www.wikidata.uk-ua.nina.az

Принцип лат principium начало первень 2 основа першопочаток те що лежить в основі певної сукупності фактів теорії науки

Принцип

Принцип (лат. principium — «начало, первень, основа») — першопочаток, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки. Визначальне положення, вихідний пункт, передумова певної концепції або теорії. Це засадниче, фундаментальне твердження, вихідний пункт, засновок будь-якої теорії, концепції. Центральне поняття, основоположна ідея, що пронизує певну систему знання і субординує його. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т.ін; основний закон якої-небудь точної науки. Це основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю і відображають суттєві положення теорії, вчення, науки, системи внутрішнього і міжнародного права, політичної, державної чи громадської організації (гуманізм, законність, справедливість, рівність громадян перед законом тощо). Це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. Частково це означає «фундаментальна причина», частково «закон, вищий за інші закони»; це може бути закон, природний закон (правило або принцип, який описує закономірність у природі, є науковим законом), життєве правило або керівництво. У класичному розумінні принцип завжди займає найвище місце. У повсякденному мовленні цей термін використовується більш вільно.

Те, що справедливість сліпа, є правовим принципом

У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності. У науці принципи — це загальні вимоги до побудови теорії, сформульовані як те первинне, що лежить в основі певної сукупності фактів. При характеристиці різноманітних систем принципи відображають ті суттєві характеристики, що відповідають за правильне функціонування системи, без яких вона не виконувала б свого призначення. «У принципі» — «в основному, в загальному».

Принцип — особливість, покладена в основу створення або здійснення чого-небудь, спосіб створення або здійснення чого-небудь.

Принцип — основна ідея або правило, яке пояснює або контролює, як щось відбувається або працює. Принцип це невідємний та основний процес життя та всого живого того що взаємодіє на протоколі балансу який є основним законом життя усього живого гарант життя всьому живому законом тому є анти закон протележність їх існування на вимірному просторі істиною є безвимірність у просторах ілюзія це принцим вимірювання що є моментом кожного це те що робить нас наявними у часі простір це створеня усього без вимірного він взаємодіючий з усім що є принципом та законом мистецтво є спосіб втілення яке приходить в час це то що є виміром у вимірі швидккість часу являєтся безкінечною взаємодією час взаємний всьому

Принцип основа всього Еволюція щастя життя Свідомість всього явність

Простір абсолюний темряві темрява відсутність світла свіло прискорює час навідміно темряві у якій час уповільнюєтся темрява яка ускоряє час є іншим виміром більшим тому що менший Кінець буде початком

У різних областях

Принципи можна розділити на аксіоматичні та систематичні. Аксіоматичні принципи — це принципи, які можуть бути постулатами, або які можуть базуватися на спостереженні. Зазвичай вони застосовуються до інших правил, наприклад в логіці, де всі інші правила підкоряються принципу протиріччя. Систематичні принципи: найменша кількість факторів, які визначають, як працює система, наприклад, закон Архімеда.

У науці принципами називають загальні положення, яким повинні задовольняти наукові припущення, гіпотези або теорії, наприклад, принцип причинності, принцип еквівалентності, принцип відповідності, принцип невизначеності тощо. Принципи відрізняються від законів природи тим, що їхнє формулювання загальніше, менш конкретне. Від аксіом принципи відрізняються тим, що обираються не довільно, а формулюються в процесі пошуку істини, а тому можуть виникати, змінюватися і застарівати. Водночас, принципи часто мають обмежені області застосовності, наприклад, принцип Ле Шательє — Брауна справедливий для рівноважних систем і не може застосовуватися для систем, у яких відбувається фазовий перехід.

  • У релігії принцип — це загальне правило, яке стосується всієї релігії, наприклад теологічний регулятивний принцип.
  • У праві принцип — це правило, яке застосовується до цілої сфери, наприклад принцип добросовісного використання, який стосується сфери авторського права.
  • У рядянські часи за відмову від одного із принципів (партійності, матеріалізму тощо) могли посадити за грати, або звільнити з роботи.
  • У політиці принцип — це основні правила того, як структуровано суспільство, наприклад принцип поділу влади.
  • Принципи етики — вихідні фундаментальні положення етики, на яких ґрунтується вся теоретична модель науки про мораль. Принцип отримує обґрунтування за допомогою вищого рівня моральної свідомості — ідеалу.
  • В організації навчально-тренувального процесу (наприклад, гімнастики) — це основні вимоги, завдяки яким процес набуває цілеспрямованого та організованого характеру. Вони визначають межі допустимих відхилень, вимагають динамічної рівноваги різних впливів, можливості різнобічного розвитку без ущемлення для спеціалізації.

Історія філософії свідчить про те, що більшість матеріалістичних концепцій були найбільш несумісними з вимогами моралі.

У повсякденному мовленні

Принцип — внутрішні переконання людини, що визначає її ставлення до дійсності, суспільних ідей і діяльності. Це внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні й теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різноманітних сферах діяльності. Переконання, норма, правило, яким керується хто-небудь у житті, поведінці.

Принцип, життєве правило, якого людина дотримується. Наприклад:

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Принцип

Принциповість і безпринципність

Людина з багатьма строгими принципами, яка очікує, що інші їм слідуватимуть, називається педантом, гонщиком правил або фанатиком. І навпаки, якщо ви не дотримуєтесь власних принципів, ви безпринципні. Прикладом може бути єзуїт, який не дозволяв меті освячувати засоби, або епікуреєць, який ставив задоволення на другий план.

— Граучо Маркс

Якщо ви не дотримуєтеся власних принципів, вас вважають гідним презирства, грішником і слабким характером. Байдужість і непослідовність також протистоять принциповості.

На буденному рівні свідомості (а мораль у своїй основі є переважно буденною формою свідомості) іноді говорять про принципи, точніше — про принциповість: "він принциповий", "він безпринципний", називаючи принциповими людей, які дотримуються, в основному, одних і тих же норм поведінки. Значна частина цих (принципових) людей не назвуть вам жодного принципу, а деякі з них навіть не чули терміну "принципи моралі", і, називаючи людину принциповою, як правило, послуговуються інтуїцією.

Розмовне «Піти на принцип» — почати діяти, відкинувши компроміс. «В принципі я згоден з ідеєю, але на практиці це не завжди можливо» — ви погоджуєтеся з чимось або вірите в щось в принципі, ви погоджуєтеся з ідеєю в цілому, хоча ви можете не підтримувати її насправді або в кожній ситуації.

Сама принциповість вважається позитивною морально якістю, проте значення кожного принципу не є безумовним. Якщо моральні норми стосуються певних аспектів людської поведінки, діяльності, відносин, то принципи характеризують цілісну лінію поведінки людини, стають елементами її морального характеру. Моральним принципам не властива категоричність, дотримуватись їх людина може лише за власним вибором.

Примітки

  1. Jacoby, Jeff. "Lady Justice's blindfold." Boston.com. 10. maj 2009. 25 October 2017.
  2. ↑ Гасяк О. С. Формальна логіка. Розв'язкові процедури, алгоритми, словник базових термінів і понять: навч. посібник / О.С.Гасяк. — Вид. 2-ге, переробл. та доповн. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014. — 544с. (стор.: 480)
  3. ↑ Принцип // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 271.
  4. ↑ Принцип // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 519. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  5. ↑ Шиманова О. Етика і професійна етика: навч-метод. посібник / О. Шиманова. — Л.: ПП Сорока Т. Б., 2013. — 132 с. (стор.: 36)
  6. ↑ Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. ISBN 966-569-013-2 (стор.: 1125) Доступ
  7. ↑ Принцип [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 110. — ISBN 966-7492-05-2.
  8. ↑ Значення principle в англійській мові dictionary.cambridge.org
  9. ↑ Принципи етики [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2
  10. ↑ Айунц Л.Р. Гімнастика. (Коротко про головне) Методичні матеріали до теортичної підготовки студентів факультету фізичного виховання i спорту. — Житомир: Вид-во ЖДУ, 2008. — 62 с.

Посилання

Див. також


Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Princip lat principium nachalo perven 2 osnova pershopochatok te sho lezhit v osnovi pevnoyi sukupnosti faktiv teoriyi nauki 3 4 Viznachalne polozhennya vihidnij punkt peredumova pevnoyi koncepciyi abo teoriyi 3 Ce zasadniche fundamentalne tverdzhennya vihidnij punkt zasnovok bud yakoyi teoriyi koncepciyi 2 Centralne ponyattya osnovopolozhna ideya sho pronizuye pevnu sistemu znannya i subordinuye jogo 4 5 Osnovne vihidne polozhennya yakoyi nebud naukovoyi sistemi teoriyi ideologichnogo napryamu i t in osnovnij zakon yakoyi nebud tochnoyi nauki 6 Ce osnovni zasadi vihidni ideyi sho harakterizuyutsya universalnistyu zagalnoyu znachushistyu vishoyu imperativnistyu i vidobrazhayut suttyevi polozhennya teoriyi vchennya nauki sistemi vnutrishnogo i mizhnarodnogo prava politichnoyi derzhavnoyi chi gromadskoyi organizaciyi gumanizm zakonnist spravedlivist rivnist gromadyan pered zakonom tosho 7 Ce tverdzhennya yake sprijmayetsya yak golovne vazhlive suttyeve neodminne abo prinajmni bazhane Chastkovo ce oznachaye fundamentalna prichina chastkovo zakon vishij za inshi zakoni ce mozhe buti zakon prirodnij zakon pravilo abo princip yakij opisuye zakonomirnist u prirodi ye naukovim zakonom zhittyeve pravilo abo kerivnictvo U klasichnomu rozuminni princip zavzhdi zajmaye najvishe misce U povsyakdennomu movlenni cej termin vikoristovuyetsya bilsh vilno Te sho spravedlivist slipa ye pravovim principom 1 U povsyakdennomu zhitti principami nazivayut vnutrishni perekonannya lyudini ti praktichni moralni ta teoretichni zasadi yakimi vona keruyetsya v zhitti v riznih sferah diyalnosti U nauci principi ce zagalni vimogi do pobudovi teoriyi sformulovani yak te pervinne sho lezhit v osnovi pevnoyi sukupnosti faktiv Pri harakteristici riznomanitnih sistem principi vidobrazhayut ti suttyevi harakteristiki sho vidpovidayut za pravilne funkcionuvannya sistemi bez yakih vona ne vikonuvala b svogo priznachennya U principi v osnovnomu v zagalnomu 6 Princip osoblivist pokladena v osnovu stvorennya abo zdijsnennya chogo nebud sposib stvorennya abo zdijsnennya chogo nebud 6 Princip osnovna ideya abo pravilo yake poyasnyuye abo kontrolyuye yak shos vidbuvayetsya abo pracyuye 8 Princip ce nevidyemnij ta osnovnij proces zhittya ta vsogo zhivogo togo sho vzayemodiye na protokoli balansu yakij ye osnovnim zakonom zhittya usogo zhivogo garant zhittya vsomu zhivomu zakonom tomu ye anti zakon protelezhnist yih isnuvannya na vimirnomu prostori istinoyu ye bezvimirnist u prostorah ilyuziya ce princim vimiryuvannya sho ye momentom kozhnogo ce te sho robit nas nayavnimi u chasi prostir ce stvorenya usogo bez vimirnogo vin vzayemodiyuchij z usim sho ye principom ta zakonom mistectvo ye sposib vtilennya yake prihodit v chas ce to sho ye vimirom u vimiri shvidkkist chasu yavlyayetsya bezkinechnoyu vzayemodiyeyu chas vzayemnij vsomuPrincip osnova vsogo Evolyuciya shastya zhittya Svidomist vsogo yavnistProstir absolyunij temryavi temryava vidsutnist svitla svilo priskoryuye chas navidmino temryavi u yakij chas upovilnyuyetsya temryava yaka uskoryaye chas ye inshim vimirom bilshim tomu sho menshij Kinec bude pochatkom Zmist 1 U riznih oblastyah 2 U povsyakdennomu movlenni 2 1 Principovist i bezprincipnist 3 Primitki 4 Posilannya 5 Div takozhU riznih oblastyah RedaguvatiPrincipi mozhna rozdiliti na aksiomatichni ta sistematichni Aksiomatichni principi ce principi yaki mozhut buti postulatami abo yaki mozhut bazuvatisya na sposterezhenni Zazvichaj voni zastosovuyutsya do inshih pravil napriklad v logici de vsi inshi pravila pidkoryayutsya principu protirichchya Sistematichni principi najmensha kilkist faktoriv yaki viznachayut yak pracyuye sistema napriklad zakon Arhimeda U prirodnichij nauci yak takij princip ce odna abo kilka poslidovnih naukovih teorij napriklad mizhdisciplinarna teoriya evolyuciyi U fizici princip ce prirodnij zakon vstanovlenij na osnovi sposterezhen napriklad Zakon Arhimeda kosmologichnij princip princip viklyuchennya Pauli U matematici princip yakij tut nazivayut aksiomoyu bazuyetsya na zdorovomu gluzdi U nauci principami nazivayut zagalni polozhennya yakim povinni zadovolnyati naukovi pripushennya gipotezi abo teoriyi napriklad princip prichinnosti princip ekvivalentnosti princip vidpovidnosti princip neviznachenosti tosho Principi vidriznyayutsya vid zakoniv prirodi tim sho yihnye formulyuvannya zagalnishe mensh konkretne Vid aksiom principi vidriznyayutsya tim sho obirayutsya ne dovilno a formulyuyutsya v procesi poshuku istini a tomu mozhut vinikati zminyuvatisya i zastarivati Vodnochas principi chasto mayut obmezheni oblasti zastosovnosti napriklad princip Le Shatelye Brauna spravedlivij dlya rivnovazhnih sistem i ne mozhe zastosovuvatisya dlya sistem u yakih vidbuvayetsya fazovij perehid U religiyi princip ce zagalne pravilo yake stosuyetsya vsiyeyi religiyi napriklad teologichnij regulyativnij princip U pravi princip ce pravilo yake zastosovuyetsya do ciloyi sferi napriklad princip dobrosovisnogo vikoristannya yakij stosuyetsya sferi avtorskogo prava U ryadyanski chasi za vidmovu vid odnogo iz principiv partijnosti materializmu tosho mogli posaditi za grati abo zvilniti z roboti 9 U politici princip ce osnovni pravila togo yak strukturovano suspilstvo napriklad princip podilu vladi Principi etiki vihidni fundamentalni polozhennya etiki na yakih gruntuyetsya vsya teoretichna model nauki pro moral 9 Princip otrimuye obgruntuvannya za dopomogoyu vishogo rivnya moralnoyi svidomosti idealu 5 V organizaciyi navchalno trenuvalnogo procesu napriklad gimnastiki ce osnovni vimogi zavdyaki yakim proces nabuvaye cilespryamovanogo ta organizovanogo harakteru 10 Voni viznachayut mezhi dopustimih vidhilen vimagayut dinamichnoyi rivnovagi riznih vpliviv mozhlivosti riznobichnogo rozvitku bez ushemlennya dlya specializaciyi 10 Istoriya filosofiyi svidchit pro te sho bilshist materialistichnih koncepcij buli najbilsh nesumisnimi z vimogami morali 9 U povsyakdennomu movlenni RedaguvatiPrincip vnutrishni perekonannya lyudini sho viznachaye yiyi stavlennya do dijsnosti suspilnih idej i diyalnosti 7 Ce vnutrishni perekonannya lyudini ti praktichni moralni j teoretichni zasadi yakimi vona keruyetsya v zhitti v riznomanitnih sferah diyalnosti 4 3 Perekonannya norma pravilo yakim keruyetsya hto nebud u zhitti povedinci 6 Princip zhittyeve pravilo yakogo lyudina dotrimuyetsya Napriklad 10 zapovidej Starogo Zapovitu napriklad Ti ne povinen krasti Nigilizm cinnostej Vi povinni robiti te sho hochete oskilki nisho inshe ne maye zhodnoyi cinnosti Yezuyiti Meta vipravdovuye zasobi Epikurejstvo ce zabezpechennya yakomoga shaslivishogo zhittya Viraz vidomij z francuzkoyi movi laissez faire Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu PrincipPrincipovist i bezprincipnist Redaguvati Lyudina z bagatma strogimi principami yaka ochikuye sho inshi yim sliduvatimut nazivayetsya pedantom gonshikom pravil abo fanatikom I navpaki yaksho vi ne dotrimuyetes vlasnih principiv vi bezprincipni Prikladom mozhe buti yezuyit yakij ne dozvolyav meti osvyachuvati zasobi abo epikureyec yakij staviv zadovolennya na drugij plan Ce moyi principi Yaksho voni vam ne podobayutsya u mene ye inshi Graucho MarksYaksho vi ne dotrimuyetesya vlasnih principiv vas vvazhayut gidnim prezirstva grishnikom i slabkim harakterom Bajduzhist i neposlidovnist takozh protistoyat principovosti Na budennomu rivni svidomosti a moral u svoyij osnovi ye perevazhno budennoyu formoyu svidomosti inodi govoryat pro principi tochnishe pro principovist vin principovij vin bezprincipnij nazivayuchi principovimi lyudej yaki dotrimuyutsya v osnovnomu odnih i tih zhe norm povedinki 9 Znachna chastina cih principovih lyudej ne nazvut vam zhodnogo principu a deyaki z nih navit ne chuli terminu principi morali i nazivayuchi lyudinu principovoyu yak pravilo poslugovuyutsya intuyiciyeyu 9 Rozmovne Piti na princip pochati diyati vidkinuvshi kompromis 6 V principi ya zgoden z ideyeyu ale na praktici ce ne zavzhdi mozhlivo vi pogodzhuyetesya z chimos abo virite v shos v principi vi pogodzhuyetesya z ideyeyu v cilomu hocha vi mozhete ne pidtrimuvati yiyi naspravdi abo v kozhnij situaciyi 8 Sama principovist vvazhayetsya pozitivnoyu moralno yakistyu prote znachennya kozhnogo principu ne ye bezumovnim 5 Yaksho moralni normi stosuyutsya pevnih aspektiv lyudskoyi povedinki diyalnosti vidnosin to principi harakterizuyut cilisnu liniyu povedinki lyudini stayut elementami yiyi moralnogo harakteru 5 Moralnim principam ne vlastiva kategorichnist dotrimuvatis yih lyudina mozhe lishe za vlasnim viborom 5 Primitki Redaguvati Jacoby Jeff Lady Justice s blindfold Boston com 10 maj 2009 25 October 2017 a b Gasyak O S Formalna logika Rozv yazkovi proceduri algoritmi slovnik bazovih terminiv i ponyat navch posibnik O S Gasyak Vid 2 ge pererobl ta dopovn Chernivci Cherniveckij nac un t 2014 544s stor 480 a b v Princip Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 271 a b v Princip Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 519 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X a b v g d Shimanova O Etika i profesijna etika navch metod posibnik O Shimanova L PP Soroka T B 2013 132 s stor 36 a b v g d Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov Uklad i golov red V T Busel K Irpin VTF Perun 2005 1728 s ISBN 966 569 013 2 stor 1125 Dostup a b Princip Arhivovano 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 110 ISBN 966 7492 05 2 a b Znachennya principle v anglijskij movi dictionary cambridge org a b v g d Principi etiki Arhivovano 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 a b Ajunc L R Gimnastika Korotko pro golovne Metodichni materiali do teortichnoyi pidgotovki studentiv fakultetu fizichnogo vihovannya i sportu Zhitomir Vid vo ZhDU 2008 62 s Posilannya RedaguvatiPrincip Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 519 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Principi etiki Arhivovano 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Princip Arhivovano 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 110 ISBN 966 7492 05 2 Princip Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 271 Div takozh RedaguvatiPrincip Anni Kareninoyi Socialnij parazitizm Princip spravedlivosti Principat Termin Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z nauki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Princip amp oldid 39832829