Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — державний вищий заклад освіти 1-го рівня акредитації у місті Чернівці.
| Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича | |
|---|---|
| ЧНУ ім. Юрія Федьковича | |
| | |
| | |
| Чернівці | |
| Тип | національний, дослідницький університет |
| Країна | Україна і Австро-Угорщина |
| Розташування | Чернівці |
| Назва на честь | Федькович Осип-Юрій Адальбертович |
| Засновано | 4 жовтня 1875 |
| Акредитація | I рівня |
| Ректор | Роман Петришин |
| Студентів | 19227 |
| Докторів | 119 |
| Професорів | 120 |
| Приналежність | Асоціація університетів України, European University Association |
| Членство у | Університетське Агентство Франкофонії |
| Випускники | Категорія:Випускники Чернівецького університету |
| Адреса | 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2 |
| Сайт | www.chnu.edu.ua |
| Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича у Вікісховищі |
Історія
"Франціско-Йозефіна" була заснована 4 жовтня 1875 року указом цісаря Франца Йозефа I на основі теологічного інституту, що існував з 1827 року з німецькою викладовою мовою і з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.
Носив наступні назви: імені Франца Йозефа (Чернівецький університет імені Франца Йозефа) у 1875—1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1919—1940) і Чернівецький державний університет (після 1940 року).
1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім'я Юрія Федьковича.
11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.
Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу вчені європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, філософ Ґеорґ Еліс Мюллер, юрист Ганс Ґросс, історик Раймунд Фрідріх Кайндль, славіст Омелян Калужняцький, україніст Степан Смаль-Стоцький, композитор і письменник Сидір Воробкевич та інші[джерело?].
За австрійської влади ЧНУ мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. На філософському факультеті кафедрою української мови завідували: Климентій Ганкевич (1875—1876), І. Онишкевич (1876—1882), С. Смаль-Стоцький (1885—1918), слов'янських мов О. Калужняцький (1875—1898) і Євген Козак (1899—1919); кафедру практичного богословія очолював Д. Єремійчук (1899—1919).
У цей час в Чернівецькому університеті навчалися, крім буковинців, також багато галичан, зокрема: І. Франко, Лесь Мартович, Д. Лукіянович; габілітувалися В. Милькович з історії Східної Європи (згодом професор ЧУ, 1895—1919), О. Колесса з української мови.
Серед ректорів університету були українці: К. Томащук (1875—1876), О. Калужняцький (1889—1890) і Є. Козак (1907—1908).
1875 року на загальне число 208 студентів українців було 41, у 1914 на 1 198 — 303 (приблизно стільки ж румунів, найбільше було євреїв і німців). Під час Першої світової війни діяльність університету була порушена. Порушувалося питання про його перенесення у глиб Австрії. Після розпаду Австро-Угорської імперії 1918 року і прилучення Буковини до Румунського королівства університет до 1940 р. вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1918—1940 pp. університет було румунізовано, скасовано українські кафедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділено на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором ЧНУ за румунського часу був І. Ністор. На природознавчому факультеті довгі роки працювали відомі вчені Костянтин Гормузакі та Карл Пенеке.
1920 року на 1 671 студентів було 239 українців, у 1933 на З 247 студентів було 2117 румунів, 679 євреїв, 199 німців, 155 українців, 57 поляків, 40 інших.
1940 року після приєднання Буковини до УРСР, університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання та поділено на сім факультетів, а з 1955 на одинадцять: історичний, філософський, іноземних мов, географічний, біологічний, хімічний, фізико-математичний, економічний, технічний і заочний, була 51 кафедра. Теологічний факультет було ліквідовано. Запроваджене заочне й вечірнє навчання та аспірантуру.
У 1976—1977 pp. було близько 10 000 студентів (у тому числі 38 % заочників) та близько 500 викладачів, у тому числі 26 професорів і докторів наук, близько 290 доцентів і кандидатів наук.
Університет сьогодні
При університеті є ряд дослідних установ: ботанічний сад (заснований 1877 р.), біологічна дослідна база (в Жучці), лабораторії фізики напівпровідників і термодинаміки, експериментальний рибозавод, сейсмічна і метеорологічна станції, чотири музеї (зоологічний, ботанічний, геологічний, історії університету).
Наукова бібліотека університету має одинадцять відділів: комплектування, наукової обробки літератури, зберігання вітчизняних видань, зберігання зарубіжних видань, рідкісних та цінних видань, абонементи, читальні зали, галузевий, культурно-просвітницької роботи, інформаційних технологій, а також інформаційно-бібліографічний відділ. Цікавою є історія бібліотеки. Заснована книгозбірня в 1852 році як Крайова бібліотека, перша публічна бібліотека на Буковині, від 1875 р. (року заснування Чернівецького університету) — університетська бібліотека. Загальний фонд бібліотеки (на 01.01.2005) нараховує близько 2,6 млн примірників. Серед них: 1,125 тис. примірників наукової літератури, 171 тис. підручників та навчальних посібників, 648 тис. примірників журналів, 96 тис. примірників художньої літератури. Фонд зарубіжних видань налічує 376 тис. творів німецькою, румунською, англійською, латинською, польською, старогрецькою, французькою, гебрайською їдиш та іншими мовами. У фонді рідкісних та цінних видань зберігається близько 70 тис. прим.: інкунабули, палеотипи, вітчизняні та іноземні стародруки, особисті архіви В. Сімовича — професора Львівського університету, Є. Козака — професора Чернівецького університету, К. Райфенкугеля — директора бібліотеки Чернівецького університету, колекції Томащука — першого ректора Чернівецького університету, І. Карбулицького, І. Співака та ін. Найцінніша книга датується XIII ст. Вона написана на пергаменті латинською мовою. У цьому фонді зберігаються також книги Марії-Луізи, дружини Наполеона I, цісаря Франца Йосифа I, професорів університету С. Смаль-Стоцького, Іона Сбієри та ін.
ЧНУ видає «Наукові записки» (у 1945—1967 появилося 58 тт.), монографії (84), підручники (65).
29 червня 2011 р. 35-та сесія комітету Світової спадщини ЮНЕСКО прийняла рішення про включення до списку Світової культурної спадщини центрального корпусу університету — колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації.
У 2013 році отримав меценатську допомогу на реконструкцію будівель закладу від Дмитра Фірташа. Керівники благодійного фонду FIRTASH Foundation Дмитро та Лада Фірташ вручили ректору університету Степану Мельничуку сертифікат на 8 млн грн. на реставраційні роботи Резиденції.
У 2016 році згідно з рішенням Кабінету міністрів України до ЧНУ ім. Ю.Федьковича приєднано Буковинський державний фінансово-економічний університет. Студенти та викладачі БДФЕУ протестували проти даного рішення, а ректор Володимир Прядко назвав процес «рейдерським захопленням». Приєднання відбулося після значного погіршення якості викладання і знань в БДФЕУ — в 2015 році у рейтингу ВНЗ «Топ-200 Україна» Буковинський державний фінансово-економічний університет посів 188 місце, в той час як Чернівецький національний університет — 24-те.
У 2016 році Українсько-скандинавський центр спільно з ЧНУ провів першу україно-норвезьку літню школу.
З вересня 2018 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбувся EUROSCI онлайн-курс з питань євроінтеграції — модуль імені Жана Моне «Стратегічні комунікації»
Ректором ЧНУ з квітня 2019 року є доктор фізико-математичних наук, професор Роман Іванович Петришин.
Факультети і кафедри
-
- Кафедра біохімії та біотехнології
- Кафедра ґрунтознавства
- Кафедра екології та біомоніторингу
- Кафедра землевпорядкування та кадастру
- Кафедра аналітичної хімії
- Кафедра неорганічної хімії
- Кафедра органічної та фармацевтичної хімії
- Кафедра фізичної хімії та екології хімічних виробництв
- Географічний факультет
- Кафедра географії України та регіоналістики
- Кафедра гідроекології, водопостачання та водовідведення
- Кафедра економічної географії та екологічного менеджменту
- Кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористування
- Кафедра фізичної географії і раціонального природокористування
- Кафедра геодезії, картографії та управління територіями
- Економічний факультет
- Кафедра економіки підприємств
- Кафедра економіко-математичного моделювання
- Кафедра економічної теорії та менеджменту
- Кафедра маркетингу
- Кафедра міжнародної економіки
- Кафедра обліку та аудиту
- Кафедра фінансів
- Інженерно-технічний факультет
- Кафедра загальної фізики
- Кафедра кореляційної оптики
- Кафедра оптики та спектроскопії
- Факультет іноземних мов
- Кафедра англійської мови
- Кафедра германського, загального і порівняльного мовознавства
- Кафедра іноземних мов для гуманітарних факультетів
- Кафедра іноземних мов для природничих факультетів
- Кафедра теорії і практики перекладу
- Кафедра романської філології та перекладу
- Факультет історії, політології та міжнародних відносин
- Кафедра етнології, античної і середньовічної історії
- Кафедра історії нового та новітнього часу
- Кафедра історії України
- Кафедра міжнародних відносин
- Кафедра міжнародної інформації
- Кафедра політології та державного управління
- Кафедра сучасних іноземних мов та перекладу
- Факультет комп'ютерних наук [ 5 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Кафедра комп'ютерних систем та мереж
- Кафедра математичних проблем управління і кібернетики
- Кафедра програмного забезпечення комп'ютерних систем
- Факультет образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва
- Кафедра декоративно-прикладного мистецтва
- Кафедра образотворчого мистецтва та графіки
- Факультет педагогіки, психології та соціальної роботи
- Кафедра загальної і соціальної педагогіки
- Кафедра музики
- Кафедра педагогіки та методики початкової освіти
- Кафедра педагогіки та психології дошкільної освіти
- Кафедра практичної психології
- Кафедра психології
- Кафедра психофізіології та медичної психології
- Факультет математики та інформатики
- Кафедра алгебри та інформатики
- Кафедра диференціальних рівнянь
- Кафедра математичного аналізу
- Кафедра математичного моделювання
- Кафедра системного аналізу і страхової та фінансової математики
- Кафедра прикладної математики та інформаційних технологій
- Фізичний факультет
- Кафедра електроніки і енергетики
- Кафедра оптоелектроніки
- Кафедра радіотехніки та інформаційної безпеки [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Кафедра теоретичної фізики
- Кафедра термоелектрики і фізичної метрології
- Кафедра фізики напівпровідників і наноструктур
- Кафедра фізики твердого тіла
- Факультет фізичної культури та здоров'я людини
- Кафедра безпеки життєдіяльності
- Кафедра військової підготовки
- Кафедра здоров'я людини, рекреації та фітнесу
- Кафедра теоретичних основ і методики фізичного виховання
- Кафедра фізичного виховання для гуманітарних факультетів
- Кафедра фізичного виховання для природничих факультетів
- Філологічний факультет
- Кафедра журналістики
- Кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури
- Кафедра історії та культури української мови
- Кафедра румунської та класичної філології
- Кафедра слов'янської філології та порівняльного літературознавства
- Кафедра сучасної української мови
- Кафедра української літератури
- Філософсько-теологічний факультет
- Кафедра релігієзнавства і теології
- Кафедра соціології
- Кафедра філософії
- Юридичний факультет
- Кафедра публічного права
- Кафедра філософії та теорії права
- Кафедра європейського права та порівняльного правознавства
- Кафедра правосуддя
- Кафедра приватного права
- Кафедра кримінального права і криміналістики
- Кафедра юридичної психології
- Загальноуніверситетські кафедри
- Кафедра будівництва і архітектури
- Коледж чернівецького національного університету
Університетський вісник
Ректоратом університету було засновано багатотиражну щотижневу газету «За сталінські кадри» (редактор П. Василиненко, наклад 400 прим.), перший номер якої вийшов 1 вересня 1947 року. У 1956 році газету було перейменовано на «Радянський студент», а з листопада 1990 р. — на «Університетський вісник».
Редакцію газети у різні часи очолювали: Д. І. Орєхов, М. Т. Шапета, П. В. Михайлина, Д. С. Григораш, М. І. Литвиненко, Л. І. Васюк, Ф. П. Погребенник, Я. І. Пащук, А. О. Фаріон, В. К. Боролюк, А. В. Тарасова, І. С. Руснак, В. С. Филипчук.
Головний редактор — Володимир Антофійчук. Станом на 1 січня 2012 року до редакційної ради входили: Степан Мельничук (голова), Володимир Антофійчук, Василь Бакай, Микола Боднарук, Борис Бунчук, Іван Григоращук, Тамара Марусик, Сільвія Марут, Роман Петришин, Александр Ушенко.
Нагороди та репутація
Станом на квітень 2020 року Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича займає п'яте місце у рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus, яка забезпечує облік публікацій науковців, установ і статистику їх цитованості.
За рейтингом Scopus до 100 найкращих науковців України з фізичних та технічних наук ввійшли декан інженерно-технічного факультету, професор Ангельський Олег В'ячеславович та проректор з наукової роботи, професор Ушенко Олександр Григорович (посівши відповідно 14 і 37 місця).
Також завдяки Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук Чернівецький національний університет увійшов у десятку найпопулярніших вишів для ІТ-галузі.
В червні 2023 року, професорка кафедри математичного аналізу факультету математики та інформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олена Карлова, в Університеті Луїджі Ванвітеллі (м. Казерта, Італія), де проходив 45-й Міжнародний симпозіум з дійсного аналізу, отримала нагороду The Andrew Bruckner Award 2023 ("The Andy").
Див. також
- Почесні доктори та професори Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
- Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
- Чоловіча хорова капела ЧНУ ім. Ю.Федьковича "Дзвін"
- Випускники Чернівецького університету
- Ректори Чернівецького університету
- Резиденція митрополитів Буковини і Далмації
- Юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Примітки
- Directory of Open Access Journals — 2003.
- https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
- . mtrk.com.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
- . norway.mfa.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
- . www.chnu.cv.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 1 квітня 2019.
- . www.chnu.edu.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 24 січня 2020.
- Свідоцтво про державну реєстрацію ЧЦ № 133-13пр від 14.11.2006 р.
- . osvita.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . chernivtsi.one (укр.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
- Професорка факультету Олена Карлова отримала премію "The Andy". 23.06.2023
- Вперше в Україні: професорка з Чернівців здобула престижну премію з математики. // Автор: Христина Піцуряк. 24.06.2023, 19:57
Джерела
- Т. В. Марусик Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 502. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича в незалежній Україні: до 140-річчя від дня заснування: бібліогр. покажч. / М-во освіти і науки України, Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, Наук. б-ка ; [уклад.: Н. М. Загородна, Н. І. Горюнова, Н. І. Ткач, В. І. Ряба ; наук. ред, авт. вступ. ст. Т. В. Марусик]. — Чернівці: Чернівец. нац. ун-т, 2015. — 512 с.
- Кобилянський І. Чернівецький Університет. Ужгород, 1975.
- Систематичний покажчик до видань Чернівецького Держ. Університету (1948 — червень 1965), Чернівці, 1965.
- Університетський вісник // Засоби масової інформації Чернівецької області. — Чернівці, 1996. — С. 18. [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Університетський вісник // Інформаційний простір Буковини. — Чернівці: Букрек, 2004. — С. 46.
- Університетська преса // Чернівецький університет. 1875—1995: Сторінки історії. — Чернівці: Рута, 1995. — С. 115.
- Заполовський В. Чернівецька “Франціско Йозефіна” (роки війни 1914-1918) // Міні-космос Буковина: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю Чернівецького університету. – Чернівці, 2006. – С. 67-79.
- Alma Mater Francisco Josephina. Die deutschsprachige Nationalitäten-Universität in Czernowitz. Мюнхен, 1975.
- Prokopowitsch E. Gründung, Entwicklung und Ende der Franz-Josephs Universität in Czernowitz. Clausthal-Zellerfeld, 1955.
- Turczynski E. Die Universität Czernowitz. Buchenland 150 Jahre Deutschtum in der Bukowina. Мюнхен, 1961.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чернівецький університет
- Чернівецький університет поповнив список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
- Резиденція буковинських митрополитів — перлина архітектури міста Чернівці. ЧНУ імені Юрія Федьковича [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.], 28 липня 2012, портал міста Чернівці vsemisto.info.
- Степан Карачко. 4 жовтня Чернівецькому університетові виповнюється 135 років // Буковина толерантна [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Степан Карачко. 4 жовтня Чернівецькому університету виповнюється 144 роки (ДОКУМЕНТ) // БукІнфо [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Чернівецький університет (Резиденція митрополитів Буковини і Далмації) [ 30 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Чернівецький університет - спадщина ЮНЕСКО на YouTube
Шаблон:Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича