www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комедія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Коме дія дав гр κωμῳδία kōmōidía від κῶμος kômos веселощі в

Комедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комедія.

Коме́дія (дав.-гр. κωμῳδία kōmōidía, від κῶμος kômos ‘веселощі, весела процесія’ та ᾠδή ōidḗ ‘спів’) — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності людини чи живої істоти

Комедія
Головний предмет твору гумор
Гештег funny
 Комедія у Вікісховищі

Характерні ознаки комедії

За принципом організації сценічної дії розрізняють:

  • комедії положень, засновані на хитромудрій інтризі;
  • характерів або вдач — на осміянні гіпертрофованих людських вдач, ідей.

За характером розрізняють:

Пафос комічності виникає тоді, коли автор свідомо занижує свої дійові особи до певного середнього рівня, що існує в суспільному житті. Не маючи належних позитивних якостей, дійові особи комедійних творів, однак, претендують на певну значущість у родині, середовищі друзів тощо. Їм притаманне ілюзорне бачення дійсності, вони завжди прагнуть розв'язати свої проблеми способами, які не підходять у цьому випадку, оскільки вступають у протиріччя з об'єктивними законами суспільного розвитку.

Історія жанру комедії

Комедія як жанр зародилася в Стародавній Греції. Її теоретичне обґрунтування запровадив Аристотель. Про природу комічного він писав у своїй «Поетиці»: «Комедія — це відтворення гірших людей, але не у всій їх порочності, а в кумедному вигляді певна помилка чи потурання, що не завдає страждання і шкоди». Одним із найвидатніших драматургів тієї пори був Аристофан, якому належать комедії «Ахарняни», «Мир», «Лісістрата», «Вершники», «Птахи». Пізніше в літературі античного Риму помітне місце посідав Плавт.

В історії світової літератури є чимало блискучих комедій, написаних у різні часи представниками різних народів. У 16-17 ст. комедія домінувала в іспанській літературі. Автору «Дон Кіхота» М. де Сервантесу належить крутійська комедія «Педро де Урделамас». Великою популярністю користувалися комедії Л. де Вега та Кальдерона де ла Барки.

Вершиною комедійних здобутків епохи Відродження стали твори англійського драматурга В. Шекспіра. Уже ранні його комедії («Комедія помилок», «Приборкання норовливої», «Два веронці») будуються як любовні історії романтичного характеру з пригодами, переодяганнями, непорозуміннями, смішною плутаниною. Ці риси посилюються у наступних його творах («Сон літньої ночі», «Багато галасу з нічого», «Дванадцята ніч», «Кінець діло хвалить» тощо).

Найвищого розквіту в добу класицизму комедія досягла в творчості Ж.-Б. Мольєра («Тартюф», «Дон Жуан», «Мізантроп»). Пафос його п'єс спрямований на висміювання цинізму, лицемірства, егоїзму, духовної деградації суспільства й окремої особистості, що приховуються за зовні пристойною респектабельністю та побожністю. П'єси Мольєра вважаються за жанром високою комедією. В епоху Просвітництва слави неперевершеного комедіографа зажив П. Бомарше («Севільський цирульник», «Шалений день, або Весілля Фігаро», «Злочинна мати»).

Комедія в українській літературі

Джерела української комедії — в інтермедійній частині шкільної драми та вертепу 17-18 ст. Як і в найкращих зразках європейської комедії, у центрі уваги національних авторів першої половини 19 ст.: Котляревського («Москаль-чарівник»), Г. Квітки-Основ'яненка («Сватання на Гончарівці»), Котлярова («Любка») — опиняється родинне життя героїв, їх побутові взаємини. Потворні явища дійсності, розвінчання неуцтва, тупості, здирства та крутійства, моральної деградації дворянства втілені в комічних творах Г. Квітки-Основ'яненка, написаних російською мовою («Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе», «Дворянские выборы», «Шельменко-денщик», «Шельменко — волостной писарь»).

У другій половині 19 ст. з'явилися комедії, які розкривали життя та побут українського народу в нових суспільно-історичних умовах («За двома зайцями» Старицького, «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн» Карпенко-Карого, «Чмир», «Мамаша» Кропивницького, «Майстер Черняк» Франка).

Традиції української комедійної класики були продовжені в літературі 20 ст. Одна з перших комедій цього часу — «Рожеве павутиння» Я. Мамонтова. Вершини розвитку комедія досягла у творчості М. Куліша («Отак загинув Гуска», «Хулій Хурина», «Мина Мазайло»). В літературі останніх десятиліть комедія представлена в творчості О. Коломійця («Фараони»), О. Підсухи («Ясонівські молодиці»), Я. Стельмаха («Вікентій Прерозумний»), В. Минка («Жених із Аргентини»).

У сучасній українській і світовій літературах комедія набула ряду нових жанрових модифікацій: трагікомедія (Л. Піранделло, Ж. Ануй), трагіфарс (Е. Йонеско), комічна алегорія (Є. Шварц), комедія-притча (В. Минко).

Походження комедії

Хоч яким парадоксальним це може видатися на перший погляд, але таких два діаметрально протилежних явища, як, з одного боку, трагедія (театральна вистава вкрай похмурої тональності) і, з другого боку, комедія (весела, смішна театральна вистава) дослідники пов'язують зі спільним для цих літературних жанрів джерелом — Діонісійськими святами. Як же могло трапитися, що на тому самому святі на честь бога Діоніса «з журбою радість обнялась»?

Релігієзнавці це легко пояснюють. Закодованим сенсом першої частини Діонісіїв було відтворення печалі еллінів з приводу відсутності Діоніса. Цьому настроєво відповідала тональність трагедії. Проте тим більшою була радість еллінів, коли бог родючості нарешті повертався до Еллади (тобто наставала весна і природа оживала). Цю радість необхідно було не просто висловити, а й акцентовано підкреслити — а цьому відповідала тональність веселої вистави — комедії.

Слово «комедія» походить від двох коренів: «kommos» — «ряжені, натовп людей напідпитку» та «ode» — «пісня». І дійсно, елліни, які так сумували в першій частині свят на честь Діоніса, на другій (веселій) частині цього свята бурхливо раділи, співали, жартували, причащалися вином — дарунком Діоніса, котрий був ще й богом виноробства. Звісно, в такому збудженому стані вони дозволяли собі різні жарти, зокрема й не зовсім пристойні. Саме тут витоки майбутнього ставлення до трагедії як до «високого» жанру, а до комедії — як до жанру «низького».

Ще одним джерелом комедії називають т. зв. фалічні пісні. Вони також виконувалися під час весняних сільських свят родючості, і тональністю нагадували вже згадану пісню комосу. До слова, термін «комедія» іноді тлумачать ще й як «сільська пісня».

Наступним джерелом комедії вважають викривальні куплети, які виконували зазвичай бідні мешканці сіл і полісів уночі, зміненими голосами (аби уникнути помсти) ні відстані чутності біля помешкань тих, хто їх чимось образив. Іноді ці виконавці були талановитими промовцями, а їхні пісні досягали мети — «виховували» людей. Тож згодом урядовці Еллади почали заохочувати таких самородків до створення комедій, адже, як уже зазначалося, драма в Елладі вважалася важливим засобом виховання демосу.

Арістотель визначив комедію як «наслідування поганим людям, проте не в усіх їхніх вадах, а в смішному вигляді» («Поетика», р. V). Найбільшого розквіту еллінська комедія досягла в Афінах (в Аттиці), тому її називають аттичною комедією. Учені поділяють її на ранню (Арістофан), середню (майже не збереглася) та нову (Менандр). Давню аттичну комедію за характером її тематики та проблематики називають політичною.

Особливості давньої комедії

Давня аттична комедія як в античній, так і у світовій драматургії є надзвичайно оригінальним і неповторним явищем. То був жанр, який потім вже ніколи не відроджувався.

Давня комедія здебільшого відмовляється від міфологічних сюжетів і розробляє теми, підказані навколишнім життям. Очевидно, не було такого соціально-політичного конфлікту чи гострої проблеми, що залишилися б поза увагою комедійних поетів. Саме тому цю комедію ще називають політичною.

Вона була сатирично загостреною і з величезною сміливістю та уїдливістю критикувала не тільки окремих осіб, верхівку суспільства — стратегів, інших урядових осіб та навіть вождів Афінської держави.

Персонажі цієї комедії постають не міфічними чи легендарними героями, а звичайними смертними, представниками всіх соціальних верств афінського суспільства. Характерно, що майже в усіх комедіях поряд з вигаданими дійовими особами з'являються історичні діячі, філософи, письменники.

Загальним тлом комедії, на якому розвивається вся її дія, завжди є якась нереальна, фантастична ситуація. Вона водночас була і комічною, що відповідало жанрові й наче готувало глядачів до сприйняття всієї комедії.

Навіть найсерйозніші думки в комедії мають жартівливу форму, також за вимогою жанру. Часом це викликає певні утруднення для сприйняття якоїсь думки, оскільки за комізмом ситуації чи навіть агону окремі міркування автора губляться і втрачають необхідну чіткість. Проте головна ідея комедії настільки прозора за своїм змістом і зрозуміла, що коментувати її чи розтлумачувати не було необхідності. Роз'яснень потребували лише ті випадки, коли виникали якісь реалії чи ситуації, котрі в пізніші часи стали вже малозрозумілими.

Примітки

  1. Funny Memes and Images - Imgur
  2. . Архів оригіналу за 30 Листопада 2016. 

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Комедія
  • Комедія // Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007. — С. 356—357.
  • Ковбасенко Ю. І. Антична література: Навчальний посібник для студентів. 2-ге видання, розширене та доповнене. — К.: Київський ун-тет імені Бориса Грінченка, 2012. — С. 152—153.
  • Антична література // В. І. Пащенко, Н. І. Пащенко,2001. — С. 339.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Komediya Kome diya dav gr kwmῳdia kōmōidia vid kῶmos komos veseloshi vesela procesiya ta ᾠdh ōidḗ spiv dramatichnij tvir u yakomu zasobami gumoru ta satiri vikrivayutsya negativni suspilni ta pobutovi yavisha rozkrivayetsya smishne v navkolishnij dijsnosti lyudini chi zhivoyi istotiKomediyaGolovnij predmet tvorugumorGeshtegfunny 1 Komediya u Vikishovishi Zmist 1 Harakterni oznaki komediyi 2 Istoriya zhanru komediyi 3 Komediya v ukrayinskij literaturi 4 Pohodzhennya komediyi 5 Osoblivosti davnoyi komediyi 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaHarakterni oznaki komediyi RedaguvatiZa principom organizaciyi scenichnoyi diyi rozriznyayut komediyi polozhen zasnovani na hitromudrij intrizi harakteriv abo vdach na osmiyanni gipertrofovanih lyudskih vdach idej Za harakterom rozriznyayut satirichnu gumoristichnu tragikomediyu komediyu del arte Pafos komichnosti vinikaye todi koli avtor svidomo zanizhuye svoyi dijovi osobi do pevnogo serednogo rivnya sho isnuye v suspilnomu zhitti Ne mayuchi nalezhnih pozitivnih yakostej dijovi osobi komedijnih tvoriv odnak pretenduyut na pevnu znachushist u rodini seredovishi druziv tosho Yim pritamanne ilyuzorne bachennya dijsnosti voni zavzhdi pragnut rozv yazati svoyi problemi sposobami yaki ne pidhodyat u comu vipadku oskilki vstupayut u protirichchya z ob yektivnimi zakonami suspilnogo rozvitku Istoriya zhanru komediyi RedaguvatiKomediya yak zhanr zarodilasya v Starodavnij Greciyi Yiyi teoretichne obgruntuvannya zaprovadiv Aristotel Pro prirodu komichnogo vin pisav u svoyij Poetici Komediya ce vidtvorennya girshih lyudej ale ne u vsij yih porochnosti a v kumednomu viglyadi pevna pomilka chi poturannya sho ne zavdaye strazhdannya i shkodi Odnim iz najvidatnishih dramaturgiv tiyeyi pori buv Aristofan yakomu nalezhat komediyi Aharnyani Mir Lisistrata Vershniki Ptahi Piznishe v literaturi antichnogo Rimu pomitne misce posidav Plavt V istoriyi svitovoyi literaturi ye chimalo bliskuchih komedij napisanih u rizni chasi predstavnikami riznih narodiv U 16 17 st komediya dominuvala v ispanskij literaturi Avtoru Don Kihota M de Servantesu nalezhit krutijska komediya Pedro de Urdelamas Velikoyu populyarnistyu koristuvalisya komediyi L de Vega ta Kalderona de la Barki Vershinoyu komedijnih zdobutkiv epohi Vidrodzhennya stali tvori anglijskogo dramaturga V Shekspira Uzhe ranni jogo komediyi Komediya pomilok Priborkannya norovlivoyi Dva veronci buduyutsya yak lyubovni istoriyi romantichnogo harakteru z prigodami pereodyagannyami neporozuminnyami smishnoyu plutaninoyu Ci risi posilyuyutsya u nastupnih jogo tvorah Son litnoyi nochi Bagato galasu z nichogo Dvanadcyata nich Kinec dilo hvalit tosho Najvishogo rozkvitu v dobu klasicizmu komediya dosyagla v tvorchosti Zh B Molyera Tartyuf Don Zhuan Mizantrop Pafos jogo p yes spryamovanij na vismiyuvannya cinizmu licemirstva egoyizmu duhovnoyi degradaciyi suspilstva j okremoyi osobistosti sho prihovuyutsya za zovni pristojnoyu respektabelnistyu ta pobozhnistyu P yesi Molyera vvazhayutsya za zhanrom visokoyu komediyeyu V epohu Prosvitnictva slavi neperevershenogo komediografa zazhiv P Bomarshe Sevilskij cirulnik Shalenij den abo Vesillya Figaro Zlochinna mati Komediya v ukrayinskij literaturi RedaguvatiDzherela ukrayinskoyi komediyi v intermedijnij chastini shkilnoyi drami ta vertepu 17 18 st Yak i v najkrashih zrazkah yevropejskoyi komediyi u centri uvagi nacionalnih avtoriv pershoyi polovini 19 st Kotlyarevskogo Moskal charivnik G Kvitki Osnov yanenka Svatannya na Goncharivci Kotlyarova Lyubka opinyayetsya rodinne zhittya geroyiv yih pobutovi vzayemini Potvorni yavisha dijsnosti rozvinchannya neuctva tuposti zdirstva ta krutijstva moralnoyi degradaciyi dvoryanstva vtileni v komichnih tvorah G Kvitki Osnov yanenka napisanih rosijskoyu movoyu Priezzhij iz stolicy ili Sumatoha v uezdnom gorode Dvoryanskie vybory Shelmenko denshik Shelmenko volostnoj pisar U drugij polovini 19 st z yavilisya komediyi yaki rozkrivali zhittya ta pobut ukrayinskogo narodu v novih suspilno istorichnih umovah Za dvoma zajcyami Starickogo Martin Borulya Sto tisyach Hazyayin Karpenko Karogo Chmir Mamasha Kropivnickogo Majster Chernyak Franka Tradiciyi ukrayinskoyi komedijnoyi klasiki buli prodovzheni v literaturi 20 st Odna z pershih komedij cogo chasu Rozheve pavutinnya Ya Mamontova Vershini rozvitku komediya dosyagla u tvorchosti M Kulisha Otak zaginuv Guska Hulij Hurina Mina Mazajlo V literaturi ostannih desyatilit komediya predstavlena v tvorchosti O Kolomijcya Faraoni O Pidsuhi Yasonivski molodici Ya Stelmaha Vikentij Prerozumnij V Minka Zhenih iz Argentini U suchasnij ukrayinskij i svitovij literaturah komediya nabula ryadu novih zhanrovih modifikacij tragikomediya L Pirandello Zh Anuj tragifars E Jonesko komichna alegoriya Ye Shvarc komediya pritcha V Minko Pohodzhennya komediyi RedaguvatiHoch yakim paradoksalnim ce mozhe vidatisya na pershij poglyad ale takih dva diametralno protilezhnih yavisha yak z odnogo boku tragediya teatralna vistava vkraj pohmuroyi tonalnosti i z drugogo boku komediya vesela smishna teatralna vistava doslidniki pov yazuyut zi spilnim dlya cih literaturnih zhanriv dzherelom Dionisijskimi svyatami Yak zhe moglo trapitisya sho na tomu samomu svyati na chest boga Dionisa z zhurboyu radist obnyalas Religiyeznavci ce legko poyasnyuyut Zakodovanim sensom pershoyi chastini Dionisiyiv bulo vidtvorennya pechali elliniv z privodu vidsutnosti Dionisa Comu nastroyevo vidpovidala tonalnist tragediyi Prote tim bilshoyu bula radist elliniv koli bog rodyuchosti nareshti povertavsya do Elladi tobto nastavala vesna i priroda ozhivala Cyu radist neobhidno bulo ne prosto visloviti a j akcentovano pidkresliti a comu vidpovidala tonalnist veseloyi vistavi komediyi Slovo komediya pohodit vid dvoh koreniv kommos ryazheni natovp lyudej napidpitku ta ode pisnya I dijsno ellini yaki tak sumuvali v pershij chastini svyat na chest Dionisa na drugij veselij chastini cogo svyata burhlivo radili spivali zhartuvali prichashalisya vinom darunkom Dionisa kotrij buv she j bogom vinorobstva Zvisno v takomu zbudzhenomu stani voni dozvolyali sobi rizni zharti zokrema j ne zovsim pristojni Same tut vitoki majbutnogo stavlennya do tragediyi yak do visokogo zhanru a do komediyi yak do zhanru nizkogo She odnim dzherelom komediyi nazivayut t zv falichni pisni Voni takozh vikonuvalisya pid chas vesnyanih silskih svyat rodyuchosti i tonalnistyu nagaduvali vzhe zgadanu pisnyu komosu Do slova termin komediya inodi tlumachat she j yak silska pisnya Nastupnim dzherelom komediyi vvazhayut vikrivalni kupleti yaki vikonuvali zazvichaj bidni meshkanci sil i polisiv unochi zminenimi golosami abi uniknuti pomsti ni vidstani chutnosti bilya pomeshkan tih hto yih chimos obraziv Inodi ci vikonavci buli talanovitimi promovcyami a yihni pisni dosyagali meti vihovuvali lyudej Tozh zgodom uryadovci Elladi pochali zaohochuvati takih samorodkiv do stvorennya komedij adzhe yak uzhe zaznachalosya drama v Elladi vvazhalasya vazhlivim zasobom vihovannya demosu Aristotel viznachiv komediyu yak nasliduvannya poganim lyudyam prote ne v usih yihnih vadah a v smishnomu viglyadi Poetika r V Najbilshogo rozkvitu ellinska komediya dosyagla v Afinah v Attici tomu yiyi nazivayut attichnoyu komediyeyu Ucheni podilyayut yiyi na rannyu Aristofan serednyu majzhe ne zbereglasya ta novu Menandr Davnyu attichnu komediyu za harakterom yiyi tematiki ta problematiki nazivayut politichnoyu Osoblivosti davnoyi komediyi RedaguvatiDavnya attichna komediya yak v antichnij tak i u svitovij dramaturgiyi ye nadzvichajno originalnim i nepovtornim yavishem To buv zhanr yakij potim vzhe nikoli ne vidrodzhuvavsya 2 Davnya komediya zdebilshogo vidmovlyayetsya vid mifologichnih syuzhetiv i rozroblyaye temi pidkazani navkolishnim zhittyam Ochevidno ne bulo takogo socialno politichnogo konfliktu chi gostroyi problemi sho zalishilisya b poza uvagoyu komedijnih poetiv Same tomu cyu komediyu she nazivayut politichnoyu Vona bula satirichno zagostrenoyu i z velicheznoyu smilivistyu ta uyidlivistyu kritikuvala ne tilki okremih osib verhivku suspilstva strategiv inshih uryadovih osib ta navit vozhdiv Afinskoyi derzhavi Personazhi ciyeyi komediyi postayut ne mifichnimi chi legendarnimi geroyami a zvichajnimi smertnimi predstavnikami vsih socialnih verstv afinskogo suspilstva Harakterno sho majzhe v usih komediyah poryad z vigadanimi dijovimi osobami z yavlyayutsya istorichni diyachi filosofi pismenniki Zagalnim tlom komediyi na yakomu rozvivayetsya vsya yiyi diya zavzhdi ye yakas nerealna fantastichna situaciya Vona vodnochas bula i komichnoyu sho vidpovidalo zhanrovi j nache gotuvalo glyadachiv do sprijnyattya vsiyeyi komediyi Navit najserjoznishi dumki v komediyi mayut zhartivlivu formu takozh za vimogoyu zhanru Chasom ce viklikaye pevni utrudnennya dlya sprijnyattya yakoyis dumki oskilki za komizmom situaciyi chi navit agonu okremi mirkuvannya avtora gublyatsya i vtrachayut neobhidnu chitkist Prote golovna ideya komediyi nastilki prozora za svoyim zmistom i zrozumila sho komentuvati yiyi chi roztlumachuvati ne bulo neobhidnosti Roz yasnen potrebuvali lishe ti vipadki koli vinikali yakis realiyi chi situaciyi kotri v piznishi chasi stali vzhe malozrozumilimi Primitki Redaguvati Funny Memes and Images Imgur Osoblivosti davnoyi komediyi Arhiv originalu za 30 Listopada 2016 Dzherela RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu KomediyaKomediya Literaturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007 S 356 357 Kovbasenko Yu I Antichna literatura Navchalnij posibnik dlya studentiv 2 ge vidannya rozshirene ta dopovnene K Kiyivskij un tet imeni Borisa Grinchenka 2012 S 152 153 Antichna literatura V I Pashenko N I Pashenko 2001 S 339 Posilannya Redaguvati506 mode 1up view theater https archive org stream literaturoznavchat1 page n501 mode 2up Komediya Komediya nastroyiv Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 502 504 506 370 mode 1up view theater https archive org stream literaturoznavchat2 page n223 mode 2up Pobutova komediya Satirichna komediya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 224 370 Komediya Pobutova komediya Satirichna komediya Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 259 417 512 634 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Komediya amp oldid 38655288