www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єзуїтські школи Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторі

Єзуїтські школи

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (лютий 2023)

Єзуїтські школи (колегії, колегіуми) — навчальні заклади, які організовували і якими опікувалися члени ордену єзуїтів. Наступного року, як єзуїти з'явилися в Польщі, вони відкрили першу колегію в Брунсберзі (1565), а невдовзі за підтримки місцевих магнатів поширили свою місіонерську та освітянську діяльність на українські землі Речі Посполитої. Перша єзуїтська колегія на українських землях була відкрита 1575 в Ярославі (1575—1773; нині місто в Польщі; тут учився свого часу і Б. Хмельницький). Упродовж 16–18 ст. були засновані й діяли також колегії в містах Львів (1608—1773), Луцьк (1608—1773), Острог (1626/27–1773), Бар (1646–66, 1749–73), Фастів (1625; 1647–48 переведена до Києва), Переяслав (1636–48), Кам'янець (1610–72, 1700–73; нині м. Кам'янець-Подільський), Вінниця (1630–48, 1732–73), Ксаверів (1647–48; нині село Малинського р-ну Житомир. обл.), Кросно (1631—1773), Перемишль (1626–27, 1654—1773; нині обидва міста в Польщі), Овруч (1685—1773), Красностав (1688—1773), Самбір (1702–73), Кременець (1712–73), Станіслав (1716–73; нині м. Івано-Франківськ), Житомир (1747–73).

За навчальними програмами колегії поділялися на неповні (нижчого рівня) та повні (вищого рівня). Неповними були п'ятикласні колегії, що давали освіту з «семи вільних наук» — граматики, поетики, риторики, арифметики, геометрії, діалектики й музики. Головним предметом була латинська мова, якою викладалися всі інші дисципліни. Також вивчалися грецька, а в Луцькій колегії ще й руська (українська) мови. До програм повних колегій входили ще дво- або трирічний курс філософії та чотирирічний курс теології. Філософію вивчали світські студенти, курс теології був призначений для майбутніх священників та членів самого ордену.

Учні колегій походили з різних суспільних станів, але здебільшого це були діти зі шляхетських (див. Шляхта) та міщанських (див. Міщани) родин, а також духовенства. В Є.ш. навчались діти різних конфесій — католики, православні (переважно в 1-й пол. 17 ст.) та унійці (зокрема у Львові у 2-й пол. 18 ст.).

У 17–18 ст. при колегіях виникають конвікти (інтернати) для незаможної шляхетської молоді; вони існували в Кам'янці (1614–72, 1714–73), Острозі (1640), Львові (1709), Луцьку (1752), Кросні (1766), Вінниці (1754), Кременці (1749–50).

У 18 ст. на базі шляхетських конвіктів були відкриті платні лицарські академії для синів магнатів та заможної шляхти у Львові (1749) та Острозі (1751). Програма академій відповідала завданням підготовки майбутніх чиновників і включала французьку та німецьку мови, політику, економічні науки, юриспруденцію, історію, військову та цивільну архітектуру, а також власне «лицарські науки» — фехтування, танці, їзду верхи.

1759 у Львові єзуїтами був відкритий університет (академія). Однак через протидію Краківського університету та Замойської академії невдовзі його позбавили права надавати випускникам академічні ступені, що вважалося прерогативою вищих навчальних закладів.

Усі колегії мали свої бібліотеки. На жаль, жодна з них не збереглася цілісно як окреме зібрання. Найбагатшими були бібліотеки Львів., Ярославської, Острозької, Луцької та Перемишльської колегій. Майже при всіх колегіях діяли бурси, шкільні театри та аптеки. При Львівській та Перемишльській колегіях функціонували друкарні: Львівська була заснована 1615, але почала інтенсивно працювати від 1642, Перемишльська діяла від 1757. Тут видавали літературу релігійного змісту, підручники та навчальні посібники з історії, географії, філософії, архітектури. Серед викладачів колегій були відомі у свій час педагоги Т. Сєкєжинський (1720–77), Л. Гошовський (1732—1802), Григорій Пірамович, Я.-П. Лойко, С.-А.Сєраковський (1743—1824). Проповідником у Львові та Красноставі був Каспер Несецький (1682—1744; саме у Красноставській колегії він працював над своєю «Короною Польською», яка була видана у Львові 1728–43).

Після того, як 21 липня 1773 папа Климент XIV буллою «Dominus ас Redemptor» розпустив орден єзуїтів, маєтності ордену та їхні школи в Речі Посполитій були описані та передані у відання Едукаційної комісії 1773—1794.

Колишні колегії на українських землях, що опинилися після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) у складі Австрії, були перетворені на світські школи (Кросно, Ярослав) та гімназії (Самбір, Перемишль, Станіслав). 1773 Львівську академію було закрито. На її базі відкрили гімназію.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2023 Yezuyitski shkoli kolegiyi kolegiumi navchalni zakladi yaki organizovuvali i yakimi opikuvalisya chleni ordenu yezuyitiv Nastupnogo roku yak yezuyiti z yavilisya v Polshi voni vidkrili pershu kolegiyu v Brunsberzi 1565 a nevdovzi za pidtrimki miscevih magnativ poshirili svoyu misionersku ta osvityansku diyalnist na ukrayinski zemli Rechi Pospolitoyi Persha yezuyitska kolegiya na ukrayinskih zemlyah bula vidkrita 1575 v Yaroslavi 1575 1773 nini misto v Polshi tut uchivsya svogo chasu i B Hmelnickij Uprodovzh 16 18 st buli zasnovani j diyali takozh kolegiyi v mistah Lviv 1608 1773 Luck 1608 1773 Ostrog 1626 27 1773 Bar 1646 66 1749 73 Fastiv 1625 1647 48 perevedena do Kiyeva Pereyaslav 1636 48 Kam yanec 1610 72 1700 73 nini m Kam yanec Podilskij Vinnicya 1630 48 1732 73 Ksaveriv 1647 48 nini selo Malinskogo r nu Zhitomir obl Krosno 1631 1773 Peremishl 1626 27 1654 1773 nini obidva mista v Polshi Ovruch 1685 1773 Krasnostav 1688 1773 Sambir 1702 73 Kremenec 1712 73 Stanislav 1716 73 nini m Ivano Frankivsk Zhitomir 1747 73 Za navchalnimi programami kolegiyi podilyalisya na nepovni nizhchogo rivnya ta povni vishogo rivnya Nepovnimi buli p yatiklasni kolegiyi sho davali osvitu z semi vilnih nauk gramatiki poetiki ritoriki arifmetiki geometriyi dialektiki j muziki Golovnim predmetom bula latinska mova yakoyu vikladalisya vsi inshi disciplini Takozh vivchalisya grecka a v Luckij kolegiyi she j ruska ukrayinska movi Do program povnih kolegij vhodili she dvo abo tririchnij kurs filosofiyi ta chotiririchnij kurs teologiyi Filosofiyu vivchali svitski studenti kurs teologiyi buv priznachenij dlya majbutnih svyashennikiv ta chleniv samogo ordenu Uchni kolegij pohodili z riznih suspilnih staniv ale zdebilshogo ce buli diti zi shlyahetskih div Shlyahta ta mishanskih div Mishani rodin a takozh duhovenstva V Ye sh navchalis diti riznih konfesij katoliki pravoslavni perevazhno v 1 j pol 17 st ta unijci zokrema u Lvovi u 2 j pol 18 st U 17 18 st pri kolegiyah vinikayut konvikti internati dlya nezamozhnoyi shlyahetskoyi molodi voni isnuvali v Kam yanci 1614 72 1714 73 Ostrozi 1640 Lvovi 1709 Lucku 1752 Krosni 1766 Vinnici 1754 Kremenci 1749 50 U 18 st na bazi shlyahetskih konviktiv buli vidkriti platni licarski akademiyi dlya siniv magnativ ta zamozhnoyi shlyahti u Lvovi 1749 ta Ostrozi 1751 Programa akademij vidpovidala zavdannyam pidgotovki majbutnih chinovnikiv i vklyuchala francuzku ta nimecku movi politiku ekonomichni nauki yurisprudenciyu istoriyu vijskovu ta civilnu arhitekturu a takozh vlasne licarski nauki fehtuvannya tanci yizdu verhi 1759 u Lvovi yezuyitami buv vidkritij universitet akademiya Odnak cherez protidiyu Krakivskogo universitetu ta Zamojskoyi akademiyi nevdovzi jogo pozbavili prava nadavati vipusknikam akademichni stupeni sho vvazhalosya prerogativoyu vishih navchalnih zakladiv Usi kolegiyi mali svoyi biblioteki Na zhal zhodna z nih ne zbereglasya cilisno yak okreme zibrannya Najbagatshimi buli biblioteki Lviv Yaroslavskoyi Ostrozkoyi Luckoyi ta Peremishlskoyi kolegij Majzhe pri vsih kolegiyah diyali bursi shkilni teatri ta apteki Pri Lvivskij ta Peremishlskij kolegiyah funkcionuvali drukarni Lvivska bula zasnovana 1615 ale pochala intensivno pracyuvati vid 1642 Peremishlska diyala vid 1757 Tut vidavali literaturu religijnogo zmistu pidruchniki ta navchalni posibniki z istoriyi geografiyi filosofiyi arhitekturi Sered vikladachiv kolegij buli vidomi u svij chas pedagogi T Syekyezhinskij 1720 77 L Goshovskij 1732 1802 Grigorij Piramovich Ya P Lojko S A Syerakovskij 1743 1824 Propovidnikom u Lvovi ta Krasnostavi buv Kasper Neseckij 1682 1744 same u Krasnostavskij kolegiyi vin pracyuvav nad svoyeyu Koronoyu Polskoyu yaka bula vidana u Lvovi 1728 43 Pislya togo yak 21 lipnya 1773 papa Kliment XIV bulloyu Dominus as Redemptor rozpustiv orden yezuyitiv mayetnosti ordenu ta yihni shkoli v Rechi Pospolitij buli opisani ta peredani u vidannya Edukacijnoyi komisiyi 1773 1794 Kolishni kolegiyi na ukrayinskih zemlyah sho opinilisya pislya 1 go podilu Polshi 1772 div Podili Polshi 1772 1793 1795 u skladi Avstriyi buli peretvoreni na svitski shkoli Krosno Yaroslav ta gimnaziyi Sambir Peremishl Stanislav 1773 Lvivsku akademiyu bulo zakrito Na yiyi bazi vidkrili gimnaziyu Dzherela RedaguvatiKiku V A Yezuyitski shkoli Arhivovano 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yezuyitski shkoli amp oldid 38326383