www.wikidata.uk-ua.nina.az

Система У Вікісловнику є сторінка система Систе ма від дав гр σύστημα сполучення ціле з єднання множина взаємопов язаних

Система

У Вікісловнику є сторінка система.

Систе́ма (від дав.-гр. σύστημα — «сполучення», «ціле», «з'єднання») — множина взаємопов'язаних елементів, що утворюють єдине ціле, взаємодіють із середовищем та між собою, і мають мету.

Загальна характеристика

Системою називають багато різноманітних понять, як фізичних (нервова система, транспортна система, система керування базами даних), так і логічних (банківська система, політична система, система рівнянь).

В системному аналізі використовують різні визначення поняття «система». Зокрема, за В. М. Сагатовським, система — це скінченна множина функціональних елементів й відношень між ними, виокремлена з середовища відповідно до певної мети в межах визначеного часового інтервалу. Згідно з Ю. І. Черняком,, система — це відображення у свідомості суб'єкта (дослідника, спостерігача) властивостей об'єктів та їх відношень у вирішенні завдання дослідження, пізнання. Відома також велика кількість інших визначень поняття «система», що використовуються залежно від контексту, галузі знань та цілей дослідження.

Множина – це сукупність спостережуваних або мисленних об'єктів – елементів множини. За кількістю елементів розрізняють скінченні та нескінчені множини. Якщо X – елемент множини М, то записують Х Є(М). Дві множини М і N еквівалентні, якщо кожному елементу множини М точно відповідає елемент множини N і навпаки. Якщо всі елементи множини N є в М, то N – підмножина М тобто N Є(М).

Сукупність усіх неналежних N елементів М називають доповненням множини N. Об'єднання М і N – це множина, всі елементи якої належать або М, або N. Перетинання М і N уключає усі елементи, які належать як М, так і N. Система – це сукупність, яка створена із скінченної множини елементів. При цьому між елементами системи існують певні зв'язки. Можливі також системи, що мають ізольовані елементи (або групи елементів), котрі не мають зв'язків з іншими елементами системи.

Елемент і система є відносними поняттями з точки зору системного підходу, основним принципом якого є концепція цілісного, неможливість зводити складне до простого, цілого до частини, наявність у цільному об'єкті таких властивостей та якостей, котрі не можуть бути наявні в його частинах.

Системний підхід вимагає розглядати систему як частину надсистеми, з елементами котрої вона пов'язана, а окремі елементи системи можна в свою чергу розглядати як підсистеми.

Пов'язані поняття

  • Елементом системи називають найпростішу складову частину системи, яку умовно розглядають як неподільну. Поняття неподільності є умовним та визначається залежно від конкретних завдань. Наприклад при розгляді літака, як системи, немає потреби враховувати атомну будову його елементів.
  • Підсистемою називають складову частину системи, яка сама є системою.
  • У сукупності елементи й підсистеми називають компонентами системи. Поділ системи на окремі елементи й підсистеми є неоднозначним та залежить від мети й конкретних завдань дослідження.
  • зв'язком називають співвідношення між компонентами системи, засновані на взаємозалежності і взаємообумовленості. Поняття «зв'язок» характеризує чинники виникнення й збереження цілісності та властивостей системи. З формального погляду зв'язок визначають як обмеження кількості ступенів вільності компонент системи.

Зв'язок можна охарактеризувати за напрямом, силою, характером (видом). За першою ознакою зв'язки поділяють на спрямовані й неспрямовані. За другою — на сильні та слабкі. Іноді для цього вводять шкалу сили зв'язків для конкретної задачі. За характером (видом) вирізняють зв'язки підпорядкування, породження (генетичні), рівноправні (байдужі), управління. Деякі з цих класів можна поділити більш детально: наприклад, зв'язки підпорядкування можуть бути типу «рід — вид», «частина — ціле»; зв'язки породження — типу «причина — наслідок». Зв'язки можна класифікувати також за місцем розташування (внутрішні й зовнішні), спрямованістю процесів у системі в цілому чи в окремих її підсистемах (прямі і зворотні) та за деякими більш конкретними ознаками. Зв'язки в конкретних системах можуть бути одночасно охарактеризовані за кількома з названих ознак.

  • Метою системи називають її бажаний майбутній стан. Залежно від стадії пізнання об'єкта, етапу системного аналізу у цей термін вкладають різний зміст — від ідеальних устремлінь, що виражають активну свідомість окремих осіб або соціальних систем, до конкретних цілей-результатів. У першому випадку можуть формулюватися цілі, досягнення яких є неможливим, але до яких можна безупинно наближатися. У другому — цілі мають бути досяжними в межах певного інтервалу часу і формулюються іноді навіть у термінах кінцевого продукту діяльності. Часто розрізняють суб'єктивні та об'єктивні цілі. Суб'єктивна ціль — це суб'єктивний погляд дослідника (керівника, власника) на бажаний майбутній стан системи. Об'єктивна ціль — це майбутній реальний стан системи, тобто стан, до якого буде переходити система при заданих зовнішніх умовах і кері-вних впливах. Суб'єктивні й об'єктивні цілі системи у загальному випадку можуть розрізнятися. Зокрема, вони не збігаються, якщо система є погано дослідженою або якщо суб'єкт, який визначає цілі, недостатньо обізнаний із закономірностями функціонування системи чи ігнорує їх.
  • Структурою системи називають сукупність необхідних і достатніх для досягнення цілей відношень (зв'язків) між її компонентами. При цьому в складних системах структура відображає не всі елементи та зв'язки між ними, а лише найістотніші, що мало змінюються при поточному функціонуванні системи й забезпечують існування системи та її основних властивостей. Структура характеризує організованість системи, стійку упорядкованість її елементів і зв'язків. Структурні зв'язки є відносно незалежними від елементів і можуть виступати як інваріант при переході від однієї системи до іншої, переносячи закономірності, виявлені й відбиті у структурі однієї з них, на інші.

Структура системи характеризує внутрішню організацію, порядок і побудову системи, тобто структура – це сукупність елементів і співвідношення (зв'язків) між ними. Якщо Е= {е1, е2,...еп} є множина елементів, а R = {r1, r2,...rп} – множина співвідношень (зв'язків), то структура Str = {Е, R} є множиною, яка складається з Е й R.

  • Стан системи — це сукупність значень її параметрів (властивостей) у певний момент часу. Його визначають або через вхідні впливи й вихідні сигнали (результати), або через макропараметри, макровластивості системи (тиск, швидкість, температура, уставний фонд тощо).
  • Якщо система здатна переходити з одного стану до іншого, то говорять, що вона має певну поведінку. Цим поняттям користуються, коли не відомі закономірності (правила) переходу з одного стану до іншого. Тоді зазначають, що система має якусь поведінку, та з'ясовують її характер, механізми, алгоритми тощо.
  • Рівновага — це здатність системи за відсутності зовнішніх впливів, що збурюють (чи при постійних впливах), зберігати свою поведінку як завгодно довго.
  • Під стійкістю стану системи розуміють ситуацію, коли малим змінам зовнішніх впливів відповідають малі зміни вихідних параметрів системи чи її властивостей.
  • Поняття розвитку, як і поняття рівноваги та стійкості, характеризує зміну стану системи в часі. Воно допомагає пояснити складні термодинамічні й інформаційні процеси у природі та суспільстві. Вирізняють еволюційний та стрибкоподібний (революційний) розвиток. У першому випадку характеристики з часом змінюються повільно, структура системи залишається незмінною. У другому — спостерігаються різкі стрибкоподібні зміни окремих параметрів системи, можуть змінюватися її будова й характер зв'язків між компонентами.
  • Адаптацією називають процеси пристосування системи до зовнішнього середовища, унаслідок яких підвищується ефективність її функціонування. Ці процеси можуть супроводжуватися зміною структури та характеристик системи.
  • Функціонування системи задається її структурою, яка повністю визначає спосіб функціонування. Відносно замкнута система з конкретною структурою функціонує однозначно. З іншого боку, функціонування не визначає структуру однозначно, тому що одна і та ж функція може бути реалізована різними структурами.
  • Вхід – це зовнішнє відношення навколишнього середовища до системи, тобто «навколишнє середовище - система». Сукупність усіх входів становить узагальнений вхід як вектор окремих дій, зв'язків (відносин) та (або) параметрів стану (операндів).
  • Вихід – це зовнішнє відношення системи до навколишнього середовища, тобто «система – навколишнє середовище». Сукупність усіх виходів може бути зведена до узагальненого виходу (вектора виходу).

Входи і виходи системи включають усі види зв'язків з навколишнім середовищем: бажані й небажані (завади), зв'язки матеріального (S), енергетичного (En) та інформаціоного (І) характеру.

Різновиди

Розподіл систем за їх походженням

У процесі вивчення можна виділити:

  • Абстрактні системи — є продуктом людського мислення. Це поняття, категорії, гіпотези, теорії;
  • Матеріальні системи поділяють на: закриті і відкриті, статичні і динамічні (детерміновані і випадкові)

За ступенем випадковості системи поділяють на:

  • Детерміновані — рух і розвиток системи повністю зумовлений і не піддається випадковості, а складові частини взаємодіють точно;
  • Випадкові — рух і розвиток системи є випадковим і розглядається як імовірний процес, неможливо точно передбачити, як вона буде поводити себе в будь-яких заданих умовах.

За внутрішньою побудовою системи поділяють на:

  • Відкрита система — система, яка постійно обмінюється речовиною і енергією з зовнішнім середовищем. (Л. фон Берталанфі);
  • Закрита система — система, в яких застосовується лише інформація, яка характеризує внутрішні зміни системи і блок управління є складовою частиною тієї системи, якою він управляє.

За складністю системи поділяються на:

  • Прості — мають невелику кількість взаємопов'язаних елементів і нерозгалужену структуру, виконують найпростіші функції, стан і динамізм цих систем легко описувати і аналізувати;
  • Складні — характеризуються розгалуженою структурою і великою кількістю взаємопов'язаних елементів. Такі системи можуть мати декілька різних структур, опис їх стану можливий;
  • Дуже складні системи — системи, які неможливо детально і точно описати, тому що для опису потрібно більше часу ніж той, який витрачається системою між змінами її стану, або рівень знань може бути недостатнім для розкриття суті зв'язків системи.

Зв'язки з іншими поняттями та дисциплінами

Системи вивчає та використовує знання про системи і системність світу системологія, технічні та інформаційні системи управління та моделювання (математичне, інформаційне, технічне)відносять до кібернетики, системи-об'єкти та їх класифікацію розглядає систематика, системи та системне проектування розробляються в межах інженерних напрямків та спеціалізації технічних дисциплін, соціальні та політекономічні системи розглядають на синтетичних рівнях відповідних продуктивних напрямків. Штучне виділення об'єктів розгляду на рівні псевдосистем є методологічним прийомом для можливості адекватного модельного опису на системному рівні формалізованого опису об'єктів за функціональними ознаками.

Будь-який неелементарний об'єкт можна розглянути як підсистему цілого (до якого відноситься даний об'єкт), виділивши в ньому окремі частини і визначивши взаємодії цих частин, службовців якої-небудь функції.

Елементи системи

Елемент системи — це технічний об'єкт, що входить до складу системи або підсистеми, і який при вирішенні конкретної сукупності задач недоцільно далі розбивати на частини. Наприклад, в складі підсистем приводу виконавчих органів в багатьох випадках доцільно виділити такі основні елементи: електродвигуни, зубчаті колеса, вали, осі, підшипники, виконавчий орган.

Під зовнішнім середовищем розуміють сукупність об'єктів технічного або природного характеру, що не входять до складу системи і володіють певними властивостями і параметрами, взаємодія з якими повинна враховуватися при вирішенні поставлених задач. Наприклад, для очисного вузькозахопного комбайна як зовнішнє середовище виступає людина-оператор, що безпосередньо керує вийманням вугільного пласта, шар по-роди, який вміщає вугільний пласт, вибійний конвеєр і мережа електропостачання.

При зміні масштабу задач, що ставляться, система, що вивчається може розглядатися як підсистема або елемент більш складної системи, а підсистема або навіть елемент — як система. Відповідно змінюється і сукупність об'єктів зовнішнього середовища.

Властивості систем

Пов'язані з цілями та функціями

  1. Ефект синергії — односпрямованість (або цілеспрямованість) дій компонентів посилює ефективність функціонування системи.
  2. Пріоритет інтересів системи ширшого (глобального) рівня перед інтересами її компонентів (ієрархічність).
  3. Емерджентність — цілі (функції) компонентів системи не завжди збігаються з цілями (функціями) системи.
  4. Мультиплікативність — і позитивні, і негативні ефекти функціонування компонентів в системі мають властивість множення, а не додавання.
  5. Цілеспрямованість — діяльність системи підпорядкована певній цілі.
  6. Альтернативність шляхів функціонування та розвитку.
  7. Робастність — здатність системи зберігати часткову працездатність (ефективність) при відмові її окремих елементів чи підсистем.

Пов'язані зі структурою

  1. Цілісність — первинність цілого по відношенню до частин: появи у системи нової функції, нової якості, органічно випливають зі складових її елементів, але не властивих жодному з них, взятому ізольовано.
  2. Неадитивність — принципова незводність властивостей системи до суми властивостей складових її компонентів.
  3. Структурність — можлива декомпозицію системи на компоненти, встановлення зв'язків між ними.
  4. Ієрархічність — кожен компонент системи може розглядатися як система (підсистема) ширшої глобальної системи.

Якщо лінійна динамічна система, описувана системою диференціальних рівнянь першого порядку із сталими коефіцієнтами, достатньо велика (складається з 10 або більше змінних) та її зв'язність менше 13% (критична зв'язність), то можна сказати, що така система майже стійка. Якщо її зв'язність більша 13%, вона майже нестійка.

Коли ступінь організованості системи не дуже високий або навіть низький через неузгодженість та нецілеспрямованість взаємодії елементів системи, потенціал системи дорівнює або менше суми потенціалів складових елементів. При цьому зникає інтегративна властивість системи ("системність"), відтак система вже не існує. У добре організованій системі взаємодії структурних елементів взаємоузгоджені, цілеспрямовані та синхронізовані на досягнення спільної мети. Чим вища взаємоузгодженість дій елементів у системі, тим вища її організованість і тим більше перевищує потенціал системи суму (суперпозицію) потенціалів усіх складових елементів (підсистем). Такий ефект називають емерджентністю.

Пов'язані з ресурсами та особливостями взаємодії із середовищем

  1. Комунікативність — існування складної системи комунікацій із середовищем у вигляді ієрархії.
  2. Взаємодія і взаємозалежність системи і зовнішнього середовища.
  3. Адаптивність — прагнення до стану стійкої рівноваги, яке передбачає адаптацію параметрів системи до мінливих параметрів зовнішнього середовища (проте «нестійкість» не у всіх випадках є дисфункціональною для системи, вона може виступати і як умови динамічного розвитку).
  4. Надійність — функціонування системи при виході з ладу однієї з її компонент, збереженість проектних значень параметрів системи протягом запланованого періоду.
  5. Інтерактивність.

Інші

  1. Інтегративність — наявність системоутворювальних, системозберігальних факторів.
  2. Еквіфінальность — здатність системи досягати станів, що не залежать від вихідних умов і визначаються тільки параметрами системи.
  3. Спадковість.
  4. Розвиток — характеризує зміну стану системи у часі. Це поняття допомагає пояснити складні термодинамічні й інформаційні процеси у природі та суспільстві.
  5. Порядок.
  6. Самоорганізація.

Див. також

Примітки

  1. Перегудов Ф. И., Тарасенко Ф. П. Введение в системный анализ. — М.: Высшая школа, 1989
  2. Вступ до системної інженерії — Блог одного кібера
  3. Сагатовский В. Н. Основы систематизации всеобщих категорий. Томск. 1973
  4. Черняк Ю. И. Системный анализ в управлении экономикой. — М. 1975.
  5. Черняк Ю. И. Анализ и синтез систем в экономике. — М.: Экономика, 1970. — 151 с.
  6. Волкова В. Н. Теория систем. — М.: Высшая школа, 2006, ISBN 5-06-005550-7
  7. Горбань О. М., Бахрушин В. Є. Основі теорії систем та системного аналізу. — Запоріжжя, ГУ «ЗІДМУ», 2004, ISBN 966-8227-23-9
  8. Дж.В.Корнакио - Топологическая структура общесистемных математических моделей. 
  9. В.В. Круглов, А.А. Усков - Устойчивость больших систем. 
  10. Р. Бойелл - Память с семантическими связями ("Проблемы бионики" под ред. Левиной А.Б., 1965, с.239). 
  11. И.В.Прангишвили - Системный подход и системные закономерности, с. 46-47. 
  12. А.И.Яблонский - Структура и динамика современной науки (Системные исследования. Ежегодник. 1976 г., изд. "Наука", с.71). 

Джерела

  • Завадський Й.С. Менеджмент: Management. - У 3 т. - Т.1. 3-вид. , доп. - К. : Вид-во Європ. ун-ту.-2001. - 542 с.
  • Система // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  • Кузнецов Ю.М., Луців І.В., Дубиняк С.А. Теорія технічних систем Під загальною редакцією проф. Ю.М. Кузнецова К.: Тернопіль, 1997. - 310 с.
  • Прангишвили И. В - Системный подход и общесистемные закономерности (2000).

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikislovniku ye storinka sistema Siste ma vid dav gr systhma spoluchennya cile z yednannya mnozhina vzayemopov yazanih elementiv sho utvoryuyut yedine cile vzayemodiyut iz seredovishem ta mizh soboyu 1 i mayut metu Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Pov yazani ponyattya 3 Riznovidi 4 Zv yazki z inshimi ponyattyami ta disciplinami 4 1 Elementi sistemi 5 Vlastivosti sistem 5 1 Pov yazani z cilyami ta funkciyami 5 2 Pov yazani zi strukturoyu 5 3 Pov yazani z resursami ta osoblivostyami vzayemodiyi iz seredovishem 5 4 Inshi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaZagalna harakteristika RedaguvatiSistemoyu nazivayut bagato riznomanitnih ponyat yak fizichnih nervova sistema transportna sistema sistema keruvannya bazami danih tak i logichnih bankivska sistema politichna sistema sistema rivnyan 2 V sistemnomu analizi vikoristovuyut rizni viznachennya ponyattya sistema Zokrema za V M Sagatovskim 3 sistema ce skinchenna mnozhina funkcionalnih elementiv j vidnoshen mizh nimi viokremlena z seredovisha vidpovidno do pevnoyi meti v mezhah viznachenogo chasovogo intervalu Zgidno z Yu I Chernyakom 4 5 sistema ce vidobrazhennya u svidomosti sub yekta doslidnika sposterigacha vlastivostej ob yektiv ta yih vidnoshen u virishenni zavdannya doslidzhennya piznannya Vidoma takozh velika kilkist inshih viznachen ponyattya sistema 6 7 sho vikoristovuyutsya zalezhno vid kontekstu galuzi znan ta cilej doslidzhennya Osnovni ponyattya sistemMnozhina ce sukupnist sposterezhuvanih abo mislennih ob yektiv elementiv mnozhini Za kilkistyu elementiv rozriznyayut skinchenni ta neskincheni mnozhini Yaksho X element mnozhini M to zapisuyut H Ye M Dvi mnozhini M i N ekvivalentni yaksho kozhnomu elementu mnozhini M tochno vidpovidaye element mnozhini N i navpaki Yaksho vsi elementi mnozhini N ye v M to N pidmnozhina M tobto N Ye M Sukupnist usih nenalezhnih N elementiv M nazivayut dopovnennyam mnozhini N Ob yednannya M i N ce mnozhina vsi elementi yakoyi nalezhat abo M abo N Peretinannya M i N uklyuchaye usi elementi yaki nalezhat yak M tak i N Sistema ce sukupnist yaka stvorena iz skinchennoyi mnozhini elementiv Pri comu mizh elementami sistemi isnuyut pevni zv yazki Mozhlivi takozh sistemi sho mayut izolovani elementi abo grupi elementiv kotri ne mayut zv yazkiv z inshimi elementami sistemi Element i sistema ye vidnosnimi ponyattyami z tochki zoru sistemnogo pidhodu osnovnim principom yakogo ye koncepciya cilisnogo nemozhlivist zvoditi skladne do prostogo cilogo do chastini nayavnist u cilnomu ob yekti takih vlastivostej ta yakostej kotri ne mozhut buti nayavni v jogo chastinah Sistemnij pidhid vimagaye rozglyadati sistemu yak chastinu nadsistemi z elementami kotroyi vona pov yazana a okremi elementi sistemi mozhna v svoyu chergu rozglyadati yak pidsistemi Pov yazani ponyattya RedaguvatiElementom sistemi nazivayut najprostishu skladovu chastinu sistemi yaku umovno rozglyadayut yak nepodilnu Ponyattya nepodilnosti ye umovnim ta viznachayetsya zalezhno vid konkretnih zavdan Napriklad pri rozglyadi litaka yak sistemi nemaye potrebi vrahovuvati atomnu budovu jogo elementiv Pidsistemoyu nazivayut skladovu chastinu sistemi yaka sama ye sistemoyu U sukupnosti elementi j pidsistemi nazivayut komponentami sistemi Podil sistemi na okremi elementi j pidsistemi ye neodnoznachnim ta zalezhit vid meti j konkretnih zavdan doslidzhennya zv yazkom nazivayut spivvidnoshennya mizh komponentami sistemi zasnovani na vzayemozalezhnosti i vzayemoobumovlenosti Ponyattya zv yazok harakterizuye chinniki viniknennya j zberezhennya cilisnosti ta vlastivostej sistemi Z formalnogo poglyadu zv yazok viznachayut yak obmezhennya kilkosti stupeniv vilnosti komponent sistemi Zv yazok mozhna oharakterizuvati za napryamom siloyu harakterom vidom Za pershoyu oznakoyu zv yazki podilyayut na spryamovani j nespryamovani Za drugoyu na silni ta slabki Inodi dlya cogo vvodyat shkalu sili zv yazkiv dlya konkretnoyi zadachi Za harakterom vidom viriznyayut zv yazki pidporyadkuvannya porodzhennya genetichni rivnopravni bajduzhi upravlinnya Deyaki z cih klasiv mozhna podiliti bilsh detalno napriklad zv yazki pidporyadkuvannya mozhut buti tipu rid vid chastina cile zv yazki porodzhennya tipu prichina naslidok Zv yazki mozhna klasifikuvati takozh za miscem roztashuvannya vnutrishni j zovnishni spryamovanistyu procesiv u sistemi v cilomu chi v okremih yiyi pidsistemah pryami i zvorotni ta za deyakimi bilsh konkretnimi oznakami Zv yazki v konkretnih sistemah mozhut buti odnochasno oharakterizovani za kilkoma z nazvanih oznak Metoyu sistemi nazivayut yiyi bazhanij majbutnij stan Zalezhno vid stadiyi piznannya ob yekta etapu sistemnogo analizu u cej termin vkladayut riznij zmist vid idealnih ustremlin sho virazhayut aktivnu svidomist okremih osib abo socialnih sistem do konkretnih cilej rezultativ U pershomu vipadku mozhut formulyuvatisya cili dosyagnennya yakih ye nemozhlivim ale do yakih mozhna bezupinno nablizhatisya U drugomu cili mayut buti dosyazhnimi v mezhah pevnogo intervalu chasu i formulyuyutsya inodi navit u terminah kincevogo produktu diyalnosti Chasto rozriznyayut sub yektivni ta ob yektivni cili Sub yektivna cil ce sub yektivnij poglyad doslidnika kerivnika vlasnika na bazhanij majbutnij stan sistemi Ob yektivna cil ce majbutnij realnij stan sistemi tobto stan do yakogo bude perehoditi sistema pri zadanih zovnishnih umovah i keri vnih vplivah Sub yektivni j ob yektivni cili sistemi u zagalnomu vipadku mozhut rozriznyatisya Zokrema voni ne zbigayutsya yaksho sistema ye pogano doslidzhenoyu abo yaksho sub yekt yakij viznachaye cili nedostatno obiznanij iz zakonomirnostyami funkcionuvannya sistemi chi ignoruye yih Strukturoyu sistemi nazivayut sukupnist neobhidnih i dostatnih dlya dosyagnennya cilej vidnoshen zv yazkiv mizh yiyi komponentami Pri comu v skladnih sistemah struktura vidobrazhaye ne vsi elementi ta zv yazki mizh nimi a lishe najistotnishi sho malo zminyuyutsya pri potochnomu funkcionuvanni sistemi j zabezpechuyut isnuvannya sistemi ta yiyi osnovnih vlastivostej Struktura harakterizuye organizovanist sistemi stijku uporyadkovanist yiyi elementiv i zv yazkiv Strukturni zv yazki ye vidnosno nezalezhnimi vid elementiv i mozhut vistupati yak invariant pri perehodi vid odniyeyi sistemi do inshoyi perenosyachi zakonomirnosti viyavleni j vidbiti u strukturi odniyeyi z nih na inshi Struktura sistemi harakterizuye vnutrishnyu organizaciyu poryadok i pobudovu sistemi tobto struktura ce sukupnist elementiv i spivvidnoshennya zv yazkiv mizh nimi Yaksho E e1 e2 ep ye mnozhina elementiv a R r1 r2 rp mnozhina spivvidnoshen zv yazkiv to struktura Str E R ye mnozhinoyu yaka skladayetsya z E j R Stan sistemi ce sukupnist znachen yiyi parametriv vlastivostej u pevnij moment chasu Jogo viznachayut abo cherez vhidni vplivi j vihidni signali rezultati abo cherez makroparametri makrovlastivosti sistemi tisk shvidkist temperatura ustavnij fond tosho Yaksho sistema zdatna perehoditi z odnogo stanu do inshogo to govoryat sho vona maye pevnu povedinku Cim ponyattyam koristuyutsya koli ne vidomi zakonomirnosti pravila perehodu z odnogo stanu do inshogo Todi zaznachayut sho sistema maye yakus povedinku ta z yasovuyut yiyi harakter mehanizmi algoritmi tosho Rivnovaga ce zdatnist sistemi za vidsutnosti zovnishnih vpliviv sho zburyuyut chi pri postijnih vplivah zberigati svoyu povedinku yak zavgodno dovgo Pid stijkistyu stanu sistemi rozumiyut situaciyu koli malim zminam zovnishnih vpliviv vidpovidayut mali zmini vihidnih parametriv sistemi chi yiyi vlastivostej Ponyattya rozvitku yak i ponyattya rivnovagi ta stijkosti harakterizuye zminu stanu sistemi v chasi Vono dopomagaye poyasniti skladni termodinamichni j informacijni procesi u prirodi ta suspilstvi Viriznyayut evolyucijnij ta stribkopodibnij revolyucijnij rozvitok U pershomu vipadku harakteristiki z chasom zminyuyutsya povilno struktura sistemi zalishayetsya nezminnoyu U drugomu sposterigayutsya rizki stribkopodibni zmini okremih parametriv sistemi mozhut zminyuvatisya yiyi budova j harakter zv yazkiv mizh komponentami Adaptaciyeyu nazivayut procesi pristosuvannya sistemi do zovnishnogo seredovisha unaslidok yakih pidvishuyetsya efektivnist yiyi funkcionuvannya Ci procesi mozhut suprovodzhuvatisya zminoyu strukturi ta harakteristik sistemi Funkcionuvannya sistemi zadayetsya yiyi strukturoyu yaka povnistyu viznachaye sposib funkcionuvannya Vidnosno zamknuta sistema z konkretnoyu strukturoyu funkcionuye odnoznachno Z inshogo boku funkcionuvannya ne viznachaye strukturu odnoznachno tomu sho odna i ta zh funkciya mozhe buti realizovana riznimi strukturami Otochennya navkolishnye seredovishe sistemi teoretichno vklyuchaye vse sho ne vhodit v cyu sistemu realne dovkillya do yakogo vhodyat geosfera atmosfera biosfera z lyudmi tehnosfera astrosfera Vhid ce zovnishnye vidnoshennya navkolishnogo seredovisha do sistemi tobto navkolishnye seredovishe sistema Sukupnist usih vhodiv stanovit uzagalnenij vhid yak vektor okremih dij zv yazkiv vidnosin ta abo parametriv stanu operandiv Vihid ce zovnishnye vidnoshennya sistemi do navkolishnogo seredovisha tobto sistema navkolishnye seredovishe Sukupnist usih vihodiv mozhe buti zvedena do uzagalnenogo vihodu vektora vihodu Vhodi i vihodi sistemi vklyuchayut usi vidi zv yazkiv z navkolishnim seredovishem bazhani j nebazhani zavadi zv yazki materialnogo S energetichnogo En ta informacionogo I harakteru Riznovidi Redaguvati Rozpodil sistem za yih pohodzhennyam Mikrosistema angl microsystem nim Mikrosystem n materialna sistema z mikrochastinok atomiv nukloniv Makrosistema angl macrosystem nim Makrosystem n fizichna sistema sho skladayetsya z makrotil U procesi vivchennya mozhna vidiliti Abstraktni sistemi ye produktom lyudskogo mislennya Ce ponyattya kategoriyi gipotezi teoriyi Materialni sistemi podilyayut na zakriti i vidkriti statichni i dinamichni determinovani i vipadkovi Za stupenem vipadkovosti sistemi podilyayut na Determinovani ruh i rozvitok sistemi povnistyu zumovlenij i ne piddayetsya vipadkovosti a skladovi chastini vzayemodiyut tochno Vipadkovi ruh i rozvitok sistemi ye vipadkovim i rozglyadayetsya yak imovirnij proces nemozhlivo tochno peredbachiti yak vona bude povoditi sebe v bud yakih zadanih umovah Za vnutrishnoyu pobudovoyu sistemi podilyayut na Vidkrita sistema sistema yaka postijno obminyuyetsya rechovinoyu i energiyeyu z zovnishnim seredovishem L fon Bertalanfi Zakrita sistema sistema v yakih zastosovuyetsya lishe informaciya yaka harakterizuye vnutrishni zmini sistemi i blok upravlinnya ye skladovoyu chastinoyu tiyeyi sistemi yakoyu vin upravlyaye Za skladnistyu sistemi podilyayutsya na Prosti mayut neveliku kilkist vzayemopov yazanih elementiv i nerozgaluzhenu strukturu vikonuyut najprostishi funkciyi stan i dinamizm cih sistem legko opisuvati i analizuvati Skladni harakterizuyutsya rozgaluzhenoyu strukturoyu i velikoyu kilkistyu vzayemopov yazanih elementiv Taki sistemi mozhut mati dekilka riznih struktur opis yih stanu mozhlivij Duzhe skladni sistemi sistemi yaki nemozhlivo detalno i tochno opisati tomu sho dlya opisu potribno bilshe chasu nizh toj yakij vitrachayetsya sistemoyu mizh zminami yiyi stanu abo riven znan mozhe buti nedostatnim dlya rozkrittya suti zv yazkiv sistemi Zv yazki z inshimi ponyattyami ta disciplinami RedaguvatiSistemi vivchaye ta vikoristovuye znannya pro sistemi i sistemnist svitu sistemologiya tehnichni ta informacijni sistemi upravlinnya ta modelyuvannya matematichne informacijne tehnichne vidnosyat do kibernetiki sistemi ob yekti ta yih klasifikaciyu rozglyadaye sistematika sistemi ta sistemne proektuvannya rozroblyayutsya v mezhah inzhenernih napryamkiv ta specializaciyi tehnichnih disciplin socialni ta politekonomichni sistemi rozglyadayut na sintetichnih rivnyah vidpovidnih produktivnih napryamkiv Shtuchne vidilennya ob yektiv rozglyadu na rivni psevdosistem ye metodologichnim prijomom dlya mozhlivosti adekvatnogo modelnogo opisu na sistemnomu rivni formalizovanogo opisu ob yektiv za funkcionalnimi oznakami Bud yakij neelementarnij ob yekt mozhna rozglyanuti yak pidsistemu cilogo do yakogo vidnositsya danij ob yekt vidilivshi v nomu okremi chastini i viznachivshi vzayemodiyi cih chastin sluzhbovciv yakoyi nebud funkciyi Elementi sistemi Redaguvati Element sistemi ce tehnichnij ob yekt sho vhodit do skladu sistemi abo pidsistemi i yakij pri virishenni konkretnoyi sukupnosti zadach nedocilno dali rozbivati na chastini Napriklad v skladi pidsistem privodu vikonavchih organiv v bagatoh vipadkah docilno vidiliti taki osnovni elementi elektrodviguni zubchati kolesa vali osi pidshipniki vikonavchij organ Pid zovnishnim seredovishem rozumiyut sukupnist ob yektiv tehnichnogo abo prirodnogo harakteru sho ne vhodyat do skladu sistemi i volodiyut pevnimi vlastivostyami i parametrami vzayemodiya z yakimi povinna vrahovuvatisya pri virishenni postavlenih zadach Napriklad dlya ochisnogo vuzkozahopnogo kombajna yak zovnishnye seredovishe vistupaye lyudina operator sho bezposeredno keruye vijmannyam vugilnogo plasta shar po rodi yakij vmishaye vugilnij plast vibijnij konveyer i merezha elektropostachannya Pri zmini masshtabu zadach sho stavlyatsya sistema sho vivchayetsya mozhe rozglyadatisya yak pidsistema abo element bilsh skladnoyi sistemi a pidsistema abo navit element yak sistema Vidpovidno zminyuyetsya i sukupnist ob yektiv zovnishnogo seredovisha Vlastivosti sistem RedaguvatiPov yazani z cilyami ta funkciyami Redaguvati Efekt sinergiyi odnospryamovanist abo cilespryamovanist dij komponentiv posilyuye efektivnist funkcionuvannya sistemi Prioritet interesiv sistemi shirshogo globalnogo rivnya pered interesami yiyi komponentiv iyerarhichnist Emerdzhentnist cili funkciyi komponentiv sistemi ne zavzhdi zbigayutsya z cilyami funkciyami sistemi Multiplikativnist i pozitivni i negativni efekti funkcionuvannya komponentiv v sistemi mayut vlastivist mnozhennya a ne dodavannya Cilespryamovanist diyalnist sistemi pidporyadkovana pevnij cili Alternativnist shlyahiv funkcionuvannya ta rozvitku Robastnist zdatnist sistemi zberigati chastkovu pracezdatnist efektivnist pri vidmovi yiyi okremih elementiv chi pidsistem Pov yazani zi strukturoyu Redaguvati Cilisnist pervinnist cilogo po vidnoshennyu do chastin poyavi u sistemi novoyi funkciyi novoyi yakosti organichno viplivayut zi skladovih yiyi elementiv ale ne vlastivih zhodnomu z nih vzyatomu izolovano Neaditivnist principova nezvodnist vlastivostej sistemi do sumi vlastivostej skladovih yiyi komponentiv Strukturnist mozhliva dekompoziciyu sistemi na komponenti vstanovlennya zv yazkiv mizh nimi Iyerarhichnist kozhen komponent sistemi mozhe rozglyadatisya yak sistema pidsistema shirshoyi globalnoyi sistemi Yaksho linijna dinamichna sistema opisuvana sistemoyu diferencialnih rivnyan pershogo poryadku iz stalimi koeficiyentami dostatno velika skladayetsya z 10 abo bilshe zminnih ta yiyi zv yaznist menshe 13 kritichna zv yaznist to mozhna skazati sho taka sistema majzhe stijka Yaksho yiyi zv yaznist bilsha 13 vona majzhe nestijka 8 9 10 Koli stupin organizovanosti sistemi ne duzhe visokij abo navit nizkij cherez neuzgodzhenist ta necilespryamovanist vzayemodiyi elementiv sistemi potencial sistemi dorivnyuye abo menshe sumi potencialiv skladovih elementiv Pri comu znikaye integrativna vlastivist sistemi sistemnist vidtak sistema vzhe ne isnuye U dobre organizovanij sistemi vzayemodiyi strukturnih elementiv vzayemouzgodzheni cilespryamovani ta sinhronizovani na dosyagnennya spilnoyi meti Chim visha vzayemouzgodzhenist dij elementiv u sistemi tim visha yiyi organizovanist i tim bilshe perevishuye potencial sistemi sumu superpoziciyu potencialiv usih skladovih elementiv pidsistem 11 12 Takij efekt nazivayut emerdzhentnistyu Pov yazani z resursami ta osoblivostyami vzayemodiyi iz seredovishem Redaguvati Komunikativnist isnuvannya skladnoyi sistemi komunikacij iz seredovishem u viglyadi iyerarhiyi Vzayemodiya i vzayemozalezhnist sistemi i zovnishnogo seredovisha Adaptivnist pragnennya do stanu stijkoyi rivnovagi yake peredbachaye adaptaciyu parametriv sistemi do minlivih parametriv zovnishnogo seredovisha prote nestijkist ne u vsih vipadkah ye disfunkcionalnoyu dlya sistemi vona mozhe vistupati i yak umovi dinamichnogo rozvitku Nadijnist funkcionuvannya sistemi pri vihodi z ladu odniyeyi z yiyi komponent zberezhenist proektnih znachen parametriv sistemi protyagom zaplanovanogo periodu Interaktivnist Inshi Redaguvati Integrativnist nayavnist sistemoutvoryuvalnih sistemozberigalnih faktoriv Ekvifinalnost zdatnist sistemi dosyagati staniv sho ne zalezhat vid vihidnih umov i viznachayutsya tilki parametrami sistemi Spadkovist Rozvitok harakterizuye zminu stanu sistemi u chasi Ce ponyattya dopomagaye poyasniti skladni termodinamichni j informacijni procesi u prirodi ta suspilstvi Poryadok Samoorganizaciya Div takozh Redaguvati Portal Matematika Fizichna sistema Informacijna sistema Ekonomichna sistema Politichna sistema Tehnichna sistema Modelyuvannya sistem Sistemna arhitektura Operacijna sistema Sistema keruvannya bazami danih Sistema bojove mistectvo Sistemnij analiz Koevolyuciya Geologichna sistema Geterogenna sistema Girska sistema Metrichna sistema Sistema organivPrimitki Redaguvati Peregudov F I Tarasenko F P Vvedenie v sistemnyj analiz M Vysshaya shkola 1989 Vstup do sistemnoyi inzheneriyi Blog odnogo kibera Sagatovskij V N Osnovy sistematizacii vseobshih kategorij Tomsk 1973 Chernyak Yu I Sistemnyj analiz v upravlenii ekonomikoj M 1975 Chernyak Yu I Analiz i sintez sistem v ekonomike M Ekonomika 1970 151 s Volkova V N Teoriya sistem M Vysshaya shkola 2006 ISBN 5 06 005550 7 Gorban O M Bahrushin V Ye Osnovi teoriyi sistem ta sistemnogo analizu Zaporizhzhya GU ZIDMU 2004 ISBN 966 8227 23 9 Dzh V Kornakio Topologicheskaya struktura obshesistemnyh matematicheskih modelej V V Kruglov A A Uskov Ustojchivost bolshih sistem R Bojell Pamyat s semanticheskimi svyazyami Problemy bioniki pod red Levinoj A B 1965 s 239 I V Prangishvili Sistemnyj podhod i sistemnye zakonomernosti s 46 47 A I Yablonskij Struktura i dinamika sovremennoj nauki Sistemnye issledovaniya Ezhegodnik 1976 g izd Nauka s 71 Dzherela RedaguvatiZavadskij J S Menedzhment Management U 3 t T 1 3 vid dop K Vid vo Yevrop un tu 2001 542 s Enciklopediya kibernetiki vidpovidalnij red V Glushkov 2 tt 1973 ros vid 1974 Organizaciya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 453 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X P Jolon Sistema FES s 583 Sistema Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Kuznecov Yu M Luciv I V Dubinyak S A Teoriya tehnichnih sistem Pid zagalnoyu redakciyeyu prof Yu M Kuznecova K Ternopil 1997 310 s Prangishvili I V Sistemnyj podhod i obshesistemnye zakonomernosti 2000 Posilannya RedaguvatiSistema Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sistema Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1738 1000 ekz Sistema Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 399 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sistema amp oldid 39610122