Харківська державна академія культури — заклад вищої освіти загальнодержавної форми власності, підпорядкований Міністерству культури України. ХДАК створена постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1998 р. за № 818 на базі ліквідованого Харківського державного інституту культури, який був першим вищим навчальним закладом такого типу в Україні (Рішення Раднаркому України від 10.09.1929 р., протокол № 41/645). Свідоцтво про державну реєстрацію ХДАК було видане виконавчим комітетом Харківської міської ради за № 079438 від 27.07.1998 р. ХДАК внесена до Державного реєстру навчальних закладів України загальнодержавної форми власності і здійснює освітню діяльність на підставі ліцензії Міністерства освіти і науки України АВ № 529688 від 26.08.2010 р.
Харківська державна академія культури | |
---|---|
ХДАК | |
Харківська державна академія культури, ХДАК | |
49°59′38″ пн. ш. 36°13′44″ сх. д. / 49.9940063130670111° пн. ш. 36.22901461156941139° сх. д.Координати: 49°59′38″ пн. ш. 36°13′44″ сх. д. / 49.9940063130670111° пн. ш. 36.22901461156941139° сх. д. | |
Назва латиною | Kharkiv State Academy of Culture |
Тип | Державна |
Країна | Україна |
Гасло | University Studeatur Mundi |
Засновано | 10 вересня 1929 |
Акредитація | IV рівня |
Ректор | Рябуха Наталія Олександрівна |
Студентів | 3500 |
Аспірантів | 62 |
Докторантів | 7 |
Докторів | 40 |
Кандидатів | 127 |
Приналежність | Міністрерство культури України, Міністерство освіти та науки України |
Випускники | Категорія:Випускники Харківської державної академії культури |
Адреса | 61003, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4 |
Сайт | Харківська Державна Академія Культури |
Нагороди | 1979 р. Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР, 1999 р. — Почесна грамота Кабінету Міністрів України, 2004 р. — Почесна грамота Верховної Ради України та Золота медаль Академії мистецтв України. |
16 вересня 2005 р. академія підписала Велику Хартію університетів, приєднавшись до світової університетської спільноти | |
Харківська державна академія культури у Вікісховищі |
Історія Редагувати
9 березня 1928 року на засіданні правління Харківського інституту народної освіти було заслухано й обговорено доповідну записку факультету політичної освіти про необхідність перетворення останнього в самостійний інститут. Майже через рік 10 вересня 1929 року факультет було реорганізовано в інститут політичної освіти. До нього зараховано 140 студентів.
У серпні 1930 року інститут отримав назву Харківський інститут комуністичної освіти, а ще за рік — Всеукраїнський інститут комуністичної освіти. В його складі було сім факультетів: бібліотечний, книгопоширення, шкільно-курсовий, музейний, екскурсійний (туристичний), атеїстичний, агітмасовий.
У липні 1935 року інститут було перетворено в Український бібліотечний інститут, який складався з факультету підготовки працівників масових бібліотек та факультету підготовки працівників бібліотек для дітей. У середині 1939 року Всесоюзний комітет у справах вищої школи затвердив Статут Харківського бібліотечного інституту, згідно з яким інститут одержав назву «державного».
Під час Німецько-радянської війни за рішенням комісаріату освіти інститут було евакуйовано Кзил-Орду Казахської РСР, де він працював там при Харківському державному університеті на правах окремого факультету. У червні 1947 року — Державний Бібліотечний інститут поновлює свою роботу в місті Харкові.
В вересні 1950 року в інституті було відкрито факультет культурно-освітньої роботи.
У 1964 році інститут реорганізовано у Харківський державний інститут культури (ХДІК).
У 1979 році, під час святкування 50-річчя інституту, Уряд нагородив ХДІК Грамотою Президії Верховної Ради України.
В 90-ті роки ХХ ст. створюються нові факультети: документознавства та інформаційної діяльності, бібліотекознавства та інформатики, культурології, народного музичного мистецтва, режисерсько-хореографічний, до і після вузівської підготовки, по роботі з іноземними студентами. 8 червня 1998 року за постановою Кабінету Міністрів України № 818 на базі ліквідованого Харківського державного інституту культури створено Харківську державну академію культури (ХДАК).
Назва Редагувати
- Харківський інститут політичної освіти (1929—1930);
- Харківський інститут комуністичної освіти (1930—1931);
- Всеукраїнський інститут комуністичної освіти (1931—1935);
- Український бібліотечний інститут (1935—1939);
- Харківський державний бібліотечний інститут (1939—1941, 1947—1964);
- Харківський державний інститут культури (1964—1998);
- Харківська державна академія культури (з 1998).
Структура, спеціальності Редагувати
Факультет культурології та соціальних комунікацій.
До складу факультету входять кафедри:
- кафедра музейно-туристичної діяльності;
- кафедра цифрових комунікацій та інформаційних технологій;
- кафедра психології, педагогіки та філології;
- кафедра культурології та медіакомунікацій;
- кафедра менеджменту культури та соціальних технологій.
Факультет музичного мистецтва.
До складу факультету входять кафедри:
- кафедра естрадного та народного співу;
- кафедра оркестрових інструментів;
- кафедра народних інструментів;
- кафедра теорії та історії музики;
- кафедра фортепіано;
- кафедра хорового диригування та академічного співу.
Факультет сценічного мистецтва.
До складу факультету входять кафедри:
- кафедра майстерності актора;
- кафедра режисури;
- кафедра музично-драматичного театру.
Факультет аудіовізуального мистецтва.
До складу факультету входять кафедри:
- кафедра кінотелережисури та сценарної майстерності;
- кафедра мистецтвознавства;
- кафедра телерепортерської майстерності;
- кафедра фотомистецтва та операторської майстерності.
Факультет хореографічного мистецтва.
До складу факультету входять кафедри:
- кафедра народної хореографії;
- кафедра сучасної та бальної хореографії;
- кафедра фізичної культури і здоров'я.
Спеціалізовані Вчені ради по захисту дисертацій Редагувати
Спеціалізовані вчені ради по захисту дисертацій:
- Спеціалізована вчена рада Д 64.807.01
- Спеціалізована вчена рада К 64.807.02
Корпуси та кампуси Редагувати
На балансі Академії утримується 5 навчальних корпусів та 2 гуртожитки. Навчальні аудиторії, лабораторії й кабінети розташовані в п'яти будинках, три з яких споруджені на початку XIX ст., а решта два — наприкінці XIX — на початку ХХ ст. Усі п'ять корпусів повністю пристосовані до навчальних потреб. Крім того, додаткові спеціалізовані хореографічні аудиторії, читальні зали й аудиторії для самостійної роботи студентів факультету музичного мистецтва з відповідним інструментарієм обладнані в нежитлових приміщеннях першого поверху гуртожитків академії. Навчальна площа будівель становить 12432 кв. м, тобто 8 м² на одного студента.
Академія має два гуртожитки загальною площею 15311, 7 м2, у яких мешкають іноземні та іногородні студенти. В академії створена сучасна комп'ютерна база, репрезентована комп'ютерним центром, 13-ма навчальними лабораторіями (243 персональні ПЕОМ), комп'ютеризованою бібліотекою, які об'єднані в локальну мережу, що має вихід до internet по некомутованим телекомунікаційним каналам. Науково-педагогічний персонал академії плідно працює над створенням власного інформаційно-освітнього середовища (електронних версій програмно-методичних комплексів).
Із 1998 р. у ХДАК формують електронну повнотекстову базу даних підручників, навчально-методичних матеріалів і наукових праць викладачів та студентів, що уможливлює запровадження дистанційного навчання та перепідготовки фахівців.
Книжковий фонд бібліотеки становить 312.032 примірники, з них 196 007 навчальна література. У бібліотеці працює електронний каталог та 6 баз даних, у кабінетах і лабораторіях кафедр зібраний фонд спеціальних навчальних, методичних, довідкових та періодичних видань, розроблені макети інформаційно-пошукових систем.
Люди Редагувати
Ректори:
- Соловей Іван Прокопович (1929–1935);
- Тостоган Назар Васильович бл. 1937
- Бабенко А. А. бл. 1941
- Ковпик Федір Терентійович (1947–1952);
- Євсєєв Олександр Іванович (1952–1970);
- Оприщенко Анатолій Лаврентійович (1970–1989);
- Шейко Василь Миколайович (з 1989-2022);
- Рябуха Наталія Олександрівна (в.о. ректора з 2022).
Відомі випускники:
- Ківшар Таїсія Іванівна (нар. 1947, випуск 1969) — український історик бібліотечної справи, книгознавець, бібліотекознавець, бібліограф, педагог. Заслужений працівник культури України, доктор історичних наук, професор.
- Тернавський Михайло Якович (1934—1998, випуск 1968) — український поет і перекладач.
- Колосова Наталія Феоктистівна (1932—2010) — український бібліограф, кандидат педагогічних наук, професор.
- Анна Гуляєва — українська кіноакторка.
- Рудиця Іван Григорович (1951—2017) — український музикант, заслужений працівник культури УРСР.
- Мавричев В’ячеслав Олегович — український журналіст, редактор, медіаменеджер. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня
- Тетяна VLASNA (Власенко) — українська співачка, композиторка-піснярка, викладачка естрадного вокалу, педагогиня, музична керівниця, сценаристка, організаторка масових культурних заходів, естрадна режисерка-постановниця, лауреатка обласних і міжнародних мистецьких конкурсів.
Працюють чи працювали:
- Борис Ігор Олександрович (* 12.01.1952) — український режисер, театральний педагог.
- Відуліна Аліса Костянтинівна (1927—2022) — доцент, перша жінка-диригентка в Україні.
- Гордєєв Сергій Іванович (* 14.02.1948) — український режисер, театральний педагог.
- Давидова Ірина Олександрівна (* 24.08.1962) — українська фахівчиня в галузі соціальних комунікацій.
- Колногузенко Борис Миколайович (* 1948) — хореограф, професор, народний артист України.
- Кучин Павло Захарович (* 1949) — український театральний режисер, заслужений артист України.
- Кушнаренко Наталя Миколаївна (* 21.10.1950) — науковиця в галузі документознавства, бібліотечного краєзнавства, бібліотечно-інформаційної діяльності.
- Осадча Віра Миколаївна (* 21.04.1952) — науковиця у галузі мистецтвознавства, фольклорист, музикознавець, кавалер ордена княгині Ольги III ступеня.
- Рибалко Світлана Борисівна (* 9.11.1962) — український мистецтвознавець, сходознавець, арт-критик.
- Соляник Алла Анатоліївна (* 17.06.1964) — українська бібліотекознавиця, фондознавиця, документологиня.
- Сташевська Інна Олегівна (* 6.11.1971) — українська скрипалька, науковиця, заслужений діяч мистецтв України.
- Шаша Костянтин Григорович (1929 — 2021) — оперний співак (тенор), Народний артист України.
Нагороди та репутація Редагувати
- 1979 — грамота Президії Верховної Ради УРСР.
- 1999 — грамота Кабінету Міністрів України.
- 2004 — грамота Кабінету Міністрів України.
- 152 місце в рейтингу вищих навчальних закладів України у 2011 році «Топ — 200 Україна» («Дзеркало тижня.», № 20 від 04.06.2011 р.)
- 10 місце у щорічному рейтингу ВНЗ «Компас» («Сегодня» від 16.05.2012 р.)
- 9 місце (серед ВНЗ культури, мистецтва, дизайну) у рейтингу найкращих ВНЗ України, складеному Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України («Освіта України», № 26 від 25.06.2012 р.)
Місце академії в рейтингах ВНЗ України:
Рейтинг | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Компас | — | 20 | 20 | 9 | 10 | 10 | 10 |
Топ-200 Україна | 43 | 86 | 151 | 151 | 152 | 154 | 154 |
Примітки Редагувати
- Віват, Академіє![недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ В. М. Шейко, М. М. Каністратенко, Н. М. Кушнаренко. Репродуктивний підхід до підготовки науково-педагогічних кадрів у Харківській державній академії культури[недоступне посилання з вересня 2019]
- http://www.ic.ac.kharkov.ua/about/about.html
- В. М. Шейко, М. М. Каністратенко, Н. М. Кушнаренко. ХДАК — науково-освітній центр культурно-мистецького профілю: стратегії розвитку[недоступне посилання з вересня 2019]
- Рішення Ради народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки від 10.09.1929 р., протокол № 41/645
- Про створення Харківської державної академії культури. Кабінет Міністрів України; Постанова від 08.06.1998 № 818
- Факультет ММ ХДАК. sites.google.com (укр.). Процитовано 10 жовтня 2023.
- Факультет аудіовізуального мистецтва ХДАК. www.ktm-hdak.org.ua. Процитовано 10 жовтня 2023.
- Харківська державна академія культури | Офіційний сайт ХДАК. ic.ac.kharkov.ua. Процитовано 9 вересня 2023.
- Про нагородження колективу Харківської державної академії культури Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України; Постанова від 22.09.1999 № 1745
- Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України; Постанова від 07.09.2004 № 1157
- ↑ . Архів оригіналу за 19 травня 2010. Процитовано 10 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 10 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2011. Процитовано 10 квітня 2013.
- Загальний рейтинг ВНЗ 2011[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 10 квітня 2013.
- Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2006 рік
- Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2007 рік
- Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2008 рік
- Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2009 рік
- Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2010 рік
- ↑ Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2011 рік
Джерела Редагувати
- Харківська державна академія культури : до 90-річчя з дня заснування : монографія / авт. кол.: В. Шейко, Н. Кушнаренко, Ю. Лошков та ін. — Харків : ХДАК, 2019. — 253 с. — ISBN 978-966-8308-64-2.
- Харківська державна академія культури: до 80-річчя з дня заснування : монографія / авт. кол.: В. М. Шейко, М. М. Каністратенко, Н. М. Кушнаренко та ін.; М-во культури і туризму України, Харків. держ. акад. культури. — Харків : ХДАК, 2009. — 195 с. — ISBN 978-966-8308-23-9.
- Харківська державна академія культури : до 70-річчя з дня заснування : монографія / [авт. кол.: В. М. Шейко, М. В. Дяченко, Н. М. Кушнаренко та ін.] — Харків : ХДАК, 1999. — 224 с. — ISBN 966-7352-18-8.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Офіційний сайт Харківської державної академії культури