www.wikidata.uk-ua.nina.az

Костянтин Гормузакі У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Гурмузакі Костянти н Гормуза кі точніше Гурмуза

Костянтин Гормузакі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гурмузакі.

Костянти́н Гормуза́кі (точніше Гурмузакі; рум. Constantin N. Hurmuzaki, нім. Constantin Nikolaus Freiherr von Hormuzaki) (3 жовтня 1862(18621003), Чорнівка, Австрійська імперія — 22 лютого 1937, Чернівці) — румунський ентомолог і ботанік, який працював головним чином на Буковині. Доктор права, почесний академік Румунської Академій наук (1919), почесний доктор (Doctor honoris causa) (1930) і професор (1931).

Костянтин Гормузакі
Народився 3 жовтня 1862(1862-10-03)
село Чорнівка, тепер Новоселицького району Чернівецької області
Помер 22 лютого 1937(1937-02-22) (74 роки)
Чернівці
Країна Австрійська імперія, Румунія
Діяльність лепідоптеролог, правник, викладач університету, політик, ентомолог
Alma mater Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Галузь ентомологія ботаніка біогеографія
Заклад Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор права
Відомий завдяки: роботам із фауністики та географічного поширення рослин та комах з рядів твердокрилих та лускокрилих
Батько Nicolae Hurmuzakid
Брати, сестри Александр фон Гурмузакі
Автограф
 Костянтин Гормузакі у Вікісховищі
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Hormuzaki».

Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Hormuzaki».

Біографія Редагувати

Народився 3 жовтня 1862 в родинному маєтку в селі Чорнівка поблизу Чернівців у родині, що етнічно походила від греків-фанаріотів, які стали заможними аристократами у Молдові. Чорнівкою вони володіли з 1680-х років. У 1867 році батько обміняв маєток на два будинки у Відні у свого друга Отто фон Петріїно.

Костянтин закінчив з відзнакою ліцей (1881). Під час навчання здібний підліток захопився спостереженнями за природою. У цьому вагому роль відіграв той самий Отто фон Петріїно, буковинський геолог, член Віденського зоолого-ботанічного товариства (що згодом обіймав посаду міністра господарства Віденського уряду). Закінчивши ліцей, Костянтин стає студентом філософського факультету Чернівецького університету. Тут юнак продовжує вивчати зоологію, ботаніку, мінералогію, географію, але вже рік по тому переходить на юридичний факультет. Після трьох років навчання він переїздить до Відня (1885), завершує курс вищого навчання (1886).

У березні 1888 року, продовжуючи сімейну традицію, розпочинає юридичну кар'єру — його призначають урядовцем фінансової прокуратури. Та вже через рік він полишає цю посаду, щоби до кінця життя займатися природничими науками. Костянтин Гормузакі працює в Відні в Інституті ботаніки, у зоолого-ботанічному товаристві, краєзнавчому музеї угорського міста Палатин, влітку вивчає флору й фауну на австрійському гірському курорті Бад-Ішль, восени та навесні наступного 1924 року живе на хорватських островах Бріуни.

Ще напередодні Першої світової війни К. Гормузакі представляв у сеймі (парламенті) Буковини Румунську національну партію Буковини. Він підготував чимало публіцистичних газетних статей на національно-культурні теми. Ймовірно, природознавець дотримувався прорумунських поглядів, традиційних для всієї родини Гормузакі. У 1919 році Сен-Жерменський договір легітимізував захоплення Буковини Румунією, і того ж року К. Гормузакі обрали почесним академіком Румунської Академії наук. Тож, не дивно, що у 1925 році він з дружиною та двома дітьми повертається до рідної Буковини. Одержавши звання почесного доктора наук (1930), він наступного року обіймає посаду професора новоствореної кафедри ентомології та біогеографії факультету природничих наук Чернівецького університету.

«Професор — ентомолог вів усамітнене життя, жив тільки для науки у своїй робочій кімнаті <…> Перед незнайомими людьми був стриманим, більш товариським був зі своїми студентами, яких любив, як батько. Був дуже спокійним, лекції готував з великою сумлінністю».
Михайло Гушуляк, румунський ботанік, колишній директор Інституту ботаніки при Чернівецькому університеті.

Родина Редагувати

Родинний герб баронів Гормузакі, затверджений 1881 року
  • Батько Ніколаус фон Гормузакі (1826—1909), почесний член Румунської Академії наук, активний діяч Товариства культури та літератури румунського народу Буковини.
  • Мати Наталія фон Стирча (Nataliei de Stîrcea; 1800—1896)
  • Дружина (з 1912 року) — баронеса Pulcheria von Kalmucki
  • Брат Олександр фон Гормузакі (1869—1945), у 1912—1918 роках — останній маршалок (тобто голова) Буковинського крайового сейму, адвокат та громадський діяч.

Наукова діяльність Редагувати

Основні наукові інтереси Костянтина Гормузакі були зосереджені на вивченні видового складу та географічного поширення метеликів (лускокрилих) та жуків (твердокрилих) Буковини, а також флори цього регіону. Ним описано як нові для науки низку видів комах та рослин. Спеціально він вивчав роди Перстач (Potentilla) та Малина (Rubus) з родини Розові (Rosacea). Зокрема, Гормузакі описав новий вид перстачів — Potentilla gusuleacii Hormuzaki, 1914, названий ним на честь ботаніка М. Гушуляка, згаданого вище. (Принагідно кажучи, чернівецький натураліст Карл Пенеке одного з відкритих ним видів довгоносиків назвав на честь свого буковинського колеги — Otiorhynchus hormuzakii Penecke, 1935).

Костянтин Гормузакі розробив першу фітогеографічну карту Буковини, і ця праця була високо оцінена науковцями того часу як зразок для створення подібних карт для інших груп організмів та інших регіонів.

Він вважав, що формування сучасної фауни метеликів Європи почалося ще у третинному періоді, а не після останнього льодовикового періоду. Це суперечило усталеним поглядам більшості тодішніх ентомологів. Для розробки гіпотези він збирав і опрацьовував численні відомості з геології, палеонтології, кліматології, зоо- та фітогеографії, активно дискутував з колегами.

Костянтин Гормузакі заснував музей та ентомологічну лабораторію. Він намагався створити при університеті також і науково-дослідний інститут, але реалізувати цей намір не вдалося.

Румунський ботанік М. Гушуляк назвав описаний ним як новий для науки рід рослин іменем Hormuzakia — на честь Костянтина Гормузакі. На фото Hormuzakia aggregata (Lehm.) Gus.  — воловик скупчений з родини Шорстколисті

Праці Редагувати

  • Beiträge zur Käferfauna der Bukowina und Nordrumaniens, Berlin, R. Friedlander & Sohn, 1888, 60 Seiten
  • Gesammelte Entomologische Aufzeichnungen (Inhalt: A. Lepidoptera: 1. Lepidopterologische Beobachtungen in der Bucovina; 2. Beschreibung neuer Tagfaltervarietaten: [Acronycta var. Bryophiloides]; 3. Eine neue Varietat der A. Strigosa. B. Coleoptera; 4. Coleopterologische Sammelergebnisse in der Bucovina wahrend der Jahre 1887 und 1888; 5. Eine neuer Beitrag Zur Kenntnis der in der Bucovina einheimischen Coleopteren. R. Friedlander & Sohn, Berlin 1892.
  • Das Hochgebirge der Bucovina in coleopterologischer Beziehung, Verlag Bernburg, Otto Bornbluth, Berlin 1893
  • Nachtfang am Koder und an bluhenden Weiden im ersten Fruhling 1893, Separatabdruck aus Societas Entomologica, Jahrg. VIII. Nr. 4)
  • Aufzahlung der bisher aus dem Konigreiche Rumanien bekannten Tagfalter (Rapalocera), mit Berucksichtigung der Nachbarlander, Berlin, Bernburg Otto Dornbluth, 1893, 24 Seiten
  • Entomologische Nachrichten (Berlin R. Friedlander & Sohn), Jahrgang XIX (1893), Nr. 16 , Seite 241—246; Nr. 17, Seite 265—272; Nr. 18, Seite 273—283)
  • Aus dem Gebirge der Bukowina. Landschafts- und Vegetationsskizzen mit Illustrationen, in «Globus — Illustrierte Zeitschrift fur Lander- und Volkerkunde», Czernowitz 1893
  • Uber einige Abanderungen von Lepidopteren aus der Bucovina und aus Rumanien. R. Friedlander & Sohn (Bernburg, Otto Doentblutt), Berlin 1894
  • Untersuchungen uber die Lepidopterenfauna der Bukowina, Concordia Typo- u. Lithographie des Erzbischofs (Sylvester Morariu-Andriewicz), 1894. 182 Seiten
  • Varietaten von Lycaenen aus der Umgebung von Czernowitz (Bukowina), Separatabdruck aus Societas Enfomologica, Jahrg. VIII, Nr. 3, (189?)
  • Bemerkungen uber Varietaten einiger in der Bukowina einheimischer Großschmetterlinge, mit einer Figur im Texte, Druck Adolf Holzhausen, Wien 1895, 30 Seiten
  • Beitrag zur Makrolepidopterenfauna der osterreichischen Alpenlander, erschienen in den Verhandlungen der z. b. Gesellschaft in Wien, 1900
  • Catalogue des lepidopteres recoltes en Roumanie pendant l'annee 1901 par les membres de la Societe des naturalistes de Roumanie et determine par Constantin Hurmuzachi, Tiparia Speranta, Bucuresti 1902, 21 Seiten
  • Beobachtungen uber die aus Rumanien bisher bekannten Garabusarlen, Staatsdruckerei Bukarest 1903, (Bulletin de la Societe des sciences de Bucarest-Roumanie. An. XII, nr. 3 et 4)
  • Cercetari noui asupra raporturilor faunistice din Bucovina cu privire speciala la clasa coleopterelor in Buletinul Societatii de Stiinte din Bucuresti — Romania. An. X, nr. 1 si 2), Imprimeria Statului, Bucuresti 1901. Seiten 77-110.
  • Deuxieme catalogue des Lepidopteres recoltes en Roumanie pendant l'annee 1902 par les membres de la Societe des Naturalistes de Roumanie, Imprimerie de l'Etat, Bucarest 1903
  • Observari asupra genului Nepticula Z. in Buletinul Societatii de Stiinte din Bucuresti — Romania. An. XV, Nr. 5 si 6, Imprimeria Statului, Bucuresti 1907
  • Saisondimorphismus bei Papilio Podalirius L. in der Bucovina, Separatabdruck aus Societas Entomologica, Jahrg. VIII, Nr. 1, (189?)
  • Die Schmetterlinge (Lepidoptera) der Bukowina. I. Theil. Mit einer Karte. K. K. Zoologisch-botanischen Gesellschaft in Wien 1897, 35 Seiten
  • Die Schmetterlinge (Lepidoptera) der Bukowina. II Theil. K. K. Zoologisch-botanischen Gesellschaft in Wien 1897, 210 Seiten
  • Troisieme catalogue des coleopteres recoltes par les membres de la Societe des naturalistes de Roumanie, Imprimerie de l'Etat, Bucarest 1904
  • Analytische Ubersicht der palaarktischen Lepidopteren-Familien, R. Friedlander & Sohn, Berlin 1904, 68 Seiten
  • Die Schmetterlinge (Lepidoptera) der Bukowina mit einer pflanzengeographischen Karte der Bukowina, Czernowitz 1907
  • Chestia delimitarii dieceselor nationale gr.-or. din Bucovina, Societatea tipografica bucovineana, Cernauti 1913
  • Beitrag zur Lepidopterenfauna von Ischl und Umgebung naher berichtet, Jahresberichte des Vereines fur Naturkunde, Linz, 1918
  • Conspectus specierum et varietatum generis Rubus L. circum Ischl. (Austria superiore) hucusque observatarum, Editura Cultura Nationala, Cernăuți 1925, 44 Seiten
  • Grundlinien fur die Biogeographie und Biogenese der europaischen Makrolepidopteren, in «Buletinul Faculta?ii de Stiin?e din Cernăuți 3», Cernăuți 1929
  • Die Entwicklung der europaischen Lepidopterenfauna seit der Tertiarzeit im Lichte der Palaeogeographie, Pflanzengeographie und Palaeontologie, in «Buletinul Facultății de Ştiințe din Cernauăuți 4», Cernaăuți 1930

Примітки Редагувати

  1. Гурмузакі
  2. Known history of the village of William Paskall's birth. http://www3.telus.net/lpaskall/Chornivka%20History.htm [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Єремія Г. І. Костянтин Гормузакі — видатний румуномовний вчений та дослідник // Геополитика и экогеодинамика регионов (Симферополь), т. 10, вып. 1, с. 144—147. http://geopolitika.crimea.edu/arhiv/2014/tom10-v-1/024eremiya.pdf [ 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Hensellek, Thomas. Die letzten Jahre der kaiserlichen Bukowina — Studien zur Landespolitik 1909—1914. Diplomica Verlag, Hamburg 2011, S. 118
  5. Щоправда, сучасні систематики вважають, що рослина, описана Гормузакі, по суті не відрізняється від відомої раніше Potentilla norvegica L. (http://www.gbif.org/species/5367049 [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] )
  6. . Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
  7. M. Bigazzi, F. Selvi and G. Fiorini. A reappraisal of the generic status of Gastrocotyle, Hormuzakia and Phyllocara (Boraginaceae) in the light of micromorphological and karyological evidence. Edinburgh Journal of Botany, 1999, 56, pp 229—251. doi:10.1017/S0960428600001104

Література Редагувати

  • Erich Prokopowitsch: Der Adel in der Bukowina. Verlag Der Südostdeutsche, München 1983
  • I. G. Sbiera: Hurmuzachi. Enciclopedia Română, II., Bukarest 1900
  • Mihail Guşuleac: Constantin Hormuzaki, In Memoriam. Buletinul Facultății de Ştiințe din Cernăuți 1938, rumänisch mit deutscher Zusammenfassung
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gurmuzaki Kostyanti n Gormuza ki tochnishe Gurmuzaki rum Constantin N Hurmuzaki nim Constantin Nikolaus Freiherr von Hormuzaki 3 zhovtnya 1862 18621003 Chornivka Avstrijska imperiya 22 lyutogo 1937 Chernivci rumunskij entomolog i botanik yakij pracyuvav golovnim chinom na Bukovini Doktor prava pochesnij akademik Rumunskoyi Akademij nauk 1919 pochesnij doktor Doctor honoris causa 1930 i profesor 1931 Kostyantin GormuzakiNarodivsya 3 zhovtnya 1862 1862 10 03 selo Chornivka teper Novoselickogo rajonu Cherniveckoyi oblastiPomer 22 lyutogo 1937 1937 02 22 74 roki ChernivciKrayina Avstrijska imperiya RumuniyaDiyalnist lepidopterolog pravnik vikladach universitetu politik entomologAlma mater Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya FedkovichaGaluz entomologiya botanika biogeografiyaZaklad Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya FedkovichaVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor pravaVidomij zavdyaki robotam iz faunistiki ta geografichnogo poshirennya roslin ta komah z ryadiv tverdokrilih ta luskokrilihBatko Nicolae HurmuzakidBrati sestri Aleksandr fon GurmuzakiAvtograf Kostyantin Gormuzaki u VikishovishiSistematik zhivoyi prirodiAvtor najmenuvan nizki botanichnih taksoniv U botanichnij binarnij nomenklaturi ci nazvi dopovnyuyutsya skorochennyam Hormuzaki Doslidnik yakij okresliv nizku zoologichnih taksoniv Nazvi cih taksoniv dlya vkazivki avtorstva suprovodzhuyut poznachennyam Hormuzaki Zmist 1 Biografiya 1 1 Rodina 2 Naukova diyalnist 3 Praci 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 3 zhovtnya 1862 v rodinnomu mayetku v seli Chornivka poblizu Chernivciv u rodini sho etnichno pohodila vid grekiv fanariotiv yaki stali zamozhnimi aristokratami u Moldovi 1 Chornivkoyu voni volodili z 1680 h rokiv U 1867 roci batko obminyav mayetok na dva budinki u Vidni u svogo druga Otto fon Petriyino 2 Kostyantin zakinchiv z vidznakoyu licej 1881 Pid chas navchannya zdibnij pidlitok zahopivsya sposterezhennyami za prirodoyu U comu vagomu rol vidigrav toj samij Otto fon Petriyino bukovinskij geolog chlen Videnskogo zoologo botanichnogo tovaristva sho zgodom obijmav posadu ministra gospodarstva Videnskogo uryadu 3 Zakinchivshi licej Kostyantin staye studentom filosofskogo fakultetu Cherniveckogo universitetu Tut yunak prodovzhuye vivchati zoologiyu botaniku mineralogiyu geografiyu ale vzhe rik po tomu perehodit na yuridichnij fakultet Pislya troh rokiv navchannya vin pereyizdit do Vidnya 1885 zavershuye kurs vishogo navchannya 1886 U berezni 1888 roku prodovzhuyuchi simejnu tradiciyu rozpochinaye yuridichnu kar yeru jogo priznachayut uryadovcem finansovoyi prokuraturi Ta vzhe cherez rik vin polishaye cyu posadu shobi do kincya zhittya zajmatisya prirodnichimi naukami Kostyantin Gormuzaki pracyuye v Vidni v Instituti botaniki u zoologo botanichnomu tovaristvi krayeznavchomu muzeyi ugorskogo mista Palatin vlitku vivchaye floru j faunu na avstrijskomu girskomu kurorti Bad Ishl voseni ta navesni nastupnogo 1924 roku zhive na horvatskih ostrovah Briuni She naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni K Gormuzaki predstavlyav u sejmi parlamenti Bukovini Rumunsku nacionalnu partiyu Bukovini 4 Vin pidgotuvav chimalo publicistichnih gazetnih statej na nacionalno kulturni temi Jmovirno prirodoznavec dotrimuvavsya prorumunskih poglyadiv tradicijnih dlya vsiyeyi rodini Gormuzaki U 1919 roci Sen Zhermenskij dogovir legitimizuvav zahoplennya Bukovini Rumuniyeyu i togo zh roku K Gormuzaki obrali pochesnim akademikom Rumunskoyi Akademiyi nauk Tozh ne divno sho u 1925 roci vin z druzhinoyu ta dvoma ditmi povertayetsya do ridnoyi Bukovini Oderzhavshi zvannya pochesnogo doktora nauk 1930 vin nastupnogo roku obijmaye posadu profesora novostvorenoyi kafedri entomologiyi ta biogeografiyi fakultetu prirodnichih nauk Cherniveckogo universitetu Profesor entomolog viv usamitnene zhittya zhiv tilki dlya nauki u svoyij robochij kimnati lt gt Pered neznajomimi lyudmi buv strimanim bilsh tovariskim buv zi svoyimi studentami yakih lyubiv yak batko Buv duzhe spokijnim lekciyi gotuvav z velikoyu sumlinnistyu Mihajlo Gushulyak rumunskij botanik kolishnij direktor Institutu botaniki pri Cherniveckomu universiteti 3 Rodina Redaguvati nbsp Rodinnij gerb baroniv Gormuzaki zatverdzhenij 1881 rokuBatko Nikolaus fon Gormuzaki 1826 1909 pochesnij chlen Rumunskoyi Akademiyi nauk aktivnij diyach Tovaristva kulturi ta literaturi rumunskogo narodu Bukovini Mati Nataliya fon Stircha Nataliei de Stircea 1800 1896 Druzhina z 1912 roku baronesa Pulcheria von Kalmucki Brat Oleksandr fon Gormuzaki 1869 1945 u 1912 1918 rokah ostannij marshalok tobto golova Bukovinskogo krajovogo sejmu advokat ta gromadskij diyach Naukova diyalnist RedaguvatiOsnovni naukovi interesi Kostyantina Gormuzaki buli zoseredzheni na vivchenni vidovogo skladu ta geografichnogo poshirennya metelikiv luskokrilih ta zhukiv tverdokrilih Bukovini a takozh flori cogo regionu Nim opisano yak novi dlya nauki nizku vidiv komah ta roslin Specialno vin vivchav rodi Perstach Potentilla ta Malina Rubus z rodini Rozovi Rosacea Zokrema Gormuzaki opisav novij vid perstachiv Potentilla gusuleacii Hormuzaki 1914 nazvanij nim na chest botanika M Gushulyaka zgadanogo vishe 5 Prinagidno kazhuchi cherniveckij naturalist Karl Peneke odnogo z vidkritih nim vidiv dovgonosikiv nazvav na chest svogo bukovinskogo kolegi Otiorhynchus hormuzakii Penecke 1935 Kostyantin Gormuzaki rozrobiv pershu fitogeografichnu kartu Bukovini i cya pracya bula visoko ocinena naukovcyami togo chasu yak zrazok dlya stvorennya podibnih kart dlya inshih grup organizmiv ta inshih regioniv 6 Vin vvazhav sho formuvannya suchasnoyi fauni metelikiv Yevropi pochalosya she u tretinnomu periodi a ne pislya ostannogo lodovikovogo periodu Ce superechilo ustalenim poglyadam bilshosti todishnih entomologiv Dlya rozrobki gipotezi vin zbirav i opracovuvav chislenni vidomosti z geologiyi paleontologiyi klimatologiyi zoo ta fitogeografiyi aktivno diskutuvav z kolegami Kostyantin Gormuzaki zasnuvav muzej ta entomologichnu laboratoriyu Vin namagavsya stvoriti pri universiteti takozh i naukovo doslidnij institut ale realizuvati cej namir ne vdalosya nbsp Rumunskij botanik M Gushulyak nazvav opisanij nim yak novij dlya nauki rid roslin imenem Hormuzakia na chest Kostyantina Gormuzaki Na foto Hormuzakia aggregata Lehm Gus volovik skupchenij z rodini Shorstkolisti 7 Praci RedaguvatiBeitrage zur Kaferfauna der Bukowina und Nordrumaniens Berlin R Friedlander amp Sohn 1888 60 Seiten Gesammelte Entomologische Aufzeichnungen Inhalt A Lepidoptera 1 Lepidopterologische Beobachtungen in der Bucovina 2 Beschreibung neuer Tagfaltervarietaten Acronycta var Bryophiloides 3 Eine neue Varietat der A Strigosa B Coleoptera 4 Coleopterologische Sammelergebnisse in der Bucovina wahrend der Jahre 1887 und 1888 5 Eine neuer Beitrag Zur Kenntnis der in der Bucovina einheimischen Coleopteren R Friedlander amp Sohn Berlin 1892 Das Hochgebirge der Bucovina in coleopterologischer Beziehung Verlag Bernburg Otto Bornbluth Berlin 1893 Nachtfang am Koder und an bluhenden Weiden im ersten Fruhling 1893 Separatabdruck aus Societas Entomologica Jahrg VIII Nr 4 Aufzahlung der bisher aus dem Konigreiche Rumanien bekannten Tagfalter Rapalocera mit Berucksichtigung der Nachbarlander Berlin Bernburg Otto Dornbluth 1893 24 Seiten Entomologische Nachrichten Berlin R Friedlander amp Sohn Jahrgang XIX 1893 Nr 16 Seite 241 246 Nr 17 Seite 265 272 Nr 18 Seite 273 283 Aus dem Gebirge der Bukowina Landschafts und Vegetationsskizzen mit Illustrationen in Globus Illustrierte Zeitschrift fur Lander und Volkerkunde Czernowitz 1893 Uber einige Abanderungen von Lepidopteren aus der Bucovina und aus Rumanien R Friedlander amp Sohn Bernburg Otto Doentblutt Berlin 1894 Untersuchungen uber die Lepidopterenfauna der Bukowina Concordia Typo u Lithographie des Erzbischofs Sylvester Morariu Andriewicz 1894 182 Seiten Varietaten von Lycaenen aus der Umgebung von Czernowitz Bukowina Separatabdruck aus Societas Enfomologica Jahrg VIII Nr 3 189 Bemerkungen uber Varietaten einiger in der Bukowina einheimischer Grossschmetterlinge mit einer Figur im Texte Druck Adolf Holzhausen Wien 1895 30 Seiten Beitrag zur Makrolepidopterenfauna der osterreichischen Alpenlander erschienen in den Verhandlungen der z b Gesellschaft in Wien 1900 Catalogue des lepidopteres recoltes en Roumanie pendant l annee 1901 par les membres de la Societe des naturalistes de Roumanie et determine par Constantin Hurmuzachi Tiparia Speranta Bucuresti 1902 21 Seiten Beobachtungen uber die aus Rumanien bisher bekannten Garabusarlen Staatsdruckerei Bukarest 1903 Bulletin de la Societe des sciences de Bucarest Roumanie An XII nr 3 et 4 Cercetari noui asupra raporturilor faunistice din Bucovina cu privire speciala la clasa coleopterelor in Buletinul Societatii de Stiinte din Bucuresti Romania An X nr 1 si 2 Imprimeria Statului Bucuresti 1901 Seiten 77 110 Deuxieme catalogue des Lepidopteres recoltes en Roumanie pendant l annee 1902 par les membres de la Societe des Naturalistes de Roumanie Imprimerie de l Etat Bucarest 1903 Observari asupra genului Nepticula Z in Buletinul Societatii de Stiinte din Bucuresti Romania An XV Nr 5 si 6 Imprimeria Statului Bucuresti 1907 Saisondimorphismus bei Papilio Podalirius L in der Bucovina Separatabdruck aus Societas Entomologica Jahrg VIII Nr 1 189 Die Schmetterlinge Lepidoptera der Bukowina I Theil Mit einer Karte K K Zoologisch botanischen Gesellschaft in Wien 1897 35 Seiten Die Schmetterlinge Lepidoptera der Bukowina II Theil K K Zoologisch botanischen Gesellschaft in Wien 1897 210 Seiten Troisieme catalogue des coleopteres recoltes par les membres de la Societe des naturalistes de Roumanie Imprimerie de l Etat Bucarest 1904 Analytische Ubersicht der palaarktischen Lepidopteren Familien R Friedlander amp Sohn Berlin 1904 68 Seiten Die Schmetterlinge Lepidoptera der Bukowina mit einer pflanzengeographischen Karte der Bukowina Czernowitz 1907 Chestia delimitarii dieceselor nationale gr or din Bucovina Societatea tipografica bucovineana Cernauti 1913 Beitrag zur Lepidopterenfauna von Ischl und Umgebung naher berichtet Jahresberichte des Vereines fur Naturkunde Linz 1918 Conspectus specierum et varietatum generis Rubus L circum Ischl Austria superiore hucusque observatarum Editura Cultura Nationala Cernăuți 1925 44 Seiten Grundlinien fur die Biogeographie und Biogenese der europaischen Makrolepidopteren in Buletinul Faculta ii de Stiin e din Cernăuți 3 Cernăuți 1929 Die Entwicklung der europaischen Lepidopterenfauna seit der Tertiarzeit im Lichte der Palaeogeographie Pflanzengeographie und Palaeontologie in Buletinul Facultății de Stiințe din Cernauăuți 4 Cernaăuți 1930Primitki Redaguvati Gurmuzaki Known history of the village of William Paskall s birth http www3 telus net lpaskall Chornivka 20History htm Arhivovano 30 veresnya 2007 u Wayback Machine a b Yeremiya G I Kostyantin Gormuzaki vidatnij rumunomovnij vchenij ta doslidnik Geopolitika i ekogeodinamika regionov Simferopol t 10 vyp 1 s 144 147 http geopolitika crimea edu arhiv 2014 tom10 v 1 024eremiya pdf Arhivovano 13 serpnya 2016 u Wayback Machine Hensellek Thomas Die letzten Jahre der kaiserlichen Bukowina Studien zur Landespolitik 1909 1914 Diplomica Verlag Hamburg 2011 S 118 Shopravda suchasni sistematiki vvazhayut sho roslina opisana Gormuzaki po suti ne vidriznyayetsya vid vidomoyi ranishe Potentilla norvegica L http www gbif org species 5367049 Arhivovano 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2022 M Bigazzi F Selvi and G Fiorini A reappraisal of the generic status of Gastrocotyle Hormuzakia and Phyllocara Boraginaceae in the light of micromorphological and karyological evidence Edinburgh Journal of Botany 1999 56 pp 229 251 doi 10 1017 S0960428600001104Literatura RedaguvatiErich Prokopowitsch Der Adel in der Bukowina Verlag Der Sudostdeutsche Munchen 1983 I G Sbiera Hurmuzachi Enciclopedia Romană II Bukarest 1900 Mihail Gusuleac Constantin Hormuzaki In Memoriam Buletinul Facultății de Stiințe din Cernăuți 1938 rumanisch mit deutscher Zusammenfassung Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kostyantin Gormuzaki amp oldid 38188792