www.wikidata.uk-ua.nina.az

Закон суперечності Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправи

Закон суперечності

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її з чинними мовними стандартами.

Зако́н супере́чності (лат. lex contradictionis) або при́нцип супере́чності (лат. principium contradictionis) — один із чотирьох основних законів формальної (традиційної) логіки, який можна висловити так:

У математичній логіці закон суперечності також є одним з основних та має такий вигляд:

тобто, водночас не можуть бути істинними висловлювання A та протилежне A.

Аналізуючи сутність закону суперечності, слід підкреслити, що у природі, суспільстві і мисленні існують суперечності. Суперечність — філософська категорія, яка виражає внутрішнє джерело будь-якого розвитку, руху, змін, перехід у нову якість. Закон суперечності був відкритий Аристотелем.

Закон суперечності не розв’язує, яке з двох суджень є хибним. Це встановлює конкретна наука і практика. Він говорить лише те, що із двох суджень, із яких одне заперечує те, що стверджує в другому, одне неодмінно хибне. Істинним чи хибним є друге твердження, закон суперечності теж не розв’язує.

Згідно з відомими висновками за логічним квадратом цей закон можна сформулювати і так: два протилежні судження, як і два суперечні, не можуть бути одночасно істинними.

Істинність одного із протилежних суджень зобов’язує нас визнати друге судження хибним. Але встановлення одного з протилежних суджень не в усіх випадках призводить до визнання істинним другого. Це пояснюється різним характером суперечних суджень.

Таблиця істинності для формального визначення істиннісного значення закону несуперечності

Поширюється закон суперечності на всі протилежні судження.

Об’єктивною основою закону суперечності є те, що один і той самий предмет не може одночасно мати і не мати одну й ту ж властивість.

Як і будь-який формально-логічний закон, закон суперечності застосований тільки до таких суджень, у яких ідеться про один і той же предмет, в один і той же час і в тому ж самому відношенні. Цей закон не застосовується до несуперечних суджень, в яких ідеться про різні предмети або різні ознаки одного предмета. Закон суперечності не діє, якщо в судженні ідеться про один предмет, але в різний час. Також закон не застосовується у випадках, коли в судженнях предмет думки береться у різних відношеннях.

Закон суперечності, як і закон тотожності, відображає якісну визначеність предметів, коли предмет володіє якоюсь ознакою, то не може в той же час не володіти нею.

Дотримання вимог закону суперечності є необхідною умовою пізнання суперечностей, існуючих у дійсності, оскільки тільки несуперечливе мислення може правильно відобразити об’єктивні суперечності. Формально-логічних суперечностей не повинно бути в жодному міркуванні, в жодній науковій системі. Вони є неприпустимими також у висновках суду та слідства.

Суперечливі судження руйнують міркування. Виявлення суперечностей в існуючих теоріях - необхідна умова їх удосконалення.

Див. також Редагувати

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

  1. Н. И. Кондаков. Введение в логику. — Москва : «Наука», 1967.


Це незавершена стаття з логіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi z chinnimi movnimi standartami Zako n supere chnosti lat lex contradictionis abo pri ncip supere chnosti lat principium contradictionis odin iz chotiroh osnovnih zakoniv formalnoyi tradicijnoyi logiki yakij mozhna visloviti tak Ne mozhut buti istinnimi dva nesumisnih vislovlyuvannya pro odin i toj samij predmet sho berutsya v odin i toj samij chas ta v odnomu i tomu zh vidnoshenni 1 U matematichnij logici zakon superechnosti takozh ye odnim z osnovnih ta maye takij viglyad A A displaystyle neg A land neg A tobto vodnochas ne mozhut buti istinnimi vislovlyuvannya A ta protilezhne A Analizuyuchi sutnist zakonu superechnosti slid pidkresliti sho u prirodi suspilstvi i mislenni isnuyut superechnosti Superechnist filosofska kategoriya yaka virazhaye vnutrishnye dzherelo bud yakogo rozvitku ruhu zmin perehid u novu yakist Zakon superechnosti buv vidkritij Aristotelem Zakon superechnosti ne rozv yazuye yake z dvoh sudzhen ye hibnim Ce vstanovlyuye konkretna nauka i praktika Vin govorit lishe te sho iz dvoh sudzhen iz yakih odne zaperechuye te sho stverdzhuye v drugomu odne neodminno hibne Istinnim chi hibnim ye druge tverdzhennya zakon superechnosti tezh ne rozv yazuye Zgidno z vidomimi visnovkami za logichnim kvadratom cej zakon mozhna sformulyuvati i tak dva protilezhni sudzhennya yak i dva superechni ne mozhut buti odnochasno istinnimi Istinnist odnogo iz protilezhnih sudzhen zobov yazuye nas viznati druge sudzhennya hibnim Ale vstanovlennya odnogo z protilezhnih sudzhen ne v usih vipadkah prizvodit do viznannya istinnim drugogo Ce poyasnyuyetsya riznim harakterom superechnih sudzhen Tablicya istinnosti dlya formalnogo viznachennya istinnisnogo znachennya zakonu nesuperechnostiPoshiryuyetsya zakon superechnosti na vsi protilezhni sudzhennya Ob yektivnoyu osnovoyu zakonu superechnosti ye te sho odin i toj samij predmet ne mozhe odnochasno mati i ne mati odnu j tu zh vlastivist Yak i bud yakij formalno logichnij zakon zakon superechnosti zastosovanij tilki do takih sudzhen u yakih idetsya pro odin i toj zhe predmet v odin i toj zhe chas i v tomu zh samomu vidnoshenni Cej zakon ne zastosovuyetsya do nesuperechnih sudzhen v yakih idetsya pro rizni predmeti abo rizni oznaki odnogo predmeta Zakon superechnosti ne diye yaksho v sudzhenni idetsya pro odin predmet ale v riznij chas Takozh zakon ne zastosovuyetsya u vipadkah koli v sudzhennyah predmet dumki beretsya u riznih vidnoshennyah Zakon superechnosti yak i zakon totozhnosti vidobrazhaye yakisnu viznachenist predmetiv koli predmet volodiye yakoyus oznakoyu to ne mozhe v toj zhe chas ne voloditi neyu Dotrimannya vimog zakonu superechnosti ye neobhidnoyu umovoyu piznannya superechnostej isnuyuchih u dijsnosti oskilki tilki nesuperechlive mislennya mozhe pravilno vidobraziti ob yektivni superechnosti Formalno logichnih superechnostej ne povinno buti v zhodnomu mirkuvanni v zhodnij naukovij sistemi Voni ye nepripustimimi takozh u visnovkah sudu ta slidstva Superechlivi sudzhennya rujnuyut mirkuvannya Viyavlennya superechnostej v isnuyuchih teoriyah neobhidna umova yih udoskonalennya Div takozh Redaguvati nbsp Portal Matematika Viklyuchenogo tretogo zakon lat Tertium non datur Princip vibuhu PolilogizmDzherela ta literatura RedaguvatiSuperechnosti zakon Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 617 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya Redaguvati N I Kondakov Vvedenie v logiku Moskva Nauka 1967 nbsp Ce nezavershena stattya z logiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zakon superechnosti amp oldid 39131615