Пога́рисько — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення[коли?] становить приблизно[уточнити] 800 осіб. Входить до складу Добросинсько-Магерівської об'єднаної територіальної громади.
| село Погарисько | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Добросинсько-Магерівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 814 |
| Площа | 13,6 км² |
| Густота населення | 45,147 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80325 |
| Телефонний код | +380 3252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°10′02″ пн. ш. 23°41′13″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 237 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80325, Львівська обл., Львівський р-н, с.Погарисько |
| Карта | |
Погарисько | |
Погарисько | |
| Мапа | |
Історія ред.
З наукової розвідки молодого історика Олега Стасюка (Oleh Stasiuk), три нинішні села - Монастирок, Замок та Погарисько - раніше були єдиним поселенням - Рудою. Ось що він повідомив 11 серпня 2019 року: "595 років Вашому селу. 6 червня 1424 року - перша письмова згадка. У цьому році белзький князь Земовіт IV затвердив рішення Яна Маґєри і дозволив волохам осадження цього села, виділивши їм пів лісу і луки". Так виникла Руда... а потім, по мірі збільшення поселян, Руда розпалася на три окремі села, у т.ч. нинішнє Погарисько.
Село Погарисько раніше складалось з наступних присілків: Запісок, Барички, Жуки, Нижники, Багна, Чирі, Кут, Березина Магерівська, Басі, Майстри, Кіхи, Барбари, Барбаричі, Харі, Шалапути, Павлики, Зубейки, Волоси, Бахорі, Ясики. Існує дві версії походження назви села: 1. Рештки від «пожежі», «погорілище». 2. Від давньоукраїнського «погар» — кубок (кухоль) для вина.
Село належало до Равського повіту. На 01.01.1939 в селі проживало 1690 мешканців, з них 1530 українців-грекокатоликів, 60 українців-римокатоликів, 40 поляків — колоністів з початку ХХ ст., 60 євреїв.
Джерела ред.
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Погарисько:
| Погарисько ((пол.) Pogorzelisko) — село в Равському повіті, 11,7 км на південний-схід від повітового суду, залізничної станції і телефону в Раві-Руській, 10 км від пошти в Магерові. На північ лежить Кам'янка-Волоська, на південь Магерів, на захід Руда Монастирська, на схід Руда Магерівська. Село складається з численних присілків, таких як: Коноплисько, Кіхи, Барбаричі, Павлики, Березина Магерівська, Зубейки, Шалапути, Волоси, Нижники. Води з усієї території стікають до Рати за посередництвом Мощани і її притоки — потоку Погарище, який пливе на південь від Мощани в тому самому що й вона напрямку. Південного кордону села дотикається потік Біла (Біленська), також притока Рати. В 1880 році було 208 будинків, 1055 жителів в гміні, 6 будинків, 26 жителів на території двору. З них було 55 римо-католиків, 964 греко-католики, 57 ізраелітів, 5 інших віросповідань; 92 поляки, 983 русини, 6 німців. Парафія римо-католицька була в Магерові, греко-католицька в Руді-Лісній. |
На сьогодні с. Погарисько складається реально з таких присілків (частин), як: Правдзвіви, Запісок, Нижники, Чирі, Багна, Кут, Барички, Долина, Падюки. Мешканці за віросповіданням діляться на парафіян Православної церкви України і Української Греко-Католицької церкви .
Відомі мешканці ред.
Народились ред.
- Калітовська Леся Михайлівна (1988) українська трекова та шосейна велогонщиця, заслужений майстер спорту України, бронзова призерка Олімпійських ігор в Пекіні, учасниця Олімпійських ігор в Лондоні, неодноразова чемпіонка України, призерка Чемпіонату світу та Європи.
- Максимик Михайло Петрович (1964) український юрист.
- Чир Михайло, український поет.
- Скрипниченко Богдан Віталійович (1991 - 2022) - солдат ЗСУ, учасник АТО, боєць 80 ОДШБ, загинув у боях під Херсоном.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 65. 121.
Посилання ред.
Бібліографія ред.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.