povnocinnim i zmistovnim zhittyam robiti vnesok u svoyi gromadi ta stvoryuvati krashij svit dlya majbutnih pokolin LekciyaFunkciyi osviti Redaguvati Osvita vikonuye kilka funkcij zokrema 4 Nadannya znan i navichok Odniyeyu z osnovnih funkcij osviti ye nadannya lyudyam znan i navichok neobhidnih dlya dosyagnennya uspihu v zhitti Osvita dopomagaye lyudyam rozvivati kritichne mislennya navichki virishennya problem i komunikaciyi a takozh znannya ta rozuminnya riznih predmetiv i sfer Socializaciya Osvita vidigraye vazhlivu rol u socializaciyi dopomagayuchi lyudyam zasvoyiti normi cinnosti ta povedinku svogo suspilstva Zavdyaki osviti lyudi vchatsya vzayemodiyati z inshimi oriyentuvatisya v socialnih strukturah i stati vidpovidalnimi gromadyanami Peredacha kulturi Osvita dopomagaye peredavati kulturni cinnosti ta znannya vid odnogo pokolinnya do nastupnogo Vivchayuchi istoriyu literaturu mistectvo ta inshi aspekti kulturi lyudi otrimuyut glibshe rozuminnya vlasnoyi kulturi ta svitu navkolo nih Profesor i studenti klas mistobuduvannyaEkonomichnij rozvitok Osvita takozh vazhliva dlya ekonomichnogo rozvitku oskilki vona daye lyudyam navichki ta znannya neobhidni dlya uchasti v robochij sili ta vnesku v ekonomiku Osvita takozh mozhe stimulyuvati innovaciyi ta kreativnist stvoryuyuchi novi ideyi ta tehnologiyi yaki mozhut spriyati ekonomichnomu zrostannyu Osobistij rozvitok Osvita mozhe dopomogti lyudyam rozvinuti pochuttya vlasnoyi gidnosti ta vpevnenosti v sobi a takozh vidchuttya meti ta napryamku v zhitti Zaohochuyuchi osobistij rist i rozvitok osvita mozhe dopomogti lyudyam dosyagti svoyih cilej i realizuvati svij potencial Socialna mobilnist osvita takozh mozhe buti potuzhnim instrumentom socialnoyi mobilnosti nadayuchi lyudyam mozhlivist pokrashiti svij socialnij ta ekonomichnij status Osvita mozhe dopomogti podolati bar yeri ta stvoriti mozhlivosti dlya lyudej z neblagopoluchnogo seredovisha dosyagti uspihu ta procvitati Klasifikaciya RedaguvatiTipi osviti Redaguvati Isnuye tri osnovnih vidi osviti formalna neformalna ta informalna osvita 5 Lekciya profesora Zona G A dlya aspirantiv Sumskogo nacionalnogo agrarnogo universitetuFormalna osvita ce strukturovana ta sistematichna osvita yaku nadayut shkoli koledzhi universiteti ta inshi ustanovi Zazvichaj vin skladayetsya za specialnoyu navchalnoyu programoyu ta maye viznacheni cili navchannya Formalna osvita zazvichaj vede do viznanih kvalifikacij abo stupeniv takih yak diplomi sertifikati chi stupeni Neformalna osvita ce bud yake organizovane navchannya poza formalnoyu sistemoyu osviti Ce vklyuchaye osvitu doroslih profesijne navchannya ta osvitni programi na rivni gromadi Neformalna osvita zazvichaj ne vede do formalnih kvalifikacij ale mozhe nadati cinni navichki ta znannya Onlajn kurs dlya avtoriv Vikipediyi Tehnolog laboratoriyi demonstruye studentam metodiku j tehnikuInformalna osvita ce navchannya yake vidbuvayetsya poza strukturovanim navchalnim seredovishem Taka osvita mozhe vidbuvatis v povsyakdennomu zhitti cherez dosvid vzayemodiyu ta sposterezhennya Neformalna neorganizovana osvita mozhe vklyuchati taki rechi yak samonavchannya chitannya knizhok naukovih zhurnaliv Vikipediyi tosho pereglyad navchalnih video abo vidviduvannya majster klasiv seminariv ta konferencij Ce chasto samonapravlyayetsya ta keruyetsya osobistim interesom abo motivaciyeyu Formi osviti Redaguvati za stupenem Pochatkova shkola Pochatkova osvita Serednya shkola Serednya osvita Visha shkola Visha osvita za vidom Denna Zaochna Vechirnya Subotnya Eksternat Internat Distancijna Dualna za organizaciyeyu samoosvita narodna osvita profesijna osvita religijna osvita parafiyalna nedilna za vikovim cenzom doshkilna shkilna dorosla osvita za uchastyu osoblivih grup specialna osvita gluhih osvita nezryachih dopomizhna osvita inklyuzivnaRivni osviti Redaguvati Grupa ditej u starshij grupi dityachogo sadka Alaniya TurechchinaDoshkilna osvita Zagalna osvita Pochatkova zagalna osvita Serednya zagalna osvita Dodatkova osvita ditejProfesijna osvita Pochatkova profesijna osvita Serednya profesijna osvita Visha profesijna osvita Bakalavrat MagistraturaFundamentalna naukova profesijna osvita Aspirantura Doktorantura Pidvishennya kvalifikaciyi Druga visha osvita PerepidgotovkaProfesijna pidgotovkaPravo na zdobuttya osviti RedaguvatiDokladnishe Pravo na osvituCili stalogo rozvitku Cil 1 Podolannya bidnosti Cil 2 Podolannya golodu rozvitok silskogo gospodarstva Cil 3 Micne zdorov ya i blagopoluchchya Cil 4 Yakisna osvita Cil 5 Genderna rivnist Cil 6 Chista voda ta nalezhni sanitarni umovi Cil 7 Dostupna ta chista energiya Cil 8 Gidna pracya ta ekonomichne zrostannya Cil 9 Promislovist innovaciyi ta infrastruktura Cil 10 Skorochennya nerivnosti Cil 11 Stalij rozvitok mist i gromad Cil 12 Vidpovidalne spozhivannya ta virobnictvo Cil 13 Pom yakshennya naslidkiv zmini klimatu Cil 14 Zberezhennya morskih resursiv Cil 15 Zahist ta vidnovlennya ekosistem sushi Cil 16 Mir spravedlivist ta silni instituti Cil 17 Partnerstvo zaradi stalogo rozvitkuPravo na osvitu v Ukrayini garantovane Konstituciyeyu Nezakonna vidmova u prijnyatti do navchalnogo zakladu bud yakoyi formi vlasnosti a takozh nezakonna vimoga oplati za navchannya u derzhavnih chi komunalnih navchalnih zakladah peredbachayut kriminalnu vidpovidalnist Pravo na osvitu v nash chas koli pidtverdzheno nacionalnimi ta mizhnarodnimi pravovimi aktami napriklad Yevropejskoyu konvenciyeyu pro zahist prav lyudini ta osnovnih svobod i Mizhnarodnim paktom pro ekonomichni socialni ta kulturni prava prijnyatim OON v 1966 roci Usvidomlennya mozhlivostej vikoristannya obov yazkovoyi osviti yak zasobu zneosoblennya lyudini viklikalo v demokratichnomu suspilstvi rozvitok ruhu za nederzhavnu i navit simejnu osvitu za veliku chastku kursiv z vidpovidalnogo viborom uchnya za uchastyu batkiv i pedagogiv v programi serednih zagalnoosvitnih shkil tobto pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli pidtrimku samoosviti bezperervnoyi osviti protyagom vsiyeyi diyalnoyi zhittya lyudini u miru viniknennya osvitnoyi potrebi pozashkilnoyi distancijnoyi ta dodatkovoyi osviti tosho Teoriya osviti RedaguvatiTeoriya osviti vklyuchaye shirokij spektr psihologichnih sociologichnih nejronaukovih ta filosofskih principiv i doslidzhuye yak lyudi nabuvayut zasvoyuyut i zastosovuyut znannya ta navichki Vona zagliblyuyetsya v procesi vikladannya navchannya ta rizni sistemi yaki spriyayut cim procesam 6 Didaktika grec didactikos povchalnij galuz pedagogiki yaka rozroblyaye teoriyu osviti i navchannya vihovannya u procesi navchannya Teoriya osviti ce shiroka sfera yaka ohoplyuye nizku pidhodiv do vikladannya ta navchannya Za svoyeyu suttyu teoriya osviti pragne zrozumiti yak lyudi navchayutsya i yak vchiteli mozhut najkrashim chinom polegshiti ce navchannya Teoriyi navchannya Redaguvati Detalnishe Navchannya Teoriyi navchannya Pedagogika Odniyeyu z klyuchovih teorij navchannya ye teoriya kognitivnogo navchannya yaka nagoloshuye na roli takih psihichnih procesiv yak uvaga pam yat i zdatnist rozv yazuvati problemi u navchanni Zgidno z ciyeyu teoriyeyu navchannya vidbuvayetsya koli nova informaciya integruyetsya v isnuyuchi mentalni shemi abo kognitivni strukturi Cej pidhid mav vpliv u takih galuzyah yak pedagogichna psihologiya ta kognitivna nejronauka Inshoyu vplivovoyu teoriyeyu ye konstruktivizm yakij pidkreslyuye rol aktivnogo samostijnogo navchannya v otrimanni znan Vidpovidno do ciyeyi teoriyi uchni buduyut svoye vlasne rozuminnya svitu cherez proces doslidzhennya rozdumiv i spivpraci Cej pidhid buv vplivovim u takih sferah yak problemne navchannya ta vikladannya na osnovi zapitiv She oniyeyu vazhlivoyu teoriyeyu navchannya ye biheviorizm yakij pidkreslyuye rol obumovlenosti u formuvanni povedinki Zgidno z ciyeyu teoriyeyu navchannya vidbuvayetsya cherez proces pidkriplennya ta pokarannya pri comu vinagoroda nadayetsya za bazhanu povedinku ta pokarannya za nebazhanu Na dodatok do cih teoretichnih osnov teoriya osviti takozh ohoplyuye nizku praktichnih pidhodiv do vikladannya ta navchannya Do nih nalezhat taki metodi yak pryame navchannya spilne navchannya ta proektne navchannya a takozh taki tehnologiyi yak osvitnye programne zabezpechennya ta sistemi upravlinnya navchannyam Filosofiya osviti Redaguvati Filosofiya osviti galuz filosofiyi sho vivchaye sutnist cinnosti ta filosofski zasadi osviti Vona analizuye filosofski problemi pov yazani z osvitoyu taki yak yiyi priroda meta cili zmist proces ta rezultati Filosofiya osviti doslidzhuye filosofski koncepciyi ta principi sho lezhat v osnovi osvitnoyi sistemi ta vplivayut na formuvannya osobistosti Vona takozh vivchaye rol osviti u suspilstvi vzayemozv yazok osviti z inshimi filosofskimi kategoriyami etichni ta moralni aspekti osviti a takozh spriyaye formuvannyu osvitnih koncepcij ta polipshennyu sistemi osviti Filosofiya osviti vplivaye na rozvitok osvitnih politik praktik ta dopomagaye viroblyati krashi pidhodi do navchannya j vihovannya 7 8 Filosofiya osviti 9 ohoplyuye vazhlivist i metu osviti u spriyanni osobistomu rozvitku socialnomu ta ekonomichnomu progresu moralnomu ta gromadyanskomu vihovannyu yak ce bulo pidkresleno Dzhonom Dyuyi 10 Istorichno na pedagogichnu dumku vplinuli taki filosofi davnih chasiv yak Konfucij Platon 11 i Aristotel serednovichni misliteli taki yak Toma Akvinskij i Al Farabi a takozh suchasnih filosofiv takih yak Russo 12 Dyuyi ta Frejre 13 Ci filosofiyi dali pochatok riznomanitnim osvitnim tradiciyam vklyuchayuchi perenializm esencializm progresivizm rekonstrukcionizm kritichnu pedagogiku ta postmodernizm kozhna z yakih proponuye unikalnu linzu cherez yaku mozhna rozglyadati osvitu 9 14 15 Filosofski tradiciyi Ukrayini ta Kiyivskoyi Rusi suttyevo vplinuli na teoriyu osviti Napriklad Grigorij Skovoroda nagoloshuvali na samopiznanni ta duhovnij svobodi 16 Petro Konashevich Sagajdachnij vistupav za osvitu ta pidtrimuvav diyalnist Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Sered inshih vplivovih diyachiv Mihajlo Dragomanov ta Vasil Suhomlinskij chiyi praci pidkreslyuvali vazhlivist osviti vazhlivist moralnih cinnostej ta cilisnij rozvitok ditej Ranishe pravoslavni diyachi taki yak svyati Kirilo i Mefodij znachno poshirili pisemnist i osvitu v Kiyivskij Rusi 9 Suchasna filosofiya osviti rozglyadaye potochni vikliki ta perspektivi majbutnogo Filosofiya osviti prodovzhuye rozvivatisya 17 8 Pidhodi do osviti RedaguvatiVzhe v antichnosti sklalisya dva osnovnih pidhodi do navchannya kulturna dorechnist ta prirodna dorechnist Odnim z klasichnih vikladiv cih pidhodiv ye stattya znamenitogo nimeckogo pedagoga Adolfa Distervega 1790 1866 Pro prirodovidpovidnist j kulturovidpovidnist v navchanni Prihilniki kulturnoyi docilnosti dotrimuyutsya dumki sho pidsumki navchannya zalezhat viklyuchno vid kulturnogo seredovisha v yaku zanurenij toj hto navchayetsya vid nayavnosti dostatnogo chisla shkilnih budivel vikladachiv yidalen bibliotek z knigami komp yuteriv u klasah i vdoma tosho Istotnoyu riznomanitnistyu prirodnih zdibnostej uchnya po suti nehtuyut Harakternoyu osoblivistyu cogo pidhodu ye navchannya vsih za yedinoyu programoyu v odnomu tempi tosho Dlya uspishnoyi roboti takogo pidhodu odnak absolyutno neobhidnij postijnij kontrol uspihiv uchniv i vidsiv nevstigayuchih Pri porushenni ciyeyi vimogi sho zvichajno prikrivayetsya samimi dobrimi namirami za rahunok yavnoyi i prihovanoyi protidiyi nebazhayuchih ta abo nezdatnih vchitisya utochnimo sho same za ciyeyu programoyu i zaproponovanim sposobom uspishnist navchannya takoyi grupi pochinaye padati i za pevnih obstavin negativni plodi takogo navchannya daleko perevershuyut jogo pozitivni skladovi Doslidzhennya norvezkih ta amerikanskih pedagogiv tih rokiv pokazali sho za vidsutnosti vidrahuvannya nevstigayuchih cej pokaznik buv zvichajnim i dlya pivnichnoamerikanskoyi i dlya yevropejskoyi shkoli tobto diti buli ne krashi i ne girshi v comu vidnoshenni svoyih zakordonnih odnolitkiv Inshimi slovami pri zhorstkij odnakovij dlya vsih programi v zagalnoosvitnij shkoli pri desyatirichnij trivalosti navchannya chastka nevidpovidnih dlya takoyi shkoli bilsh mensh zdorovih ditej viyavlyayetsya blizko 90 Pri poshirenosti riznih zahvoryuvan pogirshennya ekologichnoyi obstanovki cej vidsotok zrozumilo tilki zbilshuyetsya Tomu bagato pitan vihovannya i navchannya budut virishuvatisya suttyevo po riznomu v tomu chisli pryamo protilezhno zalezhno vid prihilnosti vidpovidacha do togo chi inshogo pidhodu do navchannya Zauvazhimo sho taka prihilnist viyavlyayetsya i u vikoristovuvanij sistemi ponyat Tak prihilniki kulturosoobraznosti nazivayut navchannya osvitoyu a prirodosoobraznosti prosvitoyu osvichuyut nayavne a nove utvoryuvati mozhna i na porozhnomu misci a vidpovidnih pracivnikiv narodnoyi osviti osvityanami Dlya kulturosoobraznogo pidhodu harakterni ponyattya novoutvorennya zdibnostej v silu velikoyi shozhosti z rakovimi zahvoryuvannyami neridko pereinakshuyetsya yak formuvannya zdibnostej nehtuvannya prikmetnikom prirodni po vidnoshennyu do zdibnostyami zamina samogo slova zdibnosti na zadatki Zvidsi zh vinikaye poshirenist perekonannya bagatoh chinovnikiv vid osviti pro te sho slovo elita dobirna chastina mozhe vidnositsya tilki do diyachiv rozumovoyi praci majstra zoloti ruki zalishilisya tilki v dorevolyucijnih kazkah u zv yazku z chim napriklad vsya ukrayinska zagalnoosvitnya shkola vzhe bagato rokiv najchastishe bez urahuvannya dijsnih mozhlivostej i potreb suspilstva zatochuyetsya pid pidgotovku do vishoyi shkoli Sistema osvitnih ustanov RedaguvatiDokladnishe Sistema osvitiPochatkova osvita Redaguvati Pochatkova shkola v seli Hashovanya 1940 vi rokiDokladnishe Pochatkova osvita Pochatkova shkola ta Doshkillya v UkrayiniPochatkova osvita pokrivaye pershi kilka rokiv navchannya U riznih krayinah vono pochinayetsya u vici vid p yati do semi rokiv i zajmaye do semi rokiv Nini ne menshe 70 ditej u sviti otrimuyut pochatkovu osvitu Zusillyami YuNESKO peredbachayetsya zaprovaditi zagalne pochatkovu osvitu v bilshosti krayin svitu do 2015 roku Vik zakinchennya pochatkovoyi osviti v riznih krayinah riznij ale v serednomu ce 11 12 rokiv U deyakih krayinah zakladi pochatkovoyi ta serednoyi osviti rozdileni Serednya osvita Redaguvati Dokladnishe Serednya osvita Zagalna serednya osvita v Ukrayini ta Serednya shkola Serednya zagalnoosvitnya shkola v UkrayiniU rozvinenih krayinah serednya osvita pochinayuchi z XX stolittya ye obov yazkovoyu ta zagalnoyu Vik zakinchennya serednoyi osviti zazvichaj nablizhenij do nastannya povnolittya pislya chogo osvita abo zavershuyetsya abo prodovzhuyetsya u vishij shkoli ustanovah profesijnoyi osviti ta inshih osvitnih ustanovah navchannya v yakih ne ye obov yazkovim dlya vsih Zazvichaj serednyu osvitu otrimuyut v pidlitkovomu vici i yiyi osnovnoyu metoyu ye pidgotovka do prodovzhennya osviti Visha osvita Redaguvati Dokladnishe Visha osvita Visha osvita v Ukrayini Visha shkola ta Istoriya vishoyi osviti v Ukrayini Nacionalnij tehnichnij universitet Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut imeni Igorya Sikorskogo Na vidminu vid pochatkovogo i serednogo visha osvita navit u rozvinenih krayinah ne ye zagalnoyu U najbilsh rozvinenih krayinah cherez sistemu vishoyi osviti prohodit do polovini naselennya Vona sama po sobi ye znachushoyu galuzzyu ekonomiki yak dzherelo naukovih znan i osvichenih pracivnikiv dlya inshih galuzej Tradicijno vishu osvitu podilyayut na dva etapi bakalavrat ta magistratura aspirantura ale v Ukrayini do priyednannya do Bolonskogo procesu takij podil stosuvavsya lishe aspiranturi a zamist bakalavriv i magistriv radyanski vishi gotuvali fahivciv Osnovnimi zakladami vishoyi osviti ye universiteti i koledzhi Vipuskniki vishiv zazvichaj otrimuyut diplom a aspirantam za pidsumkami zahistu kandidatskoyi disertaciyi mozhe buti prisudzhenij vchenij stupin Na ostannomu etapi navchannya studenti i aspiranti zobov yazani ne tilki zdobuvati osvitu u zvichajnomu rozuminni cogo slova ale j brati bezposerednyu uchast u naukovih doslidzhennyah a otrimannya diploma abo naukovogo stupenya zalezhit vid rezultativ naukovoyi roboti Alternativna osvita Redaguvati Dokladnishe Alternativna osvitaAlternativna osvita takozh vidoma yak netradicijna osviti abo osvitnya alternativa ce shiroke ponyattya yake mozhe poznachati vsi formi navchannya za mezhami tradicijnoyi osviti dlya vsih vikovih grup i rivniv osviti Mozhe ohoplyuvati ne tilki formi navchannya priznacheni dlya uchniv studentiv z osoblivimi potrebami vid pidlitkovoyi vagitnosti do rozumovogo rozvitku a j formi navchannya priznacheni dlya shirokoyi auditoriyi i vikoristannya alternativnih osvitnih filosofij i metodiv Alternativi ostannogo tipu chasto ye rezultatom reformi osviti i jdut korinnyam v rizni filosofiyi yaki zazvichaj principovo vidriznyayutsya vid tradicijnoyi obov yazkovoyi osviti Hocha deyaki z nih silno politichno naukovo abo filosofsko oriyentovani inshi bilsh neformalni ob yednannya vikladachiv i studentiv nezadovoleni deyakimi aspektami tradicijnoyi osviti Ci alternativi v tomu chisli charterni shkoli alternativni shkoli privatni shkoli domashnye navchannya buvayut najriznomanitnishimi ale chasto pidkreslyuyut znachennya malogo rozmiru klasu blizkih vidnosin mizh studentami ta vikladachami i pochuttya spilnosti Osvitni tehnologiyi RedaguvatiOsvitnya tehnologiya ce sistema zasobiv form i sposobiv organizaciyi osvitnoyi vzayemodiyi sho zabezpechuyut efektivne upravlinnya i realizaciyu osvitnogo procesu na osnovi kompleksu cilej i pevnim chinom skonstrujovanih informacijnih modelej osvoyuvanoyi realnosti vmistu osviti U dokumentah YuNESKO tehnologiya navchannya ponyattya ne ye zagalnoprijnyatim v tradicijnij pedagogici rozglyadayetsya yak sistemnij metod stvorennya zastosuvannya i viznachennya vsogo navchalnogo procesu vikladannya i zasvoyennya znan z urahuvannyam tehnichnih lyudskih resursiv i yihnoyi vzayemodiyi Tehnologichnist navchalnogo procesu polyagaye v tomu shob zrobiti navchalnij proces povnistyu kerovanim Naochno oriyentovani tehnologiyi navchannya Tehnologiya postanovki meti Tehnologiya povnogo zasvoyennya za materialami M S Klarina Tehnologiya pedagogichnogo procesu za S D Shevchenko Tehnologiya koncentrovanogo navchannyaOsobovo oriyentovani tehnologiyi navchannya Tehnologiya navchannya yak navchalnogo doslidzhennya Tehnologiya pedagogichnih majsteren Tehnologiya kolektivnoyi mislediyalnosti KMD Tehnologiya evristichnogo navchannyaOsvita v Ukrayini RedaguvatiDokladnishe Osvita v Ukrayini ta Visha osvita v Ukrayini Spisok universitetiv Ukrayini ta Istoriya osviti v Ukrayini Ministerstvo osviti i nauki UkrayiniSistema osviti skladayetsya z pochatkovoyi osviti serednoyi osviti ta vishoyi osviti Serednya osvita maye 12 richnu strukturu Pochatkova osvita v Ukrayini pochinayetsya z 6 rokiv i trivaye 4 roki Naprikinci cogo etapu uchni skladayut ocinochnij test i otrimuyut sertifikat pro prohodzhennya Todi serednya osvita trivaye 5 rokiv i vklyuchaye bilsh prosunutu navchalnu programu de uchni otrimuyut bilsh specializovanu osvitu u vibranij galuzi Pislya zakinchennya serednoyi osviti uchni mayut mozhlivist prodovzhiti navchannya u shkoli i mati mzhlivist vstupiti u vishij navchalnij zaklad abo vstupiti do profesijno tehnichnoyi osviti i tezh mati mozhlivist vstupiti u vishij navchalnij zaklad zgodom Visha osvita v Ukrayini nadayetsya v universitetah institutah akademiyah Isnuyut yak derzhavni tak i privatni ustanovi bilshist z yakih ye derzhavnimi Ukrayinski universiteti proponuyut programi bakalavratu magistraturi ta aspiranturi za riznimi napryamami navchannya Navchannya v Ukrayini ye bezkoshtovnim dlya vsih gromadyan ale vstup do vishih navchalnih zakladiv ye konkursnim i vimagaye zdachi vstupnih ispitiv Takozh ye platne navchannya u vishih navchalnih zakladah Yakist osviti v Ukrayini zagalom vvazhayetsya horoshoyu bagato universitetiv zajmayut visoki poziciyi v mizhnarodnih rejtingah Kerivnictvo osvitoyu v Ukrayini zdijsnyuye Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Najkrashi universiteti Ukrayini Redaguvati Golovnij navchalnij korpus Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaKonsolidovanij rejting vishiv Ukrayini 2021 roku 18 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Nacionalnij tehnichnij universitet Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut imeni Igorya Sikorskogo Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Nacionalnij medichnij universitet imeni O O Bogomolcya Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Lvivskij nacionalnij medichnij universitet imeni Danila Galickogo Sumskij derzhavnij universitet Doneckij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stusa Harkivskij nacionalnij universitet radioelektroniki Harkivskij nacionalnij medichnij universitet Dniprovskij nacionalnij universitet imeni Olesya Gonchara Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha Dniprovskij derzhavnij medichnij universitet Bukovinskij derzhavnij medichnij universitet Ternopilskij nacionalnij medichnij universitet imeni I Ya Gorbachevskogo Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika Nacionalnij aviacijnij universitetOsvita v inshih krayinah RedaguvatiSistemi osviti v usomu sviti duzhe vidriznyayutsya u riznih krayinah vikoristovuyutsya rizni modeli ta pidhodi do osviti Odnim iz poshirenih sposobiv klasifikaciyi osvitnih sistem ye stupin centralizaciyi Deyaki krayini mayut visokocentralizovani sistemi de rishennya shodo navchalnih program finansuvannya ta upravlinnya prijmayutsya na nacionalnomu rivni todi yak inshi mayut decentralizovani sistemi de ci rishennya prijmayutsya na miscevomu chi regionalnomu rivnyah Odnim iz prikladiv visoko centralizovanoyi sistemi ye sistema osviti v Kitayi 19 Ministerstvo osviti vstanovlyuye navchalnu programu naglyadaye za pidgotovkoyu vchiteliv i regulyuye administruvannya shkoli Cya sistema uspishno pidvishila riven gramotnosti ta rozshirila dostup do osviti ale yiyi takozh kritikuvali za silnij nagolos na zauchuvanni ta vidsutnist kreativnosti Navpaki sistema osviti v Spoluchenih Shtatah duzhe decentralizovana koli kozhen shtat i miscevij shkilnij okrug mayut znachnij kontrol nad navchalnimi programami ta finansuvannyam Cya sistema dozvolila bilshe eksperimentuvati ta innovacij ale ce takozh prizvelo do rozbizhnostej u yakosti osviti ta rezultatah u riznih regionah 20 21 Zmagannya z vesluvannya sered unersitetiv Oksford Velika Britaniya Okrim centralizaciyi inshij sposib klasifikaciyi osvitnih sistem gruntuyetsya na roli uryadu Deyaki krayini mayut povnistyu derzhavne finansuvannya ta administruvannya sistem osviti todi yak inshi znachnoyu miroyu pokladayutsya na privatni shkoli ta postachalnikiv osviti Napriklad u Finlyandiyi sistema osviti povnistyu finansuyetsya ta upravlyayetsya derzhavoyu Cya sistema bula duzhe uspishnoyu v dosyagnenni visokih rivniv gramotnosti ta rahivnictva sered uchniv a takozh u spriyanni socialnij mobilnosti 22 Navpaki sistema osviti u Velikij Britaniyi znachnoyu miroyu pokladayetsya na privatni shkoli sho viklikaye zanepokoyennya shodo nerivnosti ta socialnogo rozsharuvannya Nezvazhayuchi na ci vidminnosti osvitni sistemi stikayutsya z bagatma shozhimi problemami takimi yak finansuvannya dostup i yakist Odnim iz perspektivnih pidhodiv do vdoskonalennya osviti ye vikoristannya innovacijnih metodiv i tehnologij navchannya Napriklad deyaki krayini zaprovadili perevernuti klasi de studenti divlyatsya lekciyi onlajn i vikoristovuyut chas dlya obgovorennya ta virishennya problem Inshi investuvali v taki tehnologiyi yak plansheti ta interaktivni doshki shob pokrashiti navchannya V ostanni desyatilittya v krayinah Zahodu nabula shirokogo rozpovsyudzhennya naukova ekspertiza u sferi osviti yaka zdijsnyuyetsya u formah pedagogichnogo auditu psihologo pedagogichnoyi ekspertizi kompleksnoyi gumanitarnoyi ekspertizi tosho 23 Zagalom osvitni sistemi vidigrayut virishalnu rol u formuvanni majbutnogo suspilstva ta ekonomiki Rozumiyuchi silni ta slabki storoni riznih modelej i pidhodiv lyudstvo mozhe pracyuvati nad pokrashennyam osviti ta prosuvannyam bilshoyi rivnosti ta mozhlivostej dlya vsih Internacionalizaciya Redaguvati Vipuskniki Kembridzhskogo universitetu vhodyat u Senatskij BudinokOsvita staye vse bilsh mizhnarodnoyu Materiali stayut vse bilsh zalezhnimi vid bagatoh mizhnarodnih faktoriv prote obmin sered studentiv na vsih rivnyah takozh vidigraye vse vazhlivishu rol U Yevropi napriklad Programi Sokrat Erazmus stimulyuyut obmin mizh yevropejskimi universitetami Krim togo Fond Sorosa nadaye bagato mozhlivostej dlya studentiv z Centralnoyi Aziyi ta Shidnoyi Yevropi Taki programi yak International Baccalaureate spriyali internacionalizaciyi osviti Deyaki vcheni stverdzhuyut sho nezalezhno vid togo chi ye odna sistema krashe abo girshe inshoyi rizni shlyahi otrimannya osviti chasto mozhna vvazhati najbilsh vazhlivim zbagachuyuchim elementom mizhnarodnogo navchannya Odnak neobhidno takozh vrahovuvati sho z 13 bereznya 2022 roku v zv yazku z rosijskim vtorgnennyam v Ukrayinu diplomi vuziv RF bilshe ne budut viznavatisya u sviti Tak AACSB Asociaciya z rozvitku universitetskih biznes shkil Business Graduates Association Asociaciya vipusknikiv biznes shkil AMBA Asociaciya MBA program EFMD Globalna merezha biznes shkil kompanij ta asociacij sho zajmayutsya rozvitkom menedzhmentu virishili viluchiti akreditaciyu v usih universitetah RF 24 Osoblivosti osviti v skandinavskih krayinah Redaguvati U seredini XIX stolittya datskij teolog Nikolaj Frederik Severin Grundtvig sformulyuvav princip sho zabezpechiv vizhivannya datskoyi derzhavi Spravzhnyu demokratiyu mozhna buduvati lishe z osvichenimi lyudmi Jogo ideyi narodnoyi shkoli buli spryamovani na pidgotovku derzhavnih sluzhbovciv dlya sluzhbi na centralnih derzhavnih posadah Cej plan ne buv realizovanij cherez politichni krizi ale ideyi Grundtviga stali osnovoyu majbutnoyi galuzi neformalnoyi osviti doroslih u Skandinaviyi Za 15 rokiv v Daniyi bulo vidkrito bilshe 50 narodnih shkil a ruh narodnih shkil aktivno rozvivavsya v Shveciyi Z 1890 po 1924 roki v korolivstvi bulo vidkrito bilshe 700 narodnih shkil Skandinavska model neformalnoyi osviti ye prikladom uspishnoyi institucionalizaciyi galuzi neformalnoyi osviti yaka zabezpechuye maksimalnu svobodu ta avtonomiyu dlya sub yektiv neformalnoyi osviti Osnovni principi ciyeyi modeli polyagayut u povnij nezalezhnosti vid formalnoyi sistemi osviti svobodi u vibori togo chogo navchatisya i hto navchaye didaktici zasnovanij na dialozi ta osobistomu dosvidi uchniv svobodi viboru ta visokomu rivni uchasti studentiv u klyuchovih pitannyah zhittya ta diyalnosti shkil vikoristanni u programah suchasnih suspilno politichnih ta gumanitarnih znan roztashuvanni u silskij miscevosti ta obov yazkovomu navchanni z prozhivannyam u kampusi shkoli Suchasnij sektor neformalnoyi osviti v krayinah Pivnichnoyi spivdruzhnosti za obsyagami finansuvannya majzhe ne postupayetsya sektoru derzhavnoyi formalnoyi osviti z usima universitetami institutami uchilishami ta shkolami Skandinavska model neformalnoyi osviti ye vrazhayuchim prikladom uspishnoyi realizaciyi ideyi pro vidpovidalnu gromadu yaka rozvivayetsya u svidomih i zabezpechenih lyudej Cya model zabezpechuye integraciyu lyudej u spivtovaristvo yake rozdilyaye cinnosti ta principi socialno politichnogo ustroyu sho dopomagaye stvoryuvati umovi dlya formuvannya vilnoyi osobistosti yaka maye visokij stupin vnutrishnoyi referenciyi kritichnogo mislennya ta zdatnist usvidomleno vibudovuvati vidnosini u skladnomu sviti Skandinavi sistema peredbachaye sho vilnij gromadyanin ne z yavitsya v sistemi osviti pobudovanoyi na dominuvanni iyerarhiyah zovnishnij ocinci ta nadmirnomu kontroli She odin vazhlivij aspekt skandinavskoyi modeli neformalnoyi osviti ce akcent na zdorovij sposib zhittya ta prirodnij rozvitok osobistosti Bagato shkil ta inshih zakladiv neformalnoyi osviti vklyuchayut u svoyi programi fizichni vpravi sport ekologiyu ta znajomstvo z prirodoyu Takozh vazhlivo vidznachiti sho skandinavski krayini viddayut veliku uvagu rivnosti uchasti u neformalnij osviti Ce oznachaye sho neformalni osvitni programi dostupni ne tilki dlya eliti chi zamozhnih verstv naselennya a dlya vsih gromadyan nezalezhno vid yih socialnogo statusu stati viku chi inshih harakteristik Zagalom skandinavskij dosvid rozvitku neformalnoyi osviti ye duzhe cikavim ta pokazovim dlya inshih krayin Jogo uspih zabezpechuyetsya ne tilki finansuvannyam ale j vidpovidnim pidhodom do planuvannya ta realizaciyi osvitnih program a takozh pidtrimkoyu derzhavi ta gromadskosti Takij pidhid dozvolyaye stvoriti umovi dlya formuvannya vilnih ta civilno vidpovidalnih gromadyan yaki zdatni samostijno rozv yazuvati skladni zavdannya ta vnositi pozitivni zmini u svoye zhittya ta suspilstvo v cilomu Osvita v krayinah sho rozvivayutsya Redaguvati Osvita v krayinah sho rozvivayutsya stikayetsya z unikalnimi problemami ta mozhlivostyami porivnyano z osvitoyu v bilsh rozvinenih krayinah Hocha dostup do osviti ye osnovnim pravom lyudini bagato krayin sho rozvivayutsya namagayutsya zabezpechiti rivnu ta yakisnu osvitu dlya svoyih gromadyan sho buvaye problematichno cherez rizni faktori taki yak bidnist nedostatnya infrastruktura ta nedostatnye finansuvannya Ce prizvodit do nerivnosti v osvitnih mozhlivostyah mizh miskoyu ta silskoyu miscevistyu a takozh mizh riznimi socialno ekonomichnimi klasami Krim togo krayini sho rozvivayutsya chasto stikayutsya z brakom kvalifikovanih vikladachiv i zastarilimi navchalnimi programami Odnak u krayinah sho rozvivayutsya takozh isnuyut innovacijni ta uspishni iniciativi yaki virishuyut ci vikliki taki yak tehnologiyi mobilnogo navchannya ta osvitni programi na osnovi gromad Noutbuki stali shiroko dostupni z 2008 roku Noutbuki prodayutsya za sobivartistyu abo viddayutsya na osnovi pozhertvuvan Ce dozvolit krayinam sho rozvivayutsya dati svoyim dityam osvitu i dopomogti poshiritisya cifrovim tehnologiyam poshiritisya u vsomu sviti Nezvazhayuchi na pereshkodi osvita v krayinah sho rozvivayutsya zalishayetsya vazhlivoyu sferoyu dlya investicij i vdoskonalennya oskilki vona maye potencial rozirvati porochne kolo bidnosti ta stimulyuvati ekonomichne zrostannya 25 26 Vsezagalna pochatkova osvita ye odniyeyu z vosmi Cilej rozvitku tisyacholittya j v comu buli dosyagnuti veliki uspihi v ostannye desyatilittya odnak bagato chogo she nalezhit zrobiti Rozvitok osviti Redaguvati Riven osvichenosti naselennya i riznih krayinah svituRozvitok osviti ce proces yakij ohoplyuye riznomanitni zmini ta reformi spryamovani na pidvishennya yakosti dostupnosti ta aktualnosti sistem osviti Ce vklyuchaye zusillya z rozshirennya dostupu do osviti dlya marginalnih grup takih yak divchata v deyakih krayinah diti z obmezhenimi mozhlivostyami ta ti hto zhive v bidnosti Ce takozh peredbachaye rozrobku novih navchalnih program i metodiv navchannya yaki krashe vidobrazhayut potrebi suspilstva sho zminyuyetsya vklyuchayuchi zrostayuchu vazhlivist tehnologij i potrebu v navichkah kritichnogo mislennya Krim togo rozvitok osviti vklyuchaye zusillya z pokrashennya pidgotovki ta pidtrimki vchiteliv a takozh stvorennya bilsh inklyuzivnih ta efektivnih navchalnih zakladiv Uspishni prikladi rozvitku osviti mozhna pobachiti v takih krayinah yak Finlyandiya de kompleksni osvitni reformi prizveli do visoko ocinenoyi sistemi osviti Oskilki svit prodovzhuye rozvivatisya rozvitok osviti zalishatimetsya kritichnoyu sferoyu dlya investicij ta innovacij 27 28 Osvitau sestrinskih Vikiproyektah Oznachennya u Vikislovniku Teksti u Vikipidruchniku Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Novini u Vikinovinah Osvita na Meta viki Osvita u Vikishovishi Div takozh RedaguvatiIndeks osviti Internet osvita Mizhnarodna standartna klasifikaciya osviti Navchannya Navchalnij zaklad Pedagogika Serednya osvita Spisok zakladiv vishoyi osviti Ukrayini III ta IV rivniv akreditaciyiPosilannya RedaguvatiZakon Ukrayini Pro osvitu format doc Zakon Ukrayini Pro vishu osvitu format doc Doshkilna ta zagalna serednya osvita informacijni materiali Ministerstvo osviti Ukrayini Profesijno tehnichna osvita informacijni materiali Ministerstvo osviti Ukrayini Visha osvita informacijni materiali Ministerstvo osviti Ukrayini Pozashkilna osvita vihovna robota ta zahist prav ditini Ministerstvo osviti Ukrayini Elektronni versiyi pidruchnikiv dlya zakladiv zagalnoyi serednoyi osviti z 1 go do 11 go klasu Ministerstvo osviti UkrayiniBezkoshtovni osvitni resursi Redaguvati Najvidomishi onlajn resursi z bezkoshtovnimi osvitnimi kursami Platnoyu mozhe buti tilki sertifikaciya hocha ye bagato kursiv z bezkoshtovnoyu sertifikaciyeyu 29 30 Ukrayinski Redaguvati Prometheus odna z najbilshih ukrayinskih osvitnih platform masovih vidkritih onlajn kursiv Programuvannya Biznes Marketing Dizajn Inozemni movi ta in EdEra ukrayinska studiya onlajn osviti Onlajn kursi specproekti interaktivni pidruchniki osvitni blogi pidgotovka do vstupu v VNZ WiseCow ukrayinskij videolektorij z korotkimi video pro ukrayinsku kulturu ta istoriyu Diya Osvita nacionalna osvitnya onlajn platform Osvitni seriali kursi gajdi podkasti na rizni temi vid kiberbezpeki ta finansiv do profesijnih kursiv konditera ta data alalitika Ukrayinovomni kursi vid Google kursi z osnovi programuvannya mistectva publichnih vistupiv onlajn marketingu Ye bezkoshtovna sertifikaciya Lingva masshtabnij socialnij proekt stvorenij za pidtrimki Uryadu Ukrayini dlya vivchennya anglijskoyi ta nimeckoyi mov Osvitnij hab mista Kiyeva kursi z marketingu prodazhiv i komunikacij upravlinnya lyudmi ekologiyi oratorskogo mistectva kritichnogo mislennya rozvitku pam yati ta bagato inshih VUM online kursi z prava menedzhmentu kreativnogo mislennya batkivstva finansiv personalnogo rozvitku pidpriyemnictva rozuminnyam pobudovi ta diyalnosti vidkritogo suspilstva i jogo formuvannya v Ukrayini Impactorium platforma onlajn osviti zi stalogo rozvitku Na nij rozmisheni korotki onlajn majster klasi blogi translyaciyi konferencij Svitovi Redaguvati Bagato z kursiv na cih platformah mayut ukrayinskij pereklad abo subtitri Coursera najbilsha osvitnya platforma v sviti Kursi na bud yaku tematiku Ye sertifikaciya Khan Academy bezkotovni video kursi z matematiki istoriyi medicini finansiv fiziki himiyi biologiyi astronomiyi ekonomiki kosmologiyi makro i mikroekonomiki komp yuternih nauk TED anglomovna konferenciya TED de bagato providnih specialistiv iz riznih sfer dilyatsya svoyimi progresivnimi dumkami EDX kursi za 24 napryamami sered yakih komp yuterni tehnologiyi statistika literatura ta inshi sho povtoryuyut realni lekciyi yaki vikladayutsya v Garvardi universiteti Kornuella ta inshih vidomih navchalnih zakladah Udacity kursi perevazhno tehnichnogo napryamku ale ne tilki z mozhlivoyu podalshoyu dopomogoyu u praceplashtuvanni u mizhnarodni kompaniyi Udemy najriznomanitnishi kursi sered yakih produktivnist stil zhittya chi muzika Ye yak bezoplatni kursi tak i platni Navchalni materiali predstavleni u viglyadi video audio prezentacij i tekstu Stanford Open Edx dostup do profesijnogo osvitnogo kontentu vid chislennih shkil i universitetskih kafedr ta bezkoshtovni onlajn kursi vid Stenfordskogo universitetu Codecademy interaktivna onlajn platforma z vivchennya 7 mov programuvannya Python PHP jQuery JavaScript Ruby a takozh opisovih mov zovnishnoyi rozmitki storinok HTML i CSS OpenupEd zagalnoyevropejska iniciativa de studenti mozhut obrati ponad 200 bezkoshtovnih onlajn kursiv 13 movami Primitki Redaguvati Enciklopediya osviti Akad ped nauk Ukrayini golovnij red V G Kremen K Yurinkom Inter 2008 1040 s Downey Glanville 1957 Ancient Education The Classical Journal 52 8 s 337 345 ISSN 0009 8353 Procitovano 14 bereznya 2023 a b Luk yanova L B Sociokulturna funkciya osviti doroslih u suchasnomu suspilstvi Osvita ta yiyi funkciyi i zv yazok z inshimi naukami Pidru4niki Procitovano 14 bereznya 2023 Anishenko Olena 29 chervnya 2022 NEFORMALNA OSVITA DOROSLIH V UMOVAH ROSIJSKO UKRAYiNSKOYi VIJNI STAN PROBLEMI I PERSPEKTIVI ROZVITKU OSVITA DOROSLIH TEORIYa DOSVID PERSPEKTIVI 21 1 s 18 34 ISSN 2308 6386 doi 10 35387 od 1 21 2022 18 34 Procitovano 14 bereznya 2023 GPT 4 ChatGPT 16 chervnya 2023 Education A Comprehensive Approach angl OpenAI 1 Hey Imagine you are a professor of Pedagogics with a wide and deep understanding of education learning and theories of learning neuroscience of memory and learning educational systems best educational practices across the world and a comprehensive understanding of all promising technologies across all areas of science and technology Write please the ideal outline for the ideal monography Education Thanks 2 Okay Now write an ideal chapter for Wikipedia based on this outline Make it 5 sentences long and mention all the valuable for understanding details ChatGPT cherven 2023 Daj viznachennya filosofiyi osviti dlya Vikipediyi ukr OpenAI a b za nauk red akademika V P Andrushenka ta in 2021 Filosofiya osviti navchalnij posibnik Kiyiv NPU imeni M P Dragomanova s 348 a b v ChatGPT Education A Comprehensive Approach angl OpenAI 1 Hey Imagine you are a professor of Pedagogics with a wide and deep understanding of education learning and theories of learning neuroscience of memory and learning educational systems best educational practices across the world and a comprehensive understanding of all promising technologies across all areas of science and technology Write please the ideal outline for the ideal monography Education Thanks 2 Okay Write Chapter 1 The Philosophy of Education Provide also only real related scientific references better with doi links or ISBN 3 Okay Now write an ideal chapter for Wikipedia based on this outline Make it 5 sentences long and mention all the valuable for understanding details 4 Which Ukrainian and ancient Rus philosophers influenced Education theory and philosophy Dzhon Dyuyi 1916 Democracy and Education an introduction to the philosophy of education angl the University of Michigan Macmillan s 284 ISBN 9781511577359 el kniga Platon Pereklad z davnogreckoyi D Koval 2000 Derzhava ukr Kiyiv Osnovi s 355 ISBN 966 500 022 5 Collinson John Boyd William Rousseau Jean Jacques Boyd William 1963 06 The Emile of Jean Jacques Rousseau History of Education Quarterly 3 2 s 109 ISSN 0018 2680 doi 10 2307 367247 Procitovano 16 chervnya 2023 Paulo Frejre 1970 2012 Pedagogy of the oppressed vid Repr New York Bloomsbury ISBN 978 0 8264 1276 8 Adler M J 1983 The Paideia Proposal An Educational Manifesto angl Simon amp Schuster ISBN 0684841886 za nauk red akademika V P Andrushenka ta in 2021 Filosofiya osviti navchalnij posibnik Kiyiv NPU imeni M P Dragomanova s 348 Kultaieva Mariia 30 sichnya 2022 Vihovannya i samopiznannya do aktualnosti filosofsko osvitnih idej Grigoriya Skovorodi i Joganna Gotliba Fihte Filosofiya osvity Philosophy of Education ukr 28 2 s 8 36 ISSN 2616 7662 doi 10 31874 2309 1606 2022 28 2 1 Procitovano 16 chervnya 2023 Filosofiya osviti zhurnal Philosophy of Education philosopheducation com ukr angl Procitovano 16 chervnya 2023 Konsolidovanij rejting vishiv Ukrayini 2021 roku Osvita UA Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 N P Onishenko O R Lihovid OSVITNI SISTEMI KRAYiN SOCIALISTIChNOYi INDUSTRIALIZACIYi KITAJSKA NARODNA RESPUBLIKA KNR Kozubovska Irina Vasilivna Stojka Olesya Yaroslavivna Sidun Larisa Yuriyivna 2015 Sistema osviti SShA struktura tradiciyi upravlinnya osoblivosti vishoyi osviti MINISTERSTVO OSVITI I NAUKI UKRAYiNI DVNZ UZhGORODSKIJ NACIONALNIJ UNIVERSITET Mariya Bratko 2017 SISTEMA OSVITI SShA STRUKTURA TRADICIYi UPRAVLINNYa OSOBLIVOSTI VIShOYi OSVITI Osoblivosti sistemi osviti Finlyandiyi Profspilka pracivnikiv osviti i nauki Ukrayini Profspilka pracivnikiv osviti i nauki Ukrayini Procitovano 14 bereznya 2023 Chepa M L A Psihologichna ekspertiza osviti Problemi zagalnoyi ta pedagogichnoyi psihologiyi zbirka naukovih prac Institut psihologiyi imeni G S Kostyuka NAPN Ukrayini K 2010 T XII ch 5 S 337 341 Diplomi vidani rosijskimi universitetami bilshe ne viznayutsya svitom 13 03 2022Rosijski diplomi bilshe ne viznayutsya u sviti 13 03 2022 21 28 Barriers to Education Educate a Child educateachild org Procitovano 16 bereznya 2023 Task Force on Higher Education and Society Higher education in developing countries peril and promise 2001 09 29 angl Washington D C World Bank Group Procitovano 16 bereznya 2023 Education for all 2000 2015 achievements and challenges Global Education Monitoring Report www unesco org angl Procitovano 16 bereznya 2023 Transforming our world the 2030 Agenda for Sustainable Development Department of Economic and Social Affairs sdgs un org Procitovano 16 bereznya 2023 Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Platformi dlya vdoskonalennya navichok i samorozvitku mon gov ua ua Procitovano 14 bereznya 2023 Main Site TOP 12 osvitnih majdanchikiv z bezkoshtovnimi onlajn kursami eukraine org ua ua Procitovano 14 bereznya 2023 Literatura RedaguvatiZhurnali Redaguvati Osvita i Nauka Nauka i Osvita Osvita Innovatika Praktika Osvita ta rozvitok obdarovanoyi osobistosti Filosofiya osviti ukr angl Medichna osvita sajt Review of Educational Research Educational Research Review Science Education Language Learning Journal of Teacher Education Journal of School Psychology Sociology of Education Internet and Higher Education Computers and Education Strategic Organization International Journal of Educational Technology in Higher EducationKnigi Redaguvati 2021 suchasnist STRATEGIYa ROZVITKU VIShOYi OSVITI V UKRAYiNI na 2021 2031 roki Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Enciklopediya osviti V G Kremen Yurinkom Inter 2021 ISBN 978 966 667 759 7 1144 s Filosofiya osviti navchalnij posibnik 2 ge vidannya za nauk red akademika V P Andrushenka ta in Kiyiv Vid vo NPU imeni M P Dragomanova 2021 348 s Seriya knig Education Innovation Series Springer 2016 2020 Tierney Robert J Rizvi Fazal Ercikan Kadriye 2022 International encyclopedia of education vid 4th edition Amsterdam ISBN 9780128186305 Creativity and innovation in STEAM education Frontiers in Education 7 2022 ISSN 2504 284X doi 10 3389 feduc 2022 1045407 Future oriented science education for agency and sustainable development Laherto Antti Levrini Olivia Erduran Sibel 2023 Frontiers Media SA ISBN 978 2 8325 1936 3 Future of STEM education Multiple perspectives from researchers Ramanathan Subramaniam Mok Ida Ah Chee 2023 Frontiers Media SA ISBN 978 2 8325 1865 6 Open education for sustainable development Contributions from emerging technologies and educational innovation Ramirez Montoya ta in 2023 Frontiers Media SA ISBN 978 2 8325 1805 2 Transformative Learning Teaching and Action in the Most Challenging Times Wolff Lili Ann ta in 2023 Frontiers Media SA ISBN 978 2 8325 1156 5 2006 2020 Visha osvita i Bolonskij proces Navchalno metodichnij posibnik Avtori ukladachi Ilchenko A M Shejko S V Poltava RVV PDAA 2014 316 s Visha osvita riznih krayin svitu monografiya za nauk red O I Shapran Pereyaslav Kiyiv obl FOP Dombrovska Ya M 2020 488 s Visha osvita Ukrayini Yevropejska integraciya vishoyi osviti Ukrayini u konteksti Bolonskogo procesu Teoretichnij ta naukovo metodichnij chasopis Institut vishoyi osviti NAPN Ukrayini 2015 Ekonomichni aspekti problem rozvitku vishoyi osviti v Ukrayini monografiya za zag Red d ra ekon nauk prof chl kor NAPN Ukrayini I M Grishenka Hmelnickij HNU 2010 478 s Yevropejskij prostir vishoyi osviti ta Bolonskij proces Navchalno metodichnij posibnik T M Diman O A Bonkovskij A G Vovkogon BNAU 2017 Odesa NU OMA 2017 106 s Yevropejskij Soyuz Ukrayina Spivrobitnictvo u sferi vishoyi osviti Kiyiv Feniks 2011 Zarubizhna sistema vishoyi osviti Navch posib Gagarin M I Uman derzh ped un im P Tichini Uman 2017 Rozvitok vishoyi osviti tendenciyi ta perspektivi Dubasenyuk O A Lyudinocentrizm yak osnova gumanitarnoyi politiki Ukrayini osvita politika ekonomika kultura mater Vseukr konf K IOD NAPN Ukrayini 2011 S 135 142 Osvita v Yevropi osnovni harakteristiki navch posib dlya stud magisteriumu napryamu Upr navch zakl M V Gavrilyuk M P Leshenko Z T Magdach N V Mukan za red M P Leshenko Lviv Vid vol Beskid Bit 2008 244 s Tit ark paral ukr angl ISBN 966 8450 32 9 Osvita v innovacijnomu postupi suspilstva S M Nikolayenko Kiyiv Znannya 2006 207 s il Bibliogr s 204 205 Osvitni sistemi krayin Yevropejskogo Soyuzu zagalna harakteristika Navch posib dlya stud VNZ S O Sisoyeva T Kristopchuk Nacionalna akademiya pedagogichnih nauk Ukrayini Kiyiv univer im B Grinchenka Rivne 2012 Strategiya rozvitku osviti Ukrayini pochatok XXI stolittya S M Nikolayenko Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Kiyiv Znannya 2006 253 s Upravlinnya zabezpechenistyu nacionalnoyi ekonomiki fahivcyami z vishoyu osvitoyu dosvid peretvoren teoretiko instrumentalne pidgruntya monografiya V S Ponomarenko O V Rayevnyeva V Ye Yermachenko Harkiv FOP Aleksandrova K M 2014 Filosofiya osviti poshuk prioritetiv monografiya u 7 knigah V G Kremen Kiyiv MP Lesya 2012 523 s Filosofiya osviti Svitoglyadno gumanitarnij vimir lyudina nauka kultura mistectvo stil mislennya monografiya S Cherepanova Lviv Svit 2011 408 c Shkola yak sociokulturnij obraz suspilstva O V Suhomlinska Shlyah osviti 2009 3 S 32 35 1991 2005 Visha osvita v krayinah Zahodu socialni ta etichni aspekti V M Shejko Harkivska derzhavna akademiya kulturi Harkiv 1999 151 c Visha osvita v Ukrayini i Bolonskij proces Navch metod posib dlya pidgotov magistriv asp ta perepidgotov vikl vish navch zakl S M Goncharov V S Moshinskij Nac un t vod gosp va ta prirodokoristuvannya Rivne 2005 141 c Visha universitetska osvita stanovlennya i rozvitok Navch metod posib N O Terentyeva Cherkasi 2005 192 c Zagalnij oglyad istorichnogo rozvitku zarubizhnoyi osviti vid starodavnih chasiv do XIX stolittya I Ye Kurlyak Lviv nac un t im I Franka Kaf pedagogiki L 2000 70 c Navch metod posib Vip 2 Bibliogr 51 nazva Mizhnarodne spivrobitnictvo ta universitetska osvita Materiali mizhnar nauk konf red V D Budak In t pedagogiki ta psihologiyi prof osviti APN Ukrayini Mikolayiv Vid vo MF NaUKMA 2000 263 c Movna osvita u vishij shkoli V S Akimova Visn Pridnipr derzh akad bud va ta arhit 2001 7 S 5 8 Nauka ta osvita v Ukrayini suchasni problemi i mozhlivi shlyahi yih virishennya S O Dovgij Nauka ta naukoznavstvo 2001 2 S 104 109 Neperervna profesijna osvita problemi poshuki perspektivi red I A Zyazyun APN Ukrayini In t pedagogiki i psihologiyi prof osviti Kiyiv Vipol 2000 636 c Osvita v ekonomichnomu vimiri potencial ta mehanizm rozvitku I S Kalenyuk In t vishoyi osviti APN Kiyiv TOV Kadri 2001 326 c Osvita v sistemi kulturi R O Pozinkevich Luck RVV Vezha Volin derzh un tu im L Ukrayinki 2000 348 c Osvita i nauka v Ukrayini innovacijni aspekti Strategiya Realizaciya Rezultati V G Kremen Kiyiv Gramota 2005 447 c Osvita u suchasnomu sviti porivnyalnij kontekst Navch posib N V Kichuk Izmayil derzh ped in t Izmayil 2001 88 c Porivnyalna pedagogika Privatna visha osvita shlyahi Ukrayini u svitovomu vimiri O L Sidorenko Harkiv Osnova 2000 255 c Profesijna osvita Slov Navch posib red N G Nichkalo uklad S U Goncharenko APN Ukrayini In t pedagogiki i psihologiyi prof osviti Kiyiv Visha shk 2000 380 c Universitetska osvita Ukrayini XXI stolittya problemi perspektivi tendenciyi rozvitku Mizhnar nauk prakt konf 15 16 grud 2000 r Tezi dop Hark nac un t im V N Karazina Harkiv 2000 275 c Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Osvita amp oldid 39797336
