www.wikidata.uk-ua.nina.az

Месопотамія фема Фема МесопотаміяПрапорМесопотамія позначено світло коричневим кольором У Вікіпедії є статті про інші зн

Месопотамія (фема)

Фема Месопотамія

Прапор

Месопотамія (позначено світло-коричневим кольором)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Месопотамія (значення).

Фема Месопотамія (грец. θέμα Μεσοποταμία) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась на сході Малої Азії (сучасна Туреччина). Назва походить від римської провінції Верхня Месопотамія. Утворилася близько 899 року. Припинила своє існування 1071 року внаслідок завоювання сельджуками.

Історія Редагувати

Внаслідок численних війн спочатку Римської імперії, потім візантійської з Персією тут було утворено провінції Верхня Месопотамія, потім Вірменію IV. Тривалий час ці області були об'єктом боротьби між Візантією та Сасанідами, згодом Арабським халіфатом. Оскільки візантійці не мали змоги тут міцно закріпитися, то жодних спроб організацій цих територій не було зроблено. Лише з кінця VIII ст. починають робитися подібні спроби. Утворюється клейсура, а 810 року — фема Меспотамія, втім, вона не проіснувала тривалий час, оскільки була знищена Вірменським еміратом.

Згодом імперія стала спиратися на союз із місцевими князівствами, використовувала їх як буфер проти арабів. Лише у 880-х роках із занепадом і розпадом Вірменського емірату посилюється вплив Візантії. Ймовірно, в цей час утворюється турма Меспотамія у складі феми халдія або Арменіакон.

У 899 році імператор Лев VI змусив Мануїла, князя Такіса, зректися влади та своїх володінь, які було передано імперії. Того або 900 року було утворено фему Месопотамія. Остаточне оформлення відбулося до 911 року, коли приєднано область Келтзен з феми Халдія та турму Камахі з феми Колонеа. За імператора Романа I лакапіна до складу феми увійшли Романополь і Хандзит (візантійська назва Малої Софени).

У 975 році феми надано статус дукату з огляду на важливість для зміцнення візантійської влади на Кавказі. Звідси здійснюються походи проти мусульманських держав північної Месопотамії та західної Персії, а також вірменських царств. Свій прикордонний характер фема зберегла до кінця існування. З 980-х років починається період відносного спокою, оскільки не залишилося ворогів, що вдиралися до Візантії, навпаки імператори проводили активну зовнішню політику.

З 1050-х років починаються напади сельджуків на землі феми, особливо відчутним був напад 1057 року, коли більшу частину феми Месопотамія було сплюндровано. Ситуація погіршувалося протягом 1060-х років, коли до 1069 року Месопотамію було фактично захоплено. Дії імператора Романа IV спочатку сприяли відновленню тут візантійської влади, проте нищівна поразка 1071 року біля Манцикерту призвела до захоплення феми сельджуками.

1076 році спроба відвоювати фему виявилася невдалою. У 1090-х роках візантійці спробували відвоювати цю територію, проте мали короткочасний позитивний результат.

Адміністрація Редагувати

Розташовувалася на прикордонні старовинних держав Велика Софена, Велика Вірменія і Мала Вірменія, між річками Мурат і Чимісгезек. Відповідно у складі феми була значна частина Сфоени (відома як Ангелена), південно-східна частина Малої Вірменії та деякі західні області Великої Вірменії. Адміністративним центром було місто Мартирополь.

На чолі стояв стратег з рангом спафарія, що отримував зарплатню у 12 лібрів золота. Також до утворення дукату стратег отримував частину мит. З 975 року на чолі стояв дука.

Відомі очільники Редагувати

Джерела Редагувати

  • Е. Honigmann. Trois mémoires posthumes d'Histoire et de Géographie de l'Orient Chrétien.— «Subsidia Hagiographica», № 35. Bruxelles, 1961
  • Charanis, Peter. The Armenians in the Byzantine Empire. — Lisbon, Portugal: Fundação Calouste Gulbenkian, 1963.
  • John W. Nesbitt, Eric McGeer, Nicolas Oikonomides (Hrsg.): Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art. Band 4: The East. Dumbarton Oaks Research Library and Collection, Washington D.C. 2001, ISBN 0-88402-282-X.
  • Catherine Holmes: Basil II and the Governance of Empire (976—1025). Oxford University Press, Oxford 2005, ISBN 0-19-927968-3.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Месопотамія (фема)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Fema MesopotamiyaPraporMesopotamiya poznacheno svitlo korichnevim kolorom U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mesopotamiya znachennya Fema Mesopotamiya grec 8ema Mesopotamia vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas na shodi Maloyi Aziyi suchasna Turechchina Nazva pohodit vid rimskoyi provinciyi Verhnya Mesopotamiya Utvorilasya blizko 899 roku Pripinila svoye isnuvannya 1071 roku vnaslidok zavoyuvannya seldzhukami Zmist 1 Istoriya 2 Administraciya 3 Vidomi ochilniki 4 DzherelaIstoriya RedaguvatiVnaslidok chislennih vijn spochatku Rimskoyi imperiyi potim vizantijskoyi z Persiyeyu tut bulo utvoreno provinciyi Verhnya Mesopotamiya potim Virmeniyu IV Trivalij chas ci oblasti buli ob yektom borotbi mizh Vizantiyeyu ta Sasanidami zgodom Arabskim halifatom Oskilki vizantijci ne mali zmogi tut micno zakripitisya to zhodnih sprob organizacij cih teritorij ne bulo zrobleno Lishe z kincya VIII st pochinayut robitisya podibni sprobi Utvoryuyetsya klejsura a 810 roku fema Mespotamiya vtim vona ne proisnuvala trivalij chas oskilki bula znishena Virmenskim emiratom Zgodom imperiya stala spiratisya na soyuz iz miscevimi knyazivstvami vikoristovuvala yih yak bufer proti arabiv Lishe u 880 h rokah iz zanepadom i rozpadom Virmenskogo emiratu posilyuyetsya vpliv Vizantiyi Jmovirno v cej chas utvoryuyetsya turma Mespotamiya u skladi femi haldiya abo Armeniakon U 899 roci imperator Lev VI zmusiv Manuyila knyazya Takisa zrektisya vladi ta svoyih volodin yaki bulo peredano imperiyi Togo abo 900 roku bulo utvoreno femu Mesopotamiya Ostatochne oformlennya vidbulosya do 911 roku koli priyednano oblast Keltzen z femi Haldiya ta turmu Kamahi z femi Kolonea Za imperatora Romana I lakapina do skladu femi uvijshli Romanopol i Handzit vizantijska nazva Maloyi Sofeni U 975 roci femi nadano status dukatu z oglyadu na vazhlivist dlya zmicnennya vizantijskoyi vladi na Kavkazi Zvidsi zdijsnyuyutsya pohodi proti musulmanskih derzhav pivnichnoyi Mesopotamiyi ta zahidnoyi Persiyi a takozh virmenskih carstv Svij prikordonnij harakter fema zberegla do kincya isnuvannya Z 980 h rokiv pochinayetsya period vidnosnogo spokoyu oskilki ne zalishilosya vorogiv sho vdiralisya do Vizantiyi navpaki imperatori provodili aktivnu zovnishnyu politiku Z 1050 h rokiv pochinayutsya napadi seldzhukiv na zemli femi osoblivo vidchutnim buv napad 1057 roku koli bilshu chastinu femi Mesopotamiya bulo splyundrovano Situaciya pogirshuvalosya protyagom 1060 h rokiv koli do 1069 roku Mesopotamiyu bulo faktichno zahopleno Diyi imperatora Romana IV spochatku spriyali vidnovlennyu tut vizantijskoyi vladi prote nishivna porazka 1071 roku bilya Mancikertu prizvela do zahoplennya femi seldzhukami 1076 roci sproba vidvoyuvati femu viyavilasya nevdaloyu U 1090 h rokah vizantijci sprobuvali vidvoyuvati cyu teritoriyu prote mali korotkochasnij pozitivnij rezultat Administraciya RedaguvatiRoztashovuvalasya na prikordonni starovinnih derzhav Velika Sofena Velika Virmeniya i Mala Virmeniya mizh richkami Murat i Chimisgezek Vidpovidno u skladi femi bula znachna chastina Sfoeni vidoma yak Angelena pivdenno shidna chastina Maloyi Virmeniyi ta deyaki zahidni oblasti Velikoyi Virmeniyi Administrativnim centrom bulo misto Martiropol Na choli stoyav strateg z rangom spafariya sho otrimuvav zarplatnyu u 12 libriv zolota Takozh do utvorennya dukatu strateg otrimuvav chastinu mit Z 975 roku na choli stoyav duka Vidomi ochilniki RedaguvatiOrest 899 do 910 Ioann Kurkuas 963 969 Barda Sklir 976 Georgij Mashtak 1030 1033 Grigorij Magistr 1050 1066 Vahram 1066 1070 Nikifor Paleolog 1076 1077 Dzherela RedaguvatiE Honigmann Trois memoires posthumes d Histoire et de Geographie de l Orient Chretien Subsidia Hagiographica 35 Bruxelles 1961 Charanis Peter The Armenians in the Byzantine Empire Lisbon Portugal Fundacao Calouste Gulbenkian 1963 John W Nesbitt Eric McGeer Nicolas Oikonomides Hrsg Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art Band 4 The East Dumbarton Oaks Research Library and Collection Washington D C 2001 ISBN 0 88402 282 X Catherine Holmes Basil II and the Governance of Empire 976 1025 Oxford University Press Oxford 2005 ISBN 0 19 927968 3 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mesopotamiya fema Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mesopotamiya fema amp oldid 39160066