www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інтернет Інтерне т від англ Internet міжнародна комп ютерна мережа всемере жжя 1 2 дослівно міжмере жа 3 міжмере жжя 4 5

Інтернет

Інтерне́т (від англ. Internet), міжнародна комп'ютерна мережа, всемере́жжя, (дослівно) міжмере́жа, міжмере́жжя — всесвітня система сполучених комп'ютерних мереж, що заснована на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж, бо він складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Міжмережжя становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, як-от взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітнього павутиння (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.

Кількість точок доступу до мережі Інтернет на 10000 жителів
Кількість користувачів Інтернету у відсотках від населення країни (2015 р.)

Інтернет є одним із засобів створення та розповсюдження сучасного мистецтва, а саме медіа-мистецтва, разом із Нет-арт, Саунд-арт, Відео-арт та іншими.

Станом на 2019 рік більшість населення Землі мали доступ до мережі Інтернет.

Назва

У повсякденній мові слово інтерне́т (розм. іне́т) із малої літери найчастіше вживається в значенні Всесвітнього павутиння (Всемережжя) (всесвітня (глобальна) мере́жа, світова павути́на) та доступної в нім інформації, а не у значенні самої фізичної мережі Інтернет. Таке вживання можна пояснити паралелями з термінами «радіо» і «телебачення».

В україномовних джерелах поширений дослівний переклад з англійської — Міжмережжя (англ. inter — між, посеред та net — мережа, сітка). Також у неформальному та професійному середовищі трапляються назви мере́жа, тене́та, не́трі.

Структура

Інтернет не має централізованого керування, правил використання чи доступу. Кожна складова мережа встановлює свої власні стандарти. Централізовано визначаються правила використання адресного простору Інтернет-протоколу та системи доменних імен. Керує цим Інтернет-корпорація з надання імен та номерів (англ. Internet Corporation for Assigned Names and Numbers, або ICANN), міжнародна некомерційна організація з головним офісом розташованим у США. Технічне обґрунтування та стандартизацію основних протоколів (IPv4 і IPv6) проводить Internet Engineering Task Force (IETF) — некомерційна організація, відкрита міжнародна спільнота проєктувальників, учених, мережевих операторів і постачальників послуг.

Мережа побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. У наш час Інтернет відіграє важливу роль у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до вебсайтів і багатьох систем (протоколів) передавання даних.

Історія

1962 року Джозеф Ліклайдер (1915—1990), керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проєктів США (англ. Defense Advanced Research Projects Agency, DARPA) висловив задум Всесвітньої комп'ютерної мережі. 1969 року Міністерство оборони США започаткувало розробку проєкту, котрий мав на меті створення надійної системи передавання інформації на випадок війни. Агентство DARPA запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка була доручена Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі, Стенфордському дослідному центрові, Університету штату Юта і Університету Каліфорнії у Санта-Барбарі. Ця мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network — Мережа Агентства передових досліджень). У межах проєкту мережа об'єднала названі заклади. Всі роботи фінансувались за рахунок Міністерства оборони. ARPANET почала активно рости та розвиватись, її дедалі ширше почали використовувати вчені із різних галузей науки.

Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп'ютер «Honeywell 516» мав 12 кілобайтів оперативної пам'яті.

До 1971 року була розроблена перша програма для відправлення електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.

На початку 1970-х років мережа об'єднувала близько 200 вузлів.

1973 року до мережі через трансатлантичний кабель були приєднані перші іноземні організації з Великої Британії та Норвегії — мережа стала міжнародною.

У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилання електронної пошти, тоді ж з'явилися перші списки поштових розсилок, групи новин і дошки оголошень. Але в ті часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі були побудовано на інших технічних стандартах. До кінця 1970-х років почали жваво розвиватись протоколи передавання даних, що були стандартизовані в 1982—1983 роках.

1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж. Саме 1983 року за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».

Урядове фінансування магістральної мережі Національного наукового фонду США в 1980-х, а також приватне фінансування для інших комерційних магістральних мереж у всьому світі привело до участі в розробці нових мережевих технологій і злиття багатьох мереж. Комерціалізація в 1990-х міжнародної мережі привела до її поширення та впровадження в майже кожен аспект сучасного життя людини.

1984 року була розроблена система доменних назв (англ. Domain Name System, DNS). Тоді ж у мережі ARPANET з'явився серйозний суперник — Національний науковий фонд США (NSF) заснував міжуніверситетську мережу NSFNet (англ. National Science Foundation Network), яка була утворена з дрібніших мереж, зокрема відомими на той час Usenet та Bitnet і мала значно більшу пропускну здатність, аніж ARPANET. До цієї мережі за рік під'єдналось близько 10 тисяч комп'ютерів; визначення «Інтернет» почало плавно переходити до NSFNet.

1988 року було винайдено протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки якому в Інтернеті стало можливим спілкування в дійсному часі (чат).

1989 року в Європі, в стінах Європейського центру ядерних досліджень (CERN) народилась концепція тенет. Її запропонував знаний британський вчений Тім Бернерс-Лі, він же протягом двох років розробляв протокол HTTP, мову гіпертекстової розмітки HTML та ідентифікатори URI.

1990 року мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію NSFNet. 1992 року компанія Sprint Corporation[en] вперше почала надавати послугу під'єднання до Internet за допомогою телефонної лінії та модема (англ. dial-up access).

1991 року http-сервери стали доступні в Інтернеті, а 1993 року з'явився знаменитий веббраузер (англ. web-browser) NCSA Mosaic. Всесвітня павутина ставала дедалі знанішою.

1995 року NSFNet повернулась до ролі дослідницької мережі; маршрутизацією всього трафіку Інтернету тепер переймались мережеві провайдери (постачальники послуг), а не суперкомп'ютери Національного наукового фонду.

Того самого року, тенета стали основним постачальником інформації в Інтернеті, обігнавши за обсягом трафіку протокол передачі файлів FTP; було засновано Консорціум всесвітньої павутини (англ. World Wide Web Consortium). Можна сказати, що тенета перетворили Інтернет і заклали його сучасний вигляд. З 1996 року Всесвітнє павутиння майже повністю підмінило собою поняття «Інтернет».

Протягом 1990-х років Інтернет об'єднав у собі більшість наявних на той час мереж (хоча деякі, як, наприклад, Фідонет, залишились відособленими). Завдяки відсутності єдиного керівного центру, а також через відкритість технічних стандартів Інтернету, що автоматично робило мережі незалежними від бізнесу чи уряду, об'єднання виглядало неймовірно привабливим. До 1997 року в Інтернеті нараховувалось близько 10 мільйонів комп'ютерів і було зареєстровано понад мільйон доменних імен. Інтернет став дуже поширеним засобом обміну інформацією.

1998 року Папа Римський Іван Павло II заснував Міжнародний день інтернету, який щорічно святкується 4 квітня, в Україні з 2001 року «День Інтернету» відзначається щорічно 14 грудня.

У наш час Інтернет став доступним не лише крізь комп'ютерні мережі, але й через супутники зв'язку, радіосигнали, кабельні мережі, телефонні лінії, мережі стільникового зв'язку, спеціальні оптико-волоконні лінії і електропроводи. Всесвітня мережа стала невід'ємною частиною життя у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються.

2000 року нараховувалося близько 327 млн користувачів, з них лише в США чисельність перевищувала 100 млн осіб.

2004 року Інтернет нараховував 700 млн користувачів. Число сайтів, що становило в 1993 р. 26 тис., на той час перевищило 5 млн.

5 січня 2011 року кількість інтернет-користувачів у світі сягнула 2 мільярдів.

На 2017 рік у світі нараховувалось 3,8 млрд користувачів всесвітньої мережі або 50 % населення Землі. Значно зросла кількість користувачів соцмереж і частка мобільних пристроїв у мережі.

Станом на листопад 2019 року в світі до інтернету під'єднано 4,1 млрд людей. 48 % жінок користуються інтернетом, серед чоловіків відсоток вищий — 58 %. Рівень охоплення зріс на 5,3 % порівняно із 2018 роком. У 2019 році показник користування інтернетом збільшився до 53,6 %. Найвищий рівень приєднання в Європі (82,5 %), а найнижчий — в Африці (28,2 %). Найбільший розрив між чоловіками і жінками — в Африці, в арабських країнах і в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. 3,6 млрд людей, все ще були без інтернету.

Основи організації мережі Інтернет

Ключові принципи Інтернету

Інтернет складається з багатьох мільйонів корпоративних, наукових, урядових і домашніх мереж. Об'єднання різнорідних за архітектурою мереж стало можливо завдяки протоколу IP (англ. Internet Protocol) і принципу маршрутизації пакетів даних. Протокол ІР був навмисно створений агностичним відносно фізичних каналів зв'язку. Тобто будь-яка мережа передавання цифрових даних може передавати інтернет трафік. На стиках мереж спеціальні маршрутизатори працюють над сортуванням і перенаправленням пакетів даних, базуючись на ІР-адресах одержувачів цих пакетів. Протокол ІР утворює єдиний адресний простір у масштабах всього світу, але в кожній окремо взятій мережі може існувати власний адресний підпростір. Така організація ІР-адрес дозволяє маршрутизаторам однозначно визначати подальший напрямок для кожного, навіть найменшого, пакету даних. У підсумку, між різними мережами Інтернету не виникає конфліктів і дані точно та без перешкод передаються від мережі до мережі всією планетою.

Сам протокол ІР був народжений у дискусіях всередині організації IETF (англ. Internet Engineering Task Force, Task force — група спеціалістів, покликана вирішити певне задання), назву котрої можна перекласти як «Група для вирішення завдань проєктування Інтернету». IETF і її робочі групи досі забезпечують розвиток протоколів Всесвітньої мережі. Вона відкрита для широкої участі та обговорень. Комітети цієї організації поширюють так звані документи RFC (англ. Request for Comments — запит коментарів). У цих документах даються технічні специфікації та точні пояснення багатьох питань. Деякі документи RFC організація IAB (англ. Internet Architecture Board — Рада з архітектури Інтернету) оголошує Стандартами Інтернету[en]. З 1992 року IETF, IAB і низка інших організацій утворюють Товариство Інтернету (англ. Internet Society, ISOC) — організаційну основу для різноманітних дослідницьких і консультативних груп, що переймаються розвитком Інтернету.

Протоколи Інтернету

Протокол — спосіб взаємодії, обміну даними між комп'ютерами при роботі у мережі. Щоби різні комп'ютери могли разом працювати, вони повинні «розуміти один одного», тобто використовувати однакові протоколи. Сукупність цих протоколів називають стеком протоколів TCP/IP.

Нижче в алфавітному порядку перелічено найпоширеніші мережеві протоколи відповідно до моделі OSI:

Окрім того, існує ціла низка нестандартизованих, але вже доволі поширених протоколів. Зазвичай, це протоколи децентралізованого обміну файлами та текстовими повідомленнями; на деяких із них побудовано цілі файлообмінні мережі. Це такі протоколи, як:

Служби мережі Інтернет

У наш час найпопулярнішими службами Інтернету є:

Служби доступу INTERNET до віддалених файлів

Інформаційні архіви — «комп'ютерні бібліотеки», в яких зберігаються різноманітні матеріали та програми, що користуються тривалим попитом і часто-густо мають значний обсяг. Інформація в архівах зберігається у вигляді файлів, які залежно від їх тематичної спрямованості групуються в каталоги і підкаталоги, створюючи деревоподібну структуру (відповідну файловій структурі операційних систем MS-DOS і UNIX). Каталог найвищого рівня називається кореневим каталогом архіву.

Основним завданням поштового сервера інформаційного архіву, є пересилання за запитами користувачів необхідних файлів засобами електронної пошти. Під час підготовки файлу до пересилання, поштовий сервер автоматично виконує (у разі потреби або за запитом користувача) операції архівування та кодування інформації. Поштові програмні сервери, що працюють з інформаційними архівами, можна розподілити на три види:

  • файловий сервер;
  • FTPmail-сервер;
  • WAISmail-сервер.

Файловий сервер обслуговує лише один інформаційний архів і призначений тільки для автоматичного приймання запитів користувачів і видачі електронною поштою результатів їх виконання у вигляді файлів із текстовою інформацією, графічними продуктами, програмами тощо;

FTPmail-сервер дозволяє користувачу отримати файли з віддалених інформаційних архівів, що працюють у режимі FTP (File Transfer Protocol). Завдання FTPmail-серверу, складніші ніж файлового сервера. За запитом користувача сервер автоматично створює програму взаємодії з віддаленим архівом, проводить сеанс зв'язку та відсилає його результати замовнику електронною поштою;

Доступ до файлів віддалених комп'ютерів відбувається за протоколом передачі даних File Transfer Protocol (FTP). Багато загальнодоступних FTP-серверів дозволяють під час сеансу зв'язку отримати будь-які файли, які цікавлять користувача.

Довідково-пошуковий WAISmail-сервер (Wide Area Information Service) призначений для пошуку інформаційних архівів, що містять необхідні файли.

Послуги комп'ютерної мережі INTERNET

INTERNET надає наступні основні види послуг:

  1. e-mail — електронна пошта;
  2. групи новин;
  3. списки поштової розсилки;
  4. доступ до файлів віддалених комп'ютерів;
  5. сеанси зв'язку з іншими комп'ютерами, під'єднаними до INTERNET;
  6. пошук інформації в базі даних в оперативному режимі;
  7. спілкування з іншими користувачами шляхом використання сервісу інтернет чату;
  8. доступ до інформаційної системи World Wide Web (WWW).

З додаткових послуг можна виділити:

  • широка передача MultiMedia;
  • RadioInternet;
  • розмовний конференційний зв'язок;
  • безпечні угоди;
  • відео-конференційний зв'язок;
  • бездротове з'єднання.

Формування назв телеконференцій

Імена телеконференцій мають ієрархічну структуру. Вищий рівень цієї структури називають ієрархіями телеконференцій. Ієрархії бувають територіальними — тоді їхні назви збігаються з позначеннями країн або переважних у цих країнах систем (наприклад, de, ukr, relcom). Також існують міжнародні ієрархії, найвідомішими з яких є:

  • comp — обговорення питань, пов'язаних із комп'ютерами і програмуванням;
  • news — обговорення програми обміну новинами, питання розвитку системи телеконференцій;
  • rec — відпочинок, хобі, захоплення;
  • sci — дискусії і обмін досвідом із різних наукових дисциплін;
  • soc — питання суспільного життя;
  • talk — обговорення дискусійних питань за інтересами;
  • misc — теми, що не входять у жоден із класів, або які одночасно охоплюють кілька класів;
  • biz — бізнес і альтернативна ієрархія.

Назви телеконференцій складаються з назви ієрархії та теми, зв'язаних крапкою (наприклад, телеконференція news.answers належить до ієрархії news і присвячена відповідям на питання, що найчастіше ставляться). Ця конференція має двокореневу назву. У разі необхідності, можуть створюватися трьох-, чотирьох- і п'ятирівневі назви. Зазвичай, в телеконференції Usenet заборонялося розміщати будь-яку комерційну інформацію, проте ця традиція була порушена. Внаслідок цього, сьогодні чимале місце в системі телеконференцій посідає відверта реклама. У комерційних групах новин розміщаються рекламні оголошення про купівлю, обмін чи продаж товарів і послуг.

Субкультура мережі Інтернет

Сучасний Інтернет має також дуже багато соціальних і культурних граней. Він є універсальним середовищем для спілкування, розваг і навчання. Так, за підсумками дослідження Оксфордського університету підлітки, які мали доступ до Інтернету, отримували вищі оцінки за тих, хто не мав доступу до інтернету.

За допомогою Інтернету стало можливо робити покупки та оплачувати послуги. Для багатьох людей Інтернет — спосіб заробітку. А загалом Інтернет — віддзеркалення сучасного суспільства та світосприйняття.

Одним із проявів субкультури Інтернету є День безпечного інтернету, що відзначається щорічно з 2004 року другого вівторка лютого.

Інтернет-спільноти

Інтернет пропонує широкі можливості для спілкування; в ньому легко знайти людей зі спільними інтересами, хобі та світоглядом. Окрім того, в мережі психологічно значно простіше спілкуватись, аніж при особистій зустрічі. Ці причини обумовлюють створення й активний розвиток інтернет-спільнот — груп людей зі спільними інтересами, які спілкуються переважно через Інтернет. Такі товариства поступово відіграють все важливішу роль у житті всього сучасного суспільства. Прикладом може слугувати волонтерська мережа World Community Grid

Інтернет-залежність

Зі зростанням популярності Інтернету стали проявлятись і негативні сторони його застосування. Зокрема, дехто настільки захоплюється віртуальним простором, що проводить за комп'ютером до 18 годин на добу. Таку залежність багато хто порівнює з тютюнокурінням чи наркоманією. Визначення інтернет-залежності звучить так: «Це непереборне бажання вийти в Інтернет, перебуваючи off-line, і нездатність вийти з Інтернету, перебуваючи on-line». Згідно з даними різноманітних досліджень, на початку 2020-х, інтернет-залежними є близько 10 % користувачів у всьому світі. Фахівці вже розробили методики позбавлення від цієї залежності.

Інтернет-знайомства

Знайомства в Інтернеті зазвичай, пов'язують із розвагами або пошуком чоловіка за кордоном. Обидва напрямки інколи стають своєрідною залежністю. Дуже зрідка можна знайти службу знайомств, що здійснює винятково серйозні знайомства для шлюбу, зокрема, знайомства для християн чи, взагалі, людей із узвичаєними поглядами на шлюб.

Групи новин

Групи новин — загальнодоступні дискусійні форуми, як, наприклад, клуби за інтересами. Повідомлення утворюються у вигляді каталогів. Фізично інформація, що міститься в окремих групах новин, зберігається на серверах провайдерів, університетів, корпорацій тощо. Зазвичай, життєвий цикл повідомлень обмежений і вони знищуються за деякий час, — в іншому випадку сервери були би загромаджені ними протягом декількох місяців.

Користувачі INTERNET постійно відправляють у групи новин найрізноманітніші повідомлення. Приблизно протягом доби ці повідомлення через USENET надходять майже на всі вузли INTERNET для остаточного ознайомлення, в групу новин. Група новин INTERNET — всесвітня розподілена дошка оголошень bulletin board systems.

Звичайна робота з групою новин полягає в наступному: спочатку користувач бачить перше повідомлення, потім відповідає на нього, згодом відповідає на запитання тощо. Отож можна прочитати все спілкування або тільки ті його частини, що вас цікавлять. Для контактування з групами новин були розроблені спеціальні програмні засоби, які призначені для роботи з повідомленнями, оскільки самі по собі тогочасні браузери не мали засобів доступу до повідомлень.

Найпоширенішою дошкою оголошень став USENET. USENET — всесвітня розподілена дошка оголошень (bulletin board system BBS). Користувачі INTERNET по всьому світу постійно відправляють у групи новин найрізноманітніші повідомлення та протягом доби ці повідомлення через USENET надходять майже на всі вузли INTERNET для загального ознайомлення. Зараз у мережі Usenet діє понад 15 тисяч груп новин, які відображають переважно всі сторони сучасного життя. У телеконференціях можна зустріти документацію з найсучаснішого програмного забезпечення, статті відомих науковців, і нарешті все що завгодно. Телеконференціями (групами новин) свого часу називалися файлові ділянки на серверах, до яких мали доступ стосовно читання та запису, всі охочі обмінюватися інформацією з певних тем.

Крім того, проводиться розповсюдження інформації за допомогою «закритих» телеконференцій на зразок Clarinet.

Всі телеконференції можуть бути модеровані (керовані) або немодеровані. Модеровані телеконференції можуть наповнюватися інформацією лише визначеними особами — модераторами. Інші користувачі мережі можуть тільки читати цю інформацію. Модератори (окремі особи) несуть відповідальність за зміст телеконференцій. Немодеровані телеконференції доступні для розміщення інформації будь-якими користувачами мережі. Модеровані телеконференції стали засобом висловлення думки модераторів, тобто керованим засобом масової інформації — електронними газетами. Прикладом однієї з найсерйозніших електронних газет, доступних у мережі INTERNET є ієрархія телеконференцій Clarinet, яка містить понад сотні груп новин, присвячених політичній, економічній, правовій, спортивній та іншим тематикам. Наповнення телеконференцій здійснюють декілька інформаційних агентств, серед яких, наприклад, Reuters, API, UPI, NewsBytes.

Користувачі, які не можуть знайти групу новин за своїми інтересами, доклавши деяких зусиль, можуть створити свою власну групу новин.

Тролінг

Тролінг — психологічний та соціальний феномен, що зародився в Інтернеті протягом 1990-х років. Інтернет-тролями, або просто тролями у Всесвітній мережі називають людей, які навмисно поширюють провокаційні статті чи повідомлення (на форумах, у групах новин Usenet, у вікі-проєктах), завдання яких — викликати суперечки між учасниками, флейм, образити тощо. Такі статті чи повідомлення також іноді називають тролями, а процес їх написання — тролінгом. Сьогодні будь-який знаний ресурс (форум, група новин, вікі-проєкт) стикається з цим явищем.

Кіберпанк

Інтернет, кіберпростір і віртуальна реальність знайшли свій відбиток і в сучасному мистецтві. Ще в середині 1980-х років утворився особливий жанр наукової фантастики, що зосереджується на комп'ютерах, високих технологіях і проблемах, котрі виникають у суспільстві через застосування плодів науково-технічного прогресу. Сюжетом творів даного жанру часто стає боротьба гакерів із могутніми корпораціями. Жанр набув значної поширеності в літературі, кінематографі, графічних творах (особливо аніме) та в комп'ютерних іграх. Сам термін «кіберпанк» вигадав письменник Брюс Бетке, який 1983 року оприлюднив однойменне оповідання.

Цензура в мережі Інтернет

Рівень цензури в інтернеті за країнами, 2018
   Тотальна цензура
   Істотна цензура
   Вибіркова цензура
   Зміна ситуації
   Низький рівень чи взагалі відсутня цензура
   Немає даних

У деяких країнах є серйозні обмеження на діяльність мережі: на державному рівні закривається доступ до деяких вебсайтів.

Китай

У Китаї діє так звана «Велика китайська інформаційна стіна», яка блокує ІР-адреси вебсайтів «сумнівного змісту». Водночас обов'язки блокувати такі вебсайти китайський уряд переклав на місцевих провайдерів. У громадських інтернет-кафе, де переважно користується інтернетом китайський робочий клас, люди повинні здати посвідчення особи перед тим, як сісти за комп'ютер.

Показовим є блокування сайту «Google», скасоване лише у січні 2006 року. Однак, згідно з домовленостями з китайським урядом, підсумки пошуків для китайських користувачів будуть «дещо обмежені». Заборонена у Китаї і Вікіпедія. Що цікаво, китайський уряд зробив це під приводом «боротьби з проповідуванням насильства».

У липні 2011 року китайським урядом було видано нові постанови, які вимагають від кафе, пабів, книгарень та готелів Пекіну встановити програмне забезпечення для відстеження дій відвідувачів, які вирішили скористатися доступом до Інтернету через Wi-Fi. У разі невиконання цих вимог обумовлено штраф у $2300 або позбавлення ліцензії на ведення бізнесу. Вартість самого програмного забезпечення становить близько $3100. Подібна стратегія, а також ціна програмного пакета, змусила власників багатьох пекінських закладів відмовитися від надання своїм відвідувачам послуги безкоштовного WiFi.

Як відомо, Китай — світовий лідер із цензурування всесвітньої мережі. Крім закриття більше, ніж мільйона порнографічних сайтів, під повною або частковою забороною опинилося декілька надзвичайно відомих ресурсів: зокрема соціальна мережа Facebook, сервіс мікроблогів Twitter та відеохостинг YouTube.

Північна Корея

Попри наявність каналів зв'язку з Інтернетом, Північна Корея не має на своїй території доступних серверів тенет; декілька вебсайтів, що належать північнокорейському урядові, фізично перебувають за межами країни (kcckp.net [ 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]). Тим не менш, з 2004 року в КНДР працює електронна пошта, доступна обмеженому колу осіб. Водночас на території країни діє не пов'язана з Інтернетом власна комп'ютерна мережа «Кванмйон».

Іран

Починаючи з 3 грудня 2006 року для користувачів Ірану було закрито доступ до низки сайтів, серед яких Вікіпедія, YouTube, IMDb. Вважається, що це пов'язано з розгорнутою в країні кампанією боротьби зі «згубним впливом західної культури». У вересні 2012 Іран вийшов із Всесвітнього павутиння, замінивши його інтранетом[джерело?].

Український сегмент Інтернету

Історія українського підрозділу Інтернету починається 19 грудня 1990 року, коли Юрій Янківський (Yuri Yankovski) з Міжгалузевого Наукового Центру Технології Програмування «Технософт» (м. Київ, керівник Ігор Вельбицький) під'єднався до світової мережі Інтернет. На відміну від США, де Інтернет (NSFNET) фінансувався державою аж до 1995 року, Інтернет в Україні та й загалом в країнах колишнього СРСР, почав розгортатись без будь-якої державної підтримки. Дослідження на тему так званої загальнодержавної автоматизованої системи академіка Глушкова спочатку завзято блокувалися, а на початку буремних 1990-х повністю були закриті. Тож Інтернет і в Україні, і в Російській Федерації з'явився тільки завдяки зацікавленості інженерів і бажанню зламати інформаційні перешкоди. Влітку 1990 року інженер Демос/KIEA Дмитро Володін познайомився з комп'ютерним адміністратором університету Гельсінкі та, повернувшись до Москви, під'єднав Демос до мережі Інтернет. Вже після першої платіжки за міжнародний зв'язок Москва-Гельсінкі стало зрозуміло, що або вікно в Інтернет треба закрити, або треба знайти джерела для інтернет-мережі. Так з'явився задум інтернет-мережі Релком[ru], яка у дійсності дозволила всім учасникам інтернет-спільноти розподілити витрати на утримування Інтернету. «Технософт» (ts.kiev.ua) хоч і був зареєстрований у домені «UA», але на той час насправді не існувало ані домену «UA», ані домену «RU». Тому Дмитро Володін (dvv) зробив позначку про те, що електронну пошту до першого інтернет-вузла України слід надсилати через ussr.eu.net.

За майже повної недоступності автоматичного телефонного зв'язку в країні, коли надіслати звичайний факс потребувало майже чотири години, можливість не тільки передати електронну пошту у світову мережу всього за 30 хвилин, а й брати участь у відкритих світових форумах Usenet, стала справжнім інформаційним проривом. Вже навесні 1991 року ts.kiev.ua формально набув статусу Інтернет-сервіс-провайдера (ISP), забезпечивши транзит Інтернету абонентам України, а до кінця 1991 року інтернет-вузол Технософт вже обслуговував користувачів Інтернету не лише з Києва, а й з багатьох інших міст України.

Історія домену (так би мовити, «винятково українського», УАнет) інтернету починається восени 1991 року, коли українські фахівці розпочали переговори з IANA про виділення для України власного доменного імені, окремо від загального для всього колишнього Радянського Союзу доменного імені .su. 1 грудня 1992 року представник IANA Джонатан Постел делегує домен першого рівня коду країни .ua провідним українським Інтернет-фахівцям, обраним Інтернет-спільнотою — Олегові Волощуку й Ігорю Свиридову. Обов'язки адміністраторів виконувались на громадських засадах.

Дволітерний код країни UA встановлено міжнародним стандартом ISO 3166 для позначення географічної території, і не є засобом ідентифікації держави Україна та/або української нації.

У січні 1993 року у м. Славсько проведено конференцію українських інтернет-фахівців, на якій було делеговано 27 регіональних доменів — для кожної з областей України та окремо для міст: Київ і Севастополь.

1995 року адміністратором .UA ccTLD делеговані цільові публічні домени COM.UA, GOV.UA, NET.UA. Домен GOV.UA призначений для обслуговування державних установ і організацій України, що здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України (government — уряд). Домен COM.UA делегований в інтересах бізнесу. Домени третього рівня в домені NET.UA делегуються юридичним особам, які зареєстровані на території України і декларують надання мережевих послуг на території України як провідний вид діяльності. Делеговані короткі (дволітерні) географічні домени-синоніми (km.ua = khmelnytsky.ua і ін.).

21 лютого 2001 року неформальне товариство UA NCG ухвалює створити ТОВ «Хостмайстер» — юридичну особу, основною метою якої є прикладне втілення принципів діяльності адміністратора .UA ccTLD. Чинні адміністратори .UA ccTLD — Дмитро Кохманюк та Ігор Свиридов разом з іншими адміністраторами публічних доменів *.UA, входять до складу засновників товариства. Директором товариства призначений Борис Мостовий.

1 грудня 2002 року виповнилося 10 років з часу офіційного делегування Україні домену .UA. За 10 років у 51 публічному домені було зареєстровано понад 100 тисяч доменних імен, а в домені .UA — понад 500 приватних доменних імен.

У березні 2009 року українська спільнота користувачів Інтернету (користувачі, які зробили більше, ніж один перегляд сторінки за березень 2009 року, і користувачі, котрі переглядали сторінки в березні і у попередньому місяці) становила 11,96 млн осіб, що на 9,4 % більше, ніж у лютому 2009 року.

У регіональному розподілі користувачів зі значним відривом перемагав Київ, на який припало 60,14 % усіх користувачів Інтернету в Україні. Далі йшли Одеса (5,14 %), Харків (5,39 %), Дніпро (4,92 %), Донецьк (4,82 %), Львів (2,83 %), Крим (2,80 %), Запоріжжя (1,80 %). Загальна частка цих регіонів становила 24,9 %. На решту регіонів України припало 13,26 % користувачів.

Аутсайдерами за рівнем проникнення Інтернету згідно з даними березня 2009 року були Луцьк (0,18 %), Житомир (0,21 %), Чернівці (0,32 %) і Закарпаття (0,31 %).

Станом на початок 2009 року в домені України .ua (зокрема з доменами другого, третього і т. д. рівнів) зареєстровано 390 197 імен.

У листопаді 2015 року в домені України .ua (разом з доменами другого, третього тощо, рівнів) було зареєстровано 556 148 імен.

Станом на вересень 2019 року Україна посідала четверте місце серед 39 держав Європи за кількістю FTTH/B-вузлів (Fiber To The Building — волоконно-оптичний кабель до будівлі) та FTTH (Fiber To The Home — волоконно-оптичний кабель безпосередньо до квартири/офісу) — 11,24 млн одиниць. Більше було лише в Російській Федерації, Франції та Іспанії.

За даними GlobalLogic кількість українських інтернет-користувачів у 2020 році зросла на два мільйони, що на 33 % більше, ніж у 2019 році. Станом на початок 2021 року кількість інтернет-користувачів становила майже 30 мільйонів (близько 67 % населення країни).

Економічні санкції проти ресурсів країни-агресора

15 травня 2017 року Президент Порошенко своїм указом увів у дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке забороняло провайдерам надавати користувачам доступ до російських соцмереж «ВКонтакті» та «Однокласники», інтернет-порталу «Яндекс» (пошуковик і десятки супутніх сервісів), поштового сервісу Mail.Ru, а також до сайтів розробників антивірусів «Лабораторія Касперського» і «Dr.Web». 17 травня указ набув чинності і провайдери почали блокувати доступ: першими блокування впровадили мобільні оператори, за ними провайдери фіксованого доступу.

Указ викликав неоднозначну оцінку українського громадянського суспільства. Були ті, хто вважав таке обмеження виправданим в умовах російської агресії проти України. Були противники заборони, які наголошували на неприпустимості досудового блокування інтернет-ресурсів. Міжнародні неурядові організації висловили занепокоєння указом Президента України (Human Rights Watch [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.], Freedom House, «Репортери без кордонів», Комітет захисту журналістів, Європейська федерація журналістів). Генсек Ради Європи теж висловив свою стурбованість, тим часом як представники НАТО і ЄС визнали блокування російських інтернет-ресурсів питанням національної безпеки, яке превалює над питанням свободи слова.

У липні 2017 року у ВРУ було зареєстровано проєкти законів про блокування сайтів без рішення суду та встановлення спецобладнання в інтернет-провайдерів. Офіс Уповноваженого з прав людини виступили разом із правозахисниками проти цих проєктів законів.

У вересні 2017 року СБУ було направлено до операторів, провайдерів телекомунікацій листи, в яких, з посиланням на статтю 25 Закону України «Про Службу безпеки України», рекомендувала обмежити доступ абонентам до ресурсів деструктивного характеру за наданим переліком. Тим часом провайдери та Інтернет Асоціація України не могли отримати від СБУ відповіді щодо правових та технічних пояснень стосовно питань блокування.

Після блокування 17 травня 2017 року російських сайтів через агресію Російської Федерації щодо України, їхній рейтинг різко почав знижуватися. Facebook вперше обійшов ВКонтакті[джерело?]. Частка пошуковика Гугл для україномовних сайтів піднялася до 82 %, натомість частка Яндекса впала із 25 до 16 % і продовжувала знижуватися, Мейл.ру охоплював менше 5 %, решта — ще менше. Вже за травень 2017, кількість українських відвідувачів російських сайтів зменшилася із 25 млн до 12 млн на день.

Цікаві факти

Див. також

Примітки

  1. І. З. Адамова, к.е.н., М. І. Уграк, Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  2. Оксана Тищенко, СИСТЕМНІ ВАДИ МОВИ ПІДРУЧНИКІВ ТА ПОСІБНИКІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ (НА МАТЕРІАЛІ РЕЦЕНЗОВАНИХ РУКОПИСІВ)
  3. . ts.profi.net.ua (укр). ТСКТ Тлумачний словник комп'ютерних технологій. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 11 листопада 2020. 
  4. . www.science-community.org (рос.). Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 18 січня 2020. 
  5. . web.archive.org. 22 березня 2014. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 18 січня 2020. 
  6. . mova.dn.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 18 січня 2020. 
  7. Марія Удуд МЕРЕЖА ЯК СУЧАСНА ФОРМА СПІЛКУВАННЯ [ 28 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  8. Медіа-арт.// Енциклопедія сучасної України
  9. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 25 серпня 2020. 
  10. . h-net.msu.edu (англ.). 31 липня 1992. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 липня 2019. 
  11. Сьогодні – Міжнародний день інтернету УНН - Українські Національні Но…. archive.is. 14 вересня 2012. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 18 січня 2020. 
  12. . web.archive.org. 15 грудня 2005. Архів оригіналу за 15 грудня 2005. Процитовано 18 січня 2020. 
  13. . WaybackMachine (укр.). 21 січня 2017. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 18 січня 2020. 
  14. . Телеграф (рос.). Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 18 січня 2020. 
  15. . web.archive.org. 18 січня 2020. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 18 січня 2020. 
  16. Jacobs A. (25.07.2011). . New York Times. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017. 
  17. . Архів оригіналу за 8 листопада 2011. Процитовано 6 квітня 2012. 
  18. . old.russ.ru. Архів оригіналу за 14 березня 2013. Процитовано 18 січня 2020. 
  19. . Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 20 червня 2009. 
  20. . Архів оригіналу за 2 грудня 2011. Процитовано 6 серпня 2011. 
  21. . Hostmaster Ltd. (укр.). Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 18 січня 2020. 
  22. . Media Business Reports (укр.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021. 
  23. Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (uk-UA). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  24. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 25 січня 2018. 
  25. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  26. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  27. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  28. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  29. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  30. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  31. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  32. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  33. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  34. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  35. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  36. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  37. . www.ombudsman.gov.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  38. . inau.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  39. . inau.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  40. . Watcher (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 17 вересня 2021. 
  41. . Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 5 жовтня 2021. 

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інтернет
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Інтернет

Навчальні ресурси

Організації, котрі займаються розвитком Інтернету та мереж

Статистика

Історія

Різне

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Interne t vid angl Internet mizhnarodna komp yuterna merezha vsemere zhzhya 1 2 doslivno mizhmere zha 3 mizhmere zhzhya 4 5 6 7 vsesvitnya sistema spoluchenih komp yuternih merezh sho zasnovana na komplekti Internet protokoliv Internet takozh nazivayut merezheyu merezh bo vin skladayetsya z miljoniv lokalnih i globalnih privatnih publichnih akademichnih dilovih i uryadovih merezh pov yazanih mizh soboyu z vikoristannyam riznomanitnih drotovih optichnih i bezdrotovih tehnologij Mizhmerezhzhya stanovit fizichnu osnovu dlya rozmishennya velicheznoyi kilkosti informacijnih resursiv i poslug yak ot vzayemopov yazani gipertekstovi dokumenti Vsesvitnogo pavutinnya World Wide Web WWW ta elektronna poshta Kilkist tochok dostupu do merezhi Internet na 10000 zhiteliv Kilkist koristuvachiv Internetu u vidsotkah vid naselennya krayini 2015 r Internet ye odnim iz zasobiv stvorennya ta rozpovsyudzhennya suchasnogo mistectva a same media mistectva razom iz Net art Saund art Video art ta inshimi 8 Stanom na 2019 rik bilshist naselennya Zemli mali dostup do merezhi Internet 9 Zmist 1 Nazva 2 Struktura 3 Istoriya 4 Osnovi organizaciyi merezhi Internet 4 1 Klyuchovi principi Internetu 4 2 Protokoli Internetu 4 3 Sluzhbi merezhi Internet 5 Sluzhbi dostupu INTERNET do viddalenih fajliv 6 Poslugi komp yuternoyi merezhi INTERNET 7 Formuvannya nazv telekonferencij 8 Subkultura merezhi Internet 8 1 Internet spilnoti 8 2 Internet zalezhnist 8 3 Internet znajomstva 8 4 Grupi novin 8 5 Troling 8 6 Kiberpank 9 Cenzura v merezhi Internet 9 1 Kitaj 9 2 Pivnichna Koreya 9 3 Iran 10 Ukrayinskij segment Internetu 10 1 Ekonomichni sankciyi proti resursiv krayini agresora 11 Cikavi fakti 12 Div takozh 13 Primitki 14 Posilannya 14 1 Navchalni resursi 14 2 Organizaciyi kotri zajmayutsya rozvitkom Internetu ta merezh 14 3 Statistika 14 4 Istoriya 14 5 RizneNazva RedaguvatiU povsyakdennij movi slovo interne t rozm ine t iz maloyi literi najchastishe vzhivayetsya v znachenni Vsesvitnogo pavutinnya Vsemerezhzhya vsesvitnya globalna mere zha svitova pavuti na ta dostupnoyi v nim informaciyi a ne u znachenni samoyi fizichnoyi merezhi Internet Take vzhivannya mozhna poyasniti paralelyami z terminami radio i telebachennya V ukrayinomovnih dzherelah poshirenij doslivnij pereklad z anglijskoyi Mizhmerezhzhya angl inter mizh posered ta net merezha sitka Takozh u neformalnomu ta profesijnomu seredovishi traplyayutsya nazvi mere zha tene ta ne tri Struktura RedaguvatiInternet ne maye centralizovanogo keruvannya pravil vikoristannya chi dostupu Kozhna skladova merezha vstanovlyuye svoyi vlasni standarti Centralizovano viznachayutsya pravila vikoristannya adresnogo prostoru Internet protokolu ta sistemi domennih imen Keruye cim Internet korporaciya z nadannya imen ta nomeriv angl Internet Corporation for Assigned Names and Numbers abo ICANN mizhnarodna nekomercijna organizaciya z golovnim ofisom roztashovanim u SShA Tehnichne obgruntuvannya ta standartizaciyu osnovnih protokoliv IPv4 i IPv6 provodit Internet Engineering Task Force IETF nekomercijna organizaciya vidkrita mizhnarodna spilnota proyektuvalnikiv uchenih merezhevih operatoriv i postachalnikiv poslug Merezha pobudovana na vikoristanni protokolu IP i marshrutizaciyi paketiv danih U nash chas Internet vidigraye vazhlivu rol u stvorenni informacijnogo prostoru globalnogo suspilstva sluguye fizichnoyu osnovoyu dostupu do vebsajtiv i bagatoh sistem protokoliv peredavannya danih Istoriya Redaguvati1962 roku Dzhozef Liklajder 1915 1990 kerivnik Agentstva peredovih oboronnih doslidnickih proyektiv SShA angl Defense Advanced Research Projects Agency DARPA visloviv zadum Vsesvitnoyi komp yuternoyi merezhi 1969 roku Ministerstvo oboroni SShA zapochatkuvalo rozrobku proyektu kotrij mav na meti stvorennya nadijnoyi sistemi peredavannya informaciyi na vipadok vijni Agentstvo DARPA zaproponuvalo rozrobiti dlya cogo komp yuternu merezhu Rozrobka bula doruchena Universitetu Kaliforniyi v Los Andzhelesi Stenfordskomu doslidnomu centrovi Universitetu shtatu Yuta i Universitetu Kaliforniyi u Santa Barbari Cya merezha bula nazvana ARPANET angl Advanced Research Projects Agency Network Merezha Agentstva peredovih doslidzhen U mezhah proyektu merezha ob yednala nazvani zakladi Vsi roboti finansuvalis za rahunok Ministerstva oboroni ARPANET pochala aktivno rosti ta rozvivatis yiyi dedali shirshe pochali vikoristovuvati vcheni iz riznih galuzej nauki Pershij server ARPANET bulo vstanovleno 1 veresnya 1969 roku u Kalifornijskomu universiteti v Los Andzhelesi Komp yuter Honeywell 516 mav 12 kilobajtiv operativnoyi pam yati Do 1971 roku bula rozroblena persha programa dlya vidpravlennya elektronnoyi poshti merezheyu kotra vidrazu stala duzhe populyarnoyu Na pochatku 1970 h rokiv merezha ob yednuvala blizko 200 vuzliv 1973 roku do merezhi cherez transatlantichnij kabel buli priyednani pershi inozemni organizaciyi z Velikoyi Britaniyi ta Norvegiyi merezha stala mizhnarodnoyu U 1970 h rokah merezha zagalom vikoristovuvalas dlya peresilannya elektronnoyi poshti todi zh z yavilisya pershi spiski poshtovih rozsilok grupi novin i doshki ogoloshen Ale v ti chasi merezha she ne mogla legko vzayemodiyati z inshimi merezhami kotri buli pobudovano na inshih tehnichnih standartah Do kincya 1970 h rokiv pochali zhvavo rozvivatis protokoli peredavannya danih sho buli standartizovani v 1982 1983 rokah 1 sichnya 1983 roku merezha ARPANET perejshla z protokolu NCP na protokol TCP IP yakij dosi uspishno vikoristovuyetsya dlya ob yednannya merezh Same 1983 roku za merezheyu ARPANET zakripivsya termin Internet Uryadove finansuvannya magistralnoyi merezhi Nacionalnogo naukovogo fondu SShA v 1980 h a takozh privatne finansuvannya dlya inshih komercijnih magistralnih merezh u vsomu sviti privelo do uchasti v rozrobci novih merezhevih tehnologij i zlittya bagatoh merezh Komercializaciya v 1990 h mizhnarodnoyi merezhi privela do yiyi poshirennya ta vprovadzhennya v majzhe kozhen aspekt suchasnogo zhittya lyudini 1984 roku bula rozroblena sistema domennih nazv angl Domain Name System DNS Todi zh u merezhi ARPANET z yavivsya serjoznij supernik Nacionalnij naukovij fond SShA NSF zasnuvav mizhuniversitetsku merezhu NSFNet angl National Science Foundation Network yaka bula utvorena z dribnishih merezh zokrema vidomimi na toj chas Usenet ta Bitnet i mala znachno bilshu propusknu zdatnist anizh ARPANET Do ciyeyi merezhi za rik pid yednalos blizko 10 tisyach komp yuteriv viznachennya Internet pochalo plavno perehoditi do NSFNet 1988 roku bulo vinajdeno protokol Internet Relay Chat IRC zavdyaki yakomu v Interneti stalo mozhlivim spilkuvannya v dijsnomu chasi chat 1989 roku v Yevropi v stinah Yevropejskogo centru yadernih doslidzhen CERN narodilas koncepciya tenet Yiyi zaproponuvav znanij britanskij vchenij Tim Berners Li vin zhe protyagom dvoh rokiv rozroblyav protokol HTTP movu gipertekstovoyi rozmitki HTML ta identifikatori URI 1990 roku merezha ARPANET pripinila svoye isnuvannya progravshi konkurenciyu NSFNet 1992 roku kompaniya Sprint Corporation en vpershe pochala nadavati poslugu pid yednannya do Internet za dopomogoyu telefonnoyi liniyi ta modema angl dial up access 10 1991 roku http serveri stali dostupni v Interneti a 1993 roku z yavivsya znamenitij vebbrauzer angl web browser NCSA Mosaic Vsesvitnya pavutina stavala dedali znanishoyu 1995 roku NSFNet povernulas do roli doslidnickoyi merezhi marshrutizaciyeyu vsogo trafiku Internetu teper perejmalis merezhevi provajderi postachalniki poslug a ne superkomp yuteri Nacionalnogo naukovogo fondu Togo samogo roku teneta stali osnovnim postachalnikom informaciyi v Interneti obignavshi za obsyagom trafiku protokol peredachi fajliv FTP bulo zasnovano Konsorcium vsesvitnoyi pavutini angl World Wide Web Consortium Mozhna skazati sho teneta peretvorili Internet i zaklali jogo suchasnij viglyad Z 1996 roku Vsesvitnye pavutinnya majzhe povnistyu pidminilo soboyu ponyattya Internet Protyagom 1990 h rokiv Internet ob yednav u sobi bilshist nayavnih na toj chas merezh hocha deyaki yak napriklad Fidonet zalishilis vidosoblenimi Zavdyaki vidsutnosti yedinogo kerivnogo centru a takozh cherez vidkritist tehnichnih standartiv Internetu sho avtomatichno robilo merezhi nezalezhnimi vid biznesu chi uryadu ob yednannya viglyadalo nejmovirno privablivim Do 1997 roku v Interneti narahovuvalos blizko 10 miljoniv komp yuteriv i bulo zareyestrovano ponad miljon domennih imen Internet stav duzhe poshirenim zasobom obminu informaciyeyu 1998 roku Papa Rimskij Ivan Pavlo II zasnuvav Mizhnarodnij den internetu yakij shorichno svyatkuyetsya 4 kvitnya 11 v Ukrayini z 2001 roku Den Internetu vidznachayetsya shorichno 14 grudnya 12 U nash chas Internet stav dostupnim ne lishe kriz komp yuterni merezhi ale j cherez suputniki zv yazku radiosignali kabelni merezhi telefonni liniyi merezhi stilnikovogo zv yazku specialni optiko volokonni liniyi i elektroprovodi Vsesvitnya merezha stala nevid yemnoyu chastinoyu zhittya u rozvinutih krayinah i krayinah sho rozvivayutsya 2000 roku narahovuvalosya blizko 327 mln koristuvachiv z nih lishe v SShA chiselnist perevishuvala 100 mln osib 2004 roku Internet narahovuvav 700 mln koristuvachiv Chislo sajtiv sho stanovilo v 1993 r 26 tis na toj chas perevishilo 5 mln 5 sichnya 2011 roku kilkist internet koristuvachiv u sviti syagnula 2 milyardiv Na 2017 rik u sviti narahovuvalos 3 8 mlrd koristuvachiv vsesvitnoyi merezhi abo 50 naselennya Zemli Znachno zrosla kilkist koristuvachiv socmerezh i chastka mobilnih pristroyiv u merezhi 13 Stanom na listopad 2019 roku v sviti do internetu pid yednano 4 1 mlrd lyudej 14 48 zhinok koristuyutsya internetom sered cholovikiv vidsotok vishij 58 Riven ohoplennya zris na 5 3 porivnyano iz 2018 rokom U 2019 roci pokaznik koristuvannya internetom zbilshivsya do 53 6 Najvishij riven priyednannya v Yevropi 82 5 a najnizhchij v Africi 28 2 Najbilshij rozriv mizh cholovikami i zhinkami v Africi v arabskih krayinah i v Aziatsko Tihookeanskomu regioni 3 6 mlrd lyudej vse she buli bez internetu Osnovi organizaciyi merezhi Internet RedaguvatiKlyuchovi principi Internetu Redaguvati Internet skladayetsya z bagatoh miljoniv korporativnih naukovih uryadovih i domashnih merezh Ob yednannya riznoridnih za arhitekturoyu merezh stalo mozhlivo zavdyaki protokolu IP angl Internet Protocol i principu marshrutizaciyi paketiv danih Protokol IR buv navmisno stvorenij agnostichnim vidnosno fizichnih kanaliv zv yazku Tobto bud yaka merezha peredavannya cifrovih danih mozhe peredavati internet trafik Na stikah merezh specialni marshrutizatori pracyuyut nad sortuvannyam i perenapravlennyam paketiv danih bazuyuchis na IR adresah oderzhuvachiv cih paketiv Protokol IR utvoryuye yedinij adresnij prostir u masshtabah vsogo svitu ale v kozhnij okremo vzyatij merezhi mozhe isnuvati vlasnij adresnij pidprostir Taka organizaciya IR adres dozvolyaye marshrutizatoram odnoznachno viznachati podalshij napryamok dlya kozhnogo navit najmenshogo paketu danih U pidsumku mizh riznimi merezhami Internetu ne vinikaye konfliktiv i dani tochno ta bez pereshkod peredayutsya vid merezhi do merezhi vsiyeyu planetoyu Sam protokol IR buv narodzhenij u diskusiyah vseredini organizaciyi IETF angl Internet Engineering Task Force Task force grupa specialistiv poklikana virishiti pevne zadannya nazvu kotroyi mozhna pereklasti yak Grupa dlya virishennya zavdan proyektuvannya Internetu IETF i yiyi robochi grupi dosi zabezpechuyut rozvitok protokoliv Vsesvitnoyi merezhi Vona vidkrita dlya shirokoyi uchasti ta obgovoren Komiteti ciyeyi organizaciyi poshiryuyut tak zvani dokumenti RFC angl Request for Comments zapit komentariv U cih dokumentah dayutsya tehnichni specifikaciyi ta tochni poyasnennya bagatoh pitan Deyaki dokumenti RFC organizaciya IAB angl Internet Architecture Board Rada z arhitekturi Internetu ogoloshuye Standartami Internetu en Z 1992 roku IETF IAB i nizka inshih organizacij utvoryuyut Tovaristvo Internetu angl Internet Society ISOC organizacijnu osnovu dlya riznomanitnih doslidnickih i konsultativnih grup sho perejmayutsya rozvitkom Internetu Protokoli Internetu Redaguvati Protokol sposib vzayemodiyi obminu danimi mizh komp yuterami pri roboti u merezhi Shobi rizni komp yuteri mogli razom pracyuvati voni povinni rozumiti odin odnogo tobto vikoristovuvati odnakovi protokoli Sukupnist cih protokoliv nazivayut stekom protokoliv TCP IP Nizhche v alfavitnomu poryadku perelicheno najposhirenishi merezhevi protokoli vidpovidno do modeli OSI 1 Na prikladnomu rivni DNS FTP HTTP HTTPS IMAP LDAP POP3 SMTP SSH Telnet XMPP Jabber 2 Na seansovomu rivni SSL TLS 3 Na transportnomu rivni TCP UDP 4 Na merezhevomu rivni BGP ICMP IGMP IP OSPF RIP EIGRP IS IS 5 Na kanalnomu rivni Ethernet Frame relay HDLC PPP SLIP Okrim togo isnuye cila nizka nestandartizovanih ale vzhe dovoli poshirenih protokoliv Zazvichaj ce protokoli decentralizovanogo obminu fajlami ta tekstovimi povidomlennyami na deyakih iz nih pobudovano cili fajloobminni merezhi Ce taki protokoli yak OSCAR CDDB en eDonkey BitTorrent Gnutella Skype Sluzhbi merezhi Internet Redaguvati U nash chas najpopulyarnishimi sluzhbami Internetu ye Veb Vebforumi Blogi Viki proyekti v tomu chisli j Vikipediya Internet magazini Internet aukcioni Internet podiyi Internet chas Elektronna poshta ta spiski rozsilki Grupi novin v osnovnomu Usenet Fajloobminni merezhi Elektronni platizhni sistemi Internet radio Internet telebachennya IP telefoniya Sistemi obminu povidomlennyami FTP serveri IRCSluzhbi dostupu INTERNET do viddalenih fajliv RedaguvatiInformacijni arhivi komp yuterni biblioteki v yakih zberigayutsya riznomanitni materiali ta programi sho koristuyutsya trivalim popitom i chasto gusto mayut znachnij obsyag Informaciya v arhivah zberigayetsya u viglyadi fajliv yaki zalezhno vid yih tematichnoyi spryamovanosti grupuyutsya v katalogi i pidkatalogi stvoryuyuchi derevopodibnu strukturu vidpovidnu fajlovij strukturi operacijnih sistem MS DOS i UNIX Katalog najvishogo rivnya nazivayetsya korenevim katalogom arhivu Osnovnim zavdannyam poshtovogo servera informacijnogo arhivu ye peresilannya za zapitami koristuvachiv neobhidnih fajliv zasobami elektronnoyi poshti Pid chas pidgotovki fajlu do peresilannya poshtovij server avtomatichno vikonuye u razi potrebi abo za zapitom koristuvacha operaciyi arhivuvannya ta koduvannya informaciyi Poshtovi programni serveri sho pracyuyut z informacijnimi arhivami mozhna rozpodiliti na tri vidi fajlovij server FTPmail server WAISmail server Fajlovij server obslugovuye lishe odin informacijnij arhiv i priznachenij tilki dlya avtomatichnogo prijmannya zapitiv koristuvachiv i vidachi elektronnoyu poshtoyu rezultativ yih vikonannya u viglyadi fajliv iz tekstovoyu informaciyeyu grafichnimi produktami programami tosho FTPmail server dozvolyaye koristuvachu otrimati fajli z viddalenih informacijnih arhiviv sho pracyuyut u rezhimi FTP File Transfer Protocol Zavdannya FTPmail serveru skladnishi nizh fajlovogo servera Za zapitom koristuvacha server avtomatichno stvoryuye programu vzayemodiyi z viddalenim arhivom provodit seans zv yazku ta vidsilaye jogo rezultati zamovniku elektronnoyu poshtoyu Dostup do fajliv viddalenih komp yuteriv vidbuvayetsya za protokolom peredachi danih File Transfer Protocol FTP Bagato zagalnodostupnih FTP serveriv dozvolyayut pid chas seansu zv yazku otrimati bud yaki fajli yaki cikavlyat koristuvacha Dovidkovo poshukovij WAISmail server Wide Area Information Service priznachenij dlya poshuku informacijnih arhiviv sho mistyat neobhidni fajli Poslugi komp yuternoyi merezhi INTERNET RedaguvatiINTERNET nadaye nastupni osnovni vidi poslug e mail elektronna poshta grupi novin spiski poshtovoyi rozsilki dostup do fajliv viddalenih komp yuteriv seansi zv yazku z inshimi komp yuterami pid yednanimi do INTERNET poshuk informaciyi v bazi danih v operativnomu rezhimi spilkuvannya z inshimi koristuvachami shlyahom vikoristannya servisu internet chatu dostup do informacijnoyi sistemi World Wide Web WWW Z dodatkovih poslug mozhna vidiliti shiroka peredacha MultiMedia RadioInternet rozmovnij konferencijnij zv yazok bezpechni ugodi video konferencijnij zv yazok bezdrotove z yednannya Formuvannya nazv telekonferencij RedaguvatiImena telekonferencij mayut iyerarhichnu strukturu Vishij riven ciyeyi strukturi nazivayut iyerarhiyami telekonferencij Iyerarhiyi buvayut teritorialnimi todi yihni nazvi zbigayutsya z poznachennyami krayin abo perevazhnih u cih krayinah sistem napriklad de ukr relcom Takozh isnuyut mizhnarodni iyerarhiyi najvidomishimi z yakih ye comp obgovorennya pitan pov yazanih iz komp yuterami i programuvannyam news obgovorennya programi obminu novinami pitannya rozvitku sistemi telekonferencij rec vidpochinok hobi zahoplennya sci diskusiyi i obmin dosvidom iz riznih naukovih disciplin soc pitannya suspilnogo zhittya talk obgovorennya diskusijnih pitan za interesami misc temi sho ne vhodyat u zhoden iz klasiv abo yaki odnochasno ohoplyuyut kilka klasiv biz biznes i alternativna iyerarhiya Nazvi telekonferencij skladayutsya z nazvi iyerarhiyi ta temi zv yazanih krapkoyu napriklad telekonferenciya news answers nalezhit do iyerarhiyi news i prisvyachena vidpovidyam na pitannya sho najchastishe stavlyatsya Cya konferenciya maye dvokorenevu nazvu U razi neobhidnosti mozhut stvoryuvatisya troh chotiroh i p yatirivnevi nazvi Zazvichaj v telekonferenciyi Usenet zaboronyalosya rozmishati bud yaku komercijnu informaciyu prote cya tradiciya bula porushena Vnaslidok cogo sogodni chimale misce v sistemi telekonferencij posidaye vidverta reklama U komercijnih grupah novin rozmishayutsya reklamni ogoloshennya pro kupivlyu obmin chi prodazh tovariv i poslug Subkultura merezhi Internet RedaguvatiDokladnishe Internet subkulturaSuchasnij Internet maye takozh duzhe bagato socialnih i kulturnih granej Vin ye universalnim seredovishem dlya spilkuvannya rozvag i navchannya Tak za pidsumkami doslidzhennya Oksfordskogo universitetu pidlitki yaki mali dostup do Internetu otrimuvali vishi ocinki za tih hto ne mav dostupu do internetu 15 Za dopomogoyu Internetu stalo mozhlivo robiti pokupki ta oplachuvati poslugi Dlya bagatoh lyudej Internet sposib zarobitku A zagalom Internet viddzerkalennya suchasnogo suspilstva ta svitosprijnyattya Odnim iz proyaviv subkulturi Internetu ye Den bezpechnogo internetu sho vidznachayetsya shorichno z 2004 roku drugogo vivtorka lyutogo Internet spilnoti Redaguvati Dokladnishe Virtualna spilnota ta Merezheve suspilstvoInternet proponuye shiroki mozhlivosti dlya spilkuvannya v nomu legko znajti lyudej zi spilnimi interesami hobi ta svitoglyadom Okrim togo v merezhi psihologichno znachno prostishe spilkuvatis anizh pri osobistij zustrichi Ci prichini obumovlyuyut stvorennya j aktivnij rozvitok internet spilnot grup lyudej zi spilnimi interesami yaki spilkuyutsya perevazhno cherez Internet Taki tovaristva postupovo vidigrayut vse vazhlivishu rol u zhitti vsogo suchasnogo suspilstva Prikladom mozhe sluguvati volonterska merezha World Community Grid Internet zalezhnist Redaguvati Dokladnishe Internet zalezhnistZi zrostannyam populyarnosti Internetu stali proyavlyatis i negativni storoni jogo zastosuvannya Zokrema dehto nastilki zahoplyuyetsya virtualnim prostorom sho provodit za komp yuterom do 18 godin na dobu Taku zalezhnist bagato hto porivnyuye z tyutyunokurinnyam chi narkomaniyeyu Viznachennya internet zalezhnosti zvuchit tak Ce nepereborne bazhannya vijti v Internet perebuvayuchi off line i nezdatnist vijti z Internetu perebuvayuchi on line Zgidno z danimi riznomanitnih doslidzhen na pochatku 2020 h internet zalezhnimi ye blizko 10 koristuvachiv u vsomu sviti Fahivci vzhe rozrobili metodiki pozbavlennya vid ciyeyi zalezhnosti Internet znajomstva Redaguvati Dokladnishe On lajn sluzhba znajomstvZnajomstva v Interneti zazvichaj pov yazuyut iz rozvagami abo poshukom cholovika za kordonom Obidva napryamki inkoli stayut svoyeridnoyu zalezhnistyu Duzhe zridka mozhna znajti sluzhbu znajomstv sho zdijsnyuye vinyatkovo serjozni znajomstva dlya shlyubu zokrema znajomstva dlya hristiyan chi vzagali lyudej iz uzvichayenimi poglyadami na shlyub Grupi novin Redaguvati Grupi novin zagalnodostupni diskusijni forumi yak napriklad klubi za interesami Povidomlennya utvoryuyutsya u viglyadi katalogiv Fizichno informaciya sho mistitsya v okremih grupah novin zberigayetsya na serverah provajderiv universitetiv korporacij tosho Zazvichaj zhittyevij cikl povidomlen obmezhenij i voni znishuyutsya za deyakij chas v inshomu vipadku serveri buli bi zagromadzheni nimi protyagom dekilkoh misyaciv Koristuvachi INTERNET postijno vidpravlyayut u grupi novin najriznomanitnishi povidomlennya Priblizno protyagom dobi ci povidomlennya cherez USENET nadhodyat majzhe na vsi vuzli INTERNET dlya ostatochnogo oznajomlennya v grupu novin Grupa novin INTERNET vsesvitnya rozpodilena doshka ogoloshen bulletin board systems Zvichajna robota z grupoyu novin polyagaye v nastupnomu spochatku koristuvach bachit pershe povidomlennya potim vidpovidaye na nogo zgodom vidpovidaye na zapitannya tosho Otozh mozhna prochitati vse spilkuvannya abo tilki ti jogo chastini sho vas cikavlyat Dlya kontaktuvannya z grupami novin buli rozrobleni specialni programni zasobi yaki priznacheni dlya roboti z povidomlennyami oskilki sami po sobi togochasni brauzeri ne mali zasobiv dostupu do povidomlen Najposhirenishoyu doshkoyu ogoloshen stav USENET USENET vsesvitnya rozpodilena doshka ogoloshen bulletin board system BBS Koristuvachi INTERNET po vsomu svitu postijno vidpravlyayut u grupi novin najriznomanitnishi povidomlennya ta protyagom dobi ci povidomlennya cherez USENET nadhodyat majzhe na vsi vuzli INTERNET dlya zagalnogo oznajomlennya Zaraz u merezhi Usenet diye ponad 15 tisyach grup novin yaki vidobrazhayut perevazhno vsi storoni suchasnogo zhittya U telekonferenciyah mozhna zustriti dokumentaciyu z najsuchasnishogo programnogo zabezpechennya statti vidomih naukovciv i nareshti vse sho zavgodno Telekonferenciyami grupami novin svogo chasu nazivalisya fajlovi dilyanki na serverah do yakih mali dostup stosovno chitannya ta zapisu vsi ohochi obminyuvatisya informaciyeyu z pevnih tem Krim togo provoditsya rozpovsyudzhennya informaciyi za dopomogoyu zakritih telekonferencij na zrazok Clarinet Vsi telekonferenciyi mozhut buti moderovani kerovani abo nemoderovani Moderovani telekonferenciyi mozhut napovnyuvatisya informaciyeyu lishe viznachenimi osobami moderatorami Inshi koristuvachi merezhi mozhut tilki chitati cyu informaciyu Moderatori okremi osobi nesut vidpovidalnist za zmist telekonferencij Nemoderovani telekonferenciyi dostupni dlya rozmishennya informaciyi bud yakimi koristuvachami merezhi Moderovani telekonferenciyi stali zasobom vislovlennya dumki moderatoriv tobto kerovanim zasobom masovoyi informaciyi elektronnimi gazetami Prikladom odniyeyi z najserjoznishih elektronnih gazet dostupnih u merezhi INTERNET ye iyerarhiya telekonferencij Clarinet yaka mistit ponad sotni grup novin prisvyachenih politichnij ekonomichnij pravovij sportivnij ta inshim tematikam Napovnennya telekonferencij zdijsnyuyut dekilka informacijnih agentstv sered yakih napriklad Reuters API UPI NewsBytes Koristuvachi yaki ne mozhut znajti grupu novin za svoyimi interesami doklavshi deyakih zusil mozhut stvoriti svoyu vlasnu grupu novin Troling Redaguvati Dokladnishe TrolingTroling psihologichnij ta socialnij fenomen sho zarodivsya v Interneti protyagom 1990 h rokiv Internet trolyami abo prosto trolyami u Vsesvitnij merezhi nazivayut lyudej yaki navmisno poshiryuyut provokacijni statti chi povidomlennya na forumah u grupah novin Usenet u viki proyektah zavdannya yakih viklikati superechki mizh uchasnikami flejm obraziti tosho Taki statti chi povidomlennya takozh inodi nazivayut trolyami a proces yih napisannya trolingom Sogodni bud yakij znanij resurs forum grupa novin viki proyekt stikayetsya z cim yavishem Kiberpank Redaguvati Dokladnishe KiberpankInternet kiberprostir i virtualna realnist znajshli svij vidbitok i v suchasnomu mistectvi She v seredini 1980 h rokiv utvorivsya osoblivij zhanr naukovoyi fantastiki sho zoseredzhuyetsya na komp yuterah visokih tehnologiyah i problemah kotri vinikayut u suspilstvi cherez zastosuvannya plodiv naukovo tehnichnogo progresu Syuzhetom tvoriv danogo zhanru chasto staye borotba gakeriv iz mogutnimi korporaciyami Zhanr nabuv znachnoyi poshirenosti v literaturi kinematografi grafichnih tvorah osoblivo anime ta v komp yuternih igrah Sam termin kiberpank vigadav pismennik Bryus Betke yakij 1983 roku oprilyudniv odnojmenne opovidannya Cenzura v merezhi Internet RedaguvatiDokladnishe Cenzura v Interneti Riven cenzuri v interneti za krayinami 2018 Totalna cenzura Istotna cenzura Vibirkova cenzura Zmina situaciyi Nizkij riven chi vzagali vidsutnya cenzura Nemaye danih U deyakih krayinah ye serjozni obmezhennya na diyalnist merezhi na derzhavnomu rivni zakrivayetsya dostup do deyakih vebsajtiv Kitaj Redaguvati U Kitayi diye tak zvana Velika kitajska informacijna stina yaka blokuye IR adresi vebsajtiv sumnivnogo zmistu Vodnochas obov yazki blokuvati taki vebsajti kitajskij uryad pereklav na miscevih provajderiv U gromadskih internet kafe de perevazhno koristuyetsya internetom kitajskij robochij klas lyudi povinni zdati posvidchennya osobi pered tim yak sisti za komp yuter Pokazovim ye blokuvannya sajtu Google skasovane lishe u sichni 2006 roku Odnak zgidno z domovlenostyami z kitajskim uryadom pidsumki poshukiv dlya kitajskih koristuvachiv budut desho obmezheni Zaboronena u Kitayi i Vikipediya Sho cikavo kitajskij uryad zrobiv ce pid privodom borotbi z propoviduvannyam nasilstva U lipni 2011 roku kitajskim uryadom bulo vidano novi postanovi yaki vimagayut vid kafe pabiv knigaren ta goteliv Pekinu vstanoviti programne zabezpechennya dlya vidstezhennya dij vidviduvachiv yaki virishili skoristatisya dostupom do Internetu cherez Wi Fi U razi nevikonannya cih vimog obumovleno shtraf u 2300 abo pozbavlennya licenziyi na vedennya biznesu Vartist samogo programnogo zabezpechennya stanovit blizko 3100 Podibna strategiya a takozh cina programnogo paketa zmusila vlasnikiv bagatoh pekinskih zakladiv vidmovitisya vid nadannya svoyim vidviduvacham poslugi bezkoshtovnogo WiFi 16 Yak vidomo Kitaj svitovij lider iz cenzuruvannya vsesvitnoyi merezhi Krim zakrittya bilshe nizh miljona pornografichnih sajtiv pid povnoyu abo chastkovoyu zaboronoyu opinilosya dekilka nadzvichajno vidomih resursiv zokrema socialna merezha Facebook servis mikroblogiv Twitter ta videohosting YouTube 17 Pivnichna Koreya Redaguvati Popri nayavnist kanaliv zv yazku z Internetom Pivnichna Koreya ne maye na svoyij teritoriyi dostupnih serveriv tenet dekilka vebsajtiv sho nalezhat pivnichnokorejskomu uryadovi fizichno perebuvayut za mezhami krayini kcckp net Arhivovano 5 serpnya 2011 u Wayback Machine Tim ne mensh z 2004 roku v KNDR pracyuye elektronna poshta dostupna obmezhenomu kolu osib Vodnochas na teritoriyi krayini diye ne pov yazana z Internetom vlasna komp yuterna merezha Kvanmjon 18 Iran Redaguvati Pochinayuchi z 3 grudnya 2006 roku dlya koristuvachiv Iranu bulo zakrito dostup do nizki sajtiv sered yakih Vikipediya YouTube IMDb Vvazhayetsya sho ce pov yazano z rozgornutoyu v krayini kampaniyeyu borotbi zi zgubnim vplivom zahidnoyi kulturi U veresni 2012 Iran vijshov iz Vsesvitnogo pavutinnya zaminivshi jogo intranetom dzherelo Ukrayinskij segment Internetu RedaguvatiDokladnishe Internet v UkrayiniIstoriya ukrayinskogo pidrozdilu Internetu pochinayetsya 19 grudnya 1990 roku koli Yurij Yankivskij Yuri Yankovski z Mizhgaluzevogo Naukovogo Centru Tehnologiyi Programuvannya Tehnosoft m Kiyiv kerivnik Igor Velbickij pid yednavsya do svitovoyi merezhi Internet Na vidminu vid SShA de Internet NSFNET finansuvavsya derzhavoyu azh do 1995 roku Internet v Ukrayini ta j zagalom v krayinah kolishnogo SRSR pochav rozgortatis bez bud yakoyi derzhavnoyi pidtrimki Doslidzhennya na temu tak zvanoyi zagalnoderzhavnoyi avtomatizovanoyi sistemi akademika Glushkova spochatku zavzyato blokuvalisya a na pochatku buremnih 1990 h povnistyu buli zakriti Tozh Internet i v Ukrayini i v Rosijskij Federaciyi z yavivsya tilki zavdyaki zacikavlenosti inzheneriv i bazhannyu zlamati informacijni pereshkodi Vlitku 1990 roku inzhener Demos KIEA Dmitro Volodin poznajomivsya z komp yuternim administratorom universitetu Gelsinki ta povernuvshis do Moskvi pid yednav Demos do merezhi Internet Vzhe pislya pershoyi platizhki za mizhnarodnij zv yazok Moskva Gelsinki stalo zrozumilo sho abo vikno v Internet treba zakriti abo treba znajti dzherela dlya internet merezhi Tak z yavivsya zadum internet merezhi Relkom ru yaka u dijsnosti dozvolila vsim uchasnikam internet spilnoti rozpodiliti vitrati na utrimuvannya Internetu Tehnosoft ts kiev ua hoch i buv zareyestrovanij u domeni UA ale na toj chas naspravdi ne isnuvalo ani domenu UA ani domenu RU Tomu Dmitro Volodin dvv zrobiv poznachku pro te sho elektronnu poshtu do pershogo internet vuzla Ukrayini slid nadsilati cherez ussr eu net Za majzhe povnoyi nedostupnosti avtomatichnogo telefonnogo zv yazku v krayini koli nadislati zvichajnij faks potrebuvalo majzhe chotiri godini mozhlivist ne tilki peredati elektronnu poshtu u svitovu merezhu vsogo za 30 hvilin a j brati uchast u vidkritih svitovih forumah Usenet stala spravzhnim informacijnim prorivom Vzhe navesni 1991 roku ts kiev ua formalno nabuv statusu Internet servis provajdera ISP zabezpechivshi tranzit Internetu abonentam Ukrayini a do kincya 1991 roku internet vuzol Tehnosoft vzhe obslugovuvav koristuvachiv Internetu ne lishe z Kiyeva a j z bagatoh inshih mist Ukrayini Istoriya domenu tak bi moviti vinyatkovo ukrayinskogo UAnet internetu pochinayetsya voseni 1991 roku koli ukrayinski fahivci rozpochali peregovori z IANA pro vidilennya dlya Ukrayini vlasnogo domennogo imeni okremo vid zagalnogo dlya vsogo kolishnogo Radyanskogo Soyuzu domennogo imeni su 1 grudnya 1992 roku predstavnik IANA Dzhonatan Postel deleguye domen pershogo rivnya kodu krayini ua providnim ukrayinskim Internet fahivcyam obranim Internet spilnotoyu Olegovi Voloshuku j Igoryu Sviridovu Obov yazki administratoriv vikonuvalis na gromadskih zasadah Dvoliternij kod krayini UA vstanovleno mizhnarodnim standartom ISO 3166 dlya poznachennya geografichnoyi teritoriyi i ne ye zasobom identifikaciyi derzhavi Ukrayina ta abo ukrayinskoyi naciyi U sichni 1993 roku u m Slavsko provedeno konferenciyu ukrayinskih internet fahivciv na yakij bulo delegovano 27 regionalnih domeniv dlya kozhnoyi z oblastej Ukrayini ta okremo dlya mist Kiyiv i Sevastopol 1995 roku administratorom UA ccTLD delegovani cilovi publichni domeni COM UA GOV UA NET UA Domen GOV UA priznachenij dlya obslugovuvannya derzhavnih ustanov i organizacij Ukrayini sho zdijsnyuyut svoyu diyalnist vidpovidno do chinnogo zakonodavstva Ukrayini government uryad Domen COM UA delegovanij v interesah biznesu Domeni tretogo rivnya v domeni NET UA deleguyutsya yuridichnim osobam yaki zareyestrovani na teritoriyi Ukrayini i deklaruyut nadannya merezhevih poslug na teritoriyi Ukrayini yak providnij vid diyalnosti Delegovani korotki dvoliterni geografichni domeni sinonimi km ua khmelnytsky ua i in 21 lyutogo 2001 roku neformalne tovaristvo UA NCG uhvalyuye stvoriti TOV Hostmajster yuridichnu osobu osnovnoyu metoyu yakoyi ye prikladne vtilennya principiv diyalnosti administratora UA ccTLD Chinni administratori UA ccTLD Dmitro Kohmanyuk ta Igor Sviridov razom z inshimi administratorami publichnih domeniv UA vhodyat do skladu zasnovnikiv tovaristva Direktorom tovaristva priznachenij Boris Mostovij 1 grudnya 2002 roku vipovnilosya 10 rokiv z chasu oficijnogo deleguvannya Ukrayini domenu UA Za 10 rokiv u 51 publichnomu domeni bulo zareyestrovano ponad 100 tisyach domennih imen a v domeni UA ponad 500 privatnih domennih imen U berezni 2009 roku ukrayinska spilnota koristuvachiv Internetu koristuvachi yaki zrobili bilshe nizh odin pereglyad storinki za berezen 2009 roku i koristuvachi kotri pereglyadali storinki v berezni i u poperednomu misyaci stanovila 11 96 mln osib sho na 9 4 bilshe nizh u lyutomu 2009 roku U regionalnomu rozpodili koristuvachiv zi znachnim vidrivom peremagav Kiyiv na yakij pripalo 60 14 usih koristuvachiv Internetu v Ukrayini Dali jshli Odesa 5 14 Harkiv 5 39 Dnipro 4 92 Doneck 4 82 Lviv 2 83 Krim 2 80 Zaporizhzhya 1 80 Zagalna chastka cih regioniv stanovila 24 9 Na reshtu regioniv Ukrayini pripalo 13 26 koristuvachiv Autsajderami za rivnem proniknennya Internetu zgidno z danimi bereznya 2009 roku buli Luck 0 18 Zhitomir 0 21 Chernivci 0 32 i Zakarpattya 0 31 19 Stanom na pochatok 2009 roku v domeni Ukrayini ua zokrema z domenami drugogo tretogo i t d rivniv zareyestrovano 390 197 imen 20 U listopadi 2015 roku v domeni Ukrayini ua razom z domenami drugogo tretogo tosho rivniv bulo zareyestrovano 556 148 imen 21 Stanom na veresen 2019 roku Ukrayina posidala chetverte misce sered 39 derzhav Yevropi za kilkistyu FTTH B vuzliv Fiber To The Building volokonno optichnij kabel do budivli ta FTTH Fiber To The Home volokonno optichnij kabel bezposeredno do kvartiri ofisu 11 24 mln odinic Bilshe bulo lishe v Rosijskij Federaciyi Franciyi ta Ispaniyi 22 Za danimi GlobalLogic kilkist ukrayinskih internet koristuvachiv u 2020 roci zrosla na dva miljoni sho na 33 bilshe nizh u 2019 roci Stanom na pochatok 2021 roku kilkist internet koristuvachiv stanovila majzhe 30 miljoniv blizko 67 naselennya krayini 23 Ekonomichni sankciyi proti resursiv krayini agresora Redaguvati Dokladnishe Blokuvannya rosijskih internet servisiv v Ukrayini15 travnya 2017 roku Prezident Poroshenko svoyim ukazom uviv u diyu rishennya RNBO Pro zastosuvannya personalnih specialnih ekonomichnih ta inshih obmezhuvalnih zahodiv sankcij yake zaboronyalo provajderam nadavati koristuvacham dostup do rosijskih socmerezh VKontakti ta Odnoklasniki internet portalu Yandeks poshukovik i desyatki suputnih servisiv poshtovogo servisu Mail Ru a takozh do sajtiv rozrobnikiv antivirusiv Laboratoriya Kasperskogo i Dr Web 24 17 travnya ukaz nabuv chinnosti i provajderi pochali blokuvati dostup pershimi blokuvannya vprovadili mobilni operatori za nimi provajderi fiksovanogo dostupu 25 26 Ukaz viklikav neodnoznachnu ocinku ukrayinskogo gromadyanskogo suspilstva 27 Buli ti hto vvazhav take obmezhennya vipravdanim v umovah rosijskoyi agresiyi proti Ukrayini Buli protivniki zaboroni yaki nagoloshuvali na nepripustimosti dosudovogo blokuvannya internet resursiv Mizhnarodni neuryadovi organizaciyi vislovili zanepokoyennya ukazom Prezidenta Ukrayini Human Rights Watch Arhivovano 24 sichnya 2018 u Wayback Machine Freedom House 28 Reporteri bez kordoniv 29 Komitet zahistu zhurnalistiv 30 Yevropejska federaciya zhurnalistiv 31 Gensek Radi Yevropi tezh visloviv svoyu sturbovanist 32 tim chasom yak predstavniki NATO i YeS viznali blokuvannya rosijskih internet resursiv pitannyam nacionalnoyi bezpeki yake prevalyuye nad pitannyam svobodi slova 33 34 U lipni 2017 roku u VRU bulo zareyestrovano proyekti zakoniv pro blokuvannya sajtiv bez rishennya sudu ta vstanovlennya specobladnannya v internet provajderiv 35 36 Ofis Upovnovazhenogo z prav lyudini vistupili razom iz pravozahisnikami proti cih proyektiv zakoniv 37 U veresni 2017 roku SBU bulo napravleno do operatoriv provajderiv telekomunikacij listi v yakih z posilannyam na stattyu 25 Zakonu Ukrayini Pro Sluzhbu bezpeki Ukrayini 38 rekomenduvala obmezhiti dostup abonentam do resursiv destruktivnogo harakteru za nadanim perelikom Tim chasom provajderi ta Internet Asociaciya Ukrayini ne mogli otrimati vid SBU vidpovidi shodo pravovih ta tehnichnih poyasnen stosovno pitan blokuvannya 39 Pislya blokuvannya 17 travnya 2017 roku rosijskih sajtiv cherez agresiyu Rosijskoyi Federaciyi shodo Ukrayini yihnij rejting rizko pochav znizhuvatisya Facebook vpershe obijshov VKontakti dzherelo Chastka poshukovika Gugl dlya ukrayinomovnih sajtiv pidnyalasya do 82 natomist chastka Yandeksa vpala iz 25 do 16 i prodovzhuvala znizhuvatisya Mejl ru ohoplyuvav menshe 5 reshta she menshe 40 Vzhe za traven 2017 kilkist ukrayinskih vidviduvachiv rosijskih sajtiv zmenshilasya iz 25 mln do 12 mln na den 41 Cikavi fakti RedaguvatiPatronom internetu ye Isidor Sevilskij Div takozh Redaguvati ua ARPANET NSFNet Usenet Domen verhnogo rivnya Mizhnarodna elektronna komerciya Sistema domennih imen Suputnikovij internet Fishing Internet v UkrayiniPrimitki Redaguvati I Z Adamova k e n M I Ugrak Cherniveckij torgovelno ekonomichnij institut KNTEU m Chernivci VIKORISTANNYa INTERNET TEHNOLOGIJ U NAVChALNOMU PROCESI Oksana Tishenko SISTEMNI VADI MOVI PIDRUChNIKIV TA POSIBNIKIV Z UKRAYiNSKOYi MOVI DLYa ZAGALNOOSVITNIH NAVChALNIH ZAKLADIV NA MATERIALI RECENZOVANIH RUKOPISIV Mizhmerezha ts profi net ua ukr TSKT Tlumachnij slovnik komp yuternih tehnologij Arhiv originalu za 27 kvitnya 2021 Procitovano 11 listopada 2020 Velika Sit Internet Mizhmerezhzhya yak pevne filosofske uzagalnennya ponyattya Velikij Step www science community org ros Arhiv originalu za 19 kvitnya 2019 Procitovano 18 sichnya 2020 Ye A KARPILOVSKA TENDENCIYi ONOVLENNYa SUChASNOYi UKRAYiNSKOYi MOVI web archive org 22 bereznya 2014 Arhiv originalu za 22 bereznya 2014 Procitovano 18 sichnya 2020 Karpilovska Ye A Semantiko pragmatichna diferenciaciya slovotvorchih resursiv movi svoye i zasvoyene Doneckij lingvistichnij portal mova dn ua Arhiv originalu za 27 kvitnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2020 Mariya Udud MEREZhA YaK SUChASNA FORMA SPILKUVANNYa Arhivovano 28 grudnya 2013 u Wayback Machine Media art Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini OON 4 1 milyarda lyudej u sviti pidklyucheni do internetu Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 17 grudnya 2019 Procitovano 25 serpnya 2020 H Net Discussion Networks SprintLink Commercial Availability Announced h net msu edu angl 31 lipnya 1992 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 lipnya 2019 Sogodni Mizhnarodnij den internetu UNN Ukrayinski Nacionalni No archive is 14 veresnya 2012 Arhiv originalu za 14 veresnya 2012 Procitovano 18 sichnya 2020 Neoficijna gazeta Kiyivskogo universitetu web archive org 15 grudnya 2005 Arhiv originalu za 15 grudnya 2005 Procitovano 18 sichnya 2020 Socmerezhi stali na 21 populyarnishimi za 2016 rik doslidzhennya WaybackMachine ukr 21 sichnya 2017 Arhiv originalu za 18 sichnya 2020 Procitovano 18 sichnya 2020 OON Bolee poloviny zhitelej Zemli polzuetsya internetom Telegraf ros Arhiv originalu za 6 listopada 2019 Procitovano 18 sichnya 2020 Internet korisnij dlya pidlitkiv Uchni yaki koristuyutsya Netom otrimuyut vishi ocinki web archive org 18 sichnya 2020 Arhiv originalu za 18 sichnya 2020 Procitovano 18 sichnya 2020 Jacobs A 25 07 2011 China Steps Up Web Monitoring Driving Many Wi Fi Users Away New York Times Arhiv originalu za 27 serpnya 2017 Procitovano 26 serpnya 2017 U Kitayi chergovij raz posilyat internet cenzuru Arhiv originalu za 8 listopada 2011 Procitovano 6 kvitnya 2012 www russ ru Stanislav Varivoda Severnaya Koreya krasnyj Internet s dushkom kapitalizma old russ ru Arhiv originalu za 14 bereznya 2013 Procitovano 18 sichnya 2020 Kilkist koristuvachiv Internetu v Ukrayini zrosla do 12 miljoniv reactor org ua 6 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2009 Procitovano 20 chervnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 2 grudnya 2011 Procitovano 6 serpnya 2011 Hostmaster Ltd Hostmaster Ltd ukr Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 18 sichnya 2020 Fiksovanij dostup do internetu v Ukrayini Chi potribne derzhavne regulyuvannya Media Business Reports ukr Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 5 zhovtnya 2021 Welle www dw com Deutsche Za rik karantinu kilkist ukrayinciv u socmerezhah zrosla na sim miljoniv DW 17 03 2021 DW COM uk UA Arhiv originalu za 15 bereznya 2022 Procitovano 15 bereznya 2022 UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 133 2017 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 29 grudnya 2020 Procitovano 25 sichnya 2018 Nabuv chinnosti ukaz Poroshenka pro sankciyi shodo rosijskih socmerezh movnikiv i portaliv detector media ukr Arhiv originalu za 25 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Volya pochala blokuvannya rosijskih internet resursiv detector media ukr Arhiv originalu za 25 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Zaborona dostupu do VKontakte Odnoklasnikiv Yandeksu ta Mail ru koli yak i dlya kogo detector media ukr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 U Freedom House zanepokoyeni ukazom prezidenta shodo blokuvannya rosijskih internet resursiv detector media ukr Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Nimeckij ofis Reporteriv bez kordoniv nazvav blokuvannya rosijskih internet resursiv nastupom na svobodu slova ta informaciyi detector media ukr Arhiv originalu za 25 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Komitet zahistu zhurnalistiv nazvav antidemokratichnim rishennya zaboroniti rosijski media v Ukrayini detector media ukr Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Na Kongresi YeFZh zvernuli uvagu na zaboronu rosijskih socmerezh v Ukrayini NSZhU detector media ukr Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Blokuvannya internet resursiv jde vrozriz iz rozuminnyam svobodi slova Rada Yevropi detector media ukr Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Obmezhennya internetu v Ukrayini gasinnya vognisha vognem i vse zh cenzura detector media ukr Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Stoltenberg pidtverdiv poziciyu NATO shodo zaboroni rosijskih socmerezh v Ukrayini detector media ukr Arhiv originalu za 25 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Zayava Upovnovazhenogo z prav lyudini UGSPL i HPG shodo proektu Zakonu Pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv Ukrayini shodo zabezpechennya informacijnoyi bezpeki Ukrayini 6688 Ombudsman www ombudsman gov ua Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 List 199 vid 08 12 2017 Golovi SBU shodo nadannya informaciyi stosovno pravovih pidstav napravlennya listiv z rekomendaciyami zabezpechiti obmezhennya dostupu abonentam do pevnih Internet resursiv inau ua ukr Arhiv originalu za 25 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 List 165 vid 26 09 2017 Zastupniku Golovi SBU shodo prohannya TOV NetAssist nadati pravovi ta tehnichni poyasnennya shodo situaciyi z vimogoyu blokuvannya deyakih resursiv merezhi Internet inau ua ukr Arhiv originalu za 25 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Zavdyaki sankciyam Google suttyevo zbilshiv svoyu chastku v poshukovomu trafiku ukrayinskih sajtiv Watcher ukr Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 17 veresnya 2021 Kilkist ukrayinskih vidviduvachiv rosijskih sajtiv vpala z 25 mln do 12 mln na den Arhiv originalu za 1 lyutogo 2022 Procitovano 5 zhovtnya 2021 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu InternetVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu InternetNavchalni resursi Redaguvati Portal znan Arhivovano 29 bereznya 2013 u Wayback Machine Vidkritij navchalnij kurs Merezha Internet ta yiyi servisi Organizaciyi kotri zajmayutsya rozvitkom Internetu ta merezh Redaguvati Vebsajt TzOV Hostmajster Arhivovano 8 serpnya 2011 u Wayback Machine administratora domenu ua Internet Society ISOC Arhivovano 9 serpnya 2011 u Wayback Machine Tovaristvo Internet World Wide Web Consortium W3C Arhivovano 2 grudnya 2002 u Wayback Machine Konsorcium Vsesvitnoyi pavutini Internet Architecture Board IAB Arhivovano 11 lyutogo 1998 u Wayback Machine Viviska arhitekturi Internet The Internet Engineering Task Force IETF Robocha grupa z proyektuvannya Internet OpenStandards net Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Vidkriti standarti International Organization for Standardization ISO Arhivovano 7 serpnya 2008 u Wayback Machine Mizhnarodna organizaciya z standartizaciyi Internet Corporation For Assigned Names and Numbers ICANN Arhivovano 28 veresnya 2011 u Wayback Machine Internet korporaciya z prisvoyennya imen ta nomeriv Internet Assigned Numbers Authority IANA Arhivovano 30 kvitnya 2010 u Wayback Machine Organizaciya z prisvoyennya nomeriv Internet Internet Mapping Project Proyekt kartografiyi Internet Web Standards Group WSG Arhivovano 15 travnya 2014 u Wayback Machine Grupa standartiv Tenet The Web Standards Project Arhivovano 7 serpnya 2011 u Wayback Machine Proyekt standartiv Tenet Unicode Organization Arhivovano 19 bereznya 2018 u Wayback Machine Organizaciya Yunikod The Semantic Web Community Portal Arhivovano 8 grudnya 2003 u Wayback Machine Portal spilnoti semantichnih tenet internet2 edu Arhivovano 14 veresnya 2005 u Wayback Machine Vebsajt konsorciumu Internet 2 RosNIIROS Arhivovano 5 lipnya 2014 u Wayback Machine Rosijskij naukovo doslidnij institut rozvitku suspilnih merezhStatistika Redaguvati Statistika vitchiznyanogo Internetu Arhivovano 29 bereznya 2007 u Wayback Machine Statistika Internetu vid Internet World Stats Arhivovano 24 sichnya 2010 u Wayback Machine Statistika Internetu vid Clickz nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Statistika Internetu za krayinami Arhivovano 8 chervnya 2003 u Wayback Machine Statistika Internetu za movami Najpopulyarnishi resursi Vsesvitnoyi pavutini za danimi Alexa Arhivovano 18 sichnya 2009 u Wayback Machine Rubrikator Vsesvitnoyi pavutini lii org Librarians Internet Index Internet pokazchik bibliotekariv Istoriya Redaguvati Gruden 1990 go Reyestracijnij zapis pershogo ukrayinskogo vuzla Internet u domeni su Arhivovano 10 serpnya 2011 u Wayback Machine Dokumentalnij film Zavantazhennya pravdiva istoriya Internetu Istoriya rozvitku vitchiznyanogo Internetu Arhivovano 6 lyutogo 2007 u Wayback Machine Arhiv pershogo u sviti vebsajtu Arhivovano 15 listopada 2010 u Wayback Machine Istoriya internetu vid ISOC Arhivovano 4 chervnya 2007 u Wayback Machine Yak narodzhuvavsya Internet Arhivovano 1 lipnya 2006 u Wayback Machine Hronologiya Internetu Hobbes Internet Timeline v7 0 Arhivovano 5 travnya 2009 u Wayback Machine Rizne Redaguvati Set Stivens Devidovic Usi breshut ale internet znaye tvoyi dumki Per Oleksiya Chupi Kiyiv vidavnictvo K Fund 2018 Vikoristannya Internetu video Arhivovano 4 lipnya 2013 u Wayback Machine ukr Sho take internet video Arhivovano 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine ukr eLook org Internet Encylopedia Arhivovano 5 serpnya 2011 u Wayback Machine Enciklopediya funkcionuvannya Internetu Yak pracyuye Internet Zagalnij opis tehnologiyi ADSL Arhivovano 4 lyutogo 2016 u Wayback Machine Istoriya Internetu ta Merezhi ta evolyuciya vebstandartiv Shahrajstvo v Interneti Arhivovano 1 lipnya 2011 u Wayback Machine Naukovo populyarne poyasnennya infrastrukturi Internetu Arhivovano 10 kvitnya 2010 u Wayback Machine na vebsajti How Stuff Works Yak vse pracyuye Splitayuchi pavutinnya vitoki ta majbutnye Vsesvitnoyi merezhi Arhivovano 6 serpnya 2006 u Wayback Machine kniga Tima Bernersa Li Lande D V Snarskij A A Bezsudnov I V Internetika Navigaciya v slozhnyh setyah modeli i algoritmy Arhivovano 27 lipnya 2011 u Wayback Machine M Librokom Editorial URSS 2009 264 s ISBN 978 5 397 00497 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Internet amp oldid 39814958