www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сходознавство Сходозна вство 1 східнознавство джерело орієнталістика 1 галузь суспільних наук що комплексно вивчає істор

Сходознавство

Сходозна́вство, східнознавство[джерело?], орієнталістика — галузь суспільних наук, що комплексно вивчає історію, економіку, мови, літературу, етнографію, мистецтво, релігію, філософію, пам'ятки матеріальної і духовної культури Сходу. Під Сходом розуміють країни Азії та Північної Африки. Усередині східнознавства виділяють окремі науки, окреслені, зазвичай, за регіональним принципом: єгиптологія, ассирологія, семітологія, арабістика, іраністика, тюркологія, синологія, монголознавство, індологія, японознавство тощо.

Із розвитком науки виникають нові регіональні галузі (шумерологія, урартологія, кумраністика, кореїстика, малаїстика тощо); в той же час для сучасного східнознавства характерна спеціалізація основних його сфер — історії, економіки, літературознавства та мовознавства, а також тенденція до диференціації і до вичленення окремих галузей, що вивчають мистецтво, філософію, релігію країн Сходу. Повністю виділилася зі східнознавства в самостійну наукову дисципліну африканістика. Проте східнознавство й надалі продовжує розвиватися як комплексна наука.

Причини появи Редагувати

Вивчення країн зі значно відмінними від звичних культурою, історією, релігією потребує спеціальної підготовки. Для того щоб займатися певною галуззю, спеціаліст повинен розуміти контекст, тобто знати мову, культуру, історію країни, яку вивчає. Для того щоб отримати необхідний багаж знань щодо східних країн, європейцю слід вивчити значно більше, ніж, наприклад, про інші європейські країни, просто тому, що багато чого про європейські країни він вже знає. Навпаки, вивчення багатьох неєвропейських реалій вимагає значно більше зусиль і часу, ніж незнайомих європейських, через їхню більшу відмінність. Скажімо, вивчити азійську мову європейцю зазвичай помітно важче, ніж нерідну європейську. Усе це і призвело до появи східнознавства як такого.

В Україні Редагувати

Біля витоків українського сходнознавства стояли такі видатні постаті, як Михайло Драгоманов, Леся Українка, Іван Франко. Визначними вченими, що займались східнознавчою проблематикою (орієнталістами) в Україні, були Крачковський Ігнатій Юліанович, Кримський Агатангел Юхимович, Баранников Олексій Петрович, Ріттер Павло Григорович, Ковалівський Андрій Петрович, Пріцак Омелян Йосипович, Дашкевич Ярослав Романович, візантологи Міщенко Федір Іванович, Кулаковський Юліан Андрійович та інші. В Україні народилися всесвітньо відомий шумеролог Семюел Крамер, всесвітньо відомий візантолог Шевченко Ігор Іванович, працював російський єгиптолог Олександр Коцейовський (Одеса).

У XIX — на початку ХХ століття східнознавчі дослідження було зосереджено в університетах — Харківському, Київському, Новоросійському, Львівському. У 1919–1930 рр. у складі ВУАН діяли гебраїстична, візантологічна, тюркологічна комісії. У 1927–1931 видавався журнал «Східний світ». У 1926 було створено Всеукраїнську наукову асоціацію сходознавства (ВУНАС). Більшість українських сходознавців у 1930-х рр. були репресовані.

Одним із провідних осередків орієнталістики в сучасній Україні є Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського, заснований 1991 року Омеляном Пріцаком (очолював установу до 1998). Інститут видає науковий журнал «Східний світ» і збірник наукових праць «Сходознавство», щорічно проводить «Східнознавчі читання А. Ю. Кримського», «Цирендоржиєвські читання» та інші наукові конференції і семінари.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Сходознавство // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Займається Африкою південніше Сахари, Північна Африка й далі належить до компетенції східнознавства

Джерела та література Редагувати

  • Матвєєва Л. В. Сходознавство [ 7 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 925. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Л. Д. Якубова. Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 653. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Кіктенко В. О. Нарис з історії українського китаєзнавства. XVIII — перша половина ХХ ст.: дослідження, матеріали, документи. — К., 2002. — 194 с.
  • Місце філософії в інтелектуальних традиціях Сходу / Ю. Ю. Завгородній, С. В. Капранов, К. В. Малахова, А. Ю. Стрелкова, О. А. Ярош. — К. : Наукова думка, 2013. — 248 с. — (Проект «Наукова книга»).
  • Огнєва О. Д. Східні стежки Лесі Українки. — 2-е вид. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008.— 239 с.
  • Орієнтальні студії в Україні: до ювілею Л. В. Матвєєвої: зб. наук. ст. / НАН України, Ін-т сходознавства ім. А. Кримського. — К. : Видавництво Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського, 2010. — 508 с.
  • Папуша І. В. Modus orientalis. Індійська література в рецепції Івана Франка.— Тернопіль, 2000. [ 19 травня 2018 у Wayback Machine.]
  • Розвиток сходознавства в Харківському університеті (1805—2015 рр.) / О. О. Чувпило, Л. О. Чувпило ; М-во освіти і науки України, Харків. нац. ун-т імені В. Н. Каразіна . — Харків: [Щедра садиба плюс], 2015. — 530 с.
  • Сходознавство і візантологія в Україні в іменах: біобібліографічний словник / упорядники: Е. Г. Циганкова, Ю. М. Кочубей, О. Д. Василюк. — К.: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ, 2011. — 260 с.
  • Слов'янські та тюркські світи в Україні. З історії взаємин у ХІІІ — XVIII ст. / Світлана Біляєва ; НАН України, Ін-т археології. — К. : Ун-т «Україна» ; Бровари (Київ. обл.): Поліщук О. В., 2011. — 523 с. : іл., портр. ; 29 см. — Рез. рос., турец. — Бібліогр.: с. 447—522. — 500 пр. — ISBN 978-966-388-431-8
  • Україна і Схід / Дашкевич Я. Упорядники Г. Сварник, А. Фелонюк; НАН України, Інститут української археології та джерелознавства імені М. С. Грушевського. Львівське відділення; Львівський національний університет імені Івана Франка. — Львів, 2016. — 960 с.; іл. — ISBN 978-966-02-8024-3
  • Щербань Т. О. Сходознавство у Київському університеті св. Володимира: 1834—1918 // Східний світ. — 2006. — № 3. — С. 96-110; № 4. — С. 76-86; 2007. — № 1. — С. 74-82.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodozna vstvo 1 shidnoznavstvo dzherelo oriyentalistika 1 galuz suspilnih nauk sho kompleksno vivchaye istoriyu ekonomiku movi literaturu etnografiyu mistectvo religiyu filosofiyu pam yatki materialnoyi i duhovnoyi kulturi Shodu Pid Shodom rozumiyut krayini Aziyi ta Pivnichnoyi Afriki Useredini shidnoznavstva vidilyayut okremi nauki okresleni zazvichaj za regionalnim principom yegiptologiya assirologiya semitologiya arabistika iranistika tyurkologiya sinologiya mongoloznavstvo indologiya yaponoznavstvo tosho Iz rozvitkom nauki vinikayut novi regionalni galuzi shumerologiya urartologiya kumranistika koreyistika malayistika tosho v toj zhe chas dlya suchasnogo shidnoznavstva harakterna specializaciya osnovnih jogo sfer istoriyi ekonomiki literaturoznavstva ta movoznavstva a takozh tendenciya do diferenciaciyi i do vichlenennya okremih galuzej sho vivchayut mistectvo filosofiyu religiyu krayin Shodu Povnistyu vidililasya zi shidnoznavstva v samostijnu naukovu disciplinu afrikanistika 2 Prote shidnoznavstvo j nadali prodovzhuye rozvivatisya yak kompleksna nauka Zmist 1 Prichini poyavi 2 V Ukrayini 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaPrichini poyavi RedaguvatiVivchennya krayin zi znachno vidminnimi vid zvichnih kulturoyu istoriyeyu religiyeyu potrebuye specialnoyi pidgotovki Dlya togo shob zajmatisya pevnoyu galuzzyu specialist povinen rozumiti kontekst tobto znati movu kulturu istoriyu krayini yaku vivchaye Dlya togo shob otrimati neobhidnij bagazh znan shodo shidnih krayin yevropejcyu slid vivchiti znachno bilshe nizh napriklad pro inshi yevropejski krayini prosto tomu sho bagato chogo pro yevropejski krayini vin vzhe znaye Navpaki vivchennya bagatoh neyevropejskih realij vimagaye znachno bilshe zusil i chasu nizh neznajomih yevropejskih cherez yihnyu bilshu vidminnist Skazhimo vivchiti azijsku movu yevropejcyu zazvichaj pomitno vazhche nizh neridnu yevropejsku Use ce i prizvelo do poyavi shidnoznavstva yak takogo V Ukrayini RedaguvatiBilya vitokiv ukrayinskogo shodnoznavstva stoyali taki vidatni postati yak Mihajlo Dragomanov Lesya Ukrayinka Ivan Franko Viznachnimi vchenimi sho zajmalis shidnoznavchoyu problematikoyu oriyentalistami v Ukrayini buli Krachkovskij Ignatij Yulianovich Krimskij Agatangel Yuhimovich Barannikov Oleksij Petrovich Ritter Pavlo Grigorovich Kovalivskij Andrij Petrovich Pricak Omelyan Josipovich Dashkevich Yaroslav Romanovich vizantologi Mishenko Fedir Ivanovich Kulakovskij Yulian Andrijovich ta inshi V Ukrayini narodilisya vsesvitno vidomij shumerolog Semyuel Kramer vsesvitno vidomij vizantolog Shevchenko Igor Ivanovich pracyuvav rosijskij yegiptolog Oleksandr Kocejovskij Odesa U XIX na pochatku HH stolittya shidnoznavchi doslidzhennya bulo zoseredzheno v universitetah Harkivskomu Kiyivskomu Novorosijskomu Lvivskomu U 1919 1930 rr u skladi VUAN diyali gebrayistichna vizantologichna tyurkologichna komisiyi U 1927 1931 vidavavsya zhurnal Shidnij svit U 1926 bulo stvoreno Vseukrayinsku naukovu asociaciyu shodoznavstva VUNAS Bilshist ukrayinskih shodoznavciv u 1930 h rr buli represovani Odnim iz providnih oseredkiv oriyentalistiki v suchasnij Ukrayini ye Institut shodoznavstva imeni Agatangela Krimskogo zasnovanij 1991 roku Omelyanom Pricakom ocholyuvav ustanovu do 1998 Institut vidaye naukovij zhurnal Shidnij svit i zbirnik naukovih prac Shodoznavstvo shorichno provodit Shidnoznavchi chitannya A Yu Krimskogo Cirendorzhiyevski chitannya ta inshi naukovi konferenciyi i seminari Div takozh RedaguvatiOriyentalizm mistectvo Primitki Redaguvati a b Shodoznavstvo Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Zajmayetsya Afrikoyu pivdennishe Sahari Pivnichna Afrika j dali nalezhit do kompetenciyi shidnoznavstvaDzherela ta literatura RedaguvatiMatvyeyeva L V Shodoznavstvo Arhivovano 7 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 925 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 L D Yakubova Vseukrayinska naukova asociaciya shodoznavstva Arhivovano 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 653 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Kiktenko V O Naris z istoriyi ukrayinskogo kitayeznavstva XVIII persha polovina HH st doslidzhennya materiali dokumenti K 2002 194 s Misce filosofiyi v intelektualnih tradiciyah Shodu Yu Yu Zavgorodnij S V Kapranov K V Malahova A Yu Strelkova O A Yarosh K Naukova dumka 2013 248 s Proekt Naukova kniga Ognyeva O D Shidni stezhki Lesi Ukrayinki 2 e vid Luck Volinska oblasna drukarnya 2008 239 s Oriyentalni studiyi v Ukrayini do yuvileyu L V Matvyeyevoyi zb nauk st NAN Ukrayini In t shodoznavstva im A Krimskogo K Vidavnictvo Institutu shodoznavstva im A Yu Krimskogo 2010 508 s Papusha I V Modus orientalis Indijska literatura v recepciyi Ivana Franka Ternopil 2000 Arhivovano 19 travnya 2018 u Wayback Machine Rozvitok shodoznavstva v Harkivskomu universiteti 1805 2015 rr O O Chuvpilo L O Chuvpilo M vo osviti i nauki Ukrayini Harkiv nac un t imeni V N Karazina Harkiv Shedra sadiba plyus 2015 530 s Shodoznavstvo i vizantologiya v Ukrayini v imenah biobibliografichnij slovnik uporyadniki E G Cigankova Yu M Kochubej O D Vasilyuk K Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NANU 2011 260 s Slov yanski ta tyurkski sviti v Ukrayini Z istoriyi vzayemin u HIII XVIII st Svitlana Bilyayeva NAN Ukrayini In t arheologiyi K Un t Ukrayina Brovari Kiyiv obl Polishuk O V 2011 523 s il portr 29 sm Rez ros turec Bibliogr s 447 522 500 pr ISBN 978 966 388 431 8 Ukrayina i Shid Dashkevich Ya Uporyadniki G Svarnik A Felonyuk NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheologiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo Lvivske viddilennya Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Lviv 2016 960 s il ISBN 978 966 02 8024 3 Sherban T O Shodoznavstvo u Kiyivskomu universiteti sv Volodimira 1834 1918 Shidnij svit 2006 3 S 96 110 4 S 76 86 2007 1 S 74 82 Posilannya RedaguvatiShodoznavstvo Arhivovano 17 travnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Oriyentalistika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 163 164 Kocejovskij Oleksandr Leopoldovich Arhivovano 22 sichnya 2015 u Wayback Machine Buddizm u tvorchosti Ivana Franka Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Shodoznavstvo i vizantologiya v Ukrayini Arhivovano 15 lyutogo 2019 u Wayback Machine Istoriya Institutu shodoznavstva im A Yu Krimskogo Agatangel Krimskij 1 Shidni studiyi v Ukrayini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shodoznavstvo amp oldid 39316582