Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ле́сь Марто́вич (Олекса Семенович Мартович, 12 лютого 1871, Торговиця, Городенківський район, Івано-Франківська область — 11 січня 1916, Зубейки, Жовківський район, Львівська область) — український письменник, правник і громадський діяч, доктор права.
| Лесь Мартович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Лесь Мартович | ||||
| Ім'я при народженні | Олекса Семенович Мартович | |||
| Народився | 12 лютого 1871 Торговиця | |||
| Помер | 11 січня 1916 (44 роки) Зубейки | |||
| Громадянство |  Австро-Угорщина | |||
| Діяльність | український письменник та громадський діяч, доктор права | |||
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича | |||
| Мова творів | українська | |||
| | ||||
 Лесь Мартович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
Народився 12 лютого 1871 в селі Торговиця Городенківського повіту у родині сільського писаря. Батько самотужки навчився грамоти, що допомогло йому піднятися з наймита до писаря, стати «взором порядного, непідкупного громадянина», авторитетним серед односельчан. Мав 15 моргів поля, гарну хату, пасіку і сад. За спогадами Василя Стефаника, родина Мартовичів належала до давнього рабинського єврейського роду, останній представник якого (дід письменника) прийняв християнство і був вигнаний з єврейської громади (кагалу).
Після закінчення сільської школи у 1882 році вступив до Коломийської гімназії з польською мовою навчання, де познайомився зі своїми майбутніми товаришами Василем Стефаником та Марком Черемшиною. У 1889 році опублікував свій перший твір — оповідання «Не-читальник». У 1890 році звільнений з ґімназії в Коломиї і змушений був закінчувати навчання в ґімназії імені Франца Йозефа у Дрогобичі.
У червні 1892 закінчує ґімназію (зокрема, переклав уривок поеми Тита Лівія різними мовами) і записується на юридичний факультет Чернівецького університету. Закінчив навчання лише через 17 років (1909), оскільки батько не мав змоги утримувати сина в університеті, і тому Мартовичу доводилося розраховувати тільки на себе. 1895-го успішно склав екзамен і отримав право працювати помічником адвоката. Займався громадськими справами: працював у нелегальному гуртку, члени якого проводили серед селян культурно-освітню роботу; збирав і вивчав фольклорні матеріали; видавав свою літографовану газету «Збірка»; засновував по селах читальні тощо. У той же час він був редактором львівської газети «Хлібороб» (1893), одержуючи мізерну платню — 30 гульденів, а в 1897—1898 роках став редактором «Громадського голосу», який до того редагував Іван Франко. Був членом Української Радикальної Партії.
1898-го перебрався до Львова, також перевівся, хоч і з проблемами, на навчання до Львівського університету. В цей час розпочався етап інтенсивної творчості, його твори стали систематично друкувати у львівських газетах і часописах. Працював у Львові, Дрогобичі, Городку і Стрию.
Починаючи з 1905 року, важко хворів. Його навістив одного разу І. Франко. Після закінчення екстерном навчання у Львівському університеті 1909-го отримав диплом адвоката і відкрив власну невелику адвокатську контору. У 1910 році після погіршення стану здоров'я, не маючи можливості виконувати свої професійні обов'язки, припинив адвокатську практику, яка й до цього не приносила значних прибутків.
З 1911 жив у селі Зарубани (тепер Яворівського району на Львівщині) у свого товариша І. Кунціва. Співпрацював з кількома львівськими періодичними виданнями. У 1914 році здобув науковий ступінь доктора права Львівського університету.
Однак стан здоров'я з кожним днем погіршувався. Помер 11 січня 1916 у селі Погарисько (Жовківського району Львівської області), похований у сусідньому селі Монастирок.
Літературна творчість
Лесь Мартович — автор 27 оповідань.
Свої новели з селянського життя Лесь Мартович писав покутською говіркою української мови.
Писати Лесь Мартович почав ще в гімназії. Перше оповідання «Нечитальник» було написане в 1888 р. й опубліковане наступного року. Мартович — письменник сучасного йому села, тематично дуже близький до Василя Стефаника та Марка Черемшини. Входив до так званої «Покутської трійці». Його герої — селяни з найвіддаленіших сіл Західної України. У своїй творчості письменник відходить від народницьких канонів; він нерідко розвиває глибокі соціально-економічні корені класової нерівності на селі («Мужицька смерть»). Мартович змальовував односельчан, глибоко люблячи їх. Виразна риса його художнього стилю — поєднання трагічного з комічним, гумор, який часом переходить у гостру сатиру. Особливо вдалися Мартовичу образи селян у жартівливій повісті (1911).
Твори
- Корпус літературних творів Леся МАРТОВИЧА [ 14 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Видання
Перші видання Леся Мартовича побачили світ за сприяння його друзів та прихильників. Вже пізніші свої збірки він редагував та публікував самотужки чи при частковій підтримці видавців. Значного всплеску чи фурору ці видання не привносили, хіба що в колі поціновувачів отримали належну увагу. До того ж, Лесь Мартович, як автор, маючи чимало друзів в різних тогочасних тижневиках й альманахах, їм на догоду, практикував анонсовані публікації (кілька оповідок в різних виданнях) перед друком повноцінної збірки-книжки.
Загалом, за життя автора, світ побачило лише 5 книжок-збірок Леся Мартовича:
- Не-читальник — Чернівці, 1889;
- Не-читальник — Львів, 1900;
- Хитрий Панько і інші оповідання — Львів, 1903;
- Стрибожий дарунок і інші оповідання — Львів, 1905;
- Війт. Смертельна справа — Львів, 1907;
Посмертні видання Леся Мартовича були малочисельними, давалися взнаки тогочасні протирічливі часи, коли українське суспільство опинилося, кількаразово, на роздоріжжі свого розвитку.
- Забобон. Повість — Львів, 1917; Київ, 1926;
- Лесь Мартович. Твори (в 3-х томах) — Краків, 1943;
В радянську епоху публікація творчості Мартовича отримала новий поштовх (через ідейно-соціальну призму). Водночас, редактори частково видозмінювали тексти, йдучи на догоду новітнім цензорам (вилучаючи чималі шматки текстів, змінюючи слова та зміст в ідейну площину). Незважаючи на численні корекції, саме маштабність передруків покутського автора, знову спонукала говорити про нього, як одного з яскравих представників літератури України.
- «Вибрані твори». К., 1949;
- «Избранные произведения». М., 1951;
- «Твори». К., 1957, 1963, 1976;
- «За межу». К., 1968;
- «Вибрані твори». Ужгород, 1976.
Вшанування
На честь Леся Мартовича:
- збудовано літературно-меморіальний музей в селі Торговиця.
- встановлено памятник біля літературно-меморіального музею в селі Торговиця.
- названа вулиця у Львові, Чернівцях, Городенці, Дрогобичі, Калуші, Глушкові, Городку та в багатьох інших містах та селах західної України.
- у будинку, в якому жив Лесь Мартович в селі Зубейки, наразі міститься школа та бібліотека, на якій встановлена меморіальна дошка.
- в Україні проводиться його імені.
Галерея
-
![image]()
Будинок де жив і творив письменник (зараз Центральна бібліотека ЦБС) в Городку -
![image]()
Меморіальна дошка на будинку Мартовича у Городку -
![image]()
Меморіальна дошка Василеві Стефанику та Лесю Мартовичу на фасаді головного корпусу Дрогобицького державного педагогичного університету
Див. також
Примітки
- Межва Л. «Списував…» — С. 26.
- Лесин В. М. Оповідання Леся Мартовича // Мартович Л. Вибрані твори / Упоряд., вступ. ст., примітки, словник Лесина В. М. — Ужгород: Карпати, 1989
- . Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
Джерела та література
- Герасимова Г. П. Мартович Лесь [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 533. — .
- Погребенник Ф. П. Мартович Лесь [ 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- Бандурак В. Ю. Оповідання про Леся Мартовича. — Ужгород, 1977.
- Білецький Ф. М. Особливості жанру сатиричної казки в українській прозі кінця XIX — початку XX ст. // Українське літературознавство. — Львів, 1983. — Вип. 41. — С. 90-99.
- Горак Р. Лесь Мартович. — К., 1990.
- Гнідан О. Талант могутній, невмирущий // Мартович Лесь. Винайдений рукопис про руський край. — К., 1991.
- Калениченко Н. Л. Українська проза початку XX ст. — К., 1964.
- Лесин В. М. Лесь Мартович: Літературний портрет. — К., 1953.
- Мацьківська С. Майстерність Леся Мартовича-сатирика: Посібник. — К., 1997.
- Межва Л. «Списував. Курив. Обманював учителів. Їв у п'ятницю жирне.» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Газета по-українськи, 2016. — № 13 (1869) (12 лют.). — С. 26.
- Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль: Тернограф, 2012. — 280 с. — .
- Погребенник Ф. П. Лесь Мартович: Життя і творчість. — К., 1971.
Посилання
- Мартович Лесь // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 97-98.
- Мартович Лесь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 925. — 1000 екз.
- Кунцїв Іван. Лесь Мартович. // Дїло, 02.02.1916 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Лесь Мартович очима сучасників // Zbruch, 4.02.2016 [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.] (Василь Стефаник, Михайло Яцків, Михайло Лозинський, Іван Кунців).
- Лесь Мартович. Посмертна згадка // Вістник Союза визволення України, 06.02.1916 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Лозинський М. Лесь Мартович. // Дїло, 28.01.1916 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Стефаник Василь. Перший твір Леся Мартовича. // Крівавого року. Віденський ілюстраційний альманах на 1917 рік. — Відень, 1916. — С. 163—165 [ 31 грудня 2020 у Wayback Machine.].
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Le s Marto vich Oleksa Semenovich Martovich 12 lyutogo 1871 Torgovicya Gorodenkivskij rajon Ivano Frankivska oblast 11 sichnya 1916 Zubejki Zhovkivskij rajon Lvivska oblast ukrayinskij pismennik pravnik i gromadskij diyach doktor prava Les MartovichLes MartovichIm ya pri narodzhenni Oleksa Semenovich MartovichNarodivsya 12 lyutogo 1871 1871 02 12 TorgovicyaPomer 11 sichnya 1916 1916 01 11 44 roki ZubejkiGromadyanstvo Avstro UgorshinaDiyalnist ukrayinskij pismennik ta gromadskij diyach doktor pravaAlma mater ChNU imeni Yuriya FedkovichaMova tvoriv ukrayinska Les Martovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisLes Martovich Narodivsya 12 lyutogo 1871 v seli Torgovicya Gorodenkivskogo povitu u rodini silskogo pisarya Batko samotuzhki navchivsya gramoti sho dopomoglo jomu pidnyatisya z najmita do pisarya stati vzorom poryadnogo nepidkupnogo gromadyanina avtoritetnim sered odnoselchan Mav 15 morgiv polya garnu hatu pasiku i sad Za spogadami Vasilya Stefanika rodina Martovichiv nalezhala do davnogo rabinskogo yevrejskogo rodu ostannij predstavnik yakogo did pismennika prijnyav hristiyanstvo i buv vignanij z yevrejskoyi gromadi kagalu Pislya zakinchennya silskoyi shkoli u 1882 roci vstupiv do Kolomijskoyi gimnaziyi z polskoyu movoyu navchannya de poznajomivsya zi svoyimi majbutnimi tovarishami Vasilem Stefanikom ta Markom Cheremshinoyu U 1889 roci opublikuvav svij pershij tvir opovidannya Ne chitalnik U 1890 roci zvilnenij z gimnaziyi v Kolomiyi i zmushenij buv zakinchuvati navchannya v gimnaziyi imeni Franca Jozefa u Drogobichi U chervni 1892 zakinchuye gimnaziyu zokrema pereklav urivok poemi Tita Liviya riznimi movami i zapisuyetsya na yuridichnij fakultet Cherniveckogo universitetu Zakinchiv navchannya lishe cherez 17 rokiv 1909 oskilki batko ne mav zmogi utrimuvati sina v universiteti i tomu Martovichu dovodilosya rozrahovuvati tilki na sebe 1895 go uspishno sklav ekzamen i otrimav pravo pracyuvati pomichnikom advokata Zajmavsya gromadskimi spravami pracyuvav u nelegalnomu gurtku chleni yakogo provodili sered selyan kulturno osvitnyu robotu zbirav i vivchav folklorni materiali vidavav svoyu litografovanu gazetu Zbirka zasnovuvav po selah chitalni tosho U toj zhe chas vin buv redaktorom lvivskoyi gazeti Hliborob 1893 oderzhuyuchi mizernu platnyu 30 guldeniv a v 1897 1898 rokah stav redaktorom Gromadskogo golosu yakij do togo redaguvav Ivan Franko Buv chlenom Ukrayinskoyi Radikalnoyi Partiyi 1898 go perebravsya do Lvova takozh perevivsya hoch i z problemami na navchannya do Lvivskogo universitetu V cej chas rozpochavsya etap intensivnoyi tvorchosti jogo tvori stali sistematichno drukuvati u lvivskih gazetah i chasopisah Pracyuvav u Lvovi Drogobichi Gorodku i Striyu Pochinayuchi z 1905 roku vazhko hvoriv Jogo navistiv odnogo razu I Franko Pislya zakinchennya eksternom navchannya u Lvivskomu universiteti 1909 go otrimav diplom advokata i vidkriv vlasnu neveliku advokatsku kontoru U 1910 roci pislya pogirshennya stanu zdorov ya ne mayuchi mozhlivosti vikonuvati svoyi profesijni obov yazki pripiniv advokatsku praktiku yaka j do cogo ne prinosila znachnih pributkiv Z 1911 zhiv u seli Zarubani teper Yavorivskogo rajonu na Lvivshini u svogo tovarisha I Kunciva Spivpracyuvav z kilkoma lvivskimi periodichnimi vidannyami U 1914 roci zdobuv naukovij stupin doktora prava Lvivskogo universitetu Odnak stan zdorov ya z kozhnim dnem pogirshuvavsya Pomer 11 sichnya 1916 u seli Pogarisko Zhovkivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti pohovanij u susidnomu seli Monastirok Literaturna tvorchistLes Martovich avtor 27 opovidan Svoyi noveli z selyanskogo zhittya Les Martovich pisav pokutskoyu govirkoyu ukrayinskoyi movi Pisati Les Martovich pochav she v gimnaziyi Pershe opovidannya Nechitalnik bulo napisane v 1888 r j opublikovane nastupnogo roku Martovich pismennik suchasnogo jomu sela tematichno duzhe blizkij do Vasilya Stefanika ta Marka Cheremshini Vhodiv do tak zvanoyi Pokutskoyi trijci Jogo geroyi selyani z najviddalenishih sil Zahidnoyi Ukrayini U svoyij tvorchosti pismennik vidhodit vid narodnickih kanoniv vin neridko rozvivaye gliboki socialno ekonomichni koreni klasovoyi nerivnosti na seli Muzhicka smert Martovich zmalovuvav odnoselchan gliboko lyublyachi yih Virazna risa jogo hudozhnogo stilyu poyednannya tragichnogo z komichnim gumor yakij chasom perehodit u gostru satiru Osoblivo vdalisya Martovichu obrazi selyan u zhartivlivij povisti 1911 TvoriKorpus literaturnih tvoriv Lesya MARTOVIChA 14 lyutogo 2016 u Wayback Machine Lumera Ivan Rilo Vinajdenij rukopis pro ruskij kraj Muzhicka smert Za toplivo Za mezhu Os posi moye Zle dilo Stribozhij darunok Vidmina Garbata Grishnicya Hitrij Panko Kvit na p yatku Vijt Smertelna sprava Bulka Proshalnij vechir Narodna noshaVidannyaPershi vidannya Lesya Martovicha pobachili svit za spriyannya jogo druziv ta prihilnikiv Vzhe piznishi svoyi zbirki vin redaguvav ta publikuvav samotuzhki chi pri chastkovij pidtrimci vidavciv Znachnogo vsplesku chi furoru ci vidannya ne privnosili hiba sho v koli pocinovuvachiv otrimali nalezhnu uvagu Do togo zh Les Martovich yak avtor mayuchi chimalo druziv v riznih togochasnih tizhnevikah j almanahah yim na dogodu praktikuvav anonsovani publikaciyi kilka opovidok v riznih vidannyah pered drukom povnocinnoyi zbirki knizhki Zagalom za zhittya avtora svit pobachilo lishe 5 knizhok zbirok Lesya Martovicha Ne chitalnik Chernivci 1889 Ne chitalnik Lviv 1900 Hitrij Panko i inshi opovidannya Lviv 1903 Stribozhij darunok i inshi opovidannya Lviv 1905 Vijt Smertelna sprava Lviv 1907 Posmertni vidannya Lesya Martovicha buli malochiselnimi davalisya vznaki togochasni protirichlivi chasi koli ukrayinske suspilstvo opinilosya kilkarazovo na rozdorizhzhi svogo rozvitku Zabobon Povist Lviv 1917 Kiyiv 1926 Les Martovich Tvori v 3 h tomah Krakiv 1943 V radyansku epohu publikaciya tvorchosti Martovicha otrimala novij poshtovh cherez idejno socialnu prizmu Vodnochas redaktori chastkovo vidozminyuvali teksti jduchi na dogodu novitnim cenzoram viluchayuchi chimali shmatki tekstiv zminyuyuchi slova ta zmist v idejnu ploshinu Nezvazhayuchi na chislenni korekciyi same mashtabnist peredrukiv pokutskogo avtora znovu sponukala govoriti pro nogo yak odnogo z yaskravih predstavnikiv literaturi Ukrayini Vibrani tvori K 1949 Izbrannye proizvedeniya M 1951 Tvori K 1957 1963 1976 Za mezhu K 1968 Vibrani tvori Uzhgorod 1976 VshanuvannyaNa chest Lesya Martovicha zbudovano literaturno memorialnij muzej v seli Torgovicya vstanovleno pamyatnik bilya literaturno memorialnogo muzeyu v seli Torgovicya nazvana vulicya u Lvovi Chernivcyah Gorodenci Drogobichi Kalushi Glushkovi Gorodku ta v bagatoh inshih mistah ta selah zahidnoyi Ukrayini u budinku v yakomu zhiv Les Martovich v seli Zubejki narazi mistitsya shkola ta biblioteka na yakij vstanovlena memorialna doshka v Ukrayini provoditsya jogo imeni GalereyaBudinok de zhiv i tvoriv pismennik zaraz Centralna biblioteka CBS v Gorodku Memorialna doshka na budinku Martovicha u Gorodku Memorialna doshka Vasilevi Stefaniku ta Lesyu Martovichu na fasadi golovnogo korpusu Drogobickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetuDiv takozhLiteraturno memorialnij muzej Lesya MartovichaPrimitkiMezhva L Spisuvav S 26 Lesin V M Opovidannya Lesya Martovicha Martovich L Vibrani tvori Uporyad vstup st primitki slovnik Lesina V M Uzhgorod Karpati 1989 Arhiv originalu za 21 lipnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2018 Dzherela ta literaturaGerasimova G P Martovich Les 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 533 ISBN 978 966 00 1028 1 Pogrebennik F P Martovich Les 31 serpnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Literatura Bandurak V Yu Opovidannya pro Lesya Martovicha Uzhgorod 1977 Bileckij F M Osoblivosti zhanru satirichnoyi kazki v ukrayinskij prozi kincya XIX pochatku XX st Ukrayinske literaturoznavstvo Lviv 1983 Vip 41 S 90 99 Gorak R Les Martovich K 1990 Gnidan O Talant mogutnij nevmirushij Martovich Les Vinajdenij rukopis pro ruskij kraj K 1991 Kalenichenko N L Ukrayinska proza pochatku XX st K 1964 Lesin V M Les Martovich Literaturnij portret K 1953 Mackivska S Majsternist Lesya Martovicha satirika Posibnik K 1997 Mezhva L Spisuvav Kuriv Obmanyuvav uchiteliv Yiv u p yatnicyu zhirne 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Gazeta po ukrayinski 2016 13 1869 12 lyut S 26 Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina Ternopil Ternograf 2012 280 s ISBN 978 966 457 087 6 Pogrebennik F P Les Martovich Zhittya i tvorchist K 1971 PosilannyaMartovich Les Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 97 98 Martovich Les Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 925 1000 ekz Kuncyiv Ivan Les Martovich Dyilo 02 02 1916 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Les Martovich ochima suchasnikiv Zbruch 4 02 2016 2 bereznya 2016 u Wayback Machine Vasil Stefanik Mihajlo Yackiv Mihajlo Lozinskij Ivan Kunciv Les Martovich Posmertna zgadka Vistnik Soyuza vizvolennya Ukrayini 06 02 1916 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Lozinskij M Les Martovich Dyilo 28 01 1916 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Stefanik Vasil Pershij tvir Lesya Martovicha Krivavogo roku Videnskij ilyustracijnij almanah na 1917 rik Viden 1916 S 163 165 31 grudnya 2020 u Wayback Machine Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela